Making place through urban epigraphy – Berlin Prenzlauer Berg and the grammar of linguistic landscapes

Urbane Diskurse sind komplexe Aussagenzusammenhänge, die räumliche Dimensionen der Stadt, Praktiken des städtischen Lebens sowie individuelle und kollektive Repräsentationen der Stadt verhandeln. Der Beitrag untersucht aus linguistischer Perspektive die entsprechende diskursive Produktion von Orten in der Stadt mit einem Fokus auf Schriftlichkeit im öffentlichen Raum, auf die so genannte Linguistic Landscape. Am Beispiel des Gentrifizierungsdiskurses werden dazu Verfahren der linguistischen Feldforschung, der Grounded Theory und der Ethnography als Zugänge zu diskursiven Schichten im Raum der Stadt vorgestellt. Unter Rückgriff auf Epigraphie und Epigrammatik kann am Beispiel des diskursiv aufgeladenen Berliner Ortsteils Prenzlauer Berg gezeigt werden, dass die grammatische Analyse von Schriftoberflächen der Stadt diskursive Konstellationen und Positionierungen freilegt, die in der agonalen Produktion von Orten wirkungsvoll sind.Urban discourses are complex formations of utterances that negotiate spatial dimensions of the city, practices of city life, and individual and collective representations of the city. From a linguistic point of view, this paper examines the discursive production of places in the city with an emphasis on modes of writing in public space, i.e., linguistic landscapes. Using the example of gentrification discourses, the paper presents methods of linguistic field work, grounded theory and ethnography as ways of analyzing discursive strata in city space. With reference to a theory of epigrammar, a case study taken from a larger research project of the Berlin locality of Prenzlauer Berg – a place highly charged with discursive values – shows that a grammatical analysis of graphemic representations in the city exposes discursive constellations and positionings which have a strong impact on the antagonistic production of urban places

An efficient and scalable graph modeling approach for capturing information at different levels in next generation sequencing reads

BACKGROUND: Next generation sequencing technologies have greatly advanced many research areas of the biomedical sciences through their capability to generate massive amounts of genetic information at unprecedented rates. The advent of next generation sequencing has led to the development of numerous computational tools to analyze and assemble the millions to billions of short sequencing reads produced by these technologies. While these tools filled an important gap, current approaches for storing, processing, and analyzing short read datasets generally have remained simple and lack the complexity needed to efficiently model the produced reads and assemble them correctly. RESULTS: Previously, we presented an overlap graph coarsening scheme for modeling read overlap relationships on multiple levels. Most current read assembly and analysis approaches use a single graph or set of clusters to represent the relationships among a read dataset. Instead, we use a series of graphs to represent the reads and their overlap relationships across a spectrum of information granularity. At each information level our algorithm is capable of generating clusters of reads from the reduced graph, forming an integrated graph modeling and clustering approach for read analysis and assembly. Previously we applied our algorithm to simulated and real 454 datasets to assess its ability to efficiently model and cluster next generation sequencing data. In this paper we extend our algorithm to large simulated and real Illumina datasets to demonstrate that our algorithm is practical for both sequencing technologies. CONCLUSIONS: Our overlap graph theoretic algorithm is able to model next generation sequencing reads at various levels of granularity through the process of graph coarsening. Additionally, our model allows for efficient representation of the read overlap relationships, is scalable for large datasets, and is practical for both Illumina and 454 sequencing technologies

