Assessment of Sleep Disorders in Adolescents in Wartime

Попередження негативних наслідків воєнних дій і необхідність ефективного вирішення проблем сну в підлітків є вкрай актуальним питанням в умовах небезпеки. Мета дослідження – визначити основні потенційні фактори, пов’язані з порушенням сну в підлітків в умовах воєнних дій. Методи. Загальну вибірку дослідження склали 489 підлітків у віковому діапазоні від 10 до 15 років, які перебували в умовах воєнних дій на території України. Використано методи спостереження, бесіди, анкетування та тестування. Психодіагностичний комплекс склали “Анкета інтеграції дитини шкільного віку” та методика “Дитячий опитувальник неврозів”. Результати. Аналіз оцінок із використанням “Дитячого опитувальника неврозів” показав високий рівень порушення сну у 85 (17.4%) і середній рівень у 99 (20.2%) підлітків. Підлітки з високими показниками порушень потребують медико-психологічної допомоги, а особи з показниками середнього рівня виступають групою ризику, тому доцільним є проведення психопрофілактичної роботи щодо запобігання розвитку психосоматичної та психічної патології. Результати однофакторного й багатофакторного аналізу підтвердили гіпотезу про те, що основними факторами, які збільшують ризик виникнення порушення сну, є приналежність до жіночої статі, проживання в умовах бойових дій, страх війни, відчуття дискомфорту в сім’ї, відсутність сприятливої моделі сімейних взаємин для наслідування, наявність негативних рис характеру, що відмічали підлітки в себе. Дискусія і висновки. Оскільки проблема порушення сну є багатофакторною, а воєнні події виступають потужним соціальним фактором, що значно підсилює ризики розвитку порушення сну та сприяє виникненню психологічних і психосоматичних проблем, батькам важливо формувати в дітей відповідальне ставлення до дотримання гігієни сну. За наявності порушень сну, своєчасно звертатися за консультацією до клінічних психологів, сімейних лікарів щодо його нормалізації, зокрема виявлення істинних причин, планування оптимального режиму дня тощо. Урахування виявлених факторних ознак, пов’язаних із ризиком порушення сну в підлітків в умовах воєнних дій, сприятиме підвищенню ефективності психопрофілактичних, корекційних і реабілітаційних заходів щодо збереження психічного здоров’я підлітків. Preventing the negative consequences of hostilities and addressing sleep problems in adolescents are critical issues in times of danger. The purpose of the study is to identify the key factors associated with sleep disorders in adolescents in wartime. Methods. The total sample of the study consisted of 489 adolescents aged 10 to 15 years who were exposed to war in Ukraine. The methods used included observation, interviews, questionnaires, and testing. The psychodiagnostic battery included the following instruments: the “School-Age Child Integration Questionnaire” and the “Children’s Neurosis Questionnaire”. Results. Analysis of the scores using the “Children’s Neurosis Questionnaire” revealed a high level of sleep disturbance in 85 adolescents (17.4%) and a moderate level in 99 adolescents (20.2%). Adolescents with severe disorders require medical and psychological assistance, while those with moderate disorders are considered at risk; therefore, it is advisable to conduct psychoprophylactic interventions to prevent the development of psychosomatic and mental disorders. The results of univariate and multivariate analyses confirmed the hypothesis that the main factors increasing the risk of sleep disorders are being female, living in a combat zone, fear of war, feeling uncomfortable within the family, lack of a favorable family relationship model to follow, and the presence of negative character traits as noted by the adolescents themselves. Discussion and Conclusions. Given that the problem of sleep disorders is multifactorial and that war represents a powerful social factor significantly increasing the risk of sleep disorders and contributing to psychological and psychosomatic problems, parents must develop a responsible attitude toward their children’s sleep hygiene. In case of sleep disorders, timely consultation with clinical psychologists and family physicians is recommended to normalize sleep, including identifying underlying causes and planning an optimal daily routine. Taking into account the identified factors associated with the risk of sleep disorders in adolescents living under military conflict conditions will help improve the effectiveness of psychoprophylactic, corrective, and rehabilitation measures aimed at preserving adolescent mental health.&nbsp

Peculiarities of Traumatic Experience and Posttraumatic Growth of Adolescents and Young Adults During Wartime

