Классификация основных элементов трибосистемы трафаретной печати

Розглянуто процес трафаретного друку як триботехнічну систему, проаналізовано і систематизовано її основні елементи, що впливають на якість відбитка, продуктивність і економічність друкування.Was considered the process of screen printing, like tribotechnical system, was analysed and systematized its basic elements, which influence on quality of imprint, productivity and economy of printing.Рассмотрен процесс трафаретной печати, как триботехническая система, проанализированы и систематизированы ее основные элементы, которые влияют на качество отпечатка, продуктивность и экономичность печати

Факторы влияния на качественные показатели оттиска трафаретной печати

Розглянуто процес трафаретного друку як систему, проаналізовано вплив параметрів друкарського процесу на формування показників якості відбитка.Was considered the process of screen printing, like system, was analysed influence of the printing process parameters on the formation of quality prints.Рассмотрен процесс трафаретной печати как система, проанализировано влияние параметров печатного процесса на формирование показателей качества отпечатка

Нанотехнологии и книгопечатание

Розглянуто деякі питання застосування дисперсних систем нанорозмірного масштабу в поліграфії і упаковці. Проаналізовано сучасний стан застосування нанотехнологій в поліграфічних матеріалах і процесах з використанням мікро- і наноконтактного друку. Намічено шляхи і варіанти створення нових графічних комунікативних технологій.There are considered some features of dispersed systems in nanosized scale and their applications in Graphic Arts and packaging. There is made an analysis of the modern state of nanotechnology using in printing materials and processes in view of developments of new kinds of graphic communications.Рассмотрены некоторые вопросы применения дисперсных систем наноразмерного масштаба в полиграфии и упаковке. Проанализировано современное состояние применения нанотехнологий в полиграфических материалах и процессах с использованием микро- и наноконтактной печати. Намечены пути и варианты создания новых графических коммуникативных технологий

Вплив попередників та строків сівби на врожайність сортів Triticum aestivum L. в умовах Центрального Лісостепу України

Мета. Визначити потенціал урожайності нових сортів пшениці озимої миронівської селекції залежно від попередників і строків сівби та встановити їх частки впливу в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили в польовому чотирифакторному досліді на базі Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН упродовж 2018/19–2020/21 рр. Результати. У результаті вивчення п’яти перспективних сортів пшениці озимої, висіяних 25 вересня та 05 жовтня після двох попередників (соя та соняшник), виявили, що незалежно від строків сівби середня врожайність для досліджуваних сортів після попередника соя була вищою і варіювала від 3,77 до 6,24 т/га у порівнянні з попередником соняшник – 3,35–5,52 т/га. Сорт ‘МІП Ювілейна’ сформував максимальну врожайність за першого строку сівби (5,52 та 6,24 т/га після попередників соняшник та соя відповідно), а сорт ‘МІП Фортуна’ – за другого (5,46 т/га після попередника соя). Висновки. Установлено потенціал урожайності сортів пшениці озимої залежно від попередників та строків сівби в умовах Центрального Лісостепу України. За результатами дисперсійного аналізу отриманих даних з’ясовано частку впливу цих факторів на врожайність культури. Максимальний внесок у дисперсію врожайності був за роком висіву (67,8%) та попередником (20,9%)

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕССЕНЦІАЛЕ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ВАГІТНИХ З ПРЕЕКЛАМПСІЄЮ

Іп work the new national preparation - essentsiale, was tested in treatment of preeklampsy.В работе апробировано эссенциале влечении преэклампсии беременных.В роботі апробовано ессенціале у лікуванні прееклампсії вагітних

