Правовий захист національних інтересів Німеччини у сфері екологічної безпеки: еволюція підходів

It is widely recognised that climate change is having malign effects on human life. Climate change is a global issue, but the political action necessary to address it is inevitably local and national as well as international. The security dilemma is one of the most important theoretical ideas in international relations. The content of security policy is evolving because "security" is a social structure, the content and structure of which is constantly changing depending on the transformation of existing and the emergence of new threats and challenges (climate change, destruction of the ozone layer, desertification, fresh water shortages, etc. - the list of current environmental problems in the XXI century is increasingly supplemented by new threats. Scholars, policy-makers, and activists have proposed broadening use of the concept security beyond its traditional military focus to take into account environmental threats that seriously jeopardize human well-being. This paper explores how ecological and climate problems have fundamentally changed the way we think about security. The non-physical security, diversification of threats, and the salience of identity are key effects of globalization in the security realm. These security effects translate into certain behavioral tendencies in a Germany foreign policy that have thus far not been studied in the literature. The claim that environmental factors should be integrated into the concept of security was first made in the early 1980s.  In the late twentieth - early twenty-first century the concept of security has been expanded and applied to address many of the most important issues of international relations theory and security policy. Environmental issues are not only to be treated as non-military threats to the security of societies, but can also work to promote cooperation and peace-building. In modern conditions, the ability of the state system to respond to environmental hazards is criticized, and therefore fundamentally different management structures are proposed as a replacement for it. Therefore, targeted climate protection policies at the international and regional levels, as well as at the national and local levels, are needed to effectively address environmental and climate threats and challenges. Germany positions itself as a regional and world leader in the field of environmental protection and climate. The idea of ​​caring for the environment is gradually becoming an essential element of the value system, legal culture and national identity of German society and the state, which it not only promotes both in the European Communities / European Union and beyond, but also consistently protects. Within the framework of the EU environmental policy, there is room for independent national action by the German government. This guarantees Germany a free choice of national strategies in promoting environmental policy.Изменение климата – это глобальная проблема и политические действия, необходимые для ее разрешения, носят как локальный и национальный, так и международный характер. Дилемма безопасности – одна из важнейших теоретических идей в международных отношениях. Содержание политики безопасности эволюционирует, поскольку «безопасность» – это социальная конструкция, содержание и структура которой постоянно меняется в зависимости от трансформации существующих и появления новых угроз и вызовов (изменение климата, разрушение озонового слоя, опустынивание, нехватка пресной воды и др. – перечень актуальных экологических проблем в XXI в. все чаще дополняется новыми угрозами). Ученые, политики и активисты предлагают расширить использование концепции безопасности за пределы ее традиционной военной направленности, чтобы учесть экологические угрозы, которые серьезно угрожают благосостоянию людей. В статье исследуется, как экологические и климатические проблемы принципиально изменили наш взгляд на безопасность. Нефизическая безопасность, диверсификация угроз и выделение личности являются ключевыми эффектами глобализации в сфере безопасности. Эти эффекты безопасности превращаются в определенные поведенческие тенденции во внешней политике Германии, до сих пор не изучались в отечественной литературе. ФРГ позиционирует себя как региональный и мировой лидер в сфере защиты окружающей среды и климата. Идея заботы об окружающей среде становится непременным элементом системы ценностей, правовой культуры и национальной идентичности немецкого общества и государства, которое она не только продвигает как в Европейских сообществах / Европейском Союзе, так и за его пределами, но и последовательно защищает. В рамках законодательной базы экологической политики ЕС сохраняется место для независимых национальных действий немецкого правительства. Это гарантирует ФРГ свободный выбор национальных стратегий при продвижении экологической политики.Зміна клімату – це глобальна проблема, але політичні дії, які необхідні для її розв’язання, носять як локальний і національний, так і міжнародний характер. Дилема безпеки – одна з найважливіших теоретичних ідей у міжнародних відносинах. Зміст політики безпеки еволюціонує, оскільки «безпека» – це соціальна конструкція, зміст і структура якої постійно змінюється залежно від трансформації існуючих і появи нових загроз та викликів (зміна клімату, руйнування озонового шару, засухи, нестача прісної води тощо – перелік поточних екологічних проблем в ХХІ ст. все частіше доповнюється новими загрозами). Науковці, політики та активісти пропонують розширити використання концепції безпеки за межі її традиційної військової спрямованості, щоб врахувати екологічні загрози, які серйозно загрожують добробуту людей. У статті досліджено, як екологічні і кліматичні проблеми принципово змінюють наш погляд на безпеку. Нефізична безпека, диверсифікація загроз та виокремлення особистості є ключовими ефектами глобалізації у сфері безпеки. Ці ефекти безпеки перетворюються на певні поведінкові тенденції у зовнішній політиці Німеччини, які досі не вивчались у вітчизняній літературі. Твердження про те, що чинники навколишнього середовища повинні бути інтегровані у концепцію безпеки, вперше озвучене на початку 1980-х років. Наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. концепція безпеки була розширена і застосовується для вирішення багатьох найважливіших питань теорії міжнародних відносин та політики безпеки. Екологічні проблеми слід не лише розглядати як невійськові загрози безпеці суспільств, але вони також можуть сприяти співпраці та побудові миру. У сучасних умовах піддається критиці здатність державної системи реагувати на екологічну небезпеку, а тому запропоновано принципово різні структури управління як заміну їй. Для ефективної протидії екологічним і кліматичним загрозам та викликам потрібна цілеспрямована політика з питань захисту клімату як на міжнародному та регіональному, так і на національному та місцевому рівнях. ФРН позиціонує себе як регіональний і світовий лідер у сфері захисту навколишнього середовища і клімату. Ідея турботи про навколишнє середовище поступово стає неодмінним елементом системи цінностей, правової культури і національної ідентичності німецького суспільства і держави, яку остання не лише просуває як в Європейських співтовариствах/ Європейському Союзі, так і за його межами, але й послідовно захищає. У рамках законодавчої бази екологічної політики ЄС зберігається місце для незалежних національних дій німецького уряду. Це гарантує ФРН вільний вибір національних стратегій при просуванні екологічної політики

