Полісемантичний термін як лексична та семантична особливість терміносистеми міжнародних відносин

Abstract

Purpose of the study. This scientific intelligence aims to highlight the polysemantic relations in the terminological system of international relations, to analyze the polysemy of the term as a natural manifestation of the tendency to polysemy inherent in the lexical system of the language. Research methodology. The main method of this study is analytical and descriptive; also contrastive and statistical methods are used. The scientific novelty of the work lies in the fact that the terminological system of international relations is comprehensively, syntagmatically and paradigmatically studied, the relationship between the appearance of polysemantic terms in this professional sublanguage and modern trends in the development of international relations is shown. In the process of analyzing the terminology of international relations, two types of polysemy were identified: internal and external. The analysis performed allows us to speak of an “inversely proportional” relationship between the length of a terminological phrase and polysemy. The polysemous lexical units of the terminology of international relations differ on the basis of their derivational structure: root words and derivational derivatives. In the course of the study, it was found that among the polysemantic derivative terms, the overwhelming majority are suffix formations. Three types of polysemy have been identified and studied: radial polysemy, chain polysemy and radial-chain polysemy. Three types of relations are allowed between the meanings of a polysemantic word: intersection, inclusion, and semantic homonymy. The results of the analysis of the terminology system of international relations indicate that the characteristic features of the emergence of new meanings in this terminology are logical relations of subordination (hyponymy) and crossover (metaphors and metonymy). Metonymy predominantly underlies the emergence of ambiguous terms in this term system. Polysemy in the terminology of international relations can be grammatical and terminological. Polysemy is also divided into denotative, significative and denotative-significative. The study of the terminology system of international relations shows that the most common type of polysemy in this professional sublanguage is denotative-significative. Conclusions. So, as a result of our analysis of the terminology system of international relations, we found that: ambiguous terms in the terminology system of international relations make up approximately 3% of the entire investigated corpus of TO; this term system is characterized by the following types of polysemy: radial, chain, radial-chain; denotative, significative and denotative-significative; Between the LSV of the term in the analyzed terminology, metonymic connections are most characteristic; according to the word-formation structure, polysemantic terms of international relations are divided into: simple (root), derivatives and complexBut de l'étude. Cette intelligence scientifique vise à mettre en évidence les relations polysémantiques dans le système terminologique des relations internationales, à analyser la polysémie du terme comme manifestation naturelle de la tendance à la polysémie inhérente au système lexical de la langue. Méthodologie de recherche. La principale méthode de cette étude est analytique et descriptive, ainsi que des méthodes contrastives et statistiques. La nouveauté scientifique du travail réside dans le fait que le système terminologique des relations internationales est étudié de manière exhaustive, syntagmatique et paradigmatique, la relation entre l'apparition de termes polysémantiques dans ce sous-langage professionnel et les tendances modernes dans le développement des relations internationales est montrée. Dans le processus d'analyse de la terminologie des relations internationales, deux types de polysémie ont été identifiés: interne et externe. L'analyse effectuée permet de parler d'une relation «inversement proportionnelle» entre la longueur d'une combinaison de mots terminologiques et la polysémie. Les unités lexicales polysémantiques de la terminologie des relations internationales diffèrent sur la base de leur structure dérivationnelle: mots racines et dérivés dérivatifs. Au cours de l'étude, il a été constaté que parmi les termes dérivés polysémantiques, l'écrasante majorité sont des formations de suffixes. Trois types de polysémie ont été identifiés et étudiés: la polysémie radiale, la polysémie en chaîne et la polysémie en chaîne radiale. Trois types de relations sont autorisées entre les significations d'un mot polysémantique: l'intersection, l'inclusion et l'homonymie sémantique. Les résultats de l'analyse du système terminologique des relations internationales indiquent que les traits caractéristiques de l'émergence de nouvelles significations dans cette terminologie sont des relations logiques de subordination (hyponymie) et de croisement (métaphore et métonymie). La métonymie sous-tend principalement l'émergence de termes ambigus dans ce système de termes. La polysémie dans le système terminologique des relations internationales peut être grammaticale et terminologique. La polysémie est également divisée en dénotatif, significatif et dénotatif-significatif. L'étude du système terminologique des relations internationales montre que le type de polysémie le plus courant dans ce sous-langage professionnel est dénotatif-significatif. Conclusions. Ainsi, à la suite de notre analyse du système terminologique des relations internationales, nous avons constaté que: les termes ambigus dans le système terminologique des relations internationales représentent environ 3% de l'ensemble du corpus étudié de TO; ce terme système est caractérisé par les types de polysémie suivants: radiale, chaîne, chaîne radiale; dénotatif, significatif et dénotatif-significatif; Entre le LSV du terme dans la terminologie analysée, les