Енігматичні феномени в контексті соціально-гуманітарного знання

Виходячи з розгляду енігматичного як інгерентної ознаки функціонування відкритих систем й розгортання різноманітних сценаріїв за їхньою участю та спираючись на визначення концепту як одиниці інформаційної структури, що закріплює досвід взаємодії людини з середовищем, характеризується динамізмом і лінгвокультурною специфікою, ця стаття є спробою реконструкції та систематизації компонентів, що складають зміст концепту MYSTERY у смисловому полі англомовних лінгвоспільнот через звернення до різних галузей гуманітарного знання. Було встановлено, що енігматичний феномен може тлумачитися як сутність, ознаками якої є непізнаність, непізнаваність чи засекреченість, характеристика інформації чи дія (непередавання як тип комунікативної інтеракції). Як дистинктивна ознака детективного жанру, таємниця визначає його зміст і наративну структуру через діалектичну єдність приховування й розв’язування в художньому творі, тоді як у рамках енігматичного дискурсу таємниця актуалізує інтерактивний потенціал тексту, встановлюючи стратегії взаємодії між його адресантом та адресатом

Identificación con los personajes y disfrute ante largometrajes de ficción. Una investigación empírica

La investigación sobre entretenimiento mediático ha teorizado que uno de los principales factores explicativos del disfrute de los formatos narrativos es la identificación con los personajes. Sin embargo es escasa la investigación empírica al respecto. Se presentan los resultados de una investigación cuantitativa en la que se entrevistó a 300 sujetos, a la salida de las salas de cine en las que se exhibían los largometrajes Mar adentro, El lobo y Bridget Jones: sobreviviré. Los resultados indican que la identificación con los personajes era el primer factor explicativo del disfrute, especialmente entre los espectadores de Mar adentro

Interactividad y contenido como factores de disfrute en las ficciones interactivas

Se reportan las conclusiones obtenidas de una investigación experimental que tiene por objetivos: 1.- explorar la relación entre interactividad, contenido y disfrute en la recepción de ficciones interactivas; 2.- observar el vínculo del disfrute con los conceptos de entretenimiento, agrado y gratificación, y 3.- indagar sobre la relación entre disfrute e intención manifiesta de consumo posterior, voluntad de pago por visión o predicción de éxito de las ficciones interactivas en televisión. 310 participantes fueron sometidos a cuatro situaciones experimentales derivadas de la combinación entre las variables modalidad de la ficción (interactiva o no interactiva) y contenido (final feliz o trágico). Los resultados señalan que: a.- el contenido ejerce superior impacto en el disfrute de la narrativa que la interactividad; b.- los conceptos de disfrute, entretenimiento y gratificación, aunque relacionados, describen distintos aspectos de la experiencia de consumo, y 3.- el disfrute se vincula con la voluntad de consumo posteriorA report is made of the conclusions of an experimental research whose objectives are: 1.- to explore the relationship between interactivity, content and enjoyment; 2.- to observe the relationship between enjoyment and the concepts of entertainment, pleasure and gratification, and 3.- to find out whether there is a relationship between enjoyment and the manifest intention of posterior consumption, the desire to pay per view and the success forecast of such fiction on television. 310 participants were assigned to one four experimental situations derived from the combination between the variables: modality of fiction (interactive or non-interactive) and content (happy or tragic ending). The results show that: a.- the content exerts a greater influence on the enjoyment of the narrative than does interactivity; b.- the concepts of enjoyment, entertainment and gratification, although related, describe different aspects of the consumption experience and that 3.- enjoyment is linked to the desire for ensuing consumption

Когнітивно-прагматичні особливості стратегій подолання комунікативних збоїв

Дана стаття є спробою проаналізувати когнітивні основи дискурсивних стратегій подолання комунікативних збоїв з точки зору когнітивної прагматики та з урахуванням функціональних особливостей ментальної архітектури людини. Дослідження базується на сучасних відкриттях у сфері когнітивної прагматики, нейрології та теорії емоційного інтелекту

Zašto baš binge-watching? Istaknuti motivi i analiza motivirajućih hedonističkih i eudamonijskih elemenata emocionalnog zadovoljenja u iskustvu binge-watchinga

