Communicative strategy for texts, representing the Childfree ideology: on the edge of extremism

В статье рассмотрены коммуникативные стратегии и тактики членов виртуальных сообществ социальной сети, направленные на формирование ненависти к детям, материнству как ценности

Ключові фактори впливу технократії на тенденційні аспекти розвитку демократії: глобальний вимір

У науковій статті розглянуто ключові фактори впливу технократії на тенденційні аспекти розвитку демократії. Встановлено, форма правління та особливості обрання ціннісних підходів щодо наділення окремих осіб повноваженнями щодо формування та здійснення державної політики впливає на розвиток демократичних процесів у тій чи іншій державі. Підкреслено, протягом останніх кількох років у всьому світі поширилася тривога щодо майбутнього демократії. Вчені задокументували глобальну «демократичну рецесію», і стверджують, що навіть давно сформовані «консолідовані» демократії можуть втратити свою відданість свободі та схилятися до більш авторитарної політики. Визначено, продемократичне ставлення різною мірою співіснує з відкритістю до недемократичних форм правління, включаючи правління сильного лідера, експертів чи військових. Навіть в усталених демократіях недемократичні моделі знаходять певну підтримку. Хоча відданість представницькій демократії є відносно високою в заможних, сильних демократіях, помітні меншини в таких країнах відкриті до недемократичних альтернатив. Акцентовано, технократія — це модель управління, за якої особи, які приймають рішення, обираються на посаду на основі їх досвіду та є спеціалістами в тій чи іншій сфері. На практиці, оскільки технократів завжди має призначати якась вища влада, політична структура та стимули, які впливають на цю владу, завжди також відіграватимуть певну роль у виборі технократів. Визначено, посадовець, якого називають технократом, може не володіти політичною кмітливістю чи харизмою, які зазвичай очікуються від обраного політика. Натомість технократ може продемонструвати більш прагматичні та орієнтовані навички вирішення проблем на політичній арені. В державі, де громадянам гарантуються певні права, технократи можуть прагнути посягати на них, якщо вважають, що застосування їхніх спеціальних знань дозволить задовільнити ширше коло суспільних інтересів. Технократ може приймати рішення на основі розрахунків даних, а не на основі впливу на населення, окремих громадян або верств населення. Встановлено, у сучасному світі ми маємо можливість спостерігати явище цифрової технократії. Зауважено, технічні експерти, штучний інтелект, керують багатьма сферами політики в багатьох частинах Європи. Однак, країни-члени ЄС суттєво відрізняються у своїх підходах щодо нормативно-правового регулювання у сфері особистого життя, наприклад, з точки зору встановлення стандартів конфіденційності

THE LESSONS OF DIALECTICS A. S. MAKARENKO: ARTICLE-ESSAY

В статье предпринята попытка обзорного рассмотрения диалектической педагогики Макаренко как наиболее адекватного средства целостного воспитания человекаThe article attempts to review the dialectical pedagogy of Makarenko as the most adequate means of holistic human educatio

До питання виокремлення понять „аброоснова" та „аброморфема" у сучасному мовознавстві

У статті розглянуто питання виникнення аброоснов та аброморфем, визначено основні аброморфеми, що функціонують у сучасній українській мові.В статье рассматриваются вопросы появления аброоснов и аброморфем, выделено основные аброморфемы, которые функционируют в современном украинском языке.The article deals with the problems of abromorphemes and abrobasises in the modern Ukrainian language, was reasearched abrobasises which are using in the language

