УПРАВЛІННЯ КРЕДИТНИМИ РИЗИКАМИ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКУ

It is considered and updated the model of risk assessment of bank credit portfolio in the article. The profitability and risk are the main parameters of a bank loan portfolio. The ratio of these indicators characterizes the effectiveness of credit and general activity of the bank. The purpose of credit bank portfolio’s management is to ensure the highest yield at an acceptable risk of level. It is advisable to carry out the credit portfolio risk assessment in three stages. The first stage consist of using 9 indicators that are directly related to the occurrence of credit risk: credit activity ratio, reserve adequacy ratio, loan quality ratio, overdue loan ratio, maximum risk per one borrower (or group of borrowers), the concentration level of large credit risks, the concentration level of credit risk per one insider, loan ratio of written off from the reserve, the rate of return on credit operations. On the second stage of credit risk assessment, it is performed the scored assessment required to determine the integral credit risk indicator. Depending on whether the calculated indicator falls within the optimal value range, its scores are based on one of four formulas. On the third stage, there is determined the integral risk indicator and the degree of credit risk. The calculation of the integral credit risk indicator is advisable to use for assessment of credit risk in dynamics. Comparing the results of evaluating this indicator during several periods, we can conclude that there is a tendency to change the level of credit risk of a bank. It is analysed the credit risk indicators of JSC CB PrivatBank for 2016—2018 years. According to the evaluation results of the integral index, the authors concluded that the level of credit risk management in the bank was improved. But the values did not reach the maximum scores, so JSC CB PrivatBank is exposed to credit risks. It is proposed in the research a number of measures to optimize the credit risk management of bank.Розглянута та модернізована модель оцінювання ризику кредитного портфеля банку. Головними параметрами кредитного портфеля банку виступають дохідність і ризик. Співвідношення вказаних показників характеризує ефективність кредитної та загальної діяльності банку. Метою управління кредитним портфелем банку є забезпечення найбільшої дохідності за припустимого рівня ризику. Оцінювання ризику кредитного портфеля доцільно здійснювати в три етапи. Перший етап полягає у використанні дев’яти показників, які безпосередньо пов’язані з виникненням кредитного ризику: коефіцієнт кредитної активності, коефіцієнт достатності резервів, коефіцієнт якості кредитів, коефіцієнт прострочених кредитів, максимальний розмір ризику на одного позичальника (або групу пов’язаних позичальників), рівень концентрації великих кредитних ризиків, рівень концентрації кредитних ризиків на одного інсайдера, коефіцієнт кредитів, списаних із резерву, коефіцієнт прибутковості кредитних операцій. На другому етапі оцінювання кредитного ризику виконується бальне оцінювання, необхідне для визначення інтегрального показника кредитного ризику. Залежно від того, чи потрапляє розрахований показник у проміжок оптимального значення, його бальна оцінка здійснюється за однією з чотирьох формул. На третьому етапі визначається інтегральний показник ризику та ступінь кредитного ризику. Розрахунок інтегрального показника кредитного ризику доцільно використовувати для оцінки кредитного ризику в динаміці. Порівнюючи результати оцінювання цього показника впродовж кількох періодів, можна зробити висновок  про тенденцію до зміни рівня кредитного ризику банку. Проаналізовано показники кредитного ризику АТ КБ «ПриватБанк» за 2016—2018 рр. За результатами оцінки інтегрального показника зроблено висновок щодо поліпшення рівня управління кредитним ризиком у банку. Але значення не досягали максимуму балів, тому АТ КБ «ПриватБанк» наражається на кредитні ризики. Запропоновано низку заходів для оптимізації управління кредитними ризиками банку

