Applying surface-sensitive techniques to structural and chemical study of uncapped Sn-Sb-Te thin film : A density functional theory - based study

We present here a combined experimental and theoretical study of the structural and chemical properties of polycrystalline Sn-Sb-Te film with nominal composition SnSb₂Te₄ grown by pulsed laser deposition technique on mylar substrate. From the experimental side, surface-sensitive techniques as x-ray photoelectron spectroscopy (XPS), grazing incidence x-ray diffractometry (GIXRD) and ¹¹⁹ᵐSn integral conversion electron Möβbauer spectroscopy (ICEMS) have been applied to the study of the film at room-temperature and under normal conditions of pressure. GIXRD showed that the Sn-Sb-Te film adopted a NaCl- type structure (Fm-3m), and in the detection limits, no other crystalline phase was revealed. ICEMS technique unambiguously indicated the coexistence of two different tin fractions: Sn(II), as expected for the SnSb₂Te₄ phase, and Sn(IV), suggesting oxidation of tin. Chemical in-depth profile obtained by means of XPS suggests the oxidation of all the constituent atoms at the topmost layers of the film and the progressive depletion of tin and antimony oxides going depth in the film. The in-depth atomic concentration profiles also reveals a notorious deficiency of Te in the sample. Theoretically, density functional theory-based calculations (assuming that the Sn-Sb-Te film adopts the Fm-3m structure) support the hypothesis that Te - vacancies sites are occupied by oxygen atoms during the natural oxidation process of Sn-Sb-Te film. Additionally, our calculations demonstrated that only the substitution of Te atoms by oxygen ones induces a semiconducting behavior of the otherwise metallic Sn-Sb-Te host.Facultad de Ciencias ExactasInstituto de Física La Plat

Cobalt ferrite nanoparticles under high pressure

We report by the first time a high pressure X-ray diffraction and Raman spectroscopy study of cobalt ferrite (CoFe2O4) nanoparticles carried out at room temperature up to 17 GPa. In contrast with previous studies of nanoparticles, which proposed the transition pressure to be reduced from 20–27 GPa to 7.5–12.5 GPa (depending on particle size), we found that cobalt ferrite nanoparticles remain in the spinel structure up to the highest pressure covered by our experiments. In addition, we report the pressure dependence of the unit-cell parameter and Raman modes of the studied sample. We found that under quasi-hydrostatic conditions, the bulk modulus of the nanoparticles (B0 = 204 GPa) is considerably larger than the value previously reported for bulk CoFe2O4 (B0 = 172 GPa). In addition, when the pressure medium becomes non-hydrostatic and deviatoric stresses affect the experiments, there is a noticeable decrease of the compressibility of the studied sample (B0 = 284 GPa). After decompression, the cobalt ferrite lattice parameter does not revert to its initial value, evidencing a unit cell contraction after pressure was removed. Finally, Raman spectroscopy provides information on the pressure dependence of all Raman-active modes and evidences that cation inversion is enhanced by pressure under non-hydrostatic conditions, being this effect not fully reversible.Fil: Saccone, Fabio Daniel. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Oficina de Coordinación Administrativa Houssay. Instituto de Tecnologías y Ciencias de la Ingeniería; ArgentinaFil: Ferrari, Sergio. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Oficina de Coordinación Administrativa Houssay. Instituto de Tecnologías y Ciencias de la Ingeniería; ArgentinaFil: Errandonea, Daniel. Universidad de Valencia; EspañaFil: Florencia Grinblat. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Oficina de Coordinación Administrativa Houssay. Instituto de Tecnologías y Ciencias de la Ingeniería; ArgentinaFil: Bilovol, Vitaliy. Consejo Nacional de Investigaciones Científicas y Técnicas. Oficina de Coordinación Administrativa Houssay. Instituto de Tecnologías y Ciencias de la Ingeniería; ArgentinaFil: Agouram, S.. Universidad de Valencia; Españ

Evidence of existence of metastable SrFe12O19 nanoparticles

Coordenação de Aperfeiçoamento de Pessoal de Nível Superior (CAPES)The existence of metastable hexaferrite is reported. Synthesis of strontium hexaferrite, SrFe12O15, at 400 degrees C was realized under controlled oxygen atmosphere. Such technique allows obtaining of SrFe12O15 at lower temperatures than those by traditional methods (above 800 degrees C). Phase transformation occurred during a measurement of magnetization vs. temperature (heating up to 625 degrees C). The heat treatment induces a change from SrFe12O15 to gamma-Fe2O3 (as the main phase), and SrFeO27.4 to Sr2Fe2O5. Together with these phase transformations, an increment in the amount of SrCO3 is detected. Magnetic study of the samples, before and after the heating, supports the structural analysis conclusions. (C) 2011 Elsevier B.V. All rights reserved.3232330223026CONICET (Argentina)Coordenação de Aperfeiçoamento de Pessoal de Nível Superior (CAPES)Coordenação de Aperfeiçoamento de Pessoal de Nível Superior (CAPES)CAPES [BR0920

Гормональний дисбаланс жирової тканини та кардіогемодинамічні зміни на тлі порушень вуглеводного обміну у хворих на гіпертонічну хворобу