Метою дослідження є з’ясування психологічних особливостей травмівного досвіду та посттравматичного зростання осіб підліткового і юнацького віку в умовах воєнного стану. Методи. Здійснено порівняння травмівного досвіду та стресостійкості підлітків і юнаків. Загальною вибіркою об’єднано 151 особу, з них жіночої статі (n = 78; 51.66%), чоловічої (n = 73; 48.34%). У віковому діапазоні має- мо такий розподіл: від 10 до 12 років (n = 48; 31.79%), від 13 до 15 (n = 52; 34.44%) і віком від 16 до 17 років (n = 51; 33.77%). Учасники описали їхні травмівні події за допомогою анкети симптомів ПТСР “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Опитувальника посттравматичного зростання” (Tedeschi, Calhoun, 1996) та “Опитувальника сенсу життя” (Steger et al., 2006). Важливою для нашого дослідження була наявність травмівної події (критерій А за методикою посттравматичного стресового розладу “PCL–5”), виявлена у 91.39% опитаних. Результати. Серед травмівних подій найчастіше траплялися загибель рідних і друзів та травмування. З’ясовано, що смерть і поранення стали вже звичним явищем в умовах війни, вони сприймаються як індивідуальне горе, але через масовість не вважаються колективною трагедією (як це було після деокупації Київщини, Харківщини та Херсонщини). За результатами діагностики, ПТСР виявлено у 12.78% досліджуваних вибірки, що загалом узгоджується із загальним світовими даними у цій галузі, включно з дітьми й підлітками та дорослими. Висновки. Наявність травмівної події та вираженість окремих симптомів ПТСР не свідчить про ПТСР як медичний діагноз, не останню роль при цьому відіграє стресостійкість і посттравматичне зростання зі створенням нових сенсів травмівних подій. Пояснено, що по завершенню бойових дій ситуація може змінитися й актуалізується так званий відкладений у часі ПТСР. Констатовано низький рівень посттравматичного зростання в молодших підлітків і помірний – у старших підлітків та в осіб юнацького віку. Можна припустити, що показники посттравматичного зростання змінюватимуться з часом після травми й залежатимуть від перебігу та тривалості воєнного стану.The aim of the research is to identify the psychological characteristics of traumatic experience and posttraumatic growth of adolescents and young adults during wartime. Methods. A comparison of traumatic experience and stress tolerance of adolescents and young adults was carried out. The total sample included 151 individuals, of whom female (n = 78; 51.66%) and male (n = 73; 48.34%). In the age range, we have the following distribution: from 10 to 12 years old (n = 48; 31.79%), from 13 to 15 (n = 52; 34.44%), and from 16 to 17 years old (n = 51; 33.77%). Participants described their traumatic events using the PTSD symptom questionnaire “PCL–5” (Blevins et al., 2015), “Posttraumatic Growth Questionnaire” (Tedeschi, Calhoun, 1996), and “Meaning of Life Questionnaire” (Steger et al., 2006). The presence of a traumatic event (criterion A according to the posttraumatic stress disorder method “PCL–5”), which was found in 91.39% of respondents, was important for our study. Results. Among the traumatic events, the most common were the death of relatives and friends and injuries. It was found that deaths and injuries have become common phenomena in war conditions. They are perceived as individual grief, but due to their mass nature, they are not considered a collective tragedy (as was the case after the de-occupation of Kyiv, Kharkiv, and Kherson regions). According to the results of the diagnosis, PTSD was detected in 12.78% of the studied sample, which is generally consistent with the general world data in this field, including children, adolescents, and adults. Conclusions. The presence of a traumatic event and the severity of individual PTSD symptoms does not indicate PTSD as a medical diagnosis, not the least role in this is played by stress resistance and posttraumatic growth with the creation of new meanings of traumatic events. It is explained that after the end of hostilities, the situation may change and the so-called delayed PTSD will be actualized. A low level of posttraumatic growth was found in younger adolescents and a moderate level in older adolescents and young adults. It can be assumed that the indicators of posttraumatic growth will change over time after the trauma and will depend on the course and duration of war-time

