Вплив риб’ячого жиру на використання [1-14с] пальмітинової кислоти в синтезі ліпідів у тканинах морських свинок з гіперхолестеринемією in vitro

It’s studied in vitro the intensity of lipid synthesis of various classes (fatty acids, cholesterol, phospholipids and acylglycerols) in homogenates of liver, brain, small intestinal mucosa and adipose tissue after daily single injection of guinea pigs with cholesterol (300 mg/kg body weight) for 30 days. For this purpose, it’s determined the radioactivity of the lipid fractions of the referred above tissue homogenates of guinea pigs that was incubated with [1-14C] palmitic acid. It’s established the inhibitory effect of exogenous cholesterol, under increase its level in the diet of guinea pigs, on the diacylglycerol synthesis and on the free cholesterol in the small intestine mucosa and on the triacylglycerol synthesis in adipose tissue under usage as a precursor – [1-14C] palmitic acid. It’s determined a significant reduction in the intensity of total lipids and individual lipid classes by using as a precursor [1-14C] palmitic acid in in vitro conditions in the brain, liver, small intestinal mucosa and adipose tissue of guinea pigs with hypercholesterolemia when it’s given them fish oil as feed.Исследовано in vitro интенсивность синтеза липидов различных классов (жирных кислот, холестерола, фосфолипидов и ацилглицеролов) в гомогенатах печени, головного мозга, слизистой оболочке тонкой кишки и жировой ткани после ежедневного однократного введения морским свинкам холестерола (300 мг/кг массы тела) в течение 30 суток. Для этого в гомогенатах указанных тканей морских свинок, которые инкубировали с [1-14С] пальмитиновой кислотой, определяли радиоактивность липидных фракций. Установлено ингибирующее влияние экзогенного холестерола при повышении его уровня в рационе животных на синтез диацилглицеролов и свободного холестерола в слизистой оболочке тонкой кишки и триацилглицеролов в жировой ткани при использовании в качестве предшественника [1-14C] пальмитиновой кислоты. Отмечено достоверное снижение интенсивности синтеза общих липидов иотдельных классов липидов при применении в качестве предшественника [1-14С] пальмитиновой кислотыв условиях in vitro в головном мозге, печени, слизистой оболочке тонкой кишки и жировой ткани морскихсвинок с гиперхолестеринемией при скармливании им рыбьего жира.Досліджено in vitro інтенсивність синтезу ліпідів різних класів (жирних кислот, холестеролу, фосфоліпідів і ацилгліцеролів) у гомогенатах печінки, головного мозку, слизовій оболонці тонкої кишки та жировій тканині після щоденного одноразового введення морським свинкам холестеролу (300 мг/кг маси тіла) впродовж 30 діб. Для цього в гомогенатах вказаних тканин морських свинок, які інкубували з [1-14С]пальмітиновою кислотою, визначали радіоактивність ліпідних фракцій. Встановлено інгібуючий впливекзогенного холестеролу за підвищення його рівня в раціоні тварин на синтез діацилгліцеролів і вільного холестеролу в слизовій оболонці тонкої кишки та триацилгліцеролів у жировій тканині при використанні як попередника [1-14C] пальмітинової кислоти. Відзначено достовірне зниження інтенсивності синтезу загальних ліпідів і окремих класів ліпідів при застосуванні як попередника [І-14С] пальмітинової кислоти за умов in vitro в головному мозку, печінці, слизовій оболонці тонкої кишки та жировій тканині морських свинокз гіперхолестеринемією при згодовуванні їм риб’ячого жиру

LIPOGENESIS IN ADIPOSE TISSUE OF THE LABORATORY ANIMALS AFTER LOADING WITH CHOLESTEROL

The intensity of synthesis of different lipids classes was studied in vitro (fatty acids, cholesterol, phospholipids and acylglycerols) in the homogenates of the adipose tissue after a single daily loading of rats and guinea pigs with the cholesterol (300 mg/kg body weight) during 30 days period. For this purpose, the radioactivity of lipid fractions in the homogenates of adipose tissue of the rats and guinea pigs was measured, while homogenates were incubated separately with [6-14C] glucose, [2-14C] lysine or [1-14C] palmitic acid. The inhibitory effect of cholesterol was established by increasing its level in the diet of rats and guinea pigs on all classes of lipid synthesis in adipose tissue in vitro when [6- 14C] glucose and [2- 14C] lysine were used as precursors, and on the synthesis of cholesterol when [1-14C] palmitic acid was used as precursor

