Optimization of formulation composition of the low-calorie emulsion fat systems

Among the promising food products of oil-and-fat industry, special place is held by emulsion fat products, in which vegetable oil is in the dispersed state that increases its assimilation. High taste and nutritional properties, due to the specific character of their structure, are inherent in emulsion fat systems. Therefore, water-fat emulsions are the promising systems, on the basis of which it is possible to create mayonnaises, sauces, dressings, oil pastes, spreads and other food products, including low fat ones, with the balanced composition and health-improving properties. The work substantiated the optimum content of the concentrate of Jerusalem artichoke “Noteo” and the stabilizing system “Hamulsion QNA» – 10,06 and 0,42 % respectively, as the components of low calorie emulsion fat basis for the production of low fat oil-and-fat products. It is shown that a low calorie emulsion fat system, produced with the use of raw components in the optimal ratio, possesses standardized physical-chemical and microbiological indicators, high organoleptic characteristics and can be used as the raw material for the production of low calorie mayonnaises, sauces and dressings for healthy nutrition. The recommendations are provided regarding the design of the technologies of the two groups of low calorie mayonnaises, sauces, dressings, enriched with food fibers and prebiotics (or the complexes of synbiotics), on the basis of the developed emulsion fat systems.Оптимізовано рецептурний склад низькокалорійних емульсійних жирових систем з використанням стабілізаційної системи «Хамульсіон QNA» і концентрату топінамбура «Нотео» як джерела пребіотика інуліну та харчових волокон. Наведено рекомендації щодо розробки технологій двох груп низькокалорійних майонезів, соусів, дресингів, збагачених харчовими волокнами і пребіотиками (або комплексами синбіотиків), на основі розроблених емульсійних жирових систем

Дослідження гострої токсичності препарату ПЕГ-Філстим

Topicality. Neutropenia is the most common hematological complication of chemotherapy in oncology patients. Thus, the development and implementation of pegylated forms of filgrastim into clinical practice is an important step in addressing the issue of neutropenia prevention and its complications.Aim. To study PEG-Filstim acute toxicity.Materials and methods. Experiments were determined in 20 white mature adult rats of both sexes with a weight of 170-230 g and 20 white mature adult mice of both sexes with a weight of 17-23 g in a single subcutaneous administration of PEG-Filstim at a dose of 10 mg/kg. The drug impact evaluation was carried out according to the following parameters: a) lethality; b) toxicity manifestations evaluation; c) changes in body weight; d) macroscopy of internal organs, weight coefficients of internal organs for rats (Day 14).Results and discussion. Single subcutaneous administration of PEG-Filstim causes no deaths of rats or mice, doesn’t impact on body weight gain, integrative rates of functional state of laboratory animals and relative weight of internal organs, thus, there is no significant toxicity of this drug.Conclusions. Therefore, the results of the conducted studies show, that LD50 for PEG-Filstim in subcutaneous administration in rats and mice is in beyond the dose of 10 mg/kg. According to toxicology classification of substances, PEG-Filstim falls into Class II of toxicity – highly toxic substances.