САМОІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ПРЕКАРІАТУ

This article is devoted to the self-identification of precariat representatives. The study on the identity is relevant due to the fact that for precariat, which lives in total instability and uncertainty, such factor of stabilization is much more important than for other social groups. The purpose of the article is to delineate self-identification features of precariat representatives. A cross-methodological approach has been used to achieve this purpose, including: systemic, comparative methods; method of synthesis and generalization of materials presented in the scientific literature on the researched problem. The main defining characteristics of precariat have been disclosed, including the lack of the work-based and occupational identity. It is concluded that the lack of work-based and occupational identity makes it more difficult to form a class consciousness of precariat, which, in turn, impedes the establishment of precariat as a “class-for-itself”. Nowadays, the formation of identity is often replaced with self-branding. Self-branding, however, does not contribute to the formation of stable self-identification that may be helpful in stabilization of social positions and removal of instability and uncertainty. It often leads to replacing people with things they buy and money they earn instead of identification with certain profession. The formation of precariat representatives’ self-identification is important to remove the uncertainty and instability, thus, to solve the problems of anxiety inherent in precariat. The studies on this problem can influence the economic and political spheres. The following studies on self-identification of precariat representatives in Ukraine is also relevant because it can help to understand the specificity of this class and its manifestations in our country.Статья посвящена самоидентификации представителей прекариата. Исследование вопросов самоидентификации является актуальным, ведь для прекариата, живущего в состоянии постоянной нестабильности и неопределенности, идентичность как фактор стабилизации значительно более важна, чем для других социальных групп. Цель статьи - определить особенности самоидентификации представителей прекариата. Для достижения поставленной цели был использован кросс-методологический подход, в частности системный и компаративный методы, синтез и обобщение материалов, представленных в научной литературе по этой проблематике. Определены главные черты, выделяющие прекариат среди других классов, включая отсутствие профессиональной и трудовой идентичности. Авторами сделан вывод, что отсутствие профессиональной и трудовой идентичности усложняет формирование классового сознания прекариата, что, в свою очередь, делает невозможным формирование прекариата как «класса для себя». Сегодня, формирование самоидентичности часто замещается селф-брендингом, однако, селф-брендинг не способствует формированию такой самоидентификации, которая могла бы стабилизировать общественные позиции и способствовать борьбе с нестабильностью и неопределенностью. Селф-брендинг приводит к тому, что идентичность человека часто подменяют страницами в социальных сетях, вещами, которые люди покупают, и деньгами, которые они зарабатывают, вместо идентификации с профессией и деятельностью. Формирование самоидентификации представителей прекариата важно, поскольку может способствовать борьбе с неопределенностью и нестабильностью, и, таким образом, решить проблему тревоги, присущей прекариату. Исследование этой проблематики может повлиять на экономическую и политическую сферу. Дальнейшие исследования самоидентификации представителей прекариата в Украине актуальны, так как могут способствовать пониманию особенностей этого класса и его проявлений в нашей стране.Cтаттю присвячено самоідентифікації представників прекаріату. Дослідження питань самоідентифі-кації є актуальним, адже для прекаріату, який живе у стані постійної нестабільності та невизначеності, ідентичність як фактор стабілізації є значно більш важливою, аніж для інших соціальних груп. Мета статті – визначити особливості самоідентифікації представників прекаріату. Для досягнення поставленої мети був використаний крос-методологічний підхід, зокрема системний та компаративний методи, синтез та узагальнення матеріалів, представлених у науковій літературі з цієї проблематики. Визначені головні риси, що виокремлюють прекаріат серед інших класів, включаючи відсутність професійної та трудової ідентичності. Авторами зроблено висновок, що відсутність професійної та трудової ідентичності усклад-нює формування класової свідомості прекаріату, що, в свою чергу, унеможливлює формування прекаріату як «класу для себе». Сьогодні, формування самоідентичності часто заміщується селф-брендингом, однак, селф-брендинг не сприяє формуванню такої самоідентифікації, яка б могла стабілізувати суспільні позиції і сприяти боротьбі з нестабільністю і невизначеністю. Селф-брендинг призводить до того, що ідентичність людини часто підмінюють сторінками у соціальних мережах, речами, які люди купують, і грошима, які вони заробляють, замість ідентифікації з професією та діяльністю. Формування самоідентифікації представників прекаріату є важливим, адже може сприяти боротьбі з невизначеністю та нестабільністю, і, таким чином, вирішити проблему тривоги, притаманної прекаріату. Дослідження цієї проблематики може вплинути на економічну та політичну сферу. Подальші дослідження самоідентифікації представників прекаріату в Україні є актуальними, так як можуть сприяти розумінню особливостей цього класу і його проявів у нашій країні

