Истоки и развитие модернизма в Англии

В статье изложены основные причины возникновения такого литературного направления, как модернизм в Англии на рубеже XIX-ХХ вв., стадии его становления и развития, рассмотрен "поток сознания", как один из приемов выражения писателей-модернистов.В статті викладено основні передумови виникнення такого літературного напрямку, як модернізм в Англії на межі XIX-ХХст., стадії його становлення й розвитку, розглянено "потік свідомості", як один з прийомів вираження письменників-модерністів.In the article basic reasons of modernism origin in England in the end of XIX - beginning of XX centuries and stages of its development are stated, the definition "stream of consciousness" as one of expressive devices of modernists is examined

Stephen hero, or the artict as a young man: reflection on the novel by M. Lermontov in the works of James Joyce

В статье рассматривается вопрос о рефлексии романа М. Лермонтова в ранней прозе Д. Джойса

Образ Одиссея в стихотворении Э.Л. Мастерса «Одиссей»

THE IMAGE OF THE ULYSSES IN THE POEM «ULYSSES» BY EDGAR LEE MASTERS N. NESTSERРассматривается образ Одиссея в стихотворении «Улисс» (Ulysses) американского поэта, прозаика, драматурга, автора литературных биографий Эдгара Ли Мастерса (Edgar Lee Masters, 1869–1950). Произведение Э.Л. Мастерса «Улисс» вошло в сборник «Открытое море» (The open sea, 1921) и посвящено Одиссею. Царь Итаки, супруг Пенелопы и отец Телемаха – человек, который на протяжении долгих двадцати лет своего отсутствия на родине не утратил привязанности к своим родным и близким, стремления вернуться домой. Э.Л. Мастерс предлагает собственную версию прочтения причины возвращения Одиссея домой.= The article deals with the image of Ulysses in the poem «Ulysses» by American poet, novelist, playwright, author of the literary biographies Edgar Lee Masters (1869 – 1950). The work of E.L. Masters «Ulysses» was included in the collection «The Open Sea» (1921) and is dedicated to Ulysses. King of Ithaca, the husband of Penelope and the father of Telemachus is a man who, during the long twenty years of his absence at home, has not lost his affection for his family and friends, his desire to return home. E.L. Masters offers his own version of the reading of the reason for the return of Ulysses home

Мотиви батьківства і синівства в романах «Улісс» Дж. Джойса, «Мьорфі» С. Беккета і «Про водоплавних» Ф. О’Брайєна