ПЕРСОНІФІКОВАНИЙ ПІДХІД ДО ЛІКУВАННЯ САРКОЇДОЗУ ЛЕГЕНЬ

Summary. For many years, the main drugs for the treatment of sarcoidosis remain glucocorticosteroids. On average, about 50 % of patients with sarcoidosis (from 30 to 80 %) are treated with corticosteroids. In cases of resistance, contraindications or serious side effects of corticosteroid therapy, second-line drugs are prescribed, the main place among which is held by immunosuppressants. It should be noted that in the course of therapy there may be different variants of the disease, and there are no criteria for the prognosis of regression, stabilization and progression of sarcoidosis. In this regard, the only correct principle of patient management is a personalized approach to therapy. The aim of the study – to develop an algorithm for personalized therapy of patients with sarcoidosis based on the study of the frequency of contraindications, serious side effects and cases of resistance to glucocorticosteroids, to determine the optimal drug for immunosuppressive therapy. Materials and Methods. 185 patients with newly diagnosed sarcoidosis with lesions of the lung parenchyma were examined. The study included patients only for newly diagnosed sarcoidosis without any prior specific therapy. The second, important selection criterion was the absence of computed tomography (CT) signs of interstitial pulmonary fibrosis. All patients underwent CT of the thoracic cavity and assessment of lung function (spirometry, bodyplethysmography, diffusion capacity of the lungs). Results. The obtained results give grounds to consider methotrexate as the drug of choice in the treatment of patients with pulmonary sarcoidosis with contraindications or serious side effects of glucocorticosteroids. Based on the results, an algorithm for personalized therapy of patients with pulmonary sarcoidosis was developed, which considered the contraindications, serious side effects of corticosteroids and resistance to corticosteroid therapy, utilizing the immunosuppressive therapy with methotrexate due to its optimal level of efficacy and safety profile. Сonclusions. The use of this algorithm of therapy allows achieving clinical cure in the vast majority of patients with pulmonary sarcoidosis.Резюме. Протягом багатьох років основними препаратами для лікування саркоїдозу залишаються глюкокортикостероїди (ГКС). У середньому близько 50 % хворих на саркоїдоз (від 30 до 80 %) лікуються з використанням ГКС. У випадках резистентності, наявності протипоказань або серйозних побічних ефектів ГКС-терапії, призначають препарати другої лінії, основне місце серед яких займають імуносупресанти. Необхідно зазначити, що і в процесі терапії можуть спостерігатися різні варіанти перебігу захворювання, при цьому не існує критеріїв прогнозу регресії, стабілізації та прогресування саркоїдозу. У зв’язку з цим єдиним правильним принципом ведення хворих є персоніфікований підхід до терапії. Мета дослідження − розробити алгоритм персоніфікованої терапії хворих на саркоїдоз на основі вивчення частоти протипоказань до призначення, серйозних побічних дій і випадків резистентності до глюкокортикостероїдів, визначення оптимального препарату імуносупресивної терапії. Матеріали і методи. Обстежено 185 хворих на вперше виявлений саркоїдоз з ураженням паренхіми легень. У дослідження включили пацієнтів тільки на вперше виявлений саркоїдоз без будь-якої попередньої специфічної терапії; другим, важливим критерієм відбору, була відсутність КТ-ознак інтерстиціального фіброзу легень. Усім хворим проводили комп’ютерну томографію органів грудної порожнини та оцінювали стан функції зовнішнього дихання на основі аналізу даних спірометрії, бодіплетизмографії, дослідження дифузійної здатності легень. Результати. Отримані результати дають підставу вважати «Метотрексат» препаратом вибору в лікуванні хворих на саркоїдоз легень з протипоказаннями до призначення або серйозними побічними ефектами глюкокортикостероїдів. На підставі отриманих результатів розроблено алгоритм персоніфікованої терапії хворих на саркоїдоз легень, заснований на урахуванні протипоказань до призначення, серйозних побічних ефектів ГКС і резистентності до ГКС-терапії, застосуванні в якості імуносупресивної терапії метотрексату, що відрізняється оптимальним рівнем ефективності і профілем безпеки. Висновки. Застосування даного алгоритму терапії дозволяє досягти клінічного вилікування в абсолютної більшості хворих на саркоїдоз легень

Розробка методики адресного фінансування секторів економіки шляхом капіталовкладень в інноваційний розвиток

