Колекція Pyrus L. у дендрарії Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України

Experience of 8 species of the genus Pyrus L. introduction in the arboretum of M.M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine was summarized. The literature sources were analyzed and the own researche was carried out. Under natural condition of introduction the seasonal passage of phenological phases development, the growth of annual shoots, winter and drought hardiness, high quality seeds were studied. As a result, it was found that all experimental plant species Pyrus in the arboretum settled down a full annual cycle of individual development, blooming, fruit bearing and produce good-quality seeds. The best adapted are representatives of the South-European, Crimean and Caucasian (wide habitat) origin P. аmіgdaliformis Vill., P. calleriana Decne., P. elaeagnifolia Pall., P. grosshemii Fed., P. salicifolia Pall. They are drought resistant and hardy, have good growth capacity. Far East’s representative P. ussuriensis Maxim. ex Rupr. It is characterized by a high degree of hardiness, however, it suffers from the summer drought and therefore falls outside the collection. Least winter- and drought resistant have proven the re presentatives of the Western Caucasus and Western China P. georgica Kuth. and P. pashia Bush.-Ham. ex D. Don.За результатами аналізу літературних джерел та власних досліджень підбито підсумки інтродукції рослин 8 видів роду Pyrus L. з колекції дендрарію Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України. Вивчення фенологічних фаз розвитку та росту річних пагонів, зимо- і посухостійкості та доброякісності насіння в умовах інтродукції показало, що всі досліджувані рослини в умовах дендрарію прижилися, проходять повний річний цикл індивідуального розвитку, рясно цвітуть, плодоносять і продукують доброякісне насіння. Найкраще пристосованими з них виявилися P. аmіgdaliformis Vill., P. calleriana Dесne., P. elaeagпifolia Pall., P. grosshemii Fed., P. salicifolia Pall. – види південноєвропейського, кримського та кавказького (з широким ареалом) походження. Вони посухостійкі, порівняно зимостійкі, мають хороші ростові показники. P. ussuriensis Maxim. ex Rupr. – уродженка Далекого Сходу, хоча і відрізняється високою зимостійкістю, однак страждає від літніх посух, тому інтенсивно випадає. Найменш зимо- і посухостійкими виявилися P. georgica Kuth. та P. pashia Bush.-Ham. ex D.D on. – представники флори Західного Закавказзя і Західного Китаю

Миколі Федоровичу Каплуненку – 80

Mykola Fedorovich Kaplunenko (To 80 anniversary

Колекційна ділянка “Сад магнолій” дендрарію Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України

The species and composition structures of Sad Magnoliy collection of M.M. Gryshko National Botanical Gardens of the NAS of Ukraine are shown.Наведено видову та композиційну структуру колекційної ділянки “Сад магнолій” Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України

Особливості льодоутворення у тканинах пагонів малопоширених деревних інтродуцентів родини Rosaceae Juss.

The process of ice-forming in the root tissues of 13 species and forms not being in current use introduced woody species in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine was investigated by the differential thermal analysis. According to the analyses of the ratios of xylem to phloem and low temperature exotherm to the phloem maximum and also depending on the width of the temperature scale the most frost-resistible introduces plants were chosen.Методом диференційного термічного аналізу досліджено процес льодоутворення в тканинах пагонів 13 видів і форм малопоширених у Правобережному Лісостепу України деревних інтродуцентів. На основі аналізу співвідношень ксилемних максимумів до флоемних та низькотемпературних екзотерм до флоемних максимумів, а також залежно від температурного діапазону льодоутворення серед дослідженої групи виділено потенційно найбільш морозостійкі інтродуценти

The optical module of the Baikal deep underwater neutrino telescope

A deep underwater Cherenkov telescope has been operating since 1993 in stages of growing size at 1.1 km depth in Lake Baikal. The key component of the telescope is the Optical Module (OM) which houses the highly sensitive phototube QUASAR-370. We describe design and parameters of the QUASAR-370, the layout of the optical module, the front-end electronics and the calibration procedures, and present selected results from the five-year operation underwater. Also, future developments with respect to a telescope consisting from several thousand OMs are discussed.Comment: 30 pages, 24 figure

Status of the Lake Baikal Experiment

We review the present status of the Baikal Underwater Neutrino Experiment and report on neutrino events recorded with the detector stages NT-36 and NT-96.Comment: 5 pages, 4 PostScript figures, uses here.sty and mine.sty, submitted to the Proc. of 5th Int. Workshop on Topics in Astroparticle and Underground Physics (LNGS INFN, Assergi, September 7-11, 1997

Registration of atmospheric neutrinos with the Baikal neutrino telescope

We present first neutrino induced events observed with a deep underwater neutrino telescope. Data from 70 days effective life time of the BAIKAL prototype telescope NT-96 have been analyzed with two different methods. With the standard track reconstruction method, 9 clear upward muon candidates have been identified, in good agreement with 8.7 events expected from Monte Carlo calculations for atmospheric neutrinos. The second analysis is tailored to muons coming from close to the opposite zenith. It yields 4 events, compared to 3.5 from Monte Carlo expectations. From this we derive a 90 % upper flux limit of 1.1 * 10^-13 cm^-2 sec^-1 for muons in excess of those expected from atmospheric neutrinos with zenith angle > 150 degrees and energy > 10GeV.Comment: 20 pages, 11 figure

The Lake Baikal neutrino experiment

We rewiew the present status of the Baikal Neutrino Project and present the results of a search for high energy neutrinos with the detector intermediate stage NT-96.Comment: 3 pages, 2 figures, to appear in the Proceedings of Sixth International Workshop on Topics in Astroparticle and Underground Physics (TAUP99), September 6-10, 1999, Pais, Franc

The Baikal Deep Underwater Neutrino Experiment: Results, Status, Future

We review the present status of the Baikal Underwater Neutrino Experiment and present results obtained with the various stages of the stepwise increasing detector: NT-36 (1993-95), NT-72 (1995-96) and NT-96 (1996-97). Results cover atmospheric muons, first clear neutrino events, search for neutrinos from WIMP annihilation in the center of the Earth, search for magnetic monopoles, and -- far from astroparticle physics -- limnology.Comment: Talk given at the Int. School on Nuclear Physics, Erice, Sept.199

Baikal-GVD

We present the status of the Gigaton Volume Detector in Lake Baikal (Baikal-GVD) designed for the detection of high energy neutrinos of astrophysical origin. The telescope consists of functionally independent clusters, sub-arrays of optical modules (OMs), which are connected to shore by individual electro-optical cables. During 2015 the GVD demonstration cluster, comprising 192 OMs, has been successfully operated in Lake Baikal. In 2016 this array was upgraded to baseline configuration of GVD cluster with 288 OMs arranged on eight vertical strings. Thus the instrumented water volume has been increased up to about 5.9 Mtons. The array was commissioned in early April 2016 and takes data since then. We describe the configuration and design of the 2016 array. Preliminary results obtained with data recorded in 2015 are also discussed