connexions métonymiques sont les plus caractéristiques; selon la structure de formation des mots, les termes polysémantiques des relations internationales sont divisés en: simple (racine), dérivés et complexeЦель исследования. Данная научная разведка имеет своей целью осветить полисемантичные отношения в терминосистеме международных отношений, проанализировать многозначность термина как естественное проявление свойственной лексической системе языка тенденции к полисемии. Методика исследования. Основным методом данного исследования является аналитико-описательный, также использованы контрастивный и статистический методы. Научная новизна работы заключается в том, что комплексно, синтагматически и парадигматически исследуется терминосистема международных отношений, показана взаимосвязь появления полисемантичных терминов в данном профессиональном субъязыке с современными тенденциями развития международных отношений. В процессе анализа терминологии международных отношений выявлено два типа полисемии: внутреннюю и внешнюю. Проведенный анализ позволяет говорить об “обратно пропорциональной” зависимости между длиной терминологического слово-сочетания и полисемией. Многозначные лексические единицы терминологии международных отношений различаются на основании своей словообразовательной структуры: корневые слова и словообразовательные производные. В ходе исследования установлено, что среди многозначных производных терминов подавляющее большинство составляют суффиксальные образования. Было выделено и изучено три типа многозначности: радиальная полисемия, цепная полисемия и радиально-цепная полисемия. Между значениями полисемантического слова допустимы три типа отношений: пересечение, включение и семантическая омонимия. Результаты анализа терминосистемы международных отношений свидетельствуют, что характерными чертами возникновения новых значений в данной терминологии являются логические отношения подчинения (гипонимии) и перекрещивания (метафоры и метонимии). Преимущественно в основе возникновения многозначных терминов этой терминосистемы лежит метонимия. Полисемия в терминосистеме международных отношений может быть грамматической и терминологической. Полисемия также делится на денотативную, сигнификативную и денотативно-сигнификативную. Исследование терминосистемы международных отношений свидетельствует, что наиболее распространенным видом полисемии в данном профессиональном субъязыке является денотативно-сигнификативный. Выводы. Итак, в результате проведенного нами анализа терминосистемы международных отношений мы обнаружили, что: многозначные термины в терминосистеме международных отношений составляют примерно 3% от всего исследованного корпуса ТО; для данной терминосистемы характерны следующие виды многозначности: радиальная, цепная, радиально-цепная; денотативная, сигнификативный и денотативно-сигнификативный; между ЛСВ термина проанализированной терминологии наиболее характерны метонимические связи; по словообразовательной структуре многозначные термины международных отношений делятся на: простые (корневые), производные и сложныеМета дослідження. Дана наукова розвідка має на меті висвітлити полісемантичні відносини у терміносистемі міжнародних відносин, проаналізувати багатозначність терміна як природний вияв властивої лексичній системі мови тенденції до полісемії. Основним методом дослідження є аналітико-описовий, також використані контрастивний та статистичні методи. Наукова но-визна роботи полягає в тому, що комплексно, синтагматично та парадигматично досліджується терміносистема міжнародних відносин, показано взаємозв’язок появи полісемантичних термінів у даній фаховій субмові з сучасними тенденціями розвитку міжнародних відносин. У процесі аналізу термінології міжнародних відносин виявлено два типи полісемії: внутрішню та зовнішню. При порівнянні полісемії в термінах-словах і в термінологічних сполученнях виявлено повну перевагу однослівних термінів. Проведений аналіз дає змогу говорити про “обернено пропорційну залежність між довжиною термінологічного словосполучення і полісемією. Полісемантичні лексичні одиниці термінології міжнародних відносин розрізняються на підставі своєї словотворчої структури: кореневі слова та словотворчі похідні. Під час дослідження встановлено, що серед багатозначних похідних термінів переважну більшість складають суфіксальні утворення. Було виділено і вивчено три типи багатозначності: радіальна полісемія, ланцюгова полісемія та радіально-ланцюгова полісемія. Значення багатозначних слів утворюють семантичні поля, компоненти яких пов’язані якоюсь загальною основою. Вирізняють два види семантичних полів: предметні або денотатні поля та понятійні чи сигніфікативні поля. Між значеннями полісемантичного слова допустимі три типи відношень: перетин, включення і семантична омонімія. Результати аналізу терміносистеми міжнародних відносин свідчать, що характерними рисами виникнення нових значень у даній термінології є логічні відношення підпорядкування (гіпонімії) та перехрещування (метафори та метонімії). Переважно в основі виникнення багатозначних термінів цієї терміносистеми лежить метонімія. Полісемія в терміносистемі міжнародних відносин може бути граматичною і термінологічною. Полісемія також поділяється на денотативну, сигніфікативну та денотативно-сигніфікативну. Дослідження терміносистеми міжнародних відносин свідчить, що найпоширенішим видом полісемії в даній терміносистемі є денотативно-сигніфікативна. Висновки. Отже, в результаті проведеного нами аналізу терміносистеми міжнародних відносин ми дослідили, що: полісемантичні терміни в терміносистемі міжнародних відносин складають приблизно 3% від усього дослідженого корпусу ТО; для даної терміносистеми характерні такі види багатозначності: радіальна, ланцюгова, радіально-ланцюгова; денотативна, сигніфікативна та денотативно-сигніфікативна; між ЛСВ терміна проаналізованої термінології найхарактернішими є метонімічні зв’язки; за словотворчою структурою полісемантичні терміни міжнародних відносин поділяються на: прості (кореневі), похідні й складні