The role of the IRS1 gene (rs2943640) in the comorbid course of type 2 diabetes mellitus, obesity and arterial hypertension

Type 2 diabetes mellitus (T2DM) affects more than 7 million people, resulting in 2.8 million hospitalizations and more than 300,000 deaths reported annually. Current scientific data indicate that among the world's population, arterial hypertension (AH) and type 2 diabetes mellitus (T2DM) after obesity are among the leading factors of cardiovascular risk. Aim of research: was to establish the prevalence of the IRS1 gene (rs2943640) polymorphism in patients with T2DM in combination with obesity and arterial hypertension/ Material and research methods. The study involved 33 type-2 diabetic patients hospitalized to the Endocrinology Department of Ternopil University Hospital (Ternopil, Ukraine) in 2019-2020 and 10 healthy individuals. Inclusion criteria: clinical, laboratory and instrumental signs of T2DM, AH and obesity. Exclusion criteria from the study: signs of clinically significant neurological, mental, renal, hepatic, immune, gastrointestinal, urogenital disorder; injuries of the musculoskeletal system, skin, sense organs, endocrine system (except T2DM); or uncontrolled hematologic diseases; acute pancreatitis, unstable or life-threatening heart disease; patients with malignant neoplasms who have not been in complete remission for at least 5 years, medication (drug) dependence, and alcohol dependence. T2DM diagnoses were confirmed according to the 2019 Recommendations of the American Diabetes Association (ADA). The diagnosis of arterial hypertension (Stage I) was made according to 2018 ESC/ESH Guidelines for the management of arterial hypertension. Systolic (140-159 mmHg) and/or diastolic (90-99 mmHg) blood pressure were considered as the presence of Stage I AH. Left ventricular hypertrophy was confirmed by an electrocardiogram. Genomic DNA was extracted from peripheral blood leukocytes using a commercially available DNA isolation kit (QIAamp Blood DNA Mini Kit, QIAGEN, Germany). The IRS-1 gene rs2943640 C>A polymorphism was genotyped using the TaqMan real-time PCR method (Applied Biosystems, Foster City, CA, USA). Statistical analysis of the data was performed using the software STATISTICA 7.0. Results. The frequency distribution of the IRS1 gene (rs2943640) polymorphisms and the assessment of compliance with the Hardy – Weinberg equilibrium were performed in the experimental and control groups. It was found that the frequencies of the genotype responsible for C/A polymorphism of the IRS1 gene at T2DM, T2DM with obesity and in the combined course of T2DM with obesity and arterial hypertension did not deviate from the Hardy – Weinberg equilibrium (p> 0.05), while in the control group the selected sample did not correspond to the general population. The corresponding frequencies for the genotypes of the IRS1 gene were as follows: 66.7% for C/A and 33.3% for A/A in the experimental group 1; 42.9% for C/C, 57.1% for C/A in group 2; 47.1% for C/C, 29.4% for C/A and 23.5% for A/A in group 3 and 100.0% for C/A in the control group. Analysis of allele frequencies for the IRS1 gene in patients with T2DM and comorbidity showed that in patients with T2DM the A allele prevailed (2.0 times), while in patients with T2DM + obesity and T2DM + obesity + arterial hypertension – the C allele. It should be noted that the C allele and the A allele were equally present in the control group. Analysis of the odds ratio for IRS1 gene genotypes (rs2943640) in patients with T2DM, T2DM and obesity showed no statistically significant relationship between factor (presence of C or A alleles) and disease onset (p> 0.05). At the same time, the significant influence of the C/A genotype of the IRS1 gene on the development of T2DM combined with obesity and arterial hypertension (p <0.05) was established. This is confirmed by a significant difference in the dominant model of inheritance of the IRS1 gene only in the group with the combination of T2DM with obesity and arterial hypertension compared with the control group (reliability coefficient for the chi-square p <0.001). Conclusion. The presence of the C allele of the IRS1 gene (rs2943640) in both homozygous and heterozygous states may increase the risk of comorbid course of T2DM, obesity and arterial hypertension

