Long-term endometrial effects in postmenopausal women with early breast cancer participating in the Intergroup Exemestane Study (IES)—a randomised controlled trial of exemestane versus continued tamoxifen after 2–3 years tamoxifen

Background: The antiestrogen tamoxifen may have partial estrogen-like effects on the postmenopausal uterus. Aromatase inhibitors (AIs) are increasingly used after initial tamoxifen in the adjuvant treatment of postmenopausal early breast cancer due to their mechanism of action: a potential benefit being a reduction of uterine abnormalities caused by tamoxifen

Primary care physicians' use of family history for cancer risk assessment

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>Family history (FH) assessment is useful in identifying and managing patients at increased risk for cancer. This study assessed reported FH quality and associations with physician perceptions.</p> <p>Methods</p> <p>Primary care physicians practicing in two northeastern U.S. states were surveyed (n = 880; 70% response rate). Outcome measures of FH quality were extent of FH taken and ascertaining age at cancer diagnosis for affected family members. Predictors of quality measured in this survey included: perceived advantages and disadvantages of collecting FH information, knowledge of management options, access to supportive resources, and confidence in ability to interpret FH.</p> <p>Results</p> <p>Reported collection of information regarding second degree blood relatives and age of diagnosis among affected relatives was low. All hypothesized predictors were associated with measures of FH quality, but not all were consistent independent predictors. Perceived advantages of taking a family history, access to supportive resources, and confidence in ability to identify and manage higher risk patients were independent predictors of both FH quality measures. Perceived disadvantages of taking a family history was independently associated one measure of FH quality. Knowledge of management options was not independently associated with either quality measure.</p> <p>Conclusions</p> <p>Modifiable perception and resource factors were independently associated with quality of FH taking in a large and diverse sample of primary care physicians. Improving FH quality for identification of high risk individuals will require multi-faceted interventions.</p

Значення трансвагінальної ультрасонографії в оцінюванні стану ендометрія у жінок із кровотечею у постменопаузі

