Allocation and Related Issues for Post-2012 Phases of the EU ETS

This report provides information on major design options related to the allocation of emissions allowances under the European Union Emissions Trading Scheme (the EU ETS, or "the Scheme"). The report was developed to assist the European Commission in the context of the review of options for the EU ETS after 2012, during the third and subsequent phases of the Scheme. The report covers topics related to allocation alternatives as well as several other issues. All of the material contained here was developed initially as a set of briefing notes for the Commission in 2007. The topics covered in the report are divided into two major categories: (1) assessment criteria and other general features, including cap-setting; and (2) allocation alternatives and issues specifically related to allocation

Evaluation of Alternative Initial Allocation Mechanisms in a European Union Greenhouse Gas Emissions Allowance Trading Scheme

This report is intended to provide background to assist Member States and the European Commission ("Commission") in determining the allocation mechanism to use in conjunction with the Commission's proposed emissions trading programme for carbon dioxide ("CO2") and other greenhouse gases ("GHGs"). The Commission in October 2001 adopted a major package of initiatives to combat climate change. This package includes a proposed Directive on GHG emission trading ("proposed Directive") as well as a proposal for the EC to ratify the Kyoto Protocol and a Communication setting out further methods for reducing greenhouse gas emissions beyond the Directive on emissions trading. This report provides descriptions and evaluations of alternative mechanisms for initial allocation of allowances. The report has the following specific objectives: - Provide a typology of alternative initial allocation mechanisms. - Describe the allocation mechanisms that have been used in previous emissions trading programmes. - Develop criteria for evaluating alternative mechanisms. - Evaluate the alternative mechanisms in light of these criteria. - Develop plant-level data that allow one to simulate various initial allocation alternatives and thus shed light on key empirical issues, including feasibility and sector- and plantlevel effects. - Provide an overview of major conclusions and implications

Вплив міжнародних санкцій на виробничі та експортні можливості військово-промислового комплексу Російської Федерації

Мета роботи: оцінка впливу міжнародних санкцій на виробничі та експортні можливості військово-промислового комплексу РФ. Метод дослідження: емпіричний метод, експертних оцінок. Теоретична цінність дослідження: Визначено перелік специфічних чинників, пов’язаних із міжнародними санкціями проти РФ, що впливають на експортні та виробничі можливості російського ВПК. Практична цінність дослідження: Ідентифіковано слабкі місця промислового потенціалу російського ВПК в умовах дії міжнародних санкцій, визначені способи та методи обходу РФ цих санкцій задля організації незаконного імпорту воєнних технологій та комплектуючих для створення сучасного озброєння. Зазначене дозволяє удосконалити міжнародний контроль щодо позбавлення агресора воєнних технологій. Цінність дослідження: Це дослідження показує напрями удосконалення міжнародної санкційної політики на підставі аналізу ВПК РФ в ланцюгу “логістика – виробництво – експорт оборонної продукції” в сучасних умовах. Майбутні дослідження: Це дослідження відкриває шляхи для майбутніх досліджень щодо формування механізмів контролю за виконанням міжнародних санкцій у експортній діяльності оборонної продукції у світі. Тип статті: експертно-емпіричний

Багатовимірний аналіз та прогнозування взаємозв’язку індикаторів промислово-технологічного розвитку та рівня економічної безпеки

