Staying hepatitis C negative: a systematic review and meta-analysis of cure and reinfection in people who inject drugs

To access publisher's full text version of this article click on the hyperlink belowBACKGROUND AND AIMS: Direct-acting antivirals (DAAs) are highly effective in treating hepatitis C. However, there is concern that cure rates may be lower, and reinfection rates higher, among people who inject drugs. We conducted a systematic review of treatment outcomes achieved with DAAs in people who inject drugs (PWID). METHODS: A search strategy was used to identify studies that reported sustained viral response (SVR), treatment discontinuation, adherence or reinfection in recent PWID and/or opioid substitution therapy (OST) recipients. Study quality was assessed using the Newcastle-Ottawa Scale. Meta-analysis of proportions was used to estimate pooled SVR and treatment discontinuation rates. The pooled relative risk of achieving SVR and pooled reinfection rate were calculated using generalized mixed effects linear models. RESULTS: The search identified 8075 references; 26 were eligible for inclusion. The pooled SVR for recent PWID was 88% (95% CI, 83%-92%) and 91% (95% CI 88%-95%) for OST recipients. The relative risk of achieving SVR for recent PWID compared to non-recent PWID was 0.99 (95% CI, 0.94-1.06). The pooled treatment discontinuation was 2% (95% CI, 1%-4%) for both recent PWID and OST recipients. Amongst recent PWID, the pooled incidence of reinfection was 1.94 per 100 person years (95% CI, 0.87-4.32). In OST recipients, the incidence of reinfection was 0.55 per 100 person years (95% CI, 0.17-1.76). CONCLUSIONS: Treatment outcomes were similar in recent PWID compared to non-PWID treated with DAAs. People who report recent injecting or OST recipients should not be excluded from hepatitis C treatment.National Health and Medical Research Council of Australi

