Досвід відновлення кишкової мікрофлори у хворих на гостру та хронічну мієлоїдну лейкемію

The absence of disorders of the intestinal microecology enables to reduce the risk of infectious complications by preventing the translocation of opportunistic pathogenic bacteria in the biotopes of the upper respiratory tract and allows to conduct the courses of anticancer therapy in patients with leukemia of the myeloid origin. The aim of our research was to restore the microecology of the intestine in patients with acute (AML) and chronic (CML) myeloid leukemia. As result of monitoring of the intestinal microecology in 85.7% of patients with AML and in 70.4% with CML anaerobes of Bifidobacterium genus have not been found; bacteria of Lactobacillus genus have been isolated from the intestine of 57.1% of patients with CML and 71.4% with AML (in one third of the patients its quantity was lower than the physiological norm (103-107 CFU/g). After the course of probiotic therapy bifidobacteria were isolated from the biotope of all patients, lactobacteria – from the intestine of all CML patients and 83.3% of the patients with AML, in the second group the bacterial titres increased (from 103-108 CFU/g tо 106-109 CFU/g). At first E. coli were isolated in low titres (101-103 CFU/g), and after termination – within the physiological norm (106-108 CFU/g). When conducting probiotic therapy the titres of opportunistic pathogenic bacteria did not increase or decreased by 10 times. Probiotic therapy allows to restore the normal microecology of the intestine, improve the physiological state and timely conduct the courses of polychemotherapy in AML and CML patients.Отсутствие нарушений микроэкологии кишечника дает возможность снизить риск инфекционных осложнений за счет предотвращения транслокации условно патогенных бактерий (УПБ) в биотопы верхних дыхательных путей и позволяет своевременно провести курсы противоопухолевой терапии у больных лейкемией миелоидного происхождения. Цель исследования восстановить микроэкологию кишечника у больных острой (ОМЛ) и хронической (ХМЛ) миелоидной лейкемией. В результате мониторинга микроэкологии кишечника у 85,7% больных ОМЛ и 70,4% ХМЛ не выявлены анаэробы рода Bifidobacterium; бактерии рода Lactobacillus выделяли из кишечника 57,1% больных ХМЛ и 71,4% больных ОМЛ (у трети больных их количество было ниже физиологической нормы (103-107 КОЕ/г)). После курса пробиотикотерапии бифидобактерии выделяли из биотопа больных обеих групп, лактобактерии – из кишечника всех больных ХМЛ и 83,3 % пациентов с ОМЛ, у последних бактериальные титры повысились (от  103-108 КОЕ/г до 106-109 КОЕ/г). Кишечную палочку сначала изолировали в низких титрах (101-103 КУО/г), після закінчення терміну – у межах фізіологічної норми (106-108 КОЕ/г), после окончания срока – в пределах физиологической нормы (106-108 КОЕ/г). При проведении пробиотикотерапии титры УПБ не увеличивались либо снижались в 10 раз. Пробиотикотерапия дает возможность восстановить нормальную микроэкологию кишечника, улучшить физиологическое состояние и своевременно проводить курсы полихимиотерапии у больных ОМЛ и ХМЛ.Відсутність порушень мікроекології кишечника сприяє зниженню ризику інфекційно-запальних ускладнень за рахунок запобігання транслокації умовно патогенних бактерій (УПБ) до біотопів верхніх дихальних шляхів та дозволяє вчасно провести курси протипухлинної терапії у хворих на лейкемію мієлоїдного походження. Мета дослідження полягала у відновленні мікроекології кишечника у хворих на гостру (ГМЛ) і хронічну (ХМЛ) мієлоїдну лейкемію. За моніторингом мікроекології кишечника у 85,7% хворих на ГМЛ і 70,4% на ХМЛ не виявлені анаероби роду Bifidobacterium; бактерії роду Lactobacillus ізолювали з кишечника 57,1% хворих на ХМЛ і 71,4% хворих на ГМЛ (у третини хворих їх кількість була нижче за фізіологічну норму (103-107 КУО/г)). Після курсу пробіотикотерапії біфідобактерії ізолювали з біотопу хворих обох груп, лактобактерії з кишечника всіх хворих на ХМЛ і 83,3% пацієнтів з ГМЛ, в останніх бактеріальні титри підвищилися (з 103-108 КУО/г до 106-109 КУО/г). Кишкову паличку на початку ізолювали у низьких титрах (101-103 КУО/г), після закінчення терміну – у межах фізіологічної норми (106-108 КУО/г). Протягом проведення пробіотикотерапії титри УПБ не підвищувалися або знижувалися у 10 разів. Пробіотикотерапія дає змогу відновити нормальну мікроекологію кишечника, покращити фізіологічний стан, якість життя та своєчасно проводити курси поліхіміотерапії у хворих на ГМЛ і ХМЛ

