Adaptation of the Psychological Capital Questionnaire (PCQ-12S)

Мета роботи полягала в розробці українськомовної короткої версії шкали психологічного капіталу на основі 24-пунктного оригінального тесту для використання її у сфері вищої освіти. Незважаючи на безумовну практичну цінність цього конструкту в контексті різноманітних сфер життєдіяльності, включаючи академічну, наразі відсутній інструмент його вимірювання, що викликає занепокоєння та вимагає від вітчизняних науковців заповнити цю прогалину. Методи. Переклад шкали PCQ-24 з англійської мови на українську здійснювався двома психологами-білінгвами методом зворотного перекладу.За результатами попереднього аналізу із 24 запитань ми залишили 12, які мали найбільші факторні навантаження, збільшували внутрішню надійність шкали, відображали найбільш важливі аспекти конструкту та забезпечували оптимальний баланс кількості пунктів на кожний компонент опитувальника.У дослідженні взяли участь 500 студентів через онлайн-сервіс Google Forms. Аналіз отриманих даних здійснювався за допомогою статистичного програмного середовища R та Rstudio. Результати. Конфірматорний факторний аналіз дозволив установити, що із трьох альтернативних моделей структури шкали ПсиКап-12C найкраще відповідає емпіричним даним – ієрархічна, в якій психологічний капітал концептуалізується як латентний фактор вищого рівня з чотирьома факторами першого порядку:самоефективність, надія, резильєнтність та оптимізм. Її особливістю є те, що можна розрахувати бали як для окремих факторів, так і для інтегрального показника – психологічного капіталу. В подальшому ця модель аналізувалась на відповідність психометричним характеристикам. Як результат, доведено різними статистичними методами, що шкала діагностики психологічного капіталу в академічному контексті має високу надійність, підтверджену конергентну та дискримінантну валідність, а також інваріантність вимірювання за гендером. Висновки. Шкала ПсиКап-12С є економним засобом вимірювання психологічного капіталу та його складових у здобувачів вищої освіти. Запропонована шкала володіє прийнятними загальновизнаними психометричними характеристика та рекомендована для використання у сфері вищої освіти для вирішення як теоретичних, так і практичних завдань.The purpose of the article is to develop a short Ukrainian-language version of the psychological capital questionnaire based on a 24-pointoriginal test for use in higher education. Despite the construct’s absolute practical value in the context of various life spheres, including academic one, there is currently no instrument for its measurement, which is of concern and requires domestic scientists to fill a gap. Methods. Two bilingual psychologists conveyed PCQ-24 from English into Ukrainian via reverse translation. Based on a preliminary analysis,24 questions were reduced to 12, which had the highest factor loadings, increased scale internal reliability, rendered crucial aspects of the construct, and kept an optimal balance of the number of items for each questionnaire component. 500 students participated in the study via the online service Google Forms. Data analysis was conducted using the statistical software environment R and Rstudio. Results. Confirmatory factor analysis (CFA) made it possible to establish that of the three alternative models of the PCQ-12S structure, a hierarchic alone best corresponds to empirical data as it conceptualizes psychological capital as a latent factor of the highest level with four first-order factors: self-efficacy, hope, resilience, and optimism. It allows calculating points for individual factors and an integral indicator – psychological capital. The model was also analyzed for compliance with psychometric characteristics. As a result, various statistical methods proved that the diagnostic scale of psychological capital has high reliability in the academic context, confirmed convergent and discriminant validity, as well as measurement invariance by gender. Conclusions. PCQ-12S is an economical means of measuring psychological capital and its components in university students. The relevant scale has acceptable and well-recognized psychometric characteristics and is recommended for use in higher education to solve both theoretical and practical problems