The authors have studied the levels of visfatin, TNF-α, the cardiohemodynamics state in hypertensive patients complicated by diabetes mellitus type 2 which will be conducive both to the introduction of new approaches in an assessment of the severity of the condition and an opportunity of prognosticating further progression of carbohydrate metabolism disorders and will avoid an increased cardiovascular risk.Изучены уровни висфатина, ФНО-α и состояние кардиогемодинамики у больных гипертонической болезнью, осложненную сахарным диабетом 2-го типа, что будет способствовать внедрению новых подходов в оценке тяжести состояния и возможности прогнозирования дальнейшего прогрессирования нарушения углеводного обмена и предупредит возрастание кардиоваскулярного риска.Вивчено рівні вісфатину, ФНП-α та стан кардіогемодинаміки у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену цукровим діабетом 2-го типу, що сприятиме впровадженню нових підходів в оцінці тяжкості стану і можливості прогнозування подальшого прогресування порушення вуглеводного обміну та запобігатиме зростанню кардіоваскулярного ризику

Лікування порушень сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією та ожирінням

TThe aim of the study is to improve the efficacy of the treatment of sleep disorders in patients with arterial hypertension (AH) and obesity.Materials and methods. In total, 62 patients were examined (mean age 58.3 ± 2.3 years) with AH and obesity. All of the surveyed persons underwent general clinical examination, daily BP monitoring, life quality assessment (General Well-Being Questionnaire). The ICSD-2 (2005) criteria were used to identify sleep disorders (dyssomnia) and subjective sleep characteristics questionnaires – for circadian “sleep –wake” rhythm disturbances assessment. Sleep disorders were found in all the examined patients at baseline. After the baseline data registration, the patients were prescribed basic therapy, 32 (group 1) of whom additionally received melatonin at a dose of 3 mg for 4 weeks; 30 patients were included in group 2.Results. After treatment, in group 1, the levels of office SBP and DBP were 6.9 % and 6.7 % (P < 0.05), and the average daily SBP and DBP (according to DMBP data) were 7.9 % and 6.7 % (P < 0.05) lower, respectively, than in group2. In patients of group 1, positive changes in lipid and carbohydrate metabolism, a significant improvement in subjective sleep characteristics and circadian “sleep – wake” rhythm were registered along with an improvement in the quality of life.Conclusions. Thus, melatonin add-on treatment in patients with AH and obesity with sleep disorders increases the efficacy of antihypertensive therapy, has a beneficial effect on glucometabolic parameters, subjective assessment of sleep quality and the quality of life.  Цель работы – повышение эффективности лечения нарушений сна у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и ожирением.Материалы и методы. Обследованы 62 больных (средний возраст – 58,3 ± 2,3 лет) с АГ и ожирением. Всем обследованным проведено общеклиническое обследование, суточный мониторинг АД, оценка качества жизни (опросник «General Well – Being Questionnaire»). Для выявления нарушений сна (диссомния) использовали критерии МКРС-2 (2005), а оценки нарушений циркадного ритма «сон – бодрствование» – анкеты балльной оценки субъективных характеристик сна. У пациентов обеих групп в исходных условиях отмечены нарушения сна. После регистрации исходных данных пациентам назначали базисную терапию, из них 32 (1 группа) дополнительно получала препарат мелатонин в дозе 3 мг в течение 4 недель; 30 пациентов составили 2 группу.Результаты. После лечения в 1 группе уровни офисного САД и ДАД были на 6,9 % и на 6,7 % (p < 0,05), а среднесуточные САД и ДАД (по данным СМАД) – на 7,9 % и 6,7 % (p < 0,05) ниже, чем во 2 группе. У пациентов 1 группы отмечены позитивные изменения показателей липидного, углеводного обмена и достоверное улучшение субъективных характеристик сна и циркадного ритма «сон – бодрствование» наряду с улучшением показателей качества жизни.Выводы. Таким образом, назначение мелатонина пациентам с АГ и ожирением с нарушениями сна повышает эффективность гипотензивной терапии, положительно влияет на глюкометаболические параметры, субъективную оценку качества сна и качество жизни. Мета роботи – підвищення ефективності лікування порушень сну в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) та ожирінням.Матеріали та методи. Обстежили 62 особи (середній вік – 58,3 ± 2,3 року) з АГ та ожирінням. Усім провели загальноклінічне обстеження, добовий моніторинг АТ, оцінювання якості життя (опитувальник «General Well – Being Questionnaire»). Для виявлення порушень сну (дисомнія) використовували критерії МКРС-2 (2005), а оцінювання порушень циркадного ритму «сон – неспання» – анкети бального оцінювання суб'єктивних характеристик сну. В пацієнтів обох груп у вихідних умовах відзначені порушення сну. Після реєстрації вихідних даних пацієнтам призначали базисну терапію, з них 32 (1 група) отримували додатково препарат мелатонін у дозі по 3 мг протягом 4 тижнів; 2 групу становили 30 пацієнтів.  Результати. Після лікування в 1 групі рівні офісного САТ і ДАТ були на 6,9 % і на 6,7 % (p < 0,05), а середньодобові САТ і ДАТ (за даними ДМАТ) – на 7,9 % і 6,7 % (р < 0,05) нижчі, ніж у 2 групі. У пацієнтів 1 групи відзначили позитивні зміни показників ліпідного та вуглеводного обміну, вірогідне покращення суб'єктивних характеристик сну та циркадного ритму «сон – неспання» поряд з поліпшенням показників якості життя.Висновки. Додавання мелатоніну пацієнтам з АГ та ожирінням із порушеннями сну підвищує ефективність гіпотензивної терапії, позитивно впливає на глюкометаболічні параметри, суб'єктивне оцінювання якості сну та якість життя.