Социальный интеллект полицейских в контексте их коммуникативной компетентности

Професійна діяльність поліцейських вимагає наявності певного рівня навичок комунікації. Недостатня сформованість таких комунікативних компетенцій робить їх уразливими під час несення служби. Тому метою статті є емпіричне дослідження особливостей соціального інтелекту майбутніх поліцейських із різним рівнем комунікативної толерантності. Було застосовано опитувальник «Загальна комунікативна толерантність» (В. В. Бойко) й тест «Соціальний інтелект» (Дж. Гілфорд в адаптації О. Михайлової). Вибірку склали 132 слухачі курсів первинної професійної підготовки поліцейських Харківського національного університету внутрішніх справ. Теоретично обґрунтовано, що комунікативна толерантність виступає в діяльності поліцейського необхідним внутрішнім регулятором спілкування та поведінки, а соціальний інтелект поліцейського у його професійній діяльності в контексті його комунікативної компетентності є своєрідним психологічним ресурсом професійного розвитку та саморозвитку. Зазначено, що професійна діяльність поліцейського повинна регламентуватися не лише професійними нормами та стандартами поведінки, але й етичними нормами, суспільною думкою й соціальними очікуваннями в суспільстві.Professional work of police officers focuses on a variety of tasks, including patrolling the city and expediting on-call challenges, reaction to traffic violations, prevention of offenses, their detection and response to them, etc. Permanent interaction with the population in the course of performing professional duties requires the police to develop a certain level of communication skills. Interaction with representatives of different layers of society can often be accompanied by conflicts and manipulations in communication. Police officers point to insufficient formation of their communicative competencies, as well as to their professional vulnerability in performing tasks in certain situations of interpersonal interaction. The objective of the paper is to empirically study the features of social intelligence for future police officers with different levels of communicative tolerance. The authors used the questionnaire "General communicative tolerance" (V. Boiko) and the "Social intelligence" test (G. Gilford in the adaptation of O. Mikhailova) as a psycho-diagnostic tool. The sample consisted of 132 trainees from the institute of postgraduate education of Kharkiv National University of Internal Affairs. It is theoretically justified that communication in the professional activity of a police officer plays an important role, communicative tolerance is a necessary internal regulator of communication and behaviour within the police activity, and social intelligence in the professional activity of a police officer is a kind of psychological resource for professional development and self-development in the context of his communicative competence. It is noted that the professional activity of a police officer should be regulated not only exclusively by professional standards, standards of conduct contained in laws, orders and instructions, but also by ethical norms, customs and traditions, public opinion and social expectations in society, in turn, it requires a special professionally oriented social intelligence of the future police officers. The authors have empirically established differences in the manifestations of social intelligence among trainees with different levels of communicative tolerance, which is to determine the deficiency of ability to predict the consequences of the behaviour of other people, to understand the logic of development of interaction situations and the ability to highlight key features in a variety of human non-verbal responses in subjects with low levels. The obtained results actualize the need to develop and implement practical recommendations on the formation of communicative competence among future police officers at the stage of their professional training.Профессиональная деятельность полицейских требует наличие определенного уровня навыков коммуникации. Недостаточная сформированность коммуникативных компетенций делает их уязвимыми во время несения службы. Поэтому целью статьи является эмпирическое исследование особенностей социального интеллекта в будущих полицейских с разным уровнем коммуникативной толерантности. Были применены опросник «Общая коммуникативная толерантность» (В. В. Бойко) и тест «Социальный интеллект» (Дж. Гилфорд в адаптации А. Михайловой). Выборку составили 132 слушателя курсов первичной профессиональной подготовки полицейских Харьковского национального университета внутренних дел. Теоретически обосновано, что коммуникативная толерантность выступает в деятельности полицейского необходимым внутренним регулятором общения и поведения, а социальный интеллект в его профессиональной деятельности в контексте его коммуникативной компетентности является своеобразным психологическим ресурсом профессионального развития и саморазвития. Отмечено, что профессиональная деятельность полицейского должна регламентироваться не только профессиональными нормами и стандартами поведения, но и этическими нормами, общественным мнением и социальными ожиданиями в обществе

