Лабораторне дослідження напружено-деформованого стану бурильної колони в локальному перегині свердловини

The object of research is the operation of the drill string in the local bend of the well. One of the most problematic aspects in this case is the establishment of its stress-strain state. This is very important information, which, in particular, is used to make decisions on the duration and possibility of operating the drill string in a given geological and technical conditions.Based on a critical literature review, physical modeling of the object of study was chosen to solve this problem. In particular, a special laboratory stand was designed, manufactured and tested, which provides:load model of the drill string axial tensile force and torque;modeling of curvilinear axes of wells with possible local excesses, based on the results of industrial inclinometry and profilometry;measurement of stresses and deformations of the model of the column and their interpretation to the values of the natural object.As a model of a drill string, a copper tube with a weighting agent was used to provide criterial similarity with a full-scale object. To measure normal stresses on a drill string model, strain gauging was used. At the same time, analog voltage values on strain gauges are digitized and transferred to a personal computer for further processing and interpretation.With the help of the proposed laboratory stand, experimental studies of the stress-strain state of a 127-mm drill string model in a local bend of well No. 10 of the Odesa deposit (Ukraine) were carried out. It has been established that the normal bending stresses that arise in this case can more than three times exceed the same values obtained without taking into account the presence of the specified curvature of the borehole axis.Thanks to the proposed experimental method, it is possible to study the deformations and stresses that occur in the drill strings during their work in wells with local axial kinks. There is no need to apply complex analytical transformations and algorithms. In addition, the model has the same physical nature as the object of study. This is an extremely weighty argument, especially in the study of complex cases of interaction between the drill string and the borehole walls.Объектом исследования данной работы является эксплуатация бурильной колонны в локальном изгибе скважины. Одним из самых проблемных аспектов в данном случае считается установление ее напряженно-деформированного состояния. Это очень важная информация, которая, в частности, используется для принятия решений о продолжительности и возможности эксплуатации бурильной колонны в заданных геолого-технических условиях.Опираясь на критический обзор литературы, для решения указанной проблемы избрано физическое моделирование объекта исследования. В частности, был спроектирован, изготовлен и апробирован специальный лабораторный стенд, который обеспечивает:нагрузку модели бурильной колонны осевой силой растяжения и крутящим моментом;моделирование криволинейных осей скважин с возможными локальными изгибами, опираясь на результаты промышленной инклинометрии и профилеметрии;измерение напряжений и деформаций модели колонны и их интерпретация к величинам натурного объекта.