ЕКЗИСТЕНЦІАЛЬНИЙ БУНТ NATŪRA NATURĀTA У ГОГОЛЯ ЯК ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧА ПРОБЛЕМА

Предметом дослідження є методологічні засади вивчення гоголівської художньої концепції природи. Метою роботи є показати, що архаїчна міфологія та християнська релігія в їхньому протистоянні залишаються глибинною основою для письменника Нового часу, і  тому в казусі Гоголя важливо врахувати не лише пейзаж як такий, а й такі чинники формування художнього образу, як «панічний міф» в язичницькій слов’янській колективній підсвідомості та інтертекстуальна роль Біблії, Автор статті особливо зосереджується в якості репрезентативного прикладу на повісті «Зачароване місце». Як результат, виявляється, що в цій «фламандсько-малоросійській» ідилії присутній макабристичний виворіт. Natūra naturāta (природа породжена) постає в гоголівському художньому образі як «бунтівне Творіння», в якому не відчувається присутність Творця; воно постає проти нав'язаної їй морфології і тяжіє до диспропорції, безóбразності, вибуху. Це відкриває шлях до нового прочитання гоголівського пейзажу.Ключові слова: релігійний світогляд, Творець і Творіння, природа, художній образ, макабристика,.  доктор филологических наук Абрамович С. Д. Экзистенциальный бунт NATŪRA NATURĀTA у Гоголя как литературоведческая проблема/ Национальный университет имени Ивана Огиенко, Украина, Каменец-ПодольскийПредметом исследования являются методологические основы изучения гоголевской художественной концепции природы. Цель работы – показать, что архаическая мифология и христианская религия в их противостоянии остаются глубинной основой для писателя Нового времени, и поэтому в казусе Гоголя важно учесть не только пейзаж как таковой, но и такие составные формирования художественного образа, как «панический миф» в языческом славянском коллективном бессознательном и интертекстуальная роль Библии. Автор особенно сосредоточивается, в качестве репрезентативного примера, на повести «Заколдованное место». Как результат, обнаруживается, что в этой «фламандско-малороссийской» идиллии присутствует макабристическая изнанка. Natūra naturāta (природа порожденная) предстает в гоголевском художественном образе как «мятежное Творение», в котором не чувствуется присутствия Творца; оно бунтует против навязанной ей морфологии и тяготеет к диспропорции, безóбразности, взрыву. Это открывает путь к новому прочтению гоголевского пейзажа.Ключевые слова: религиозное мировоззрение, Творец и Творение, природа, художественный образ, макабристика.Ph.D. Abramovich S. D. Existential revolt of Gogol's NATŪRA NATURĀTA as literary problem/ National University named after Ivan Ogienko, Ukraine, Kamenets-PodolskiThe subject of the study is methodological principles of the study of Gogol's artistic conception of nature. The aim is to show that the archaic mythology and Christian religion in their opposition remain deep foundation for the New Time writer. Therefore, in the Gogol's casus is important to consider not only the landscape as such, but also such factors shaping the artistic image – as "panic myth" in the collective subconscious pagan Slavic and intertextual role of the Bible, The author particularly focuses, as an example, on the story "The Enchanted place". As a result, in "Flemish-Ukrainian" idylls present macabre situations underside. Natūra naturāta (Nature created) is perceived in Gogol`s artistic image as "rebel of Creation": we does not feel the Creator's presence there; it rebels against her imposed morphology and tends to disproportion, ugliness, explosion. This opens the way for new reading Gogol landscape.Keywords: religious ideology, Creator and the Creation, nature, artistic image, macabraccia

СЕРИАЛЬНАЯ СТРОФИКА В ПОЭЗИИ И. ЖДАНОВА

The article deals with the following themes: the conversion of poetic metaphysics into the system of the language games and structural transformations; the variability of the differences; the possibility of the analogy of the serial technics between a music and modern poetry; initial motives and metaphorical transferences of the senses; series of the poetic images with their movement, branching and interferences; metaphorical logic in the development of the serial recurrences; the serial Apnon; invariant result of the serial variations

Семен Юхимович Десницький

Доба Просвітництва XVIII ст. подарувала світу багато неординарних особливостей: Дж.Локк і Вольтер, Ж.-Ж.Руссо і Д.Дідро, Г.-Ф.Міллєр, Й.-В.Ґьоте, М.І.Новіков, О.М.Радіщєв, С.Є.Десницький… За кожним ім’ям – своя неповторна історія і свій безцінний досвід. Семен Юхимович Десницький був, мабуть, найбільш яскравою постаттю російського просвітного руху другої половини XVIII ст