The New White Flight

White charter school enclaves—defined as charter schools located in school districts that are thirty percent or less white, but that enroll a student body that is fifty percent or greater white— are emerging across the country. The emergence of white charter school enclaves is the result of a sobering and ugly truth: when given a choice, white parents as a collective tend to choose racially segregated, predominately white schools. Empirical research supports this claim. Empirical research also demonstrates that white parents as a collective will make that choice even when presented with the option of a more racially diverse school that is of good academic quality. Despite the connection between collective white parental choice and school segregation, greater choice continues to be injected into the school assignment process. School choice assignment policies, particularly charter schools, are proliferating at a substantial rate. As a result, parental choice rather than systemic design is creating new patterns of racial segregation and inequality in public schools. Yet the Supreme Court’s school desegregation jurisprudence insulates racial segregation in schools ostensibly caused by parental choice rather than systemic design from regulation. Consequently, the new patterns of racial segregation in public schools caused by collective white parental choice largely escapes regulation by courts. This article argues that the time has come to reconsider the legal and normative viability of regulating racial segregation in public schools caused by collective white parental choice. The article makes two important contributions to the legal literature on school desegregation. First, using white charter school enclaves as an example, it documents the ways in which school choice policies are being used to allow whites as a collective to satisfy their preference for segregated predominately white schools. Second, the article sets forth both constitutional and normative arguments for regulating the private choices that result in stark racial segregation patterns in public schools

Психолого-педагогічні передумови формування готовності поліцейських до інноваційної діяльності

Пономаренко Я. С. Психолого-педагогічні передумови формування готовності поліцейських до інноваційної діяльності / Я. С. Пономаренко // Психологічні та педагогічні проблеми професійної освіти та патріотичного виховання персоналу системи МВС України : тези доп. Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Харків, 5 квіт. 2019 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ. - Харків, 2019. - С. 87-90.Розглянуто проблему готовності поліцейського до інноваційної діяльності. Аналіз проведений на підставі вивчення психолого-педагогічної літератури, сприяв виділенню загальних змістовних ознак даної діяльності, пов’язаних з орієнтацією поліцейського на поповнення і інтеграцію знань в галузі інноватики. Досліджено рівень суб’єктивного контролю та встановлено типи інтернальності та екстернальності у працівників поліції.The problem of readiness of the policeman for innovative activity is considered. The analysis was carried out on the basis of a study of psychological and pedagogical literature, and contributed to the identification of common meaningful features of this activity related to the police officer's orientation towards replenishment and integration of knowledge in the field of innovation. The level of subjective control has been studied and the types of internality and externality of police officers have been established.Рассмотрена проблема готовности полицейского к инновационной деятельности. Анализ проведен на основании изучения психолого-педагогической литературы, способствовал выделению общих содержательных признаков данной деятельности, связанных с ориентацией полицейского на пополнение и интеграцию знаний в области инноватики. Исследован уровень субъективного контроля и установлены типы интернальности и экстернальности работников полиции

Psychological content of personal factors in police officers with different levels of personality’s fulfillmentity

