Vier Wünsche für die osteuropäische Geschichte im Geschichtsunterricht

Die osteuropäische Geschichte wird im Geschichtsunterricht kaum berücksichtigt. Wenn der Fokus allerdings doch auf Osteuropa gelegt wird, so stets im Sinne einer rückständischen Betrachtung des Andersseins. Daher wird diskutiert, wie es gelingen kann, basierend auf den geschichtsdidaktischen Grundlagen, die osteuropäische Geschichte auf Augenhöhe konstruktiv in den Geschichtsunterricht einzubinden.The history of eastern europe is nearly not existent in german history teaching. But if you take a look on the history of eastern europe, it will mostly be a western perspective towards an unenlightened eastern europe. Therefore it is going to be discussed how we are able to implement a constructive focus on engaging with the history of eastern europe in school, using the basics of historical teaching

Early medieval history of Eastern Europe at the reception of Victor Petrov (V. Domontovych)

У статті здійснено спробу визначити сутність поглядів відомого вченого В. Петрова на соціально-економічний, політичний, етнічний розвиток ранньосередньовічної Східної Європи. Автором вперше реконструйовано концептуальне бачення В. Петровим закономірностей розвитку Східної Європи у порівнянні із Західною в різних методологічних парадигмах. У 1930-ті роки науковець творчо використав потенціал марксизму і запропонував свою схему розкладу родового ладу та становлення феодалізму. У середині — другій половині 1940-х років на еміграції В. Петров у контексті своєї «теорії епох» розумів перехід Європи й України від античності до середньовіччя як міжепохальний злам. У СРСР у 1960-ті роки вчений деталізував деякі моменти ранньосередньовічної історії Середнього Подніпров’я й включив до неї найновіші наукові відкриття. Водночас методологічні засади своєї концепції В. Петров впроваджує в завуальованій формі, адаптує її до реалій радянської науки.The purpose of the study is to find out point of the view of the famous archaeologist, historian, scientist V. Petrov on to the socio-economic, political, ethnic development of early medieval Eastern Europe. The methodology of the study is a comparative-historical method (comparison of historical concepts of V. Petrov and other historians), a method of historiographical analysis (specific content of published and unpublished scientific works of V. Petrov and other historians on the subject) and historiographic synthesis (formation of the general image of the Eastern Europe on the verge of decomposing primitiveness and the beginnings of statehood in the scientific and literary heritage of V. Petrov-V. Domontovich).The scientific novelty of the article is that it first reconstructed V. Petrov’s conceptual vision of the patterns of development of Eastern Europe in comparison with Western Europe in different methodological paradigms. In the 1930s, in the ideological and organizational development of the Soviet model of historical science, V. Petrov creatively used the potential of Marxism in studies of socio-economic history and proposed his scheme of decomposition and formation of feudalism — linking archaic forms of agrotechnics and family forms. In the middle — second half of the 1940s, at the emigration of V. Petrov, in the context of his cyclical “theory of the epochs”, considered the transition of Europe (including the Ukrainian territories) from antiquity to the Middle Ages as an inter-epoch break. In the 1960’s, upon returning to the USSR, the scientist continued his theoretical and practical research in the field of archeology, history, linguistics, ethnography, which allowed him to detail some aspects of early medieval history of the Middle Dnieper region including his latest scientific discoveries. At the same time, V. Petrov introduced the methodological foundations of his concept in a veiled form, adapting it to the realities of Soviet science

Želimir Žilnik and Eastern European independent cinema

In my paper I will discuss the career of, a director born in 1942 in Nis in Yugoslavia, whose career, spanning over forty years and Yugoslavia, West Germany and Serbia, excellently illustrates the concepts of independent and transnational cinema and their interface. Žilnik’s career well illustrates the advantages and pitfalls of “independent filmmaking”, especially in the context of Eastern Europe. Hence, in my paper, I will use his case to examine this concept, drawing on Marx and Marxist thought, such as the critique of the “culture industry” by Horkheimer and Adorno and the concept of “critical media” by Christian Fuchs, and the history of Eastern Europe and its cinema, with its figure of “artist-dissident” and the specific case of Yugoslavia. My main point is that there is no “independent cinema” in absolute terms; cinema can only be independent from something, hence ‘independent cinema’ means different things in different cultural contexts

Славістична медієвістика української діаспори: баланс власної традиції й зовнішніх впливів (Slavic Medievalism of the Ukrainian Diaspora: Balance between its Own Tradition and External Influence)

Автором розглянуто питання стану славістичної медієвістики у дослідженнях українських діаспорних істориків. Зазначено, що останні тяжіли до традиційної схеми історії східних слов’ян М. Грушевського, та звертали недостатньо уваги на тенденції світової медієвістики, представленої працями М. Блока, Л. Февра, Ж. Ле Гофа, А. Гуревича. Як винятки розглянуто праці відомих дослідників О. Пріцака та С. Плохія, які у своїх ґрунтовних роботах з вітчизняної медієвістики активно поєднували український історичний матеріал з теоретичними напрацюваннями світових вчених. (The author examines the question of the Slavic Medievalism in the studies of Ukrainian foreign historians. It is noted that they preferred the traditional system of the history of Eastern Europe by Mykhailo Hrushevskyi and paid insufficient attention to the tendencies of the world Medievalism, presented by the works of M. Blok, L. Fevr, J. Le Gof, A. Hurevych. The paper also considers the works of well-known scholars like Omelian Pritsak and S. Plokhii, who actively combined Ukrainian historical material with theoretical achievements of world scholars in their thorough works on Slavic Medievalism.

New Central and East-European Cinema

UNE NOUVELLE EUROPE: THE DOUBLE QUEST OF NEW CENTRAL AND EAST-EUROPEAN CINEMA The Berlin Wall collapsed some eight years ago, along with the repressive totalitarian Communist regimes it came to symbolise, thus neatly wrapping up half a century in the history of Eastern Europe. Little has reached our shores, however, about the effects on everyday life of this unprecedented change, brought about by mostly "velvet" revolutions across the region. In March of this year Cinémathèque Québécoise launched Une Nouvelle Europe: A Panorama of Central and Eastern European Cinema, featuring 28 feature and 5 short films from 8 countries.(1) The selection was also presented in Toronto (Cinematheque Ontario, April 4-May 1, 1997) and in Vancouver (Pacific Cinematheque, March 22-May 1), under the title A New Europe: Reeling After The Fall. The organisation of the event was an arduous and time consuming task. It took more than a year and a..

Requests of Brown by LC Classification: July 2003

Requests of Brown from other HELIN libraries - July 200