The impact of internal organization factors on the adoption of e-commerce and its effect on organizational performance among Palestinian small and medium enterprise

Electronic Commerce (EC) can without a doubt help firms reduce cost, enhance efficiency, and expand their market reach.However, small and medium sized enterprises in Palestine are slow in adopting EC.As a result, it became important to analyse the situation and determine the factors affecting the implementation process.Numerous firms encounter hurdles during the EC dispersion process, thus, failing to gain any benefits from EC adoption.The paper aims to determine the technological, organizational, and information culture factors that have an impact on EC adoption process, and how EC adoption in turn affects the organization’s performance.A quantitative research technique using the survey method will be used in this research.The technology-organization-environment-framework known as TOE framework is the base upon which the paper proposed an integrated model to study the effects of factors from the technological, organizational, and informational culture points of view during the EC process adoption. Information culture factors have gained more focus; as they have hardly been examined by previous literature regarding their influence on EC adoption.For the specific objective of this study, Palestine has been chosen to examine how information culture factors influence EC adoption during the diffusion process, not only providing practical guidelines for enterprises engaging in EC adoption, but also providing academics an insight on the EC adoption process perspective, particularly during diffusion of EC

Competências de avaliação participativa.

Objective. On this paper we discuss the competencies required for participatory evaluation processes, presenting the concept of co-evaluation (originated in the Evaluation Research area) and its emerging role in Information Science and Open Science. Design/Methodology/Approach. Considering that the discussion about collaborative assessment practices is becoming increasingly more relevant, a meta-evaluation perspective is adopted, contextualizing the pertinence and trajectory of the emerging concept of co-evaluation and giving special emphasis to the development contexts and transferability of competences, which are necessary for the their implementation. Results/Discusion. The results of the research carried out highlight the role of co-evaluation competences grouped into six dimensions: reflexive practice, technical-based practice, situational analysis, management, interorganizational competences and interpersonal competences. Conclusions. It is concluded that the wide experience of Information Science in evaluation practices may be a distinctive factor for the discussion around these competences. Originality/Value. The article presents an innovative approach that, by capitalizing on the contribution of Information Science, proposes a framework of co-evaluation competences, highlighting the transferability of competencies between evaluators and stakeholders in several contexts

Facing The Digitalization Challenge: Why Organizational Culture Matters and How It Influences IT Governance Performance

Today it is not possible for the companies to compete without having IT as a strategic driver. That is why IT governance becomes crucial for managers to bring the most value from IT to the business. Additionally organizational culture is an important factor and often blamed when IT governance projects fail. However little in-depth research investigated how the organizational culture changes can improve the IT governance performance. This research is a case study of the IT department of a large company attempting to improve the IT governance while facing the digitalization challenge. In this case the IT department has an organizational culture change journey seeking to improve the IT governance performance. The results indicate that the initial clan culture orientation of the IT department has led to a successful IT governance performance in cost-effective use of IT. Furthermore, adhocracy is identified as preferred culture for improving IT governance for growth

The main association types of the “information culture” concept among the students majoring in journalism

Abstract. The article highlights the results of the research of the association field of the concept "information culture". The theoretical and methodological basis of the research is the newest approaches of scientists to the information culture as an integral part of modern society, a combination of norms, values and practices of information activities. The research also determines the main types of informational culture. The study of the concept of "information culture" was carried out at the interdisciplinary level, providing relevant material for studying the psychology of everyday consciousness of the consumer of information, social communications in the context of studying the demands and expectations of the media audience, psycholinguistics in the context of studying the linguistic picture of the world of the individual in the information age. The wide coverage of the concept and its nature as a special phenomenon of the information society and an integral part of the general culture makes a prospective continuation of the research of the association field of the representatives of the information and technological specialties, as well as the study of the specificity of the correlation of the associative fields of the concepts of "information culture", "information security", "information manipulation", etc., because the analysis of reactions to the phrase-stimulus "information culture".Анотація. Поняття основних асоціаційних типів «Інформаційної культури» між студентами, спеціалізованими на журналістиці. У статті ви-світлено результати дослідження асоціативного поля поняття «інформаційна культура». Теоретико-методологічною основою дослідження є новітні підходи до інформаційної культури як невід’ємної частини сучасного суспільства, поєд-нання норм, цінностей та практик інформаційної діяльності. Дослідження та-кож визначає основні типи інформаційної культури як такої. Вивчення понят-тя "інформаційна культура" здійснювалося на міждисциплінарному рівні таким чином, що це дає плідний матеріал для вивчення психології повсякденної свідо-мості споживача інформації, соціальних комунікацій у контексті аналізу запи-тів та очікувань медіа-аудиторії, психолінгвістики в контексті вивчення мов-ної картини світу особистості в інформаційну епоху та медіапсихології. Широ-ке висвітлення поняття та його природи як особливого явища інформаційного суспільства та невід’ємної частини загальної культури робить перспективним продовженням дослідження асоціативного поля понять, що становлять основу мислення споживачів інформації та професіоналів медіасфери, а також ви-вчення специфіки співвідношення асоціативних полів понять «інформаційна культура», «інформаційна безпека», «інформаційна маніпуляція» тощо, тому що аналіз реакцій на фразу-стимул «інформаційна культура»