В качестве модели бурильной колонны использовано медную трубку с утяжелителем для обеспечения критериального сходства с натурным объектом. Для измерения нормальных напряжений на модели бурильной колонны использован метод тензометрирования. При этом, аналоговые значения напряжений на тензодатчиках оцифровываются и передаются на персональный компьютер для дальнейшей обработки и интерпретации.С помощью предложенного лабораторного стенда были проведены экспериментальные исследования напряженно-деформированного состояния модели бурильной колонны диаметром 127 мм в локальном изгибе скважины № 10 Одесского месторождения (Украина). Установлено, что нормальные напряжения от изгиба, которые при этом возникают, могут больше чем втрое превышать аналогичные величины, полученные без учета наличия указанного искривления оси скважины.Благодаря предложенному экспериментальному методу обеспечивается возможность исследования деформаций и напряжений, возникающих в бурильных колоннах во время их работы в скважинах с локальными изгибами осей. При этом нет необходимости применять сложные аналитические преобразования и алгоритмы. Кроме этого, модель имеет такую же физическую природу, как и объект исследования. Это чрезвычайно весомый аргумент, особенно при исследовании сложных случаев взаимодействия бурильной колонны со стенками скважины.Об’єктом дослідження даної роботи є експлуатація бурильної колони в локальному перегині свердловини. Одним із найбільш проблемних аспектів у даному випадку вважається встановлення її напружено-деформованого стану. Це надзвичайно важлива інформація, яка, зокрема, використовується для прийняття рішень щодо тривалості та можливості експлуатації бурильної колони в заданих геолого-технічних умовах.Опираючись на критичний огляд літератури, для вирішення вказаної проблеми обрано фізичне моделювання об’єкту дослідження. Зокрема, було спроектовано, виготовлено та апробовано спеціальний лабораторний стенд, який забезпечує:навантаження моделі бурильної колони осьовою силою розтягу й крутним моментом;моделювання криволінійних осей свердловин із можливими локальними перегинами, опираючись на результати промислової інклінометрії та профілеметрії;вимірювання напружень і деформацій моделі колони та їх інтерпретація до величин натурного об’єкту.В якості моделі бурильної колони використано мідну трубку із обважнювачем для забезпечення критеріальної подібності із натурним об’єктом. Для вимірювання нормальних напружень на моделі бурильної колони використано метод тензометрування. При цьому, аналогові значення напруг на тензодавачах оцифровуються та передаються на персональний комп’ютер для подальшого оброблення й інтерпретації.За допомогою запропонованого лабораторного стенду було проведено експериментальні дослідження напружено-деформованого стану моделі бурильної колони діаметром 127 мм в локальному перегині свердловини № 10 Одеського родовища (Україна). Встановлено, що нормальні напруження від згину, які при цьому виникають, можуть більше ніж втричі перевищувати аналогічні величини, отримані без врахування наявності вказаного викривлення осі свердловини.Завдяки запропонованому експериментальному методу забезпечується можливість дослідження деформацій і напружень, які виникають у бурильних колонах підчас їх роботи у свердловинах із локальними перегинами осей. При цьому немає необхідності застосовувати складні аналітичні перетворення та алгоритми. Крім того, модель має таку саму фізичну природу, як і об’єкт дослідження. Це є надзвичайно вагомим аргументом, особливо при дослідженні складних випадків взаємодії бурильної колони зі стінками свердловини

