Міфопоетика образу Орфея в однойменній п'єсі Ж. Коктo

В статті розглядаються питання взаємозв'язку нових шляхів розвитку літературного процесу в ХХ столітті, зокрема у драмі, і посилення міфологічного початку як закономірного результату переосмислення реалій соціально-історичного минулого з метою адекватної реакції на кризові явища сьогодення. Ідея переосмислення і перетворення історії лежить в основі одного з головних понять сучасності – міфопоетики. Яскравим прикладом нового бачення історії є трагедія Ж. Кокто "Орфей", в якій розглянута міфологема Орфея як прототипу месії в контексті сучасної епохи

От воображения к образу

The article is devoted to the problem of two modes of image functioning. Based on the Orpheus and Eurydice myth the author realizes a kind of a criticism of the representational model of image and of the metaphysics of presence in general. This allows him to pose the image into the perspective of «presence in absence» which is one of the two versions of the imaginary in M. Blanchot. Such a gesture becomes a beginning of comparison between the image of corpse and the image of death mask in M. Heidegger and M. Blanchot.Статья посвящена проблеме двух режимов функционирования образа. На основании исследования мифа об Орфее и Эвридике осуществляется критика репрезентационной модели образа и метафизики присутствия в целом. Это позволяет, опираясь на две версии воображаемого М. Бланшо, представить образ в перспективе «присутствия отсутствия». Данное представление используется для сравнительного анализа образов трупа и маски смерти у М. Хайдеггера и М. Бланшо

Текст-пастиш у творчості Юрія Андруховича

У мистецтві та літературі постмодернізму особливої популярності набула практика пастишу (з фр. рastiche — від італ. pasticcio — стилізована опера-попурі — “метод організації тексту як програмно еклектичної конструкції... семантично, жанрово-стилістично та аксіологічно різнорідних фрагментів, співвідношення між якими (з огляду на оціночні орієнтири) не можуть бути однозначно задані”)

A poet by Volodymyr Bazylevskyy: anique outlines of imagery paradigm

У статті аналізується парадигма образу поета в ліриці Володимира Базилевського крізь призму рецепції автором художніх традицій античності. Античний текст сприймається як підґрунтя для міфологічної та історико-культурної репрезентації образів поетологічного комплексу. Відзначається, що в авторському тлумаченні образів і мотивів античного походження поєднались риси характерних для доби високого модернізму неокласичної та символістської моделей інтерпретації прецедентного тексту.В статье анализируется парадигма образа поэта в лирике Владимира Базилевского сквозь призму рецепции автором художественных традиций античности. Античный текст воспринимается как основа для  мифологической и  историко-культурной репрезентации образов поэтологического комплекса. Отмечается, что в авторском толковании образов и мотивов античного происхождения соединились черты характерных для эпохи высокого модернизма неоклассической и символистской моделей интерпретации прецедентного текста.The article examines the paradigm of the poet’s image in poetry by Volodymyr Bazylevskyy in the light of author’s reception of  the artistic traditions of  antiquity. While developing a  diverse aspected image of  the poet formed in  Greco-Roman literature, the  Ukrainian artist perceives the  antique text as  a  background for  mythological, historical and cultural representation of  poetological complex images. Bazylevskyy reflects on  the  question of poetry’s nature, the artist’s role in difficult periods of nation trials. The author’s palette of poetological images and motives ingrained in  antiquity demontrates a  creative transformation of  national reception tradition of  antique text that was established during of high modernism. Bazylevskyy’s interpretation of poetological complex images combines features of  neoclassical (particularly in  postulation of  the topic of  poet’s sacrificial duty and imagesculture triggers) and symbolist (through Orphic imagery and problematic) interpretation model of precedented text. Characteristically, Bazylevskyy finds these images similarly to neoclassicists among the writers of antiquity (Homer, Catullus, etc.) and writers of the twentieth century who were victims to the totalitarian regime (e.g. Evgen Pluzhnyk). Bazylevskyy also uses the  experience of  poets who represent symbolist interpretation of  Ukrainian antiquity. In particular, he develops Orphic imagery and problematic: Orpheus mytheme appears in  different contexts as a modern poet incarnation; and the motif of art becomes a part of the cosmological complex where a new world is born in the battle of space and chaos. Nationalization, transformation of  a proper name into a  generalized symbolic one, modernization, transition of  a   ythologeme to  a  paraphrase etc. are characteristic of  the author’s reading of  antique images. Overall, by the virtue of antique imagery Bazylevskyy creates a complex system of artistic perception of the world as a crisis, where the poet assigned the role of a courageous guard of spirituality that is expressed in the word

Мультимедийная презентация как средство обучения подростков по предмету «Музыкальная литература» в детской школе искусств

Целью выпускной квалификационной работы является теоретически обосновать, разработать и внедрить комплекс мультимедийных презентаций как средство обучения подростков по предмету «Музыкальная литература» в детской школе искусств. В исследовании разработано содержание и технология создания мультимедийной презентации, а также проведена ее успешная апробация на занятиях по музыкальной литературе в МБОУ ДО ДШИ имени П.И. Чайковского (г. Алапаевск)

Формування врожайності та якості насіння сортів льону олійного (Linum humile Mill.) в умовах Західного Лісостепу України

Мета. Встановити особливості формування врожайності та якості насіння сортів льону олійного (Linum humile Mill.) в умовах Західного Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2020–2021 рр. на дослідному полі Хмельницької філії Українського інституту експертизи сортів рослин (с. Требухівці, Летичівський р­н, Хмельницька обл.). Сівбу здійснювали в другій декаді квітня, норма висіву насіння – 8 млн шт./га. Предметом досліджень були сорти льону олійного ‘Орфей’, ‘Світлозір’ і ‘Водограй’. Закладання дослідів, оцінювання матеріалу, фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин, збирання врожаю виконували відповідно до «Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин групи технічних і кормових на придатність до поширення в Україні». Показники якості насіння льону олійного визначали згідно з «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні». Результати. Оптимальні умови Західного Лісостепу України сприяли своєчасному настанню фенологічних фаз росту та розвитку, а також несуттєвому варіюванню тривалості періоду вегетації (від 96 до 99 діб) рослин льону олійного. Їхню продуктивність оцінювали за такими показниками, як кількість коробочок і маса насіння з однієї рослини. За умови сівби 25 квітня та норми висіву насіння 8,0 млн шт./га найвищою врожайністю характеризувався сорт ‘Світлозір’ (1,45 т/га), найнижчою – ‘Орфей’ (0,8 т/га). Оцінювання за біохімічними показниками та визначення вмісту сирого протеїну, олії й жирних кислот (пальметинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової, гондоїнової, ейкозенової та ерукової) здійснювали для сортів ‘Орфей’, ‘Світлозір’ і ‘Водограй’. Так, ‘Орфей’ характеризувався найбільшою кількістю білка в насінні – 24,15%; ‘Світлозір’ мав показник 22,74%; ‘Водограй’ – 22,26%. Високою часткою олії в перерахунку на абсолютно суху речовину відзначився ‘Водограй’ – 45,6%, що на 2,19% більше ніж в сорту ‘Орфей’. Уміст ліноленової кислоти варіювався від 45,703 (‘Орфей’) до 48,261% (‘Світлозір’), а ерукову протягом досліджень не виявлено в жодному з сортів. Висновки. Сорти ‘Орфей’, ‘Світлозір’ і ‘Водограй’ характеризувалися понад 35%­м умістом олії в насінні, що відповідає вимогам ДСТУ 7577:2014, та забезпечили якість товарної продукції льону олійного