Interrelation Between the Changes of Phase Functions of Cardiac Muscle Contraction and Biochemical Processes as an Algorithm for Identifying Local Pathologies in Cardiovascular System

Aims The interrelation between hemodynamic changes, functions of the cardiovascular system and biochemical reactions in the cells of the heart muscle is investigated in the present paper. Materials and methods Several methods were used to influence the metabolism processes in the myocardium. The changes in the phase functions of contraction of different cardiac muscles were recorded. In order to have comprehensive influence on the metabolism processes, normalization of the acid-base balance was performed. L-carnitine and octolipen were used to affect the lipid metabolism. Results Phase blood volumes that are characteristic of hemodynamics changed in the course of treatment to reach their nornal values. The ECG shape during the heart cycle phases also changed to reach the norm. The initial ECG shape describing Brugada syndrome almost reached its normal value. Extrasystole disappeared therewith. Conclusion The method of the heart cycle phase analysis enables monitoring any changes in hemodynamics and functions of the cardiovascular system. The method can be used for identifying the original cause of pathologies and efficient monitoring of the treatment progress

Особливості прояву особистісних якостей спортсменів різної статі у футболі

Introduction. For the quality management of training, it is important to consider not only the anatomical, somatic, physiological, biochemical, age differences between men and women, but also the difference between male and female psychology. The purpose of the study is to determine the personality traits of qualified athletes in football, depending on their gender. Methods and organization – theoretical analysis of scientific and methodological literature, materials of the Internet, methods of psychological diagnostics, methods of mathematical statistics. Qualified athletes (16 men from one of the Major League football teams; 23 women from the Ukrainian national football team) participated in the study. Results. Gender differences in the personality traits of skilled football players have been determined, determined by innate gender characteristics: the predominance in men of the neurodynamic property of inhibition, and in women of excitement; Extraversion rates (20,7 – women, 15,6 – men) and neuroticism (19,4 – women, 10,6 – men); an indicator of the effectiveness of attention work in football players (692,4) and 627,4 in men; skilled female football players have a higher level of motivation to succeed; the level of motivation aimed at avoiding failure in male athletes 15,4; 13,4 – women. 48 % of football players and 56 % of football players have violations of the actual psychophysiological condition of the athlete due to various reasons - from difficulties in relation to the load transfer, the need to use volitional efforts to perform the planned training tasks (13 % – women; 19 % – men) to the urgent need to restore the systems of the body of the athlete, orientation on self-preservation, reduction of active training activity, need of rest, accumulation of energy reserves, strengthening of anabolic, assimilatory processes (35 % – of women; 37 % – male). Conclusions. Sports activities in football dictate their requirements for the presence, the required level of formation and the degree of expression of a certain professionally significant personality trait of a qualified athlete/athlete, which requires a certain level of personal readiness of qualified footballers/football players at the stage of maintaining sports achievements.Введение. Для качественного управления подготовкой важно учитывать не только анатомические, соматические, физиологические, биохимические, возрастные различия мужчин и женщин, но и разницу мужской и женской психологии. Цель исследования – определение личностных особенностей квалифицированных спортсменов в футболе в зависимости от их пола. Методы и организация – теоретический анализ научно-методической литературы, материалов сети Интернет, методы психологической диагностики, методы математической статистики. В исследовании принимали участие квалифицированные спортсмены (16 – мужчины одной из футбольных команд Высшей лиги, 23 – женщины из состава сборной команды Украины по футболу). Ре- зультаты. Установлено различия личностных качеств квалифицированных футболистов, детерминированы врожденными гендерными особенностями: преимущество у мужчин нейродинамической свойства торможения, а у женщин – возбуждение; показателя экстравертованости (20,7 – женщины, 15,6 – мужчины) и нейротизма  (19,4 – женщины, 10,6 – мужчины) показателя эффективности работы внимания в футболисток (692,4) и 627,4 у мужчин; в квалифицированных футболисток-женщин выявлено более высокий уровень мотивации, направленной на достижение успеха; уровень мотивации, направленной на избегание неудачи у спортсменов- мужчин – 15,4; 13,4 – женщины. 48 % футболисток и 56 % футболистов имеют нарушения актуального психофизиологического состояния спортсмена по разным причинам – от трудностей относительно переноса нагрузки, необходимости применения волевых усилий для выполнения запланированных тренировочных заданий (13 % – женщины, 19 % – мужчины) к настоятельной необходимости восстановления систем организма спортсмена, направленности на самосохранение, снижение активной тренировочной деятельности, потребность отдыха, накопления энергетических запасов, усиление анаболических, асимиляторних процессов (35 % – женщины; 37 % – мужчины). Выводы. Спортивная деятельность в футболе диктует свои требования к наличию, необходимого уровня сформированности и степени выраженности определенной профессионально значимой личностной свойства личности квалифицированного спортсмена/спортсменки, требует определенного уровня личностной готовности квалифицированных футболистов/футболисток на этапе сохранения спортивных достижений.Вступ. Для якісного управління підготовкою важливо враховувати не лише анатомічні, соматичні, фізіологічні, біохімічні, вікові відмінності чоловіків та жінок, а й різницю чоловічої й жіночої психології. Мета дослідження ― визначення особистісних особливостей кваліфікованих спортсменів у футболі залежно від їх статі. Методи та організація – теоретичний аналіз науково-методичної літератури, матеріалів  мережі Інтернет, методи психологічної діагностики, математичної статистики. У дослідженні брали участь кваліфіковані спортсмени (16 чоловіків однієї з футбольних команд Вищої ліги; 23 жінки зі складу збірної команди України з футболу). Результати. Установлено гендерні відмінності особистісних якостей кваліфі- кованих футболістів, детерміновані вродженими гендерними особливостями: перевага в чоловіків нейрони- намічної властивості гальмування, а в жінок – збудження; показника екстравертованості (20,7 – жінки, 15,6 – чоловіки) та нейротизму (19,4 – жінки, 10,6 – чоловіки); показника ефективності роботи на увагу у футболісток (692,4) і 627,4 у чоловіків; у кваліфікованих футболісток-жінок виявлено вищий рівень мотивації, спрямованої на досягнення успіху; рівень мотивації, спрямованої на уникнення невдачі в спортсменів-чоловіків 15,4; 13,4 – жінки. 48 % футболісток і 56 % футболістів мають порушення актуального психофізіологічного стану спортсмена через різні причини – від труднощів щодо перенесення навантаження, необхідності застосування вольових зусиль для виконання запланованих тренувальних завдань (13 % – жінки; 19 % – чоловіки) до нагальної необхідності відновлення систем організму спортсмена, спрямованості на самозбереження, зниження активної тренувальної діяльності, потреба відпочинку, накопичення енергетичних запасів, посилення анаболічних, асиміляторних процесів (35 % – жінки; 37 % – чоловіки). Висновки. Спортивна діяльність у футболі диктує свої вимоги до наявності, необхідного рівня сформованості й ступеня вираженості певної професійно значущої особистісної властивості особистості кваліфікованого спортсмена/спортсменки, що вимагає певного рівня особистісної готовності кваліфікованих футболістів/ футболісток на етапі збереження спортивних досягнень