Лабораторне дослідження напружено-деформованого стану бурильної колони в локальному перегині свердловини

The object of research is the operation of the drill string in the local bend of the well. One of the most problematic aspects in this case is the establishment of its stress-strain state. This is very important information, which, in particular, is used to make decisions on the duration and possibility of operating the drill string in a given geological and technical conditions.Based on a critical literature review, physical modeling of the object of study was chosen to solve this problem. In particular, a special laboratory stand was designed, manufactured and tested, which provides:load model of the drill string axial tensile force and torque;modeling of curvilinear axes of wells with possible local excesses, based on the results of industrial inclinometry and profilometry;measurement of stresses and deformations of the model of the column and their interpretation to the values of the natural object.As a model of a drill string, a copper tube with a weighting agent was used to provide criterial similarity with a full-scale object. To measure normal stresses on a drill string model, strain gauging was used. At the same time, analog voltage values on strain gauges are digitized and transferred to a personal computer for further processing and interpretation.With the help of the proposed laboratory stand, experimental studies of the stress-strain state of a 127-mm drill string model in a local bend of well No. 10 of the Odesa deposit (Ukraine) were carried out. It has been established that the normal bending stresses that arise in this case can more than three times exceed the same values obtained without taking into account the presence of the specified curvature of the borehole axis.Thanks to the proposed experimental method, it is possible to study the deformations and stresses that occur in the drill strings during their work in wells with local axial kinks. There is no need to apply complex analytical transformations and algorithms. In addition, the model has the same physical nature as the object of study. This is an extremely weighty argument, especially in the study of complex cases of interaction between the drill string and the borehole walls.Объектом исследования данной работы является эксплуатация бурильной колонны в локальном изгибе скважины. Одним из самых проблемных аспектов в данном случае считается установление ее напряженно-деформированного состояния. Это очень важная информация, которая, в частности, используется для принятия решений о продолжительности и возможности эксплуатации бурильной колонны в заданных геолого-технических условиях.Опираясь на критический обзор литературы, для решения указанной проблемы избрано физическое моделирование объекта исследования. В частности, был спроектирован, изготовлен и апробирован специальный лабораторный стенд, который обеспечивает:нагрузку модели бурильной колонны осевой силой растяжения и крутящим моментом;моделирование криволинейных осей скважин с возможными локальными изгибами, опираясь на результаты промышленной инклинометрии и профилеметрии;измерение напряжений и деформаций модели колонны и их интерпретация к величинам натурного объекта.В качестве модели бурильной колонны использовано медную трубку с утяжелителем для обеспечения критериального сходства с натурным объектом. Для измерения нормальных напряжений на модели бурильной колонны использован метод тензометрирования. При этом, аналоговые значения напряжений на тензодатчиках оцифровываются и передаются на персональный компьютер для дальнейшей обработки и интерпретации.С помощью предложенного лабораторного стенда были проведены экспериментальные исследования напряженно-деформированного состояния модели бурильной колонны диаметром 127 мм в локальном изгибе скважины № 10 Одесского месторождения (Украина). Установлено, что нормальные напряжения от изгиба, которые при этом возникают, могут больше чем втрое превышать аналогичные величины, полученные без учета наличия указанного искривления оси скважины.Благодаря предложенному экспериментальному методу обеспечивается возможность исследования деформаций и напряжений, возникающих в бурильных колоннах во время их работы в скважинах с локальными изгибами осей. При этом нет необходимости применять сложные аналитические преобразования и алгоритмы. Кроме этого, модель имеет такую же физическую природу, как и объект исследования. Это чрезвычайно весомый аргумент, особенно при исследовании сложных случаев взаимодействия бурильной колонны со стенками скважины.Об’єктом дослідження даної роботи є експлуатація бурильної колони в локальному перегині свердловини. Одним із найбільш проблемних аспектів у даному випадку вважається встановлення її напружено-деформованого стану. Це надзвичайно важлива інформація, яка, зокрема, використовується для прийняття рішень щодо тривалості та можливості експлуатації бурильної колони в заданих геолого-технічних умовах.Опираючись на критичний огляд літератури, для вирішення вказаної проблеми обрано фізичне моделювання об’єкту дослідження. Зокрема, було спроектовано, виготовлено та апробовано спеціальний лабораторний стенд, який забезпечує:навантаження моделі бурильної колони осьовою силою розтягу й крутним моментом;моделювання криволінійних осей свердловин із можливими локальними перегинами, опираючись на результати промислової інклінометрії та профілеметрії;вимірювання напружень і деформацій моделі колони та їх інтерпретація до величин натурного об’єкту.В якості моделі бурильної колони використано мідну трубку із обважнювачем для забезпечення критеріальної подібності із натурним об’єктом. Для вимірювання нормальних напружень на моделі бурильної колони використано метод тензометрування. При цьому, аналогові значення напруг на тензодавачах оцифровуються та передаються на персональний комп’ютер для подальшого оброблення й інтерпретації.За допомогою запропонованого лабораторного стенду було проведено експериментальні дослідження напружено-деформованого стану моделі бурильної колони діаметром 127 мм в локальному перегині свердловини № 10 Одеського родовища (Україна). Встановлено, що нормальні напруження від згину, які при цьому виникають, можуть більше ніж втричі перевищувати аналогічні величини, отримані без врахування наявності вказаного викривлення осі свердловини.Завдяки запропонованому експериментальному методу забезпечується можливість дослідження деформацій і напружень, які виникають у бурильних колонах підчас їх роботи у свердловинах із локальними перегинами осей. При цьому немає необхідності застосовувати складні аналітичні перетворення та алгоритми. Крім того, модель має таку саму фізичну природу, як і об’єкт дослідження. Це є надзвичайно вагомим аргументом, особливо при дослідженні складних випадків взаємодії бурильної колони зі стінками свердловини

