Обґрунтування доцільності двохетапного хірургічного лікування морбідного ожиріння

Мета. Обґрунтувати доцільність двохетапного хірургічного лікування морбідного ожиріння (МО) з використанням внутрішньошлункового балона (ВШБ) як першого етапу. Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 97 пацієнтів з МО, а саме з суперожирінням та високим операційно-анестезіологічним ризиком (ІІІ-ІV клас за шкалою ASA РS – American Society of Anaesthesiologists Physical Status Classification System 2014). Хворих лікували в два етапи. Як перший етап використовували встановлення ВШБ на 6 міс (основна група, n = 60) та консервативну терапію впродовж 6 міс, яка включала дієту, фізичну активність та поведінкове консультування (контрольна група, n = 37). На другому етапі хворим обох груп проводили хірургічне лікування МО. Результати. Середній відсоток втрати надлишкової маси тіла (%EWL – excess weight loss) у хворих основної групи становив 22,69 ± 5,87 та статистично значуще (p < 0,001) перевищував зазначений показник у хворих контрольної групи. Рівень операційно-анестезіологічного ризику за шкалою ASA PS у хворих основної групи статистично значущо (p<0,001) зменшився, що було підставою для проведення саме цим пацієнтам другого етапу лікування МО. Аналіз ефективності лікування, яке включало два етапи, показав, що у цих хворих маса тіла зменшилась у середньому на (83,31 ± 16,15) кг (мінімально – на 43 кг, максимально – на 113 кг), %EWL в кінці повного курсу двохетапного лікування становив у середньому 65,28 ± 6,65 (мінімальний - 53,61, максимальний -  80,49). Висновки. Обґрунтована доцільність двохетапного лікування хворих з МО та високим операційно-анестезіологічним ризиком: як перший етап – встановлення ВШБ, другий етап – виконання баріатричної операції. Якщо шляхом використання ВШБ досягнуто показників %EWL, які дорівнюють або перевищують 20, перевагу слід надавати рестриктивним типам баріатричних операцій, менше 20 - шунтуючому баріатричному втручанню; за наявності у пацієнта з МО цукрового діабету (ЦД) 2-го типу, незалежно від показників %EWL, перевагу необхідно надавати шунтуючому баріатричному втручанню