Cancer of the endometrium is the most common type of gynecologic cancer in the United States. Vaginal bleeding is the presenting sign in more than 90% of postmenopausal women with endometrial carcinoma. Clinical risk factors for endometrial cancer, including but not limited to age, obesity, use of unopposed estrogen, specific medical comorbidities (eg, polycystic ovary syndrome, type 2 diabetes mellitus, atypical glandular cells on screening cervical cytology), and family history of gynecologic malignancy also should be considered when evalu ating postmenopausal bleeding. The clinical approach to postmenopausal bleeding requires prompt and efficient evaluation to exclude or diagnose endometrial carcinoma and endometrial intraepithelial neoplasia. Transvaginal ultrasonography usually is sufficient for an initial evaluation of postmenopausal bleeding if the ultrasound images reveal a thin endometrial echo (less than or equal to 4 mm), given that an endometrial thickness of 4 mm or less has a greater than 99% negative predictive value for endometrial cancer. Transvaginal ultrasonography is a reason able alternative to endometrial sampling as a first approach in evaluating a postmenopausal woman with an initial episode of bleeding. If blind sampling does not reveal endometrial hyperplasia or malignancy, further testing, such as hysteroscopy with dilation and curettage, is warranted in the evaluation of women with persistent or recurrent bleeding. An endometrial measurement greater than 4 mm that is incidentally discovered in a postmenopausal patient without bleeding need not routinely trigger evaluation, although an individualized assessment based on patient characteristics and risk factors is appropriate. Transvaginal ultrasonography is not an appropriate screening tool for endometrial cancer in postmenopausal women without bleeding.Рак эндометрия является наиболее распространенным раком в гинекологической практике в Соединенных Штатах Америки. Вагиналь-ное кровотечение как признак карциномы эндометрия отмечается более чем у 90 женщин в постменопаузе. При оценке кровотечения в постменопаузе следует учитывать наличие клинических факторов риска развития рака эндометрия, не только таких, как возраст, ожире-ние, использование эстрогенов (без гестагенов), специфические коморбидные состояния (например, синдром поликистозных яичников, сахарный диабет 2-го типа, выявление атипичных железистых клеток при проведении цитологического скрининга шейки матки), но и семейный анамнез гинекологических злокачественных заболеваний.Клинический подход к кровотечениям в постменопаузе предполагает необходимость оперативного и эффективного оценивания для исключения или подтверждения диагноза рака эндометрия и эндометриальной интраэпителиальной неоплазии. Проведение трансва-гинальной ультрасонографии обычно достаточно для начальной оценки кровотечения в постменопаузе при наличии на ультразвуковых изображениях тонкой эхо-структуры эндометрия (≤ 4 мм), учитывая, что толщина эндометрия 4 мм или меньше является негативным прогностическим значением, равным 99% в отношении рака эндометрия. Трансвагинальная ультрасонография является разумной аль-тернативой забора ткани эндометрия на исследование в качестве первичной тактики оценки состояния женщин в постменопаузе с кро-вотечением, возникшем впервые. Если при слепом взятии материала не обнаружено гиперплазии эндометрия и злокачественного со-стояния, то дальнейшее обследование, такое, как гистероскопия с расширением и выскабливанием является обоснованным подходом к диагностике женщин с постоянным или рецидивирующим кровотечением.Пациентки с отсутствием кровотечения в постменопаузе, у которых случайно обнаружена толщина эндометрия 4 мм и более, не требуют рутинного обследования, хотя проведение индивидуального оценивания с учетом характеристик пациенток и факторов риска является уместным. Трансвагинальное ультразвуковое исследование не является уместным методом скрининга рака эндометрия у женщин в по-стменопаузе при отсутствии кровотечения.Рак ендометрія є найбільш поширеним раком у гінекологічній практиці у Сполучених Штатах Америки. Вагінальна кровотеча як озна-ка карциноми ендометрія відзначається більш ніж у 90 жінок у постменопаузі. Під час оцінювання кровотечі у постменопаузі слід вра-ховувати наявність клінічних факторів ризику розвитку раку ендометрія, не тільки таких, як вік, ожиріння, використання естрогенів (без гестагенів), специфічні коморбідні стани (наприклад, синдром полікистозних яєчників, цукровий діабет 2-го типу, виявлення атипових залозистих клітин при проведенні цитологічного скринінгу шийки матки), але й сімейний анамнез щодо гінекологічних злоякісних захворювань. Клінічний підхід до кровотеч у постменопаузі передбачає необхідність оперативного та ефективного оцінювання для виключен-ня або підтвердження діагнозу раку ендометрія та ендометріальної інтраепітеліальної неоплазії. Проведення трансвагінальної ультрасонографії зазвичай є достатнім для початкової оцінки кровотечі у постменопаузі за наявності на ультразвукових зображен-нях тонкої ехо-структури ендометрія (≤ 4 мм), враховуючи те, що товщина ендометрія 4 мм або менше є негативним прогностичним значенням, яке дорівнює більше 99% щодо раку ендометрія. Трансвагінальна ультрасонографія є розумною альтернативою забору тканини ендометрія на дослідження в якості первинної тактики оцінювання стану жінок у постменопаузі з кровотечею, що виникла вперше. Якщо при сліпому взятті матеріалу не виявлено гіперплазії ендометрія та злоякісного стану, то подальше обстеження, таке, як гістероскопія з розширенням та вишкрібанням є обґрунтованим підходом щодо діагностики жінок із постійною або реци-дивуючою кровотечею. Пацієнтки з відсутністю кровотечі у постменопаузі, в яких випадково виявлена товщина ендометрія 4 мм та більше, не потребують рутинного обстеження, хоча проведення індивідуального оцінювання з урахуванням характеристик пацієнток та факторів ризику є доречним. Трансвагінальне ультразвукове обстеження не є доречним методом скринінгу рака ендометрія у жінок у постменопаузі при відсутності кровотечі

ACOG Committee Opinion Number 795: Elective Female Genital Cosmetic Surgery

“Female genital cosmetic surgery” is a broad term that comprises numerous procedures, including labiaplasty, clitoral hood reduction, hymenoplasty, labia majora augmentation, vaginoplasty, and G-spot amplification. Both patient interest in and performance of cosmetic genital procedures have increased during the past decade. Lack of published studies and standardized nomenclature related to female genital cosmetic surgical procedures and their outcomes translates to a lack of clear information on incidence and prevalence and limited data on risks and benefits. Women should be informed about the lack of high-quality data that support the effectiveness of genital cosmetic surgical procedures and counseled about their potential complications, including pain, bleeding, infection, scarring, adhesions, altered sensation, dyspareunia, and need for reoperation. Obstetrician–gynecologists should have sufficient training to recognize women with sexual function disorders as well as those with depression, anxiety, and other psychiatric conditions. Individuals should be assessed, if indicated, for body dysmorphic disorder. In women who have suspected psychological concerns, a referral for evaluation should occur before considering surgery. As for all procedures, obstetrician–gynecologists who perform genital cosmetic surgical procedures should inform prospective patients about their experience and surgical outcomes. Patients should be made aware that surgery or procedures to alter sexual appearance or function (excluding procedures performed for clinical indications, such as clinically diagnosed female sexual dysfunction, pain with intercourse, interference in athletic activities, previous obstetric or straddle injury, reversing female genital cutting, vaginal prolapse, incontinence, or gender affirmation surgery) are not medically indicated, pose substantial risk, and their safety and effectiveness have not been established