Актуальность. Нейтропения – наиболее частое гематологическое осложнение химиотерапии у онкологических больных, вызванное поражением гранулоцитарного ростка. Поэтому разработка и внедрение в клиническую практику пегилированных форм филграстима является важным шагом в решении проблемы профилактики нейтропении и ее осложнений.Цель работы. Исследовать острую токсичность препарата ПЭГ-Филстим.Материалы и методы. Исследования проводились на 20 белых половозрелых крысах обоего пола массой 170-230 г и 20 белых половозрелых мышах обоего пола массой 17-23 г при однократном подкожном введении ПЭГ-Филстима в дозе 10 мг/кг. Оценку влияния исследуемого препарата проводили по следующим показателям: а) летальность; б) оценка проявлений токсичности; в) динамика изменения массы тела; г) макроскопия внутренних органов, массовые коэффициенты внутренних органов у крыс (14 сутки).Результаты и их обсуждение. Установлено, что однократное подкожное введение препарата ПЭГ-Филстим не приводит к гибели крыс и мышей, не влияет на прирост массы тела, интегративные показатели функционального состояния лабораторных животных, а также относительную массу внутренних органов, что свидетельствует об отсутствии значимого токсического действия этого лекарственного средства.Выводы. Таким образом, результаты проведенных исследований указывают на то, что ЛД50 для препарата ПЭГ-Филстим при подкожном применении крысам и мышам находится за пределами 10 мг/кг. Согласно токсикологической классификации веществ препарат ПЭГ-Филстим относится ко IІ-му классу токсичности – высокотоксичные вещества.Актуальність. Нейтропенія – найчастіше гематологічне ускладнення хіміотерапії в онкологічних хворих, обумовлене ураженням гранулоцитарного паростка. Тому розробка і впровадження в клінічну практику пегильованих форм філграстиму є важливим кроком у вирішенні проблеми профілактики нейтропенії та її ускладнень.Мета роботи. Дослідити гостру токсичність препарату ПЕГ-Філстим.Матеріали та методи. Дослідження проводили на 20 білих статевозрілих щурах обох статей масою 170-230 г і 20 білих статевозрілих мишах обох статей масою 17-23 г при одноразовому підшкірному введенні ПЕГ-Філстиму в дозі 10 мг/кг. Оцінку впливу досліджуваного препарату проводили за наступними показниками: а) летальність; б) оцінка проявів токсичності; в) динаміка зміни маси тіла; г) макроскопія внутрішніх органів, масові коефіцієнти внутрішніх органів у щурів (14 доба).Результати та їх обговорення. Встановлено, що одноразове підшкірне введення препарату ПЕГ-Філстим не призводить до загибелі щурів і мишей, не впливає на приріст маси тіла, інтегративні показники функціонального стану лабораторних тварин, а також відносну масу внутрішніх органів, що свідчить про відсутність значущої токсичної дії цього лікарського засобу.Висновки. Таким чином, результати проведених досліджень вказують на те, що ЛД50 для препарату ПЕГ-Філстим при підшкірному застосуванні щурам і мишам знаходиться за межами 10 мг/кг. Згідно з токсикологічною класифікацією речовин препарат ПЕГ-Філстим відноситься до IІ класу токсичності – високотоксичні речовини