Дослідження типів навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології

The purpose is to conduct empirical research and theoretically substantiate the types of learned helplessness of future specialists in foreign philology in the context of educational and professional training. The respondents of the empirical research are graduates of the final years of study: students of the fourth year – Bachelor’s degree seekers and students of the second year – Master’s degree seekers, the total number of 432 individuals (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). The respondents were majoring in a single or double specialty. Methods. Valid and reliable psychodiagnostic tools that have been adapted and tested were used: “Attributional Style Questionnaire” (ASQ) (Peterson et al., 1982); Ehlers’ questionnaire “Motivation for Achieving Success and Avoiding Failures” (MASAF) (Elers, 2002); the questionnaire “Level of subjective control” (LSC) (Bazhin et al., 1984); Zung Self-Rating Depression Scale (SDS) (Zung, 1965). Results. The provided descriptive statistics confirms that there are no statistically significant differences between the obtained empirical data and the results of similar measurements. Eighteen statistically significant correlations (р<.050; р<.010) of attributive style parameters with independent variables were found: motivation for achieving success, motivation for avoiding failures, level of depression, level of subjective control in educational and professional activities, areas of success, areas of failure. It was established that the level of depression (LD) has the strongest correlations with the attributional style scales: permanence of the bad (R=.189; p<.010), pervasiveness of the bad (R=.221; p<.010) and personalization of the bad (R =.185; p<.010), which gave grounds to consider depressive states as the most dangerous in the formation of learned helplessness. Cluster analysis using the k-means method revealed four types of learned helplessness of future specialists in foreign philology: “Depressive learned helplessness” (cluster 1, n=31; 13.36%), “Avoidant learned helplessness” (cluster 2, n=75; 32.33%), “Optimistic learned helplessness” (cluster 3, n=68; 29.31%), “Uncontrolled learned helplessness” (cluster 4, n=58; 25.00%). Discussion and сonclusions. It was substantiated that the types of learned helplessness are personal formations that were manifested in a high level of depression, the dominance of pessimistic parameters of the attributional style of behavior, a high level of motivation for avoiding failures, a low level of motivation for achieving success, and low/lack of subjective control of the events of educational and professional activities. The appropriateness of implementing the obtained results in the educational and scientific processes of training future specialists in the socionomic profile was empirically clarified and theoretically substantiated.Метою є емпіричне з’ясування і теоретичне обґрунтування типів навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології у контексті навчально-професійної підготовки. Респондентами емпіричного дослідження є здобувачі випускних років навчання: четвертого курсу – бакалавріат і другого курсу – магістратура, загальною кількістю 432 особи (M=24.23; SD=±3.08; Me=24; Mo=22). Респонденти здобували фах за єдиною або подвійною спеціальністю. Методи. Застосовано валідні і надійні психодіагностичні інструменти, які пройшли адаптацію й апробацію: “Опитувальник атрибутивного стилю для дорослих” (ОАСД) (Peterson et al., 1982); методика дослідження мотивації досягнення успіху й уникнення невдачі (МДУУН) (Elers, 2002); опитувальник “Рівень суб’єктивного контролю” (РСК) (Бажин та ін., 1984); методика “Шкала самооцінки депресії” (ШСД) (Zung, 1965). Результати. Подано описові частотні характеристики, які підтвердили, що отримані емпіричні дані не мають статистично достовірних відмінностей із результатами схожих вимірів. З’ясовано вісімнадцять статистично достовірних кореляційних зв’язків (р<.050; р<.010) параметрів атрибутивного стилю з незалежними змінними: мотивація досягнення успіху, мотивація уникнення невдачі, рівень депресії, рівень суб’єктивного контролю в навчально-професійній діяльності, галузі досягнень, галузі невдач. Встановлено, що найміцніші зв’язки має рівень депресії (РД) зі шкалами атрибутивного стилю: сталість поганого (R=.189; р<.010), широта поганого (R=.221; р<.010) і персоналізація поганого (R=.185; р<.010), що дає підстави вважати депресивні стани найнебезпечнішими у формуванні навченої безпорадності. Кластерним аналізом методом k-середніх встановлено чотири типи навченої безпорадності майбутніх фахівців іноземної філології: “Депресивна навчена безпорадність” (кластер 1, n=31; 13.36%), “Уникаюча навчена безпорадність” (кластер 2, n=75; 32.33%), “Оптимістична навчена безпорадність” (кластер 3, n=68; 29.31%), “Неконтрольована навчена безпорадність” (кластер 4, n=58; 25.00%). Дискусія і висновки. Обґрунтовано, що типами навченої безпорадності є особистісні утворення, які проявляються у високому рівні депресивності, домінуванні песимістичних параметрів атрибутивного стилю поведінки, високому рівні мотивації уникнення невдачі, низькому рівні мотивації досягнення успіху і заниженому/відсутньому суб’єктивному контролі подій навчально-професійної діяльності. Узагальнено, що емпірично з’ясовано і теоретично обґрунтовано доцільність впровадження отриманих результатів у освітній і науковий процеси підготовки майбутніх фахівців соціономічного профілю

