Абдомінальна травма: (огляд літератури)

Abdominal trauma is without a doubt one of the most difficult sections of surgery. The constant increase in injury rates and, as a consequence, disability and mortality emphasize the social significance of the problem. The severity of the clinical course and the consequences of injuries and traumatic injuries of the abdominal cavity characterize this pathology as one of the most difficult sections of emergency surgery. Mortality from isolated blunt abdominal trauma is about 5 % in the structure of annual mortality from blunt trauma. Early diagnosis and treatment can really reduce mortality from abdominal trauma. The influence of altered levels of consciousness as a result of neurological trauma, alcohol or drugs are important factors that complicate the assessment of the severity of the trauma. The standardization of diagnostics aims at the rational and “targeted” use of a specific and necessary in a given clinical situation method. Indications for surgical treatment are still the subject of discussion, especially the importance of laparoscopy in the diagnostic and treatment algorithm. The article presents a review of the literature analyzing the main causes of abdominal injury, its prevalence, classification, possibilities of instrumental diagnosis, use of prognostic scales, the role of laparoscopy and traditional surgery in this category of patients, the importance of the “damage control” strategy in the light of modern concepts of care for victims with severe abdominal trauma.Абдоминальная травма, несомненно, является одной из наиболее сложных разделов хирургии. Постоянное увеличение показателей травматизма и как следствие инвалидизации и смертности подчеркивают социальную значимисть проблемы. Тяжесть клинического течения и последствий ранений и травматических повреждений органов брюшной полости характеризует данную паталогию как один из самых сложных разделов неотложной хирургии. Cмертность от изолированной тупой травмы живота составляет около 5 % в структуре летальности в следствии тупых травм. Ранняя диагностика и лечение могут реально уменьшить показатели смертности при абдоминальной травме. Стандартизация диагностики имеет целью рациональное и “таргентное” использования определенного конкретного и необходимого в той или иной клинической ситуации метода. Показания к оперативному лечению до сих пор является предметом дискуссий, особенно значение лапароскопии в диагностически-лечебном алгоритме. В статье представлен обзор литературы по анализу основных причин травмы брюшной полости, ее распространенности, классификации, возможностей инструментальной диагностики, использование прогностических шкал, роли лапароскопии и традиционной хирургии в данной категории больных, значение стратегии “demage control” в свете современных концепций оказания помощи пострадавшим с тяжелой абдоминальной травмой. Абдомінальна травма, без сумніву, є однією з найбільш складних розділів хірургії. Постійне зростання показників травматизму призводить до інвалідизації та смертності постраждалих, що підкреслює соціальну значущість проблеми. Тяжкість клінічного перебігу травматичної хвороби, яка   характеризується пошкодженням кісткової системи та травматичних ушкоджень органів черевної порожнини, характеризують дану проблему як один з найскладніших розділів невідкладної хірургії. Cмертність від ізольованої тупої травми живота становить близько 5 %. Своєчасна та рання діагностика ушкоджень можуть реально зменшити показники смертності при абдомінальній травмі. Стандартизація діагностики має на меті раціональне та “таргентне” використання певного конкретного та необхідного в тій чи іншій клінічній ситуації методу. Показання до операційного лікування досі є предметом дискусій, особливе значення лапароскопії в діагностично-лікувальному алгоритмі. В статті представлено огляд літератури з аналізом основних причин травми черевної порожнини, її поширення, класифікації, можливостей інструментальної діагностики, використання прогностичних шкал, ролі лапароскопії та традиційної хірургії у даної категорії хворих, значення стратегії “demage control” у світлі сучасних концепцій надання допомоги постраждалими з тяжкою абдомінальною травмою

Вплив попередників та строків сівби на врожайність сортів Triticum aestivum L. в умовах Центрального Лісостепу України