Опіоїдна замісна терапія в Україні: огляд рецензованої літератури

Objective:To review published peer-reviewed papers regarding opioid substitution treatment (OST) in Ukraine and to describe the research agenda that has been in parallel with the development of opioid substitution treatment program in Ukraine. Further, to understand research gaps and future directions of scientific efforts concerning the OST implementation in Ukraine. Methods:Literature search using standardized research terms of PubMed, Science Direct, and Google Scholar was supplemented with consultations with relevant in-country researchers to identify any additional publications that were not found through on-line search. Original literature search has  been conducted during August, 2013, two refreshment searches were conducted during October, 2013 and February, 2014. The literature search and eligible papers selection were conducted applying PRISMA guidelines.Results: Eight papers were published in peer reviewed journals specifically scrutinizing the features of the OST program or patients’ outcomes in Ukraine. Demonstrating the feasibility of buprenorphine and methadone maintenance treatment in Ukraine was core aim of majority of the papers. Few discussed TB and HIV treatment outcomes and health-related quality of life (QoL). Program description and cost-effectiveness of OST in Ukraine were the topic of two other papers. Decreased injection risk behavior and high retention rates were reported for Ukrainian methadone and buprenorphine patients. Other treatment indicators (TB treatment outcomes, HIV initiation, and services utilizations) have been higher among those on substitution treatment compared to those who were not. QoL besides health-related indicators have been understudied among Ukrainian OST patients. Conclusions:Published papers provide evidence to conclude that OST in Ukraine is effective in terms of patients’ retention on treatment and decreasing self-reported HIV-related risk behaviors and also provides a background for wide scale-up of the program. Further research is needed to understand how the program could be improved to better meet the needs of the opioid dependent drug users accounting for Ukrainian context. ЦЕЛЬ: провести обзор опубликованных в рецензируемых журналах статей, касающихся опиоидной заместительной терапии (ОЗТ) в Украине, и описать исследовательскую повестку дня, которая имела место параллельно с развитием программы опиоидной заместительной терапии в Украине. Кроме того, попытаться понять пробелы в существующих исследованиях и определить направления научных усилий, касающихся осуществления ОЗТ в Украине.МЕТОДЫ: Поиск литературы с использованием стандартизированных терминов в PubMed, Science Direct и Google Scholar был дополнен консультациями с соответствующими исследователями в стране для выявления любых дополнительных публикаций, которые не были найдены через он-лайн поиск. Первоначальный поиск литературы был проведен в августе 2013 года, два дополнительных поиска были проведены в октябре 2013 года и феврале 2014 года. Поиск литературы и отбор соответствующих публикаций проводился с применением принципов PRISMA.РЕЗУЛЬТАТЫ: Восемь статей, опубликованных в рецензируемых журналах, были посвящены особенностям программы ОЗТ или ее результатам для пациентов в Украине. Демонстрация возможности осуществления поддерживающей терапии бупренорфином и метадоном в Украине была центральной задачей большинства этих работ. Некоторые работы обсуждают результаты лечения туберкулеза и ВИЧ и связанное со здоровьем качество жизни. Описание программы и оценка экономической эффективности ОЗТ в Украине стали темой двух других работ. Сообщается, что для находящихся на метадоне и бупренорфине пациентов характерно снижение инъекционного рискованного поведения и высокий уровень удержания в программах. Другие показатели лечения (результаты лечения туберкулеза, инфицирование ВИЧ, а также использование услуг) были выше среди пациентов программ заместительной терапии по сравнению с теми, кто ей не пользуется. Качество жизни, кроме показателей, связанных со здоровьем, у пациентов украинских программ ОЗТ пока изучено недостаточно.ЗАКЛЮЧЕНИЕ: Опубликованные работы свидетельствуют в пользу того, что в Украине ОЗТ является эффективной программой, с точки зрения удержания пациентов на лечении и уменьшения рискованного в отношении инфицирования ВИЧ поведения, по данным самоотчетов, а также создают основу для широкого наращивания масштабов программы. Необходимы дальнейшие исследования, чтобы понять, как программа может быть усовершенствована, чтобы лучше удовлетворять потребности зависимых от опиоидов потребителей наркотиков в украинском контексте.МЕТА: Провести огляд опублікованих у рецензованих журналах статей щодо опіоїдної замісної терапії (ОЗТ) в Україні і описати дослідницький порядок денний, який існував паралельно з розвитком програми опіоїдної замісної терапії в Україні. Крім того, зрозуміти прогалини в дослідженнях і майбутні напрямки наукових зусиль, що стосуються здійснення ОЗТ в Україні.МЕТОДИ: Пошук літератури з використанням стандартизованих дослідницьких термінів у PubMed, Science Direct і Google Scholar був доповнений консультаціями з відповідними дослідниками в країні для виявлення будь-яких додаткових публікацій, які не були знайдені через он-лайн пошук. Перший пошук літератури було проведено в серпні 2013 року, далі було проведено два додаткових пошуки в жовтні 2013 року і лютому 2014 року. Для пошуку літератури та відбору відповідних робіт було застосовано стандарт PRISMA.РЕЗУЛЬТАТИ: Вісім робіт, опублікованих в рецензованих журналах, спеціально призначені особливостям програми ОЗТ або результатам для пацієнтів в Україні. Демонстрація можливості впровадження підтримуючої терапії бупренорфіном і метадоном в Україні була центральним завданнях більшості робіт. Деякі роботи обговорюють результати лікування туберкульозу та ВІЛ і пов'язану зі здоров'ям якість життя. Опис програми та оцінка економічної ефективності ОЗТ в Україні стали темою двох інших робіт. Повідомлялося про зниження ін'єкційної ризикової поведінки і високий рівень утримання пацієнтів на метадоні і бупренорфіні. Інші показники лікування (результати лікування туберкульозу, інфікування ВІЛ та використання послуг) були вищими серед пацієнтів на замісній терапії в порівнянні з тими, хто її не отримує. Якість життя, крім показників, пов'язаних зі здоров'ям, поки не була достатньо розглянута у пацієнтів українських програм ОЗТ.ВИСНОВОК: Опубліковані роботи свідчать, що в Україні ОЗТ є ефективною програмою, з точки зору утримання пацієнтів на лікуванні і зменшення пов'язаних з ВІЛ ризикованих видів поведінки, за даними самоповідомлень; вони також забезпечують основу для широкого нарощування масштабів програми. Необхідні подальші дослідження, щоб зрозуміти, як програма може бути поліпшена, щоб краще задовольняти потреби залежних від опіоїдів споживачів наркотиків в українському контексті