The problem of targeted financing of economic sectors is considered. The method of targeted financing of sectors of the economy through investment in innovative development is proposed. On the basis of statistical data on the performance indicators of the sectors of the economy, the calculation of indicators of their innovative potential was carried out, based on the volume of sold innovative products (goods, services) by type of economic activity. In order to stimulate sectors of the economy by investing in innovative development, it is proposed to introduce targeted financing of the latter. The problem of quantitative assessment of targeted financing of economic sectors by means of investment in innovative development based on an integrated approach has been solved. According to the results obtained, sectors of the economy that are identified as the most risky and have the potential for innovative development fall under targeted financing. The proposed technique was tested by an experimental method. On the basis of an integrated approach for the indicators of the riskiness of the economic sector and the indicator of the innovative potential of the economic sector, targeted financing for 3 sectors of the economy (namely: P, N, M, L and J) was determined. Sector P will receive more targeted funding, while sectors N, M, L and J will receive less targeted funding, respectively. The size of these parts will be 47.30 %, 22.31 %, 13.48 %, 9.56 % and 7.34 %, respectively, of 100 % S. The results of the study are of practical interest for government bodies (local, territorial, etc.) in the distribution of funds according to the vector of targeted financing of sectors of the economy through investment in innovative development. Practically valuable for researchers who deal with issues of financial security, targeted financing and public administrationРассмотрена проблема адресного финансирования секторов экономики. Предложенная методика адресного финансирования секторов экономики путем капиталовложений в инновационное развитие. На основании статистических данных по показателям деятельности секторов экономики проведен расчет показателей их инновационного потенциала, в основе которого объем реализованной инновационной продукции (товаров, услуг) по видам экономической деятельности. С целью стимулирования секторов экономики путем капиталовложений в инновационное развитие предложено внедрение адресного финансирования последних. Решена задача количественной оценки адресного финансирования секторов экономики путем капиталовложений в инновационное развитие на основе комплексного подхода. Согласно полученным результатам под адресное финансирование попадают сектора экономики, которые определены наиболее рисковыми и имеют потенциал к инновационному развитию. Проведена апробация предложенной методики экспериментальным методом. На основе комплексного подхода по показателям рискованности сектора экономики и показателя инновационного потенциала сектора экономики определены адресное финансирование для 3-х секторов экономики (а именно: P, N, M, L и J). Большее адресное финансирование получит сектор P, а меньшее – секторы N, M, L и J соответственно. Величина этих частей составит 47,30 %, 22,31 %, 13,48 %, 9,56 % и 7,34 % соответственно от 100 % S. Результаты исследования имеют практический интерес для органам управления (местным, территориальным и др.) при распределении средств по вектору адресного финансирования секторов экономики путем капиталовложений в инновационное развитие. Практически ценно исследователям, которые занимаются вопросами финансового обеспечения, адресного финансирования и государственного администрированияРозглянуто проблему адресного фінансування секторів економіки. Запропонована методика адресного фінансування секторів економіки шляхом капіталовкладень в інноваційний розвиток. На підставі статистичних даних за показниками діяльності секторів економіки проведено розрахунок показників їх інноваційного потенціалу, в основі якого обсяг реалізованої інноваційної продукції (товарів, послуг) за видами економічної діяльності. З метою стимулювання секторів економіки шляхом капіталовкладень в інноваційний розвиток запропоновано впровадження адресного фінансування останніх. Вирішено  задачу  кількісної  оцінки адресного фінансування секторів економіки шляхом капіталовкладень в інноваційний розвиток на основі комплексного підходу. Згідно з отриманими результатами під адресне фінансування потрапляють сектори економіки, які визначені найбільш ризикованими та мають потенціал до інноваційного розвитку. Проведено апробацію запропонованої методики експериментальним методом. На основі комплексного підходу за показниками ризикованості сектору економіки та показника інноваційного потенціалу сектору економіки визначено адресне фінансування для 5-ти секторів економіки (а саме: P, N, M, L та J). Більше адресне фінансування отримає сектор P, а менше – секторы N, M, L та J відповідно. Величина цих частин складе 47,30 %, 22,31 %, 13,48 %, 9,56 % та 7,34 % відповідно від 100 % S. Результати мають практичний інтерес для органів управління (місцевим, територіальним та ін) при розподілі коштів за вектором адресного фінансування секторів економіки шляхом капіталовкладень в інноваційний розвиток. Теоретично цікаво дослідникам, які займаються питаннями фінансового забезпечення, адресного фінансування та державного адмініструванн