Пономаренко, Я. С. Психологічний зміст особистісних факторів у поліцейських з різним рівнем особистісної здійсненості / Пономаренко Я. С. // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія. – 2022. – Вип. 1. – С. 72-76. – DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.14.Стаття презентує теоретичні та практичні здобутки українських та закордонних вчених з проблеми особистості сучасних працівників поліції та виділення першочергових їх рис. Огляд психологічний досліджень показав строкату палітру наукових праць, які розкривають особливості особи поліцейського, надаючи різний перелік рис сучасних захисників закону та громадського порядку. Особистість працівників поліції є багатоаспектною та широко профільною, оскільки потребує врахування численної кількості характеристик та компетенцій, які будуть сприяти не лише бездоганному виконанню професійних обов’язків, й допомагати реалізувати себе не лише як професіонал, а й як особистість. Мета статті – визначити психологічний зміст структури особистості поліцейських з високим та низьким рівнями особистісної здійсненності (ОЗ). У якості досліджуваних виступили 97 працівників поліції. Із використанням «Опитувальника особистісного здійснення» О. Штепи, поліцейські кластерним аналізом за методом к-середніх були розподілені на три групи. Перша група з високим рівнем ОЗ склала 29 осіб, друга група з низьким рівнем ОЗ налічувала 25 досліджуваних, до третьої групи середнього рівня ОЗ увійшли 43 респонденти. До подальшого дослідження були залучені респонденти з високим рівнем особистісного здійснення (перша група) та з його низьким рівнем (друга група). Для досягнення поставленої мети був задіяний «П'ятифакторний особистісний опитувальник» («Велика П’ятірка») Р. МакКрае й П. Коста. Емпірично дослідження факторної структури особистості поліцейських, які мають різний рівень особистісної здійсненності показало, що поліцейські з високим рівнем ОЗ спрямовані на екстраверсію, вони швидко здатні встановити контакт з людьми, справляють на них позитивне враження та чітко усвідомлюють цілі своєї діяльності, свої переваги та можливості у вирішенні складних завдань. Можемо орієнтовано запропонувати особистісний профіль першої групи досліджених, охарактеризувавши їх як домінантних, самодостатніх, авторитетних, стійких, адаптивних й готових до змін. Поліцейські низьким рівнем ОЗ орієнтовані на встановлення дружніх контактів з іншими людьми, прагнуть працювати самостійно, покладаючись на свої знання та вміння, однак вони можуть бути вразливими через труднощі на роботі. Найбільш притаманними другій групі рисами є: привітність, самоконтроль, однак разом з тим присутнє відчуття провини, тривоги та напруження у ситуаціях стресу.The article presents the theoretical and practical achievements of Ukrainian and foreign scientists on the problem of personality of modern police officers and the selection of their primary features. A review of psychological research has shown a diverse palette of scientific papers that reveal the characteristics of the police officer, providing a different list of features of modern defenders of law and order. The personality of police officers is multifaceted and broad, as it requires taking into account a number of characteristics and competencies that will contribute not only to the flawless performance of professional duties, and help to realize themselves not only as a professional but also as a person. The purpose of the article is to determine the psychological content of the personality structure of police officers with high and low levels of personality’s fulfillmentity (PF). The total sample consisted of 97 police officers. Using O. Shtepa's "Personal Activity Questionnaire", the police officers were divided into three groups by cluster analysis using the k-means method. The first group with a high level of personal fulfillmentity was 29 people, the second group with a low level had 25 respondents, the third group of medium level included 43 respondents. Respondents with a high level of personal fulfillmentity (first group) and with a low level (second group) were involved in further research. To achieve this goal, the "Five-Factor Personality Questionnaire" ("Big Five") by R. McCrae and P. Costa was used. An empirical study of the factor structure of the personality of police officers with different levels of personal fulfillmentity showed that high-level police officers are prone to extraversion, they are able to quickly establish contact with people, make a positive impression on them and clearly understand their goals, advantages and opportunities. solving complex problems. We can offer a personal profile of the first group of respondents, describing them as dominant, self-sufficient, authoritative, stable, adaptive and ready for change. Low-level police officers are focused on establishing friendly contacts with other people, strive to work independently, relying on their knowledge and skills, but they can be vulnerable due to difficulties at work. The most characteristic features of the second group are: friendliness, self-control, but at the same time there is a feeling of guilt, anxiety and tension in stressful situations.Статья представляет теоретические и практические достижения украинских и зарубежных ученых по проблеме личности современных сотрудников полиции и выделение первоочередных их черт. Обзор психологических исследований показал пеструю палитру научных работ, раскрывающих особенности личности полицейского, предоставляя разный перечень черт современных защитников закона и общественного порядка. Личность сотрудников полиции многоаспектна и широкопрофильна, поскольку требует учета многочисленного характеристик и компетенций, которые будут способствовать не только безупречному выполнению профессиональных обязанностей и помогать реализовать себя не только как профессионал, но и как личность

Психологічний огляд ригідності під час прийняття рішень в екстремальній практиці поліціювання

Пономаренко Я. С. Психологічний огляд ригідності під час прийняття рішень в екстремальній практиці поліціювання / Пономаренко Я. С. // Актуальність та особливості наукових досліджень в умовах воєнного стану: зб. тез міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. з нагоди відзначення Дня науки-2022 в Україні (м. Київ, 24 трав. 2022 р.) / ДНДІ МВС України. – Київ, 2022. – С. 188-190.Зазначено, що професійне самоздійснення забезпечує впевненість працівника поліції у власних силах при вирішенні складного професійного завдання, що не лише збільшує його ефективність як фахівця, а й сприяє його готовності адаптуватися до нових умов, швидко й зважено приймати рішення, при цьому не втрачаючи працездатності та результативності.It is noted that professional self-fulfillment ensures a police officer's confidence in his own abilities when solving a difficult professional task, which not only increases his efficiency as a specialist, but also contributes to his readiness to adapt to new conditions, quickly and carefully make decisions, while not losing efficiency and effectiveness.Отмечено, что профессиональное самоосуществление обеспечивает уверенность сотрудника полиции в собственных силах при решении сложной профессиональной задачи, что не только увеличивает его эффективность как специалиста, но и способствует готовности адаптироваться к новым условиям, быстро и взвешенно принимать решения, при этом не теряя работоспособности и результативности