Імплементація протоколів ERAS у хірургічному лікуванні кіст підшлункової залози

The aim of the work: implementation of the enhanced recovery after surgery (ERAS) in the surgical treatment of pancreatic cysts. Materials and Methods. The analysis of surgical treatment of 12 patients with pancreatic cyst was performed. All patients underwent laparoscopic cystojejunostomy according to Ru due to pancreatic pseudocyst, which was formed after suffering acute destructive pancreatitis. ERAS was used during perioperative period. Results and Discussion. Due to the usage of ERAS, the duration of surgery averaged (172.23±53.30) minutes, blood volume loss up to 100–150 ml, average bed-day – (3.92±0.92) days, drainage was removed after the control ultrasound study on the first postoperative day in all patients. In 8 patients, the first bowel movement was noted during the 1st postoperative day, in 4 patients – during the 2nd after the use of a single attenuating enema. There were no complications related to anastomotic failure. The intensity of the pain syndrome in the first and second postoperative days with the use of VAS was 5.25 and 3.5 points, respectively. All operated patients had satisfactory diastasis rates. Nausea in the first postoperative day was noted in 3 patients, who immediately purchased effective medication. Vomiting was not observed in any patient. During the 1-st year, all patients were monitored with ultrasound. No distant postoperative complications were detected.Цель работы: имплементация программы быстрого восстановления (ERAS) в хирургическом лечении кист поджелудочной железы. Материалы и методы. Проведен анализ хирургического лечения 12 больных с кистой поджелудочной железы, которым была выполнена лапароскопическая цистоеюностомия по Ру по поводу псевдокист поджелудочной железы, которая сформировалась после перенесенного острого деструктивного панкреатита. У всех пациентов использовали периоперационную программу ERAS. Результаты исследований и их обсуждение. Вследствие использования программы ERAS продолжительность операции в среднем составила (172,23 ± 53,30) минут, объем кровопотери до 100 – 150 мл, средний койко-день – (3,92 ± 0,92) сутки, дренаж удаляли после контрольного УЗИ в первую послеоперационную сутку у всех пациентов. У 8 пациентов первой стул отмечено в течение первых послеоперационной суток, в 4-х – в течение второй сутки после использования однократно слабительной клизмы. Осложнений, связанных с несостоятельностью анастомозов, не было. Интенсивность болевого синдрома в первую и вторую послеоперационную сутки с помощью ВАШ составило 5,25 и 3,5 балла, соответственно. Во всех оперированных пациентов были удовлетворительные показатели диастазы. Тошноту в первую послеоперационную сутки отмечали у 3 пациентов, что сразу эффективно купировали введением медикаментов. Рвоту не наблюдали ни у одного пациента. В течение первого года все пациенты находились под наблюдением УЗИ-контроля. Никаких отдаленных послеоперационных осложнений не выявлено.Мета роботи: імплементація програми швидкого відновлення (ERAS) у хірургічному лікуванні кіст підшлункової залози. Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 12 хворих із кістою підшлункової залози, яким було виконано лапароскопічну цистоєюностомію за Ру з приводу псевдокіст підшлункової залози, що сформувалась після перенесеного гострого деструктивного панкреатиту. У всіх пацієнтів використано періопераційну програму ERAS. Результати досліджень та їх обговорення. Внаслідок використання програми ERAS тривалість операції в середньому склала (172,23 ± 53,30) хв, обʼєм крововтрати до 100 – 150 мл, середній ліжко-день – (3,92±0,92) доби, дренаж видаляли після контрольного УЗД дослідження на першу післяопераційну добу у всіх пацієнтів. У 8 пацієнтів перше випорожнення спостерігали протягом першої післяопераційної доби, у 4-х – протягом 2-ї після використання одноразово послаблюючої клізми. Ускладнень, пов’язаних з неспроможністю анастомозів, не спостерігали. Інтенсивність больового синдрому в першу і другу післяопераційну добу за допомогою ВАШ склало 5,25 і 3,5 бала, відповідно. У всіх оперованих пацієнтів були задовільні показники діастази. Нудоту в першу післяопераційну добу спостерігали в 3 пацієнтів, що одразу ефективно купірувалась введенням медикаментів. Блювання не спостерігали у жодного пацієнта. Протягом 1-го року всі пацієнти знаходились під наглядом з УЗД-контролем. Жодних віддалених післяопераційних ускладнень не виявлено

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИКЛАДАННЯ ТЕМИ «ФУНКЦІОНАЛЬНІ ГАСТРОІНТЕСТИНАЛЬНІ РОЗЛАДИ У ДІТЕЙ (ВІДПОВІДНО ДО РИМСЬКИХ КРИТЕРІЇВ ІV)» НА VI КУРСІ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

The aim of the study is to consider the new technologies usage in medical education to develop doctors’ clinical thinking and professional competency, encourage them to work independently, carry out dynamic search and analyze the researches of international group of experts from an evidence-based medicine and self-fulfillment viewpoint as exemplified by teaching the topic “Childhood functional gastrointestinal disorders (according to Rome criteria IV)”.The main body. The integration ofUkraine into the international academic community and health care reform inUkraine need to be supported in the educational process of integrative international medical and educational standards, improving the intellectual, scientific, educational, profession-oriented level of future doctors, providing them with modern innovative and informative medical technologies. Innovative educational process should be based on the principles of evidence-based medicine and to be self-oriented about knowledge acquisition, using innovative teaching technologies, interactive methods, and modern scientific research implementation to educational process.Conclusion. Reform of medical education in Ukraine and its modernization based on international standards and according to the requirements and needs of the health system of the country (innovative technologies, problem-based learning, and world experience implementation) forms professional competence of a doctor.Мета роботи – на прикладі викладання теми «Функціональні гастроінтестинальні розлади у дітей (відповідно до Римських критеріїв ІV)» розглянути можливість застосування новітніх технологій у медичній освіті для розвитку клінічного мислення та професійної компетентності майбутніх лікарів, спонукання їх до самостійної роботи, ініціативного пошуку, аналізу досліджень міжнародної групи експертів з позицій доказової медицини та самореалізації.Основна частина. Інтеграція України в міжнародне науково-освітнє співтовариство та реформування системи охорони здоров’я в Україні потребують впровадження в освітньо-інтегративний процес міжнародних медичних та освітніх стандартів, підвищення інтелектуального, науково-освітнього, професійно-орієнтованого рівня майбутніх лікарів, забезпечення їх сучасними інноваційними та інформативними медичними технологіями. Інноваційний навчально-виховний процес повинен базуватися на засадах доказової медицини та бути орієнтованим на самостійну діяльність щодо здобуття знань, із використанням інноваційних технологій викладання, інтерактивних методик, запровадженням у навчальний процес сучасних наукових розробок.Висновки. Реформування медичної освіти в Україні та її модернізація на засадах світових стандартів та відповідно до вимог і потреб системи охорони здоров’я країни (впровадження інноваційних технологій, проблемно-орієнтоване навчання, використання світового досвіду) формує професійну компетентність майбутнього лікаря