Дoслідження хімічнoгo складу деяких рoслин рoдини Gentianaceae

Introduction. In the world flora Gentianaceae family comprises approximately 100 genera and over 1800 species, among which 24 species, belonging to 6 genera, grow on theterritory ofUkraine. The plants of the family are predominant in subtropical and temperate warm areas of each hemisphere, and also distribute in the mountainous regions of the tropics. For medical purposes, basically, roots, less herb plants, have been used.There is not enough information in our accessible scientific sources of literature about the chemical composition of such representatives of the family Gentianaceae as Gentiana cruciata L. and Centaurium erythraea Rafn. Therefore, the aim of our study was to learn the content of organic acids, including ascorbic acid, and xanthones in these species.Research Methods. The detection of organic acids was performed by thin layer chromatography (TLC); the quantitative content was determined by titrimetric method of analysis. The quantitative content of ascorbic acid and xanthones was determined by spectrophotometric method using Lambda 25 Perkin Elmer spectrometer (USA) with wavelengths of 520 nm and 369 nm, respectively.Results and Discussion. As a result of TLC-analysis oxalic, citric and benzoic acids were identified in Centaurium erythraea Rafn, in Gentiana cruciata L. malic, salicylic, citric and tartaric acids were presented. Content of organic acids, ascorbic acid and xanthones in Centaurium erythraea Rafn was (1.27 ± 0.01) %, (0.37 ± 0.01) % and (1.10 ± 0.01) %, in Gentiana cruciata L. (1.13 ± 0.01)%, (0.51 ± 0.01)% and (0.82 ± 0.01)% respectively.Conclusions. Phytochemical analysis of plants of the family Gentianaceae was carried out. Oxalic, citric and benzoic acids were defined in Centaurium erythraea Rafn; in Gentiana cruciata L. malic, salicylic, citric and tartaric acids were identified by TLC method. The quantitative content of organic acids, which was determined by titrimetric method, was (1.13 ± 0.01) % in Gentiana cruciata L. and (1.27±0.01) % in Centaurium erythraea Rafn. The quantitative content of ascorbic acid, which was identified by spectrophotometric method, was (0.37 ± 0.01) % in Centaurium erythraea Rafn and in Gentiana cruciata L. – (0.51 ± 0.01) %. The quantitative content of xanthones in Centaurium erythraea Rafn was set at (1.10 ± 0.01) %; in Gentiana cruciata L. – (0.82 ± 0.01) %.Вступление. Семейство Gentianaceae в мировой флоре объединяет около 100 родов и более 1800 видов, из них 24 вида, относящихся к 6 родам, растут на территории Украины. Растения семейства Горечавковые распространены преимущественно в субтропических и умеренно теплых регионах обоих полушарий, встречаются также в горных районах тропиков. С лечебной целью используют, в основном корни, реже – траву растений.В научных, доступных нам, источниках литературы недостаточно информации о химическом составе таких представителей семейства Gentianaceae, как горечавка крестовидная и золототысячник обыкновенный, поэтому целью наших исследований было изучить содержание кислот органических, в том числе аскорбиновой, и ксантонов в данных видах.Методы исследования. Кислоты органические выявляли методом тонкослойной хроматографии (ТСХ); количественное содержание определяли титриметрическим методом. Количественное содержание кислоты аскорбиновой и ксантонов определяли спектрофотометрическим методом на спектрoфoтoметре Lambda 25 Perkin Elmer (США) при длине волн 520 и 369 нм соответственно.