КОМОРБІДНІСТЬ ПРИ ХРОНІЧНОМУ ОБСТРУКТИВНОМУ ЗАХВОРЮВАННІ ЛЕГЕНЬ – ГЕНДЕРНИЙ АСПЕКТ

The article presents data about comorbid conditions in chronic obstructive pulmonary disease in patients under 60 years old in the gender aspect. It has been established that chronic obstructive pulmonary disease is equally found in both men and women under the age of 60 with a predominance of stage II, by the GOLD. The most common comorbid states in patients with chronic obstructive pulmonary disease in adults of both sexes are cardiovascular disease. Chronic obstructive pulmonary disease has an adverse effect on the quality of life, including the emotional and physical condition of the patient, which is a prerequisite for active educational work of medical staff.У статті наведено дані про коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень у пацієнтів віком до 60 років у гендерному аспекті. Встановлено, що хронічне обструктивне захворювання легень однаковою мірою спостерігають як у чоловіків, так і в жінок віком до 60 років із переважанням II стадії, за GOLD. Найпоширенішими коморбідними станами у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень в дорослих осіб обох статей є серцево-судинні захворювання. Хронічне обструктивне захворювання легень має несприятливий вплив на якість життя, включно емоційний та фізичний стан пацієнта, що є передумовою для активної просвітньої роботи медичного персоналу

ВІКОВІ ТА ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ

Abstract. The article analyzes the incidence of chronic obstructive pulmonary disease among males and females, as well as establishes age periods with the greatest risk of development of this pathology.Analysis of research articles suggests that chronic obstructive pulmonary disease often develops in men, but in the last decade, the prevalence of this pathology has increased significantly among women. It is noted that chronic obstructive pulmonary disease develops at different ages, so prophylaxis should be directed at both children and adults, and the elderly.У статті проаналізовано частоту захворюваності на хронічне обструктивне захворювання легень серед осіб чоловічої та жіночої статі, а також встановлено вікові періоди з найбільшим ризиком розвитку даної патології. Аналіз літературних джерел вказує на те, що хронічне обструктивне захворювання легень частіше розвивається в чоловіків, проте в останнє десятиріччя поширеність даної патології значно зросла і серед жінок. Зазначено, що хронічне обструктивне захворювання легень розвивається у різні вікові періоди, тому методи профілактики повинні спрямовуватися як на дітей, так і на дорослих та осіб похилого віку

Methicillin-Resistant Staphylococcus aureus Infection and Hospitalization in High-Risk Patients in the Year following Detection

Many studies have evaluated methicillin-resistant Staphylococcus aureus (MRSA) infections during single hospitalizations and subsequent readmissions to the same institution. None have assessed the comprehensive burden of MRSA infection in the period after hospital discharge while accounting for healthcare utilization across institutions.We conducted a retrospective cohort study of adult patients insured by Harvard Pilgrim Health Care who were newly-detected to harbor MRSA between January 1991 and December 2003 at a tertiary care medical center. We evaluated all MRSA-attributable infections associated with hospitalization in the year following new detection, regardless of hospital location. Data were collected on comorbidities, healthcare utilization, mortality and MRSA outcomes. Of 591 newly-detected MRSA carriers, 23% were colonized and 77% were infected upon detection. In the year following detection, 196 (33%) patients developed 317 discrete and unrelated MRSA infections. The most common infections were pneumonia (34%), soft tissue (27%), and primary bloodstream (18%) infections. Infections occurred a median of 56 days post-detection. Of all infections, 26% involved bacteremia, and 17% caused MRSA-attributable death. During the admission where MRSA was newly-detected, 14% (82/576) developed subsequent infection. Of those surviving to discharge, 24% (114/482) developed post-discharge infections in the year following detection. Half (99/185, 54%) of post-discharge infections caused readmission, and most (104/185, 55%) occurred over 90 days post-discharge.In high-risk tertiary care patients, newly-detected MRSA carriage confers large risks of infection and substantial attributable mortality in the year following acquisition. Most infections occur post-discharge, and 18% of infections associated with readmission occurred in hospitals other than the one where MRSA was newly-detected. Despite gains in reducing MRSA infections during hospitalization, the risk of MRSA infection among critically and chronically ill carriers persists after discharge and warrants targeted prevention strategies