Політико-правова еволюція української суверенної бюрократії

The article deals with the evolution of   ukrainian sovereign bureaucracy in the context of a political and legal framework. Determined that Ukraine is inherent in the combination of «Eastern» and «Western» model of bureaucracy. In particular, the «Western» model prevailed during the existence of Ukraine as an independent state, while the «eastern» model dominated the loss of its periods of its independent status. Selected stages of   ukrainian sovereign bureaucracy. In the initial stages of bureaucratization of public administration is transformed   ukrainian bureaucracy of the Soviet bureaucracy in sovereign bureaucracy (the 1990s).   ukrainian officials became independent force, which is characterized by a high degree non­personified character. The ideal profile   ukrainian officials – a technocrat, not related ideological commitments and that in making decisions using criteria of economic and social efficiency. At a time when the old authoritarian mechanisms of political leadership destroyed, and the new, democratic or not yet started, or have low efficiency, bureaucracy becomes a powerful interest group, as opposed to the political class and civil society, the purpose of which is to use the assigned job positions to expand the social and political impact and maximize benefits from administrative rent. State building in independent Ukraine has meant that the bureaucracy is gradually becoming an effective instrument of implementing government policy in an independent socio­political relations, a set of institutional interest groups that privatizing some structure and function of public administration. It is shown that for   ukrainian bureaucracy, especially the higher levels, a high state of politicization. In its activities, subject to the needs of the bureaucracy struggle for political power, it is involved in the political opposition, resulting in inadequate functions and purpose of expanding bureaucracy limits of authority, competence, responsibilities and thereby violated functional and role status and principles of bureaucratic organization. Proved that the current stage of bureaucracy management structure tour in Ukraine related to the events of late 2004 – early 2005, during which brought to power a new political team that actualized the adaptation bureaucratic structures to European standards. This process is complicated by the intense politicization bureaucratic machine manifestations of social and psychological fatigue from endless changes. This concern fatigue, apathy, aggression in the population. Being long standby time change for the better, people lost faith in the good intentions of the government and resist any changes that are even justified. In fact, at the present stage of state is chance to overcome the effects fusion authoritarian bureaucracy that leads to cultivation among officials slavish obedience, dogmatic thinking, conservatism, social apathy, a decrease in confidence in the political and ruling elite in society.У статті простежується еволюція української суверенної бюрократії в контексті формування її політико-правових засад. Визначено, що для України притаманнє поєднання «східної» та «західної» моделі бюрократії. Зокрема, «західна» модель переважала в періоди існування України як незалежної держави, тоді як «східна» модель домінувала в періоди втрати нею свого незалежного статусу. Виділено етапи розвитку української суверенної бюрократії. На початкових етапах бюрократизації державного управління відбувається трансформація української бюрократії з радянського чиновництва в суверенну бюрократію (1990-ті роки). Українське чиновництво стало самостійною силою, яке характеризується високим ступенем знеособленості. Ідеальний профіль українського чиновника – це технократ, не пов’язаний ідеологічними зобов’язаннями і який при прийнятті рішень використовує критерії економічної й соціальної ефективності. В умовах, коли старі авторитарні механізми політичного керівництва зруйновані, а нові, демократичні або ще не створені, або мають низьку ефективність, чиновництво перетворюється на потужну групу інтересів, що протистоїть як політичному класу, так і громадянському суспільству, метою якої є використання привласнених посадових позицій для розширення соціально-політичного впливу й максимізації зисків від адміністративної ренти. Державне будівництво у незалежній Україні призвело до того, що бюрократія поступово перетворюється з дієвого інструмента реалізації урядової політики в самостійний суб’єкт соціально-політичних відносин, сукупність інституціональних груп інтересів, які приватизують окремі структури й функції системи державного управління. Показово, що для української бюрократії, особливо її вищих щаблів, притаманний високий рівень політизованості. У своїй діяльності бюрократія підпорядковується потребам боротьби за політичну владу, вона втягується у політичне протистояння, в результаті чого відбувається неадекватне функціям та призначенню бюрократії розширення її меж повноважень, компетенції, сфери відповідальності і тим самим порушуються функціонально-рольові та статусні засади бюрократичної організації. Обґрунтовано, що сучасний етап бюрократизації управлінських структур в Україні пов’язаний з подіями кінця 2004 – початку 2005 рр., у ході яких до влади прийшла нова політична команда, яка актуалізувала процес адаптації бюрократичних структур до європейських стандартів. Цей процес ускладнюється надзвичайною політизованістю бюрократичного апарату, проявами соціально-психологічної втомленості від нескінченних змін. Ця втомленість викликає стурбованість, апатію, агресивність у населення. Перебуваючи тривалий час у режимі очікування змін на краще, громадяни зневірилися в благих намірах влади і чинять спротив будь-яким змінам, навіть які виправдані. По суті, на сучасному етапі державотворення є шанст на подолання наслідків зрощення авторитаризму з бюрократизмом, що приводить до культивування серед чиновництва рабської покори, догматизму мислення, консерватизму, соціальної апатії, спостерігається зниження довіри до політико-владної еліти в суспільстві.У статті простежується еволюція української суверенної бюрократії в контексті формування її політико-правових засад. Визначено, що для України притаманнє поєднання «східної» та «західної» моделі бюрократії. Зокрема, «західна» модель переважала в періоди існування України як незалежної держави, тоді як «східна» модель домінувала в періоди втрати нею свого незалежного статусу. Виділено етапи розвитку української суверенної бюрократії. На початкових етапах бюрократизації державного управління відбувається трансформація української бюрократії з радянського чиновництва в суверенну бюрократію (1990-ті роки). Українське чиновництво стало самостійною силою, яке характеризується високим ступенем знеособленості. Ідеальний профіль українського чиновника – це технократ, не пов’язаний ідеологічними зобов’язаннями і який при прийнятті рішень використовує критерії економічної й соціальної ефективності. В умовах, коли старі авторитарні механізми політичного керівництва зруйновані, а нові, демократичні або ще не створені, або мають низьку ефективність, чиновництво перетворюється на потужну групу інтересів, що протистоїть як політичному класу, так і громадянському суспільству, метою якої є використання привласнених посадових позицій для розширення соціально-політичного впливу й максимізації зисків від адміністративної ренти. Державне будівництво у незалежній Україні призвело до того, що бюрократія поступово перетворюється з дієвого інструмента реалізації урядової політики в самостійний суб’єкт соціально-політичних відносин, сукупність інституціональних груп інтересів, які приватизують окремі структури й функції системи державного управління. Показово, що для української бюрократії, особливо її вищих щаблів, притаманний високий рівень політизованості. У своїй діяльності бюрократія підпорядковується потребам боротьби за політичну владу, вона втягується у політичне протистояння, в результаті чого відбувається неадекватне функціям та призначенню бюрократії розширення її меж повноважень, компетенції, сфери відповідальності і тим самим порушуються функціонально-рольові та статусні засади бюрократичної організації. Обґрунтовано, що сучасний етап бюрократизації управлінських структур в Україні пов’язаний з подіями кінця 2004 – початку 2005 рр., у ході яких до влади прийшла нова політична команда, яка актуалізувала процес адаптації бюрократичних структур до європейських стандартів. Цей процес ускладнюється надзвичайною політизованістю бюрократичного апарату, проявами соціально-психологічної втомленості від нескінченних змін. Ця втомленість викликає стурбованість, апатію, агресивність у населення. Перебуваючи тривалий час у режимі очікування змін на краще, громадяни зневірилися в благих намірах влади і чинять спротив будь-яким змінам, навіть які виправдані. По суті, на сучасному етапі державотворення є шанст на подолання наслідків зрощення авторитаризму з бюрократизмом, що приводить до культивування серед чиновництва рабської покори, догматизму мислення, консерватизму, соціальної апатії, спостерігається зниження довіри до політико-владної еліти в суспільстві