Психологічні захисти студентів у протистоянні стресорам воєнних дій

The study aims to determine the relationship between the implementation of psychological defenses, acceptable for current adaptation, and the level of stressful neuropsychiatric tension among students (civilians) under the influence of stressors of military actions. Methods. 109 students of Bachelor and Master degree levels of higher education (aged 18 to 55) were participants of this research. The following methodologies were used in this research: the methodology “Life style index” (H. Kellerman, R. Plutchik, H.R. Conte); Freiburg Personality Inventory (FPI, form “В”); the methodology of C. Spielberger in order to determine the level of trait and situational anxiety; the scale of psychological stress PSM-25; the methodology for determining the level of stress by V. Shcherbatuh. Results. One-third of a total group of subjects (32.11 %) have significantly pronounced tension states of anxiety and stress. Among three groups of subjects identified via cluster analyses, there are significant differences in the following indicators: the level of stress (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); situational anxiety (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); trait anxiety (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). Using psychological defenses significantly changes with the increase of stressful neuropsychiatric tension in the groups: projection (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), rationalization (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), and compensation (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). There are two factors identified via exploratory factor analysis that explain 41.87 % of accumulated variance: Factor 1 (combining all parameters characterizing the presence of stressful neuropsychiatric tension and parameters related to the subjects’ loss of stress resistance resources and opportunities for adequate resistance to stressful influences) and Factor 2 (combining the vast majority of psychological defenses). Discussion and Conclusions. Psychological defenses of students (civilians) from the stressors of military actions are conceptually defined as a method of adaptive response to current threats, which is usually characterized by a general acceptance of reality, partial content inadequacy of response to significant impacts of threatening circumstances in order to eliminate or significantly weaken the impact of emotionally difficult, undesirable for perception, psychologically traumatic information. Among the psychological defenses of students in confronting the stressors of military actions, projection, rationalization, and compensation were the most expressive and significant. With excessive expressiveness of tense states and difficulty in organizing mental actions, compensatory resources of rationalization and compensation, as well as other psychological defenses, become insufficient for the necessary reduction of neuropsychiatric tension. As distress develops, the activation of destructive projection also increases.25; the methodology for determining the level ofМета. Визначення зв’язку прийнятної для поточної адаптації реалізації психологічних захистів із рівнем стресогенної нервово-психічної напруги у студентів (цивільних осіб) в умовах впливу стресорів воєнних дій. Методи. Досліджуваними були 109 студентів бакалаврського та магістерського рівнів вищої освіти (вік – від 18 до 55 років). У дослідженні використано: методику “Індекс життєвого стилю” (Г. Келлерман, Р. Плутчик, Х.Р. Конте); Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу психологічного стресу PSM-25; методику визначення рівня стресу В. Щербатих. Результати. У третини загального складу групи досліджуваних (32.11 %) встановлено наявність суттєво виразних тензійних станів тривожності і стресу. У виділених через кластерний аналіз трьох групах досліджуваних є значні розбіжності за наступними показниками: рівень стресу (χ2 = 10.423; df = 2; p = .005); реактивна тривожність (χ2 = 14.461; df = 2; p = .001); особистісна тривожність (χ2 = 9.318; df = 2; p = .009). З підвищенням стресогенної нервово-психічної напруги в групах суттєво на значущому рівні змінюється застосування досліджуваними психологічних захистів проекції (χ2 = 77.289; df = 2; p < .001), раціоналізації (χ2 = 63.652; df = 2; p < .001), компенсації (χ2 = 12.367; df = 2; p = .002). Виділені завдяки експлораторному факторному аналізу Фактор 1 (поєднує всі параметри, що характеризують наявність стресогенної нервово-психічної напруги, і параметри, які стосуються втрати досліджуваними ресурсів стресостійкості й можливостей адекватного спротиву стресогенним впливам) та Фактор 2 (поєднує переважну більшість психологічних захистів) пояснюють 41.87 % накопиченої дисперсії. Дискусія і висновки. Психологічні захисти студентів (цивільних осіб) від стресорів воєнних дій концептуально визначають як спосіб адаптивного реагування на актуальні загрози, що характеризується загальним прийняттям ійсності, частковою змістовою неадекватністю відповідей на суттєві впливи загрозливих обставин задля усунення або суттєвого послаблення впливу емоційно важкої, небажаної для сприймання, психотравмуючої інформації. Серед психологічних захистів студентів у протистоянні стресорам воєнних дій найбільш виразними і значущими виявилися проєкція, раціоналізація, компенсація. При надмірній виразності тензійних станів і ускладненні організації розумових дій компенсаторних ресурсів раціоналізації та компенсації, а також інших психологічних захистів, стає недостатньо для необхідного зниження нервово-психічної напруги. При розвитку дистресу також посилюється активація деструктивної проєкції

Psychometric Evaluation of the Ukrainian Version of the Hogg Eco-Anxiety Scale (HEAS-UA)

Метою дослідження була психометрична перевірка першої україномовної версії шкали екологічної тривоги “HEAS-UA” з подальшим порівняльним аналізом показників еко-тривоги в різних гендерних та вікових групах. “HEAS” (Hogg et al., 2021) є опитувальником, що складається з 13 пунктів і вимірює еко-тривогу як чотири типи психологічних відповідей на сучасну екологічну кризу: афективні симптоми, румінація, поведінкові симптоми, тривога щодо власного впливу. Були оцінені факторна структура “HEAS-UA”, внутрішня конвергентна й дискримінантна валідність, композитна надійність, внутрішня узгодженість, інваріантність вимірювання та конкурентна валідність. Методи. Для створення україномовної версії “HEAS” здійснено прямий і зворотний переклад англомовної шкали. Через онлайн-сервіс Google Form 446 українців (67.9% жінки; вік M = 32.3’ SD = 11.04) заповнили “HEAS-UA” разом зі шкалами депресії, позитивного й негативного афектів, задоволеності життям, проекологічної поведінки в соціальній сфері, заперечення зміни клімату, екологічної самоефективності. Аналіз отриманих даних здійснено за допомогою статистичного програмного середовища JASP. Результати дослідження підтвердили найкращу відповідність емпіричним даним чотирьохфакторної моделі в порівнянні з іншими моделями: з фактором другого порядку, біфакторною, однофакторною. Встановлена висока внутрішня узгодженість кожної із субшкал, підтверджено інваріантність вимірювання за ознаками гендеру та віку. Встановлені слабкі й помірні кореляції субшкал еко-тривоги з показниками депресії та суб’єктивного благополуччя, а також проекологічною поведінкою, ставленням до зміни клімату й екологічною самоефективністю, що підтверджує конкурентну валідність “HEAS-UA”. Виявлено на рівні слабкого ефекту розбіжності в показниках еко-тривоги чоловіків і жінок, а також людей молодого та зрілого віку. Молоді люди й жінки демонструють більш високу тривогу щодо власного впливу, одночасно в жінок спостерігаються більш виражені афективні симптоми. Дискусія і висновки. “HEAS-UA” є валідним і надійним інструментом, який можна ефективно використовувати для вимірювання еко-тривожності в україномовного населення, зокрема в крос-культурних дослідженнях.The aim of the study was a psychometric evaluation of the first Ukrainian-language version of the Hogg Eco-Anxiety Scale (HEAS) with subsequent comparative analysis of eco-anxiety indicators in different gender and age groups. The HEAS (Hogg et al., 2021) is a questionnaire consisting of 13 items. It measures eco-anxiety as four types of psychological responses to the modern ecological crisis: affective symptoms, rumination, behavioral symptoms, and anxiety about personal impact. The factor structure of the HEAS-UA, internal convergent and discriminant validity, composite reliability, internal consistency, measurement invariance, and concurrent validity were assessed. Methods. A direct and reverse translation of the English-language scale was conducted for the creation of the Ukrainian version of the HEAS. Via the online service, Google Forms, 446 Ukrainians (67.9% female, age M = 32.3, SD = 11.04) completed the HEAS-UA along with scales measuring depression, positive and negative affect, life satisfaction, pro-environmental behavior in the social sphere, climate change denial, and environmental self-efficacy. The data were analyzed using the statistical software JASP. The research results confirmed the superior fit of the four-factor model to the empirical data compared to other models: the second-order factor model, the bifactor model, and the one-factor model. High internal consistency of each subscale was established, and measurement invariance was confirmed across gender and age groups. Weak to moderate correlations were found between the eco-anxiety subscales and indicators of depression, subjective well-being, pro-environmental behavior, attitudes toward change climate, and environmental self-efficacy, supporting the concurrent validity of the HEAS-UA. Small effects of differences in eco-anxiety levels between men and women, as well as between young and middle-aged individuals, were identified. Young people and women exhibited higher levels of anxiety about their impact, with women also displaying more pronounced affective symptoms. Discussion and conclusions. The HEAS-UA is a valid and reliable instrument that can be effectively used to measure eco-anxiety in Ukrainian-speaking populations, particularly in cross-cultural studies