Особистісні диспозиції як чинник вибору копінг-стратегії в складних ситуаціях

The purpose of the publication was to determine personal dispositions, which are basic traits and types of character accentuations that encourage a person to use specific coping strategies. Methods include theoretical analysis of scientific literature, mathematical and statistical data processing, and interpretive methods for explaining the investigated phenomena based on qualitative and quantitative research material analysis. Results. It was discovered that individuals with a high level of conscientiousness prefer planning strategies and assertive actions. People who lack goodwill and friendliness in their interpersonal relationships are prone to confrontational and avoidance coping. Individuals with a hyperthymic type of character accentuation, who show a tendency to confrontation, search for social support, problem-solving planning, positive reappraisal, assertive actions, antisocial actions, and do not show a tendency to avoidance, were found to have the most diverse repertoire of coping strategies. It was determined that the narrowest one was with rigid (tendency to confrontation) and pedantic accentuations (tendency to careful activities). It was proven that the selection of a constructive problemfocused coping strategy of planning when dealing with problems and an aggressive coping strategy depends on the hyperthymic type of accentuation. Discussion and conclusions. It was highlighted that the excitable type of accentuation is stimulated the selection of a nonconstructive problem-focused confrontation strategy and a non-constructive emotionally focused avoidance strategy. The emotional type of accentuation activates the selection of constructive emotionally focused strategies for finding social support, establishing social interactions, and positive reappraisal. It was summarized that basic personality traits and the type of character accentuation determine the predisposition to constructive/non-constructive problematic and emotionally oriented coping strategies. It was discovered that the choice of coping strategies depends on personal dispositions. The findings obtained allow for the prediction of a person's behavior in challenging situations, taking into consideration their personality traits and type of character accentuation. This may assist in the development of effective techniques of psychological assistance and behavioral correction.Метою публікації є визначення особистісних диспозицій, а саме базових особистісних рис та типів акцентуацій характеру, що спонукають людину застосовувати ті чи інші копінг-стратегії. Методи: теоретичне аналізування наукової літератури, математико-статистичне опрацювання даних та інтерпретаційні методи пояснення досліджуваних феноменів на основі результатів якісного і кількісного аналізування дослідницького матеріалу. Результати. З’ясовано, що до вибору стратегій планування і асертивних дій схиляються особи з вираженою сумлінністю. До конфронтаційного копінгу та копінгу уникання схильні люди, яким бракує доброзичливості і привітності у стосунках з людьми. Встановлено, що найширший репертуар копінг-стратегій характеризує осіб з гіпертимним типом акцентуації характеру, які демонструють схильність до конфронтації, пошуку соціальної підтримки, планування розв’язання проблеми, позитивної переоцінки, асертивних дій, асоціальних дій і не виявляють схильності до уникання. Констатовано, що найвужчий – з застрягаючою (схильність до конфронтації) і педантичною акцентуаціями (схильність до обережних дій). Доведено, що вибір конструктивної проблемно сфокусованої копінг-стратегії планування при розв’язанні проблем і копінг-стратегії асертивних дій залежить від гіпертимного типу акцентуації. Дискусія та висновки. Зазначено, що вибір неконструктивної проблемно сфокусованої стратегії конфронтації та неконструктивної емоційно сфокусованої стратегії уникання стимулюється збудливим типом акцентуації. Вибір конструктивних емоційно сфокусованих стратегій пошуку соціальної підтримки, вступу в соціальні контакти та позитивної переоцінки активізується емотивним типом акцентуації. Узагальнено, що схильність до конструктивних/ неконструктивних проблемно та емоційно сфокусованих копінг-стратегій визначається базовими особистісними рисами і типом акцентуації характеру. Виявлено, що вибір копінг-стратегій залежить від особистісних диспозицій. Отримані результати дозволяють прогнозувати поведінку людини в складних ситуаціях з огляду на її особистісні риси і тип акцентуації характеру. Це може сприяти побудові ефективних методик психологічної допомоги та корекції поведінкових реакцій

