Порушення функції печінки у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень залежно від наявності супутніх вірусних гепатитів

Objective — the aim of the work is to analyze the liver function in patients with first diagnosed tuberculosis (FDTB) of the lungs before the beginning of antimycobacterial therapy (AMBT) using ultrasound (ultrasound) of the hepatobiliary system.Materials and methods. The clinical study involved 47 patients with FDTB of the lungs, who were examined according to national methods and standards before the start of AMBT. Patients are divided into 2 identical groups, depending on their concomitant pathology, viral hepatitis B and C. Patients of both groups did not differ in age, sex, type of tuberculosis process and comorbidity.Results and discussion. The majority of the examined patients with concomitant viral hepatitis showed signs of liver damage, which were manifested by hepatomegaly and splenomegaly, decreased or increased echogenicity of the parenchyma, heterogeneity of its structure and parameters of the portal blood flow, in contrast to patients with VDTB of the lungs without viral hepatitis.Conclusions. It was established that even before the beginning of AMBT, in patients with concomitant viral hepatitis, there was an increase in the level of some biochemical parameters and changes in the liver parenchyma were observed in ultrasound, which requires special attention when using antimycobacterial drugs (AMBD).Цель работы — проанализировать состояние функции печени у больных с впервые диаг­нос­тированным туберкулезом (ВДТБ) легких до начала антимикобактериальной терапии (АМБТ) с помощью ультразвукового исследования (УЗИ) системы печени.Материалы и методы. В клиническом исследовании приняли участие 47 больных с ВДТБ легких, которых обследовали согласно национальным методам и стандартам до начала АМБТ. Пациенты разделены на две группы в зависимости от сопутствующей патологии, а именно: вирусных гепатитов В и С. Больные обеих групп не отличались по возрасту, полу, типу туберкулезного процесса и коморбидности.Результаты и обсуждение. У большинства пациентов с сопутствующими вирусными гепатитами выявлены признаки поражения печени, которые проявлялись гепатомегалией и спленомегалией, снижением или повышением эхогенности паренхимы, неоднородностью ее структуры и параметров портального кровотока, в отличие от пациентов с ВДТБ легких без вирусных гепатитов.Выводы. Еще до начала антимикобактериальной терапии у пациентов с сопутствующими вирусными гепатитами отмечались повышение некоторых биохимических показателей и изменения в паренхиме печени при УЗИ. Это требует особого внимания при применении антимикобактериальних препаратов.Мета роботи — проаналізувати стан функції печінки у хворих на вперше діагностованим туберкульозом (ВДТБ) легень до початку антимікобактеріальної терапії (АМБТ) за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД) гепатобіліарної системи печінки.Матеріали та методи. У клінічному дослідженні взяли участь 47 дорослих хворих із ВДТБ легень, яких обстежували за національними методами і стандартами до початку АМБТ. Пацієнтів розподілено на дві групи залежно від супутньої патології, а саме: вірусних гепатитів В і/або С. Хворі обох груп не відрізнялися за віком, статтю, типом туберкульозного процесу та коморбідністю.Результати та обговорення. У більшості пацієнтів із супутніми вірусними гепатитами виявлено ознаки ураження печінки, які проявлялися гепатомегалією і спленомегалією, зниженням або підвищенням ехогенності паренхіми печінки, неоднорідністю її структури та параметрів портального кро­воплину, на відміну від пацієнтів із ВДТБ легень без вірусних гепатитів.Висновки. Ще до початку антимікобактеріальної терапії у пацієнтів із супутніми вірусними гепатитами були збільшені деякі біохімічні показники та спостерігалися зміни в паренхімі печінки при УЗД. Це потребує особливої уваги під час застосування антимікобактеріальних препаратів

Mortality after surgery in Europe: a 7 day cohort study

Background: Clinical outcomes after major surgery are poorly described at the national level. Evidence of heterogeneity between hospitals and health-care systems suggests potential to improve care for patients but this potential remains unconfirmed. The European Surgical Outcomes Study was an international study designed to assess outcomes after non-cardiac surgery in Europe.Methods: We did this 7 day cohort study between April 4 and April 11, 2011. We collected data describing consecutive patients aged 16 years and older undergoing inpatient non-cardiac surgery in 498 hospitals across 28 European nations. Patients were followed up for a maximum of 60 days. The primary endpoint was in-hospital mortality. Secondary outcome measures were duration of hospital stay and admission to critical care. We used χ² and Fisher’s exact tests to compare categorical variables and the t test or the Mann-Whitney U test to compare continuous variables. Significance was set at p<0·05. We constructed multilevel logistic regression models to adjust for the differences in mortality rates between countries.Findings: We included 46 539 patients, of whom 1855 (4%) died before hospital discharge. 3599 (8%) patients were admitted to critical care after surgery with a median length of stay of 1·2 days (IQR 0·9–3·6). 1358 (73%) patients who died were not admitted to critical care at any stage after surgery. Crude mortality rates varied widely between countries (from 1·2% [95% CI 0·0–3·0] for Iceland to 21·5% [16·9–26·2] for Latvia). After adjustment for confounding variables, important differences remained between countries when compared with the UK, the country with the largest dataset (OR range from 0·44 [95% CI 0·19 1·05; p=0·06] for Finland to 6·92 [2·37–20·27; p=0·0004] for Poland).Interpretation: The mortality rate for patients undergoing inpatient non-cardiac surgery was higher than anticipated. Variations in mortality between countries suggest the need for national and international strategies to improve care for this group of patients.Funding: European Society of Intensive Care Medicine, European Society of Anaesthesiology