Дослідження специфічної фармакологічної активності препарату «Дермабін» на моделі експериментального контактного дерматиту у щурів

In spite of a great number of the existing drugs and methods, as well as introduction of the new ones, the problem of improving the treatment of patients with psoriasis and psoriatic arthritis is still one of the most burning and topical in modern dermatology. In case of such disorders, glucocorticoids are the most effective if combined with keratolytics – the effective agents facilitating the drug penetration directly to the affected area. The aim of the work was to study the specific pharmacological activity of Dermabin medicine on the model of contact dermatitis in rats compared to Diprosalik. In order to reproduce this pathology rats were applied 2,4-dinitrochlorobenzene in the form of 5% ethanol–acetone solution twice a day for 4 days. In 4 days after the first application the area affected by contact dermatitis (CD) was covered with Dermabin or the reference medicine Diprosalic for 14 days. The severity of psoriasis developed was assessed daily based on the change of the skin covering indices: the skin fold thickness and the severity of skin manifestation. It was registered that in animals with the test and reference medicines applied the hemorrhagic crusting began exfoliating on the 4th day of the treatment, which was twice faster than in rats of the control group, and the skin fold thickness significantly decreased. On the 7th and 10th days of the treatment the progressive improvement of the CD affected area was observed in these animals. On the 14th day all rats receiving the active treatment showed significant restoration of their appearance, and the ESR index decreased almost to the level observed in intact animals. At the same time the severity of leucocytosis also reduced. Therefore, the results obtained indicate the marked anti-inflammatory activity of Dermabin medicine in rats with the experimental model of contact dermatitis.Несмотря на значительное количество уже существующих и появление новых средств и методов терапии, проблема совершенствования лечения больных псориазом и псориатическим артритом остается одной из самых острых и актуальных в современной дерматологии. Наиболее активными средствами противовоспалительной терапии при этих заболеваниях являются глюкокортикостероидные гормоны в сочетании с кератолитическими средствами – эффективными агентами, которые облегчают проницаемость лекарств непосредственно в очаг поражения. Целью нашей работы было исследование специфической фармакологической активности препарата «Дермабин» в сравнении с препаратом «Дипросалик» на модели контактного дерматита у крыс. Для воспроизведения этой патологии крысам в течение 4-х дней дважды в сутки делали аппликации 2,4 динитрохлорбензола в виде 5% этанол-ацетонового раствора. Через 4 дня после первой аппликации на очаги поражений наносили препарат «Дермабин» или референтный препарат «Дипросалик» в течение 14 дней. Тяжесть развившегося дерматита оценивали ежедневно по изменениям показателей кожного покрова: величине кожной складки и тяжести кожных проявлений. Показано, что у животных, которым на очаг поражения наносили исследуемый и референтный препараты, уже на 4-е сутки лечения начала отторгаться геморрагическая корка вдвое быстрее, чем у крыс контрольной группы, а также наблюдалось достоверное уменьшение толщины кожной складки. На 7-е и 10-е сутки терапии у этих животных отмечено постепенное улучшение состояния очага контактного дерматита. На 14-е сутки у всех крыс, получавших активное лечение, наблюдалось значительное восстановление внешнего вида, а значение СОЭ снизилось почти до уровня, который наблюдался в интактных животных. Одновременно уменьшилась и выраженность лейкоцитоза. Таким образом, полученные нами результаты свидетельствуют о выраженной противовоспалительной активности препарата «Дермабин» у крыс с экспериментальной моделью контактного дерматита.Незважаючи на значну кількість вже існуючих та появу нових лікарських засобів та методів терапії, проблема вдосконалення лікування хворих на псоріаз та псоріатичний артрит залишається однією з найгостріших та найактуальніших у сучасній дерматології. Найбільш активними засобами протизапальної терапії при цих захворюваннях є глюкокортикостероїдні гормони в комбінації з кератолітичними засобами – ефективними агентами, які полегшують проникність ліків безпосередньо у вогнище ураження. Метою роботи було дослідження специфічної фармакологічної активності препарату «Дермабін» у порівнянні з препаратом «Дипросалік» на моделі контактного дерматиту у щурів. Для відтворення цієї патології щурам протягом 4-х днів двічі на добу робили аплікації 2,4-динітрохлоробензолу у вигляді 5% етанол-ацетонового розчину. Через 4 доби після першої аплікації на вогнища уражень наносили препарат «Дермабін» або референтний препарат «Дипросалік» протягом 14 днів. Тяжкість розвиненого дерматиту оцінювали щодня за змінами показників шкірного покриву: величиною шкірної складки і тяжкістю шкірних проявів. Показано, що у тварин, яким на вогнище ураження наносили дані препарати, вже на 4-ту добу лікування почала відокремлюватись геморагічна кірка вдвічі швидше, ніж у щурів контрольної групи, а також спостерігалося вірогідне зменшення товщини шкірної складки. На 7-му та 10-ту добу терапії у цих тварин відзначено поступове поліпшення стану вогнища контактного дерматиту. На 14-ту добу у всіх щурів, які отримували активне лікування, спостерігалося значне відновлення зовнішнього вигляду, а значення ШОЕ знизилося майже до рівня, який спостерігався в інтактних тварин. Одночасно зменшилася і вираженість лейкоцитозу. Таким чином, отримані нами результати свідчать про виражену протизапальну активність препарату «Дермабін» у щурів з експериментальною моделлю контактного дерматиту