Передмова редактора

Editor’s PrefaceПередмова редактор

Субклінічні особистісні кореляти психологічної безпеки

The critical transformations of modern society, when personal and public safety can be sharply and suddenly lost, and “negative” (destructive, subclinical, antisocial) personality traits have sources of development, makes it necessary to determine the peculiarities of the relationships between these phenomena. In recent years, the study of the dark sides of the personality, known as the “dark core”, has become increasingly relevant. The purpose of the article is to study the psychological features of the subjective feeling of personal safety in the conditions of the Covid-19 pandemic. Methods. The “Dark Triad” questionnaire (D. L Paulhus & K. M. Williams) and the author’s methodology were used to achieve the research goals. To investigate subclinical personal correlates, the short scale of Paulhus D. L. & Williams K. M. (2010) questionnaire, which allows determining a person’s tendency to manifest one of the personal constructs of the dark triad(machiavellianism, narcissism, and psychopathy) was used. In order to build a psycholinguistic model of human danger and research the levels of personal safety in various spheres of life, a collective author’s methodology was applied (Zhuravlova et al., 2020, 2022). The methodology consists of three parts: a) general information; b) associative scale;c) tasks aimed at determining feelings of personal security in physical, sexual, gender, family, territorial, financial, religious, national, political, social, food availability, and business spheres of life. Results. An empirical structural phenomenological psycholinguistic model of human danger has been built. The emotional, cognitive and behavioral components of the model are singled out. Significant  (p≤.05)difference between the phenomenological characteristics of the subjective associative images of the danger of “machiavellians”, “narcissists” and “psychopaths” were established. Machiavellianism (cynicism, the desire for manipulative influence on other people and the need for control), narcissism (egocentrism, pathological self-love)and psychopathy (antisociality, emotional coldness) do not have significant correlation with feelings of personal security. In general, the average value of the integral level of security of the respondents in the conditions of the Covid-19 pandemic is quite high. Significant difference was found between indicators of the subjective sense of security of the respondents with a high, medium and low level of manifestation of dark personality traits only in the political sphere of life (p = .032). Conclusions. The empirical structural-phenomenological psycholinguistic model of human danger has a three-component structure. There is a difference between the surface (conscious) and deep (subconscious) phenomenological characteristics of the subjective associative images of the danger for an individual. The former are characterized by the dominance of cognitive and emotional personal correlates, and the latter – by behavioral ones. The integral level of personal safety of Ukrainian citizens in the conditions of the Covid-19 pandemic is quite high. There is no reliable correlation between indicators of subclinical personality traits and its integral psychological safety, except for safety in the political sphere.В умовах критичних трансформацій сучасного суспільства, коли особиста і громадська безпеки можуть бути різко та раптово втраченими, а “негативні” (деструктивні, субклінічні, асоціальні) риси особистості отримують джерела розвитку, важливо визначити особливості взаємозв’язків цих явищ. Останніми роками все більш актуальним стає вивчення темних сторін особистості, відомих як “темне ядро”. Метою статті є дослідження психологічних особливостей суб’єктивного відчуття особистої безпеки в умовах пандемії Covid-19. Методи. Для досягнення цілей дослідження застосовано опитувальник “Темна тріада” (D. L Paulhus & K. M. Williams) та авторську методику. Для дослідження субклінічних особистісних корелятів було використано коротку шкалу опитувальника Paulhus D.L. & Williams K. M. (2010), яка дозволяє визначити схильність людини до прояву одного з особистісних конструктів темної тріади (макіавеллізму, нарцисизму та психопатії). З метою побудови психолінгвістичної моделі небезпеки людини та дослідження рівнів безпеки особистості в різних сферах життєдіяльності застосовано колективну авторську методику (Zhuravlova та ін., 2020, 2022).Методика складається з трьох частин: а) загальна інформація; б) асоціативна шкала; в) завдання, спрямовані на визначення відчуттів особистої безпеки у фізичній, статевій, гендерній, сімейній, територіальній, фінансовій, релігійній, національній, політичній, соціальній, харчовій, бізнесовій сферах життя.Результати. Побудовано емпіричну структурно-феноменологічну психолінгвістичну модель небезпеки людини. Виокремлено емоційні, когнітивні та поведінкові компоненти моделі. Встановлено достовірні (p≤.05) відмінності між феноменологічними характеристиками суб’єктивних асоціативних образів небезпеки “макевіалістів”, “нарцисів” та “психопатів”. Макіавеллізм (цинізм, тяга до маніпулятивного впливу на інших людей та потреба в контролі), нарцисизм(егоцентризм, патологічне самолюбство) і психопатія (антисоціальність, емоційна холодність) не мають достовірних взаємозв’язків з відчуттями особистої безпеки. Загалом, середнє значення інтегрального рівня безпеки респондентів в умовах пандемії Covid-19 є досить високим. Знайдено достовірні відмінності між показниками суб’єктивного відчуття безпеки респондентів із високим, середнім та низьким рівнем прояву темних рис особистості лише у політичній сфері життя (p = .032). Висновки. Емпірична структурно-феноменологічна психолінгвістична модель небезпеки людини має трьохкомпонентну структуру. Існують відмінності між поверхневими (усвідомленими) та глибинними (підсвідомими)феноменологічними характеристиками суб’єктивних асоціативних образів небезпеки особистості. Перші характеризуються домінуванням когнітивних та емоційних особистісних корелятів, а другі – поведінкових. Інтегральний рівень особистої безпеки громадян України в умовах пандемії Covid-19 є досить високим.Не існує достовірних взаємозв’язків між показниками субклінічних рис особистості та її інтегральної психологічної безпеки, окрім безпеки в політичній сфері

Теоретико-методологічна модель дауншифтингу як альтернативного ресурсу самореалізації успішної людини у вимірах суспільних трансформацій