International Investment Attractiveness of Ukrainian Regions

The growing volatility of the exogenous and endogenous environment in which economic agents operate causes increased competition for limited investment resources. A further challenge today is the need to stimulate socioeconomic development in Ukraine and strengthen the capacity of its regions to fulfill their social and infrastructural burden in the context of relations with key stakeholders, primarily local communities and businesses. The meaning of key in this context is to set up an adequate system at the micro and macro levels to support the post-war reconstruction of Ukraine’s regions. This situation actualizes the problematics of building an adequately functioning complex of investment attractiveness of the regions. The article is aimed at analyzing the essence of investment attractiveness of regions in the plane of identifying the main drivers of influence on this economic category and forming proposals for its strengthening both on the short and long term time horizon. The article studies the essence of the economic category of «investment attractiveness of region» as a key component of stimulating socioeconomic development. A set of key factors influencing the status and prospective dynamics of investment attractiveness of the region is studied. An analysis of analytical approaches to measuring the investment attractiveness of the region in the context of current challenges for Ukraine and the needs of post-war reconstruction is carried out. Proposals for the development of a complex of investment attractiveness of the regions of Ukraine in the context of post-war reconstruction are formed. The proposed research may be valuable for specialists and researchers in the analyzed sphere, be useful for private and public companies, business associations, international financial institutions, public authorities. A promising direction of future research is to expand the analysis of drivers influencing the state of investment attractiveness in the context of motivations and needs of the main groups of stakeholders

Апоптична загибель клітин та шляхи її ініціації за умови експериментального ожиріння

In the article there were studied the levels of altered apoptotic and necrotic cells of blood leukocyte suspension and their correlation with indicators of free radical oxidation, cytokine status, carbohydrate and lipid metabolism on experimental models of obesity. Methods of statistical analysis are showed that the activation of programmed cell death during experimental obesity in the rats is characterized by an increase of the percentage of annexin-positive leukocyte in 2.1 times in cell suspension. Violation of immunological reactivity together with increasing concentrations of leptin, total cholesterol and triacylglycerols levels plays f significant role in this changes. В статье на модели экспериментального алиментарного ожирения исследован уровень апоптически и некротически измененных клеток лейкоцитарной суспензии крови и установлена их взаимосвязь с показателями свободнорадикального окисления, цитокинового статуса, углеводного и липидного обмена. Методами статистического анализа показано, что в активации программируемой гибели клеток при алиментарном ожирении у крыс, которая характеризуется повышением в 2,1 раза процента аннексин-положительных клеток лейкоцитарной суспензии, значительную роль играют нарушения иммунологической реактивности вместе с ростом концентрации лептина, общего холестерола и триацилглицеролов.У статті на моделі експериментального аліментарного ожиріння досліджено рівень апоптично і некротично змінених клітин лейкоцитарної суспензії крові та встановлено їх взаємозв’язок з показниками вільнорадикального окиснення, цитокінового статусу, вуглеводного і ліпідного обміну. Методами статистичного аналізу показано, що в активації програмованої загибелі клітин за умови аліментарного ожиріння в щурів, що характеризується підвищенням у 2,1 раза відсотка анексин-позитивних клітин лейкоцитарної суспензії, значну роль відіграють порушення імунологічної реактивності поруч зі зростанням концентрації лептину, загального холестеролу і триацилгліцеролів

Ecological and Geographical Gis-Analysis of Anomalies in Amphibians of Ukraine

GIS modeling of 138 georeferenced point data of anomalies in amphibians in Ukraine (data from both the literature and personal field surveys) revealed a rather poor, but statistically significant correlation of the numbers of anomalies with the anthropogenic impact measured by the Human Footprint (r=0,268, p=0,0025). We consider that in certain cases the abundance of anomalies in amphibians could be used for purposes of bioindication

The influence of bronchoalveolar and circulating tumor necrosis factor-alpha on apoptosis in different models of lung injury