Dynamics of incidence of mental and behavior disorders in children of Ukraine: a 25-years’ observation experience.

Disorders of the psyche and behavior among children is an urgent problem of modern pediatric science and medical practice. The high prevalence of this pathology may be a result of the unfavorable psychological state of society, aggressive effects of the unfiltered information and negative influence of the environment (including radiatioactive factors) on the mind and body of the child. We have studied a 25-years’ trends in morbidity of mental illneses and behavior disorders among children of Ukraine in order to determine the impact of environmental factors (in particular - radioactivity after Chernobyl disaster in 1986) on their development. We have performed an analysis of the incidence and prevalence of psychiatric and behavioral disorders (PBD) among  children from different regions of Ukraine, including radioactive regions, contaminated after Chernobyl disaster. We used methods of statistical evaluation and epidemiological analysis of statistical data about the mental health of children of the country, aquired from the Ministry of Health of Ukraine. Over the past 25 years, we have observed trend of  reducing the incidence of PBD among children of Ukraine to 3.77 cases per 1,000 children (p&lt;0.01) with prevalence of this pathology among children from large industrial and agricultural regions of the country. We have connected this trend with significant toxic influence of environmental factors on the child's organism. The incidence of PBD in the last 25 years among children from the regions of the country contaminated by the Chernobyl accident in 1986  (especially in Chernihiv and Zhytomyr regions) has exceeded the national incidence rates of PBD and its incidence among children from regions without territories of radiological control. In early 1990s the incidence of mental and behavioral disorders was high among children affected by Chornobyl accident. But over the last 25 years the incidence of PBD has become lower and now its level is even lower than among children who permanently lived in areas contaminated by radiation after the Chernobyl accident and the national incidence rate of PBD among children. The results of our 25-years’ follow-up of PBD morbidity among Ukrainian children have shown that children with prolonged exposure to ecotoxic factors, including radiation, have higher levels of prevalence and incidence of mental and behavioral disorders compared with other children. All this testify that there is a need of a proper correction programs and special attention to this cohort of children

Two-stage surgical treatment of patients with superobesity

Двоетапне хірургічне лікування хворих із суперожиріннямTwo-stage surgical treatment of patients with superobesit

Application of principles of multimodal analgesia as the content element of a fast-track surgery program

Objective. To estimate the efficacy of postoperative pain reduction in first days after surgical intervention in acceleration of postoperative restoration in patients and reduction of the stationary treatment duration. Materials and methods. In Sept. 2011 - May 2019 yrs period there were performed 569 elective operative interventions, using principles of a Fast Track Surgery program, including those with application of multimodal analgesia. Depending on the kind of operative intervention the indices of pain impulses were determined in accordance to visual-analogous scale and median duration of stationary treatment. Results. On the first day after laparoscopic cholecystectomy the pain impulsation level have constituted 2.87 ± 0.74, on the second day - 2.01 ± 0.50 (p < 0.001). Median duration of the patients’ stationary stay have constituted 1.72 days. After laparoscopic hernioplasty the results of the pain level investigation were: on the first day - 3.44 ± 0.67, on the second day - 2.06 ± 0.51 (p < 0.001). Median duration of postoperative treatment have constituted 1.43 days. After laparoscopic bariatric interventions on large bowel during the first postoperative day the pain level have constituted 4.24 ± 0.75 and 4.39 ± 0.84 accordingly, on the second day it have reduced to 3.48 ± 0.57 (p < 0.001) and 3.48 ± 0.77 (p < 0.001), on the third day - to 2.79 ± 0.67 (p < 0.001) and 2.84 ± 0.69 (p < 0.001). At the same time a median duration of the patients’ stationary stay have constituted (4.99 ± 0.45) and (4.10 ± 0.60) days, accordingly. Conclusion. Efficacy of reduction of postoperative pain in first days after surgical intervention immediately impacts the speed of restoration of the patients’ organism  and duration of stationary treatment

УПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ “FAST TRACK SURGERY” В НЕВІДКЛАДНУ ХІРУРГІЮ ОБТУРАЦІЙНОЇ НЕПРОХІДНОСТІ ТОВСТОЇ КИШКИ ПУХЛИННОГО ГЕНЕЗУ

One of the potential directions for improving the direct results of treatment of patients with obstructive obstruction of blastomatous genesis is the integration of modern achievements of planned colorectal surgery in the form of concepts "Fast track surgery" or ERAS into surgical protocols of emergency care to patients with this pathology. The aim of the study – to improve the results of surgical treatment of patients with obstructive obstruction of the colon of blastomatous genesis by introducing the principles of "Fast track surgery" in the algorithms of treatment of patients with this pathology. Materials Methods. The results of treatment of 127 patients with obstructive obstruction of the colon of tumor genes undergoing treatment at the surgical clinic No. 3 for the period of 2009–2018 were analyzed. The patients were subjected to urgent surgical interventions with the attraction of the multimodal program "Fast track surgery". Results and Discussion. The efficiency of the application of separate elements of the "Fast track surgery" multimodal program in the urgent surgical treatment of the specified pathology in the pre-, intra- and postoperative period is presented and proved. Thus, the use of Ultracision ultrasound scissors (Ethicon) and Liga Sure (Covidien) and EC-300 M1 welding electrodes allowed shortening the operating time intervals from (3.5±0.2) to (1.5±0.4) hours. The average bed day of the recovered patients was (13.4±2.7) days. There were no deaths among the group of patients who had been surgically interrupted in a timely manner. The average bed-day was (8.3±1.8) days, while in the group of patients, who were used during the treatment of laparoscopic technology, the average bed-day was (5.4±1.3) days.Одним из потенциальных направлений улучшения непосредственных результатов лечения больных с обтурационной непроходимостью бластоматозного генеза является интегрирование современных достижений плановой колоректальной хирургии в виде концепций “Fast track surgery” или ERAS в хирургические протоколы оказание неотложной помощи пациентам с данной патологией. Цель исследования – улучшить результаты хирургического лечения больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки бластоматозного генеза путем внедрения принципов “Fast track surgery” в алгоритмы их лечения. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 127 больных с обтурационной непроходимостью толстой кишки опухолевого генеза, что проходили лечение в хирургической клинике Киевской городской клинической больницы № 3 за период 2009–2018 гг. Больным были выполненные ургентные оперативные вмешательства с вовлечениями мультимодальной программы “Fast track surgery”. Результаты исследований и их обсуждение. Представлена ​​и доказана эффективность применение отдельных элементов мультимодальной программы “Fast track surgery” в неотложном хирургическом лечении данной патологии в пред-, интра- и послеоперационном периодах. Применение ультразвуковых ножниц Ultracision (“Ethicon”), аппаратов электросварки тканей Liga Sure (“Covidien”) и ЕК-300 М1 позволило сократить строки выполнения хирургических вмешательств с (3,5±0,2) до (1,5±0,4) ч. Средний койко-день больных, которые выздоровили, составил (13,4±2,7) суток. Среди группы пациентов, которым хирургические вмешательства были выполненные в отсроченном порядке, летальных случаев не было. Средний койко-день составил (8,3±1,8) суток, при этом в группе больных, которым в ходе лечения были применены лапароскопические технологии, средний койко-день составил (5,4±1,3) суток. Выводы. Применение элементов “Fast track surgery” в неотложном хирургическом лечении обтурационной непроходимости толстой кишки дало возможность достигнуть уровня летальности значительно меньшего (14 %) и количества послеоперационных осложнений, согласно классификации Clavien-Dindo (32 %).Одним із потенційних напрямків поліпшення безпосередніх результатів лікування хворих з обтураційною непрохідністю бластоматозного генезу є інтегрування сучасних досягнень планової колоректальної хірургії у вигляді концепцій “Fast track surgery” або ERAS у хірургічні протоколи надання невідкладної допомоги пацієнтам із даною патологією. Мета дослідження – поліпшити результати хірургічного лікування хворих з обтураційною непрохідністю товстої кишки бластоматозного генезу шляхом упровадження принципів “Fast track surgery” в алгоритми їх лікування. Матеріали і методи. Проаналізовані результати лікування 127 пацієнтів з обтураційною непрохідністю товстої кишки пухлинного генезу, які лікувалися в хірургічній клініці Київської міської клінічної лікарні № 3 за період 2009–2018 рр. Хворим виконали ургентні хірургічні втручання із залучанням мультимодальної програми “Fast track surgery”. Результати досліджень та їх обговорення. Представлено та доведено ефективність застосування окремих елементів мультимодальної програми “Fast track surgery” в невідкладному хірургічному лікуванні зазначеної патології у перед-, інтра- та післяопераційному періодах. Так, використання ультразвукових ножиць Ultracision (“Ethicon”) та апаратів електрозварювання тканин Liga Sure (“Covidien”) та ЕК-300 М1 дозволило скоротити терміни виконання хірургічних втручань з (3,5±0,2) до (1,5±0,4) год. Середній ліжко-день хворих, які одужали, становив (13,4±2,7) доби. Серед групи пацієнтів, яким виконали хірургічні втручання у відтермінованому порядку, летальних випадків не було. Середній ліжко-день становив (8,3±1,8) доби, при цьому в групі хворих, яким в ході лікування застосували лапароскопічні технології, середній ліжко-день становив (5,4±1,3) доби. Висновки. Застосування елементів “Fast track surgery” в невідкладному хірургічному лікуванні обтураційної непрохідності товстої кишки дало можливість досягти значно нижчого рівня летальності (14 %) та кількості післяопераційних ускладнень, згідно з класифікацією Clavien-Dindo (32 %)