The purpose of the research is to build a theoretical and methodological model, analyse, systematize and generalize the phenomenon of downshifting as an alternative resource of a person’s self-realization in the conditions of modern society. Methods. The methodology of the research consists of the interpretation of downshifting as a re-achievement of success in changed situations, taking into account a greater number of important conditions and factors. Results. It is stated that the attitude towards downshifters is ambiguous and causes many discussions, but it is important to understand that a person who dared to change their lifestyle may feel happy and self-fulfilled. It means success for this person. It was found that the difficult periods experienced by the modern generation, permanent reforms, the COVID-19 pandemic, then the war on the territory of Ukraine, and the unstable economic and political situation are the testing for social and moral values and a unique opportunity to rethink existence for the sake of positive changes in the future. A theoretical and methodological model of downshifting, which consists of such components as definitions; drives; approaches; forms; the types of people who choose to downshift and the unifying component of the model is operationalization has been built. All components have structural elements that reveal their main content parameters. Modern studies of the outlined problem are analyzed. Attention is focused on such a form of downshifting as an authentic Ukrainian variant. Representatives of the new movement – freegans – have been identified among the types of downshifters. It has been stated and proven that downshifting is a resource for the self-realization of a successful person, one of the options for getting out of a difficult life situation. Discussion and conclusions. It is summarized that the results of the research have significant scientific facts in the dimensions of a person’s self-realization, revealing their potential, and the success of a person in the dimensions of social transformations.Метою дослідження є побудова теоретико-методологічної моделі, аналізування, систематизація та узагальнення феномену дауншифтингу як альтернативного ресурсу самореалізації людини в умовах сучасного суспільства. Методи. Методологію дослідження склало тлумачення дауншифтингу як повторного досягнення успіху у змінених умовах з урахуванням більшої кількості важливих умов і чинників. Результати. Обґрунтовано, що ставлення до дауншифтерів є неоднозначним і викликає багато дискусій, але, важливо те, що людина, яка наважилася змінити спосіб життя, відчуває себе щасливою й самореалізованою, що і є проявом успіху. З’ясовано, що важкі часи, які переживає сучасне покоління, перманентні реформи, пандемія COVID-19, потім активні бойові дії на території України, нестабільна економічна та політична обстановка є випробуванням для суспільних та моральних цінностей і унікальною можливістю на переосмислення буття заради позитивних змін у майбутньому. Побудовано теоретико-методологічну модель дауншифтингу, яка складається з таких компонентів, як дефініції; мотиви; підходи; форми; типи людей, які обирають дауншифтинг і об’єднуючий компонент моделі – операціоналізація. Усі компоненти мають структурні елементи, які розкривають їхні основні змістові параметри. Проаналізовано сучасні дослідження окресленої проблеми. Сфокусовано увагу на такій формі дауншифтингу як автентичний український варіант. Серед типів дауншифтерів визначено представників нового руху – фріганів. Констатовано і доказано, що дауншифтинг є ресурсом самореалізації успішної людини, одним із варіантів виходу зі складної життєвої ситуації. Дискусія і висновки. Узагальнено, що результати дослідження мають значущі наукові факти у вимірах самореалізації особистості, розкриття її потенціалу, успішності людини у вимірах суспільних трансформацій

