Professional diplomatic language in the Ukrainian-British and Ukrainian-German international agreements at the turn of the XX – XXI centuries

The paper analyzes the peculiarities of the use of the professional language of diplomacy in the Ukrainian-German and Ukrainian-British agreements at the turn of the XX - XXI centuries. International relations is a sphere of social activity in which language is formed in the diplomatic professional field. Diplomatic protocol requires compliance with certain rules and regulations.The objective of the study is to highlight the main components of the professional language of diplomacy based on the analysis of diplomatic texts of interstate agreements. An important element is the interpretation of diplomatic ideas through the prism of the linguistic dimension. The paper is not just a linguistic analysis of the text, but a comparative analysis of the key elements of the diplomatic style of speech, typical for the Ukrainian-German and Ukrainian-British agreements. A combination of dialectical and synergetic scientific and philosophical methodology was successfully used to achieve the set tasks. Due to the structural and typological methods of linguistic research, the tasks set for the classification of diplomatic texts have been achieved.Thus, the study of the components of professional diplomatic language is relevant in modern scientific and linguistic discourse, as it enables studying philological aspects and at the same time is useful for understanding the essence of international politics

Деякі сучасні тенденції розвитку термінології міжнародних відносин і мовні інтерференції

The article analyzes the term system of international relations, taking into account the influence of globalization on the development of modern international relations, the emergence of new concepts and the narrowing or expansion ofexisting The relevance of this study lies in the study of modern English terminologyinternational relations in all its manifestations - both in statics and dynamics, which is primarily due to the identification of the mechanisms of English-language terminology in this professional sublanguage. The objective of this study led to a comprehensive research methodology - the main method is analytical and descriptive, and contrastive and statistical methods are also used. The scientific novelty of the work lies in the fact that the term system of international relations is studied comprehensively at the micro and macro levels, the relationship of the appearance of neologisms in this professional sublanguage with modern trends in the development of international relations is shown. Findings. The result of the study was the identification of certain patterns and features of the development of the term system.international relations, some linguistic aspects of the functioning of terms on the example of the professional sublanguage of international relations.L'article analyse le terme système de relations internationales en tenant compte de l'influence de la mondialisation sur le développement des relations internationales modernes, l'émergence de nouveaux concepts et le rétrécissement ou l'expansion deexistant La pertinence de cette étude réside dans l'étude de la terminologie anglaise moderneles relations internationales dans toutes leurs manifestations - à la fois en statique et en dynamique, ce qui est principalement dû à l'identification des mécanismes de la terminologie anglophone dans ce sous-langage professionnel. L'objectif de cette étude a conduit à une méthodologie de recherche exhaustive - la méthode principale est analytique et descriptive, et des méthodes contrastives et statistiques sont également utilisées. La nouveauté scientifique de l’ouvrage réside dans le fait que l’expression «système de relations internationales» fait l’objet d’une étude approfondie aux niveaux micro et macro. La relation entre l’apparition de néologismes dans ce sous-langage professionnel et les tendances modernes dans le développement des relations internationales est montrée. Conclusions. Le résultat de l’étude a été l’identification de certains modèles et caractéristiques du développement du système de termes relations internationales, certains aspects linguistiques du fonctionnement des termes sur l'exemple de la sous-langue professionnelle des relations internationales.