Digital Transformation of SMEs: Capturing Complexity

The purpose of this paper is to study the ongoing digitalisation of SMEs in order to gain a richer understanding of the complexity of digital transformation. Six Swedish SMEs have been studied using a basic qualitative research approach. Main results of the study are the identification of internal as well as external drivers of value creation, categories of digital transformation actions and the presence of a strategic tension that SMEs had to manage in order to conduct their digital transformation. One conclusion is a proposed framework which supports a rich understanding of SMEs digital transformation

Verslo analitikos judrumas, informavimo judrumas ir organizacinis judrumas: tyrimų gairės

In assuring organizational agility, informing activities play a key role by sensing the environment for important changes. A special part has to be assigned to business intelligence (BI) activities, since their exact task is to monitor the environment and detect important issues to provide ground for well-informed responses. In turbulent business environment, BI function has to adjust dynamically to maintain the quality of produced insights. A survey on published research has shown that many sources stress the importance of agile BI on organizational agility in general. However, the importance of managerial and especially cultural factors for the role of informing in building up agility competencies is under-researched. The technology factors of agile informing that create preconditions for organizational agility are much better researched and evaluated than their human and managerial counterparts. There appears to be a need for consistent research approach in favor of the less researched human and managerial factors. The goal of this paper is to define research framework by addressing agility issues at three levels: organizational, information and BI agility. This framework is going to serve as a foundation for planned research on the factors of BI agility.Siekiant organizacijų judrumo (angl. agility), kuris suprantamas kaip gebėjimas greitai ir adekvačiai reaguoti į permainas, svarbus vaidmuo tenka informacinei veiklai, kurios pagalba veiklos aplinkoje siekiama aptikti svarbių permainų požymius. Ypatingas vaidmuo tenka verslo analitikos (angl. Business intelligence) veikloms, kadangi jų tiesioginė užduotis yra stebėti aplinką ir atpažinti svarbius reiškinius siekiant pagrįstų atsakomųjų veiksmų. Turbulentiškose verslo aplinkose verslo analitika turi dinamiškai prisitaikyti, siekiant išlaikyti sudaromų įžvalgų kokybę. Paskelbtų tyrimų apžvalga parodė, kad daugelis šaltinių pabrėžia judrios verslo analitikos svarbą visos organizacijos judrumui. Tačiau vadybinių ir ypač kultūrinių veiksnių įtaka stiprinant informavimo vaidmenį judrumo kompetencijų plėtrai yra nepakankamai ištirta. Iš veiksnių, sąlygojančių organizacinį judrumą, technologiniai veiksniai yra žymiai geriau išnagrinėti ir įvertinti nei žmogiškieji ir vadybiniai veiksniai, ir galima konstatuoti, kad egzistuoja nuoseklių tyrimų poreikis pastarųjų veiksnių atžvilgiu. Šio straipsnio tikslas yra apibrėžti būsimųjų tyrimų karkasą, nagrinėjant judrumo klausimus trimis lygiais – organizaciniu, informaciniu ir verslo analitikos. Šis karkasas turi tarnauti pagrindu planuojamiems verslo analitikos judrumo tyrimams

РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ УНІВЕРСИТЕТУ

The article is devoted to the role of information culture in ensuring the effectiveness of knowledge management at the university. Based on the ideas of P. Drucker and I. Nonaka on the need for continuous self-education of the individual using professional collective experience in the process of practical training, means of improving the efficiency of knowledge management are considered, in particular, introduction of innovative leadership models, research activity expansion, creation of conditions for improving the system of advanced training, the formation of an electronic knowledge base as a reflection of the collective intellectual potential and labor market analytics with the subsequent involvement of advanced ideas to improve the professional competencies of graduates. In the knowledge management at the university, information culture performs a number of important functions: educational, ideological, communicative, technological, the function of preserving social memory. Proposed approaches to the analysis of information culture are: information (as a body of knowledge, skills and abilities to effectively meet information needs), communicative (the required level of communication competence), culturological (providing a holistic vision of the world based on the values of its spiritual development), technological (skills and abilities to work in the IT-sphere), methodological (methods of operating information arrays), management (effective management of information resources). The conclusions emphasize that the information culture at the university is formed by cognitive and epistemic expectations anticipated in the implementation of tasks and decision-making. The information culture of the university is based on organizational values, leadership, norms and conduct regarding the exchange and use of information, and the possibility of digital rethinking of knowledge management is largely determined by a clear organizational strategy aimed at innovation. Measures aimed at improving the level of students’ information culture mobilize analytical approaches in the evaluation of information, improve the quality of work with information resources and network systems, contribute to the generation of knowledge and their practical use in future professional experience.Стаття присвячена ролі інформаційної культури в забезпеченні ефективності управління знаннями в університеті. Спираючись на ідеї П. Друкера та І. Нонака про необхідність безперервної самоосвіти особистості з використанням професійного колективного досвіду в процесі практичного навчання, розглядаються засоби підвищення ефективності управління знаннями, зокрема, впровадження інноваційних моделей лідерства, розширення науково-дослідницької діяльності, створення умов задля вдосконалення системи підвищення кваліфікації, формування електронної бази знань як відображення колективного інтелектуального потенціалу і аналітика ринку праці з подальшим залученням передових ідей для вдосконалення професійних компетенцій випускників. Інформаційна культура в управлінні знаннями університету виконує ряд важливих функцій - освітню, світоглядну, комунікативну, технологічну, функцію збереження соціальної пам'яті. Запропоновані підходи до аналізу інформаційної культури - інформаційний (як сукупність знань, умінь і навичок, для ефективного задоволення інформаційних потреб), комунікаційний (володіння необхідним рівнем комунікаційної компетентності), культурологічний (забезпечення цілісного бачення світу, заснованого на ціннісних засадах його духовного освоєння), технологічний (вміння і навички роботи в галузі ІТ), методологічний (методика оперування інформаційними масивами), управлінський (ефективне управління інформаційними ресурсами). У висновках підкреслюється, що інформаційна культура в університеті формується когнітивними та епістемічними очікуваннями, закладеними у виконання завдань та прийняття рішень. Інформаційна культура університету основана на організаційних цінностях, лідерстві, нормах і поведінці щодо обміну та використанню інформації, а можливість цифрового переосмислення управління знаннями в значній мірі визначається чіткою організаційною стратегією, спрямованою на інновації. Заходи, спрямовані на підвищення рівня інформаційної культури студентів, мобілізують аналітичні підходи в оцінці інформації, сприяють поліпшенню якості роботи з інформаційними ресурсами і мережевими системами, сприяють генерації знань і їх практичного використання в майбутньому професійному досвіді. Ключові слова: інформаційна культура; управління знаннями; університет; інформація; знання; інформаційні потреби; база знань.

