Kyiv Theological Academy Professors at the Beginning of the 20th Century: At the Intersection of Cultures

This article attempts to reveal intercultural connections at the Kyiv Theological Academy at the beginning of the 20th century by reconstructing the spiritual biographies of two theological academy professors: Archimandrite (later, Archbishop of Berlin and Germany) Tykhon (Tymofii Liashchenko) and Petro Kudriavtsev. The article demonstrates how different cultural traditions intersected and combined in the spiritual experience of these figures. The author of the article argues that, as a result of revolutionary events in 1917–1919, both Kyiv Theological Academy professors experienced transformations in personal cultural identity, and their spiritual biographies reveal a transition from Russian to Western European and a combination of both (Tykhon (Liashchenko) identities), and from Russian to Ukrainian ideological cultural orientation (Petro Kudriavtsev)

Психолінгвістичні фактори опосередкованого перекладу в українському літературному та релігійному контекстах

The study of indirect translations (IT) into Ukrainian, viewed from a psycholinguistic perspective, will contribute to a better understanding of Soviet national policies and the post-Soviet linguistic and cultural condition. The paper pioneers a discussion of the strategies and types of IT via Russian in the domains of literature and religion. In many cases the corresponding Russian translation, which serves as a source text for the Ukrainian one, cannot be established with confidence, and the “sticking-out ears” of Russian mediation may only be monitored at the level of sentence structure, when Russian wording underlies the Ukrainian text and distorts its natural fluency. The discussion substantiates the strategies and singles out the types of IT, in particular, (1) Soviet lower-quality retranslations of the recent, and mostly high-quality, translations of literary classics, which deliberately imitated lexical, grammatical, and stylistic patterns of the Russian language (became massive in scope in the mid1930s); (2) the translationfrom-crib type, or translations via the Russian interlinear version, which have been especially common in poetry after WWII, from the languages of the USSR nationalities and the socialist camp countries; (3) overt relayed translations, based on the published and intended for the audience Russian translations that can be clearly defined as the source texts for the IT into Ukrainian; this phenomenon may be best illustrated with Patriarch Filaret Version of the Holy Scripture, translated from the Russian Synodal Bible (the translation started in the early 1970s); and, finally, (4) later Soviet (from the mid1950s) and post-Soviet (during Independence period) hidden relayed translations of literary works, which have been declared as direct ones but in fact appeared in print shortly after the publication of the respective works in Russian translation and mirrored Russian lexical and stylistic patterns.Дослідження опосередкованих перекладів українською мовою з перспективи психолінгвістики допоможе глибше збагнути радянську національну політику та пострадянську мовно-культурну ситуацію. У статті вперше встановлюються й цілісно окреслюються стратегії та типи перекладів, опосередкованих російською мовою, в галузях літератури і релігії. У багатьох випадках неможливо однозначно вказати на відповідні російські переклади, які виступають джерелом для українських текстів, і лише на синтаксичному рівні вдається простежити як крізь українські слова прозирають російські тексти, які руйнують природний плин української мови. Авторка обґрунтовує стратегії та окреслює типи опосередкованого перекладу, зокрема 1) радянські повторні переклади нижчої якості, ніж нещодавно зроблені якісні переклади класичних творів, які зумисно імітують лексичні, граматичні та стилістичні зразки російської мови (цей тип набув масового характеру з середини 1930-х років); 2) переклад-зі-шпаргалки, тобто переклади через російські підрядники, які були особливо поширеними в жанрі поезії після другої світової війни; 3) відкриті естафетні переклади, які спираються на опубліковані для російської аудиторії російськомовні переклади, що їх можна легко ідентифікувати як джерельні тексти для опосередкованих українських перекладів; найкраще це явище вдалося проілюструвати перекладами Святого Письма, зробленими Патріархом Філаретом з російської синодальної Біблії (цю справу було розпочато ще на початку 1970-х років); нарешті, 4) пізньорадянські (з середини 1950-х років) та пострадянські (протягом періоду незалежності) приховані естафетні переклади художніх творів, про які видавці заявляють як про прямі переклади, але їхня фактична поява відразу після публікації відповідних творів російською мовою та лексико-стилістична схожіть на російські відповідники свідчить про їхню опосередкованість

Історія світового кіно

Робоча програма навчальної дисципліни «Історія світового кіно» для студенів спеціальностей 022 «Дизайн», 024 «Хореографія», 025 «Музичне мистецтво», 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація», 025 «Музичне мистецтво» (Сольний спів) (дисципліна за вибором студента з Каталогу вибіркових дисциплін

Академічне життя у спогадах студентів та професорів Харківського університету (1920–1930-ті рр.)

У даній статті розглядається комплекс спогадів про Харківський університет 1920 – 1930-х рр., а саме повідомлення мемуаристів про академічне життя тогочасної студентської молоді, зокрема про викладацький склад, особливості навчального процесу та склад студентства

Личность певца в условиях идеологических преобразований в культурно-художественной жизни Украины 1920-1930-х гг