Результаты и обсуждение. В результате прoведеннoгo ТСХ-анализа в золототысячника обыкновенного траве было идентифицировано щавелевую, лимонную и бензойную кислоты, в горечавки крестовидной траве – яблочную, салициловую, лимонную и винную. В золототысячника обыкновенного траве содержание кислот органических, аскорбиновой и ксантонов составил (1,27±0,01) %, (0,37±0,01) %, (1,10±0,01) %, в горечавки крестовидной траве ‒ (1,13±0,01) %, (0,51±0,01) %, (0,82±0,01) % соответственно.Выводы. Проведено фитохимический анализ растений семейства Gentianaceae и методом ТСХ в золототысячника обыкновенного траве идентифицированы щавелевая, лимонная и бензойная кислоты, в горечавки крестовидной траве ‒ яблочная, салициловая, лимонная и винная. Титриметрическим методом определено количественное содержание кислот органических, которое в горечавки крестовидной траве составило (1,13±0,01) %, в золототысячника обыкновенного траве – (1,27±0,01) %. Спектрофотометрическим методом определено количественное содержание кислоты аскорбиновой, которое в золототысячника обыкновенного траве составил (0,37±0,01) %, в горечавки крестовидной траве – (0,51±0,01) % соответственно. Количественное содержание ксантонов в золототысячника обыкновенного траве составило (1,10±0,01) %, в горечавки крестовидной траве ‒ (0,82±0,01) %.Вступ. Рoдина Gentianaceae у світoвій флoрі oб’єднує близькo 100 рoдів та понад 1800 видів, із них 24 види, які належать дo 6 рoдів, зрoстають на теритoрії України. Рoслини рoдини Тирличеві пoширені переважнo в субтрoпічних та пoмірнo теплих регіoнах oбoх півкуль, зустрічаються такoж у гірських райoнах трoпіків. З лікувальнoю метoю використовують в основному кoрені, рідше – траву рослин.У наукових, доступних нам, джерелах літератури недостатньо інформації про хімічний склад таких представників родини Gentianaceae, як тирлич хрещатий і золототисячник звичайний, тому метoю наших досліджень булo вивчити вміст кислот органічних, у тому числі аскорбінової, та ксантoнів у даних видах.Метoди дoслідження. Кислoти oрганічні виявляли метoдoм тонкошарової хроматографії (ТШХ); кількісний вміст визначали титриметричним методом. Кількісний вміст кислоти аскорбінової і ксантонів визначали спектрофотометричним методом на спектрoфoтoметрі Lambda 25 Perkin Elmer (США) за довжини хвиль 520 та 369 нм відповідно.Результати й oбгoвoрення. У результаті прoведенoгo ТШХ-аналізу в зoлoтoтисячника звичайнoгo траві було ідентифікoвано щавлеву, лимoнну та бензoйну кислоти, в тирличу хрещатoгo траві ‒ яблучну, саліцилoву, лимoнну і винну. У золототисячника звичайного траві вміст кислот органічних, аскорбінової і ксантонів становив (1,27±0,01) %, (0,37±0,01) %, (1,10±0,01) %, у тирличу хрещатого траві ‒ (1,13±0,01) %, (0,51±0,01) %, (0,82±0,01) % відповідно.Висновки. Проведено фітохімічний аналіз рослин родини Gentianaceae та методом ТШХ у зoлoтoтисячника звичайнoгo траві ідентифікoвано щавлеву, лимoнну та бензoйну кислоти, в тирличу хрещатoгo траві ‒ яблучну, саліцилoву, лимoнну і винну. Титриметричним методом визначено кількісний вміст кислот органічних, який у тирличу хрещатого траві становив (1,13±0,01) %, у золототисячника звичайного траві – (1,27±0,01) % відповідно. Спектрофотометричним методом визначено кількісний вміст кислоти аскорбінової, який у золототисячника звичайного траві складав (0,37±0,01) %, у тирличу хрещатoгo траві – (0,51±0,01) %. Кількісний вміст ксантонів у золототисячника звичайного траві становив (1,10±0,01) %, у тирличу хрещатого траві ‒ (0,82±0,01) %

