Personality Factors of Choosing Adaptation Strategies in a Different Cultural Environment by Labor Migrants from Ukraine

The paper presents empirical research on personality factors of choosing adaptation strategies in a different cultural environment by labor migrants. The study determines three major adaptation strategies: integration, assimilation and marginalization. It establishes that integration and assimilation are means of solving the crisis of social identity. Personal identity acquires features of mature positive identity, when labor migrants integrate into a different cultural environment of a country of their employment. If a migrant chooses the strategy of assimilation, then personal identity has a tendency to approach to diffusive, “fuzzy” identity with indefinite life cycles, a decreased level of self-respect, a lack of internal integrity and uniformity. A marginal status of labor migrants in a country of employment causes an intensification of the crisis of personal identity, when migrants are not satisfied with the situation of employment abroad, but they do not see opportunities for self-realization in Ukraine. Factor analysis made it possible to establish an adaptation structure of labor migrants consisting of five major factors (72.43%)

Суб’єктивне соціальне благополуччя співробітників з різним соціально-економічним статусом

The purpose of the research is to specify differencesin the subjective social well-being of an organization’semployees with different socioeconomic statuses.The following methods have been used to conductthe empirical research (n = 38): theoretical analysisand generalization of scholarly views of the problem;empirical methods: “Questionnaire of SubjectiveSocial Well-Being” (T.V. Danylchenko); “Questionnaireof Subjective Economic Well-Being” (V.O. Khashchenko);the methods of statistical analysis: correlation analysis;F-test. Results. The authors have established statisticallysignificant correlations between the criteriaof subjective social well-being and subjective economic well-being, namely, between the scales “Social visibility”,“Social remoteness” and the indices of economicoptimism, economic anxiety, and financial deprivation.It has been confirmed the statistical interdependencebetween the scales “Emotional acceptance” and “Familywell-being index”. The research has determined differencesbetween employees’ groups, which were dividedaccording to socioeconomic status (managers and “performers”),on the following scales: “Social visibility”,“Positive social perceptions”, and “Economic optimismindex”. Conclusions. The employees with higher socioeconomicstatus recognize their influence, the capabilityto settle problems, the availability of social ties,financial, economic, material, and social resources dueto which they are confident when coping with stressfulsituations, have a positive economic expectation, a highlevel of efficient social functioning. The employees withlow socioeconomic status are mainly characterized byunsatisfactory emotional and social relations, a failureto actively influence their social environment; they feeleconomic anxiety about their finances and the future.Метою дослідження є встановлення відмінностейу суб’єктивному соціальному благополуччі співробітників організації з різним соціально-економічним статусом. Для проведення емпіричногодослідження (n = 38) застосовано методи: теоретичного аналізування та узагальнення науковихпоглядів до проблеми; емпіричні методи: “Опитувальник параметрів суб’єктивного соціальногоблагополуччя” (Т. В. Данильченко); “Опитувальник суб’єктивного економічного благополуччя”(В.О. Хащенко); методи статистичного аналізування, а саме, кореляційний аналіз,φ-критерій кутового перетворення Фішера. Результати. Встановлено наявність статистичнозначущих кореляційних взаємов’язків між параметрами суб’єктивного соціального благополуччята суб’єктивного економічного благополуччя,а саме, між шкалами “Соціальна помітність”, “Соціальна дистантність” та індексами економічногооптимізму, економічної тривожності, фінансовоїдепривованості. Констатовано статистичну взаємозалежність між шкалами “Емоційне прийняття”та “Індекс благополуччя сім’ї”. Визначено відмінності між групами співробітників, які розділеноза соціально-економічним статусом (менеджерита “виконавці”), за шкалами: “Соціальна помітність”, “Позитивні соціальні судження”, “Індекс економічного оптимізму”. Висновки. Співробітникиз більш високим соціально-економічним статусомусвідомлюють свою впливовість, здатність вирішувати проблеми, наявність соціальних зв’язків,фінансових, економічних, матеріальних та соціальних ресурсів, завдяки чого відчувають своюспроможність долати складні стресові ситуації,мають позитивні економічні очікування, високийрівень ефективного соціального функціонування.Співробітники з низьким соціально-економічнимстатусом мають переважно незадовільні емоційніта соціальні стосунки, неможливість активно впливати на своє соціальне оточення, відчувають економічну тривожність стосовно своїх матеріальнихможливостей та свого майбутнього

