The Study of Hydrodynamic Processes at the Gas Flow Filtration Through the Candied Fruits Layer

The experimental studies of hydrodynamics of the gas flow filtration through the candied fruits layer, formed by the different methods, were carried out. The particles of studied candied fruits were cylindrical, equally sized, filled the whole container for drying. The main characteristics of the layers were experimentally determined: porosity, equivalent diameter, specific surface. The results of experiments prove the expedience of the candied fruits layer formation of the cylindrical particles with correct form by the method of placing candied fruits vertically “with overlap of channels”. Such method allows provide the insignificant hydraulic resistance of the layer and rather high speed of the gas flow filtration through this layer. It will result in the increase of heat transfer and mass output coefficients, so to the intensification of filtration drying. Such formation method also allows reduce the volume of drying equipment, shorten the time of drying and decrease the energy consumption of process

Стрес на робочому місці один з психофізіологічних факторів нещасних випадків на виробництві

Many people can not even draw the line between work and personal life, just as the last – is absent, complex economic situation throughout the world keeps the tension of ordinary workers, firm hold restructuring and organizational changes, to somehow survive the crisis and to stay afloat, reduce expenses, from here mass layoffs, unemployment, reducing financial stability. No wonder that these facts leave their imprint on the health of workers, and hence the stress in the workplace, reflected on his personal life. If you think the theme is not very important, then nothing. In fact, stress at the workplace – this is a plague of our time, which leads to a rather sad consequences and it should be fought. Currently, many workers are facing psychological and physical pressure, to match the today's employment rate. Here and physiological risks, such as the competition in the labor market, its constant growth, expectations from workers more and more high productivity and working hours, forcing the work literally at wear, all this contribute to the emergence situations of tension and worsen health. Today stress, associated with work is really recognized by a global problem and keenly interested in as researchers and psy-chologists, doctors and even politicians. The influence of stress on safety implementation of works for today is defined global problem, concerning the working people of all professions and occupations, as in developed countries and those in developing countries. Therefore it is important to unite and find mutually beneficial and really working solution. Stress in the workplace can undermine not only the health of the worker, but also the «health» of the entire company no worse than industrial accident, although this condition does not apply to professional diseases, but contributes to their appearance. A great pity that not yet invented «vaccine» from stress, which allows workers to be stable in any situation, however, good working conditions can be a panacea for confidence in the future and reducing psycho-emotional stress.