Factor Structure of Subjective Well-Being of Young Ukrainians

Незважаючи на відносно тривалу історію, теоретичну та практичну важливість дослідження суб’єктивного благополуччя особистості, наразі не існує єдиної думки щодо його структури. Загальновизнано, що задоволеність життям, позитивний і негативний афекти є складовими суб’єктивного благополуччя, проте дискусійним залишається питання про їх взаємозв’язок у межах єдиного конструкту. Основна мета роботи полягала в дослідженні факторної структури суб’єктивного благополуччя шляхом порівняння конкуруючих теоретичних моделей концептуалізації конструкту на вибірці українців (N = 1111 здобувачів вищої освіти; віковий діапазон 18–26 років; 59.0% жінок, 41.0% чоловіків). Методи. Збір даних здійснено через онлайн-сервіс Google Forms із використанням українськомовних версій шкал задоволеності життям (SWLS) та позитивних і негативних переживань (SPANE). Для оцінки відповідності емпіричних даних теоретичним моделям представлення структури суб’єктивного благополуччя застосовували традиційний і біфакторний конфірматорний факторний аналіз, класичне експлораторне моделювання структурними рівняннями та його біфакторний варіант. Вибір найкращої моделі з конкуруючих здійснено на основі вагових коефіцієнтів Акайке, що враховують як точність опису моделі, так і її ощадливість. Результати. Чотири моделі факторної структури суб’єктивного благополуччя продемонстрували адекватну відповідність емпіричним даним згідно з традиційними критеріями. Кореляції між трьома латентними факторами суб’єктивного благополуччя були помірними й відповідали очікуваним напрямкам. Вагові коефіцієнти Акайке показали, що біфакторна модель експлораторного моделювання структурними рівняннями найкраще описує дані з розглянутого набору моделей-кандидатів. Урахування перехресних навантажень між пунктами опитувальників у цій моделі призвело до більш точного представлення структури суб’єктивного благополуччя. Інваріантність вимірювання за ознакою статі згідно з цією моделлю була досягнута на конфігураційному, метричному та скалярному рівнях. Дискусія і висновки. Біфакторна модель експлораторного моделювання структурними рівняннями із сильним загальним інтегральним фактором суб’єктивного благополуччя та трьома його підгрупами надійно відображає трикомпонентну структуру як для чоловіків, так і жінок.Despite the relatively long history and theoretical and practical significance of studying the subjective well-being of individuals, there is currently no consensus regarding its structure. It was widely recognized that life satisfaction and positive and negative affects are components of subjective well-being; however, the relationship among these components within a single construct remains a subject of debate. The main aim of this study was to investigate the factor structure of subjective well-being by comparing competing theoretical models of the construct’s conceptualization on a sample of Ukrainians (N = 1111 higher education students; age range 18–26 years; 59.0% women, 41.0% men). Methods. Data collection was conducted via the online service Google Forms using Ukrainian versions of the Satisfaction with Life Scale (SWLS) and the Scale of Positive and Negative Experiences (SPANE). To assess the fit of the empirical data to the theoretical models of the structure of subjective well-being, traditional and bifactor confirmatory factor analysis, as well as classic exploratory structural equation modeling and its bifactor variant were applied. The selection of the best model from the competing ones was based on Akaike’s information criterion weights, which consider both the accuracy of the model description and its parsimony. Results. Four models of the factor structure of subjective well-being demonstrated adequate correspondence to the empirical data according to traditional criteria. The correlations between the three latent factors of subjective well-being were moderate and aligned with the expected directions. Akaike information criterion weights indicated that the bifactor model of exploratory structural equation modeling best describes the data from the examined set of candidate models. The consideration of cross-loadings between the items of the questionnaires in this model led to a more accurate representation of the structure of subjective well-being. Measurement invariance across gender was achieved at the configurational, metric, and scalar levels according to this model. Discussion and Conclusions. The bifactor model of exploratory structural equation modeling, featuring a strong general integral factor of subjective well-being and three corresponding subgroups, reliably reflects the three-component structure for both men and women