Histological study of the drug PEG-Filstim sub-acute toxicity

One of the critical steps in development of safe and efficient drugs during their pre-clinical trials are toxicity studies. Therefore, the aim of our work was to study PEG-Filstim toxic effects on animal internal organs and tissues. Toxicity study of PEG-Filstim was performed in 50 white wild-type rats of both sexes with body weight of 170 to 230 g on daily (28 days) subcutaneous administration in the doses of 0.5, 1.0 and 2.0 mg/kg. In all groups of animals, after completing the experiment careful pathomorphologic and histological examination was performed. PEG-Filstim has been shown to possess no toxic effects on internal organs of laboratory rats and does not cause specific changes in the heart, kidneys and mucous coat of stomach on daily subcutaneous administration in the doses of 0.5, 1.0, and 2.0 mg/kg within 28 days. In the maximum applied dose of 2.0 mg/kg, the studied drug causes pronounced acute splenic hyperplasia, related to hyper-proliferation of the reticular tissue, leads to functional strain of the liver due to formation of hematopoietic foci in it, as well as impaired integrity of the respiratory epithelium and congestive signs in the lungs, swelling of the brain tissues, abnormalities in the gray matter structure and hyperemia of the brain vessels. These effects were not observed in the animals, to which the drug was administered in the doses of 0.5 and 1.0 mg/kg. Administration of PEG-Filstim (in all studied doses) results in increasing the size of the ankle joint in rats, which is related to hyper-proliferation of the reticular tissue, leading to bone defect formation in the form of perforation with subsequent filling the periosteum with reticular tissue and formation of hematopoietic foci within its boundaries

Аналіз тренду поширенння сказу котів в Україні

In recent decades, there has been a rapid increase in the incidence of rabies in cat population due to lack of proper vaccination among domestic and stray animals. In such conditions, the virus is approaching the humans due to the increase in the number of cases of attacks of these animals on humans. Therefore, our aim was to carry out a retrospective analysis of the prevalence of rabies virus in Ukraine, to study the trends of rabies virus spread among domestic carnivores in recent decades, to establish the reasons for an increase in the proportion of cats in epizootic and epidemic processes in Ukraine. Having conducted a retrospective analysis from 1950 to 2017, we found that in 1950–1954 rabies in cats in the epizootic situation constituted a small percentage – 1.58%. In 1975–1979 there was an increase in the number of cases of the disease up to 17%, which occurred as a result of the epizootic outbreaks of rabies among the foxes that were most in contact with cats, especially stray, having common spatial and trophic bonds. Subsequently, trend of the development of rabies acquired a slight fluctuation, but the general trends of species distribution did not change significantly. However, in recent decades, the epizootic situation regarding this zoonosis among cats has become under constantly tension. An analysis of changes in the species structure from the total number of cats, who died of rabies in 1950 compared to 2017 showed an increase in the proportion from 1.58% to 30.5%. It is the highest percentage of cat rabies in Europe. After conducting an epidemiological analysis, we found that over the past decades, cats became the source of hydrophobia for every third patient. Our further research will be aimed at creating a database on the incidence of rabies in all species of animals in order to improve the program of rabies control among domestic carnivores and conduct a GIS-analysis on the territory of Ukraine.На початку ХХІ століття в Україні спостерігається  стрімке зростання та  активне поширення сказу у популяції котів, захворюваність яких становить понад 30% зареєстрованих випадків серед всіх видів тварин та складає найвищий показник серед домашніх м’ясоїдних. В таких умовах відбувається мимовільне наближення вірусу до людей та створюється загрозлива епідемічна ситуація зі сказу. Тому нашою метою було проведення дескриптивних та аналітичних досліджень сказу серед домашніх м’ясоїдних, аналізу тренду поширення та встановлення причин збільшення частки котів в епізоотичному та епідемічному процесах в Україні з 1950 по 2017 рр. Встановили, що в 1950–1954 рр. сказ котів в епізоотичній ситуації складав незначний відсоток – близько 1,58%. Починаючи з 1970 року, одночасно із включенням в епізоотичний процес червоної лисиці, показники захворюваності котів на сказ стрімко зросли до 17% та почали стабільно перевищувати відповідні показники у собак. У подальшому тренд розвитку сказу котів набував незначної флуктуації, але загальні тенденції видового розподілу суттєво не змінювались. В останні десятиріччя епізоотична ситуація щодо цього зоонозу серед котів набула сталого напруження. Метааналіз динаміки захворюваності котів на сказ за 1950–2017 рр. показав збільшення частки котів від 1,58% до 30,5% із варіюючою швидкістю поширення приблизно 2,3% на рік. Отже,  протягом останніх 70 років, тренд поширення сказу у популяції котів стабільно рухався в сторону зростання із превалюванням над аналогічними показниками серед собак та незначним відставанням від лисиць, внаслідок чого сучасний розвиток епізоотичного процесу сказу в Україні почав зміщуватися в напрямку антропургізації рабічної інфекції. Провівши епідеміологічний аналіз,  ми встановили, що за останні десятиріччя коти стали джерелом гідрофобії людей в 39,6% випадків, що є також найвищим показником в порівнянні з іншими тваринами. Подальші наші дослідження будуть спрямовані на створення єдиної бази даних щодо захворюваності на сказ всіх видів тварин з метою вдосконалення програми контролю сказу та проведенні ГІС-аналізу сказу на території України