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЛІКАРСЬКОЇ РЕЗИДЕНТУРИ У ПЕДІАТРІЇ

The aim of the work – to highlight the importance of medical residency in the training of pediatricians.The main body. Medical residency should be conducted at medical universities, academies, institutes, and should become a form of specialization of doctors in certain medical specialties (after completion of internship in basic specialties), to be conducted exclusively at the appropriate clinical departments in order to obtain the qualification of a specialist doctor in accordance with the list of medical specialties approved by the Ministry of Health of Ukraine.The main task of the pediatric medical residency is deepening of the level of practical training of children’s doctors, their mastery of a certain level of professional abilities, practical skills, duties and competences within the specific medical specialization, necessary for independent medical activity in a particular pediatric specialty.Conclusion. The introduction of a medical residency in postgraduate medical education is an urgent requirement of time, is to be one of the urgent needs of the healthcare sector being reformed, and will contribute to improving the quality of postgraduate training of pediatricians and, accordingly, the preservation of children’s health.Мета роботи – висвітлити значення лікарської резидентури у підготовці лікарів-педіатрів.Основна частина. Лікарська резидентура має проводитись у медичних університетах, академіях, інститутах та стати формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями (після закінчення інтернатури за базовими спеціаль­ностями), що буде проводитись виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України.Основним завданням педіатричної лікарської резидентури є поглиблення рівня практичної підготовки дитячих лікарів, оволо­діння ними певного рівня професійних умінь, практичних навичок, обов’язків та компетенцій у межах конкретної лікарської спеціалізації, необхідних для самостійної лікарської діяльності за певною педіатричною спеціальністю.Висновок. Запровадження лікарської резидентури у післядипломній медичній освіті є нагальною вимогою часу, відповідатиме нагальним потребам галузі охорони здоров’я, що реформується, та буде сприяти підвищенню якості післядипломної підготовки лікарів-педіатрів і, відповідно, збереженню здоров’я дітей