Мета. Визначити потенціал урожайності нових сортів пшениці озимої миронівської селекції залежно від попередників і строків сівби та встановити їх частки впливу в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили в польовому чотирифакторному досліді на базі Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН упродовж 2018/19–2020/21 рр. Результати. У результаті вивчення п’яти перспективних сортів пшениці озимої, висіяних 25 вересня та 05 жовтня після двох попередників (соя та соняшник), виявили, що незалежно від строків сівби середня врожайність для досліджуваних сортів після попередника соя була вищою і варіювала від 3,77 до 6,24 т/га у порівнянні з попередником соняшник – 3,35–5,52 т/га. Сорт ‘МІП Ювілейна’ сформував максимальну врожайність за першого строку сівби (5,52 та 6,24 т/га після попередників соняшник та соя відповідно), а сорт ‘МІП Фортуна’ – за другого (5,46 т/га після попередника соя). Висновки. Установлено потенціал урожайності сортів пшениці озимої залежно від попередників та строків сівби в умовах Центрального Лісостепу України. За результатами дисперсійного аналізу отриманих даних з’ясовано частку впливу цих факторів на врожайність культури. Максимальний внесок у дисперсію врожайності був за роком висіву (67,8%) та попередником (20,9%)

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЛІКАРСЬКОЇ РЕЗИДЕНТУРИ У ПЕДІАТРІЇ

The aim of the work – to highlight the importance of medical residency in the training of pediatricians.The main body. Medical residency should be conducted at medical universities, academies, institutes, and should become a form of specialization of doctors in certain medical specialties (after completion of internship in basic specialties), to be conducted exclusively at the appropriate clinical departments in order to obtain the qualification of a specialist doctor in accordance with the list of medical specialties approved by the Ministry of Health of Ukraine.The main task of the pediatric medical residency is deepening of the level of practical training of children’s doctors, their mastery of a certain level of professional abilities, practical skills, duties and competences within the specific medical specialization, necessary for independent medical activity in a particular pediatric specialty.Conclusion. The introduction of a medical residency in postgraduate medical education is an urgent requirement of time, is to be one of the urgent needs of the healthcare sector being reformed, and will contribute to improving the quality of postgraduate training of pediatricians and, accordingly, the preservation of children’s health.Мета роботи – висвітлити значення лікарської резидентури у підготовці лікарів-педіатрів.Основна частина. Лікарська резидентура має проводитись у медичних університетах, академіях, інститутах та стати формою спеціалізації лікарів-спеціалістів за певними лікарськими спеціальностями (після закінчення інтернатури за базовими спеціаль­ностями), що буде проводитись виключно на відповідних клінічних кафедрах для отримання кваліфікації лікаря-спеціаліста згідно з переліком лікарських спеціальностей, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України.Основним завданням педіатричної лікарської резидентури є поглиблення рівня практичної підготовки дитячих лікарів, оволо­діння ними певного рівня професійних умінь, практичних навичок, обов’язків та компетенцій у межах конкретної лікарської спеціалізації, необхідних для самостійної лікарської діяльності за певною педіатричною спеціальністю.Висновок. Запровадження лікарської резидентури у післядипломній медичній освіті є нагальною вимогою часу, відповідатиме нагальним потребам галузі охорони здоров’я, що реформується, та буде сприяти підвищенню якості післядипломної підготовки лікарів-педіатрів і, відповідно, збереженню здоров’я дітей

ПЭТ-ИССЛЕДОВАНИЕ СКОРОСТИ МЕТАБОЛИЗМА ГЛЮКОЗЫ В ГОЛОВНОМ МОЗГЕ У ДЕТЕЙ С ЗАДЕРЖКОЙ ПСИХИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ, СОЧЕТАЮЩЕЙСЯ С ЭПИЛЕПСИЕЙ

The analysis of the PET images with 18F-fluorodezoxyglucose (18F-FDG) in children suffered from epilepsy with or without co-morbid developmental delay was performed. Decrease of the local glucose metabolic rate was revealed in superior frontal gyrus and angular gyrus bilaterally; in parahyppocampal, submarginal and inferior temporal gyri in the left hemisphere. It was also revealed that the local glucose metabolic rate in several cortical zones depends on the age of children. It is suggested that the revealed peculiarities of the glucose metabolism are related to the maturation deceleration of the cerebral cortex in epilepsy and developmental delay.Проанализированы результаты позитронно-эмиссионной томографии (ПЭТ) с 18-фтордезоксиглюкозой (18F-ФДГ) у детей с эпилепсией, сопровождающейся задержкой психического развития (ЗПР), и детей с эпилепсией и нормальным психическим развитием. Выявлено снижение скорости метаболизма глюкозы (СМГ) в верхней лобной извилине и угловой извилине билатерально, а также в парагиппокампальной, надкраевой и нижней височной извилинах левого полушария. Определена зависимость СМГ в ряде анатомо-функциональных зон коры больших полушарий от возраста. Предполагается, что выявленные особенности СМГ связаны с созреванием коры больших полушарий, замедленных при эпилепсии и ЗПР, что может иметь диагностическое значение