Вивчення впливу препарату простекс®, супозиторії ректальні виробництва прат «Біофарма», на перебіг скипидарного простатиту у щурів

In this work the results of studying the influence of Prosteks® drug, rectal suppositories, produced by “Biopharma”, PJSC on the turpentine prostatitis in rats are presented. The relevance of the work is due to the fact that among the urological diseases in men older than 50 benign hyperplasia of prostate (BHP) and chronic prostatitis are the most common, and in 96.7% of patients with BPH the morphological signs of chronic prostatitis appear. A comparative evaluation of the therapeutic effect of a new drug and the reference drug “Prostatilen zinc”, rectal suppositories, concerning the influence on functional, biochemical and immunological parameters characterizing the functional state of the prostate gland has been carried out. Rectal introduction of turpentine to male rats 2 times causes severe abnormalities in the prostate condition. Treatment of male rats with Prosteks® in the dose of 168 mg/kg and Prostatilen zinc in the dose of 210 mg/kg had a strong prostateprotective action. According to its expressiveness Prosteks® drug, rectal suppositories, produced by “Biopharma”, PJSC is not inferior and even has the advantage by individual indicators over the reference drug “Prostatilen zinc”, rectal suppositories. Thus, Prosteks® drug, rectal suppositories, produced by “Biopharma”, PJSC can be considered promising for clinical trials with the purpose of further introduction into medical practice.Приведены результаты изучения влияния препарата Простекс®, суппозитории ректальные, производства ЧАО «Биофарма», на течение скипидарного простатита у крыс. Актуальность работы обусловлена тем, что среди урологических заболеваний у мужчин старше 50 лет наиболее распространенными являются доброкачественная гиперплазия предстательной железы (ДГПЖ) и хронические простатиты, а у 96,7% больных ДГПЖ проявляются морфологические признаки хронического простатита. Проведена сравнительная оценка терапевтического действия нового препарата и референтного препарата «Простатилен-цинк», суппозитории ректальные, по влиянию на физиологические и биохимические показатели, характеризующие функциональное состояние предстательной железы. Анализ полученных функциональных, биохимических и иммунологических показателей сыворотки крови и гомогената предстательной железы дает основание сделать вывод о том, что препарат Простекс®, суппозитории ректальные производства ЧАО «Биофарма», оказывает мощное простатопротекторное действие. По его выразительности препарат Простекс®, суппозитории ректальные производства ЧАО «Биофарма», не уступает, а по отдельным показателям даже преобладает над препаратом сравнения «Простатилен-цинк», суппозитории ректальные. Итак, препарат Простекс®, суппозитории ректальные производства ЧАО «Биофарма», можно считать перспективным для проведения клинических испытаний с целью дальнейшего внедрения в медицинскую практику.Наведені результати вивчення впливу препарату Простекс®, супозиторії ректальні виробництва ПрАТ «Біофарма», на перебіг скипидарного простатиту у щурів. Актуальність роботи зумовлена тим, що серед урологічних захворювань у чоловіків віком старше 50 років найбільш розповсюдженими є доброякісна гіперплазія передміхурової залози (ДГПЗ) та хронічні простатити, а у 96,7% хворих на ДГПЗ виявляються морфологічні ознаки хронічного простатиту. Проведено порівняльну оцінку терапевтичної дії нового препарату та референтного препарату «Простатилен-цинк», супозиторії ректальні за впливом на фізіологічні та біохімічні показники, що характеризують функціональний стан передміхурової залози. Аналіз отриманих функціональних, біохімічних та імунологічних показників сироватки крові та гомогенату передміхурової залози дає підставу зробити висновок про те, що препарат Простекс®, супозиторії ректальні виробництва ПрАТ «Біофарма», чинить потужну простатопротекторну дію. За її виразністю препарат Простекс®, супозиторії ректальні виробництва ПрАТ «Біофарма», не поступається, а за окремими показниками навіть має перевагу над препаратом порівняння «Простатилен-цинк», супозиторії ректальні. Отже, препарат Простекс®, супозиторії ректальні виробництва ПрАТ «Біофарма», можна вважати перспективним для проведення клінічних випробувань з метою подальшого впровадження в медичну практику