Визначення впливу стану породоруйнівного інструменту на силу різання породи

At present, the most common tools for drilling operations are those rock-destroying ones that are equipped with cutting elements made from polycrystalline diamonds (PDC) and diamond carbide inserts (DCI). Given this, it is a relevant task to study the influence of the degree of wear of cutting elements on the strength and energy parameters of the process of rock destruction. In order to determine this influence, we have experimentally investigated the cutting process involving a single cutter under laboratory conditions. The mean values of the cutting force components (circular ((Рz) and normal (Рy)) have been established at the cutting depth 0.5; 1.0; 1.5; and 2.0 mm, at a varying degree of the cutting element wear (a flat of 0; 5.0; and 8.0 mm). We have determined the magnitude of cutting work and the specific energy of rock destruction. At a cutting depth of 0.5 mm, with an increase in the cutting element wear rate from 0 to 8 mm, the magnitude of work grows from 0.06376 to 0.121 N∙m. At a cutting depth of 2.0 mm, the magnitude of work increases from 0.624 to 3.603 N∙m. The energy intensity of the rock destruction process increases, with an increase in the cutting depth from 0.5 to 2.0 mm, from 3.88 kJ/m2 to 11.66 kJ/m2 for a sharp cutter. Based on the study results, we have built dependence charts of the average values of the cutting force components and its normal component (Рy) on cutting depth and the cutting element wear degree. The results obtained have shown a significant influence of the size of the wear flat on the increase in the process strength parameters, which is the basis for regulating a wear degree of cutting elements during drilling. We have established the tendency towards a growth in the resultant force and specific work of rock cutting by a cutting element with an increase in wear degree. This makes it possible to determine, based on the indicators of fluctuations in the instantaneous strength values during drilling of wells, or based on a change in power, the wear degree of the cutting elements, and to predict the probability of their destructionНа сегодня наиболее употребляемым при проведении буровых работ является породоразрушающий инструмент, оснащенный режущими элементами из поликристаллических алмазов (PDC) и алмазно-твердосплавными пластинами (АТП). Для него актуальны исследования влияния степени износа режущих элементов на силовые и энергетические параметры процесса разрушения горной породы. С целью определения этого влияния, в лабораторных условиях проведены экспериментальные исследования процесса резания единичным резцом. Определены средние значения составляющих силы резания (круговой (Рz) и нормальной (Рy)) при глубинах резания 0,5; 1,0; 1,5; и 2,0 мм режущим инструментом с разной степенью износа (износ 0, 5,0 и 8,0 мм). Установлена величина работы резки и удельной энергии разрушения горной породы. При глубине резания 0,5 мм с увеличением степени износа режущего элемента (от 0 до 8 мм) величина работы возрастает от 0,06376 до 0,121 Н×м. При глубине резания 2,0 – величина работы возрастает от 0,624 до 3,603 Н×м. Энергоемкость процесса разрушения породы при увеличении глубины резания с 0,5 до 2,0 мм острым резцом возрастает с 3,88 кДж м2 до 11,66 кДж/м2. По результатам исследований построены графические зависимости усредненных значений составляющих силы резания и ее нормальной составляющей (Ру) от глубины резания и степени износа режущего элемента. Полученные результаты показали существенное влияние степени износа на рост силовых параметров процесса, что является основанием для регламентирования степени износа режущих элементов в процессе бурения. Определена тенденция роста результирующей силы и удельной работы резания горной породы режущим элементом с увеличением степени износа. Это дает возможность по показателям колебаний мгновенных значений силы при бурении скважин или изменением мощности определять степень износа режущих элементов и предусматривать возможность их разрушенияНа сьогодні найуживанішим при проведенні бурових робіт є породоруйнівний інструмент, оснащений ріжучими елементами з полікристалічних алмазів (PDC) та алмазно-твердосплавними пластинами (АТП). Для нього є актуальними дослідження впливу ступеню зношення ріжучих елементів на силові та енергетичні параметри процесу руйнування гірської породи. З метою визначення цього впливу, в лабораторних умовах проведено експериментальні дослідження процесу різання одиничним різцем. Визначено середні значення складових сили різання (колової (Рz) та нормальної (Рy)) при глибинах різання 0,5; 1,0; 1,5; та 2,0 мм за різного ступеню зношення ріжучого елемента (лиска 0, 5,0 та 8,0 мм). Встановлено величину роботи різання та питомої енергії руйнування гірської породи. При глибині різання 0,5 мм зі збільшенням ступеню зношення ріжучого елемента (від 0 до 8 мм) величина роботи зростає від 0,06376 до 0,121 Н×м. При глибині різання 2,0 мм – величина роботи зростає від 0,624 до 3,603 Н×м. Енергоємність процесу руйнування породи при збільшенні глибини різання з 0,5 до 2,0 мм для гострого різця зростає з 3,88 кДж/м2 до 11,66 кДж/м2. За результатами досліджень побудовані графічні залежності усереднених значень складових сили різання та її нормальної складової (Ру) від глибини різання та ступеню зношення ріжучого елемента. Одержані результати показали суттєвий вплив розміру лиски зношування на зростання силових параметрів процесу, що є підставою для регламентування ступеню зношення ріжучих елементів в процесі буріння. Визначена тенденція зростання результуючої сили та питомої роботи різання гірської породи ріжучим елементом зі збільшенням ступеню зношення. Це дає можливість за показниками коливань миттєвих значень сили при бурінні свердловин або за зміною потужності визначати ступінь зношення ріжучих елементів та передбачати ймовірність їх руйнуванн