Cytokines are involved in a variety of lung diseases, but their pathogenetic role in programmed cell death is still controversial. This study tests whether the activation of an ‘extrinsic’ pathway to cell death is mediated by bronchoalveolar and circulating tumor necrosis factor (TNF)-alpha. Nonlinear male rats weighing 200-230 g were used in all the experiments. For modeling of acid aspiration-induced acute lung injury anesthetized rats underwent tracheostomy and insertion of a fine-bore cannula into the anterior segment of the left lung. This was followed by the instillation of either 1.0 mL/kg HCI, pH 1.2 (n = 12) or 1.0 mL/kg saline in control rats (n = 12). All animals were studied at 6-hour after acid aspiration. For modeling of hepatopulmonary syndrome anesthetized rats underwent common bile duct ligation (CBDL) (n = 12). Sham rats underwent mobilization of the common bile duct without ligation (n = 12). All the animals were studied at 31-day after CBDL or sham operation. Bronchoalveolar lavage (BAL) and blood serum were analyzed for TNF- levels in pg/ml using commercially available ELISA kits. The level of apoptosis was analyzed with the help of Annexin V-FITS and propidium iodide using Beckman Coulter flow cytometer. By 6 h after acid aspiration TNF-alpha values were significantly higher than in control group (in the blood serum: 17,06±1,91 pg/ml vs 11,54±0,59 pg/ml, p<0,001, in the BAL: 16,39±0,80 vs 1,73±0,13, p<0,001). It was also a significant increase in the number of early apoptotic cells present (in the blood serum: 0,63±0,14 vs 0,45±0,03, p<0,001, in the BAL: 2,41±0,15 vs 0,61±0,05, p<0,001). At 31-day after CBDL TNF-alpha values were also significantly higher than in control group (in the blood serum: 46,36±2,33 pg/ml vs 10,35±1,90 pg/ml, p<0,001, in the BAL: 11,50±0,77 vs 2,06±0,44, p<0,001). It was also a significant increase in the number of early apoptotic cells present (in the blood serum: 2,02±0,35 % vs 0,60±0,09 %, p<0,01, in the BAL: 2,77+0,45 % vs 0,47±0,06 %, p<0,01). In acid aspiration-induced acute lung injury and hepatopulmonary syndrome the high level of TNF-a is positively correlated with the increasing level of early apoptosis. In the future there will be investigated TNF-a receptors: TNF-RI and TNF-RII

КОМОРБІДНІСТЬ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ: СТАН СИСТЕМИ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ

The aim of the work.&nbsp;Evaluating the status of the antioxidant protection system in patients with a comorbid course of chronic obstructive pulmonary disease and hypertension. Materials and Methods.&nbsp;The research included 53 patients with COPD, 28 of them had arterial hypertension and were at inpatient treatment. The condition of antioxidant protection system (AOP) was evaluated for the acti­vity of primary protection enzymes – superoxide dismutases (SOD) and catalase, as well as the content of ceruloplasmin (CP). Results and Discussion.&nbsp;In the analysis of indicators of the antioxidant protection system was noted the violation of antioxidant reserves in patients with COPD and with comorbidity COPD and AH. So, the activity SOD at comorbidity course COPD and AH decreased by 31.4 %, while catalase activity was twice lower against control data. The contents of CP in patients with COPD and AH was higher by 94.3 %, in relation to control values. Conclusions.&nbsp;The common risk factors of COPD and AH, intensification of systemic inflammation at aggravation COPD are accompanied by a cascade of pathophysiological mechanisms, one of them is oxidative stress, which is related to depletion of antioxidant reserves (likely decrease in activity of superoxide dismutases and catalase, increa­sing the content of ceruloplasmin).Мета роботи.&nbsp;Оцінити стан антиоксидантної системи захисту в пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень й артеріальної гіпертензії. Матеріали і методи.&nbsp;У дослідженні взяли участь 53 хворих на ХОЗЛ, 28 з яких мали артеріальну гіпертензію та перебували на стаціонарному лікуванні. Стан системи антиоксидантного захисту (АОЗ) оцінювали за активністю ензимів первинного захисту – супероксиддисмутази (СОД) і каталази, а також за вмістом церулоплазміну (ЦП). Результати й обговорення.&nbsp;При аналізі показників системи антиоксидантного захисту відмічено порушення антиоксидантних резервів у пацієнтів із ХОЗЛ та при коморбідності ХОЗЛ і АГ. Так, активність СОД при коморбідному перебігу ХОЗЛ й АГ зменшувалася на 31,4 %, тоді як активність каталази була вдвічі нижча проти даних контролю. Вміст ЦП у хворих на ХОЗЛ й АГ був вищий на 94,3 % стосовно контрольних значень. Висновки.&nbsp;Спільні фактори ризику ХОЗЛ та АГ, посилення системного запалення при загостренні ХОЗЛ супроводжують каскадом патофізіологічних механізмів, одним із яких є оксидативний стрес, який пов’язаний із виснаженням антиоксидантних резервів (вірогідне зниження активності супероксиддисмутази і каталази, підвищення вмісту церулоплазміну)