Екологічні та кліматичні кризи як фактор розвитку сучасного конституціоналізму та екологічної безпеки

Due to the significant and often deliberate human impact on the natural environment, there are serious problems facing both present and future generations of people. Today, ethical, religious, political and economic arguments in favor of preserving and protecting the environment are unfortunately not taken seriously enough in society. Our responsibilities towards other people explain why we have responsibilities towards the environment. On the other hand, there is a growing voice in favor of recognizing that our duties to nature derive from the rights of the very components of nature, its flora and fauna. This raises the question of recognizing the rights of nature. The constitutions of individual states interpret nature as a subject of rights. The assumed interconnectedness of humans and nature introduces a systemic worldview. This shift to a holistic narrative serves as a catalyst for the growing acceptance of the new systemic worldview. The "rights of nature" embody a distinctive position of agricultural and environmental ethics that sets limits on human activity and justifies a partnership with the planet. Legal equality is perceived as a prerequisite for a symmetrical conceptualization of human relations with the planet.The environmental policy of the "green state" is aimed at ensuring sustainable development, which, among other things, includes ensuring environmental human rights, reducing socio-economic inequalities, eradicating environmental injustice (both within nation-states, regionally and globally, as well as between generations) and ensuring that the needs of the human economy do not exceed the regenerative capacity of the ecosystems on which this economy depends. In this context, there is a need for research on the political and institutional dynamics of the nation-state towards moving away from unsustainable development paths. Living in a sustainable ("green") political order, different from the current liberal-democratic one based on the laws of the free market, requires new legal, primarily constitutional, and institutional innovations. The purpose of this article is to invite a broad debate on the nature of the ecological state, its content and correlation with traditional principles of constitutionalism, and its impact on national security policy. Such a discussion will contribute to the recognition that the greening of the constitution is aimed at protecting national environmental interests and will contribute to improving environmental security.Через значний і найчастіше навмисний вплив людини на природне середовище виникають серйозні проблеми, що стоять як перед нинішнім, так і прийдешнім поколінням людей. Сьогодні етичні, релігійні, політичні та економічні аргументи на користь збереження й захисту довкілля, на жаль, сприймаються в суспільстві недостатньо серйозно. Наші зобов’язання щодо інших людей пояснюють, чому ми маємо їх і щодо навколишнього природного середовища. З іншого боку, дедалі частіше лунають голоси на користь того, щоб визнати той факт, що наші зобов’язання перед природою випливають із прав самих складових природи, її флори та фауни. Це породжує питання щодо визнання  прав природи. Конституція окремих держав інтерпретує природу як суб’єкт прав. Передбачуваний взаємозв’язок людини і природи запроваджує системний світогляд. Цей перехід до цілісного наративу служить каталізатором для зростаючого прийняття нового системного світогляду. «Права природи» втілюють у собі особливу позицію сільськогосподарської та екологічної етики, яка встановлює певні обмеження на діяльність людей і виправдовує партнерство з планетою. Юридична рівність сприймається як передумова симетричної концептуалізації людських відносин із планетою. Екологічна політика «зеленої держави» спрямована на забезпечення сталого розвитку, який, з-поміж іншого, передбачає забезпечення екологічних прав людини, зменшення соціально-економічної нерівності, викорінення екологічної несправедливості (як у межах національних держав, так і в регіональному та глобальному масштабі, а також між поколіннями) та забезпечення того, щоб потреби людської економіки не перевищували відновлювальних можливостей екосистем, від яких ця економіка залежить. У цьому контексті існує потреба в дослідженнях політичної та інституційної динаміки національної держави в напрямі відходу від  нестійких шляхів розвитку. Життя в умовах сталого («зеленого») політичного порядку, відмінного від нинішнього ліберально-демократичного, заснованого на законах вільного ринку, потребує нових правових, насамперед конституційних, та інституційних інновацій. Мета цієї статті – запросити до широкої дискусії про природу екологічної держави, її зміст і співвідношення з традиційними принципами конституційного ладу, а також вплив на політику національної безпеки. Така дискусія сприятиме визнанню того, що екологізація конституції спрямована на захист національних екологічних інтересів і допомагатиме підвищенню рівня екологічної безпеки