Research on the Experience of Users of Political Slogans in Ukraine

The study partly reveals “Zelenskyi’s phenomenon”, when a person without any political experience confidently won a victory over an experienced politician at the presidential and parliamentary elections. The paper considered neuropsychological understanding of a brand as a multi-modal image with emotional connection and as an artificial addiction. Specific features of the perception of political slogans were studied with EMOTIV Epoc+ 14-channel mobile neurointerface and EmotivPRO and EMOTIV Brain Activity Map software. The ranking of slogans in terms of the efficiency of perception of the individuals of 40-60 years old was carried out on the basis of EEG and the cognitive and emotional indexes: obtained stress, interaction, interest, excitement, concentration, relaxation. The study involved 30 men and 30 women who intended to vote in the presidential elections of 2019. It was established which slogans are the best, good, average, ambiguous, with little effect, ineffective, with a negative effect. It was determined that the most effective and at the same time efficient slogan that evokes emotions and really encourages to support is PRESIDENT IS PEOPLE’S SERVANT. The best slogan that appeals to support it is “We Are Ukraine”, “New Policy of Ukraine”, “Country of Strong People!” The basic cognitive and emotional indexes that would contribute to the creation of effective psychological impact on voters’ behavior are the presence in the slogan of the word “Ukraine”, the avoidance of the so-called “stop words” (for women it is “army” and everything related to violence and death, and for men it is everything related to the provision of material benefits), the use of religious sentimentality in women and gender differences in slogans targeting. The value of the studied phenomenon and the efficiency of slogans and other media products before launching them into mass advertising has been proved.</em

Особливості впливу міської ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді

The purpose is to clarify the influence of the level of maturity of the urban identity on the social and psychological adaptation of students and satis­faction with life. Methods. The following methods were used in the empirical research: Urban Iden­tity Questionnaire (S. O. Litvinova, O. I. Muravyova); Questionnaire of Social and Psychological Adaptation (C. Rogers &amp; R. Diamond, adapted by O. K. Osnytsky); The Satisfaction with Life Scale of E. Diener adapted by D. O. Leontiev, Ye. M. Osin). Results. The article includes different theoretical viewpoints and scien­tific approaches to the substantiation of the concept “urban identity”. The structure of urban identity consists of cognitive, emotional and behavioral-reg­ulatory components. The research shows the influ­ence of mature identity on the social adaptation under urban conditions. The authors make the social and psychological analysis of differences between the urban and countryside lifestyles; they find out that urban lifestyle is based on a high spatial, pro­fessional and social mobility of urbanites. It is emphasized that urban identity has an axiological and logical nature as it sets norms and rules, which regulate human behavior while actualizing in differ­ent situations of social interaction. The empirical research clarified the features of the manifestation of students’ urban identity, its influence on the social and psychological adaptation of students, carries out a comparative analysis between a group of students who are original residents of the city and a group of students who moved into the city from the coun­tryside to study at the university. Conclusions. The findings of the empirical research confirm the differ­ences in terms of the social and psychological adap­tation between the group of “urbanites”, i.e. students who were born and live in the city and the group of “country people” who moved into the city to study at the university. By using the correlation analysis, the authors prove the interdependence between the level of maturity of urban identity of students (cognitive, emotional and behavioral-regulatory components) and progress of social and psychologi­cal adaptation in the city. The research prospects are the development of means of psychological aid for the adaptation of students who come to the city to study at the higher education institutions.Мета: з’ясувати вплив рівня сформованості місь­кої ідентичності на соціально-психологічну адаптацію студентської молоді та задоволеність життям. Методи. В емпіричному дослідженні застосовано методики: Опитувальник ідентичності з містом (С. О. Літвінова, О. І. Муравьова); Опитувальник соці­ально-психологічної адаптації (К. Роджерс, Р. Дай­монд в адаптації О. К. Осницького); Шкала задово­леності життям E. Дінера в адаптації Д. О. Леонтьєва, Є. М. Осіна. Результати. В статті наведено різні тео­ретичні погляди та наукові підходи щодо обґрун­тування поняття “міська ідентичність”. У структурі міської ідентичності виокремлено когнітивний, емоційний та поведінково-регулятивний компоненти. Показано значення сформованої міської ідентичності на соціальну адаптацію в умовах міста. Зроблено соціально-психологічне аналізування відмінностей міського та сільського способу життя; з’ясовано, що міський спосіб життя ґрунтується на високій просто­ровій, професійній та соціальній мобільності містян. Підкреслено, що міська ідентичність має ціннісну та смислову природу, адже, актуалізуючись у різних ситуаціях соціальної взаємодії, вона починає транс­лювати норми та правила, що регулюють поведінку людини. В емпіричному дослідженні з’ясовано осо­бливості прояву міської ідентичності студентської молоді, її вплив на соціально-психологічну адап­тацію студентів, проведено порівняльний аналіз між групами студентів, які є корінними жителями міста та групою студентів, які приїхали до міста із сільської місцевості для навчання в університеті. Висновки. Результати емпіричного дослідження засвідчили наявність відмінностей за показниками соціально-психологічної адаптації між групою «міс­тян», тобто студентів, які народились та прожива­ють у місті, та групою “селян”, які приїхали до міста та навчаються в університеті. За допомогою кореляційного аналізу доведено взаємозалежність між рів­нем сформованості міської ідентичності студентської молоді (когнітивного, емоційного, поведінково-ре­гулятивного компонентів) та успішністю соціаль­но-психологічної адаптації у місті. Перспективами дослідження є розробка засобів психологічної допо­моги в адаптації студентів, які приїжджають до міста для навчання у закладах вищої освіти