В статье проводится анализ терминосистемы международных отношений, учитывая влияние глобализации на развитие современных международных отношений, возникновение новых понятий и сужение или расширение ужесуществующих. Актуальность данного исследования заключается в изучении современной английской терминосистемы международных отношений во всех ее проявлениях - как в статике, так и динамике, что обусловлено, прежде всего, выявлением механизмов англоязычного терминообразования в данном профессиональном субъязыке. Задача данного исследования обусловила комплексную методику исследования - основным методом является аналитико-описательный, использованы также контрастивний и статистический методы. Научная новизна работы заключается в том, что комплексно на микро- и макроуровне исследуется терминосистема международных отношений, показана взаимосвязь появления неологизмов в данном профессиональном субъязыке с современными тенденциями развития международных отношений. Выводы. Результатом проведенного исследования стало выявление определенных закономерностей и особенностей развития терминосистемы международных отношений, некоторых лингвистических аспектов функционирования терминов на примере профессионального субъязыка международных отношений.У статті проводиться аналіз терміносистеми міжнародних відносин, враховуючи вплив глобалізації на розвиток сучасних міжнародних відносин, виникнення нових понять і звуження або розширення вже існуючих. Актуальність даного дослідження полягає у вивченні сучасної англійської терміносистемиміжнародних відносин у всіх її проявах - як в статиці, так і динаміці, що обумовлено, перш за все, виявленням механізмів англомовного термінотворення в даному професійному суб'язике. Завдання даного дослідження зумовила комплексну методику дослідження - основним методом є аналітико-описовий, використані також контрастивний і статистичний методи. Наукова новизна роботи полягає в тому, що комплексно на мікро- і макрорівні досліджується терміносистема міжнародних відносин, показано взаємозв'язок появи неологізмів в даному професійному суб'язике з сучасними тенденціями розвитку міжнародних відносин. Висновки. Результатом проведеного дослідження стало виявлення певних закономірностей і особливостей розвитку терміносистеми міжнародних відносин, деяких лінгвістичних аспектів функціонування термінів на прикладі професійного суб'язика міжнародних відносин

Екстра- та інтралінгвістичні особливості терміносистеми міжнародних відносин

The terminological system of international relations is heterogeneous in composition, its terms are divided into general-terminological and narrowly specialized and correspond to certain stages in the development of international relations. relations as a system. At the present stage, the terminology of international relations among other productive methods of morphological word formation should be noted abreviation, namely, initial abreviation. The internationalization of the vocabulary of languages takes place in a context of convergent development, connected, first of all, with the processes of language contacts. One of the sources of replenishment of the terms of a given language for special purposes is the emergence of neologisms. Over time, neologism becomes common and enters the active vocabulary of the language.Le système terminologique des relations internationales est hétérogène dans sa composition, ses termes sont divisés en termes généraux-terminologiques et étroitement spécialisés et correspondent à certaines étapes du développement des relations internationales. les relations en tant que système. Au stade actuel, la terminologie des relations internationales parmi les autres méthodes productives de formation de mots morphologiques doit être notée abréviation, à savoir, l'abréviation initiale. L'internationalisation du vocabulaire des langues s'opère dans un contexte de développement convergent, lié d'abord aux processus de contacts linguistiques. L'une des sources de reconstitution des termes d'une langue donnée à des fins particulières est l'émergence de néologismes. Au fil du temps, le néologisme devient commun et entre dans le vocabulaire actif de la langue.Терминологическая система международных отношений неоднородна по своему составу, ее термины делятся на общетерминологические и узко специализированные и соответствуют определенным этапам развития международных отношений как системы. На современном этапе терминосистемы международных отношений среди других продуктивных способов морфологического словообразования нужно отметить абревиацию, а именно, инициальную абревиацию. Интернационализация словарного состава языков происходит в условиях конвергентного развития, связанного, в первую очередь с процессами языковых контактов. Одним из источников пополнения терминами даного языка для специальных целей является появление неологизмов. Со временем неологизм становится общеупотребительным и входит в активный словарь языка.Термінологічна система міжнародних відносин неоднорідна за своїм складом, її терміни діляться на загальнотермінологічні і вузько спеціалізовані і відповідають певним етапам розвитку міжрідних відносин як системи. На сучасному етапі терміносистеми міжнародних відносин серед інших продуктивних способів морфологічного словотвору потрібно відзначити абревіацію, а саме, ініціальну абревіацію. Інтернаціоналізація словникового складу мов відбувається в умовах конвергентного розвитку, пов'язаного, в першу чергу з процесами мовних контактів. Одним із джерел поповнення термінами даної мови для спеціальних цілей є поява неологізмів. Згодом неологізм стає загальновживаним і входить в активний словник мови