Screening Patients with a Family History of Colorectal Cancer

OBJECTIVES: To compare screening practices and beliefs in patients with and without a clinically important family history. DESIGN: We mailed a brief questionnaire asking about family history and a second, longer survey asking about knowledge of and beliefs about colorectal cancer to all respondents with a family history and a random sample of respondents without a family history of colorectal cancer. We reviewed electronic medical records for screening examinations and recording of family history. PARTICIPANTS: One thousand eight hundred seventy of 6,807 randomly selected patients ages 35–55 years who had been continuously enrolled in a large multispecialty group practice for at least 5 years. MEASUREMENTS: Recognition of increased risk, screening practices, and beliefs—all according to strength of family history and patient’s age. RESULTS: Nineteen percent of respondents reported a family history of colorectal cancer. In 11%, this history was strong enough to warrant screening before age 50 years. However, only 39% (95% CI 36, 42) of respondents under the age of 50 years said they had been asked about family history and only 45% of those with a strong family history of colorectal cancer had been screened appropriately. Forty-six percent of patients with a strong family history did not know that they should be screened at a younger age than average risk people. Medical records mentioned family history of colorectal cancer in 59% of patients reporting a family history. CONCLUSIONS: More efforts are needed to translate information about family history of colorectal cancer into the care of patients

Ассоциация полиморфных вариантов генов ферментов биотрансформации ксенобиотиков с восприимчивостью к заболеваемости туберкулезом легких

The objective: to investigate the relationship of polymorphic variants of genes of xenobiotic biotransformation metabolism enzymes (NAT2 (590G>A (rs1799930)), CYP2E1 (9896C>G (rs2070676)), ABCB1 (3435T>C (rs1045642)), GSTM1 (E/D), GSTT1 (E/D) with the risk of pulmonary tuberculosis.Subjects and Methods. Within the framework of this study, a population sample of unrelated 1081 individuals of Slavic nationalities (mainly Russians) living in the territory of Kursk Oblast was used.Results. The del/del (D/D) GSTM1 genotype was associated with an increased risk of developing tuberculosis, while carrying the del/del (D/D) GSTT1 genotype was associated with a lower risk of developing the disease. Polymorphism 3435T>C ABCB1 (TC genotype) was associated with increased susceptibility to pulmonary tuberculosis in the codominization model, while TT+TC genotypes had the same association in the dominance model.Цель исследования: исследовать взаимосвязь полиморфных вариантов генов ферментов метаболизма биотрансформации ксенобиотиков (NAT2 (590G>A (rs1799930)), CYP2E1 (9896C>G (rs2070676)), ABCB1 (3435T>C (rs1045642)), GSTM1 (E/D), GSTT1 (E/D) с риском развития туберкулеза легких.Материал и методы. В рамках исследования использовалась гомогенная по этническому составу популяционная выборка неродственных индивидов славянских национальностей (преимущественно русских), проживающих на территории Курской области, общей численностью 1 081 индивид.Результаты. Генотип del/del (D/D) GSTM1 ассоциировался с повышенным риском развития туберкулеза, тогда как носительство генотипа del/del (D/D) GSTT1 было ассоциировано с пониженным риском развития болезни. Полиморфизм 3435T>C ABCB1 (генотип TС) ассоциировался с повышенной восприимчивостью к туберкулезу легких в рамках модели кодоминирования, а генотипы ТТ+ТС в рамках модели доминирования

Validation of the Short Version (TLS-15) of the Triangular Love Scale (TLS-45) Across 37 Languages

Love is a phenomenon that occurs across the world and affects many aspects of human life, including the choice of, and process of bonding with, a romantic partner. Thus, developing a reliable and valid measure of love experiences is crucial. One of the most popular tools to quantify love is Sternberg’s 45-item Triangular Love Scale (TLS-45), which measures three love components: intimacy, passion, and commitment. However, our literature review reveals that most studies (64%) use a broad variety of shortened versions of the TLS-45. Here, aiming to achieve scientific consensus and improve the reliability, comparability, and generalizability of results across studies, we developed a short version of the scale—the TLS-15—comprised of 15 items with 5-point, rather than 9-point, response scales. In Study 1 (N = 7,332), we re-analyzed secondary data from a large-scale multinational study that validated the original TLS-45 to establish whether the scale could be truncated. In Study 2 (N = 307), we provided evidence for the three-factor structure of the TLS-15 and its reliability. Study 3 (N = 413) confirmed convergent validity and test–retest stability of the TLS-15. Study 4 (N = 60,311) presented a large-scale validation across 37 linguistic versions of the TLS-15 on a cross-cultural sample spanning every continent of the globe. The overall results provide support for the reliability, validity, and cross-cultural invariance of the TLS-15, which can be used as a measure of love components—either separately or jointly as a three-factor measure