ПЕДІАТРИЧНА ОСВІТА УКРАЇНИ У ХХІ СТОРІЧЧІ: СУЧАСНІ ВИКЛИКИ ТА ПРОБЛЕМИ МАЙБУТНЬОГО

The aim of the work – to evaluate the state of development of pediatric education in Ukraine in the beginning of the 21st century, staffing of the branch in the field of pediatrics and to develop a plan of measures to overcome the crisis phenomena in pediatric health care. The main body. The article presents data on the development of pediatric education in the early 21st century after the restoration of the educational-scientific specialty “Pediatrics” in 2017. The development of up-to-date standards for the training of pediatric doctors, based on the acquisition of future master’s degrees in pediatrics, general and professional competencies and necessary practical skills is highlighted. The current problems in the provision of pediatric health care facilities are emphasized. Conclusion. A list of measures at the sectoral and national level has been developed to restore the necessary training рediatricians for childrenʼs health care of the country and to ensure the proper methodological provision of the educational process, which may cause difficulties in providing children with quality medical care in the future.Мета роботи – оцінити стан розвитку педіатричної освіти в Україні на початку ХХІ сторіччя, кадрове забезпечення галузі за спеціальністю «Педіатрія» та розробити план заходів щодо подолання кризових явищ у педіатричній охороні здоровʼя. Основна частина. У статті наведено дані щодо розвитку педіатричної освіти на початку ХХІ сторіччя після відновлення освітньо-наукової спеціальності «Педіатрія» у 2017 р. Висвітлено розробку сучасних стандартів підготовки дитячих лікарів, що базуються на набутті майбутніми магістрами педіатрії загальних та фахових компетенцій і необхідних практичних навичок. Наголошено на теперішніх проблемах у кадровому забезпеченні педіатричних закладів охорони здоровʼя, що може викликати складнощі у забезпеченні дітей якісною медичною допомогою у майбутньому. Висновок. Розроблений перелік заходів на галузевому та загальнодержавному рівні щодо відновлення необхідних для країни обсягів підготовки дитячих лікарів та забезпечення належного методичного забезпечення навчального процесу

Targeting hypoxia: Revival of old remedies

Tumour hypoxia is significantly correlated with patient survival and treatment outcomes. At the molecular level, hypoxia is a major driving factor for tumour progression and aggressiveness. Despite the accumulative scientific and clinical efforts to target hypoxia, there is still a need to find specific treatments for tumour hypoxia. In this review, we discuss a variety of approaches to alter the low oxygen tumour microenvironment or hypoxia pathways including carbogen breathing, hyperthermia, hypoxia-activated prodrugs, tumour metabolism and hypoxia-inducible factor (HIF) inhibitors. The recent advances in technology and biological understanding reveal the importance of revisiting old therapeutic regimens and repurposing their uses clinically

Gastric cancer, version 2.2013: featured updates to the NCCN Guidelines

The NCCN Clinical Practice Guidelines in Oncology for Gastric Cancer provide evidence- and consensus-based recommendations for a multidisciplinary approach for the management of patients with gastric cancer. For patients with resectable locoregional cancer, the guidelines recommend gastrectomy with a D1+ or a modified D2 lymph node dissection (performed by experienced surgeons in high-volume centers). Postoperative chemoradiation is the preferred option after complete gastric resection for patients with T3-T4 tumors and node-positive T1-T2 tumors. Postoperative chemotherapy is included as an option after a modified D2 lymph node dissection for this group of patients. Trastuzumab with chemotherapy is recommended as first-line therapy for patients with HER2-positive advanced or metastatic cancer, confirmed by immunohistochemistry and, if needed, by fluorescence in situ hybridization for IHC 2+

Esophageal and esophagogastric junction cancers, version 1.2015

Esophageal cancer is the sixth most common cause of cancer deaths worldwide. Adenocarcinoma is more common in North America and Western European countries, originating mostly in the lower third of the esophagus, which often involves the esophagogastric junction (EGJ). Recent randomized trials have shown that the addition of preoperative chemoradiation or perioperative chemotherapy to surgery significantly improves survival in patients with resectable cancer. Targeted therapies with trastuzumab and ramucirumab have produced encouraging results in the treatment of advanced or metastatic EGJ adenocarcinomas. Multidisciplinary team management is essential for patients with esophageal and EGJ cancers. This portion of the NCCN Guidelines for Esophageal and EGJ Cancers discusses management of locally advanced adenocarcinoma of the esophagus and EGJ