วัฒนธรรมสารสนเทศสุขภาพในชุมชนชนบทไทย

งานวิจัยนี้ศึกษาเกี่ยวกับวัฒนธรรมสารสนเทศสุขภาพในชุมชน เป็นปัจจัยส่งเสริมให้เกิดการสื่อสารสารสนเทศสุขภาพ  มีวัตถุประสงค์เพื่อศึกษาวัฒนธรรมสารสนเทศสุขภาพที่เป็นปัจจัยส่งเสริมให้เกิดการสื่อสารสารสนเทศสุขภาพในชุมชน ด้านบริบทของวัฒนธรรมสารสนเทศที่เกิดขึ้นจากภาครัฐและชุมชน โดยใช้วิธีวิจัยเชิงคุณภาพ เครื่องมือที่ใช้ในการวิจัย ได้แก่ นักวิจัย และแบบสัมภาษณ์กึ่งโครงสร้าง เก็บข้อมูลด้วยวิธีการสัมภาษณ์เชิงลึก การสังเกตทั้งแบบมีส่วนร่วมและแบบไม่มีส่วนร่วม กลุ่มผู้ให้ข้อมูลหลัก ได้แก่ บุคลากรสุขภาพภาควิชาชีพ กลุ่มผู้นำชุมชน กลุ่มแม่และเด็ก กลุ่มวัยแรงงาน กลุ่มผู้พิการ กลุ่มผู้ป่วยด้วยโรคเรื้อรัง และกลุ่มผู้สูงอายุ จำนวน 45 คน คัดเลือกจากชุมชนต้นแบบที่ผ่านเกณฑ์การประเมินหมู่บ้านจัดการสุขภาพและกองทุนหลักประกันสุขภาพระดับพื้น ระดับ A+ ผลของการวิจัยพบว่า วัฒนธรรมสารสนเทศสุขภาพเป็นปัจจัยส่งเสริมให้เกิดกระบวนการสื่อสารสารสนเทศสุขภาพ มี 2 บริบท คือ วัฒนธรรมสารสนเทศสุขภาพที่เกิดขึ้นจากภาครัฐ ได้แก่ นโยบายการสื่อสารสารสนเทศสุขภาพ นโยบายหลักประกันสุขภาพถ้วนหน้า การสนับสนุนงบประมาณของภาครัฐ การให้บริการสุขภาพของภาครัฐ และวัฒนธรรมสารสนเทศสุขภาพที่เกิดขึ้นจากภาคชุมชน ได้แก่ โครงสร้างพื้นฐานการสื่อสารและการไหลเวียนสารสนเทศสุขภาพ  เครือข่ายสุขภาพ ทุนมนุษย์ ทุนทางสังคม ทุนภูมิปัญญาและทุนทางธรรมชาติ This research was conducted to study health information culture of a community which is a factor causing a communication of health information. The research is aimed to study factors contributing to communication of health information in a community. This is a qualitative research, to use researcher and unstructured interview for collection data.  Research data were collected by in-depth interviews, a participant observation and a non-participant observation. Key Informants were including with 45 person consisting of health professional, communities leader, mother and child, adult, disable, Non-Communicable diseases and ageing group. The communities were collected from Health Management Village and National Health Security Local Fun Level A+.   The results revealed that health information culture was the factor leading to communication of health information and this factor consists of  1) Context  of health information culture caused by the government consists of communication of health information policy, universal coverage scheme policy, government budget support and health services of government health centers.  2) Context of health information culture caused by the community consists of communication infrastructure, information flow, contact network, natural capital, human capital, social capital and cognitive capital.

สารสนเทศของสถานีโทรทัศน์ในประเทศไทย: กรณีศึกษาสถานีวิทยุโทรทัศน์แห่งประเทศไทยและ องค์การกระจายเสียงและแพร่ภาพสาธารณะแห่งประเทศไทย