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ ДОДИПЛОМНОЇ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ З ПЕДІАТРІЇ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

For the implementation and adequate virtual provision of distance education at O. Bohomolets National Medical University, the NMU Neuron distance educational platform is used, which in the current situation can become an effective component of the educational process, while having a number of advantages. It not only provides the student with the most convenient place and time, access to electronic knowledge bases, but also significantly enhances his/her active role in the self-study process, including during the quarantined process, and requires the teacher to improve the teaching in terms of content, and in its form. The main types of distance learning courses are traditional forms of educational training: lectures, practical classes, seminars, labs, consultations and other relevant legislation. In general, distance learning technologies as a complex of modern educational technologies in the higher medical education system should be constantly improved, in particular through the use of modern educational platforms, qualitative methodological filling of web resources, introduction of the system of quality control of distance learning in order to meet the challenges of time.Для реалізації та адекватного віртуального забезпечення дистанційної освіти у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця використовується&nbsp; дистанційна освітня платформа NMU Neuron, що&nbsp; в нинішній ситуації може стати дієвою складовою освітнього процесу, маючи при цьому низку переваг. Воно не лише забезпечує навчання студента у найбільш зручному місці та часі, доступ до електронних баз знань, але й суттєво підвищує його активну роль у самому процесі самостійного навчання, зокрема й під час вимушеного внаслідок карантину, а від викладача вимагає вдосконалення викладання як за змістом, так і за його формою. Основними видами занять за дистанційною формою навчання є традиційні форми освітньої підготовки: лекція, практичні заняття, семінар, лабораторні заняття, консультації та інші, що відповідають чинному законодавству. У цілому, технології дистанційного навчання як комплекс сучасних освітніх технологій у системі вищої медичної освіти має постійно вдосконалюватися, зокрема шляхом використання сучасних освітніх платформ, якісного методичного наповнення веб-ресурсів, запровадження системи контролю якості дистанційного навчання, аби відповідати викликам часу

ПЕДІАТРИЧНА ОСВІТА УКРАЇНИ У ХХІ СТОРІЧЧІ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПРОБЛЕМИ МАЙБУТНЬОГО

The aim of the work – to evaluate the state of development of pediatric education in Ukraine in the beginning of the 21st century, staffing of the branch in the field of pediatrics and to develop a plan of measures to overcome the crisis phenomena in pediatric health care. The main body. The article presents data on the development of pediatric education in the early 21st century after the restoration of the educational-scientific specialty “Pediatrics” in 2017. The development of up-to-date standards for the training of pediatric doctors, based on the acquisition of future master’s degrees in pediatrics, general and professional competencies and necessary practical skills is highlighted. The current problems in the provision of pediatric health care facilities are emphasized. Conclusion. A list of measures at the sectoral and national level has been developed to restore the necessary training рediatricians for childrenʼs health care of the country and to ensure the proper methodological provision of the educational process, which may cause difficulties in providing children with quality medical care in the future.Мета роботи – оцінити стан розвитку педіатричної освіти в Україні на початку ХХІ сторіччя, кадрове забезпечення галузі за спеціальністю «Педіатрія» та розробити план заходів щодо подолання кризових явищ у педіатричній охороні здоровʼя. Основна частина. У статті наведено дані щодо розвитку педіатричної освіти на початку ХХІ сторіччя після відновлення освітньо-наукової спеціальності «Педіатрія» у 2017 р. Висвітлено розробку сучасних стандартів підготовки дитячих лікарів, що базуються на набутті майбутніми магістрами педіатрії загальних та фахових компетенцій і необхідних практичних навичок. Наголошено на теперішніх проблемах у кадровому забезпеченні педіатричних закладів охорони здоровʼя, що може викликати складнощі у забезпеченні дітей якісною медичною допомогою у майбутньому. Висновок. Розроблений перелік заходів на галузевому та загальнодержавному рівні щодо відновлення необхідних для країни обсягів підготовки дитячих лікарів та забезпечення належного методичного забезпечення навчального процесу