Sequence Stratigraphy and Onlap History of the Donets Basin, Ukraine: Insight into Carboniferous Icehouse Dynamics

The degree to which Permo-Carboniferous cyclothemic successions archive evidence for long-term variations in ice volume during the Late Paleozoic Ice Age is insufficiently resolved. Here we develop the sequence stratigraphy and onlap-offlap history for a 33-my interval of the Carboniferous using the U-Pb calibrated succession of the Donets Basin, Ukraine, in order to assess the relationship between sea-level, high-latitude changes in glacial extent, and climate. Integrated subsurface and outcrop data permit meter-scale correlation of 242 biostratigraphically constrained limestones and coals, and in turn individual cyclothems, across ~250 km of the Donets Basin. Rapid uniform subsidence and basinwide continuity of marker beds indicate Pennsylvanian deposition under relatively stable tectonic conditions. Three scales of sequences (avg. durations of ~140 ky, ~480 ky and 1.6 my) are recognized on the basis of stratigraphic stacking patterns and basinwide architecture of marine to terrestrial facies assemblages. The hierarchy of sequences and the geographic and stratigraphic positions of shifts in base-level sensitive facies across the Donets ramp permit the construction of an onlap-offlap history at a sub-400 ky scale. Major sea-level lowstands occur across the mid-Carboniferous boundary and during the early Moscovian. These lowstands coincide with glacial maxima inferred from high-latitude glacigenic deposits. The middle to late Pennsylvanian is characterized by a stepwise onlap, culminating in an earliest Gzhelian highstand, suggesting contraction of Carboniferous ice sheets prior to the initiation of Early Permian glaciation. The stratigraphic position of climate sensitive facies within individual Donets cyclothems indicates a turnover from seasonal sub-humid or semi-arid climate to everwet conditions during the late lowstand and maximum ice sheet accumulation. Comparison of the stratigraphic and aerial distribution of coals and evaporites in the Donets Basin with the onlap-offlap history further indicates everwet conditions during lowstands and inferred glacial maxima and drier climate during onlap and inferred ice sheet contraction at the intermediate (~0.8 to 1.6 my) and long (106 yr) time-scales. Taken together, the relationship between inferred climate and glacioeustasy suggests a likely teleconnection between high-latitude ice sheet behavior and low-latitude atmospheric dynamics

High-Precision U-Pb Zircon Age Calibration of the Global Carboniferous Time Scale and Milankovitch Band Cyclicity in the Donets Basin, Eastern Ukraine

High-precision ID-TIMS U-Pb zircon ages for 12 interstratified tuffs and tonsteins are used to radiometrically calibrate the detailed lithostratigraphic, cyclostratigraphic, and biostratigraphic framework of the Carboniferous Donets Basin of eastern Europe. Chemical abrasion of zircons, use of the internationally calibrated EARTHTIME mixed U-Pb isotope dilution tracer, and improved mass spectrometry guided by detailed error analysis have resulted in an age resolution o

УТОЧНЕНА ЗОНАЛЬНА ШКАЛА ЗА КОНОДОНТАМИ МОСКОВСЬКОГО ЯРУСУ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ

The updated conodont zonation for the lower part of the Pennsylvanian (Upper Carboniferous) of the Donets Basin, which embraces the Bashkirian/Moscovian boundary beds and the Moscovian Stage is proposed. Seven conodont zones are described. The Moscovian conodont zones of Donbas are described for the first time. The updated correlation scheme of the Moscovian conodont zones of the Donets Basin and Moscow Syneclize is given.На основании анализа распределения в нижней части пенсильванской подсистемы (верхний карбон) Донецкого бассейна, которая охватывает пограничные отложения башкирского и московского ярусов и отложения московского яруса, предлагается модифицированная зональная схема по конодонтам для изученного интервала разреза. Конодонтовые зоны московского яруса описываются впервые. Приводится уточненная таблица корреляции конодонтовых зон московского яруса Донбасса и Московской синеклизы.На основі вивчення розповсюдження конодонтів нижньої частини пенсільванської підсистеми (верхній карбон) Донецького басейну, що включає пограничні відклади башкирського та московського ярусу і московський ярус Донбасу, запропонована модифікована конондонтова зональна схема вивченого інтервалу. Описано сім конодонтових зон. Зони московського ярусу Донбасу описані вперше. Наведена уточнена та доповнена таблиця кореляції конодонтових зон московського ярусу Донбасу та Московської синеклізи