Біохімічна оцінка загоєння післяопераційних ран на фоні цукрового діабету в щурів при різних способах закриття ран

Introduction. Wound healing according to modern concepts is a coordinated process that passes through certain stages with the participation of different cells and products of its vital functions that regulate the healing process. It is well known that in patients with diabetes there is a violation of the process of wound healing, although until now, all the features of diabetes underlying such an inclination have not been fully understood.The aim of the study – to identify the features of oxidative stress on the background of diabetes mellitus in the rat's homogenate when different methods of closing wounds had been used. Research Methods. The experiment was conducted on 60 male rats weighing 280–320 g, which pre-simulated diabetes mellitus and surgical wounds. To detect the activation of free radical oxidation processes, the content of active forms of oxygen (AFC), lipid hydroperoxides (HPL), diene conjugates (DK) and trienic conjugates (TC) and oxidation modifications of proteins (OMP370 and OMP430). To study the antioxidant defense system, activity of superoxide dismutase was determined. Also, the activity of catalase and sulfhydryl groups (SH-groups) was determined.Results and Discussion. The research conducted by us showed that during the wounded process, on the background of diabetes, the activity of free radical oxidation processes increased. However, in the animal skin homogenates, which are labeled "Dermabond", all indices are significantly lower than in the group of animals that have been sewed over the course of all research periods. In the early stages of scar formation (3 days), an increase in the activity of the antioxidant defense system in both groups was observed. At the same time, in the experimental group of animals, which imposed the nodal seams, the activity of SOD and catalase significantly exceeded the skin index of animals, which applied glue and made (199.81±7.59) UM and (175.02±8.31) cat/kg, respectively.Conclusion. The use of skin glue reduces the intensity of the course of free radical oxidation in the cells of the scar tissue of the postoperative wound in conditions of diabetes mellitus in comparison with the imposition of nodal sutures on it: in the skin of animals, which is applied to the "Dermabond" glue, all indicators are significantly lower than in the group of animals, which imposed seam joints, throughout all research periods. Вступление. По современным представлениям, заживление ран – это скоординированный процесс, который проходит через определенные стадии с участием различных клеток и продуктов их жизнедеятельности, регулирующих процесс заживления. У больных диабетом нарушается процесс раневого заживления, хотя до сих пор до конца не изучены все особенности заболевания, лежащие в основе такой склонности.Цель исследования – выявить особенности оксидативного стресса на фоне сахарного диабета в гомогенате кожи крыс при различных способах закрытия ран.Методы исследования. Эксперимент проведен на 60 крысах-самцах массой 280–320 г, которым предварительно смоделировали сахарный диабет и операционные раны. Для выявления активации процессов свободнорадикального окисления определяли содержание активных форм кислорода, гидроперекисей липидов, диеновых и триенових конъюгатов и показателей окислительной модификации белков (ОМБ370 и ОМБ430). С целью изучения системы антиоксидантной защиты определяли активность супероксиддисмутазы. Также определяли активность каталазы и сульфгидрильных групп.Результаты и обсуждение. При раневом процессе на фоне сахарного диабета возрастала активность свободнорадикального окисления. Однако в гомогенатах кожи животных, которым нанесли клей “Dermabond”, все показатели были достоверно ниже, чем в группе крыс, которым наложили узловые швы, на протяжении всех сроков исследования. На ранних этапах формирования рубца (на 3-е сутки) наблюдали возрастание показателей активности системы антиоксидантной защиты в обеих группах. При этом в экспериментальной группе животных, которым наложили узловые швы, активность супероксиддисмутазы и каталазы значительно превышала показатели в коже крыс, которым нанесли клей, и составила (199,81±7,59) у. е. и (175,02±8,31) кат/кг соответственно.Выводы. Применение кожного клея снижает интенсивность протекания свободнорадикального окисления в клетках рубцевоизмененных тканей послеоперационной раны при сахарном диабете по сравнению с наложением на нее узловых швов: в гомогенатах кожи животных, которым нанесли клей “Dermabond”, все показатели достоверно ниже, чем в группе крыс, которым наложили узловые швы, на протяжении всех сроков исследования. Вступ. За сучасними уявленнями, загоєння ран – це скоординований процес, який проходить через певні стадії з участю різних клітин і продуктів їх життєдіяльності, що регулюють процес загоєння. У хворих на діабет порушкється процес ранового загоєння, хоча досі до кінця не вивчено всіх особливостей захворювання, що лежать в основі такої схильності.Метадослідження – виявити особливості оксидативного стресу на фоні цукрового діабету в гомогенаті шкіри щурів при різних способах закриття ран.Методи дослідження. Експеримент проведено на 60 щурах-самцях масою 280–320 г, яким попередньо змоделювали цукровий діабет та операційні рани. Для виявлення активації процесів вільнорадикального окиснення визначали вміст активних форм кисню, гідропероксидів ліпідів, дієнових і трієнових кон’югатів та показників окисної модифікації білків (ОМБ370 і ОМБ430). З метою вивчення системи антиоксидантного захисту визначали активність супероксиддисмутази. Також визначали активнiсть каталази і сульфгідрильних груп.Результати й обговорення. При рановому процесі на фоні цукрового діабету зростала активність вільнорадикального окиснення. Однак у гомогенатах шкіри тварин, яким нанесли клей “Dermabond”, усі показники були достовірно нижчими, ніж у групі щурів, яким наклали вузлові шви, впродовж усіх термінів дослідження. На ранніх етапах формування рубця (на 3-тю добу) спостерігали зростання показників активності системи антиоксидантного захисту в обох групах. При цьому в експериментальній групі тварин, яким наклали вузлові шви, активність супероксиддисмутази і каталази значно перевищувало показники у шкірі щурів, яким нанесли клей, і становила (199,81±7,59) ум. од. та (175,02±8,31) кат/кг відповідно.Висновки. Застосування шкірного клею знижує інтенсивність перебігу вільнорадикального окиснення у клітинах рубцевозмінених тканин післяопераційної рани за умов цукрового діабету порівняно з накладанням на неї вузлових швів: у гомогенатах шкіри тварин, яким нанесли клей “Dermabond”, усі показники достовірно нижчі, ніж у групі щурів, яким наклали вузлові шви, впродовж усіх термінів дослідження.