The Structure, Variables and Interdependence of the Factors of Mental States of Expectations in Students’ Academic and Professional Activities

The study presents the content-analysis (n=135) and factor analysis of students’ mental states of expectations (n=123). The understanding of mental states of expectations by education workers allows for the operationalization of the process of solving tasks of students’ academic and professional training. The purpose is to examine the structure, variables and interdependence of the factors of students’ mental states of expectations. The research methods are content-analysis, tests with standardized questionnaires, factor analysis. Factor analysis was used to determine the structure of mental states of expectations. The principal factor in this structure is F1“meaning-of-life moderation” (20.70%), which is interrelated with F2 “pragmatic regulation” (=.404; p≤.01) and F3 “subjective regulation” (=.357; p≤.01). The obtained results could be useful for education directors organizing the academic process of students, and also for scientists in the field of psychology of expectations, psychology of constructing the future

ЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ДЛЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ СПІВРОБІТНИКІВ

The article is dedicated to the study of the role and importance of the social capital in the psychological welfare of employees of the organization. The aim: the study of the social capital influence on the psychological welfare of employees of the organization. Methods. “Psychological welfare of the individual” by K. Riff in the adaptation of T. Shevelenkova and P. Fesenko by six scales: goals in life, positive relationships with others, personal growth, environment management, self-acceptance, autonomy. To measure the social capital as a certain set of resources that a person can get from his or her social network, the method “The questionnaire for measuring the social capital of the individual” by P. Styla in the adaptation of I. Semkiv was applied. Results. The psychological welfare is defined as experiences and states that point to the completeness of self-realization of a person in specific living conditions. The social capital is understood as a person’s social network, which is based on emotionally positive, trusting relationships and affects the improvement of the psychological comfort level of an individual. It has been established that the largest number of correlated relationships among the social capital scales has the “socio-professional resource”. Such results show the direct dependence of personal growth on one's job availability, professional self-realization, productive communication with colleagues at work, ability to expand own social network, which is based on relationships of trust and mutual assistance. The fact is that the “productive skills” scale provides greater autonomy of the individual, that is, independence and self-sufficiency of the respondent, the ability to independently regulate his or her behaviour, which relies on one's capabilities and abilities in building the strategy of behaviour and determining the vector of one's life. Conclusions. The most significant resources of the social capital in the studied group of employees of the organization are “socio-professional resource”, “productive skills”, “emotional resource”. It was found that there are interconnections between the social capital resources of the individual and the indicators of his or her psychological welfare.Статтю присвячено дослідженню ролі та значення соціального капіталу у психологічному благополуччі співробітників організації. Мета: вивчення впливу соціального капіталу на психологічне благополуччя співробітників організації. Методи. «Психологічне благополуччя особистості» К. Ріфф в адаптації Т. Шевелєнкової та П. Фесенко за шістьма шкалами: цілі у житті, позитивні стосунки з іншими, особистісне зростання, управління середовищем, самоприйняття, автономія. Для вимірювання соціального капіталу як певної сукупності ресурсів, які людина може отримати від своєї соціальної мережі, застосовано методику «Опитувальник виміру індивідуального соціального капіталу» Р. Стили (Styla) в адаптації І. Семків. Результати. Психологічне благополуччя визначаємо як переживання та стани, що вказують на повноту самореалізації людини в конкретних життєвих умовах. Соціальний капітал розуміємо як соціальну мережу людини, яка заснована на емоційно позитивних довірчих стосунках, та впливає на покращення рівня психологічної комфортності особистості. Встановлено, що найбільшу кількість кореляційних взаємозв’язків серед шкал соціального капіталу, має «Соціально-професійний ресурс». Такі результати показують безпосередню залежність особистісного зростання від наявності у людини роботи, самореалізованості у професії, продуктивного спілкування з колегами по роботі, можливості розширення власної соціальної мережі, яка ґрунтується на стосунках довіри та взаємодопомоги. Констатовано, що шкала «Продуктивні вміння» забезпечує більшу автономію особистості, тобто самостійність та незалежність респондента, здатність самостійно регулювати власну поведінку, яка спирається на власні можливості та здібності у вибудовуванні стратегії своєї поведінки та визначенні вектору свого життя. Висновки. Найбільш вираженими ресурсами соціального капіталу у досліджуваної групи співробітників організації є «соціально-професійний ресурс», «продуктивні вміння», «емоційний ресурс». Встановлено взаємозв’язки між ресурсами соціального капіталу особистості та показниками психологічного благополуччя

