Оцінка безпечності та переносимості вуглеводного напою, що містить 25 % мальтодекстрин, в період передопераційного голодування у дітей

The aim of the study was to estimate safety and tolerance of oral 25 % maltodextrin 5 ml/kg two hours before induction of anaesthesia in children.Methods: sixty patients 2–17 years old scheduled for orthopaedic surgery were divided into two groups. Patients in group “M” received 5 ml/kg of 25 % maltodextrin as a carbohydrate drink two hours before the surgery. Patients in group “K” were fasted according to current recommendation for preoperative fasting. A present of the gastric content before induction and its volume and pH after induction was evaluated. Cases of bronchial aspiration were registered. In group “M” tolerance of preoperative oral 25 % maltodextrin was estimated.Results: the gastric content defined seldom by ultrasound examination before induction in both groups. Volume of gastric content from gastric tube after induction was comparable (0.4±0.28 ml/kg in group “M” vs. 0.5±0.44 ml/kg in group “K”, p=0.68), but pH of gastric content was significantly higher in group “M” (2.86±0.99 vs. 2.10±0.9, р<0.001). We did not register any cases of bronchial aspiration nor patient’s complaints after preoperative administering of 25 % maltodextrin. Children drank a carbohydrate drink for 1 (63 %) or 2 (37 %) ingestions.Conclusions: the oral administration of 25 % maltodextrin two hours before induction of anaesthesia is well tolerated and does not lead to the risk of aspiration complications in children. Using of 25 % instead of 12.5 % solution of maltodextrin allows choosing the optimal volume for a child with saving energy value of a carbohydrate drinkЦель: оценить безопасность применения 25 % раствора мальтодекстрина в объеме 5 мл/кг в периоде предоперационного голодания за два часа до индукции анестезии у детей, а также определить переносимость такого напитка детьми.Материалы и методы: В исследование включено 60 пациентов 2 – 17 лет ортопедического профиля. В основной группе «М» (n=30) дети получали 25 % раствор мальтодекстрина внутрь за 2 часа до индукции анестезии, в контрольной группе «К» (n=30) – придерживались стандартного предоперационного голодания. В обеих группах исследовали наличие желудочного содержимого перед индукцией анестезии, объем и рН желудочного содержимого сразу после индукции, регистрировали наличие аспирационных осложнений. В группе «М» отмечали, за сколько приемов дети выпили предлагаемый напиток.Результаты: По данным УЗИ перед индукцией анестезии содержимое в желудке определялось в единичных случаях в обеих группах. Объем желудочного содержимого, полученного путем аспирации через назогастральный зонд после индукции, не отличался в обеих группах (0,4 ± 0,28 мл/кг в группе «М» и 0,5 ± 0,44 мл/кг в группе «К) и не превышал критический объем, сопряженный с развитием аспирационных осложнений. рН желудочного содержимого в группе «М» была статистически значимо выше, чем в группе «К» (2,86 ± 0,99 и 2,10 ± 0,9, р < 0,001), и не ниже критического порога рН=2,5, при котором развивается повреждение респираторного тракта. Дети выпивали предлагаемый углеводный напиток за 1 (63 %) или 2 (37 %) приема. В течение всего анестезиологического этапа не зарегистрировано ни одного случая бронхиальной аспирации в обеих группах.Выводы: Пероральное применение 25 % раствора мальтодекстрина в качестве углеводного напитка в период предоперационного голодания за 2 часа до индукции анестезии удовлетворительно переносится детьми и не приводит к риску возникновения аспирационных осложнений в интраоперационном периоде. Использование 25 % раствора мальтодекстрина вместо 12,5 % раствора позволяет выбрать объем, приемлемый и комфортный для питья ребенком, с сохранением энергетической ценности напиткаМета: оцінити безпечність вживання 25 % розчину мальтодекстрину в об’ємі 5 мл/кг у період передопераційного голодування за дві години до індукції анестезії у дітей, а також визначити переносимість такого напою дітьми.Матеріали і методи: До дослідження увійшло 60 пацієнтів ортопедичного профілю віком 2 – 17 років. В основній групі «М» (n=30) діти вживали 25 % розчин мальтодекстрину перорально за 2 години до індукції анестезії, в контрольній групі «К» (n=30) – дотримувались стандартного передопераційного голодування. В обох групах досліджували наявність шлункового вмісту до індукції анестезії, об’єм та рН шлункового вмісту одразу після індукції, реєстрували наявність аспіраційних ускладнень. У групі «М» відмічали, за скільки прийомів діти пили запропонований напій.Результати: За даними УЗД до індукції анестезії шлунковий вміст визначався у поодиноких випадках в обох групах. Об’єм шлункового вмісту, що отримували через назогастральний зонд після індукції, не відрізнявся в обох групах (0,4 ± 0,28 мл/кг у групі «М» та 0,5 ± 0,44 мл/кг у групі «К) та не перевищував критичний об’єм, який пов’язаний із розвитком аспіраційних ускладнень. рН шлункового вмісту в групі «М» була статистично значимо вище, ніж в групі «К» (2,86 ± 0,99 та 2,10 ± 0,9,р < 0,001), та не нижче критичного порога рН=2,5, при якому розвивається пошкодження респіраторного тракту. Діти випивали запропонований вуглеводний напій за 1 (63 %) або 2 (37 %) прийоми. Протягом всього анестезіологічного етапу не зареєстрували жодного випадку бронхіальної аспірації в обох групах.Висновки: Вживання 25 % розчину мальтодекстрину як вуглеводного напою в період передопераційного голодування до 2 годин до індукції анестезії задовільно переноситься дітьми та не призводить до ризику виникнення аспираційних ускладнень в інтраопераційному періоді. Застосування 25 % розчину мальтодекстрину у порівнянні з 12,5 % розчином дозволяє обрати об’єм, якій був би комфортним для дитини, із збереженням енергетичної цінності напо