Екологічні та кліматичні кризи як фактор розвитку сучасного конституціоналізму та екологічної безпеки

Через значний і найчастіше навмисний вплив людини на природне середовище виникають серйозні проблеми, що стоять як перед нинішнім, так і прийдешнім поколінням людей. Сьогодні етичні, релігійні, політичні та економічні аргументи на користь збереження й захисту довкілля, на жаль, сприймаються в суспільстві недостатньо серйозно. Наші зобов’язання щодо інших людей пояснюють, чому ми маємо їх і щодо навколишнього природного середовища. З іншого боку, дедалі частіше лунають голоси на користь того, щоб визнати той факт, що наші зобов’язання перед природою випливають із прав самих складових природи, її флори та фауни. Це породжує питання щодо визнання  прав природи. Конституція окремих держав інтерпретує природу як суб’єкт прав. Передбачуваний взаємозв’язок людини і природи запроваджує системний світогляд. Цей перехід до цілісного наративу служить каталізатором для зростаючого прийняття нового системного світогляду. «Права природи» втілюють у собі особливу позицію сільськогосподарської та екологічної етики, яка встановлює певні обмеження на діяльність людей і виправдовує партнерство з планетою. Юридична рівність сприймається як передумова симетричної концептуалізації людських відносин із планетою. Екологічна політика «зеленої держави» спрямована на забезпечення сталого розвитку, який, з-поміж іншого, передбачає забезпечення екологічних прав людини, зменшення соціально-економічної нерівності, викорінення екологічної несправедливості (як у межах національних держав, так і в регіональному та глобальному масштабі, а також між поколіннями) та забезпечення того, щоб потреби людської економіки не перевищували відновлювальних можливостей екосистем, від яких ця економіка залежить. У цьому контексті існує потреба в дослідженнях політичної та інституційної динаміки національної держави в напрямі відходу від  нестійких шляхів розвитку. Життя в умовах сталого («зеленого») політичного порядку, відмінного від нинішнього ліберально-демократичного, заснованого на законах вільного ринку, потребує нових правових, насамперед конституційних, та інституційних інновацій. Мета цієї статті – запросити до широкої дискусії про природу екологічної держави, її зміст і співвідношення з традиційними принципами конституційного ладу, а також вплив на політику національної безпеки. Така дискусія сприятиме визнанню того, що екологізація конституції спрямована на захист національних екологічних інтересів і допомагатиме підвищенню рівня екологічної безпеки

Application of Graph-Analytical Method of Risk Analysis "The Tree Structures" For the Study of Complex Systems Survivability by the Example of Liquid Rocket Thrusters