Перейменування вулиць м. Чернігова у світлі соціолінгвістики

Background. The article focuses on socio-onomastic aspects of street renaming that took place in Chernihiv from 1991 up to 2020. The research shows some specific features of the decommunization process, specifically the issues of soviet street names elimination in the city.Purpose. The objective of this article is to present a comprehensive investigation of the recent changes in the toponymic landscape of Chernihiv. The study aims to identify the key criteria for street names selection as well as to specify some problems related to it.Methods. The research made use of comparative and descriptive methods. Additionally, the elements of statistical and biographical analysis were applied.Results. The findings of this study reveal that the toponymic landscape of the city has been undergoing a process of linguistic and mental decolonization, enabled by the set of decommunization laws. The research provides insights into techniques of replacing ideological soviet toponyms with the new ones. They include the usage of semantically neutral onyms, emphasis on the local history, and lack of references to historical figures who are considered ambiguous in society. Furthermore, a number of soviet markers which did not fall under decommunization are detected to be functioning nowadays.Discussion. The research suggests that the toponymic system of Chernihiv requires more attention due to its long history of russification and the borderland location. Currently, further changes in the local linguistic landscape are mostly prevented by local authorities; additionally, the revision of soviet street names is not supported by the senior generation of citizens who feel nostalgic for the USSR.Manuscript received 28.08.2020 У статті висвітлено соціоономастичні аспекти перейменування вулиць м. Чернігова в період від 1991 р. і до сьогодні. Проаналізовано особливості процесу декомунізації та проблеми, пов’язані із заміною радянських найменувань у місті. Увагу зосереджено на дискусіях щодо запропонованих/відхилених годонімів, а також розглянуто перспективи подальших змін у топонімічному ландшафті Чернігова.Матеріал надійшов 28.08.202

ВИВЧЕННЯ ПАЛЕОЗОЙСЬКИХ КОНОДОНТІВ В УКРАЇНІ

The study of Ukrainian Paleozoic conodonts began in the 1960s in western Ukraine, when Danylo Drygant (State Museum of Natural History, L’viv) started to investigate the Silurian and Devonian conodonts of the Podolian and Volhynian sections. The Carboniferous conodonts of the Donets Basin, Dnieper-Donets Depression and L’viv-Volhyn Basin began to be studied in the early 1970s by four students of Prof. Dr. David Ye. Aisenverg: Oleg Ye. Kotlyar, Oleg M. Lipnyagov, Raisa I. Kozitska and Tamara I. Nemyrovska (Institute of Geological Sciences NASU). Carboniferous conodonts from the boreholes of the southwestern part of the Donets Basin were studied by Zoya A. Kossenko from “Artemgeology” in the town of Artemovsk, now Bakhmut. During their investigations a great number of new Carboniferous genera and species were described and the Carboniferous conodont zonation of the Donets Basin was constructed. In addition, Carboniferous conodonts from different areas of Europe and Asia were studied to provide reliable correlation to the Donets Basin, resulting in publication of many pertinent taxonomic and biostratigraphic papers. Several conodont species established in the Donets Basin were proposed as markers for the global Bashkirian/Moscovian and Moscovian/Kasimovian boundaries. A significant extinction of Early Carboniferous conodonts was defined for the first time in Eastern Europe at the Mississippian–Pennsylvanian boundary in the Kal’miuss section of the Donets Basin. It was one of the first sections proposed as a candidate for the Mid-Carboniferous boundary GSSP.В Украине изучение палеозойских конодонтов началось в начале 1960-х. Первым исследователем конодонтов из разрезов ордовика, силура и девона Подолии и Волыни (Западная Украина) был Д.М. Дрыгант (Государственный Природоведческий Музей НАН Украины, г. Львов). Каменноугольные конодонты Донецкого бассейна, Днепровско-Донецкой впадины и Львовско-Волынского бассейна Украины начали изучать в начале 1970-х четыре аспиранта проф. Д.Е. Айзенверга: Олег Е. Котляр, Олег М. Липнягов, Раиса И. Козицкая и Тамара И. Немировская (Институт геологических наук НАН Украины, г. Киев). Конодонты московского яруса карбона Донбасса из керна скважин, пробуренных в юго-западной части Донбасса, изучала Зоя А. Косенко (“Артемгеология”, г. Артемовск, сейчас – г. Бахмут).В результате проведенных исследований были детально изучены и монографически описаны силурийские и девонские конодонты Волыно-Подолии и каменноугольные конодонты Донбасса и Днепровско-Донецкой впадины, был установлен ряд новых таксонов. Составлены первые зональные схемы по конодонтам карбона Донбасса. Изучались конодонты карбона различных регионов Европы и Азии, что позволило провести надежную корреляцию карбона Донбасса с каменноугольными бассейнами других регионов мира. Результаты исследований опубликованы в многочисленных статьях и монографиях по конодонтам. Несколько видов конодонтов, установленных в карбоне Донбасса, предложены в качестве видов-индексов для установления GSSPs на границах башкирского и московского и московского и касимовского ярусов Глобальной Шкалы Карбона. Впервые для Восточной Европы було установлено значительное событие вымирания раннекаменноугольных конодонтов на рубеже миссисипской и пенсильванской подсистем в Кальмиусском разрезе Донбасса. Этот разрез предлагался в качестве одного из первых кандидатов на стратотип срединной границы карбона.В Україні вивчення палеозойських конодонтів бере початок із середини 1960-х років. Першим дослідником конодон- тів із розрізів ордовику, силуру та девону Подолії і Волині був Д.М. Дригант (Державний Природознавчий музей НАНУ, м. Львів). Кам’яновугільні конодонти Донецького басейну, Дніпровсько-Донецької западини та Львівсько- Волинського басейну України почали вивчати на початку 70-х років минулого століття чотири аспіранти проф..Д.Є. Айзенверга: Олег Є.Котляр, Олег М. Ліпнягов, Раіса Й. Козицька та Тамара І.Немировська (Інститут геологічних наук НАНУ, Київ). Конодонти московського яруса карбону Донбасу із керна свердловин, пробурених у південно-західній частині Донбасу, вивчала Зоя А. Косенко (“Артемгеологія”, м. Артемівськ, нині – м. Бахмут).В результаті проведених досліджень були детально вивчені та монографічно описані силурійські та девонські коно- донти Волино-Подолії та кам’яновугільні конодонти Донбасу та Дніпровсько-Донецької западини, установлено ряд нових таксонів. Складені перші зональні схеми за конодонтами карбону Донбасу. Вивчалися конодонти карбону різ- них регіонів Європи та Азії, що дозволило провести надійну кореляцію карбону Донбасу з кам’яновугільними басей- нами інших регіонів світу. Результати досліджень опубліковані в великій кількості статей і монографій з конодонтів. Декілька видів конодонтів, установлених у карбоні Донбасу, запропоновано в якості видів-індексів для встановлення GSSPs на границях башкирського і московського та московського і касимовського ярусів Глобальної Шкали карбону. Вперше для Східної Європи було виявлено значну подію вимирання ранньокам’яновугільних конодонтів на межі міс- сісіпської та пенсильванської підсистем у Кальміуському розрізі Донбасу. Цей розріз Донбасу був запропонований як один із перших кандидатів на стратотип серединної границі карбону