Readiness for Risk among Higher Education Students in the Context of Social Changes

Метою є теоретико-емпіричне дослідження феномену готовності до ризику здобувачів вищої освіти в умовах релевантної ситуації суспільних змін. Методи. Вибіркову сукупність склали здобувачі трьох рівнів вищої освіти: бакалаври, магістранти і майбутні доктори філософії, які навчалися в університетах України, загальною кількістю 114 осіб (M = 21.04; SD = ±3.75). Суспільні зміни, що огорнули здобувачів і їхні заклади вищої освіти, валідно відтворили ключові умови дослідження. Застосовані методики відповідали основним критеріям: валідності, надійності, репрезентативності та пройшли адаптацію і/або апробацію на українській вибірці. Досліджувані параметри зафіксовано такими психодіагностичними інструментами: “Діагностика міри готовності до ризику” (RSK) (Schubert, 1964), “Тест-опитувальник якісних компонентів схильності до ризику” (ТСР) (Саннікова, Бикова, 2008), “Опитувальник особистісної готовності до змін” (ООГЗ) (Rollnick et al., 1992). Результати. Застосовано констатувальну стратегію дослідження з порівнянням досліджуваних змінних. Побудовано матрицю психологічних корелятів. Установлено, що переважання прямих зв’язків дає підстави стверджувати, що зі зростанням готовності до ризику зростає готовність до особистісних змін і, відповідно, зі зростанням готовності до особистісних змін зростає готовність ризикувати. З’ясовано й обґрунтовано, що дев’ять обернених зв’язків параметрів ризику з винахідливістю, адаптивністю та толерантністю до двозначності свідчать про зворотну закономірність. Пояснено, що зазначені інтерналізовані властивості винахідливості, оптимізму, адаптивності й толерантності до двозначності в респондентів з низькою готовністю ризикувати знаходять своє відображення у стратегіях долаючої поведінки і можуть реалізовуватися через роботу захисних механізмів. Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що готовність до ризику респондентів в умовах суспільних змін є стійкою, багатоаспектною, ієрархічною властивістю особистості, що може визначати стратегію поведінки в умовах невизначеності, базується на аналізуванні поточної ситуації і власних можливостей. Пояснено, що зафіксовані достовірні відмінності вказують на риси особистості, що отримали вираженість у поточних ситуаціях суспільних змін. Зазначено, що ці риси є важливими контурами психологічного портрету здобувача у вимірах релевантних ситуацій суспільних змін. Отримані кореляційні зв’язки й достовірні відмінності складають наукову цінність у контексті предмету дослідження.The aim is a theoretical-empirical study of the phenomenon of readiness for risk among higher education students in the context of relevant social changes. Methods. The sample consisted of students from three levels of higher education: Bachelor’s, Master’s, and prospective Ph.D. candidates, who were studying at universities in Ukraine, totaling 114 individuals (M = 21.04; SD = ±3.75). The social changes affecting students and their higher education institutions validly reproduced the key conditions of the research. The methodologies used met the main criteria: validity, reliability, and representativeness, and were adapted and/or tested on a Ukrainian sample. The parameters studied were assessed using the following psychodiagnostic instruments: “Diagnosis of Readiness for Risk” (RSK) (Schubert, 1964), “Test-Questionnaire of Qualitative Components of Risk Tendency” (TRT) (Sannikova & Bykova, 2008), and “Personal Readiness for Change Questionnaire” (PRCQ) (Rollnick et al., 1992). Results. A confirmatory research strategy was employed to compare the studied variables. A matrix of psychological correlates was constructed. It was established that the predominance of direct relationships provides grounds to assert that with an increase in readiness for risk, there is also an increase in readiness for personal changes, and correspondingly, with an increase in readiness for personal changes, the willingness to take risks also increases. It was clarified and justified that nine inverse relationships between risk parameters and creativity, adaptability, and tolerance for ambiguity indicate an inverse pattern. It was explained that these internalized properties of creativity, optimism, adaptability, and tolerance for ambiguity in respondents with low readiness to take risks are reflected in coping behavior strategies and can be realized through the operation of defense mechanisms. Discussion and Conclusions. It was substantiated that the readiness for risk among respondents in the context of social changes is a stable, multifaceted, and hierarchical property of personality, which can determine behavior strategies under uncertainty, based on analyzing the current situation and personal capabilities. It was explained that the recorded significant differences indicate personality traits that have become pronounced in current situations of social change. It was noted that these traits are important contours of the psychological profile of the higher education seeker in the context of relevant situations of social change. The obtained correlations and significant differences represent scientific value within the context of the research subject

Вплив ситуаційного лідерства, компетентності та особистісних рис на продуктивність штатних викладачів приватних університетів за медіації винагороди

