23 research outputs found

    Results of rendering medical aid to victims with penetrating heart injuries at general surgery department

    Get PDF
    РАНЫ И ТРАВМЫ /ХИРСЕРДЦА ТРАВМЫ /ХИРРАНЫ ПРОНИКАЮЩИЕ /ХИРПЕРИКАРД /ПОВРЕЖД /ХИРТОРАКОТОМИЯСЕРДЦА ТАМПОНАДАРАНЫ КОЛОТЫЕСЕРДЦА ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОДСМЕРТНОСТЬДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯГЕМОДИНАМИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫЦель. Проанализировать результаты оказания помощи пострадавшим с ранением сердца в условиях общехирургического стационара. Материал и методы. Проведен ретроспективный анализ результатов лечения 21 потерпевшего с проникающими ранениями сердца. Со стабильными показателями гемодинамики было 5 (23,8%) пациентов, с нестабильными показателями – 11 (52,4%), доставлены в стационар в предагональном состоянии – 5 (23,8%). Согласно критериям AAST I класс травмы сердца установлен у 4 (19 %) пострадавших, III – у 1 (4,8%), IV – у 5 (23,8%), V – у 10 (47,6%), VI – у 1 (4,8%) пациента. Локализация травмы сердца: чаще всего был поврежден левый желудочек – в 10 (47,6%) случаях, реже левое предсердие – в 6 (28,6 %) и правый желудочек – в 5 (23,8 %) случаях. Результаты. Для доступа к сердцу у 20 потерпевших использовалась переднебоковая торакотомия в IV-V межреберье, только в одном случае выполнили билатеральную торакостернотомию ("clamshell"). Умерло 7 (33 %) пациентов, причиной смерти в 4 (19%) случаях был геморрагический шок, обусловленный массивной кровопотерей, в 2 (9,5%) – тампонада сердца, еще 1 (4,7%) пациент умер от острого инфаркта миокарда на второй день после операции. Послеоперационная летальность составила 33%. Как показал анализ, состояние гемодинамики потерпевшего определяет дифференцированный подход к соответственному диагностическому алгоритму. Основным методом лечения ранений сердца является экстренная торакотомия, временная остановка кровотечения с последующим ушиванием раны сердца на фоне проведения реанимационных мероприятий. Заключение. Выживание пациентов с ранениями сердца зависит от правильности эвакуационных и лечебных мероприятий на догоспитальном этапе, соблюдения организационных мероприятий оказания помощи и квалификации медицинского персонала.Objective. To analyze the results of providing aid to the victims with the heart injuries at the general surgery department. Methods. The retrospective analysis of the treatment results of 21 victims with penetrating injuries of the heart has been performed. There were 5 (23.8%) patients with stable hemodynamic parameters, 11 (52.4%) – with unstable parameters, 5 (23.8%) were delivered to the hospital in the preagony state. According to the criteria of American Association of Surgery Trauma (AAST), the class I of heart injury was diagnosed in 4 (19%) of the victims, III – in 1 (4.8%), IV – in 5 (23.8%), V – 10 (47.6%), VI – in 1 (4.8%) cases. According to the localization of cardiac trauma the left ventricle was most often damaged – in 10 (47.6%) cases, the left atrium – in 6 (28.6%) and the right ventricle – in 5 (23.8%) cases. Results. For the access to the heart in 20 patients, the anterolateral thoracotomy in the IV-V intercostal space was applied, only in one case, the bilateral thoracosternotomy ("clamshell") was used. 7 (33%) patients died, the cause of death in 4 (19%) was the hemorrhagic shock due to massive blood loss, in 2 (9.5%) - cardiac tamponade, 1 (4.7%) patient died of acute myocardial infarction on the second day after the surgery. Overall postoperative mortality made up 33%. As the analysis demonstrates, the condition of the patient’s hemodynamics determines a differentiated approach to the corresponding diagnostic algorithm. The main method of treatment of heart injuries is emergent thoracotomy, temporary bleeding stop with subsequent suturing the wound of the heart against the background of resuscitation measures. Conclusions. Survival rate of patients with heart injuries depends on the appropriate evacuation and medical measures at the prehospital stage, compliance with the organizational algorithm of providing medical care and qualification of medical personnel