Многие люди даже не могут провести грань между работой и личной жизнью, так как последнее просто – отсутст-вует, сложная экономическая ситуация во всем мире держит в напряжении рядовых работников, фирмы проводят реструктуризацию и организационные изменения, чтобы хоть как-то пережить кризисные ситуации и остаться на плаву, снизив расходы, отсюда массовые увольнения, безработица, снижение финансовой стабильности. Неудивительно, что данные факты накладывают отпечаток на здоровье работников, а отсюда стресс на рабочем месте, что сказывается на личной жизни. Если тема кажется вам не очень важной, то зря. На самом деле стресс на рабочем месте – это чума современности, ведущей к весьма печальным последствиям и с ней нужно бороться. В настоящее время многие работники сталкиваются с давлением психологическим и физическим, чтобы соответствовать современному трудовому ритму. Здесь и психофизиологические риски, такие как конкуренция на рынке труда, ее постоянный рост, ожидания от работников все более и более высокой производительности, и продолжительности рабочего дня, заставляя работать буквально на износ, все это способствует возникновению напряженной обстановки и ухудшает состояние здоровья. Сегодня стресс, связанный с работой, признается действительно глобальной проблемой и живо интересует как иссле-дователей, так и психологов, врачей и даже политиков. Влияние стресса на безопасность выполнения работ на сегодня определяется глобальной проблемой, касающейся работающих людей всех профессий и занятий, как в развитых странах, так и в развивающихся. Поэтому очень важно объединиться и найти взаимовыгодное и действительно работающее решение проблемы. Стресс на рабочем месте может подорвать не только здоровье работника, но и «здоровье» всей компании не хуже, чем несчастный случай на производстве, хотя и такое положение не относится к профессиональным заболеваниям, но способ-ствует их появлению. Очень жаль, что еще не изобрели «прививку» от стресса, что позволяет работникам быть устой-чивыми в любой ситуации, однако хорошие условия труда могут стать панацеей для уверенности в завтрашнем дне и снижении психоэмоциональных нагрузок.Багато людей навіть не можуть провести грань між роботою та особистим життям, так як останнє просто - від-сутнє, складна економічна ситуація по всьому світу тримає в напрузі рядових працівників, фірми проводять реструктури-зацію і організаційні зміни, щоб хоч якось пережити кризові ситуації і залишитися на плаву, знизивши витрати, звідси масові звільнення, безробіття, зниження фінансової стабільності. Тож не дивно, що дані факти накладають відбиток на здоров'я працівників, а звідси стрес на робочому місці, що позначається на особистому житті. Якщо тема здається вам не дуже важливою, то даремно. Насправді стрес на робочому місці – це чума сучасності, яка веде до досить сумних наслідків і з нею слід боротися. В даний час багато працівників стикаються з тиском психологічним і фізичним, щоб відповідати сучасному трудовому ритму. Тут і психофізіологічні ризики, такі як конкуренція на ринку праці, її постійне зростання, очікування від працівників все більш і більш високої продуктивності, і тривалості робочого дня, змушуючи працювати буквально на знос, все це сприяє виникненню напруженої обстановки та погіршує стан здоров'я. Сьогодні стрес, пов'язаний з роботою, визнається дійсно глобальною проблемою і жваво цікавить як дослідників, так і психологів, лікарів і навіть політиків. Вплив стресу на безпеку виконання робіт на сьогодні визначається глобальною про-блемою, що стосується працюючих людей усіх професій і занять, як у розвинених країнах, так і в тих, що розвиваються. Тому дуже важливо об'єднатися і знайти взаємовигідне і дійсно працююче вирішення проблеми. Стрес на робочому мі-сці може підірвати не тільки здоров'я працівника, а й «здоров'я» всієї компанії не гірше, ніж нещасний випадок на виробни-цтві, хоч і такий стан не відноситься до професійних захворювань, але сприяє їх появі. Дуже шкода, що ще не винайшли «щеплення» від стресу, що дозволяє працівникам бути стійкими в будь-якій ситуації, проте хороші умови праці можуть стати панацеєю для впевненості в завтрашньому дні і зниженні психоемоційних навантажень

