Вибір методу ендоскопічного гемостазу при гострих шлунково- кишкових кровотечах

Acute gastrointestinal bleeding is attributed to one of the most serious emergency diseases of the abdominal cavity, which bythe frequency appeal is a leader among acute diseases of the abdominal cavity. The results remain unsatisfactory treatmentand accompanied by high total and postoperative mortality. Depending on the characteristics of the established source ofbleeding patients performed endoscopic and conservative therapy (infusion-transfusion therapy, antisecretory, hemostatic,Helicobacter, symptomatic etc.) according to guidelines, ineffi ciency – surgery. More than 50 methods of endoscopic bleedingstop are proposed every year. There are new or modifi ed existing ways of infl uencing the source of bleeding. Endoscopic methodsto stop bleeding are divided into 4 groups: physical, medicinal, mechanical and combination methods listed above. Before theendoscopic hemostasis it is necessary to determine the most effective method that will lead to sustainable hemostasis andminimizes the risk bleeding. The method of EG should be based on identifying the source of bleeding, its location and size, activebleeding, and taking into account the indications and contraindications to the chosen technique and possible complications.Гостру шлунково-кишкову кровотечу відносять до одного із найтяжчих невідкладних захворювань органів черевної по-рожнини, яке за частотою звернення займає провідне місце серед гострих захворювань органів черевної порожнини. Ре-зультати лікування гострої шлунково-кишкової кровотечі залишаються незадовільними та супроводжуються високоюзагальною і післяопераційною летальністю. Залежно від встановлених характеристик джерела кровотечі пацієнтампроводять ендоскопічну та консервативну терапію згідно з методичними рекомендаціями, при неефективності –хірургічне втручання. Запропоновано більше 50 методик ендоскопічної зупинки кровотеч, щорічно з’являються нові абомодифікуються існуючі способи впливу на джерело кровотечі. Методи ендоскопічної зупинки кровотечі поділяються на4 основні групи: фізичні, медикаментозні, механічні та комбінації вищеперерахованих способів. Перед проведенням ен-догемостазу необхідно визначити найбільш ефективний метод, який приведе до стійкого гемостазу та зведе до мінімумуризик виникнення рецидиву кровотечі. Вибір методу ендоскопічного гемостазу повинен базуватися на визначенні дже-рела кровотечі, його локалізації та розмірів, активності кровотечі, а також враховувати показання і протипоказання дообраної методики та можливі ускладнення

Гострі тромбоемболічні ускладнення у пацієнтів з хірургічною патологією органів черевної порожнини