Psychological issues of self-organization of police officers with different levels of professional self-fulfillment

Пономаренко, Я. С. Психологічна проблематика самоорганізації офіцерів поліції з різним рівнем професійної здійсненності / Пономаренко Я. С. // Габітус. - 2022. - Вип. 41. - С. 267-271. - DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208. 2022.41.47.Зазначено, що самоорганізація поліцейських – це здатність особистості ієрархізувати завдання за ступенем значущості на підставі вимог організації та особистих можливостей, що позитивно позначається не лише на продуктивності поліціантів, а й на їх психологічному добробуті. Виявлено психологічні особливості феномену самоорганізації у практиці поліціювання з урахуванням рівня професійної здійсненності поліціантів.The article presents theoretical explorations of the problem of self-organization of police officers in the field of legal psychology. The phenomenon of self-organization in the practice of policing is highlighted in the context of organizational features, which actualizes the need to study its psychological aspects. Self-organization of police officers is an individual’s ability to prioritize tasks according to the degree of importance based on organizational requirements and personal capabilities, which positively affects not only the productivity of police officers, but also their psychological well-being. The purpose of the study is to reveal the psychological self-fulfillment of the phenomenon of self-organization in the practice of policing, taking into account the level of professional self-fulfillment of police officers. 62 police officers acted as research subjects. With the use of the «Questionnaire of professional self-fulfillment» by O. Kokun and using the method of clustering according to the principle of k – means, we formed three groups of subjects: low, medium and high levels of PS.. The first group (with a low level) consisted of 28 subjects, the second group (with a high level) included 33 subjects. 24 respondents with an average level were excluded from further research. The study used the «Time Structure Questionnaire» (TSQ) by N. Feather and М. Bond. Student’s t-test for independent samples was used for mathematical and statistical data processing. In the course of an empirical study, it was found that police officers with a low level of PS are persistent in the performance of professional duties, but they have to make more efforts to achieve the set goal. In the first group, there is an excessive fixation on the consistent execution of a predetermined plan, which increases the risk of emotional distress and stress. Police officers with a high level of PZ are characterized by the ability to effectively organize and plan their activities, they clearly allocate their own time, perform tasks according to the degree of importance and are better prepared for unexpected events in their professional activities.Отмечено, что самоорганизация полицейских – это способность личности иерархизировать задачи по степени значимости на основании требований организации и личных возможностей, что положительно сказывается не только на производительности полицейских, но и на их психологическом благополучии. Выявлены психологические особенности феномена самоорганизации в практике полицейского с учетом уровня профессиональной осуществимости полицейских

Виявлення та подолання психологічних наслідків стресу у поліцейських

Пономаренко, Я. С. Виявлення та подолання психологічних наслідків стресу у поліцейських / Пономаренко Яна Сергіївна // Актуальні проблеми психологічного забезпечення службової діяльності працівників правоохоронних органів : зб. матеріалів ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 31 жовт. 2022 р.) / МВС України, Держ. наук.-досл. ін-т МВС України, Наук.-досл. лаб. психол. забезпечення. – Київ, 2022. – С. 127-130.Надано практичні та вичерпні рекомендації щодо покращення психоемоційного стану поліцейських, котрі вимушені виконувати свої обов’язки в умовах війни. Найбільші складнощі пов’язанні з надмірним стресом, котрий суттєво впливає на їхній психічний стан та продуктивність. Розглянуто детально імовірні наслідки при стресі та як вони можуть вплинути на психологічний добробут поліцейських.Practical and comprehensive recommendations are given for improving the psycho-emotional state of police officers who are forced to perform their duties in war conditions. The greatest difficulties are associated with excessive stress, which significantly affects their mental state and productivity. Possible consequences of stress and how they can affect the psychological well-being of police officers are considered in detail.Даны практические и исчерпывающие рекомендации по улучшению психоэмоционального состояния полицейских, которые вынуждены выполнять свои обязанности в условиях войны. Наибольшие сложности связаны с чрезмерным стрессом, существенно влияющим на их психическое состояние и производительность. Рассмотрены подробно возможные последствия при стрессе и как они могут повлиять на психологическое благополучие полицейских

Lies in the structure of psycho-protective behavior of police officers in the context of personality’s fulfillmentity