Work objective. The study deals with determining the place and role of the singer in the cultural and artistic life of Ukraine of the 1920s-1930s, the vision by the authorities of the singer identity in the cultural life of Ukraine and in the social hierarchy, his understanding of his participation in culture-making processes in terms of subordination to the Soviet ideological system. Methodology of research consists in the use of specific historical method for detailed studies of the social and political conditions that proceeded the cultural and artistic life of Ukraine in 1920-1930s, the structural and functional method to study the functioning of the classical vocal art in the cultural, ideological, and public relations, also general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, etc.) to conduct a thorough study of culture-making processes and their predetermination in Ukraine of 1920-1930s. Scientific novelty of the work consists in expansion of ideas about personal formation and direction of activities of profes-sional singers in the totalitarian conditions of the Soviet reality of the 1920s-1930s, in the interpretation of the facts, dramatic in its essence, connected with their life and artistic activity as well as achievements in vocal performances. Conclusions. The analysis of the peculiarities of the repertoire policy and directing in the national opera theatres, as well as the assessment of social and cultural activity of singers and its conditionality provided the opportunity to identify the main levers of influence of the totalitarian state on opera art and society in general and adaptation of singers to the Soviet reality.Мета роботи. Дослідження пов’язане з визначенням місця і ролі співака в культурно-мистецькому житті України 1920-1930-х рр., бачення представниками влади особистості співака в культурному житті України та в суспільній ієрархії, усвідомлення ним власної участі в культуротворчих процесах в умовах підпорядкування радянській ідеологічній системі. Методологія дослідження полягає в застосуванні конкретно-історичного методу для детального вивчення соціально-політичних умов, за яких протікало культурно-мистецьке життя України в 1920-1930-х рр., структурно-функціонального методу для дослідження функціонування класичного вокального мистецтва в системі культурно-ідеологічних і суспільних відносин, також загальнонаукових методів (аналіз, синтез, порівняння тощо) для проведення ґрунтовного дослідження культуротворчих процесів та їх зумовленості в Україні 1920-1930-х рр. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про особистісне становлення і спрямованість професійної діяльності співаків у тоталітарних умовах радянської дійсності 1920-1930-х рр., у інтерпретації драматичних за своєю сутністю фактів, пов’язаних із їхнім життям та мистецькою діяльністю, а також здобутків у вокально-виконавській творчості. Висновки. Здійснений аналіз особливостей репертуарної політики та режисури у вітчизняних оперних театрах, а також оцінка соціокультурної діяльності співаків, її обумовленості, дали змогу виокремити основні важелі впливу тоталітарної держави на оперне мистецтво і суспільство в цілому та адаптацію співаків до радянської дійсності.Цель работы. Исследование связано с определением места и роли певца в культурно-художественной жизни Украины 1920-1930-х гг., видения представителями власти личности певца в культурной жизни Украины и в общественной иерархии, осознания им собственного участия в культуротворческих процессах в условиях подчинения советской идеологической системе. Методология исследования заключается в применении конкретно-исторического метода для детального изучения социально-политических условий, в которых проходила культурно-художественная жизнь Украины в 1920-1930-х гг., структурно-функционального метода для исследования функционирования классического вокального искусства в системе культурно-идеологических и общественных отношений, также общенаучных методов (анализ, синтез, сравнение и др.) для проведения основательного исследования культуротворческих процессов и их предопределенности в Украине 1920-1930-х гг. Научная новизна работы заключается в расширении представлений о личностном становлении и направленности профессиональной деятельности певцов в тоталитарных условиях советской действительности 1920-1930-х гг., в интерпретации драматических по своей сути фактов, связанных с их жизнью и художественной деятельностью, а также достижений в вокально-исполнительском творчестве. Выводы. Осуществленный анализ особенностей репертуарной политики и режиссуры в отечественных оперных театрах, а также оценка социокультурной деятельности певцов, ее обусловленности, дали возможность выделить основные рычаги влияния тоталитарного государства на оперное искусство и общество в целом и адаптацию певцов к советской действительности

Historical and Country Study Research, Monument Protection Activity in Volyn Region in 1920–1930s: Modern Ukrainian Historiography of Problem.

У статті зроблено спробу проаналізувати сучасні українські історіографічні дослідження історико-краєзнавчої й пам’яткоохоронної роботи на Волині в 1920–1930-х рр.The thesis focuses on the basic stages and important peculiarities of historiographical, historical and country study researches and monument protection activity in Volyn region in 1920–1930s

Підготовка та підвищення кваліфікації археологічних кадрів при музеях УСРР (1920-ті – початок 1930-х років)

У статті розглядаються форми підготовки та підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних кадрів археологів при музеях УСРР упродовж 1920‑х – початку 1930‑х рр. Аналізується регламентація аспірантської підготовки у Одеському історико-археологічному музеї. Висвітлюється діяльність семінарів при Харківському археологічному музеї та при археологічному відділі Всеукраїнського історичного музею ім. Т.Г. Шевченка.В статье рассматриваются формы подготовки и повышения квалификации научных и научно-педагогических кадров археологов при музеях УССР в 1920‑х – начале 1930‑х гг. Проанализирована регламентация аспирантской подготовки в Одесском историко-археологическом музее. Отражена деятельность семинаров при Харьковском археологическом музее и при археологическом отделе Всеукраинского исторического музея им. Т.Г. Шевченко.The article deals with the types of archeological staff training and skill development in museums of the Soviet Ukraine in the 1920s - early 1930s. Regulations of the doctoral training at the Odessa Museum of History and Archeology are analyzed. The activities of seminars at the Kharkiv Museum of Archeology and of archeological department at the Taras Shevchenko National Historical Museum in Kyiv are examined

Типологія спогадів про Харківський університет 1920 – 1930-х рр.

Красько Ольга Іванівна – аспірантка кафедри історіографії, джерелознавства та археології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.У статті, з огляду на специфіку мемуарних джерел та аналіз їхнього змісту, запропонована типологія комплексу спогадів про Харківський університет 1920–1930-х рр. В статье, учитывая специфику мемуарных источников и анализ их содержания, предложена типология комплекса воспоминаний о Харьковском университете 1920–1930-х гг. Іn the article а proposed typology of the complex of memories about the University of Kharkov in 1920 – 1930’s, considering specificity of memoirs sources and analyzing their content