The article is devoted to an important topic - the assessment of survivability of complex technical systems, discusses the need to develop a methodology of forecasting reliability of complex systems on the example of liquid rocket thrusters with running a part of composite materials under actual operating conditions for their successful practical use in the propulsion systems. It is proposed to use graph-analytical method of risk analysis "tree structures" (a method of prof. Romanovsky) to predict the behavior of such systems

Application of Graph-Analytical Method of Risk Analysis "The Tree Structures" For the Study of Complex Systems Survivability by the Example of Liquid Rocket Thrusters

The article is devoted to an important topic - the assessment of survivability of complex technical systems, discusses the need to develop a methodology of forecasting reliability of complex systems on the example of liquid rocket thrusters with running a part of composite materials under actual operating conditions for their successful practical use in the propulsion systems. It is proposed to use graph-analytical method of risk analysis "tree structures" (a method of prof. Romanovsky) to predict the behavior of such systems

Компонентно-функциональное моделирование внутришкольной системы оценки качества образования

The article is devoted the model of intra-school system of education quality control, which is able to provide the receipt of objective information about the state and development of the educational process seen as the main component of curriculum. The significance of this problem is explained by the need to create a comprehensive assessment of the quality of education, due to the introduction of new Federal State Educational Standards (FGOS) and the need to assess their achievement at all levels. A significant part of the work is devoted to the analysis of national and foreign experience in education quality control, which resulted in highlighting the main approaches to the comprehensive assessment of the quality of education in the institution.. The authors outline the components of the model of intra-school education quality control. They define the goal, object, subject of assessment; procedures, technology, reasonable criteria and indicators. The paper contains the guidance on establishment and development of intra-school systems of comprehensive quality control in the institution. This is seen to be aimed at improving the effect of educational technologies and students’ personal development as well as their competencies. The article focuses on the organizational and functional structures, standards, diagnostic and assessment procedures that provide a comprehensive quality control of students’ educational achievements and institutional efficiency. Following the data obtained, the authors make case about the model of internal system of education quality control, which is able to forecast the changes in learning outcomes..Статья посвящена формированию модели внутришкольной системы оценки качества образования, способной обеспечивать поступление объективной информации о состоянии и развитии образовательного процесса как основной составляющей образовательной программы. Актуальность проблемы подтверждена необходимостью создания комплексной оценки качества образования, обусловленной введением новых федеральных государственных образовательных стандартов и необходимостью оценивать их достижение на всех уровнях. Значительная часть работы посвящена анализу отечественного и зарубежного опыта оценивания качества образования, в результате которого определены основные подходы к комплексной оценке качества образования в образовательной организации. Авторами сформированы и представлены компоненты модели внутришкольной оценки качества образования, включающие: определение цели, объекта, предмета оценки; уровень методик проведения, технологию проведения, обоснованные критерии и показатели. Предложены рекомендации по созданию и развитию внутришкольных систем комплексной оценки качества образования в образовательной организации, выполнение которых позволит повысить эффективность образовательных технологий, направленных на личностное развитие обучающегося, а также его компетенции. Особое внимание в статье уделено комплексу организационных и функциональных структур, нормам, правилам, диагностическим и оценочным методикам, обеспечивающим всестороннюю оценку образовательных достижений обучающихся, эффективность деятельности образовательной организации с учетом запросов основных пользователей. В конечном итоге, на основе данных, полученных при изучении обозначенной проблемы в отечественных и зарубежных источниках, в статье отражено авторское видение современной модели внутренней системы оценки качества образования, способной в том числе формировать прогноз изменений в образовательных результатах

Основные тренды в эндопротезировании тазобедренного сустава на основании данных регистра артропластики НМИЦ ТО им. Р.Р. Вредена с 2007 по 2020 г.