Детермінанти прийняття рішень правоохоронцями

The article is devoted to the theoretical and empiricalstudy of the problem of decision-making by lawenforcement officers in modern conditions. The purposeof the article is to present and explain the interactionof external and internal decision-making factorsin the professional activity of law enforcement officers.Methods. Theoretical: analysis and generalizationof the results of applied research in the field of decision-making; empirical: complex author’s methodology;data processing methods: methods of primaryand statistical data processing, correlation analysis.The results. On the basis of the analysisof theoretical and applied research in the field of psychologyof decision-making, the directions for conductinga comprehensive study of various components of the decision-making structure, the impact of stress onthe decision-making process, and typical decision-makingscenarios have been determined. Conductingan empirical research made it possible to single out significantdecision-making factors; correlation analysiswas carried out to establish the relationship betweenthem. The interpretation of the relationship betweenthe variables is presented on the basis of a comparativeanalysis with the results of applied foreign studies.Discussion and conclusions. Multidirectional trendsin decision-making in the activities of law enforcementofficers were revealed: readiness for action is combinedwith a tendency to delay the decision under stress,that requires the development of specially developeddecision-making algorithms. An individual’s ability toreformat decision-making scenarios is directly relatedto the tendency to preserve or destroy established attitudes.Making decisions by one process at the expenseof others, or applying other decision-making scenariosinappropriately under certain circumstances,can lead to reduced performance. At the same time,fear of consequences has an inhibitory effect, whichincreases in conditions of uncertainty and institutionallimitations in the system of law enforcement agencies,that necessitates the study of psychological aspectsof the discretionary behavior of police officers, as wellas the use of special programs for law enforcementofficers at the stage of professional training.Стаття присвячена теоретико-емпіричномувивченню проблеми прийняття рішень у правоохоронній діяльності в сучасних умовах. Метою статтіє представлення та пояснення взаємодії зовнішніхта внутрішніх чинників прийняття рішень у професійній діяльності правоохоронців. Методи. Теоретичні: аналізування та узагальнення результатівприкладних досліджень у галузі прийняття рішень;емпіричні: комплексна авторська методика; методиобробки даних: методи первинної та статистичної обробки даних, кореляційний аналіз. Результати. На основі аналізу теоретичних і прикладнихдосліджень у галузі психології прийняття рішеньвизначено напрями проведення комплексногодослідження в сукупності вивчення різних компонентів структури прийняття рішень, впливу стресу на процес прийняття рішень та типових сценаріївприйняття рішень. Проведення емпіричного дослідження дало змогу виокремити значущі чинникиприйняття рішень; здійснено кореляційний аналіздля встановлення взаємозв’язку між ними. Інтерпретацію взаємозв’язку між змінними представлено на основі порівняльного аналізу з результатами прикладних зарубіжних досліджень. Дискусіяі висновки. Виявлено різноспрямовані тенденціїу прийнятті рішень в діяльності правоохоронців:готовність до дій поєднується зі схильністю довідкладання рішень в умовах стресу, що потребуєрозроблення спеціально розроблених алгоритмівприйняття рішень. Індивідуальна здатність до переформатування сценаріїв прийняття рішень безпосередньо пов’язана зі схильністю до збереження аборуйнації усталених установок. Прийняття рішеньодним процесом за рахунок ігнорування інших абоненалежне застосування інших сценаріїв прийняттярішень за певних обставин може призвести до зниження продуктивності діяльності. Гальмівний впливпри цьому має страх наслідків, який посилюєтьсяв умовах невизначеності та інституційні обмеженняв системі правоохоронних органів, що обумовлюєнеобхідність вивчення психологічних аспектів дискреційної поведінки поліцейських, а також застосування спеціальних програм для правоохоронцівна етапі професійної підготовки

Перевірка ефективності сучасних технологій роботи психолога з пожежними-рятувальниками

Some aspects of the problem of the psychological support of the professional activity of firefighters rescuers of the State Emergency Service of Ukraine are analyzed in the article. It is found out that such activity is classified as complex and dangerous, connected with a high level of psychoemotional pressure that leads to a deterioration of functional states and a decrease in work capacity. The necessity of using the modern technologies containing appropriate forms and methods of mental recovery of workers of the mentioned above sphere of work in the process of psychological support is substantiated, and can be used by a psychologist in the work of the psychological relief room, but in order to determine effectiveness, they require the experimental evaluation. The purpose of the research is to experimentally check the effectiveness of the use of modern technologies of work of a psychologist in the psychological relief room for firefighters-rescuers. Methods. To achieve this purpose, a complex of psychodiagnostic and psychophysiological research methods was used in our research, including the method of assessing the level of mental work capacity based on the quasi-stationary potential magnitude, the method of studying changes in the overall activation of the cerebral hemispheres, Luscher color test, the method of diagnosing mood, activity, and feelings, dynamometry, methods of interviewing, and analysis of the results of official activities. Results. The empirical assessment of the effectiveness of the corresponding forms and methods was carried out with the involvement of two groups of firefighters-rescuers of the State Emergency Service of Ukraine. It was found out that in the control group of the firefighters-rescuers who were not subjected to recovery methods, the functional state worsened after completing the tasks of the activity, while in the experimental group of the firefighters rescuers who were subjected to recovery effects, the functional state significantly improved. In particular, the optimization of the functional state occurred while using the neuromuscular relaxation and breathing exercises in combination with aromatherapy. Functional music and self-massage of biologically active points were also found to be effective. In turn, the use of phyto-therapeutic methods, in particular, drinks made of the medicinal plants, did not show a statistically significant result. During the study the effectiveness of VR-methods usage in the process of psychological training of the firefighters rescuers of the State Emergency Service of Ukraine to form individual components of resistance to the effects of the professional activity was also confirmed. Conclusions. Thus, the researched techniques can be used in the practical work of the psychologist in the psychological relief room for firefighters rescuers for the purpose of recovering and optimizing functional states, and forming psychological readiness for the tasks of professional activities of extinguishing fires and liquidating the consequences of emergencies of man-made, natural and military nature.У статті проаналізовано окремі аспекти проблеми психологічного супроводу професійної діяльності пожежних-рятувальників Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Встановлено, що ця діяльність належить до категорії складної й небезпечної, пов’язана зі значним рівнем психоемоційної напруги, призводить до погіршення функціональних станів, зниження працездатності. Обґрунтовано необхідність застосування у процесі психологічного супроводу сучасних технологій, що містять відповідні форми і методи психічного відновлення працівників вищевказаної сфери праці, та можуть бути використані психологом у роботі кабінету психологічного розвантаження, проте з метою вставлення ефективності потребують експериментальної оцінки. Метою є експериментальна перевірка ефективності застосування сучасних технологій роботи психолога в кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників. Методи.У роботі використано комплекс психодіагностичних та психофізіологічних методів дослідження:методика оцінки рівня психічної працездатності за величиною квазістаціонарного потенціалу;методика дослідження зміни загальної активізації півкуль головного мозку; колірний тест Люшера;методика діагностики самопочуття, активності, настрою; динамометрія; методи опитування та аналіз результатів службової діяльності. Результати.Емпірична оцінка ефективності застосування відповідних форм і методів здійснювалась із залученням двох груп пожежних-рятувальників. Встановлено, що у пожежних-рятувальників контрольної групи, до яких не були застосовані методи відновлення, функціональний стан після виконання завдань діяльності погіршився; водночас у пожежних-рятувальників експериментальної групи, до яких були застосовані відновлювальні впливи, функціональний стан на статистично достовірному рівні покращився. Зокрема, оптимізація функціонального стану відбулася при застосуванні нервово-м’язової релаксації та дихальних вправ у комбінації з аромотерапією. Ефективними також виявилися функціональна музика та самомасаж біологічно активних точок. У свою чергу застосування фітотерапевтичних методів, зокрема напоїв із лікарських рослин, не показало статистично достовірного результату.У ході роботи також підтверджено ефективність використання VR-методів у процесі психологічної підготовки пожежних-рятувальників з метою формування окремих компонентів психологічної готовності до завдань професійної діяльності. Висновки. Таким чином, досліджувані технології можуть використовуватися в практичній роботі психологів у кабінеті психологічного розвантаження пожежних-рятувальників із метою відновлення й оптимізації функціональних станів та формування психологічної готовності до завдань професійної діяльності з гасіння пожеж і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного й воєнного характеру