MLVA-TYPINGIN THE ANALYSIS of THE POPULATION STRUCTURE of VIBRIO CHOLERAE, CIRCULATING IN PRIMORSKY KRAI TERRITORY, DURING EPIDEMIOLOGICAL WELFARE

In order to study the population structure of Vibrio cholerae, circulating in the waters of Primorsky Region territory during epidemiological welfare, was carried out a retrospective MLVA-typing of 50 V.cholerae strains isolated since 1976 up to 2011 years. There was revealed non-toxigenic V. cholerae strains heterogeneity, consisting in the variability of structure of these tandem repeat loci. The waters circulation of Primorsky Region territory during epidemiological welfare V.cholerae, submitted by no less than 30 unique genotypes and 8 clusters is represented. There is a high discriminatory power of the MLVA. The Hunter Gaston index of isolates studied is 0.988. In some cases, was revealed relationship between genotype (identical and closely related allelic profiles) with time and place of V.cholerae strains isolation

An Inside Look at Sunspot Oscillations with Higher Azimuthal Wavenumbers

Solar chromospheric observations of sunspot umbrae offer an exceptional view of magneto-hydrodynamic wave phenomena. In recent years, a wealth of wave signatures related to propagating magneto-acoustic modes have been presented, which demonstrate complex spatial and temporal structuring of the wave components. Theoretical modelling has demonstrated how these ubiquitous waves are consistent with an m=0 slow magneto-acoustic mode, which are excited by trapped sub-photospheric acoustic (p-mode) waves. However, the spectrum of umbral waves is broad, suggesting that the observed signatures represent the superposition of numerous frequencies and/or modes. We apply Fourier filtering, in both spatial and temporal domains, to extract chromospheric umbral wave characteristics consistent with an m=1 slow magneto-acoustic mode. This identification has not been described before. Angular frequencies of 0.037 +/- 0.007 rad/s (2.1 +/- 0.4 deg/s), corresponding to a period approximately 170 s for the m=1 mode are uncovered for spatial wavenumbers in the range of 0.45<k<0.90 arcsec^-1 (5000-9000 km). Theoretical dispersion relations are solved, with corresponding eigenfunctions computed, which allows the density perturbations to be investigated and compared with our observations. Such magnetohydrodynamic modelling confirms our interpretation that the identified wave signatures are the first direct observations of an m=1 slow magneto-acoustic mode in the chromospheric umbra of a sunspot

Small-scale solar magnetic fields

As we resolve ever smaller structures in the solar atmosphere, it has become clear that magnetism is an important component of those small structures. Small-scale magnetism holds the key to many poorly understood facets of solar magnetism on all scales, such as the existence of a local dynamo, chromospheric heating, and flux emergence, to name a few. Here, we review our knowledge of small-scale photospheric fields, with particular emphasis on quiet-sun field, and discuss the implications of several results obtained recently using new instruments, as well as future prospects in this field of research.Comment: 43 pages, 18 figure

Modeling the Subsurface Structure of Sunspots

While sunspots are easily observed at the solar surface, determining their subsurface structure is not trivial. There are two main hypotheses for the subsurface structure of sunspots: the monolithic model and the cluster model. Local helioseismology is the only means by which we can investigate subphotospheric structure. However, as current linear inversion techniques do not yet allow helioseismology to probe the internal structure with sufficient confidence to distinguish between the monolith and cluster models, the development of physically realistic sunspot models are a priority for helioseismologists. This is because they are not only important indicators of the variety of physical effects that may influence helioseismic inferences in active regions, but they also enable detailed assessments of the validity of helioseismic interpretations through numerical forward modeling. In this paper, we provide a critical review of the existing sunspot models and an overview of numerical methods employed to model wave propagation through model sunspots. We then carry out an helioseismic analysis of the sunspot in Active Region 9787 and address the serious inconsistencies uncovered by \citeauthor{gizonetal2009}~(\citeyear{gizonetal2009,gizonetal2009a}). We find that this sunspot is most probably associated with a shallow, positive wave-speed perturbation (unlike the traditional two-layer model) and that travel-time measurements are consistent with a horizontal outflow in the surrounding moat.Comment: 73 pages, 19 figures, accepted by Solar Physic