Вплив запозичень та інтернаціоналізмів на розвиток терміносистеми дипломатії

Purpose of the study. The article analyzes the lexico-semantic features of the terminology system of diplomacy, the ways of its development, the role of borrowings and internationalisms in the construction of this professional sublanguage, examines the pragmatic functionality of the terminological units of the given terminology system, analyzes the lexical conjugation of the terms of the Ukrainian terminology, with their correspondences in German, French, English and Russian, as well as aspects of the normalization of this professional sublanguage. The terms of diplomacy of the modern Ukrainian language served as an object of research. The tasks of this research led to a comprehensive research methodology - the main method is analytical and descriptive (study of the ways of term formation in the structural and semantic aspects). The statistical method (a quantitative study of the relationships between various facts) was also used for contrasting (the functioning of diplomatic terms in Ukrainian, English, German, French and Russian). The scientific novelty of the work lies in the fact that the terminology of diplomacy is studied at the micro- and macrolevels, the interrelation and differences in the TOE of the indicated terminology system in different languages are shown. Conclusions. The result of the study was the manifestation of certain regularities and features of the development of the terminology system of diplomacy, some linguistic aspects of the functioning of terms on the example of a professional sublanguage of diplomacy.But de l'étude L'article analyse les caractéristiques lexico-sémantique du système à long terme de la diplomatie, la voie de son développement, le rôle de l'emprunt et de l'internationalisme dans la construction du sous-langue, est considéré comme des unités terminologiques fonctionnalité pragmatique professionnelle cette analyse terminologique d'étude lexicale terme complémentaire terminological ukrainien avec leurs homologues en allemand, français, anglais et Russe, ainsi que des aspects de la normalisation de ce sous-langage professionnel. Les termes de la diplomatie de la langue ukrainienne moderne ont servi d'objet de recherche. Les objectifs de cette recherche ont conduit à une des méthodes de recherche complets - la principale méthode est analytique et descriptive (méthodes d'enquête terminoobrazovanija dans l'aspect structurel et sémantique). Utilisé comme contrastive (termes de fonctionnement de la diplomatie en ukrainien, anglais, allemand, français et russe) méthode statistique (étude quantitative des relations entre les différents faits). La nouveauté scientifique du travail réside dans le fait que, dans un complexe sur les niveaux micro et macro a étudié la diplomatie terminological montre la relation et la différence est indiquée terminosistemy dans différentes langues. Conclusions Le résultat de l'étude était la manifestation de certains modèles et les caractéristiques de la diplomatie, certains aspects terminological linguistiques des termes sur l'exemple d'une diplomatie de sous-langage professionnel.Цель исследования. В статье проводится анализ лексико-семантических особенностей терминосистемы дипломатии, пути ее развития, роль заимствований и интернационализмов в построении данного профессионального подъязыка, рассматривается прагматичная функциональность терминологических единиц данной терминосистемы, анализ лексической сопряженности терминов исследуемой украинской терминосистемы с их соответствиями в немецком, французском, английском и русском языках, а также аспекты нормализации данного профессионального подъязыка. Объектом исследования послужили термины дипломатии современного украинского языка. Задачи данного изыскания обусловили комплексную методику исследования - основным методом является аналитико-описательный (исследование способов терминообразования в структурном и семантическом аспекте). Использованы также контрастивний (функционирование терминов дипломатии в украинском, английском, немецком, французском и русском языках) статистический метод (количественное исследование соотношений между различными фактами). Научная новизна работы заключается в том, что комплексно на микро- и макроуровне исследуется терминосистема дипломатии, показана взаимосвязь и различия ТО указанной терминосистемы в разных языках. Выводы. Результатом проведенного исследования стал проявление определенных закономерностей и особенностей развития терминосистемы дипломатии, некоторых лингвистических аспектов функционирования терминов на примере профессионального подъязыка дипломатии.