Research of acute toxicity of the drug HEXIA

Diseases of the genitourinary system caused by pathogenic and potentially pathogenic microorganisms, which result into disbiosis of urinary organs, remain an urgent problem of dermatovenereology, gynecology and urology, despite the fact that there is a significant number of available and new medicines to treat them. The aim of the work was to determine the safety of the preparation Hexia within experiments on animals. The acute toxicity of Hexia has been determined on 20 adult female laboratory rats under the conditions of hourly intravaginal administration of the preparation with a dose of 70 mg/kg during 12 hours, as well as on 20 female laboratory rats and 20 female laboratory mice with a single intragastric administration in a dose of 145 mg/kg. The assessment of the impact of the preparation studied was performed on the basis of the following parameters: a) mortality (terms of death of animals in each group, on a daily basis); b) assessment of toxicity development (on a daily basis), including an assessment of the visual environment of the area of injection (the presence of irritation, redness, edema); c) dynamics of body weight changes (in the initial state, on the 4th, 7th and 14th day after application); d) macroscopy of internal organs, mass coefficients of internal organs within rats (on the 14th day). It has been found that intravaginal application and a single intragastric administration of the preparation Hexia in the form of pessaries, which contain chlorhexidine digluconate, does not result into death of rats and mice, brings no effect on body weight gain, integrative parameters of the functional state of laboratory animals as well as on the relative mass of internal organs, which implies the absence of significant toxic effect of the preparation. Thus, the results of the studies conducted indicate that the median lethal dose for Hexia in case of intravaginal application to rats or intragastric administration to rats and mice is beyond the rate of 500 mg/kg. According to the toxicological classification of substances Hexia belongs to the IV class of toxicity – low toxic substances

EXPERIMENTAL STUDY OF SUBACUTE TOXICITY OF «DERMABIN»

Introduction. One of the most common chronic skin diseases affecting 2 to 3 % of the adult population and 0.5 to 1% of children is psoriasis, chronic recurrent erythematous squamous dermatosis of multifactorial nature. Among medicinal products with various chemical structures, a group of betamethasones is especially worth noticing; that group includes long-acting fluorinated glucocorticosteroids which combined with keratolytics, in particular salycilic acid, have a more pronounced therapeutic effect than each substance individually. Of vital importance for the treatment of dermatoses is a high safety level, tolerability and convenience of the therapy, and one of the most important stages in the development of safe, efficient and competitive medicinal products at the preclinical trial stage is toxicity studies. The purpose of our work was thus to examine subacute toxicity of Dermabin at its 28-day epicutaneous administration. Investigation methods. Preclinical studies of subacute toxicity of Dermabin were conducted on 40 white outbred rats of both sexes, with masses ranging from 170 to 230 g with daily epicutaneous administration. During 28 observation days, survival, consumption of water and food, body mass and signs of intoxication were recorded based on the overall physical conditions of animals: change of body position, activity, behavior, condition of skin cover, and mucous membranes, body temperature and mass, respiratory rate, and specific symptoms. In all animal groups upon termination of the experiment (day 29), spontaneous daily urine was determined, and full blood count and urinary test were carried out, and after that, to get biological material for calculating mass coefficients of internal organs, animals were withdrawn from the experiment by euthanizing them. Results and discussion. Findings of other studies show that during the entire observation period, no death of animals was recorded. Condition of skin covers, mucous membranes, consumption of water and food, body temperature, activity and body position in all test groups did not differ from those of control rats. All animals had weight gain without significant differences between groups. Comparison of complete blood count findings at the baseline level and after 28-day administration of Dermabin showed a moderate decrease in WBC count in peripheral blood of test group rats and monocytopenia, lymphocytopenia and eosinopenia. In both test groups, a slight but statistically probable increase in RBC count as compared with control was also found. Hemoglobin content and platelet count remained within the physiological normal range. Blood chemistry showed that a protracted epicutaneous administration of Dermabin to rats did not result in changed activity of aminotransferases and alkaline phosphatase in blood serum, and did not affect the content of creatinine, urea, cholesterol, triglycerides and electrolytes. No significant changes in the clinical urine analysis were observed which could be indicative of an impaired renal function.. Internal organ mass coefficients of test and control animals were within the physiological normal range. Conclusions. Dermabin in doses of 500 and 1000 mg/kg applied on the skin daily during 28 days does not cause death of animals, has no toxic effect on the overall condition, behavior, consumption of food and water, weight gain, absolute and relative weight of internal organs of rats. A protracted use of Dermabin in the studied doses results in the development of lymphocytopenia, monocytopenia, eosinopenia and slight increase in RBC count and does not change platelet count and hemoglobin content in peripheral blood. Dermabin has no effect on the protein, lipid, carbohydrate metabolism and does not disrupt the function of the hepatobiliary and urinary systems