Traumatic experience of residents of the de-occupied territories of Ukraine

Статтю присвячено визначенню особливостей травмівного досвіду, зумовленого війною, серед осіб різного віку, які проживають на території деокупованих Київської та Харківської областей України. Мета дослідження – проаналізувати особливості зумовленого російсько-українською війною травмівного досвіду мешканців деокупованих територій України. Методи. У цьому дослідженні ми порівняли тяжкість посттравматичного стресового розладу (ПТСР) і травмівного горя осіб віком від 14 до 70 років, які перебували в зоні активних бойових дій і в тимчасовій окупації в Київській та Харківській областях України. Загалом у дослідженні взяли участь 394 учасники. Учасникам було запропоновано описати їхні травматичні події за допомогою опитувальників: Міжнародного опитувальника травм (ITQ), Самооцінки травматичного горя (TGI-SR+), Анкети симптомів ПТСР PCL-5. Результати. Отримані нами результати свідчать про те, що для мешканців деокупованих територій характерні такі яскраво виражені симптоми ПТСР, як ажитація та уникання, травмівне горе виражене у надмірному збудженні, а травмівна втрата має помірний вплив на загальну адаптацію особистості досліджуваних. Зокрема, ажитація в контексті посттравматичного стресового розладу та травмівного горя найбільш властиві підліткам і молоді, для молодих людей характерні симптоми уникнення та інтрузій, для осіб віком 31-50 років – інтрузії, а для найстарших суб’єктів – збудження. Висновки. Дане дослідження свідчить про те, що симптоми ПТСР більш характерні для досліджуваних старших п’ятидесяти років, які мають дефіцит внутрішніх і зовнішніх ресурсів. Доведено, що вираженість симптомів ПТСР у мешканців деокупованої Харківської області статистично значуще нижча, ніж у жителів деокупованої Київської області, це пов’язано з тривалішою окупацією, а отже, можлива поява симптомів ПТСР у більш відстрочений період.The article is devoted to clarifying the war-related traumatic experience of the residents in the de-occupied Kyiv and Kharkiv regions of Ukraine. The purpose of the research is to determine the traumatic experience of the residents in the de-occupied territories of Ukraine caused by the Russian-Ukrainian war. Methods. In this study, we compared the severity of post-traumatic stress disorder (PTSD) and traumatic grief among the respondents aged 14 to 70 years who were in the active combat zone and under temporary occupation in the Kyiv and Kharkiv regions of Ukraine. 394 respondents participated in the research. Participants were asked to describe their traumatic events using the questionnaires: International Trauma Questionnaire (ITQ), Traumatic Grief Inventory-Self Report Plus (TGI-SR+), Post-traumatic Stress Disorder Checklist for DSM-5 (PCL-5). Results. It was found that residents in the de-occupied territories of Ukraine are characterized by significant symptoms of PTSD, such as agitation and avoidance, traumatic grief expressed in excessive excitement, and traumatic loss has a moderate effect on the general adaptation of the respondent’ personality. In particular, agitation in the context of post-traumatic stress disorder and traumatic grief is more characteristic of teenagers and young people; young people are characterized by symptoms of avoidance and intrusions, people aged 31-50 years – by intrusions, and the oldest respondents – by excitation. Conclusions. This study shows that PTSD symptoms are more common for respondents over fifty years of age, who have deficit of internal and external resources. It has been proven that residents’ PTSD symptoms severity in the de-occupied Kharkiv region is statistically significantly lower than that of the residents’ of the de-occupied Kyiv region, this is due to longer occupation, and therefore, the emergence of PTSD symptoms is possible in a more delayed period