Formación de la perspectiva científica de los estudiantes para la implementación de actividades profesionales

La educación profesional moderna tiene como objetivo formar especialistas creativos altamente calificados capaces de resolver rápidamente los problemas profesionales. La resolución de este problema depende de muchos factores interrelacionados, entre los que ocupa un lugar significativo la formación de la cosmovisión científica de los estudiantes. El trabajo tiene como objetivo identificar las características de la formación y desarrollo de la cosmovisión científica de los estudiantes para la implementación de futuras actividades profesionales. El artículo presenta la experiencia de implementar tecnologías educativas modernas que contribuyan a la formación de la capacidad de los estudiantes para utilizar los fundamentos del conocimiento filosófico y socio-humanitario. Sobre el ejemplo de algunas disciplinas señaladas en el currículo, se revelan los métodos y formas del desarrollo de la cosmovisión científica. Las tecnologías, métodos y formas resaltados permiten crear las condiciones para unir a los estudiantes en grupos de proyectos para participar en diversas competencias profesionales que amplían las posiciones científicas y de cosmovisión. Para identificar el nivel de la cosmovisión científica, hemos identificado los criterios e indicadores apropiados. La dinámica observada muestra un aumento en el número de participantes en las competencias y un aumento en el nivel de formación de la cosmovisión científica. Los resultados del estudio permiten decir que la formación de la visión del mundo científico amplía las posibilidades de los estudiantes en la implementación de actividades profesionales

Formación de la perspectiva científica de los estudiantes para la implementación de actividades profesionales

La educación profesional moderna tiene como objetivo formar especialistas creativos altamente calificados capaces de resolver rápidamente los problemas profesionales. La resolución de este problema depende de muchos factores interrelacionados, entre los que ocupa un lugar significativo la formación de la cosmovisión científica de los estudiantes. El trabajo tiene como objetivo identificar las características de la formación y desarrollo de la cosmovisión científica de los estudiantes para la implementación de futuras actividades profesionales. El artículo presenta la experiencia de implementar tecnologías educativas modernas que contribuyan a la formación de la capacidad de los estudiantes para utilizar los fundamentos del conocimiento filosófico y socio-humanitario. Sobre el ejemplo de algunas disciplinas señaladas en el currículo, se revelan los métodos y formas del desarrollo de la cosmovisión científica. Las tecnologías, métodos y formas resaltados permiten crear las condiciones para unir a los estudiantes en grupos de proyectos para participar en diversas competencias profesionales que amplían las posiciones científicas y de cosmovisión. Para identificar el nivel de la cosmovisión científica, hemos identificado los criterios e indicadores apropiados. La dinámica observada muestra un aumento en el número de participantes en las competencias y un aumento en el nivel de formación de la cosmovisión científica. Los resultados del estudio permiten decir que la formación de la visión del mundo científico amplía las posibilidades de los estudiantes en la implementación de actividades profesionales

Voltammetric Study of the Total Activity of Antioxidants in the Blood Serum of Patients with Neurological Diseases