Визначення впливу стану породоруйнівного інструменту на силу різання породи

At present, the most common tools for drilling operations are those rock-destroying ones that are equipped with cutting elements made from polycrystalline diamonds (PDC) and diamond carbide inserts (DCI). Given this, it is a relevant task to study the influence of the degree of wear of cutting elements on the strength and energy parameters of the process of rock destruction. In order to determine this influence, we have experimentally investigated the cutting process involving a single cutter under laboratory conditions. The mean values of the cutting force components (circular ((Рz) and normal (Рy)) have been established at the cutting depth 0.5; 1.0; 1.5; and 2.0 mm, at a varying degree of the cutting element wear (a flat of 0; 5.0; and 8.0 mm). We have determined the magnitude of cutting work and the specific energy of rock destruction. At a cutting depth of 0.5 mm, with an increase in the cutting element wear rate from 0 to 8 mm, the magnitude of work grows from 0.06376 to 0.121 N∙m. At a cutting depth of 2.0 mm, the magnitude of work increases from 0.624 to 3.603 N∙m. The energy intensity of the rock destruction process increases, with an increase in the cutting depth from 0.5 to 2.0 mm, from 3.88 kJ/m2 to 11.66 kJ/m2 for a sharp cutter. Based on the study results, we have built dependence charts of the average values of the cutting force components and its normal component (Рy) on cutting depth and the cutting element wear degree. The results obtained have shown a significant influence of the size of the wear flat on the increase in the process strength parameters, which is the basis for regulating a wear degree of cutting elements during drilling. We have established the tendency towards a growth in the resultant force and specific work of rock cutting by a cutting element with an increase in wear degree. This makes it possible to determine, based on the indicators of fluctuations in the instantaneous strength values during drilling of wells, or based on a change in power, the wear degree of the cutting elements, and to predict the probability of their destructionНа сегодня наиболее употребляемым при проведении буровых работ является породоразрушающий инструмент, оснащенный режущими элементами из поликристаллических алмазов (PDC) и алмазно-твердосплавными пластинами (АТП). Для него актуальны исследования влияния степени износа режущих элементов на силовые и энергетические параметры процесса разрушения горной породы. С целью определения этого влияния, в лабораторных условиях проведены экспериментальные исследования процесса резания единичным резцом. Определены средние значения составляющих силы резания (круговой (Рz) и нормальной (Рy)) при глубинах резания 0,5; 1,0; 1,5; и 2,0 мм режущим инструментом с разной степенью износа (износ 0, 5,0 и 8,0 мм). Установлена величина работы резки и удельной энергии разрушения горной породы. При глубине резания 0,5 мм с увеличением степени износа режущего элемента (от 0 до 8 мм) величина работы возрастает от 0,06376 до 0,121 Н×м. При глубине резания 2,0 – величина работы возрастает от 0,624 до 3,603 Н×м. Энергоемкость процесса разрушения породы при увеличении глубины резания с 0,5 до 2,0 мм острым резцом возрастает с 3,88 кДж м2 до 11,66 кДж/м2. По результатам исследований построены графические зависимости усредненных значений составляющих силы резания и ее нормальной составляющей (Ру) от глубины резания и степени износа режущего элемента. Полученные результаты показали существенное влияние степени износа на рост силовых параметров процесса, что является основанием для регламентирования степени износа режущих элементов в процессе бурения. Определена тенденция роста результирующей силы и удельной работы резания горной породы режущим элементом с увеличением степени износа. Это дает возможность по показателям колебаний мгновенных значений силы при бурении скважин или изменением мощности определять степень износа режущих элементов и предусматривать возможность их разрушенияНа сьогодні найуживанішим при проведенні бурових робіт є породоруйнівний інструмент, оснащений ріжучими елементами з полікристалічних алмазів (PDC) та алмазно-твердосплавними пластинами (АТП). Для нього є актуальними дослідження впливу ступеню зношення ріжучих елементів на силові та енергетичні параметри процесу руйнування гірської породи. З метою визначення цього впливу, в лабораторних умовах проведено експериментальні дослідження процесу різання одиничним різцем. Визначено середні значення складових сили різання (колової (Рz) та нормальної (Рy)) при глибинах різання 0,5; 1,0; 1,5; та 2,0 мм за різного ступеню зношення ріжучого елемента (лиска 0, 5,0 та 8,0 мм). Встановлено величину роботи різання та питомої енергії руйнування гірської породи. При глибині різання 0,5 мм зі збільшенням ступеню зношення ріжучого елемента (від 0 до 8 мм) величина роботи зростає від 0,06376 до 0,121 Н×м. При глибині різання 2,0 мм – величина роботи зростає від 0,624 до 3,603 Н×м. Енергоємність процесу руйнування породи при збільшенні глибини різання з 0,5 до 2,0 мм для гострого різця зростає з 3,88 кДж/м2 до 11,66 кДж/м2. За результатами досліджень побудовані графічні залежності усереднених значень складових сили різання та її нормальної складової (Ру) від глибини різання та ступеню зношення ріжучого елемента. Одержані результати показали суттєвий вплив розміру лиски зношування на зростання силових параметрів процесу, що є підставою для регламентування ступеню зношення ріжучих елементів в процесі буріння. Визначена тенденція зростання результуючої сили та питомої роботи різання гірської породи ріжучим елементом зі збільшенням ступеню зношення. Це дає можливість за показниками коливань миттєвих значень сили при бурінні свердловин або за зміною потужності визначати ступінь зношення ріжучих елементів та передбачати ймовірність їх руйнуванн