The Role of Motivation in the Self-education of Future Teachers

The research work described in the present study focused on the connection between self-education and the personal and professional interests of prospective music teachers; the role of motivation on self-development; the importance of developing in students the desire to gain scientific and professional knowledge, as well as to become familiar with innovative professional practices. It was observed that for the majority of the participants motivation for self-education was associated with their professional growth. To achieve effective self-education, undergraduates must possess the following qualities: self-confidence, independence of judgment, the ability to use the experience of their colleagues, the ability to cooperate, and the ability to defend their point of view. The suggested methodology of motivation and stimulation of future teachers’ self-education in the process of teaching practice is associated with the acquisition and updating of subjective experience, the search for links between internal and external experience

Роль мотивації в самоосвіті майбутніх учителів

The research work described in the present study focused on the connection between self-education and the personal and professional interests of prospective music teachers; the role of motivation on self-development; the importance of developing in students the desire to gain scientific and professional knowledge, as well as to become familiar with innovative professional practices. It was observed that for the majority of the participants motivation for self-education was associated with their professional growth. To achieve effective self-education, undergraduates must possess the following qualities: self-confidence, independence of judgment, the ability to use the experience of their colleagues, the ability to cooperate, and the ability to defend their point of view. The suggested methodology of motivation and stimulation of future teachers' self-education in the process of teaching practice is associated with the acquisition and updating of subjective experience, the search for links between internal and external experience.Дослідницька робота, описана в цьому дослідженні, зосереджена на зв’язку самоосвіти з особистими та професійними інтересами майбутніх учителів; роль мотивації на саморозвиток; важливість формування в студентів бажання здобувати наукові та професійні знання, а також знайомитися з інноваційними професійними практиками. Помічено, що для більшості учасників мотивація до самоосвіти пов’язана з професійним зростанням. Для досягнення ефективної самоосвіти студенти повинні володіти такими якостями: впевненість у собі, незалежність суджень, вміння використовувати досвід колег, вміння співпрацювати, відстоювати свою точку зору. Запропонована методика мотивації та стимулювання самоосвіти майбутніх учителів у процесі педагогічної практики пов’язана із набуттям та актуалізацією суб’єктивного досвіду, пошуком зв’язків між внутрішнім і зовнішнім досвідом

Częstotliwość zachorowań i rozpowszechnienie się raka tarczycy w szczególnym regionie Ukrainy 30 lat po katastrofie w Czarnobylu