Purpose. The low productivity of permanent lecturers in Private Higher Education Institutions (PHEI) in the Riau Islands Province is a critical issue requiring immediate scholarly attention. This situation poses significant challenges in competing with foreign labor in the region, highlighting the urgent need to enhance human resources through targeted educational strategies. The study aims to systematically investigate the multifaceted factors contributing to this phenomenon, focusing on the influences of contingency leadership, professional competence, and personality traits of lecturers. Additionally, the research explores the role of compensation as a mediating variable that potentially impacts lecturer productivity. Methods. Employing an explanatory quantitative approach, the research involved a sample of 260 permanent lecturers selected from a total population of 935, utilizing Hair’s formula for sampling adequacy. A descriptive analysis was conducted to elucidate respondents’ perceptions, while the five-box method was employed for comprehensive response evaluation. Subsequently, Structural Equation Modeling (SEM) was used to yield in-depth insights into the interrelationships among the examined variables. Results. The findings reveal that contingency leadership, professional competence, and personality traits of lecturers exert a positive influence on productivity levels. However, a low understanding of functional positions among lecturers emerges as a significant impediment. Furthermore, compensation was identified as having a substantial effect on productivity; nonetheless, the overall productivity of lecturers remains categorized as low. Discussion and Conclusions. The implications of this research underscore the paramount importance of implementing contingency leadership within higher education management frameworks and recognizing the significance of personality traits in human resource strategies. A thorough evaluation of compensation systems and the adjustment of management policies are crucial for enhancing lecturer productivity. These findings provide a foundational basis for developing effective strategies aimed at improving lecturer productivity in private universities, particularly in the Riau Islands Province. This research uniquely contributes to the field of human resource management in higher education by offering practical insights that can be integrated into university policies concerning leadership, resource competence, and lecturer compensation.Мета. Низька продуктивність штатних викладачів у приватних закладах вищої освіти (ПЗВО) у провінції Ріау є надзвичайно важливим питанням, що потребує негайного наукового розгляду. Ця ситуація створює значні виклики для конкуренції з іноземною робочою силою в регіоні, підкреслюючи нагальну потребу в цілеспрямованих освітніх стратегіях для покращення людських ресурсів. Зосереджуючись на впливі ситуаційного лідерства, професійної компетентності та особистісних рис викладачів, дослідження має на меті систематично вивчити різноманітні фактори, що сприяють цьому явищу. Дослідження також розглядає роль винагороди як посередницької змінної, що може вплинути на продуктивність викладачів. Методи. У межах пояснювального кількісного підходу було проведено дослідження, об’єктом якого виступила вибірка з 260 штатних викладачів (n = 260), відібраних із генеральної сукупності в 935 осіб (n = 935). Адекватність розміру вибірки було верифіковано за допомогою формули Хейра. Для характеристики сприйняття респондентів застосовано описовий аналіз. Комплексну оцінку відповідей здійснено на основі методу п’ятичислової вибірки. З метою поглибленого аналізу взаємозв’язків між досліджуваними змінними використано моделювання структурними рівняннями (МСР). Результати. Результати дослідження свідчать про позитивний зв’язок між ситуаційним лідерством, професійною компетентністю, особистісними рисами викладачів та рівнем їхньої продуктивності. Водночас недостатнє розуміння функціональних обов’язків серед викладацького складу ідентифіковано як вагомий стримуючий фактор. Крім того, встановлено статистично значущий вплив винагороди на продуктивність; проте, загальний рівень продуктивності викладачів залишається відносно низьким. Дискусія та висновки. Результати цього дослідження підкреслюють першочергову важливість впровадження принципів ситуаційного лідерства в управлінські структури закладів вищої освіти та визнання значущості особистісних рис у стратегіях управління людськими ресурсами. Ретельна оцінка систем винагород і корегування управлінських політик є ключовими для підвищення продуктивності викладацького складу. Отримані результати формують фундаментальну основу для розробки ефективних стратегій, спрямованих на покращення продуктивності викладачів у приватних університетах, зокрема в провінції Острови Ріау. Наукова новизна цього дослідження полягає у його внеску до галузі управління людськими ресурсами у вищій освіті шляхом надання практичних рекомендацій, які можуть бути інтегровані в університетські політики щодо лідерства, компетентності персоналу та компенсації викладачів

Особливості соціально-психологічної адаптації вимушено переміщених осіб до нового соціального середовища