Мета дослідження. У статті проводиться аналіз лексико-семантичних особливостей терміносистеми дипломатії, шляхи її розвитку, роль запозичень і інтернаціонализмів в побудові даного професійного під'язика, розглядається прагматична функціональність термінологічних одиниць даної терміносистеми, аналіз лексичної спряженості термінів досліджуваної української терміносистеми з їх відповідниками в німецькому, французькому, англійському і російською мовами, а також аспекти нормалізації даного професійного под'язика. Об'єктом дослідження послужили терміни дипломатії сучасної української мови. Завдання даного дослідження зумовили комплексну методику дослідження - основним методом є аналітико-описовий (дослідження способів термінотворення в структурному і семантичному аспекті). Використано також контрастивний (функціонування термінів дипломатії в українській, англійській, німецькій, французькій і російській мовах) статистичний метод (кількісне дослідження співвідношень між різними фактами). Наукова новизна роботи полягає в тому, що комплексно на мікро- і макрорівні досліджується терміносистема дипломатії, показано взаємозв'язок і відмінності ТО зазначеної терміносистеми в різних мовах. Висновки. Результатом проведеного дослідження став прояв певних закономірностей і особливостей розвитку терміносистеми дипломатії, деяких лінгвістичних аспектів функціонування термінів на прикладі професійного под'язика дипломатії

Полісемантичний термін як лексична та семантична особливість терміносистеми міжнародних відносин

Purpose of the study. This scientific intelligence aims to highlight the polysemantic relations in the terminological system of international relations, to analyze the polysemy of the term as a natural manifestation of the tendency to polysemy inherent in the lexical system of the language. Research methodology. The main method of this study is analytical and descriptive; also contrastive and statistical methods are used. The scientific novelty of the work lies in the fact that the terminological system of international relations is comprehensively, syntagmatically and paradigmatically studied, the relationship between the appearance of polysemantic terms in this professional sublanguage and modern trends in the development of international relations is shown. In the process of analyzing the terminology of international relations, two types of polysemy were identified: internal and external. The analysis performed allows us to speak of an “inversely proportional” relationship between the length of a terminological phrase and polysemy. The polysemous lexical units of the terminology of international relations differ on the basis of their derivational structure: root words and derivational derivatives. In the course of the study, it was found that among the polysemantic derivative terms, the overwhelming majority are suffix formations. Three types of polysemy have been identified and studied: radial polysemy, chain polysemy and radial-chain polysemy. Three types of relations are allowed between the meanings of a polysemantic word: intersection, inclusion, and semantic homonymy. The results of the analysis of the terminology system of international relations indicate that the characteristic features of the emergence of new meanings in this terminology are logical relations of subordination (hyponymy) and crossover (metaphors and metonymy). Metonymy predominantly underlies the emergence of ambiguous terms in this term system. Polysemy in the terminology of international relations can be grammatical and terminological. Polysemy is also divided into denotative, significative and denotative-significative. The study of the terminology system of international relations shows that the most common type of polysemy in this professional sublanguage is denotative-significative. Conclusions. So, as a result of our analysis of the terminology system of international relations, we found that: ambiguous terms in the terminology system of international relations make up approximately 3% of the entire investigated corpus of TO; this term