HyperImage – Image-Oriented e-Science Networks

Images are an important source of scientific knowledge in many disciplines. E.g. you want to analyse satellite photographs or x-ray images of human livers or symbols of death in Dutch baroque paintings. You study the relevant images closely and compare details of one image with details of another. When you want to share your knowledge you will necessarily also communicate about image details. Using paper images, you can just mark up details of interest with a pencil. But with digital images you either have to make marks by employing an image manipulation software, which is not as widespread and easy to use as current text processing software is. Or you have to describe your findings verbally, such as "... above left is an interesting dark spot in picture No. 1 ... now compare it to picture No. 2 where a similar dark spot can be found nearly in the centre of the picture ..." and so on. Neither the employment of a complex image manipulation software package nor the time consuming and not very precise verbal description is satisfactory and appropriate for everyday use in science. Additionally, any technical solution to the lack of easy-to-use technology has to be Web-based in order to support collaborative research on images. The HyperImage project is concerned with the currently unsolved technical problem of establishing links between image details. Our goal is to develop a Web-based workspace that will enable scientists in any image-oriented discipline to create simple and precise links between images and image details, in a fashion similar to that which until now has been the privilege of text. The HyperImage editor permits scientists to mark details of pictures and create links between images and image details of any scale. It is programmed as a platform independent Java application and is open source (GNU Lesser General Public Licence). Any work in progress can be stored within the Hyper- Image system by an author or group of authors, or it can be exported as XML for further usage outside the HyperImage system. Currently we are testing our software prototype with our HyperImage partners from the faculties of Art History and Biology

Tahrir Is Not a Square. Wie meta-urbane Protestkommunikate städtische Territorien des Widerspruchs strukturieren.

Zusammenfassung. Schrift im öffentlich zugänglichen Raum der Stadt ist ein wichtiger soziolinguistischer Forschungsgegenstand. Aufschriften aller Art prägen nicht nur den urbanen Raum, sondern bringen spezifische Orte erst hervor. Im Zentrum der Analyse steht die Konstruktion eines urbanen Protestraums, wie er durch sogenannte Protest­kommunikate hervorgebracht wird. Beispiel ist dabei ein Stencil, das auf den Tahrir-Platz in Kairo zu verweisen scheint, das jedoch über interspatiale, interdiskursive und inter­mediale Bezüge weit mehr leistet. Es ist Teil einer Ortsassoziation, die den urbanen Raum als Territorium des Widerspruchs beschreibbar macht. Der Beitrag leistet einer­seits eine ethnographische Detailanalyse zu einem Schriftvorkommen in Berlin Prenz­lauer Berg, er gibt darüber hinaus aber vor allem auch Hinweise auf Möglichkeiten einer soziolinguistischen und semiotischen Analyse urbaner Widerspruchsterritorien überhaupt.Summary. Inscriptions in the publicly accessible space of the city are an important research topic of sociolinguistics. Writings of all kind do not only shape urban space but also pro­duce specific places which wouldn’t exist without them. The focus of this paper is how a space of urban protest is constructed; it will be shown how communicative forms of pro­test create place. The example discussed is a stencil which specifically refers to the Tah­rir square in Cairo but at the same time accomplishes much more through interspatial, interdiscursive, and intermedial references. This stencil can be understood as part of an association of places which makes urban space describable as a territory of contradic­tion. The contribution provides a detailed ethnographic analysis of the use of stencils in Berlin Prenzlauer Berg and goes on to highlight possibilities of a sociolinguistic and semi­otic analysis of urban territories of contradiction at large

Genetic diversity of \u3ci\u3eDanthonia spicata\u3c/i\u3e (L.) Beauv. based on genomic simple sequence repeat markers

Danthonia spicata (L.) Beauv., commonly known as poverty oatgrass, is a perennial bunch-type grass native to North America. D. spicata is often found in low input turfgrass areas on the East Coast of the United States and has potential for development as a new native low input turfgrass species. Roche 454 sequenced randomly sheared genomic DNA reads of D. spicata were mined for SSR markers using the MIcroSAtellite identification tool. A total of 66,553 singlet sequences (approximately 37.5 Mbp) were examined, and 3454 SSR markers were identified. Trinucleotide motifs with greater than six repeats and possessing unique PCR priming sites within the genome, as determined by Primer-BLAST, were evaluated visually for heterozygosity and mutation consistent with stepwise evolution using CLC Genomics software. Sixty-three candidate markers were selected for testing from the trinucleotide SSR marker sites meeting these in silico criteria. Ten primer pairs that amplified polymorphic loci in preliminary experiments were used to screen 91 individual plants composed of at least 3–5 plants from each of 23 different locations. The primer pairs amplified 54 alleles ranging in size from 71 to 246 bp. Minimum and maximum numbers of alleles per locus were two and 12, respectively, with an average of 5.4. A dendrogram generated by unweighted pair group method with arithmetic mean cluster analysis using the Jaccard’s similarity coefficient was in agreement with the grouping obtained by Structure v2.3. The analyses were dominated by clonal groupings and lack evidence for gene flow with some alleles present in a single plant from a single location. Fourteen multilocus genotype groups were observed providing strong evidence for asexual reproduction in the studied D. spicata populations

З історії озброєння козацького війська першої половини 18 ст.