Пономаренко, Я. С. Брехня у структурі психозахисної поведінки поліцейських в контексті особистісної здійсненності / Пономаренко Я. С. // Габітус. - 2022. - Вип. 35. - С. 208-213. - DOI: https://doi.org/10.32843/ 2663-5208.2022.35.32.Висвітлено проблему брехні в діяльності поліції, її місце в структурі особистості поліцейського та імовірний вплив на ефективність професійної діяльності у відповідній сфері. Вивчено уявлення поліцейських про брехню у взаємозв’язках з психозахисною поведінкою з різним рівнем особистісної здійсненності.The article presents a brief review of the psychological literature, which highlights the problem of lies in the police, its place in the structure of the police personality and the likely impact on the effectiveness of professional activities in this area. The most thorough scientific achievements of scientists are presented, which argue the importance of studying this phenomenon in the practice of policing. The aim of the study is to examine police perceptions of lies in relation to psychoprotective behavior with different levels of personality’s fulfillmentity (PF). The empirical basis of the study was 82 police officers. The results obtained by the method of «Questionnaire of Personality’s Fulfillmentity» by O. Shtepa with the help of clustering by the method of k – means allowed to form respondents according to three criteria. The first group included police officers with a low level of PF – 32 persons; the second group with a high level of PF was 27 persons. The medium level of PF have 23 police officers who were removed from further research. To achieve this goal, we used the method of «Types of lies» by I. Shkuratova and the questionnaire «Lifestyle Index» by R. Plutchik, G. Kellerman and H. R. Conte. The correlation between the different types of lies and the mechanisms of psychological protection showed a sufficient number of relationships in both groups of police officers with different levels of health. It has been found that police officers with low-level of PF use lies as psychological protection when seeking to protect themselves from negative and stressful events, often compensating for their own personality and behavioral shortcomings by tending to embellish and impart qualities they often lack. In police officers with high-level of PF, lies can reduce and displace unpleasant and traumatic events that cause them psychological suffering, while they pay less attention to ethics of communication and behavior, do not prefer to participate in gossip at work and are less interested in information that is not related to professional activities, but seek to maintain their own authority and status in the team.Освещена проблема лжи в деятельности полиции, ее место в структуре личности полицейского и вероятное влияние на эффективность профессиональной деятельности в соответствующей сфере. Изучено представление полицейских о лжи во взаимосвязях с психозащитным поведением с разным уровнем личностной осуществимости

Специфіка психозахисної поведінки у поліцейських з різним рівнем особистісної здійсненності

Пономаренко Я. С. Специфіка психозахисної поведінки у поліцейських з різним рівнем особистісної здійсненності / Я. С. Пономаренко / Авіація, промисловість, суспільство : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Кременчук, 12 трав. 2022 р.) / МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ, Кременчуц. льотний коледж, Наук. парк «Наука та безпека». – Харків : ХНУВС, 2022. – С. 661-664.Отримані дані дозволяють побачити основну тенденцію до більш активного використання механізмів психологічного захисту працівниками поліції з високим рівнем особистісної здійсненності, в порівнянні з поліцейськими, які мають низький її рівень. Збільшення особистісної здійсненності розширює досвід використання механізмів психологічного захисту, котрі з часом вкорінюються в поведінку особистості та збільшується ступінь їх дієвості. Використання механізмів психологічного захисту є необхідною передумовою в професійній діяльності поліцейських. Вони здатні стабілізувати і дезорганізувати поліцейського, забезпечивши його цілісність особистості та психологічне здоров’я. Полученные данные позволяют увидеть основную тенденцию к более активному использованию механизмов психологической защиты работниками полиции с высоким уровнем личностной осуществимости по сравнению с полицейскими, имеющими низкий ее уровень. Увеличение личностной осуществимости расширяет опыт использования механизмов психологической защиты, которые с течением времени укореняются в поведении личности и увеличивается степень их действенности. Использование механизмов психологической защиты является необходимым условием в профессиональной деятельности полицейских. Они способны стабилизировать и дезорганизовать полицейского, обеспечив его целостность личности и психологическое здоровье. The data obtained allow us to see the main trend towards a more active use of psychological protection mechanisms by police officers with a high level of personal feasibility compared to police officers with a low level of it. The increase in personal feasibility expands the experience of using psychological defense mechanisms, which over time take root in the behavior of the individual and increase the degree of their effectiveness. The use of psychological defense mechanisms is a prerequisite for the professional activities of police officers. They are able to stabilize and disorganize the policeman, ensuring his integrity of personality and psychological health