Background. The study aimed to determine the effect of iodine deficiency and increased radiation on morbidity of thyroid cancer in patients living in the Ternopil region of Ukraine. The task was solved by comparing the patients with thyroid cancer from the district areas with iodine deficiency and increased radiation with those coming from the regions with normal iodine content and a normal radioactive background. Material and methods. The area of the Ternopil region was divided into the following 1) the northern area, with sufficient iodine content in food, radiation background – 0.09 mcSv/h; 2) the central and western areas, endemic in terms of iodine content and increased background radiation (up to 0.13 mcSv/h); and 3) the southern area, with sufficient iodine but increased background radiation (up to 0.15 mcSv/h). To conduct the analysis and determine the sickness rate, the patients were grouped depending on sex and age. Results. The sickness rate and prevalence of thyroid cancer in males in 2016 were 4-6 times lower when compared to females in all areas. The sickness rate of the females in the areas with increased radiation turned out to be age-dependent with a 1.25-3.2 times increase when compared to the areas with normal conditions. In the areas of the increased background radiation and dietary iodine insufficiency, the sickness rate of females was 1.54-5.4 times higher than the index in the areas with normal conditions. Conclusions. The highest rates prevalence and sickness rate of thyroid cancer in Ternopil region of Ukraine were observed in women over 51 years. The prevalence was 2 times, and the sickness rate 3 times higher in women over 51 years in the areas with iodine deficiency and an increased radiation background when compared to those in the areas with normal iodine and radiation background.Wprowadzenie. Celem pracy było określenie wpływu niedoboru jodu i zwiększonej radiacji na zachorowalność na raka tarczycy pacjentów mieszkających w ukraińskim obwodzie tarnopolskim. Porównano grupę pacjentów chorujących na nowotwory tarczycy pochodzącą z obszarów, gdzie stwierdzono niedobór jodu i zwiększone promieniowanie z pacjentami, z grupą u których stwierdzono tę samą chorobę, ale pochodzą z regionów o normalnej zawartości jodu i normalnym promieniowaniu radioaktywnym. Materiał i metody. Obwód tarnopolski został podzielony na następujące sfery: 1) północną, z wystarczającą ilością jodu w żywności oraz promieniowaniem − 0,09 mcSv / h; 2) centralną i zachodnią, endemiczną pod względem zawartości jodu oraz zwiększonym promieniowaniem (do 0,13 mcSv / h); oraz 3) południową, z wystarczającą ilością jodu, ale zwiększonym promieniowaniem (do 0,15 mcSv / h). Aby przeanalizować częstotliwość występowania choroby, pacjentów pogrupowano w zależności od płci i wieku. Wyniki. W 2016 r. wskaźnik zachorowalności i częstość występowania raka tarczycy u mężczyzn był 4-6 razy niższy niż u kobiet we wszystkich badanych obszarach. Wskaźnik zachorowalności u kobiet na obszarach o podwyższonym promieniowaniu skutkował średnim wzrostem, w zależności od wieku, tj. o 1,25-3,2, w stosunku do osób pochodzących z obszarów nienapromieniowanych. Na terenach zwiększonego promieniowania i niedoboru jodu wskaźnik zachorowalności u kobiet był 1,54-5,4 razy wyższy od spotykanego na obszarach nieskażonych. Wnioski. Najwyższe wskaźniki zachorowalności na raka tarczycy w tym regionie Ukrainy zaobserwowano u kobiet powyżej 51 roku życia. Częstotliwość występowania raka na obszarach z niedoborem jodu i zwiększonym promieniowaniem była 2 razy większa, a liczba zachorowań 3 razy większa, niż u kobiet pochodzących z obszarów o normalnym poziomie jodu i promieniowania

Роль мотивації у самовихованні майбутніх учителів

The research work described in the present study focused on the connection between self-education and the personal and professional interests of prospective teachers; the role of motivation on self-development; the importance of developing in students the desire to gain scientific and professional knowledge, as well as to become familiar with innovative professional practices. It was observed that for the majority of the participants motivation for self-education was associated with their professional growth. To achieve effective self-education, undergraduates must possess the following qualities: self-confidence, independence of judgment, the ability to use the experience of their colleagues, the ability to cooperate, and the ability to defend their point of view. The suggested methodology of motivation and stimulation of future teachers’ self-education in the process of teaching practice is associated with the acquisition and updating of subjective experience, the search for links between internal and external experience. Keywords: self-education, positive motivation, diagnostics methods, motivational and value component of self-education, subject specific knowledge.Дослідницька робота, що описана в цьому дослідженні, була зосереджена на зв'язку між самоосвітою та особистим і професійними інтересами майбутніх учителі роль мотивації на саморозвиток; важливість розвитку у студентів бажання здобувати наукові та професійні знання, а також вивчати інноваційні практики. Було помічено, що для більшості учасників мотивація до самоосвіти була пов'язана з їхнім професійним зростанням. Для досягнення ефективної самоосвіти магістранти повинні володіти такими якостями: впевненість у собі, незалежність суджень, здатність використовувати досвід своїх колег, здатність до співпраці та вміння захищати їх точка зору. Запропонована методика мотивації та стимулювання самоосвіти майбутніх учителів у процесі проходження викладацької практики пов'язана з придбанням та оновленням суб'єктивного досвіду, пошуком зв’язків між внутрішнім і зовнішній досвідом тощо. Ключові слова: самоосвіта, позитивна мотивація, методи діагностики, мотиваційний та ціннісний компонент самоосвіти,предмет фахового знання