Фешн-індустрія: дослідження етапів цифровізації, інноваційного потенціалу та перспектив трансформації у сталу екологічну екосистему

The study analyzes the stages and prospects of development the digital fashion industry, taking into account the growing raw material and environmental problems. In the course of analysis change the model of its functioning from linear to cyclic, multidisciplinary problems have been identified that it is advisable to solve based on an ecosystem common digital platform. To identify the essence, stages and role of digitalization in the fashion industry transformation, a content analysis of the digital design tools evolution was carried out, the results of which were compared with a historiographical analysis of fashion industry transformation of a post-industrial society. As a result, it was found that the readiness of the fashion industry for transformation depends from the stage of digitalization, from the innovative ecological fashion design development and from the presence of motivated coherence actions among all fashion market subjects, as well as from the formation for them a new style of using clothes. In the course of the study, the structure of digital fashion industry innovative potential was determined as a part of the factors of art-aesthetic, technological, sociocultural, economic, environmental and administrative nature. An approach to managing of the digital fashion industry transformation processes was proposed, based on the balance regulation between processes by redistributing the system total resources to eliminate the "bottleneck" and support the "weak element". Based on the formulated approach, a model of the strategy was proposed for managing the transformation of the fashion industry. The model is based on the decomposition of the main influence factors into relatively independent components, the regrouping of components based on the same nature with the regulation of the balance between these groups by redistributing common resources. The model is based on the decomposition of the main influence factors into relatively independent components, the regrouping of components based on the same nature with the regulation of the balance between these groups by redistributing common resourcesУ дослідженні проаналізовані етапи та перспективи розвитку цифрової фешн-індустрії з урахуванням зростаючих сировинних та екологічних проблем. У ході аналізу зміни моделі її функціонування з лінійної на циклічну виявлено мультидисциплінарні проблеми, які доцільно вирішувати з опорою на загальну цифрову платформу екосистеми. Для виявлення суті, етапів та ролі цифровізації у трансформації індустрії моди здійснений контент-аналіз еволюції цифрового інструментарію дизайну, результати якого зіставлено з історіографічним аналізом трансформації індустрії моди постіндустріального суспільства. Виявлено, що готовність індустрії моди до трансформації залежить від стадії цифровізації, розвитку інноваційного фешн-дизайну та наявності в усіх суб’єктів фешн-ринку мотивованої злагодженості дій, а також формування у них нового стилю використання одягу. У ході дослідження визначена структура інноваційного потенціалу цифрової фешн-індустрії у складі факторів художньо-естетичної, технологічної, соціокультурної, економічної, екологічної та адміністративної складових. Запропоновано підхід до управління процесами трансформації цифрової фешн-індустрії на основі регулювання балансу між процесами шляхом перерозподілу між ними загальних ресурсів системи для усунення «пляшкового горла» та підтримки «слабкої ланки». На підставі підходу побудована модель концепції управління трансформацією індустрії моди. Модель ґрунтується на декомпозиції основних факторів впливу на відносно незалежні компоненти, перегрупування компонент за ознакою однакової природи з регулюванням балансу між цими групами шляхом перерозподілу загальних ресурсі