Expectations of a winning result in women’s handball team: comparison of different age groups

Метою статті є емпіричне дослідження очікування переможного результату і його порівняння у трьох вікових групах жіночого гандбольного клубу “Дніпрянка” (Херсон, Україна). Учасники дослідження: старша вікова група (n=16; 19-27 років) – Чемпіонат України (Суперліга); середня вікова група (n=11; 15-17 років) – Чемпіонат України (Ліга Юніорів); молодша група (n=9; 13-15 років) – Чемпіонат України (Дитяча Ліга). Визначено і обґрунтовано вплив передстартових емоційних станів на очікування гандболістками переможного спортивного результату. Методи. Застосовано цілеспрямоване спостереження, стандартизовані і адаптовані психодіагностичні методики з експериментальними шкалами, факторний аналіз методом головних компонент, обертання – Varimax. Результати. Встановлено вплив емоцій “радість” та “інтерес” на передігрові очікування гандболісток. Визначено зв’язок емоцій з обізнаністю про передбачуваний перебіг подій, з очікуваним ставленням до учасників ігрової взаємодії, з рівнем очікуваних результатів від гри (р < .05). Факторним аналізом доведено існування комплексу змінних, спрямованих на майбутній результат змагання, на отримання позитивних емоцій від процесу гри, на прагнення уникнути поразки у спортивній зустрічі. З’ясовано відмінності між гандболістками основного складу команди та спортсменками юнацької та дитячої команди за проявами емоційних станів та за психологічними змістовими параметрами передігрових очікувань (р < .05). Побудовано факторну структуру передстартових емоційних станів очікування переможного результату гандболісток. Факторна структура складається (68,82 %): F1 “Очікування переможного результату” (34,72%); F2 “Очікування позитивних емоцій від процесу гри” (21,84%); F3 “Очікування можливості уникнути поразки” (7,51%) і F4 “Очікування негативного сценарію розвитку подій” (4,75%). Отримані емпіричні результати доцільно операціоналізувати у тактичну психологічну підготовку спортсменів ігрових видів спорту.The aim of the article is an empirical study of the expectations of a winning result and its comparison in three age groups of women’s handball club “Dniprianka” (Kherson, Ukraine). Study participants are: senior age group (n = 16; 19-27 years) – Championship of Ukraine (Super League); middle age group (n = 11; 15-17 years old) – Championship of Ukraine (Junior League); youngerage group (n = 9; 13-15 years) – Championship of Ukraine (Children’s League). The influence of pre-start emotional states on the female handball players’ expectations of a winning sports result is determined and substantiated. Methods. Clear of purpose observation, standardized and adapted psychodiagnostic methods with experimental scales, factor analysis by the method of principal components, rotation – Varimax are applied. Results. The influence of emotions “joy” and “interest” on the pregame expectations of handball players has been established. The connection of emotions with awareness of the foreseeable course of events, with the apprehended attitude to the participants of the game interaction, with the level of expected results from the game (p <.05) is determined. Factor analysis proved the existence of a set of variables aimed at the future outcome of the competition, as well as to obtain positive emotions from the game process, the desire to avoid defeat in a sports match. The differences between the female handball players of the main team and the female athletes of the youth and children’s teams in terms of emotional states and psychological content parameters of pre-game expectations (p <.05) were clarified. The factor structure of prestart emotional states of the winning result expectancy of handball players is constructed. The factor structure consists (68.82%): F1 «Expectation of a winning result» (34.72%); F2 «Expectation of positive emotions from the game process» (21.84%); F3 «Expectation of an opportunity to avoid defeat» (7.51%) and F4 «Expectation of a negative scenario» (4.75%). It is advisable to implement the obtained empirical results in the tactical psychological training of athletes in game sports