RESEARCH ON ACUTE TOXICITY "CHONDROSUT" DRUG

RESEARCH ON ACUTE TOXICITY "CHONDROSUT" DRUGV. L. Karbovsky1, I. A. Shevchuk1, T. Ye. Makovska2, O. A. Makovskyi1LLC «Biofarma», Bila Tserkva1,Main Military Medical Hospital, Kyiv2Introduction. One of the most common locomotor system disease that is suffered, according to WHO data, by up to 80% of population aged 50-60 years, is osteoarthritis – a chronic degenerative-dystrophic arthropathy, which is characterized by a progressing articular cartilage degradation, epiphyse remodeling, osteophyte development and fixed joint deformity at the advanced stages of the disease. A characteristic feature of the cartilaginous destruction in osteoarthritis is the loss by the matrix of the superficial, intermediate and deep zones of glucosaminoglycans – chondroitin sulphate (CS), keratin sulphate, hyaluronic acid. Among the chondroprotective agents, glucosamine and CS have the highest degree of provability and reliability of results, and therefore it is timely to put into practice new chondroprotectors ofUkraine’s production, containing glucosaminglycans. A successful development and introduction of the new drugs into medical practice require a thorough preclinical research. That is why the purpose of our study was to elucidate the safety of using solution for injections “Chondrosut” by LLC “Pharmaceutical plant “Biofarma” in experiments on animals.Study methods. Toxicological characteristics of drug “Chondrosut” under the condition of its single intraperitoneal administration in a dose of 1000mg/kg were studied on the white non-pedigree rats of both sexes, weighing 180-200g. Following the use of the substances, the animals were observed for 14 days. The effect of “Chondrosut” single administration was evaluated by the indicators as follows: general condition and behavior of the rats, lethality and dynamics of the body weight changes (days 0, 3, 7 and 14). Upon completion of the experiment, after the animals have been withdrawn from the experiment by euthanasia, a macroscopic inspection of the their internals was performed and their mass coefficients were calculated.Results and discussion. Following the intraperitoneal administration of drug “Chondrosut” no symptoms of intoxication in rats of both sexes were revealed: the animals were tidy, active, reacted to the photic and sound stimuli, the processes of uropoiesis and defecation were in the norm, respiratory impairments and convulsions were not observed, reflectory excitability was preserved. Water and food consumption in the experimental group did not differ from that in the control group. Throughout the whole observation period no deaths of the animals were registered. Both in the control and experimental rats the body weight increased relative to the baseline level and was within the limits of physiologic norm, i.e. the drug “Chondrosut” possesses no toxic properties capable of exerting a strong effect on the general trophic processes in the body. When inspecting the condition of indumentums, skin, mucous membranes of physiologic ostia, as well as microscopically evaluating the condition of internals during autopsy in rats receiving “Chondrosut”, no signs of irritation, inflammation or other manifestation of pathologic processes were revealed. The experimental group of rats did not differ from the control one in the size, color, consistence and location of the internals. Mass coefficients of internals of the animals injected with “Chondrosut” did not have significant changes relative to those in the control animals.ConclusionsThe results of the studies point to the fact that LD50 for drug “Chondrosut” when administered intraperiotoneally to rats is beyond the limits of 1000mg/kg. According to toxicological classification of substances, drug “Chondrosut” belong to V class of toxicity – practically nontoxic substance.ReferencesVnutrishni hvoroby / Za red. I. M. Gandzhi, V. M. Kovalenka. – Kyi'v, Zdorov’ja, 2002. – 988 s.Doklinichni doslidzhennja likars'kyh zasobiv: metodychni rekomendacii' / Za red. O. V. Stefanova. – K.: Avicena, 2001. – 528 s.Kovalenko V. N. Osteoartroz: praktycheskoe rukovodstvo / V. N. Kovalenko, O. P. Bortkevych. – K.: Moryon, 2003. – 448 s.Kovalenko V. N. Osteoartroz. Praktychna nastanova / V. N. Kovalenko, O. P. Bortkevych. – 3-tje vyd., dopov., zi zminamy – K.: MORION., 2010. – 608 s.Nejko Je. M. Suchasni ujavlennja pro patogenez deformujuchogo osteoartrozu / Je. M. Nejko, I. Ju. Golovach // Ukr. revmatol. zhurnal. – 2000. – № 1. – S. 9-12.Nomenklatura, klasyfikacija, kryterii' diagnostyky ta programy likuvannja revmatychnyh hvorob /Za red. V. M. Kovalenka, N. V. Shuby. – Kyi'v, 2004. – 156 s.Rebrova O. Ju. Statystycheskyj analyz medycynskyh dannыh. Prymenenye paketa prykladnыh programm STATISTICA / O.Ju.Rebrova – 3-e yzd. – M.: MedyaSfera, 2006. – 312 s.Bruyere O. Glucosamine and chondroitin sulfate as therapeutic agents for knee and hip osteoarthritis / O. Bruyere, J. Y. Reginster // Drugs. Aging. – 2007. – V. 24(7). – P. 573-80.Kelly G. S. The role glucosamine sulfate and chondroitin sulfate in the treatment of degenerative joint disease / G. S. Kelly // Alt. Med. Rev. – 1998. – V.3 (1). - P. 27-39.EULAR evidence based recommendations for the diagnosis of knee osteoarthritis / W. Zhang, M. Doherty, G. Peat [et al.] // Ann. Rheum. Dis. – 2009. – Vol. 68, №13. – Р. 141.Uebelhart D. Clinical review of chondroitin sulfate in osteoarthritis / D. Uebelhart // Osteoarthritis Cartilage. – 2008. – V. 16, Suppl 3. – P. S19-21.