Вплив ртуті на організм людини і тварин

In the list of environmental pollutants, mercury is one of the first places. It is mercury, its inorganic and especially organic compounds belong to extremely toxic substances of the first class of danger.Mercury has been known since ancient times, it is mentioned in the writings of Aristotle, Theophrastus, Pliny the Elder, Vitruvius and other ancient scholars. The Latin name for this metal is “Hydrargium”, given to mercury by Greek physician Dioscorides (1st century B.C.), means in translation “silver water”. The most important and ancient in Ukraine is the Mykytiv mercury deposit, which was opened in 1879. and operated since 1885. Production of mercury until 1914 was 300–400 t/year (most of it was exported). After the revolution and the war it was slowly recovered (127 tons in 1926), in 1935–1940 it is annually brought to about 300 tons. After the Second World War, the Mykytiv deposit was built. Discovered in it reserves (up to a depth of 300 m) were evaluated in 6.000 tons in 1927, after deep drilling was introduced in the 1960s. they have increased slightly. In the world economy, mercury is widely used in the electrical engineering and instrument industry, laboratory and medical practice, in the production of chlorine/alkali, in agriculture (included in fertilizers), in small-scale mining of gold and silver and other fields. No other chemical element belonging to the first class of danger has such wide use in production processes, products, substances and such multivariate penetration into the organism (with air, food, water, through the skin) as mercury and its compounds. The main source of mercury poisoning is mercury vapor and dust of mercury compounds. The toxicity of metallic mercury is due to the fact that while inhaling its vapors more than 80 % of the mercury is absorbed by the brain, kidneys and other internal organs, leading to he devastating consequences primarily on the central nervous system and kidneys. Mercury semi withdrawal period from humans is from 35 to 96 days. The average semi withdrawal period from the blood is 65 days, from hair 72 days, in total from the organism - 76 days. A longer semi withdrawal period of mercury from the brain than from other organs has been recorded in experimental animal searches. In humans, high levels of mercury in brain tissue were detected 10 years after it ceased contact with a toxic substance. Mercury poisoning can be acute or chronic. In everyday life, most often find the second option.У списку забруднювачів навколишнього середовища одне із перших місць посідає ртуть. Саме вона та її неорганічні і особливо органічні сполуки належать до високо токсичних речовин першого класу небезпек. Ртуть ще відома з прадавніх часів та згадується у працях відомих вчених Аристотеля, Теофраста, Плінія Старшого, Вітрувія та інших давніх учених. Латинська назва цього металу “гідраргірум”, яку дав ртуті грецький лікар Діоскорид (I ст. до Р.Х.) це в перекладі означає “срібна вода”. Україна володіє найважливішим і найдавнішим Микитівським родовищем ртуті, що відкрите у 1879 р. і експлуатується із 1885 року. До 1914 року виробництво ртуті становило 300–400 тонн в рік (велику частину добутої ртуті було експортовано). Після революції і війни видобування ртуті повільно відновлюється (приблизно 127 тон у 1926 році), у 1935-1940 роках її видобування доведено щорічно приблизно до 300 тонн. Після другої світової війни Микитівське родовище розбудовується. В ньому виявлено запаси (до глибини приблизно 300 метрів) оцінювалися у 1927 році у 6 000 тонн, у 1960-тих pоках після введення глибокого буріння вони дещо збільшилися. Світова економіка широко використовує ртуть в електротехнічній промисловості, приладобудуванні, лабораторній та медичній практиці, у виробництві хлору (лугів), у сільському господарстві, яка входить до складу добрив, у дрібномасштабному видобутку золота і срібла та ін. Ні один інший хімічний елемент, що належить до першого класу небезпеки, не має такого застосування у виробничих процесах, виробах, речовинах і такої можливості багатоваріантного проникнення в організм (через шкіру із водою, повітрям, продуктами харчування), як ртуть та її сполуки. Основне джерело отруєнь ртуттю – це пари ртуті та пил ртутних сполук. Токсичність металевої ртуті зумовлена тим, що під час вдихання її парів понад 80% ртуті поглинається головним мозком, нирками та іншими внутрішніми органами, що призводить до руйнівних наслідків у першу чергу для нирок та центральної нервової системи. Період напіввиведення ртуті з організму людини становить від 35 до 96 діб. Середній період напіввиведення з крові – 65 діб, із волосся 72 доби, у цілому з організму – 76 діб. Більш тривалий період напіввиведення ртуті з мозку, ніж з інших органів, зафіксовано в ході експереминтальних досліджень на тваринах. У людини в мозковій тканині було виявлено високий вміст ртуті через 10 років після того, як вона припинила контакт з токсичною речовиною. Отруєння ртуттю можуть бути гострі або хронічні. У побуті найчастіше зустрічають саме другий варіант