PROFESSIONAL RELEVANCE OF POTENTIAL LABOR EMIGRANTS

The purpose is to examine professional relevance in the formation of migration policy in the dimensions of social geography and social-psychological determinants of emigrants' behavior. We conducted empirical research involving people who applied for consultation to official institutions, agencies and economic entities dealing with search for job vacancies and employment of Ukrainian citizens abroad

A historical dimension of the research on social expectations of an individual

The purpose of the paper is to present theoretical-methodological critical analysis of social expectations of an individual in a historical dimension. It examines and outlines a historical component of trends in the research on social expectations in the world scientific literature and practice. The study determines and characterizes the following trends in the research on social expectations of an individual: philosophical, sociological, neurophysiological, psychological, social-psychological and the trend of construction of the future. It analyzes the current state of the development of social expectations of an individual in the context of the history of everyday life. The research reveals the essence and psychological content features of all the trends in the research. We come to the conclusion that a historical dimension of social expectations of an individual arranges the acquired knowledge about the trends in the research subject.El objetivo del artículo es realizar un análisis crítico, teórico y metodológico de las expectativas sociales de la persona en la dimensión histórica. Se estudió y se describió el componente histórico del estudio de las expectativas sociales en la literatura y en la práctica científicas mundiales. Se establecieron y se caracterizaron las direcciones siguientes de la investigación: filosófica, sociológica, neurofisiológica, psicológica, sociopsicológica y la de construcción del futuro. Se analizó el estado actual del desarrollo de las expectativas sociales de la persona en el contexto de historia cotidiana. Se revelaron la esencia y las características semánticas psicológicas de todas las direcciones de la investigación. Se concluyó que la dimensión histórica de las expectativas sociales ordena los conocimientos adquiridos sobre las direcciones del tema del estudio

A HISTORICAL DIMENSION OF THE RESEARCH ON SOCIAL EXPECTATIONS OF AN INDIVIDUAL

The purpose of the paper is to present theoretical-methodological critical analysis of social expectations of an individual in a historical dimension. It examines and outlines a historical component of trends in the research on social expectations in the world scientific literature and practice. The study determines and characterizes the following trends in the research on social expectations of an individual: philosophical, sociological, neurophysiological, psychological, social-psychological and the trend of construction of the future. It analyzes the current state of the development of social expectations of an individual in the context of the history of everyday life. The research reveals the essence and psychological content features of all the trends in the research. We come to the conclusion that a historical dimension of social expectations of an individual arranges the acquired knowledge about the trends in the research subject