Binge-watching is a popular form of media consumption, and entertainment is one of the main drivers of this activity. This research aims to examine the prominent reasons for binge-watching by re-examining the established television viewing motives, by deepening the analysis of entertainment motives, and by introducing a new possible motive – the need for narrative understanding. Therefore, the researcher combines the factors of the established television viewing motives, the factors of hedonic and eudaimonic emotional gratification in an entertainment experience and introduces the motive of the ease of following storylines. The results of an online survey with 833 participants over the age of eighteen conducted in Croatia suggest that the motives of relaxation, fun (hedonic), habit, easier following of intricate storylines, escape, and thrill (hedonic) are prominent. Eudaimonic motives are less pronounced than hedonic ones, however, these clusters are positively related, which indicates the complexity of enjoyment in binge-watching entertainment.Binge-watching je popularan oblik medijske konzumacije, a zabava je jedan od izraženih pokretača te aktivnosti. Cilj je istraživanja predočenog u članku istražiti razloge binge-watchinga preispitivanjem etabliranih motiva gledanja televizije, produbljivanjem istraživanja motiva zabave te uvođenjem novoga mogućeg motiva: potrebe za narativnim razumijevanjem. Stoga istraživanje kombinira čimbenike već prije utvrđenih motiva gledanja televizije i čimbenike emocionalnog zadovoljenja hedonističkim i eudamonijskim elementima zabave te uvodi motiv lakšeg praćenja zamršenih linija priče. Rezultati internetskog istraživanja provedenog u Hrvatskoj na 833 sudionika starija od 18 godina pokazuju da su istaknuti motivi binge-watchinga: opuštanje, dobar provod (hedonistički), navika, laganije praćenje zapetljanih linija priče, bijeg i uzbuđenje (hedonistički). Eudamonijski motivi su slabije izraženi od hedonističkih, ali te su skupine motiva u pozitivnoj korelaciji, što upućuje na složenost uživanja u zabavi binge-watchinga

The Effect of Suspense on Enjoyment Following a Desirable Outcome: The Mediating Role of Relief

Although endemic to many forms of media entertainment, suspense represents a paradox for enjoyment because it is experienced as an aversive state. Three studies are presented across two media contexts demonstrating how outcomes to suspenseful episodes affect viewers’ relief. Study 1 shows that relief is elicited only when a film’s outcome is unambiguously favorable and under such conditions is positively related to enjoyment. No such relationship was found given an ambiguous outcome. Study 1 provides evidence that relief is distinct from other affective responses (i.e., positive and negative affect, surprise) that may be present following suspense. Studies 2 and 3 use competitive contests as a context and provide evidence that relief mediates the effect of suspense on enjoyment. Study 2 shows that the previously positive effects of suspense and expectation disconfirmation on enjoyment are obviated in the presence of relief. Study 3 varies suspense in real time across 14 simulated races. Also manipulated are affective dispositions toward the racers and race outcome. The results reveal that relief mediates the effect of suspense on enjoyment, but only when the outcome favors a preferred competitor. The research enhances our understanding of the intertwining of cognition and affect in the enjoyment of suspense

Appreciation of entertainment

The purpose of this article is to examine the experience of appreciation to media entertainment as a unique audience response that can be differentiated from enjoyment. To those ends, the first section provides a conceptualization of appreciation in which we outline how we are using the term and how it is distinct from questions of emotional valence. The second section discusses the types of entertainment portrayals and depictions that we believe are most likely to elicit feelings of appreciation. Here, we suggest that appreciation is most evident for meaningful portrayals that focus on human virtue and that inspire audiences to contemplate questions concerning life’s purpose. In the final section we consider the affective and cognitive components of appreciation, arguing that mixed-affective responses (rather than bi-polar conceptualizations of affective valence) better capture the experience of appreciation and its accompanying feelings states such as inspiration, awe, and tenderness

Appreciation as audience response

This article elaborates upon the notion of media enjoyment in the context of film viewing by proposing a complementary type of gratification that we conceptualize as appreciation. Three studies were conducted to tap into the multidimensionality of viewers' entertainment gratifications with a special focus on the domain of more serious, poignant, and pensive media experiences typically associated with genres such as drama, history, documentary, or art films. These studies provide evidence of and measurement for gratifications related to fun and suspense, but also gratifications related to moving and thought-provoking entertainment experiences, with all three gratifications leading to perceptions of entertainment having a more long-lasting or enduring effect. The results are discussed with regard to the theoretical conceptualization of entertainment gratification