The article studies the characters of ”sons”, their spiritual fathers (patrons) and their parents. In ”Murphy”, and “At Swim-Two-Birds” the perception of ”Ulysses’s” characters of the “son” and the “father” has been revealed. The specificity and nature of the relationship between the “father” and the “son”, the complex, ambivalent feelings of both are studied.The search for a spiritual father, as well as the search for a spiritual son, were interpreted parodically in ”Murphy” and  “At Swim-Two-Birds”. The feelings of the “father” to the “son” and vice versa are complex and contradictory, the ”father” has hidden motivations for the “son”. The issue of sonship makes  the ”parents” feel a complicated complex and spectrum of feelings; there are also reasons that keep the ”sons” from reuniting with their spiritual father, their conflicting feelings about the substitute ”fathers”, the vested interest of the ”father” to be a successful heir. The motive for finding sonship, one of the key motives of the Joyce’s novel, is carnivalized in “Murphy” and “At Swim-Two-Birds”. The choice of an uncle for the role of  father’s substitute in “Murphy” and ”At Swim-Two-Birds” can also refer to the characters of Hamlet and his uncle, which also creates an allusion to Stephen with his theory of Hamlet. The main character of “Murphy” dreams of the fate of Dante’s Belakva, the protagonist of ”At Swim-Two-Birds”  receives reproaches in laziness from his uncle. S. Beckett and F. O’Brien conduct a counter- ”Ulysses’s”  experiment: they leave in the vacuum the family relationships of the protagonist and his uncle, creating conditions for their rapprochement, but no reunion takes place. In the finale of ”Ulysses”, the “father” and the ”son” abandon the idea of reunion. “Murphy” ends up with the death of Murphy’, who overcomes the death of Christ, and in the pseudo-happy ending of the novel ”At Swim-Two-Birds” the relationship between the “father” and the ”son” becomes warm and close.У статті вивчено образи «синів», їхніх духовних батьків (патронів) та рідних батьків. У «Мьорфі», «Про водоплавних» виявлено рецепцію «уліссівських» образів «сина» і «батька». Досліджено специфіку і характер взаємин «батька» і «сина», складні, двоїсті почуття обох.Пошуки духовного батька, так само як і пошуки духовного сина, у «Мьорфі» і «Про водоплавних» інтерпретовані пародійно. Почуття «батька» до «сина» і навпаки складні й суперечливі, «батько» має стосовно «сина» приховані мотивації. Питання синівства викликає в «батьків» складний комплекс і спектр почуттів; також є причини, які утримують «синів» від возз’єднання з духовним батьком, їхні суперечливі почуття щодо замісника «батьків», корисливий інтерес «батька» отримати успішного спадкоємця. Мотив пошуку синівства, один із ключових мотивів роману Дж. Джойса, карнавалізовано у «Мьорфі» і «Про водоплавних». Вибір дядька на роль замісника батька у «Мьорфі» і «Про водоплавних» теж може відсилати до образу Гамлета і його дядька, що також створює алюзію до Стівена з його теорією про Гамлета. Головний герой «Мьорфі» мріє про долю дантового Белакви, головний герой «Про водоплавних» отримує докори у ліні від дядька. С. Беккет і Ф. О’Брайєн проводять контр-«уліссівський» експеримент: залишають у вакуумі сімейних стосунків головного героя і його дядька, створюючи умови для їх зближення, однак возз’єднання не відбувається. У фіналі «Улісса» «батько» і «син» відмовляються від ідеї возз’єднання. «Мьорфі» завершується смертю Мьорфі, що обіграє смерть Христа, у псевдощасливому фіналі роману «Про водоплавних» стосунки «батька» і «сина» стають теплими й близькими

Мифологические коды в литературе XX века

Mythologizing is a characteristic feature of the 20th century literature. It reveals itself both as an artistic device (expressed in the use of mythological plots, characters and motives) and as perception of the world. In the article the author investigates different variants of the remythologization in the works of G.G. Marquez, J.L. Borges, F. Kafka, E. O’Neil, J.-P. Sartre, W. Golding, J. Joyce.Мифологизм является характерной чертой литературы ХХ в. Он проявляется не только как художественный прием — в использовании мифологических сюжетов, образов и мотивов, но и как мироощущение. В статье рассматриваются различные варианты ремифологизации литературы на примере произведений Г.Г. Маркеса, Х.-Л. Борхеса, Ф. Кафки, Ю. О’Нила, Ж.-П. Сартра, У. Голдинга, Дж. Джойса

Methodological project of modern prose lesson in secondary school: a story by A. Etoev "Where Does the Carrot River Flow"

В статье рассматривается методическая модель урока по рассказу А. Етоева "Куда впадает речка Морковка" в седьмом классе

Fascination and condemnation : reception of "Ulysses" in the Soviet Union in the 1920s and 1930s

This article discusses the reception of James Joyce’s novel “Ulysses” in the Soviet Union during the 1920s and 1930s. In the 1920s, reception was limited to short press releases. The only exception was the film director Sergei Eisenstein, who drew an analogy between his own works and the method used in “Ulysses”, and placed great value on the works of Joyce. In the 1930s, the interpretation of “Ulysses” was subject to the requirements of the Soviet ideology, and the work itself condemned. Joyce was accused of extreme formality and subjectivity. His work was regarded with reactionary and counter-revolutionary significance. “Ulysses” was called “a product of decay and degeneration of bourgeois consciousness”. However, despite this interpretation, some famous Soviet writers and scholars of this time (Pasternak, Akhmatova, Shklovsky, Bakhtin) knew “Ulysses” and read it with delight