Comparative Analysis of TGF-β/Smad Signaling Dependent Cytostasis in Human Hepatocellular Carcinoma Cell Lines

International audienceHepatocellular carcinoma (HCC) is a major public health problem due to increased incidence, late diagnosis and limited treatment options. TGF-β is known to provide cytostatic signals during early stages of liver damage and regeneration, but exerts tumor promoting effects in onset and progression of liver cancer. To understand the mechanistic background of such a switch, we systematically correlated loss of cytostatic TGF-β effects with strength and dynamics of its downstream signaling in 10 HCC cell lines. We demonstrate that TGF-β inhibits proliferation and induces apoptosis in cell lines with low endogenous levels of TGF-β and Smad7 and strong transcriptional Smad3 activity (PLC/PRF/5, HepG2, Hep3B, HuH7), previously characterized to express early TGF-β signatures correlated with better outcome in HCC patients. TGF-β dependent cytostasis is blunted in another group of cell lines (HLE, HLF, FLC-4) expressing high amounts of TGF-β and Smad7 and showing significantly reduced Smad3 signaling. Of those, HLE and HLF exhibit late TGF-β signatures, which is associated with bad prognosis in HCC patients. RNAi with Smad3 blunted cytostatic effects in PLC/PRF/5, Hep3B and HuH7. HCC-M and HCC-T represent a third group of cell lines lacking cytostatic TGF-β signaling despite strong and prolonged Smad3 phosphorylation and low Smad7 and TGF-β expression. Inhibitory linker phosphorylation, as in HCC-T, may disrupt C-terminally phosphorylated Smad3 function. In summary, we assort 10 HCC cell lines in at least two clusters with respect to TGF-β sensitivity. Cell lines responsive to the TGF-β cytostatic program, which recapitulate early stage of liver carcinogenesis exhibit transcriptional Smad3 activity. Those with disturbed TGF-β/Smad3 signaling are insensitive to TGF-β dependent cytostasis and might represent late stage of the disease. Regulation of this switch remains complex and cell line specific. These features may be relevant to discriminate stage dependent TGF-β functions for the design of efficient TGF-β directed therapy in liver cancer

TGF-β induces cell death and/or inhibits proliferation in PLC, HepG2, HuH6, Hep3B and HuH7.

<p>(A) Left side: HCC cell lines were treated with 5 ng/ml TGF-β for indicated time points. Changes in c-MYC and P21 expression were detected using Western blot analysis with GAPDH as loading control. As HCC-T cells show a delayed TGF-β response, c-MMYC was induced after 72 h of TGF-β treatment. Right side: After TGF-β treatment for 0 (grey line), 2 (white bars) or 6 days (black bars) cell proliferation was evaluated by MTT assays. Treated samples were normalized to the corresponding control. (B) Left side: Western blot analysis of PARP and Caspase 3 cleavage using GAPDH expression as loading control after 0 and 48 h TGF-β treatment. In the case of HuH7 cells, the control sample was treated with TGF-β for 3 h. Right side: Cell death induced by 5 ng/ml TGF-β over 72 h (filled bars) was quantified by detecting LDH release normalized to total amount of LDH. Untreated samples were defined as 0 (grey line). Significant differences are indicated as * p < 0.05, ** p < 0.01 and *** p < 0.001 (Student’s t test).</p

Expression levels of TGF-β/Smad signaling components in HCC cell lines.

<p>Relative TGF-β1 and Smad7 (A), TGF-β receptor I (TβRI) and II (TβRII) (B) and Smad2, Smad3, and Smad4 (C) expression levels were detected using real time PCR. Expression of 18s rRNA was used as reference and results were analyzed with the ΔΔCt method. A strong correlation of Smad7 and TGF-β1 expression was identified by calculating the Pearson coefficient (r = 0.87; p = 0.0011) (A). Further, TβRII expression (filled bars) was generally increased compared to the expression of TβRI (grey line) in the same cell line (B, right). Additionally, total and phosphorylated Smad2 and Smad3 as well as basal Smad4 protein levels were evaluated by Western Blot using GAPDH as loading control (C).</p

While Smad2 phosphorylation duration correlates to TGF-β and Smad7 expression, cytostatic responsiveness relates to CAGA-reporter-activation.

