Work objective. The study deals with determining the place and role of the singer in the cultural and artistic life of Ukraine of the 1920s-1930s, the vision by the authorities of the singer identity in the cultural life of Ukraine and in the social hierarchy, his understanding of his participation in culture-making processes in terms of subordination to the Soviet ideological system. Methodology of research consists in the use of specific historical method for detailed studies of the social and political conditions that proceeded the cultural and artistic life of Ukraine in 1920-1930s, the structural and functional method to study the functioning of the classical vocal art in the cultural, ideological, and public relations, also general scientific methods (analysis, synthesis, comparison, etc.) to conduct a thorough study of culture-making processes and their predetermination in Ukraine of 1920-1930s. Scientific novelty of the work consists in expansion of ideas about personal formation and direction of activities of profes-sional singers in the totalitarian conditions of the Soviet reality of the 1920s-1930s, in the interpretation of the facts, dramatic in its essence, connected with their life and artistic activity as well as achievements in vocal performances. Conclusions. The analysis of the peculiarities of the repertoire policy and directing in the national opera theatres, as well as the assessment of social and cultural activity of singers and its conditionality provided the opportunity to identify the main levers of influence of the totalitarian state on opera art and society in general and adaptation of singers to the Soviet reality.Мета роботи. Дослідження пов’язане з визначенням місця і ролі співака в культурно-мистецькому житті України 1920-1930-х рр., бачення представниками влади особистості співака в культурному житті України та в суспільній ієрархії, усвідомлення ним власної участі в культуротворчих процесах в умовах підпорядкування радянській ідеологічній системі. Методологія дослідження полягає в застосуванні конкретно-історичного методу для детального вивчення соціально-політичних умов, за яких протікало культурно-мистецьке життя України в 1920-1930-х рр., структурно-функціонального методу для дослідження функціонування класичного вокального мистецтва в системі культурно-ідеологічних і суспільних відносин, також загальнонаукових методів (аналіз, синтез, порівняння тощо) для проведення ґрунтовного дослідження культуротворчих процесів та їх зумовленості в Україні 1920-1930-х рр. Наукова новизна роботи полягає в розширенні уявлень про особистісне становлення і спрямованість професійної діяльності співаків у тоталітарних умовах радянської дійсності 1920-1930-х рр., у інтерпретації драматичних за своєю сутністю фактів, пов’язаних із їхнім життям та мистецькою діяльністю, а також здобутків у вокально-виконавській творчості. Висновки. Здійснений аналіз особливостей репертуарної політики та режисури у вітчизняних оперних театрах, а також оцінка соціокультурної діяльності співаків, її обумовленості, дали змогу виокремити основні важелі впливу тоталітарної держави на оперне мистецтво і суспільство в цілому та адаптацію співаків до радянської дійсності.Цель работы. Исследование связано с определением места и роли певца в культурно-художественной жизни Украины 1920-1930-х гг., видения представителями власти личности певца в культурной жизни Украины и в общественной иерархии, осознания им собственного участия в культуротворческих процессах в условиях подчинения советской идеологической системе. Методология исследования заключается в применении конкретно-исторического метода для детального изучения социально-политических условий, в которых проходила культурно-художественная жизнь Украины в 1920-1930-х гг., структурно-функционального метода для исследования функционирования классического вокального искусства в системе культурно-идеологических и общественных отношений, также общенаучных методов (анализ, синтез, сравнение и др.) для проведения основательного исследования культуротворческих процессов и их предопределенности в Украине 1920-1930-х гг. Научная новизна работы заключается в расширении представлений о личностном становлении и направленности профессиональной деятельности певцов в тоталитарных условиях советской действительности 1920-1930-х гг., в интерпретации драматических по своей сути фактов, связанных с их жизнью и художественной деятельностью, а также достижений в вокально-исполнительском творчестве. Выводы. Осуществленный анализ особенностей репертуарной политики и режиссуры в отечественных оперных театрах, а также оценка социокультурной деятельности певцов, ее обусловленности, дали возможность выделить основные рычаги влияния тоталитарного государства на оперное искусство и общество в целом и адаптацию певцов к советской действительности