От «техносферы» до «ноосферы»: философско-образовательный аспект

У статті досліджується проблема «техносфери» як результату розвитку науково-технічного прогресу, аналізуються її наслідки та вплив на світ буття людини співмірності з «ноосферою». Показано взаємозв’язок «техносфери» з проблемами сучасного «суспільства знань». Наведений автором аналіз характеру ноосфери демонструє, якщо для епохи «техносфери» (індустріального суспільства) характерний підхід, при якому студент (учень) здобуває певне коло знань і вчиться, як правило, один раз у житті, то для світу ноосфери (постіндустріального суспільства) навчання стає постійним, індивід вчиться впродовж всього життя.The problem of «technosphere» is described as a result of scientific and technical progress. Its results and influence at human existence in adequacy to «noosphere» and problems of «knowledge society» are shown. The above analysis of the nature of the noosphere author shows that if the era of «technosphere» (industrial society) the typical approach in which the student (pupil) obtains a range of knowledge and learning, usually once in a lifetime, then the world noosphere (post-industrial society) learning becomes permanent, the individual learns throughout life.В статье исследуется проблема «техносферы» как результата развития научно-технического прогресса, анализируются ее последствия и влияние на мир бытия человека в соразмерности с «ноосферой». Показана взаимосвязь «техносферы» с проблемами современного «общества знаний». Приведенный автором анализ характера ноосферы демонстрирует, что если для эпохи «техносферы» (индустриального общества) характерен подход, при котором студент (учащийся) приобретает определенный круг знаний и учится, как правило, один раз в жизни, то для мира ноосферы (постиндустриального общества) обучение становится постоянным, индивид обучается на протяжении всей жизни

Ассоциативная семантика новообразований-гибридов

Исследуется соотношение воздействия псевдомотиваторов и реальных мотиваторов на ассоциативную семантику неологизмов