Mazhnaya A.M. & Islam Z. (2015). Opioid substitution treatment in Ukraine: review of the peer-reviewed literature

<p>Mazhnaya A.M. & Islam Z. (2015). Opioid substitution treatment in Ukraine: review of the peer-reviewed literature. Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe, 5(1), 1-12.</p> <p>OBJECTIVE: To review published peer-reviewed papers regarding opioid substitution treatment (OST) in Ukraine and to describe the research agenda that has been in parallel with the development of opioid substitution treatment program in Ukraine. Further, to understand research gaps and future directions of scientific efforts concerning the OST implementation in Ukraine.</p> <p>METHODS: Literature search using standardized research terms of PubMed, Science Direct, and Google Scholar was supplemented with consultations with relevant in-country researchers to identify any additional publications that were not found through on-line search. Original literature search has been conducted during August, 2013, two refreshment searches were conducted during October, 2013 and February, 2014. The literature search and eligible papers selection were conducted applying PRISMA guidelines.</p> <p>RESULTS: Eight papers were published in peer reviewed journals specifically scrutinizing the features of the OST program or patients’ outcomes in Ukraine. Demonstrating the feasibility of buprenorphine and methadone maintenance treatment in Ukraine was core aim of majority of the papers. Few discussed TB and HIV treatment outcomes and health-related quality of life (QoL). Program description and cost-effectiveness of OST in Ukraine were the topic of two other papers. Decreased injection risk behavior and high retention rates were reported for Ukrainian methadone and buprenorphine patients. Other treatment indicators (TB treatment outcomes, HIV initiation, and services utilizations) have been higher among those on substitution treatment compared to those who were not. QoL besides health-related indicators have been understudied among Ukrainian OST patients.</p> <p>CONCLUSION: Published papers provide evidence to conclude that OST in Ukraine is effective in terms of patients’ retention on treatment and decreasing self-reported HIV-related risk behaviors and also provides a background for wide scale-up of the program. Further research is needed to understand how the program could be improved to better meet the needs of the opioid dependent drug users accounting for Ukrainian context.</p> <p> </p> <p>KEYWORDS: opioid substitution treatment; OST; Ukraine.</p> <p> </p

Outcome evaluation of a "common factors" approach to develop culturally tailored HIV prevention interventions for people who inject drugs

Background: Current models of HIV prevention intervention dissemination involve packaging interventions developed in one context and training providers to implement that specific intervention with fidelity. Providers rarely implement these programs with fidelity due to perceived incompatibility, resource constraints, and preference for locally-generated solutions. Moreover, such interventions may not reflect local drug markets and drug use practices that contribute to HIV risk. Purpose: This paper examines whether provider-developed interventions based on common factors of effective, evidence-based behavioral interventions led to reduction in drug-related HIV risk behaviors at four study sites in Ukraine. Methods: We trained staff from eight nongovernmental organizations (NGOs) to develop HIV prevention interventions based on a common factors approach. We then selected four NGOs to participate in an outcome evaluation. Each NGO conducted its intervention for at least N = 130 participants, with baseline and 3-month follow-up assessments. Results: At three sites, we observed reductions in the prevalence of both any risk in drug acquisition and any risk in drug injection. At the fourth site, prevalence of any risk in drug injection decreased substantially, but the prevalence of any risk in drug acquisition essentially stayed unchanged. Conclusions: The common factors approach has some evidence of efficacy in implementation, but further research is needed to assess its effectiveness in reducing HIV risk behaviors and transmission. Behavioral interventions to reduce HIV risk developed using the common factors approach could become an important part of the HIV response in low resource settings where capacity building remains a high priority