Психологічне здоров’я вчителя Нової української школи як підґрунтя його психологічної готовності до творчої професійної діяльності

The article empirically determines the interrelation of such psychological phenomena as psychological health and psychological readiness for pedagogical creativity. The purpose of the article is to establish the patterns of influence of the psychological health of teachers of the New Ukrainian School (NUS) on their psychological readiness for creative professional activity. Methods. To conduct an empirical research, the author’s psychodiagnostic methods “Teacher psychological readiness”, “Psychological health of an individual”, analysis of the percentage distribution and average values of indicators, correlation and factor analysis were used. The article presents an empirical model (structure, criteria, indicators, and methodological tools) for studying teachers’ psychological health features and psychological readiness for professional creativity. The basis of psychological readiness for pedagogical creativity amidst the NUS is the unity of pedagogical motivation, professional knowledge, skills, and creative abilities in combination with the mastery by the teacher of the functions of an educator, tutor, facilitator, and moderator. The criteria of psychological health are a healthy lifestyle, stress resistance, self-control, emotional stability, flexible thinking, social adaptation, activity, good mood, and creative realization. Results. The author presents findings of the empirical study of teachers’ features of psychological health state and the development level of their psychological readiness for creative professional activity; the interpretation of statistical data processing is given. Conclusions. A teacher’s psychological health determines the development of their psychological readiness for creative pedagogical activity: the higher the psychological health of teachers is, the higher their propensity to conduct professional creativity is. The major role in the development of psychological readiness for pedagogical creativity is played by flexible thinking, creative self-realization, emotional and volitional qualities (self-control, stress resistance) and a positive emotional state (good mood, optimism) of a teacher.У статті емпірично визначено взаємозв’язок таких психологічних феноменів, як психологічне здоров’я та психологічна готовність до педагогічної творчості. Метою статті є встановлення закономірностей впливу психологічного здоров’я вчителів Нової української школи (НУШ) на їхню психологічну готовність до творчої професійної діяльності.Методи дослідження. Для проведення емпіричного дослідження використано авторські психодіагностичні методики “Психологічна готовність педагога”, “Психологічне здоров’я особистості”, аналізування відсоткового розподілу та середньо-статистичних значень показників, кореляційний, факторний аналіз. У статті презентовано емпіричну модель (структуру, критерії, показники, методичний інструментарій) дослідження особливостей психологічного здоров’я та психологічної готовності вчителя до професійної творчості. Основою психологічної готовності до педагогічної творчості в умовах НУШ виступає єдність педагогічної мотивації, професійних знань, умінь, навичок, творчих здібностей у поєднанні з опануванням вчителем функцій вихователя, тьютора, фасилітатора й модератора. Критеріями психологічного здоров’я є здоровий спосіб життя, стресостійкість, самоконтроль, емоційна стійкість, гнучкість мислення, соціальна адаптованість, активність, гарний настрій, творча реалізованість. Результати. Автором представлено результати емпіричного дослідження особливостей стану психологічного здоров’я педагогів і рівня розвитку їхньої психологічної готовності до творчої професійної діяльності; наведено інтерпретацію статистичної обробки даних. Висновки: психологічне здоров’я педагога визначає розвиток його психологічної готовності до творчої педагогічної діяльності: чим вище рівень психологічного здоров’я вчителя, тим вищою є його здатність до професійної творчості. Провідну функцію в розвитку психологічної готовності до педагогічної творчості відіграють гнучкість мислення, творча самореалізація, емоційно-вольові якості (самоконтроль, стресостійкість) та позитивний емоційний стан(гарний настрій, оптимізм) учителя