Information support of design innovation activity of the Technical University

The problem of adaptation of educational space of technical university to modern market requirements is considered. There are described the results of studying the requests of higher education applicants and their vision of the success of the study. The aim of the article is to build an architecture of an information system similar to that used by modern enterprises, which will provide a combination of scientific, design and educational activities of the academic community, taking into account market needs. The main scientific research methods are bibliographic analysis, comparative analysis, methods of analogies. The conceptual architecture of the Information Support of Design Innovation Activity of the Technical University system based on the construction of a unified scientific and educational information space is described. The main task of the university's information space is to prepare students for activities of the real market. There are determined the necessity and limits of application of the modern access control system at the universities of Ukraine, in particular for the organization of independent work of students. There is offered the way to reach the 4th level of technological readiness of students 'and teachers' development. The construction of an ontological description of the subject area of a technical university, the development of the application of a grid model for the description of scientific and technical information, and the determination of the current technical status are defined as the basis of the system of setting tasks for project groups in the transition to project-oriented learning. The question of the appropriateness of using adaptive case management system as a basic concept of building electronic document management system is resolved. The use of the competence approach as a mechanism of stimulating technical creativity within the educational process and in the work of researchers from the University staff is conside

Determining the Influence of the Condition of Rock-destroying Tools on the Rock Cutting Force

At present, the most common tools for drilling operations are those rock-destroying ones that are equipped with cutting elements made from polycrystalline diamonds (PDC) and diamond carbide inserts (DCI). Given this, it is a relevant task to study the influence of the degree of wear of cutting elements on the strength and energy parameters of the process of rock destruction. In order to determine this influence, we have experimentally investigated the cutting process involving a single cutter under laboratory conditions. The mean values of the cutting force components (circular ((Рz) and normal (Рy)) have been established at the cutting depth 0.5; 1.0; 1.5; and 2.0 mm, at a varying degree of the cutting element wear (a flat of 0; 5.0; and 8.0 mm). We have determined the magnitude of cutting work and the specific energy of rock destruction. At a cutting depth of 0.5 mm, with an increase in the cutting element wear rate from 0 to 8 mm, the magnitude of work grows from 0.06376 to 0.121 N∙m. At a cutting depth of 2.0 mm, the magnitude of work increases from 0.624 to 3.603 N∙m. The energy intensity of the rock destruction process increases, with an increase in the cutting depth from 0.5 to 2.0 mm, from 3.88 kJ/m2 to 11.66 kJ/m2 for a sharp cutter. Based on the study results, we have built dependence charts of the average values of the cutting force components and its normal component (Рy) on cutting depth and the cutting element wear degree. The results obtained have shown a significant influence of the size of the wear flat on the increase in the process strength parameters, which is the basis for regulating a wear degree of cutting elements during drilling. We have established the tendency towards a growth in the resultant force and specific work of rock cutting by a cutting element with an increase in wear degree. This makes it possible to determine, based on the indicators of fluctuations in the instantaneous strength values during drilling of wells, or based on a change in power, the wear degree of the cutting elements, and to predict the probability of their destructio