Особливості морфологічного складу крові і показників клінічного стату-су у бугайців на завершальному етапі відгодівлі за корекції раціону комплексом вітамінів групи В (В1, В2, В5, В6, В10, В12)

In realization of the genetic productivity potential of different species of farm animals, an important place is given to full feeding. Insufficient supply of farm animals with individual vitamins has negative impact on the activity of the relevant enzyme systems, hormonal status, metabolism of nutrients, the state of the natural resistance of the various organs and organ systems, the processes of adaptation and productivity level. Numerical searches have shown that farm animals need in different vitamins depends on the type, age, sex, physiological state, the season, the level of productivity and others. According to some reports ruminants have been providing with water-soluble B vitamins  by their rumen microbial synthesis accordingly it was recommended to rations setting for cattle, sheep and goats, along with nutrients and minerals only by carotene and vitamins D and E. Specific features of the effect of different doses of complex B vitamins (thiamine hydrochloride, riboflavin, niacin, pyridoxine hydrochloride, folic acid, ciankobalamin in venous blood) on morphological composition (erythrocytes, leukocytes, platelets, hemoglobin, hematocrit, erythrocyte sedimentation rate) and clinical indicators (heart rate, respiratory rate, type temperature) at the final stage bull fattening. Studies have shown that the addition to the diet of calves for fattening balanced nutrients and minerals and fat-soluble vitamins A, D, E complex of B vitamins (В1, В2, В5, В6, В10, В12) in appropriate doses generally positive effect on erythrocytes, leukocytes, hemoglobin, hematocrit, dose-dependent additionally introduced into the diet of B vitamins (В1, В2, В5, В6, В10, В12). The basis for our dosage of various B vitamins for Bovine experimental groups on fattening is the corresponding percentage of the recommended doses of certain B vitamins for fattening pigs (10 % – D1, 20 % – D2, 40 % – D3, 60 % – D4 group). The biggest change in terms on morphological composition in animals 3rd ((В1 – 0,040; В2 – 0,06; В5 – 1.2; В6 – 0.25; В10 – 0.0030; В12 – 0.0006 mg/kg body weight) and 4th (В1 – 0.070; В2 – 0.10; В5 – 2.0; В6 – 0.40; В10 – 0.0050; В12 – 0.0010 mg/kg body weight) research groups, and smallest – in bull 1st (В1 – 0.015; В2 – 0.03; В5 – 0.5; В6 – 0.10; В10 – 0.0012; В12 – 0.0002 mg/kg body weight) and 2 th (В1 – 0.025;  В2 – 0.04; В5 – 0.8; В6 – 0.15; В10 – 0.0020; В12 – 0.0004 mg/kg body weight) research group, which is associated with dose introduced to the diet of calves during the final fattening phase of B vitamins (В1, В2, В5, В6, В10, В12).Висвітлюються особливості впливу різних доз комплексу вітамінів групи В (В1, В2,  В5, В6, В10, В12) на морфологічний склад крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, гематокрит, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ), колірний показник, вміст гемоглобіну) і показники клінічного статусу (частота серцевих скорочень, частота дихання, температура тіла) у бугайців на заключному етапі відгодівлі. Дослідження проведено у зимово-весняний стійловий період на бугайцях української чорно-рябої молочної породи віком 12 місяців. За принципом аналогів було сформовано 5 груп дослідних тварин (контрольну і 4 дослідні) по 6 голів у кожній. Дослід тривав 6 місяців. Раціони для дослідних груп бугайців складені відповідно до рекомендованих норм із врахуванням хімічного складу кормів даної місцевості, віку тварин, живої маси, планованих середньодобових приростів. Для годівлі бугайців використовували силосний тип відгодівлі. В основу нашого дозування різних вітамінів групи В для бугайців дослідних груп на відгодівлі взято відповідний відсоток від рекомендованих доз окремих вітамінів групи В для свиней на відгодівлі (10 % – Д1, 20 % – Д2, 40 % – Д3, 60 % – Д4 група). Проведені дослідження показали, що додавання до раціону бугайців на відгодівлі збалансованого за поживними і мінеральними речовинами та жиророзчинними вітамінами А, D, Е комплексу вітамінів групи В (В1, В2, В5, В6, В10, В12) у відповідних дозах в цілому позитивно впливає на кількісні величини морфологічного складу крові (гемопоез), і несуттєво проявляє дію на показники клінічного статусу (частоту серцевих скорочень, частоту дихання, температуру тіла) бугайців на відгодівлі, що  залежить від дози додатково введених до раціону вітамінів групи В (В1, В2, В5, В6, В10, В12). Найбільші зміни у показниках гемопоезу і клінічного статусу у бугайців на відгодівлі за корекції їх раціону комплексом вітамінів групи В (В1, В2,  В5, В6, В10, В12) встановлено у тварин 3-ї  (В1 – 0,040; В2 – 0,06; В5 – 1,2; В6 – 0,25; В10 – 0,0030; В12 – 0,0006 мг/кг живої маси)  та 4-ї дослідних груп (В1 – 0,070; В2 – 0,10; В5 – 2,0; В6 – 0,40; В10 – 0,0050; В12 – 0,0010 мг/кг живої маси), а найменші – у бугайців 1-ї дослідної групи (В1 – 0,015;  В2 – 0,03; В5 – 0,5; В6 – 0,10;  В10 – 0,0012; В12 – 0,0002 мг/кг живої маси), що пов’язано із кількістю введених до раціону бугайців на заключному етапі відгодівлі вітамінів групи В (В1, В2,  В5, В6, В10, В12)