การวิจัยนี้มีวัตถุประสงค์เพื่อ 1) ศึกษาสภาพวัฒนธรรมสารสนเทศของสถานีโทรทัศน์เพื่อสาธารณะในประเทศไทย  2) เปรียบเทียบวัฒนธรรมสารสนเทศของสถานีโทรทัศน์เพื่อสาธารณะในประเทศไทยและต่างประเทศ 3) ศึกษาปัจจัยที่มีอิทธิพลต่อวัฒนธรรมสารสนเทศของสถานีโทรทัศน์เพื่อสาธารณะในประเทศไทย และ 4) พัฒนากรอบวัฒนธรรมสารสนเทศที่เหมาะสมสำหรับสถานีโทรทัศน์ในประเทศไทย กรณีศึกษาสถานีวิทยุโทรทัศน์แห่งประเทศไทยและองค์การกระจายเสียงและแพร่ภาพสาธารณะแห่งประเทศไทย วิธีการวิจัยเป็นการวิจัยแบบผสมผสาน กลุ่มตัวอย่างจำนวน 233 คน คัดเลือกแบบเจาะจงตามโครงสร้างองค์กรจากผู้บริหารและผู้ปฏิบัติงานของสถานีโทรทัศน์เพื่อสาธารณะจำนวน 2 แห่งคือสถานีวิทยุโทรทัศน์แห่งประเทศไทย จำนวน 114 คน และองค์การกระจายเสียงและแพร่ภาพสาธารณะแห่งประเทศไทย จำนวน 119 คน เครื่องมือที่ใช้ในการวิจัย ได้แก่ แบบสอบถามและแบบสัมภาษณ์เชิงลึกแบบมีโครงสร้าง การวิเคราะห์ข้อมูลเชิงปริมาณใช้การวิเคราะห์ ค่าร้อยละ ค่าเฉลี่ย ส่วนเบี่ยงเบนมาตรฐาน ส่วนข้อมูลเชิงคุณภาพใช้การวิเคราะห์เนื้อหาแบบอุปนัย ผลการวิจัยพบว่า 1) สภาพวัฒนธรรมสารสนเทศของสถานีโทรทัศน์เพื่อสาธารณะในประเทศไทยเป็นวัฒนธรรมสารสนเทศแบบเป็นทางการที่มีการใช้สารสนเทศจากแหล่งสารสนเทศภายในองค์กรมากกว่าภายนอกองค์กร มีวัฒนธรรมองค์กรแบบราชการที่เน้นความเป็นระเบียบแบบแผน ยึดกฎระเบียบเคร่งครัด 2) วัฒนธรรมสารสนเทศของสถานีโทรทัศน์เพื่อสาธารณะในประเทศไทยมีความเหมือนกับวัฒนธรรมสารสนเทศของสถานีโทรทัศน์เพื่อสาธารณะในต่างประเทศคือเป็นวัฒนธรรมสารสนเทศแบบเป็นทางการ มีการใช้สารสนเทศตามผังรายการและมีหน่วยงานที่รับผิดชอบด้านการจัดการสารสนเทศ  และมีความแตกต่างกันคือในต่างประเทศมีนโยบายด้านสารสนเทศ และข้อกำหนดด้านมาตรฐานการจัดการสารสนเทศและมาตรฐานการลงรายการทรัพยากรสารสนเทศทางโทรทัศน์ 3) ปัจจัยที่มีอิทธิพลต่อวัฒนธรรมสารสนเทศของสถานีโทรทัศน์เพื่อสาธารณะ ได้แก่ นโยบายและโครงสร้างองค์กร  ประสบการณ์ของบุคลากร ความทันสมัยของเทคโนโลยีสารสนเทศ และความตระหนักในจริยธรรมวิชาชีพ และ 4) กรอบวัฒนธรรมสารสนเทศที่เหมาะสมสำหรับสถานีโทรทัศน์เพื่อสาธารณะในประเทศไทย ประกอบด้วยวัฒนธรรมองค์กรที่เน้นความคิดสร้างสรรค์และนวัตกรรม และวัฒนธรรมสารสนเทศแบบนวัตกรรมที่มีสภาพแวดล้อมแบบเปิด พร้อมรับการเปลี่ยนแปลงอย่างต่อเนื่อง This research aimed to 1) study the status of the information culture at Thai public television stations; 2) compare the information culture between Thai public television stations and abroad; 3) study the factors affecting information culture at Thai public television stations; and 4) develop an information culture framework for Thai television stations; specifically for the National Broadcasting Services of Thailand and Thai Public Broadcasting Service. This study employed mixed methods of research. The sample group were 233 mass media specialists who work at the administrative and support levels of 2 public television stations: 114 from the National Broadcasting Services of Thailand and 119 from Thai Public Broadcasting Services. Purposive sampling from organizational structure was used to select the sample. The instruments used were questionnaires and structured interviews.  The quantitative data was analyzed using percentage, mean, and standard division. The qualitative data was analyzed by using inductive content analysis. The research findings were as follows. 1) Regarding the status of information culture in Thai public television stations, formal information culture mostly uses internal information rather than external information. Organizational culture in Thai public television stations is bureaucratic in that it emphasizes government rules and mounting style for operations. 2) Due to the information culture, there was similarity between Thai public television stations and those abroad in using information given by the television program and specific units for information management.  There were differences in that Thai public television stations have less inclusive information than stations abroad which often have a written information policy with an information management plan and television metadata standards. 3) The factors affecting information culture were information policy and information organization structure, work experience, modern information technology and the awareness of professional ethics. 4) The appropriate information culture framework for Thai public television stations would consist of two components: an advocacy culture emphasizing creativity, and an innovation and innovative information culture emphasizing critical thinking skills in an open environment and change management.