Restoration of the vital well-being of internally displaced persons plays a significant part in their integration into a new social environment since it determines the efficiency of their cooperation with representatives of a host community. The ability to regain the internal sensation of life satisfaction facilitates the successful adaptation of displaced persons to new living conditions, regaining their resourcefulness and assertion. For this very reason, social and psychological adaptation of internally displaced persons is among the burning issues of quality psychological counselling and social work. The purpose of this paper is to inquire into peculiarities of social and psychological adaptation of internally displaced persons to a new social environment. Methods: bibliosemantic, psychodiagnostic, the method of system analysis and generalization, mathematical and statistical method. 312 internally displaced persons took part in the investigation that was carried out in 2022–2024. Valid and reliable psychodiagnostic tools were employed. Results. It was established that the majority of internally displaced persons had a medium (moderate) level of social and psychological adaptation. Difficulties in their adaptation to new conditions of the social environment arise from the increased externality and deteriorated appreciation of others (representatives of the host party). The trends towards disinterest in life and the mismatch between set and attained goals became visible. It was found that low life satisfaction of internally displaced persons is due to their decreased adaptability, deteriorated self-acceptance and acceptance of others, externality, and the loss of dominant life stance. Discussion and Conclusions. It was established that certain deviations in indicators of propensity for escapism, submissive passiveness, and emotional discomfort can be traced against the background of the relatively typical profile of social and psychological adaptation. All this is evidence of the apparent difficulties the respondents face while adapting to the new realities of war. It is not unusual for internally displaced persons to lose interest in life, find themselves disoriented in terms of life goal setting and methods of attaining it, lose faith in themselves and their conduct. It was established that their emotional well-being is the hardest to restore; the process of self-perception is getting more complicated in the new living conditions. The research opens up space for improving social and psychological work with displaced persons. Their successful integration into a new environment suggests taking effective measures of psychological support directed at the development of a clear life stance, tolerance towards a host community, and determination enhancement.Важливу роль в інтеграції вимушено переміщених осіб у нове соціальне середовище відіграє відновлення життєвого благополуччя, від якого залежить успішність їхньої взаємодії з представниками приймаючої громади. Здатність відновити суб’єктивне відчуття життєвої задоволеності сприяє успішній адаптації переселенців до нових життєвих умов, відновлення ресурсності та впевненості. Саме тому соціально-психологічна адаптація вимушено переміщених осіб є однією з нагальних проблем організації кваліфікованої психологічної допомоги та соціальної роботи. Мета – до слідити особливості соціально-психологічної адаптації вимушено переміщених осіб до життя в новому соціальному середовищі. Методи: бібліосемантичний, психолого-діагностичний, метод системного аналізування та узагальнення, математико-статистичний. У дослідженні, проведеному в 2022–2024 роках, узяли участь 312 вимушено переміщених осіб. Застосовано валідний і надійний психодіагностичний інструментарій. Результати. Встановлено, що більшість вимушено переміщених осіб мають середній (помірний) рівень показників соціально-психологічної адаптації. Проблеми їхньої адаптації до нових умов соціального середовища пов’язані зі зростанням екстернальності й ускладненнями прийняття інших (мешканців приймаючої сторони). Виявлено тенденцію до втрати інтересу до життя й неузгодженість між поставленою та досягнутою метою. З’ясовано, що зниження компонентів задоволеності життям вимушених переселенців пов’язане з відповідним зниженням їх адаптивності, прийняття себе та інших, екстернальністю, втратою домінантної життєвої позиції. Дискусія і висновки. З’ясовано, що на фоні відносно типового профілю компонентів соціально-психологічної адаптації спостерігаються й певні відхилення за показниками схильності до ескапізму, підлеглої пасивності та емоційного дискомфорту. Це засвідчило явні труднощі пристосування респондентів до нових реалій війни. Зазначено, що вимушені переселенці нерідко втрачають інтерес до життя, дезорієнтовані в постановці життєвої мети та способах її досягнення, зневірюються в оцінці самих себе та власних вчинків. Констатовано, що в них найгірше відновлюється емоційне благополуччя, ускладнюється процес самоприйняття в нових умовах життя. Проведене дослідження відкриває перспективи вдосконалення соціально-психологічної роботи з переселенцями. Успішна їх інтеграція в нове середовище має передбачати дієві заходи з психологічної підтримки, що спрямовані на формування чіткої життєвої позиції, толерантності щодо приймаючої громади, розвитку рішучості

Типи інтернет-залежності казахстанських студентів в умовах цифрового освітнього простору

The aim of the work is to conduct theoretical and empirical research of the types of internet dependency among Kazakhstan students under conditions of the digital educational space. Methods. The study involved 390 students from the first to the fourth years of study at universities in Kazakhstan. To determine the types of Internet addiction, only those subjects who were classified as at risk (n = 257; 65.90%) and dependent (n = 62; 15.89%) were selected using the k-means method. Three valid methods were used to identify the studied psychocomplexes: “Internet Dependency Test” (IDT) by K. Young (1998); “Internet Addiction Test” (IAT) by T. Nikitina, A. Yegorov (2005), adapted by O. Kaminska (2014); “The Sixteen Personality Factor Questionnaire” (16PF) by H. Cattell, A. Mead (2008). Results. It was found that Internet addiction has the strongest inverse correlation with Internal tension (p < .001). It was emphasized that such personality traits as introversion, daydreaming, and lack of self-control have the strongest correlation with Internet addiction. Through k-means clustering analysis, the subjects were grouped into four clusters that reflected the types of Internet addiction: “Stable Internet Addiction”, “Controlled Internet Addiction”, “Radical Internet Addiction”, and “Open Internet Addiction”. Discussion and Conclusions. It was empirically investigated and theoretically substantiated that the types of Internet addiction are formed by the psychological complexes of relevant personal traits of the respondents who excessively use online resources (numerous mobile applications, enrolling in courses on educational platforms) during their educational and professional activities and who were appropriately classified into either the at-risk group or the addiction group. It was noted that the proposed classification allows for the systematization and deeper understanding of the scientific problem and the discovery of new scientific facts. It was recommended to implement the obtained results into the educational process of universities to develop preventive and psychocorrective programs for internet addiction.Метою роботи є теоретико-емпіричне дослідження типів інтернет-залежності казахстанських студентів в умовах цифрового освітнього простору. Методи. У констатувальному етапі дослідження взяло участь 390 студентів, які навчалися з першого по четвертий курс в університетах Казахстану. Для з’ясування типів інтернет-залежності методом k-середніх відібрано тільки тих досліджуваних, які віднесені до групи ризику (n = 257; 65.90%) і групи залежності (n = 62; 15.89%). Для з’ясування досліджуваних психокомплексів використано три валідні методики: “Тест на інтернет-залежність” (ТІЗ) K. Young (1998); “Тест на інтернет-адикцію” (ТІА) Т. Нікітіної, А. Єгорова (2005), апробація О. Kaminska (2014); “Шістнадцятифакторний опитувальник особистості” (16PF) H. Cattell, A. Mead (2008). Результати. З’ясовано, що інтернет-залежність наділена найміцнішим оберненим зв’язком із внутрішньою напруженістю (p <.001). Акцентовано, що закритість, мрійливість і відсутність самоконтролю – ті особистісні властивості, що мають найміцніший зв’язок з інтернет-залежністю та інтернет-адикцією. Кластерним аналізом методом k-середніх досліджуваних об’єднано в чотири кластери, що відобразили типи інтернет-залежності: “Стабільна інтернет-залежність”, “Контрольована інтернет-залежність”, “Радикальна інтернет-залежність”, “Відкрита інтернет-залежність”. Дискусія і висновки. Емпірично досліджено й теоретично обґрунтовано, що типи інтернет-залежності є утвореними психокомплексами релевантних особистісних властивостей респондентів, які під час навчально-професійної діяльності надмірно використовують ресурси всемережжя, враховуючи численні мобільні додатки, опановують курси на освітніх платформах і яких правомірно віднесено відповідно до групи ризику чи групи залежності. Зазначено, що запропонована класифікація дозволяє систематизувати, поглибити розуміння наукової проблеми, відшукати нові наукові факти. Рекомендовано отримані результати імплементувати в освітній процес університетів із метою розробки профілактичних і психокорекційних програм з інтернет-залежності