Шумове забруднення одне з причин професійних захворювань

People lose hearing more often than we can imagine. Loss of hearing or deafness today is one of the most common occupational diseases not only in Ukraine but also in the world. Every day we are accompanied by a whole range of the most diverse sources of noise - household appliances at home and in the office, neighbors repairs, televisions, the road to work - metro, people in public transport or loud headphones music. And this can not be avoided, because each of us lives in a society, co-exists with other its representatives. All our life – a global communication. Many experiments found that noise is a general biologic stimulus and under certain conditions can affect all human life systems. The influence of noise on the human auditory organ is most fully studied. Intense noise, especially at high frequencies – 4000 Hz or more, with daily exposure leads to a professional illness – hearing loss, the symptom of which is the slow loss of hearing on both ears. According to official statistics of the World Health Organization, more than 5% of the Earth's population suffers from a disabling hearing loss. That is, such loss results not only in the deterioration of hearing quality, but also has certain social consequences, namely: more than 360 million people around the world have hearing problems (about 328 million adults and 32 million children); 1.1 billion teenagers and young people are at risk of hearing loss mainly due to listening to high-volume music as well as excessive noise levels; more than a third of people lose hearing as a result of excessive noise levels in the workplace. The rest is congenital deafness, loss of hearing due to various diseases and injuries; an average of almost ten years is passed before hearing impaired people turn to a doctor; studies have shown that about 1/3 of people over 65 years have hearing problems.Люди втрачають слух частіше, ніж ми можемо собі уявити. Втрата слуху або приглухуватість сьогодні є одним з найпоширеніших професійних захворювань не тільки в Україні, але й у світі. Кожного дня нас супроводжує ціла палітра найрізноманітніших за походженням шумів – побутові прилади вдома та в офісі, ремонти сусідів, телевізори, дорогою на роботу – метро, люди у громадському транспорті або гучна музика з навушників. І цього не уникнути, адже кожен із нас живе у суспільстві, співіснує з іншими його представниками. Все наше життя – це глобальна комунікація. Багатьма дослідами встановлено, що шум є загальнобіологічним подразником і в певних умовах може впливати на всі системи життєдіяльності людини. Найповніше вивчено вплив шуму на слуховий орган людини. Інтенсивний шум, особливо за високих частот – 4000 Гц і більше, при щоденному впливі призводить до виникнення професійного захворювання – тугоухості, симптомом якого є повільне втрачання слуху на обидва вуха. Згідно з офіційною статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, більше ніж 5% населення Землі страждає від інвалідизуючої втрати слуху. Тобто така втрата призводить не тільки до погіршення якості слуху, але й має певні соціальні наслідки, а саме: понад 360 млн осіб у всьому світі мають проблеми зі слухом (це приблизно – 328 млн серед дорослих і 32 млн серед дітей); 1,1 млрд підлітків і молодих людей зазнають ризику втрати слуху переважно внаслідок прослуховування гучної музики, а також надлишкового рівня шуму; більше ніж третина людей втрачають слух під впливом надлишкового рівня шуму на робочому місці. Решта - це вроджена глухота, втрата слуху через різні захворювання і травми; у середньому минає майже десять років, перш ніж люди з вадами слуху звертаються до лікаря; дослідження показали, що приблизно 1/3 людей старше 65 років мають проблеми зі слухом

Surgical Management of Aorto-Ventricular Tunnel. A Multicenter Study

Aorto-ventricular tunnel (AoVT), a rare congenital anomaly, is a channel originating in the ascending aorta just above the sinotubular junction and leading to the cavity of the left ventricle (AoLVT), or, rarely, the right (AoRVT). This study reviews our collective 30-year experience with the surgical treatment of AoVT. Data were submitted by 15 participating centers on 42 patients who underwent correction of AoVT between 1987 and 2018. Of these, 36 had AoLVT, and 6 AoRVT. The tunnel originated above the right coronary sinus in 28 (77.8%) patients. For AoLVT, most operations were performed early (median age 25 days, range: 1 day\u201325 years). In contrast, AoRVT was diagnosed and repaired later (median age 6 years, range: 1 month\u201312 years). Surgically important coronary ostial displacement was common. Patch closure of the aortic orifice only was the commonest surgical repair for AoLVT (23 patients), while in AoRVT, both orifices or only the ventricular one was closed. Aortic valvar insufficiency, severe or moderate, coexisted in 11 (30.5%) patients with AoLVT, and aortic valvuloplasty was performed in 8, mainly due to aortic valve stenosis. Aortic valvar insufficiency at discharge ranged from trivial to mild in almost all patients. Early mortality was 7.14%, with 3 patients with AoLVT succumbing to cardiac failure. There were 2 early reoperations and 1 late death. AoVT is a rare malformation. AoLVT usually necessitates surgery in early life. AoRVT is rarer, diagnosed and repaired later in life. Surgical repair by patch closure, with concomitant aortic valve repair as needed, is associated with good results

The natural history and surgical outcome of patients with scimitar syndrome: a multi-centre European study

Treatment decisions in patients with scimitar syndrome (SS) are often challenging, especially in patients with isolated SS who are often asymptomatic and who might be diagnosed accidentally. We queried a large multi-institutional registry of SS patients to evaluate the natural history of this condition and to determine the efficacy of surgical treatment in terms of survival and clinical status