Acute toxicity study of Dermabin

The problem of improving the therapy of patients with psoriasis and psoriatic arthritis still remains to be one of the most pressing in the up-to-date dermatology, despite a considerable number of the available and newly appeared medications. The aim of research. The purpose of our study was to explore the safety of Dermabin use in experiments on animals. Materials and methods. The studies of drug Dermabin acute toxicity under the conditions of its single epicutaneous application at a dose of 3300mg/kg (betamethasone – 1.65 mg/kg, salicylic acid – 100 mg/kg) or single intragastric administration at a dose of 20000 mg/kg (betamethasone – 10 mg/kg, salicylic acid – 600 mg/kg) were carried out on 40 sexually mature rats of both sexes and 40 sexually mature mice of both sexes. The effect of drug Dermabin was evaluated by the following indicators: a) lethality (term animal deaths in each groups, daily); b) toxicity (daily), including irritation, edema and hyperemia in the area of application; c) body weight changes (days 0, 4, 7 and 14); d) macroscopic examination of innards and calculation of their mass coefficients (14 days). Results. The study results showed that both during the epicutaneous application and intragastric administration of drug Dermabin, signs of intoxication in rats and mice were not revealed. The application of drug Dermabin has no effect on body weight dynamics, integrative indicators of functional status of the animals and a relative mass of their innards. Conclusions. The study shows that LD50 for Dermabin drug while epicutaneously application and intragastrically administration to rats and mice is beyond the limits of 15000 mg/kg. According to toxicological classification of substances, drug Dermabin belongs to V class of toxicity – practically nontoxic substances