Dynamics of proximal and distal transport of sodium in case of bilateral gonadectomy and the efficacy of hormonal replacement therapy

Introduction. The characteristic feature of current trauma in Ukraine and in the world is the prevalence of highly energetic skeletal trauma which is followed by the appearance of combined and multiple injuries with the formation of multiorgan dysfunction and failure. Because of the increase of life duration, the high interest of current traumatology is the investigation process of trauma course in older people. Among them the high interest is given to females in postmenopausal period. The decrease of estrogen level causes very unfavorable ground for the trauma course. However, the influence of severe trauma on changes in proximal and distal transport of sodium in case of hypoestrogenic state is not fully investigated. There is no available data concerning the effectiveness of hormonal replacement therapy in this condition.The goal of the study: is to investigate the influence of cranioskeletal injury on the dynamics of proximal and distal sodium transport in rats with bilateral ovariectomy in the period of late changes of traumatic disease and evaluate the effectiveness of hormonal replacement therapy.   Materials and methods. Experiments were performed on 42 non-linear white female rats with the weight of 200-220 g. The model of hypoestrogenic state was performed via surgical removal of the ovaries. 1 month after the gonadectomy in rats skeletal trauma was performed. As a treatment option in one subgroup of rats with gonadectomy and cranioskeletal injury we performed hormonal replacement therapy. The control groups were formed by intact rats and osteoporotic rats 1 month after gonadectomy which were not injured. In control groups and after 1 and 2 months of posttraumatic period we were investigating the functional state of kidneys by performing the water upload method. Afterwards we performed the laboratory checkup of creatinine and sodium levels in serum and urine and additionally calculated the values of proximal and distal sodium transport.   Results and its discussion. It was found that the level of proximal and distal sodium transport depends on the estrogen level, the decrease of its secretion leads to the decrease of sodium reabsorption in tubules and the increase in secretion. These changes were more prevalent in proximal tubules. In the course of trauma 1 month after posttraumatic period the value was decreasing in both research groups. However, in rats with gonadectomy the changes were much bigger and stayed at the same level until the 2nd month of the experiment. In rats without gonadectomy these values were achieving the same levels as control group until 2nd month. The use of combined hormonal replacement therapy caused the increase of proximal and distal sodium transport in comparison to the group without receiving treatment. The results that we got though was not achieving the level of rats without gonadectomy, but it showed the perspective for the use of combined hormonal replacement therapy in case of hypoestrogenic state for the decrease of renal dysfunction.     Conclusions: Bilateral ovariectomy in female rats after 1 month shows the decrease of proximal and distal sodium levels comparing to rats with preserved gonads. The cranioskeletal injury that happened 1 month after bilateral ovariectomy causes the much bigger decrease of proximal and distal sodium transport comparing to rats with preserved gonads. The use of combined hormonal replacement therapy caused lower changes in proximal and distal sodium transport comparing to rats without this treatment

ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ 2 ТИПУ ТА ЗАХВОРЮВАННЯ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ: ПОШУК СПІЛЬНИХ МЕХАНІЗМІВ

Diabetes mellitus and thyroid disease are the two most common endocrine disorders in clinical practice, as metabolic and thyroid hormone disorders can affect each other. The aim of the study – to analyze the literature on the prevalence of type 2 diabetes, its comorbidity with thyroid diseases, and the main pathogenesis pathways, provided that they are combined. Materials and Methods. The study looked at scientific publications over the last decade that are available on the Internet, with the key words "type 2 diabetes," "thyroid disease," "comorbidity," "pathogenesis." Results. The relationship between diabetes and thyroid dysfunction is characterized by a complex interaction. A number of studies have reported the prevalence of thyroid dysfunction among patients with diabetes ranging from 2.2 to 17 %. However, several studies have shown a very high prevalence of thyroid dysfunction in type 2 diabetes, as 31 % and 46.5 %, respectively. High or low levels of thyroid hormones are associated with peripheral insulin resistance. T3 has been shown to play a role in protecting pancreatic β-cells from apoptosis. Diabetes mellitus impairs thyroid function by affecting both the hypothalamic control of TSH production and the transformation of T4 to T3 in peripheral tissue. Therefore, patients with diabetes should be screened for thyroid dysfunction. Cross-sectional studies have shown that female sex, a family history of thyroid disease and smoking may increase the risk of hypothyroidism in patients with diabetes. Insulin resistance and compensatory hyperinsulinemia may be involved in thyroid cell proliferation and thyroid nodule formation. Conclusions. The relationship between thyroid function and diabetes mellitus type 2 is bidirectional and subject to complex interactions. The most common thyroid disorders found in patients with diabetes mellitus are subclinical and clinical hypothyroidism, as well as nodular goiter.Цукровий діабет та захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) – два найпоширеніші ендокринні порушення у клінічній практиці, оскільки порушення обміну речовин та тиреоїдних гормонів можуть впливати один на одного. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо поширеності цукрового діабету 2 типу, його коморбідності з захворюваннями щитоподібної залози та основні ланки патогенезу за умови їх поєднаного перебігу. Матеріали і методи. У дослідженні опрацьовано наукові публікації за останнє десятиліття, які доступні у мережі «Інтернет», ключовими словами були «цукровий діабет 2 типу», «захворювання щитоподібної залози», «коморбідність», «патогенез». Результати. Зв'язок між цукровим діабетом і порушенням роботи щитоподібної залози характеризується складною взаємодією. У ряді робіт повідомляється про поширеність дисфункції щитоподібної залози серед хворих на діабет у межах від 2,2 до 17 %. Однак у кількох дослідженнях спостерігається дуже висока поширеність дисфункції щитоподібної залози при діабеті 2 типу, тобто 31 та 46,5 % відповідно. Високий чи низький рівень гормонів щитоподібної залози пов'язаний з периферичною резистентністю до інсуліну. Показано, що T3 відіграє роль у захисті β-клітин підшлункової залози від апоптозу. Цукровий діабет порушує функцію щитоподібної залози, впливаючи як на гіпоталамічний контроль вироблення ТТГ, так і на трансформацію Т4 до Т3 в периферичній тканині. Тому пацієнтів із діабетом потрібно обстежувати на предмет дисфункції щитоподібної залози. Результати перехресного дослідження показали, що жіноча стать, сімейний анамнез захворювання щитоподібної залози та куріння можуть збільшити ризик виникнення гіпотиреозу у хворих на діабет. Інсулінорезистентність та компенсаторна гіперінсулінемія можуть брати участь у проліферації клітин ЩЗ та утворенні вузлів ЩЗ. Висновоки. Зв'язок між функцією ЩЗ та ЦД 2 є двонаправленим та підлягає складним взаємодіям. Найпоширенішими розладами ЩЗ, що зустрічається серед хворих на ЦД 2, є субклінічний та клінічний гіпотиреоз, а також вузловий зоб