Вплив йоду на показники ліпідного профілю крові щурів Різного віку при експериментальному ожирінні

Introduction. Today, obesity is an extremely common phenomenon that negatively affects on the functional state of the organism, metabolism, and this in turn leads to the increase of a number of diseases. The thyroid gland has a significant effect on lipid metabolism, and especially negative in the case of iodine deficiency in the diet, which leads to hypothyroidism. Comparative study of the effect of various iodine-derived lipid metabolism in obesity is perspective.The aim of the study – to investigate the comparative affect of biologically active iodine in the composition of “Jodis-Concentrate” and inorganic iodine (J-C) as a part of “Iodomarine” on the indicators of lipid metabolism in blood of white male rats with experimental alimentary obesity.Research Methods. The object of the study was the blood serum of white rats, and the subject – separate indicators of lipid metabolism in it. The study was conducted on 48 white male rats. Animals were divided into 3 age groups of 16 animals in each: 1st group – 1.5 months; 2nd – 2.5 months; 3rd – 5th month. In each age group there were 4 subgroups of 4 animals: 1st – control, had a typical diet; 2nd, 3rd and 4th subgroup were with experimental alimentary obesity (EAO), which was formed through the inductor food craving – the sodium salt of glutamic acid in a ratio of 0.6 : 100.0 and high-calorie diet that included standard meals (47 %), sweet condensed milk (44 %), corn oil (8 %) and vegetable starch (1 %). Daily for 45 days, animals of the 3rd subgroup received biologically active iodine in the composition of “Jodis-Concentrate” (J-C) as of 0.1 ml (0.4 mcg of iodine) per kg of body weight a day and 4th subgroup were intragastric administered in the form of inorganic iodine as potassium iodide in medicine “Iodomarin” (IM) as of 0.4 mcg of potassium iodide per kg of body weight a day. In the serum blood, the content of total lipids, total cholesterol, triglycerides, high and low density lipoprotein were determined.Results and Discussion. The obtained results suggest that with the help of biologically active iodine in the composition of “Jodis-Concentrate” there was a significant decrease of the content of common lipids, triglycerides, total cholesterol, low density lipoprotein in blood serum of males with different age than with “Iodomarin”.Conclusions. Given the effective results of the study of the hypolipidemic effect of J-C it is advisable to use it as a preventive and therapeutic agent for reducing the content of common lipids of triglycerides, total cholesterol, and low density lipoproteins in the blood.Вступление. Ожирение на сегодняшний день является чрезвычайно распространенным явлением, которое негативно влияет на функциональное состояние организма, метаболизм, и это все, в свою очередь, приводит к развитию ряда заболеваний, инвалидизации, сокращению продолжительности жизни. Большое влияние на нарушения липидного обмена имеют эндокринные железы, особенно щитовидная, и особенно при дефиците йода в рационе, что приводит к гипотиреозу. Перспективным представляется сравнительное исследование влияния различного по происхождению йода на обмен липидов при ожирении.Цель исследования – изучить сравнительное влияние биологически активного йода в составе препарата “Йодис-концентрата” и неорганического йода (Кj) в составе препарата “Йодомарин” на показатели липидного обмена в сыворотке крови белых крыс-самцов с экспериментальным алиментарным ожирением.Методы исследования. Объектом исследований была сыворотка крови белых крыс, предметом – отдельные показатели липидного обмена в ней. Исследование проведено на 48 белых крысах-самцах. Животные были разделены на 3 возрастные группы по 16 крыса в каждой: 1-я – 1,5-месячные; 2-я – 2,5-месячные; 3-я – 5-месячные. В каждой возрастной группе было 4 подгруппы по 4 животных: 1-я – контрольная, которая находилась на основном рационе вивария; 2-я, 3-я и 4-я подгруппы – животные с экспериментальным алиментарным ожирением, которое формировалось через индуктор пищевого влечения – натриевой соли глутаминовой кислоты в соотношении 0,6:100,0 и высококалорийной диеты, включающей стандартную пищу (47 %), сладкое концентрированное молоко (44 %), кукурузное масло (8 %) и растительный крахмал (1 %).