A theoretical-applied model has been built for analyzing industrial-technological development directly within the system of economic security. A system of indicators has been constructed that are mutually agreed in the context of the analysis of the state of economic security and components of industrial-technological development (investment, international, environmental, educational, scientific, industrial, innovative, technological). Based on the system of indicators, analysis of variance in the industrial-technological development and level of economic security was carried out. The levels of correlation of indicators (high, medium, low) have been determined, based on which the interrelations of industrial-technological development and economic security were systematized. A graphic-analytical and regression procedure was used to define the correlation dependence of industrial-technological development on economic security. The industrial-technological development has been forecasted in terms of the indicators with high correlation (the level of investment, openness of the economy, export of high-tech products, industrial products index) and medium correlation (the share of renewable energy consumption, the level of expenditures on education to GDP, the share of specialists performing scientific and technical work). The system of indicators of economic security assessment has been expanded in terms of its individual components (investment-innovative, foreign economic, energy, social, macroeconomic security), taking into consideration aspects in the industrial-technological development. Using the reported analytical and predictive results makes it possible to establish groups of factors that influence the industrial-technological development and economic security. In this way, it becomes possible to identify those tools and means whose application could ensure an increase in the level of industrial-technological development and economic securityРазработана теоретико-прикладная модель анализа промышленно-технологического развития непосредственно в системе экономической безопасности. Сформирована система индикаторов, которые взаимосогласованные в контексте анализа состояния экономической безопасности и составляющих промышленно-технологического развития (инвестиционная, международная, экологическая, образовательная, научная, промышленная, инновационная, технологическая). На основе системы индикаторов осуществлен дисперсионный анализ промышленно-технологического развития и уровня экономической безопасности. Определены уровни корреляции индикаторов (высокий, средний, низкий), на основе которых систематизированы взаимосвязи промышленно-технологического развития и экономической безопасности. Использована графически-аналитическая и регрессионная методика для определения корреляционной зависимости промышленно-технологического развития с экономической безопасностью. Осуществлено прогнозирование промышленно-технологического развития в разрезе индикаторов с высокой (уровень инвестирования, открытость экономики, экспорт высокотехнологичной продукции, индекс промышленной продукции) и средней (доля потребления возобновляемой энергии, уровень расходов на образование в ВВП, доля специалистов, выполняющих научно-технические работы) корреляцией. Расширена система индикаторов оценки экономической безопасности в разрезе отдельных ее составляющих (инвестиционно-инновационная, внешнеэкономическая, энергетическая, социальная, макроэкономическая безопасность) с учетом аспектов промышленно-технологического развития. Использование полученных аналитических и прогнозных результатов позволяет установить группы факторов влияния на промышленно-технологическое развитие и экономическую безопасность. Таким образом удается определить инструменты и средства в контексте которых возможно обеспечить повышение уровня промышленно-технологического развития и экономической безопасностиРозроблено теоретико-прикладну модель аналізу промислово-технологічного розвитку безпосередньо в системі економічної безпеки. Сформовано систему індикаторів, які взаємоузгоджені в контексті аналізу стану економічної безпеки та складових промислово-технологічного розвитку (інвестиційна, міжнародна, екологічна, освітня, наукова, промислова, інноваційна, технологічна). На основі системи індикаторів здійснено дисперсійний аналіз промислово-технологічного розвитку та рівня економічної безпеки. Визначено рівні кореляції індикаторів (високий, середній, низький), на основі яких систематизовано взаємозв’язки промислово-технологічного розвитку та економічної безпеки. Використано графічно-аналітичну та регресійну методику для визначення кореляційної залежності промислово-технологічного розвитку з економічною безпекою. Здійснено прогнозування промислово-технологічного розвитку в розрізі індикаторів з високою (рівень інвестування, відкритість економіки, експорт високотехнологічної продукції, індекс промислової продукції) та середньою (частка споживання відновлювальної енергії, рівень видатків на освіту до ВВП, частка спеціалістів, що виконують науково-технічні роботи) кореляцією. Розширено систему індикаторів оцінювання економічної безпеки в розрізі окремих її складових (інвестиційно-інноваційна, зовнішньоекономічна, енергетична, соціальна, макроекономічна безпека) із врахуванням аспектів промислово-технологічного розвитку. Використання отриманих аналітичних та прогнозних результатів дозволяє встановити групи факторів впливу на промислово-технологічний розвиток та економічну безпеку. У такий спосіб вдається визначити інструменти та засоби, у контексті яких можливо забезпечити підвищення рівня промислово-технологічного розвитку та економічної безпек