ГЕМАТОЛОГІЧНІ ТА БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ ТА АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

The aim of the work.&nbsp;To analyse laboratory indicators of general clinical and biochemical blood analysis in patients with comorbid course of chronic obstructive pulmonary disease and hypertension. Materials and Methods.&nbsp;The study involved 53 patients with COPD, 28 of them had arterial hypertension and were hospitalized. Indicators of the total blood test were performed on an automatic hematology analyser, indicators of biochemical analysis of blood were determined using standard sets on the automatic biochemical analyser COBAS INTEGRA company. Results and Discussion.&nbsp;No pathological changes were observed in the study of indicators of general blood analysis in patients with COPD and with the combined course of COPD and hypertension. It should be noted a significantly higher percentage of eosinophils and erythrocyte sedimentation rate in COPD patients relative to the control group. In the analysis of glucose level it was found that its concentration was significantly higher (by 29.5 %) with the combined course of COPD and AH against control group. Total protein content in patients in the experimental groups tended to decrease, but was not statistically significantly different from the control data. Possibly higher concentration of urea and creatinine in patients with comorbid course of COPD and AH. The average levels of blood electrolytes (sodium and potassium) in patients with comorbid COPD and AH met the requirements, while the calcium concentration has significantly decreased (by 47.6 %) as regards control. Conclusions.&nbsp;The comorbid course of chronic obstructive pulmonary disease and arterial hypertension is characterized by impaired protein (higher levels of urea and creatinine) and carbohydrate (higher glucose concentration in control) metabolism, electrolyte imbalance (decrease in calcium level) in control.Мета роботи.&nbsp;Проаналізувати лабораторні показники загальноклінічного та біохімічного аналізу крові у пацієнтів із коморбідним перебігом хронічного обструктивного захворювання легень й артеріальної гіпертензії. Матеріали і методи.&nbsp;У дослідженні взяли участь 53 хворих на ХОЗЛ, 28 з яких мали артеріальну гіпертензію та перебували на стаціонарному лікуванні. Визначення показників загального аналізу крові проводили на автоматичному гематологічному аналізаторі, показники біохімічного аналізу крові визначали за допомогою стандартних наборів на автоматичному біохімічному аналізаторі фірми COBAS INTEGRA. Результати й обговорення.&nbsp;При дослідженні показників загального аналізу крові у хворих на ХОЗЛ та при поєднаному його перебігу й АГ патологічних змін не було. Необхідно відмітити достовірно вищий відсоток еозинофілів та швидкості зсідання еритроцитів у хворих на ХОЗЛ стосовно контрольної групи. При аналізі рівня глюкози встановлено вірогідно вищу її концентрацію (на 29,5 %) при поєднаному перебігу ХОЗЛ й АГ проти контрольної групи. Вміст загального білка у хворих дослідних груп мав тенденцію до зниження, проте статистично значимо не відрізнявся від даних у контрольній групі. Встановлено вірогідно вищу концентрація сечовини й креатиніну в пацієнтів із коморбідним перебігом ХОЗЛ й АГ. Середні показники рівнів електролітів крові (натрій і калій) хворих на коморбідний перебіг ХОЗЛ й АГ відповідали встановленим нормам, тоді як концентрація кальцію достовірно зменшилася (на 47,6 %) стосовно контрольної групи.. Висновки.&nbsp;Коморбідний перебіг хронічного обструктивного захворювання легень та артеріальної гіпертензії характеризується порушенням білкового (вищі рівні сечовини і креатиніну) й вуглеводного (вища концентрація глюкози стосовно контролю) обмінів, дисбалансом електролітів (зниженням рівня кальцію) стосовно контрольної групи