Ежедневно в течение 45 дней животным 3-й подгруппы внутрижелудочно вводили биологически активный йод в составе йодис-концентрата в дозе 0,1 мл (0,4 мкг йода) на 1 кг массы тела животного в сутки, крысам 4-й подгруппы – неорганический йод в форме калия йодида в составе препарата йодомарина из расчета 0,4 мкг калия йодида на 1 кг массы тела животного в сутки. В сыворотке крови определяли содержание общих липидов, общего холестерола, триацилглицеролов, липопротеинов высокой и низкой плотности.Результаты и обсуждение. С помощью биологически активного йода в составе йодис-концентрата было получено достоверное снижение содержания общих липидов, триацилглицеролов, общего холестерола, липопротеинов низкой плотности в сыворотке крови самцов разного возраста в большей степени, чем при введении йодомарина.Вывод. Учитывая эффективное по результатам исследования гиполипидемическое действие йодис-концентрата его целесообразно использовать в качестве профилактического и лечебного средства для снижения содержания общих липидов, триацилглицеролов, общего холестерола, липопротеинов низкой плотности в крови.Вступ. Ожиріння на сьогодні є надзвичайно поширеним явищем, яке негативно впливає на функціональний стан організму, метаболізм, і це все, у свою чергу, призводить до розвитку ряду захворювань, інвалідизації, скорочення тривалості життя. Великий вплив на порушення ліпідного обміну мають ендокринні залози, особливо щитоподібна, і найбільше при дефіциті йоду в раціоні, що призводить до гіпотиреозу. Перспективним вбачається порівняльне дослідження впливу різного за походженням йоду на обмін ліпідів при ожирінні.Мета дослідження – вивчити порівняльний вплив біологічно активного йоду в складі препарату “Йодіс-концентрату” та неорганічного йоду (КJ) у складі препарату “Йодомарин” на показники ліпідного обміну в сироватці крові білих щурів-самців з експериментальним аліментарним ожирінням.Методи дослідження. Об’єктом досліджень була сироватка крові білих щурів, предметом – окремі показники ліпідного обміну у ній. Дослідження проведено на 48 білих щурах-самцях. Тварин було поділено на 3 вікові групи по 16 щурів у кожній: 1-ша – 1,5-місячні; 2-га – 2,5-місячні; 3-тя – 5-місячні. Кожна вікова група складалась із 4-х підгруп по 4 тварини: 1-ша – контрольна, яка перебувала на основному раціоні віварію; 2-га, 3-тя і 4-та – тварини з експериментальним аліментарним ожирінням, яке формувалося через індуктор харчового потягу – натрієвої солі глутамінової кислоти у співвідношенні 0,6:100,0 та висококалорійної дієти, що включала стандартну їжу (47 %), солодке концентроване молоко (44 %), кукурудзяну олію (8 %) і рослинний крохмаль (1 %). Щоденно впродовж 45 днів тваринам 3-ї підгрупи внутрішньошлунково вводили біологічно активний йод у складі йодіс-концентрату в дозі 0,1 мл (0,4 мкг йоду) на 1 кг маси тіла тварини на добу, щурам 4-ї підгрупи – неорганічний йод у формі калію йодиду в складі йодомарину (ЙМ) з розрахунку 0,4 мкг калію йодиду на 1 кг маси тіла тварини на добу. В сироватці крові визначали вміст загальних ліпідів, загального холестеролу, триацилгліцеролів, ліпопротеїнів високої та низької щільності.Результати й обговорення. За допомогою біологічно активного йоду в складі йодіс-концентрату було отримано достовірне зниження вмісту загальних ліпідів, триацилгліцеролів, загального холестеролу, ліпопротеїнів низької щільності в сироватці крові самців різного віку, більшою мірою, ніж при введенні йодомарину.Висновок. З огляду на ефективну, за результатами дослідження, гіполіпідемічну дію йодіс-концентрату, його доцільно використовувати як профілактичний та лікувальний засіб для зниження вмісту загальних ліпідів, триацилгліцеролів, загального холестеролу, ліпопротеїнів низької щільності у крові