system is characterized by the following types of polysemy: radial, chain, radial-chain; denotative, significative and denotative-significative; Between the LSV of the term in the analyzed terminology, metonymic connections are most characteristic; according to the word-formation structure, polysemantic terms of international relations are divided into: simple (root), derivatives and complexBut de l'étude. Cette intelligence scientifique vise à mettre en évidence les relations polysémantiques dans le système terminologique des relations internationales, à analyser la polysémie du terme comme manifestation naturelle de la tendance à la polysémie inhérente au système lexical de la langue. Méthodologie de recherche. La principale méthode de cette étude est analytique et descriptive, ainsi que des méthodes contrastives et statistiques. La nouveauté scientifique du travail réside dans le fait que le système terminologique des relations internationales est étudié de manière exhaustive, syntagmatique et paradigmatique, la relation entre l'apparition de termes polysémantiques dans ce sous-langage professionnel et les tendances modernes dans le développement des relations internationales est montrée. Dans le processus d'analyse de la terminologie des relations internationales, deux types de polysémie ont été identifiés: interne et externe. L'analyse effectuée permet de parler d'une relation «inversement proportionnelle» entre la longueur d'une combinaison de mots terminologiques et la polysémie. Les unités lexicales polysémantiques de la terminologie des relations internationales diffèrent sur la base de leur structure dérivationnelle: mots racines et dérivés dérivatifs. Au cours de l'étude, il a été constaté que parmi les termes dérivés polysémantiques, l'écrasante majorité sont des formations de suffixes. Trois types de polysémie ont été identifiés et étudiés: la polysémie radiale, la polysémie en chaîne et la polysémie en chaîne radiale. Trois types de relations sont autorisées entre les significations d'un mot polysémantique: l'intersection, l'inclusion et l'homonymie sémantique. Les résultats de l'analyse du système terminologique des relations internationales indiquent que les traits caractéristiques de l'émergence de nouvelles significations dans cette terminologie sont des relations logiques de subordination (hyponymie) et de croisement (métaphore et métonymie). La métonymie sous-tend principalement l'émergence de termes ambigus dans ce système de termes. La polysémie dans le système terminologique des relations internationales peut être grammaticale et terminologique. La polysémie est également divisée en dénotatif, significatif et dénotatif-significatif. L'étude du système terminologique des relations internationales montre que le type de polysémie le plus courant dans ce sous-langage professionnel est dénotatif-significatif. Conclusions. Ainsi, à la suite de notre analyse du système terminologique des relations internationales, nous avons constaté que: les termes ambigus dans le système terminologique des relations internationales représentent environ 3% de l'ensemble du corpus étudié de TO; ce terme système est caractérisé par les types de polysémie suivants: radiale, chaîne, chaîne radiale; dénotatif, significatif et dénotatif-significatif; Entre le LSV du terme dans la terminologie analysée, les connexions métonymiques sont les plus caractéristiques; selon la structure de formation des mots, les termes polysémantiques des relations internationales sont divisés en: simple (racine), dérivés et complexeЦель исследования. Данная научная разведка имеет своей целью осветить полисемантичные отношения в терминосистеме международных отношений, проанализировать многозначность термина как естественное проявление свойственной лексической системе языка тенденции к полисемии. Методика исследования. Основным методом данного исследования является аналитико-описательный, также использованы контрастивный и статистический методы. Научная новизна работы заключается в том, что комплексно, синтагматически и парадигматически исследуется терминосистема международных отношений, показана взаимосвязь появления полисемантичных терминов в данном профессиональном субъязыке с современными тенденциями развития международных отношений. В процессе анализа терминологии международных отношений выявлено два типа полисемии: внутреннюю и внешнюю. Проведенный анализ позволяет говорить об “обратно пропорциональной” зависимости между длиной терминологического слово-сочетания и полисемией. Многозначные лексические единицы терминологии международных отношений различаются на основании своей словообразовательной структуры: корневые слова и словообразовательные