    Silicon-plasmonic internal-photoemission detector for 40  Gbit/s data reception

    Get PDF
    Silicon-plasmonics enables the fabrication of active photonic circuits in CMOS technology with unprecedented operation speed and integration density. Regarding applications in chip-level optical interconnects, fast and efficient plasmonic photodetectors with ultrasmall footprints are of special interest. A particularly promising approach to silicon-plasmonic photodetection is based on internal photoemission (IPE), which exploits intrinsic absorption in plasmonic waveguides at the metal–dielectric interface. However, while IPE plasmonic photodetectors have already been demonstrated, their performance is still far below that of conventional high-speed photodiodes. In this paper, we demonstrate a novel class of IPE devices with performance parameters comparable to those of state-of-the-art photodiodes while maintaining footprints below 1  μm 2 . The structures are based on asymmetric metal–semiconductor–metal waveguides with a width of less than 75 nm. We measure record-high sensitivities of up to 0.12 A/W at a wavelength of 1550 nm. The detectors exhibit opto-electronic bandwidths of at least 40 GHz. We demonstrate reception of on–off keying data at rates of 40 Gbit/s

    Клінічне значення D-димерів крові при тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок у пацієнтів із тяжкою поєднаною травмою живота

    No full text
     Aim. To establish sensitivity and specificity of deep vein thrombosis detection in patients with severe combined abdominal trauma by studying cross-linked fibrin degradation products (D-dimer) using erythrocyte agglutination SimpliRED® technology.Materials and methods. We analyzed the treatment results of 105 patients with severe combined abdominal trauma who underwent surgery inLvivThoraco-AbdominalTraumaCenter (Surgical Department No. 1), Traumatology and Neurosurgery Departments of the Lviv City Emergency Hospital in 2012–2017.Results. The sensitivity and specificity of lower extremity deep venous thrombosis detection in patients with severe combined abdominal trauma was established by studying D-dimers as well as their dynamics. Mandatory inclusion criteria for the study were: negative result of the D-dimer test upon admission, absence of instrumental and clinical signs of lower extremity deep venous thrombosis. The examination was performed prior to the operation or mini-invasive methods of diagnostics (laparoscopy) and on day 3 and 7 after. The high value of the method is explained by its maximum adaptation to the conditions of urgent surgery; it does not require specific inhibitors, does not depend on blood sampling technology or platelet count and can be performed in a few minutes. A positive result, which indicated the active fibrinolysis, was evaluated within 2 min by erythrocyte agglutination in a test cell and the latter absence in a control one. The D-dimer test was positive in 78 (74.3 %) patients in the study group. The peak of positive test results was observed on the 5th day after surgery. In all the injured with lower extremity deep venous thrombosis, a strong positive test result was revealed, which was manifested by erythrocyte agglutination at the 5–20 sec and the presence of D-dimers for a long time (an average of 19.3 ± 7.1 days). In the low-risk group of deep vein thrombosis and embolism by J. Caprini, the positive test was detected in 6 (5.7 %) patients, in the moderate and high-risk groups – in 28 (26.7 %) and 44 (41.9 %), respectively.Conclusions. The method of D-dimers detection in blood by SimpliRED® technology showed a rather high sensitivity in patients with severe combined abdominal trauma of 82.3 %, but low specificity of 32.3 %. In the absence of prophylaxis, the incidence of deep vein thrombosis in patients with severe combined abdominal trauma was 25.7 %. The method of ultrasonic compression angioscanning of the lower extremity veins verified the proximal vein thrombosis predominance – 74.1 %. The risk of thrombus fragmentation and potential pulmonary thromboembolism was detected in 13.7 % of patients. Цель работы – установить чувствительность и специфичность диагностики тромбоза глубоких вен нижних конечностей у пациентов с тяжелой сочетанной травмой живота путем исследования продуктов деградации поперечносшитого фибрина (D-димер) методом определения агглютинации эритроцитов с использованием технологии Simplired®.Материалы и методы. В основе работы – результаты обследования и лечения 105 пациентов с тяжелой сочетанной травмой живота, прооперированных в городском центре торакоабдоминальной травмы г. Львова (на базе 1 хирургического отделения), в отделениях травматологии, нейрохирургии больницы скорой медицинской помощи в 2012–2017 гг.