Дослідження технологічних властивостей хліба виготовленого з додаванням бурякового квасу

The issue of healthy eating has always been relevant, especially this problem has been exacerbated by the rapid development of food technology and the production of a significant number of semi-finished products. As a result, there is a need to develop new types of food, including unleavened and low-calorie bread, bakery products enriched with vitamins, minerals, plant supplements. The aim of the work was to substantiate the technology of bread production with the use of beet kvass and to investigate the physico-chemical quality indicators of experimental samples of finished products. Technological indicators that characterize the quality of bread: moisture, porosity, crumbliness, acidity were determined by generally accepted methods. Bread made with beet kvass has been found to have well-developed crumb porosity, does not crumble for a long time, hardens slowly, and is resistant to microbiological spoilage. The crumb is not deformed and elastic when pressed. Replacing part of the water during the kneading of wheat dough with beet kvass (50 % by weight of flour) makes it possible to intensify the maturation of semi-finished products, both in traditional and accelerated technologies, to create a more complete nutrient medium for yeast activation, to obtain high quality bakery products storage. It has also been found that during the storage of bread, the hydrophilic properties of the crumb, its crumbliness changes slightly. The drying process is most intense during the first day, then slows down.Питання здорового харчування завжди було актуальним, особливо ця проблема загострилася із стрімким розвитком харчових технологій та виробництва значної кількості напівфабрикатів. Внаслідок цього виникає необхідність у розроблені нових видів харчових продуктів, зокрема бездріжджового та низькокалорійного хліба, хлібобулочних виробів збагачених вітамінами, мінералами, рослинними добавками. Метою роботи було обґрунтувати технологію виробництва хліба з використанням бурякового квасу та дослідити фізико-хімічні показники якості дослідних зразків готових виробів. Технологічні показники, які характеризують якість хліба: вологість, пористість, крихтуватість, кислотність визначали загально прийнятими методами. Встановлено, що хліб виготовлений з використанням бурякового квасу має добре розвинену пористість м’якушки, вона не кришиться тривалий час, повільно черствіє, є стійкою до мікробіологічного псування. М’якушка під час натискання не деформується та еластична. Заміна частини води під час замішування пшеничного тіста на буряковий квас (50 % до маси борошна) дає можливість інтенсифікувати дозрівання напівфабрикатів, як у традиційних, так і прискорених технологіях, створити більш повноцінне поживне середовище для активації дріжджів, отримати хлібобулочні вироби високої якості з довшим терміном зберігання. Також встановлено, що під час зберігання хліба гідрофільні властивості м’якушки, її крихтуватість змінюються незначно. Процес усихання найбільш інтенсивно відбувається протягом першої доби, далі сповільнюється

The SCOOP 12 peptide regulates defense response and root development in Arabidopsis thaliana

Small secreted peptides are important players in plant development and stress response. Using a targeted in silico approach, we identified a family of 14 Arabidopsis genes encoding precursors of serine-rich endogenous peptides (PROSCOOP). Transcriptomic analyses revealed that one member of this family, PROSCOOP12, is involved in processes linked to biotic and oxidative stress as well as root growth. Plants defective in this gene were less susceptible to Erwinia amylovora infection and showed an enhanced root growth phenotype. In PROSCOOP12 we identified a conserved motif potentially coding for a small secreted peptide. Exogenous application of synthetic SCOOP12 peptide induces various defense responses in Arabidopsis. Our findings show that SCOOP12 has numerous properties of phytocytokines, activates the phospholipid signaling pathway, regulates reactive oxygen species response, and is perceived in a BAK1 co-receptor-dependent manner