производные. В ходе исследования установлено, что среди многозначных производных терминов подавляющее большинство составляют суффиксальные образования. Было выделено и изучено три типа многозначности: радиальная полисемия, цепная полисемия и радиально-цепная полисемия. Между значениями полисемантического слова допустимы три типа отношений: пересечение, включение и семантическая омонимия. Результаты анализа терминосистемы международных отношений свидетельствуют, что характерными чертами возникновения новых значений в данной терминологии являются логические отношения подчинения (гипонимии) и перекрещивания (метафоры и метонимии). Преимущественно в основе возникновения многозначных терминов этой терминосистемы лежит метонимия. Полисемия в терминосистеме международных отношений может быть грамматической и терминологической. Полисемия также делится на денотативную, сигнификативную и денотативно-сигнификативную. Исследование терминосистемы международных отношений свидетельствует, что наиболее распространенным видом полисемии в данном профессиональном субъязыке является денотативно-сигнификативный. Выводы. Итак, в результате проведенного нами анализа терминосистемы международных отношений мы обнаружили, что: многозначные термины в терминосистеме международных отношений составляют примерно 3% от всего исследованного корпуса ТО; для данной терминосистемы характерны следующие виды многозначности: радиальная, цепная, радиально-цепная; денотативная, сигнификативный и денотативно-сигнификативный; между ЛСВ термина проанализированной терминологии наиболее характерны метонимические связи; по словообразовательной структуре многозначные термины международных отношений делятся на: простые (корневые), производные и сложныеМета дослідження. Дана наукова розвідка має на меті висвітлити полісемантичні відносини у терміносистемі міжнародних відносин, проаналізувати багатозначність терміна як природний вияв властивої лексичній системі мови тенденції до полісемії. Основним методом дослідження є аналітико-описовий, також використані контрастивний та статистичні методи. Наукова но-визна роботи полягає в тому, що комплексно, синтагматично та парадигматично досліджується терміносистема міжнародних відносин, показано взаємозв’язок появи полісемантичних термінів у даній фаховій субмові з сучасними тенденціями розвитку міжнародних відносин. У процесі аналізу термінології міжнародних відносин виявлено два типи полісемії: внутрішню та зовнішню. При порівнянні полісемії в термінах-словах і в термінологічних сполученнях виявлено повну перевагу однослівних термінів. Проведений аналіз дає змогу говорити про “обернено пропорційну залежність між довжиною термінологічного словосполучення і полісемією. Полісемантичні лексичні одиниці термінології міжнародних відносин розрізняються на підставі своєї словотворчої структури: кореневі слова та словотворчі похідні. Під час дослідження встановлено, що серед багатозначних похідних термінів переважну більшість складають суфіксальні утворення. Було виділено і вивчено три типи багатозначності: радіальна полісемія, ланцюгова полісемія та радіально-ланцюгова полісемія. Значення багатозначних слів утворюють семантичні поля, компоненти яких пов’язані якоюсь загальною основою. Вирізняють два види семантичних полів: предметні або денотатні поля та понятійні чи сигніфікативні поля. Між значеннями полісемантичного слова допустимі три типи відношень: перетин, включення і семантична омонімія. Результати аналізу терміносистеми міжнародних відносин свідчать, що характерними рисами виникнення нових значень у даній термінології є логічні відношення підпорядкування (гіпонімії) та перехрещування (метафори та метонімії). Переважно в основі виникнення багатозначних термінів цієї терміносистеми лежить метонімія. Полісемія в терміносистемі міжнародних відносин може бути граматичною і термінологічною. Полісемія також поділяється на денотативну, сигніфікативну та денотативно-сигніфікативну. Дослідження терміносистеми міжнародних відносин свідчить, що найпоширенішим видом полісемії в даній терміносистемі є денотативно-сигніфікативна. Висновки. Отже, в результаті проведеного нами аналізу терміносистеми міжнародних відносин ми дослідили, що: полісемантичні терміни в терміносистемі міжнародних відносин складають приблизно 3% від усього дослідженого корпусу ТО; для даної терміносистеми характерні такі види багатозначності: радіальна, ланцюгова, радіально-ланцюгова; денотативна, сигніфікативна та денотативно-сигніфікативна; між ЛСВ терміна проаналізованої термінології найхарактернішими є метонімічні зв’язки; за словотворчою структурою полісемантичні терміни міжнародних відносин поділяються на: прості (кореневі), похідні й складні