One of the main directions in the development of modern electroanalytical chemistry is the development of new effective methods for research and analysis of biological objects, particularly, human blood serum. The creation of new electrochemical sensors is a promising approach, which has determined several main directions in applied voltammetry in the field of chemical analytical control. In this work, the dynamics and parameters of total antioxidant activity of human serum blood of patients with chronic cerebral ischemia, during treatment with pharmaceutical drugs Mexidol, Cavinton Comfort, and Cytoflavin was tested by cathode voltammetry with a model process of oxygen electroreduction, using a new electrochemical sensor

Expanded expression of pro-neurogenic factor SoxB1 during larval development of gastropod Lymnaea stagnalis suggests preadaptation to prolonged neurogenesis in Mollusca

IntroductionThe remarkable diversity observed in the structure and development of the molluscan nervous system raises intriguing questions regarding the molecular mechanisms underlying neurogenesis in Mollusca. The expression of SoxB family transcription factors plays a pivotal role in neuronal development, thereby offering valuable insights into the strategies of neurogenesis.MethodsIn this study, we conducted gene expression analysis focusing on SoxB-family transcription factors during early neurogenesis in the gastropod Lymnaea stagnalis. We employed a combination of hybridization chain reaction in situ hybridization (HCR-ISH), immunocytochemistry, confocal microscopy, and cell proliferation assays to investigate the spatial and temporal expression patterns of LsSoxB1 and LsSoxB2 from the gastrula stage to hatching, with particular attention to the formation of central ring ganglia.ResultsOur investigation reveals that LsSoxB1 demonstrates expanded ectodermal expression from the gastrula to the hatching stage, whereas expression of LsSoxB2 in the ectoderm ceases by the veliger stage. LsSoxB1 is expressed in the ectoderm of the head, foot, and visceral complex, as well as in forming ganglia and sensory cells. Conversely, LsSoxB2 is mostly restricted to the subepithelial layer and forming ganglia cells during metamorphosis. Proliferation assays indicate a uniform distribution of dividing cells in the ectoderm across all developmental stages, suggesting the absence of distinct neurogenic zones with increased proliferation in gastropods.DiscussionOur findings reveal a spatially and temporally extended pattern of SoxB1 expression in a gastropod representative compared to other lophotrochozoan species. This prolonged and widespread expression of SoxB genes may be interpreted as a form of transcriptional neoteny, representing a preadaptation to prolonged neurogenesis. Consequently, it could contribute to the diversification of nervous systems in gastropods and lead to an increase in the complexity of the central nervous system in Mollusca

Russian-language media space: features, tendencies and typology

There are more than 30 million Russian speakers living outside of the current borders of the Russian Federation. “Russian abroad” can partly be viewed as diaspora (e.g. Cohen 1997, Hoyle 2013, Safran 1991, Sheffer 2003, Vertovec 1999) and partly as a cultural macro-social group. Its specificity is its multilayered (different waves of migration) and multiethnic character (see Pivovar 2008, 2010). “Russian abroad” consists of two groups: Russian migrants who left the country in different periods and their descendants, and Russian-speakers who found themselves abroad after the collapse of the USSR. In eighty countries of the world, there are published around 3.5 thousand media in Russian language. The printed media of the three first waves of the Russian emigration are thoroughly studied (e.g., Bogomolov 1994, 2004; Esin 2003; Mikhalev 2009; Suomela 2014; Zhirkov 2003). There are as well several studies on the online space of the “Russian abroad” (e.g., Morgunova 2014; Reut and Teterevleva 2014). Yet, the currently existing printed Russian-language media, their role, political orientation, functions, professional views of the journalists, diapason of influence, audiences - remain somewhat of a blind spot on the map of the diaspora studies and media studies alike, despite the scale of this media segment. Empirical studies of these media are challenged by the fact that not all of these media have their online versions and absence of a common catalogue (see O. Voronova 2016). The existing studies are either country-based or focus on the linguistic aspects exclusively. This study focuses on the printed media segment and suggests a typology of the Russian-language press abroad. The study is based on a twelve-year long monitoring of Russian-language press that consisted of a basic content analysis of 65 printed media and survey of 64 journalists working for 50 outlets. The materials were collected during the trainings for these journalists organized by the Universal Association of Russian Press (VARP) and Faculty of Journalism, Moscow State University. The study maps the space of the Russian-language press abroad, describes the tendencies characteristic for it, and highlights the typological models within this segment. On the one hand, the Russian-language media abroad are influenced by global processes, which lead to their commercialization, standardization, concentration and integration with non-established media online. On the other hand, these media are oriented at specific audiences, united by the Russian language, culture, traditions; for the post-Soviet countries – by the common experience of living in the same state. These media have features of both global and national media, as their audiences are influenced by at least two cultures. Being spread in the world, these media have the same language, similar functions and, often, a common agenda. The current challenges of these media are related to the political events (such as Ukrainian conflict), as well as the broader problem of self-identification of the Russian-language diaspora. The study suggests viewing the Russian-language media abroad as a cultural phenomenon that should be analyzed in dynamics and in the context of the geopolitical changes and challenges