В низці реформ, які спіткали у 18 ст. військо гетьманського регіменту, та їхня невелика частина, котра стосувалася озброєння є чи не найменше відомою не тільки широкому загалу істориків, але й вузьким спеціалістам з періоду. Перші спроби прищеплення козакам “регулярства” ще з часів Петра І були спрямовані головним чином, на впровадження адміністративних і організаційних новацій, впорядкування фінансування й забезпечення при одночасному нехтуванні власне озброєнням і бойовою підготовкою війська. Втім, саме вони після Північної війни і “Низових” походів, які виявили всі недоліки, притаманні становій організації збройних сил, дуже гостро поставили питання боєздатності козацьких полків. Наріжною проблемою була якість озброєння реєстрових козаків. Як відомо, для цієї частини гетьманського війська традиційно не існувало жодних регламентацій, що б визначали види й перелік озброєння, термін його служби, навчання застосування тощо. Виняток становили лише наймані формування, забезпечення яких вогнепальною й деякими іншими видами зброї, а також боєприпасами, перебрала на себе держава [1]. На початку 18 ст. комплекс озброєння лівобережного козацтва загалом мало чим відрізнявся від попереднього століття, складаючись з традиційних піки, шаблі, різноманітних видів рушниць й іноді – пістолів і луків зі стрілами [2]. Кожен козак мусив власним коштом купувати необхідну йому амуніцію та зброю, вряди-годи дістаючи зі скарбу лише боєприпаси до неї. В умовах постійно прогресуючої майнової диференціації козацтва це призводило з одного боку до того, що частина збіднілого товариства взагалі не могла відбувати воєнну службу, а та, що була спроможною оплачувати спорядження, озброювалася відповідно не до воєнних потреб, а своїх матеріальних можливостей і бажання. Так, при підготовці кампанії 1707 р., Петро І наказував Мазепі виправити до діючої армії виборних козаків і компанійців, “которые б имели добрые кони и ружье”, дорікаючи за минулорічні бої в яких у козаків “почитай что ни у кого сабли не видали, кроме пищалей и сайдаков” [3]. Стан озброєності істотно погіршився ще й внаслідок поразок гетьманського війська у битвах зі шведами, виснажливих чергувань на форпостах і походів на Каспій. Годі й говорити, що за таких умов будь-яка уніфікація козацького озброєння була справою бажаною, але надзвичайно складною. Скарб Гетьманщини після численних реформ Малоросійської колегії й хронічної децентралізованості фінансового господарства навряд чи зміг би подужати проведення подібних заходів. Окрім того, в Україні практично не існувало ані необхідної сировинної бази, ані мережі зброярських підприємств мануфактурного типу, котрі б працювали на державне замовлення й могли б виконувати великі замовлення. Розвиток численних рудень Лівобережжя, котрі були зобовязані віддавати частину продукованого ними заліза на потребу війська, як відомо, не призвів до їх перетворення на металургійні заводи

Intersektionalität als diskursanalytisches Basiskonzept

Junker C, Roth J. Intersektionalität als diskursanalytisches Basiskonzept. In: Warnke IH, ed. Handbuch Diskurs. Handbücher Sprachwissen. Vol 6. Berlin; Boston: de Gruyter; 2018: 152-170

Co-expression of CD56 and CD30 in lymphomas with primary presentation in the skin: clinicopathologic, immunohistochemical and molecular analyses of seven cases

Peer Reviewedhttp://deepblue.lib.umich.edu/bitstream/2027.42/74772/1/j.1600-0560.2000.027008392.x.pd