Стратиграфія українських ойконімів на -ани (-яни): статистика і хронологія

Перші назви поселень на -ани (-яни) з’явилися на українській території, очевидно, у Х–ХІV ст., але не менш як за століття до появи обширної документальної бази. У пам’ятках XV–XVI ст. українські географічні назви на -ани (-яни) представлені як сформована ойконімна модель, значно поширена на українських просторах. Узагальнюючи ці відомості, можна припустити, що зародження назв на -ани (-яни) < *-jane відбулося у VI–IX ст. і продовжило свій розвиток у Х–ХІV ст

ПАМ’ЯТКИ СЕРЕДНЬОВІЧНИХ КОЧІВНИКІВ У НАУКОВИХ ЗБІРНИКАХ НОВОБУДОВНОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕДИЦІЇ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Мета і завдання даної статті полягають в оцінці внеску новобудовної експе-диції Дніпропетровського державного (нині – національного) університету у фо-рмування джерельної бази та дослідження у руслі пізньокочівницької проблематики*. Об’єктом вивчення є публікації в наукових збірниках, що видавалися за матеріалами робіт постійнодіючої новобудовної археологічної експедиції Дніп-ропетровського університету (в подальшому – Лабораторії археології Подніп-ров’я) в інтервалі 1977–2003 рр. Перші випуски не мали затвердженої загальної назви, виходячи то як «Курганные древности Степного Поднепровья», то як «Курганы Степного Поднепровья» або «Древности Степного Поднепровья», то-му в даній статті замість назв випусків використовується термін «Збірник». По-чинаючи з 1984 р., було введено назву «Проблеми археології Подніпров’я» (ско-рочено ПАП), та збірник набув статусу ВАК’івського видання. Структура збір-ників залежала як від завдань досліджень, що проводились експедицією, так і на-явних матеріалів. З часом у «Збірнику» визначились наступні розділи: 1 – публі-кації за матеріалами польових досліджень, які зазвичай носили колективний ха-рактер; 2 – статті або короткі повідомлення, що розміщувались у хронологічній послідовності; 3 – хроніка, присвячена роботі фондів археологічного музею ДДУ. Останній розділ, на жаль, носив епізодичний характер

З історії с. Боровичі Маневицького району

У статті розглянуто історію села Боровичі (Нової Четвертні) Маневицького району Волинської област

До питання мовної основи українсько-білоруських писемних пам’яток XIV–XVII ст.

У статті проаналізовано стан опрацювання проблеми мовної основи українсько-білоруських писемних пам’яток XIV–XVII ст. Історія вивчення східнослов’янських середньовічних текстів у славістиці охоплює чималий проміжок часу. Дослідники висловлюють думку про існування у XIV–XVII ст. спільної для предків українців і білорусів писемно-літературної мови. Розбіжність у їхніх поглядах полягає у визначенні її діалектної основи, українського чи білоруського підґрунтя. Детальний і виважений аналіз мовних особливостей світських документів XIV–XVII ст. з урахуванням територіального принципу, графічних і палеографічних особливостей текстів, із визначенням їх функціональної ролі, із застосуванням нових методів дослідження дасть підстави зробити обґрунтовані висновки про основу літературної мови того часу

Археологічна розвідка по «Шляху Мономаха»

Presented are the results of archaeological prospecting for the study of Ancient Rus monuments situated along the hypothetical old way from Chernihiv to Kyiv

Нові дослідження мікрорегіону Шеполя в басейні р. Сарни

У статті публікуються матеріали дослідження Шепельської рятівної археологічної експедиції ДП «Волинські старожитності» 2010 року на західному посаді городища Шеполь та селищі в його околиці. Досліджено три житла-півземлянки, господарську споруду та насичений знахідками культурний шар

Русский музыкальный ориентализм доглинковской эпохи

Цель статьи - исследование особенностей начального этапа влияния Востока и восточной культуры на русскую музыку

До проблеми жанрового визначення твору Йоко Тавади «Підозрілі пасажири твоїх нічних поїздів» (To the problem of genre definition of Yoko Tawada’s «Suspects on the Night Train»)

Стаття присвячена аналізу жанрової специфіки твору Йоко Тавади «Підозрілі пасажири твоїх нічних поїздів». У результаті дослідження робиться висновок, що тринадцять мало пов’язаних між собою подорожей головної героїні складаються у мозаїчну єдність постмодерністського роману, створеного на перетині японських і європейських жанрових канонів, більшість з яких підлягають постмодерністській пастишизації, як то кікобун і дзуйхіцу. (The article is devoted to the analysis of the genre specificity of the Yoko Tawada’s book «Suspects on the Night Train», which is organized as thirteen short and not serial travels of the protagonist – a Japanese girl-dancer. The result of the research is a decision that Yoko Tawada’s text is a postmodern novel, which has been built on the intersection of East and European genre traditions. In the novel the traces of well-known ancient Japanese genres as kikobun, zuihitsu, kaidan have been found and studied. We have come to conclusion that in the novel the ancient Japanese kikobun and zuihitsu genres were transformed into postmodern pastiche. It was determined that the use of second-person-narrator devise was submitted to mystify the reader. The fantastic and oneiric reality in the novel is a sign of kaidan, which is one of the most popular genres in Japanese literature since XVIII century till now. It was established that typical for postmodern texts descrete model of time in the novel is a main model of time in Buddhist world outlook.