Результаты. Установлена чувствительность и специфичность диагностики тромбоза глубоких вен нижних конечностей у пациентов с тяжелой сочетанной травмой живота путем исследования D-димеров, а также их динамика в этой группе. Обязательные критерии включения у исследования: отрицательный результат D-димер теста при госпитализации, отсутствие инструментальных и клинических признаков тромбоза глубоких вен нижних конечностей. Исследования проводили перед выполнением операционного вмешательства или малоинвазивных методов обследования (лапароскопия), на 3 и 7 сутки после них. Ценность метода заключается в том, что он максимально адаптирован к условиям неотложной хирургии, не нуждается в специфических ингибиторах, не зависит от техники забора крови, количества тромбоцитов, может быть выполнен за несколько минут. Положительный результат, который указывал на активный фибринолиз, оценивали на протяжении 2 мин по агглютинации эритроцитов в тестовой ячейке и ее отсутствию в ячейке контроля. У 78 (74,3 %) пациентов исследуемой группы получен положительный D-димер тест. Пик положительных результатов теста отмечен на 5 сутки после операционного вмешательства. У всех травмированных с тромбозом глубоких вен нижних конечностей обнаружен резко положительный результат теста, который проявлялся агглютинацией эритроцитов на 5–20 с и наличием D-димеров в течение длительного времени (в среднем 19,3 ± 7,1 дня). В группе низкого риска венозных тромбозов и эмболии за J. Caprini положительный тест получен у 6 (5,7 %) пострадавших, в группах умеренной и высокой степени риска – у 28 (26,7 %) и 44 (41,9 %) травмированных соответственно.Выводы. У пациентов с тяжелой сочетанной травмой живота установлена достаточно высокая чувствительность (82,3 %) метода определения D-димеров крови с использованием технологии Simplired®, но низкая его специфичность (32,3 %). При отсутствии профилактики частота тромбоза глубоких вен у пациентов с тяжелой сочетанной травмой живота достигает 25,7 %. Методом ультразвукового компрессионного ангиосканирования вен нижних конечностей установлено преобладание проксимального характера тромбоза – 74,1 %. Угроза фрагментации и потенциальной тромбоэмболии легочной артерии обнаружена у 13,7 % пациентов. Мета роботи – встановити чутливість і специфічність виявлення тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок у пацієнтів із тяжкою поєднаною травмою живота шляхом дослідження продуктів деградації поперечнозшитого фібрину (D-димер) методом визначення аглютинації еритроцитів технологією SimpliRED®.Матеріали та методи. В основі роботи – результати обстеження та лікування 105 пацієнтів із тяжкою поєднаною травмою живота, яких прооперували в міському центрі торако-абдомінальної травми м. Львова (на базі 1 хірургічного відділення), у відділеннях травматології, нейрохірургії лікарні швидкої медичної допомоги у 2012–2017 рр.Результати. Встановили чутливість і специфічність виявлення тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок у пацієнтів із тяжкою поєднаною травмою живота шляхом дослідження D-димерів, а також їхню динаміку в цій групі. Обов’язкові критерії залучення в дослідження: негативний результат D-димер тесту під час госпіталізації, відсутність інструментальних і клінічних ознак тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок. Дослідження здійснили перед операційним втручанням чи використанням малоінвазивних методів обстеження (лапароскопія), на 3 та 7 добу після них. Цінність методу полягає у тому, що він максимально адаптований до умов невідкладної хірургії, не потребує специфічних інгібіторів, не залежить від техніки взяття крові, кількості тромбоцитів і може бути виконаний за кілька хвилин. Позитивний результат, який вказував на активний фібриноліз, оцінювали впродовж 2 хв за аглютинацією еритроцитів у тестовій комірці та відсутністю в комірці контролю. У 78 (74,3 %) пацієнтів групи дослідження отримали позитивний D-димер тест. Пік позитивних результатів тесту визначили на 5 добу після операційного втручання. У всіх травмованих із тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок виявили різко позитивний результат тесту, який проявлявся аглютинацією еритроцитів на 5–20 с і наявністю D-димерів протягом тривалого часу (в середньому 19,3 ± 7,1 дня). У групі низького ризику венозних тромбозів та емболій за J. Caprini позитивний тест визначили у 6 (5,7 %) постраждалих, у групах помірного та високого ступеня ризику – у 28 (26,7 %) та 44 (41,9 %) травмованих відповідно.Висновки. У пацієнтів із тяжкою поєднаною травмою живота встановили доволі високу чутливість (82,3 %) методу визначення D-димерів крові технологією SimpliRED®, але низьку його специфічність (32,3 %). За відсутності профілактики частота тромбозу глибоких вен у пацієнтів із тяжкою поєднаною травмою живота сягає 25,7 %. Методом ультразвукового компресійного ангіосканування вен нижніх кінцівок установили переважання проксимального характеру тромбозу – 74,1 %. Загрозу фрагментації та потенційної тромбоемболії легеневої артерії виявили у 13,7 % пацієнтів
    corecore