Modernization of public administration in Eastern Europe in the context of implementation of digitalization

The European Union is taking significant steps and supporting the efforts of member countries to improve the quality of public services. The requirements for the digitization of the latter, to improve communication links, highlight the relevance of the research topic by shifting the emphasis to the indirect assessment of the impact of technology transfer in the field of public administration on citizens' satisfaction with public services. The object of research in this work is the public administration models of the selected countries. The research hypothesis assumes that membership in the EU has a significant impact on the efficiency of public services. Given this, there is an opportunity to transfer technologies, namely technologies of state management. The countries of Eastern Europe were selected for the study. The work is based on the limitations inherent in the EU accession process. For evaluation, three regression models were proposed for use in practice. These are a baseline model, a fixed-effects model to account for unobserved differences between countries, and a model with additional factors. The specified models were estimated using the least-square method (LSM). Based on the calculations of the first model, it was determined that the coefficient is statistically significant at the level of 1 %, which explains 12.6 % of the variation in the Index of Public Services (IPS). The results of the estimation of the second model make it possible to estimate IPS more accurately by 0.68. Based on the results of the calculation of the third model, the features of the influence of GDP and IPS were determined. The results prove that the accession of Eastern European countries to the EU has a significant impact on the efficiency of public services. In this case, the possibility of technology transfer appears. Digitization of public administration is an innovative technology that allows bringing the citizen and the state closer together as efficiently as possibl

Conodont faunas across the mid-Carboniferous boundary from the Barcaliente Formation at La Lastra (Palentian Zone, Cantabrian Mountains, northwest Spain); geological setting, sedimentological characters and faunal descriptions

Two different tectono-stratigraphic domains are recognised in the Cantabrian Mountains, Asturian-Leonese (Cantabrian Zone) and Palentian (Palentian Zone). The area under investigation belongs to the southern part of the Palentian Domain and attention is focused on the Upper Viséan to lowermost Bashkirian limestones at the village of La Lastra in northern Palencia. A new geological map of the Palentian Zone is accompanied by a more detailed map centred on La Lastra. The Barcaliente Limestone Formation (Serpukhovian to lowermost Bashkirian) occurs in the overturned limb of a recumbent anticline which constitutes the head of a south-verging major thrust unit, the Carrionas Thrust Sheet (Palentian Zone). It shows here a shallowing trend in the Serpukhovian. After a transgressive phase near the mid-Carboniferous boundary, the lower Bashkirian again shows shallowing culminating in a palaeokarst at the base of the overlying Perapertú Formation. The conodont faunas present a continuous succession across the Mississipian-Pennsylvanian boundary, most similar to the ones found at Aksu (Hissar Range, Uzbekistan)