This publication is the official report describing all total hip arthroplasty procedures registered in the database from 01.01.2007 to 31.12.2020. During this period, 74762 operations were performed: 67019 (89.64%) primary and 7743 (10.36%) revision. The proportion of males and females underwent primary arthroplasty was 41.1% and 59.0%, respectively. The age of patients with primary arthroplasty was 57.8 years (95% CI from 57.7 to 57.9), with revision 59.3 years (95% CI from 59.0 to 59.6). The absolute number of primary hip arthroplasty procedures added into the database increased annually from 2007 to 2012. Since 2015, there has been a trend towards a decrease in the number of hip arthroplasty, due to the more intensive growth in the number of knee replacements performed. The number of revision hip arthroplasty operations varies from year to year with a clear tendency to increase, except 2020. The large proportion of revisions are accounted for by early revisions performed in the first years after primary hip arthroplasty, as well as early re-revisions. The main types of implants fixation on primary arthroplasty during the reporting period were cementless (50.89%) and hybrid (32.33%). In patients of older age groups, there is a significant decrease in the proportion of cementless fixation, while the proportion of hybrid, reverse hybrid and cemented structures is increasing. There are significant fluctuations in the ratio of different types of implants fixation in different years.Данная публикация является официальным отчетом, описывающим все операции тотального эндопротезирования (ТЭП) тазобедренного сустава (ТБС), зарегистрированные в базе данных с 01.01.2007 по 31.12.2020 г. За этот период было выполнено 74 762 операции: 67 019 (89,64%) первичных и 7743 (10,36%) ревизионных. Доля пациентов мужского и женского пола при первичном ТЭП составила 41,1% и 59,0% соответственно. Возраст пациентов при первичном ТЭП в среднем составил 57,8 лет (95% ДИ от 57,7 до 57,9), при ревизионном 59,3 лет (95% ДИ от 59,0 до 59,6). Абсолютное число операций первичного ТЭП ТБС, внесенных в базу регистра, ежегодно увеличивалось с 2007 по 2012 г. С 2015 г. наблюдается тенденция к постепенному уменьшению числа ТЭП ТБС в связи с более интенсивным ростом выполняемых ревизионных артропластик коленного сустава. Количество ревизионных операций колеблется от года к году с явной тенденцией к увеличению, за исключением 2020 г. Большая доля ревизий приходится на ранние ревизии, выполненные в первые годы после первичного ТЭП ТБС, а также на ранние ре-ревизии. Основными типами фиксации эндопротезов при первичном ТЭП в течение отчетного периода являлись бесцементная (50,89%) и гибридная (32,33%). У пациентов старших возрастных групп отмечается значительное уменьшение доли бесцементной фиксации, при этом нарастают доли гибридных, реверс-гибридных и цементируемых конструкций. Отмечаются значительные колебания в соотношениях различных по типу фиксации имплантатов в разные годы

New effective sorbents for purification of aqueous media from technogenic contaminants

Created are the sorbents based on silica gel non-covalently modified with partially hydrogenated heterocyclic compounds (PHHC), containing nitrogen as donor atoms for purification of aqueous media from technogenic contaminants. The investigations show that the modified silica gel is characterized by a sorption capacity relatively higher than that of unmodified one. The sorption degree of metal ions is studied depending on their concentrations, total mineralization and pH value of the solutions. Conditions for selective sorption of microquantities of Eu³⁺ which has been used as chemically identical to ²⁴¹Am are described. Moreover it was shown that PHHC modified silica gel was potential to use as the sorbent to concentrate the Eu³⁺ and Sr²⁺ metal ions with initial concentrations near 1 mg∙L⁻¹ for the quantitative analysis. Also the possible mechanism of metal ion sorption on the developed sorbents was proposed. Remove selecte

Mapping of the nuclear matrix-bound chromatin hubs by a new M3C experimental procedure

We have developed an experimental procedure to analyze the spatial proximity of nuclear matrix-bound DNA fragments. This protocol, referred to as Matrix 3C (M3C), includes a high salt extraction of nuclei, the removal of distal parts of unfolded DNA loops using restriction enzyme treatment, ligation of the nuclear matrix-bound DNA fragments and a subsequent analysis of ligation frequencies. Using the M3C procedure, we have demonstrated that CpG islands of at least three housekeeping genes that surround the chicken α-globin gene domain are assembled into a complex (presumably, a transcription factory) that is stabilized by the nuclear matrix in both erythroid and non-erythroid cells. In erythroid cells, the regulatory elements of the α-globin genes are attracted to this complex to form a new assembly: an active chromatin hub that is linked to the pre-existing transcription factory. The erythroid-specific part of the assembly is removed by high salt extraction. Based on these observations, we propose that mixed transcription factories that mediate the transcription of both housekeeping and tissue-specific genes are composed of a permanent compartment containing integrated into the nuclear matrix promoters of housekeeping genes and a ‘guest’ compartment where promoters and regulatory elements of tissue-specific genes can be temporarily recruited