Interactions of the EU ETS with Green And White Certificate Schemes: European Commission Directorate-General Environment

The European Union Emissions Trading Scheme ('EU ETS') began on 1 January 2005. The implementation of the EU ETS has raised interest in market-based approaches to achieving environmental and related public policy goals in the EU, particularly those related to promotion of renewable energy and energy efficiency. Indeed, national and regional markets in tradable green certificates ('TGCs') and (to a lesser extent) tradable white certificates ('TWCs') already exist. Green certificate schemes are established or proposed in a number of Member States (e.g., Belgium, the Czech Republic, Denmark, France, Italy, the Netherlands, Sweden and the UK) and form part of a growing portfolio of measures to achieve the renewable targets outlined in Directive 2001/77/EC. White certificate schemes are considerably less widespread, although schemes have been established in Italy and the UK and further activity may be stimulated by the Commission proposal on energy services (COM(2003)739). Both the renewables Directive and the energy services proposal envisage the possible evolution and harmonisation of these instruments into EU-wide certificate schemes. This study has two major objectives: -1. Analyse interactions among EU ETS and green/white certificate markets. The first major objective is to describe the interactions between green and white certificate programmes and the EU ETS. -2. Assess implications of interactions for the policy objectives of the EU ETS. The second major objective deals with the implications of green/white certificate programmes for the objectives of the EU ETS

The future role of natural gas in the UK: a bridge to nowhere?

The UK has ambitious, statutory long-term climate targets that will require deep decarbonisation of its energy system. One key question facing policymakers is the role of natural gas both during the transition towards, and in the achievement of, a future low-carbon energy system. Here we assess a range of possible futures for the UK, and find that gas is unlikely to act as a cost-effective ‘bridge’ to a decarbonised UK energy system. There is also limited scope for gas in power generation after 2030 if the UK is to meet its emission reduction targets, in the absence of carbon capture and storage (CCS). Without CCS, a ‘second dash for gas’ while providing short-term gains in reducing emissions, is unlikely to be the most cost-effective way to reduce emissions, and could result in stranded assets and compromise the UK's decarbonisation ambitions. In such a case, gas use in 2050 is estimated at only 10% of its 2010 level. However, with significant CCS deployment by 2050, natural gas could remain at 50–60% of the 2010 level, primarily in the industrial (including hydrogen production) and power generation sectors

National deployment of domestic geothermal heat pump technology: Observations on the UK experience 1995-2013

Uptake of geothermal heat pump technology in the UK and corresponding development of a domestic installation industry has progressed significantly in the last decade. This paper summarizes the growth process and reviews the research that has been specifically concerned with conditions in the UK. We discuss the driving forces behind these developments and some of the supporting policy initiatives that have been implemented. Publically funded national trials were completed to assess the performance and acceptance of the technology and validate design and installation standards. We comment on both the technical and non-technical findings of the trials and the related academic research and their relevance to standards development. A number of technical issues can be identified-some of which may be particular to the UK-and we suggest a number of research and development questions that need to be addressed further. Current national support for the technology relies solely on a tariff mechanism and it is uncertain that this will be effective enough to ensure sufficient growth to meet the national renewable heat target in 2020. A broader package of support that includes mandatory measures applied to future housing development and retrofit may be necessary to ensure long-term plans for national deployment and decarbonization of heat are achieved. Industry needs to demonstrate that efficiency standards can be assured, capital costs reduced in the medium-term and that national training schemes are effective

Innovative Component of Ukraine's Military-technical Cooperation with Foreign States as an Instrument of Public-private Partnership

The research considers the role of the innovative component of Ukraine's military-technical cooperation with foreign states. The legislative and legal basis for the implementation of International military-technical cooperation of Ukraine is analyzed, taking into account recent changes in the country's foreign policy direction. The examples of promising prospects for collaboration at the level of defense enterprises are presented

Energy efficiency and trading. Part one: options for increased trading in the energy efficiency commitment (report to the department for environment, food and rural affairs)

No description supplie