Изучение источников заражения цыплят-бройлеров сальмонеллами с использованием ERIC-ПЦР и реакции агглютинации с флюоресцентно-мечеными антигенами (ИРА)

The study aims to develop diagnostic algorithms for using ERIC-PCR and IRA, which make it possible to identify the routes of Salmonella introduction into a poultry farm. The authors studied the genetic differences of 15 isolates of Salmonella spp., isolated from pathological material, feed raw materials and swabs from poultry houses of broiler poultry farms (parent stock and replacement young animals) in the West Siberian region. The species of Salmonella cultures were confirmed by sequencing and using biochemical tests and agglutination sera. Bacterial DNA was isolated using the standard silicosorption method. Analysis of the genomic DNA of the studied collection of Salmonella using the ERIC-PCR method allowed us to group the resulting strains and isolates into three genotypes that differ in amplicon patterns on polyacrylamide gel electrophoresis. Comparison of IRA results with blood sera of birds from the parent flock and replacement young animals of poultry farm No. 1 made it possible to identify antibodies to both Salmonella genotype one and Salmonella genotype 2 in most of the examined poultry flocks. Analysis of the correlation of antibody titers to Salmonella antigens of the 1st and 2nd genotypes made it possible to exclude a cross-reaction in some poultry houses. The correlation was negative. It was positive in two poultry houses, and there was no correlation in one. The immunofluorescence agglutination reaction system makes it possible to precisely distinguish the seroprevalence of different Salmonella strains at individual agricultural enterprises. The totality of data from serological analysis suggests that some birds have an increased susceptibility to infection with Salmonella of both genotypes, which means that these individuals have genetic characteristics or characteristics of the intestinal microbiota associated with exposure to infection with Salmonella.Цель исследования — разработать диагностические алгоритмы использования ERIC-ПЦР и ИРА, которые позволят выявлять пути заноса сальмонелл на птицефабрику. Изучали генетические различия 15 изолятов Salmonella spp., выделенных из патологического материала, кормового сырья и смывов из птичников птицефабрик бройлерного направления (родительское стадо и ремонтный молодняк) Западно- Сибирского региона. Видовую принадлежность культур сальмонелл подтверждали методом секвенирования и/или с использованием биохимических тестов и агглютинационных сывороток. ДНК бактерий выделяли стандартным силико - сорбционным методом. Анализ геномной ДНК изучаемой коллекции сальмонелл методом ERIC-ПЦР позволил сгруппировать полученные штаммы и изоляты в три генотипа, отличающиеся друг от друга паттернами ампликонов на электрофорезе в полиакриламидном геле. Сопоставление результатов ИРА с сыворотками крови птицы родительского стада и ремонтного молодняка птицефабрики №1 позволило выявить антитела как к сальмонеллам генотипа 1, так и к сальмонеллам генотипа 2 в большинстве обследованных стад птицы. Анализ корреляции титров антител к антигенам сальмонелл 1-го и 2-го генотипов позволил исключить перекрестную реакцию, так как в отдельных птичниках корреляционная зависимость была отрицательной, в двух птичниках положительной и в одном птичнике отсутствовала. Система реакции иммунофлуоресцентной агглютинации позволяет достаточно специфично различать серопревалентность к разным штаммам сальмонелл на отдельно взятых сельскохозяйственных предприятиях. Совокупность данных серологического анализа позволяет говорить о том, что у части птицы наблюдается повышенная восприимчивость к заражению сальмонеллами обоих генотипов, что позволяет предполагать у данных особей наличие генетических особенностей или особенностей кишечной микробиоты, связанных с восприимчивостью к заражению сальмонеллами