Механічна поведінка зміцнених частинками термопластичних матричних композитів з використанням моделювання методом кінцевих елементів

Частинки стають все більш популярними армуючими елементами у виробах, виготовлених методом лиття під тиском. Зміцнення частинками дозволяє обробляти термопластик із застосуванням тих самих методів, що і для неармованого термопластика. Ультрадисперсні частинки, діаметр яких порівнянний з кристалічними областями в полімері, мають помітний зміцнюючий ефект на еластичні властивості полімеру. Дрібні частинки міцно прилипають до полімеру, що призводить до сильного зміцнюючого ефекту. У зміцнених частинками термопластичних матричних композитах навантаження не прикладаються безпосередньо до частинок, а прикладаються до матриці, і частина прикладеного навантаження передається частинкам. Процес передачі навантаження між частинками та матрицею залежить від міцності поверхні розділу. У роботі модель багаточастинкового композиту була проаналізована при розтягуючому навантаженні. Метою даної роботи є аналіз впливу діаметра частинок (використовували частинки з діаметрами 19.61, 26.15, 39.22 та 78.45 мкм) на напруження фон Мізеса термопластичного матричного композиту із нейлону 66, армованого частинками скла, з використанням методу кінцевих елементів (FEA). Друга мета роботи полягає в аналізі впливу упаковки частинок (квадратне, шестикутне та випадкове розташування) на поведінку нанокомпозитів.Particles are becoming increasingly popular reinforcing elements in products made by injection molding. Particles reinforcement allows the thermoplastic to be processed employing the same methods as those used for unreinforced thermoplastic. Ultrafine particles, whose diameters are comparable to the crystalline regions in the polymer, have a prominent reinforcing effect on the elastic properties of the polymer. Small particles adhere strongly to the polymer, which leads to a strong reinforcing effect. In particle reinforced thermoplastic matrix composites, loads are not directly applied to the particles but are applied to the matrix, and some of the applied loads are transferred to the particles. The process of transfer of load between particles and matrix depends on the strength of the interface. In this work, multiparticle composite model was analyzed under tensile load. The purpose of this work is to analyze the influence of particle diameter (the diameters of 19.61, 26.15, 39.22 and 78.45 m were used) on the Von Mises stress of glass particle reinforced thermoplastic nylon 66 matrix composite using finite element analysis (FEA). The second objective is to analyze the effect of particle packing (square, hexagonal and random arrangement) on nanocomposite behavior

Experimental Investigation on Tool Wear Behavior and Cutting Temperature during Dry Machining of Carbon Steel SAE 1030 Using KC810 and KC910 Coated Inserts

The removal of cutting fluids and lubrication in dry machining operations requires a good knowledge and full control of all the mechanisms that lead to tool damage. In order to optimize dry machining operations, it is necessary to clearly identify the wear patterns, determine the contact conditions and define the relationship between the contact parameters and the operating conditions. The idea is to choose optimal cutting conditions which lead to the best contact conditions limiting the triggering or aggravation of wear phenomena. The purpose of this paper is to determine the impact multilayer coatings and cutting parameters on tool wear and temperature at the tool-chip interface for two types of coated carbides (KC810 and KC910 Commercialized inserts) during dry turning operation of carbon steel SAE 1030, in order to determine the ideal parameters and guarantee the best performances of the cutting tools. Cutting temperature, Crater and Flank wear have been systematically recorded in order to determine their influence on tool life time. To ensure the optimum choice of machining conditions; the TAGUCHI method associated to multi-factorial method were applied to plan the experiments. It has been noted that cutting speed was the most influential factor on temperature and wear evolution. We noted also that the KC810 insert was more suitable for machining of SAE 1030 Carbon Steel; where The best life time was registered (T=228 min). The KC810 inserts offer 30 min of additional machining time for the same work conditions

Étude de la réponse à une sollicitation cyclique des composants en AMF utilisés comme activateurs

Les alliages à mémoire de forme (AMF) présentent plusieurs propriétés particulières: la pseudoélasticité, l’effet mémoire de forme et la propriété qui concerne l’amortissement. Les mécanismes relativement complexes qui sont à la base de ces propriétés exceptionnelles ont pour origine une transformation au sein du matériau, dite transformation martensitique. Les alliages à mémoire de forme sont sujets à des modifications de leurs propriétés remarquables lors de cycles thermomécaniques. Le comportement en fatigue de ces matériaux est conditionné par différents mécanismes qui agissent sur la microstructure de ces alliages. Il est intéressant d’étudier la dégradation (endommagement) de ces caractéristiques durant des cycles de fatigue pour pouvoir prédire la stabilité d’un système mécanique utilisant ces alliages. Le travail présenté ici est une contribution à l’étude de la réponse à une sollicitation de fatigue des AMF. Pour cela, on considère un modèle mathématique qui prend en compte l’endommagement de la pseudoélasticité, conséquence à un chargement cyclique

Influence de l’anisotropie sur le champ des déplacements d’un bicristal couche/substrat sous l’effet d’une rangée de dislocations d’interface

Les champs élastiques de déplacement au voisinage d’un réseau de dislocations interfaciales sont déterminés en utilisant une méthode basée sur le développement en séries de Fourier du champ de déplacement (R. Bonnet, Phil. Mag. A 43 (1981a) 1165-1187). Deux types de bicristaux, le CdTe/GaAs et le GaSb/GaAs, correspondant à des densités de dislocations différentes, sont traités comme exemples

Photosynthetic down-regulation in N2-fixing alfalfa under elevated CO2 alters rubisco content and decreases nodule metabolism via nitrogenase and tricarboxylic acid cycle

International audienceAlthough responsiveness of N-2-fixing plants to elevated CO2 conditions have been analyzed in previous studies, important uncertainties remain in relation to the effect enhanced CO2 in nodule proteomic profile and its implication in leaf responsiveness. The aim of our study was to deepen our understanding of the relationship between leaf and nodule metabolism of N-2-fixing alfalfa plants after long-term exposure to elevated CO2. After 30-day exposure to elevated CO2, plants showed photosynthetic down-regulation with reductions in the light-saturated rate of CO2 assimilation (A (sat)) and the maximum rate of rubisco carboxylation (Vc(max)). Under elevated CO2 conditions, the rubisco availability limited potential photosynthesis by around 12 %, which represented the majority of the observed fall in Vc(max). Photosynthetic down-regulation has been associated with decreased N availability even if those plants are capable to assimilate N-2. Diminishment in shoot N demand (as reflected by the lower rubisco and leaf N content) suggests that the lower aboveground N requirements affected negatively nodule performance. In this condition, specific nodule activity was reduced due to an effect on nodule metabolism that manifested as a lower amount of nitrogenase reductase. Moreover, the nodule proteomic approach also revealed that nodule functioning was altered simultaneously in various enzyme quantity apart from nitrogenase. At elevated CO2, the tricarboxylic acid cycle was also altered with a reduced amount of isocitrate synthase protein. The nodule proteome analysis also revealed the relaxation of the antioxidant system as shown by a decline in the amount of catalase and isoflavone reductase protein