<p>HCC cell lines were treated with 5 ng/ml TGF-β for 0, 1 (3),, 7, 24 and 48 h. (A) Left side: Western blot analysis of Smad2 phosphorylation and GAPDH expression. Right side: To evaluate TGF-β dependent transcriptional activity of Smad2, cells were transfected with plasmids carrying a luciferase gene under control of the activin response element (ARE) and additionally with a FAST-1 expression construct. Luciferase activity of cells treated with 5 ng/ml TGF-β for 9 h was correlated to untreated control samples. (B) Left side: Western blot analysis of Smad1/3 phosphorylation (1: upper/3: lower band); loading control GAPDH. Right side: TGF-β dependent transcriptional activity of Smad3 was evaluated 9 h after TGF-β treatment in cells infected with an adenovirus carrying a luciferase gene controlled by a CAGA response element. Treated samples were correlated to the corresponding untreated control. In the table, cell lines marked as black, show TGF-β induced cell death and growth inhibition whereas cells marked as grey mainly react with the latter one. The gradient from white to black displays increasing basal Smad7 expression levels. (C) Immunofluorescent detection of linker phosphorylated Smad3 in uninduced HCC-T cells. Red fluorescence indicates nuclear localization of pSmad3L. Blue staining indicates nuclei stained with DRAQ5. Significant differences are indicated as * p < 0.05, ** p < 0.01 and *** p < 0.001 (Student’s t test).</p

Hierarchical clustering analysis of HCC cell lines based on TGF-β/Smad signaling and cytostatic outcome.

<div><p>TGF-β related observations on the 10 HCC-derived cell lines (as summarized in Figure 9) were converted into an all-or-none fashion (black/white boxes) to produce a matrix which was organized by hierarchical clustering algorithm. Observations were divided into 5 broad categories (A-E, left side). (A) TGF-β dependent cytostasis (black boxes: cell death >5%; proliferation inhibition >50%), (B) basal TGF-β signaling (black boxes: 2^-ΔΔCt > 2.5 for all, but >4 for Smad3), (C) induced TGF-β signaling (black boxes rel. induction of expression 2^-ΔΔCt > 2, induction of CAGA and Smad7 promoter and expression > 2.8, induction of ARE reporter > 5 ; prolonged duration), (D) survival signaling (black boxes: >3-fold increased for pAKT total AKT, 6-fold increased for pERK; > 40% inhibition of c-MYC), (E) basal ELF and PRAJA expression (black boxes: 2^-ΔΔCt >2 and 2^-ΔΔCt >1.4 respectively).</p> <p>Based on the integrated above observations, clustering analysis unambiguously clustered the 10 cell lines. Beside HCC-M and HCC-T cell lines, 2 main groups were identified: group 1 included HepG2, PLC, Hep3B, HuH7 and group 2 included HLE, HLF, HuH6, FLC-4.</p></div

Induction of Smad3 and TβRI expression correlates with cytostatic responsiveness upon TGF-β treatment.

<p>Cells were cultured with or without 5 ng/ml TGF-β for 24 h. Changes in Smad2, Smad3 and Smad4 levels after TGF-β treatment were evaluated by (A) Real Time PCR and (B) Western Blot analysis using 18S rRNA or GAPDH as reference genes. ^◊ and ^{<b>◊ ◊</b>} indicate which GAPDH belongs to Smad2 and Smad3 or Smad4, respectively. (C) TGF-β dependent expression levels of TGF-β Receptor I (TβRI) and II (TβRII) were detected and correlated against untreated samples using real time PCR with 18S rRNA as reference gene. Untreated samples are shown as grey lines, while filled bars display TGF-β treated samples. Significant differences are indicated as * p < 0.05, ** p < 0.01 and *** p < 0.001 (Student’s t test).</p

Endogenous expression of survival factors and Smad3 signaling modulators PRAJA and ELF in HCC cells.

<p>HCC cell lines were cultured in starvation medium for 24 h. (A) Western blot analysis was performed to evaluate expression levels of Akt, Bcl-2, Bcl-XL, p21 and GAPDH as loading control. Additionally, phosphorylation levels of ERK, c-Jun, Akt (lower band) and p38 were detected. (B) Basal PRAJA and ELF mRNA levels were quantified by Real time PCR analysis using rS18 as reference gene. Tables in (A) and (B) highlight cell lines responding to TGF-β with cell death and growth arrest in black. Cells which mainly show an inhibition of proliferation are marked as grey.</p