Статева детермінація сприйняття образу жіночності: якісний і статистичний аналізи

The aim of this experimental study is to identify differences in the evaluation of femininity by individuals of different sexes, to determine specific criteria for assessing femininity, and to reveal the diversity in interpretations of feminine traits. Methods. The primary data collection method was a projective technique – an original set of stylized images representing femininity archetypes, created using the Lexica Art neural network service. Raw data were obtained through semi-structured interviews using these stylized archetypal images and a subjective scaling method. The study involved a sample of 33 individuals aged 20 to 65, with an approximately equal number of men and women. The collected data were analyzed using content analysis (which allowed for identifying additional criteria for the perception of femininity, significantly expanding the information found in the literature and enriching the semantic depth of feminine images) and statistical analysis (including frequency distribution, Mann–Whitney U test, cross-tabulation, and analysis of variance). Results. Statistically significant differences were found in the evaluation of femininity criteria between men and women. The traits of “maturity” (rated more highly and valued more by women) and “modesty” (more often emphasized by men) showed statistically significant differences. The archetypal image of the “Berehynia” (Guardian or Keeper) was perceived as the most feminine by men and the least feminine by women. Discussion and Conclusions. The study confirms that widely accepted qualities in evaluating femininity (e.g., beauty) remain relevant for both sexes. Among the additional criteria identified, the traits that most influence the perception of a woman as feminine include confidence, maturity, wisdom, self-sufficiency, modesty, and inner richness. A notable contribution of this work is the trial use of stylized archetypal images of femininity, which opens the possibility of developing metaphorical cards titled “Archetypes of Femininity” in the future. Even at this stage, the image set has demonstrated therapeutic potential.Метою експериментального дослідження є встановлення відмінностей в оцінюванні жіночності представниками різних статей, виявлення специфічних критеріїв оцінювання жіночності та розкриття різноманітності в інтерпретації ознак жіночності. Методи. Основним методом отримання дослідницьких даних стала проєктивна методика – авторський набір стилізованих зображень архетипів жіночності, створення яких відбулося за допомогою сервісу нейромережі Lexica Art. Сирі дані дослідження отримано під час проведення напівстандартизованого інтерв’ю із застосуванням стилізованих зображень архетипів жіночності й методу суб’єктивного шкалювання. У ході дослідження опитано вибірку з 33 осіб віком від 20 до 65 років, приблизно в однаковому співвідношенні жінок і чоловіків. Отримані дані опрацьовано контент-аналізом (це дало можливість одержати додаткові критерії сприйняття жіночності, що значно розширило отриману з літератури інформацію, дозволило побудувати семантичне насичення жіночних образів) і статистичним аналізом (зокрема, застосовано частотний розподіл, U-критерій Манна-Уітні, крос-табуляційний та дисперсійний аналізи). Результати. Встановлено статистично достовірну відмінність в оцінюванні критеріїв жіночності при порівнянні результатів чоловіків і жінок. Підтверджено статистично достовірні відмінності для такого критерію жіночності, як “зрілість”, що є важливішим і ціннішим для жінок, та “скромність”, який частіше підкреслювали чоловіки. Виявлено, що архетиповий образ “Берегиня” постає найбільш жіночним у сприйнятті чоловіків і є найменш жіночним для жінок. Дискусія і висновки. Підтверджено: наявні загальноприйняті якості та риси в оцінюванні жіночності (наприклад, краса) залишаються актуальними для обох статей. Серед виявлених додаткових критеріїв найбільше впливають на оцінку образу жінки як жіночної впевненість, зрілість, мудрість, самодостатність, скромність і багатство внутрішнього світу. Особливий внесок нашої роботи полягає в апробації стилізованих зображеннях архетипів жіночності, що дозволить надалі створити метафоричні карти “Архетипи жіночності”. Але вже зараз цей набір продемонстрував свій терапевтичний вплив