The incidence of acute thromboembolic complications (ATEC) is increasing annually and is equal to more than 100 cases per 100 000 people. In recent years ATEC came to occupy a leading position among postoperative ones through the introduction of new surgical technologies, improvement of surgery techniques, high level of modern anesthetics and intensive care, which resulted in lower mortality and reduced occurrence of specific postoperative complications. Despite the variety of proposed schemes by application of anticoagulants to prevent ATEC occurrence, their number requires a more detailed study of risk factors of  ATEC and improvement of existing schemes for prevention and treatment of this pathology. The statistical retrospective analysis of outcomes of patients with acute surgical pathology of abdominal organs who were hospitalized in 2013–2015 were performed. According to this analysis the  total number of patients with  ATEC is 72 (0.43 %), the number of patients for whom the diagnosis was established during treatment is 34 (47.2 %), while pathoanatomical examination makes up 38 (52 8 %); PE in 51 patients proved to be the immediate cause of death, 21 patients cured with conservative methods in intensive care. In patients with urgent surgical pathology, especially cancer pathology, it is necessary to determine the risk factors, to appoint the prevention or treatment  up to the standards (protocols) of medical care.Частота возникновения острых тромбоэмболических осложнений (ГТЕУ) ежегодно увеличивается и составляет более 100 случаев на 100 000 населения. В последние годы ГТЕУ стали занимать ведущее место среди послеоперационных за счет внедрения новых хирургических технологий, совершенствование техники оперативных вмешательств, высокого уровня современной анестезиологии и интенсивной терапии, привели к снижению операционной летальности и уменьшения возникновения специфических послеоперационных осложнений. Несмотря на многообразие предложенных схем при назначении антикоагулянтов с целью профилактики возникновения ГТЕУ, количество возникновения последних вызывает необходимость более детального изучения факторов риска ГТЕУ и усовершенствование существующих схем профилактики и лечения этой патологии. Проведен статистический ретроспективный анализ результатов лечения пациентов с острой хирургической патологией органов брюшной полости, которые находились на стационарном лечении в КЗ "ШМКЛ" ДОР "в 2013-2015 гг. По результатам анализа медицинской документации: общее количество пациентов с ГТЕУ (ТЭЛА) - 72 ( 0,43%), количество пациентов, которым диагноз был установлен во время лечения - 34 (47,2%), при патологоанатомической экспертизы - 38 (52,8%); в 51 пациента ТЭЛА оказалась непосредственной причиной смерти, 21 пациента вылечено консервативными методами в отделении интенсивной терапии. У пациентов с неотложной хирургической патологией, особенно с онкологической патологией, необходимо определять факторы риска развития ГТЕУ, назначать профилактику или лечение последних соответствии с утвержденными стандартами (протоколов) оказания медицинской помощи.Частота виникнення гострих тромбоемболічних ускладнень (ГТЕУ) щорічно збільшується та складає понад 100 випадків на 100 000 населення. В останні роки ГТЕУ стали займати провідне місце серед післяопераційних за рахунок впровадження нових хірургічних технологій, удосконалення техніки операційних втручань, високого рівня сучасної анестезіології та інтенсивної терапії, які привели до зниження операційної летальності та зменшення виникнення специфічних післяопераційних ускладнень. Незважаючи на різноманіття запропонованих схем щодо призначення антикоагулянтів із метою профілактики виникнення ГТЕУ, кількість виникнення останніх викликає необхідність більш детального вивчення факторів ризику ГТЕУ та удосконалення існуючих схем профілактики й лікування цієї патології. Проведено статистичний ретроспективний аналіз результатів лікування пацієнтів із гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини, які перебували на стаціонарному лікуванні в КЗ “ШМКЛ” ДОР” у 2013–2015 рр. За результатами аналізу медичної документації: загальна кількість пацієнтів із ГТЕУ (ТЕЛА) – 72 (0,43 %), кількість пацієнтів, яким діагноз було встановлено під час лікування, – 34 (47,2 %), під час патологоанатомічної експертизи – 38 (52,8 %); у 51 пацієнта ТЕЛА виявилась безпосередньою причиною смерті, 21 пацієнта вилікувано консервативними методами у відділенні інтенсивної терапії. У пацієнтів із невідкладною хірургічною патологією, особливо з онкологічною патологією, необхідно визначати фактори ризику розвитку ГТЕУ, призначати профілактику або лікування останніх відповідно до затверджених стандартів (протоколів) надання медичної допомоги

Algorithm for determining the authenticity of biomedical cell preparations containing mesenchymal stem cells

The use of mesenchymal stem cells (MSCs), which have a pronounced immunomodulatory activity, is a promising direction in the development of biomedical cell preparations (BMCPs). In oncohematology, the use of BMCPs containing MSCs is aimed at supporting hematopoiesis during cotransplantation with hematopoietic stem cells (HSCs) and suppressing immune conflicts during allogeneic unrelated transplantation and severe autoimmune processes. An obligatory stage of registration of BMCPs is confirmation of the identity of the MSC cell line (CL), which includes the establishment of morphological characteristics, evaluation of the expression of specific markers and proteins, and confirmation of the genetic stability of CL during cultivation. Determination of markers of genetic stability is possible using various methods, however, according to the recommendations of the American National Standardization Institute, the standard is the analysis of short tandem repeats (STR analysis). The purpose of the study is to develop an algorithm for determining the authenticity of BMCPs containing MSCs, including STR analysis. Material and methods. Identification of MSC cells in BMCP was performed according to the criteria of the International Society for Cell Therapy. Viable cells were counted in a Goryaev chamber. Immunophenotypic characteristics of MSCs were determined by flow cytometry. The level of production of specific proteins was assessed using enzyme immunoassay. Genetic stability markers were identified by STR analysis. Results and discussion. The methods were tested in triplicate for ten BMCP samples to confirm the reproducibility and reliability of the results. The developed algorithm for determining the authenticity of BMCP has a high accuracy, as it includes the STR analysis technique, which makes it possible to identify 19 polymorphic STR markers located on different alleles. Using the method will allow BMCP manufacturers to go through the procedure of state registration of drugs