Педагогічні умови формування художньо-естетичного досвіду учнів підліткового віку у процесі фортепіанного навчання

The article is devoted to highlighting the pedagogical conditions for the formation of artistic and aesthetic experience of adolescents through piano training. The research material reviews psychological and pedagogical sources on the phenomenon under study, and reflects an analysis of interpretations of the definitions of "conditions" and "pedagogical conditions".Substantiated pedagogical conditions for the formation of artistic and aesthetic experience of adolescents: actualization of emotional and aesthetic impressions and feelings of adolescents in the process of perceiving musical works (provides for the activation of the emotional and aesthetic aspect of understanding the artistic and figurative content of a musical work); involving adolescents in cognitive and evaluative activities in the process of artistic and aesthetic comprehension of the content of musical works (provides for systematic motivation of cognitive processes aimed at obtaining and processing musical information and evaluating the artistic and aesthetic essence of musical works); encouraging teenagers to realize the artistic and aesthetic essence of works in their own interpretation (accumulates emotional and aesthetic feelings, assessment, knowledge and comprehension of the artistic content of a musical work in performance).Key words: pedagogical conditions, artistic and aesthetic experience, teenagers.Стаття приурочена висвітленню  педагогічних умов формування художньо-естетичного досвіду підлітків  у процесі фортепіанного навчання. У матеріалі дослідження здійснено огляд психолого-педагогічних джерел з питань досліджуваного феномену, відображено аналіз трактувань дефініцій «умови» та «педагогічні умови».Обґрунтовані  педагогічні умови формування художньо-естетичного досвіду підлітків: актуалізація емоційно-естетичних вражень та почуттів підлітків у процесі сприймання музичних творів (передбачає активізацію емоційно-естетичного аспекту  осягнення художньо-образного змісту музичного твору); залучення підлітків до пізнавально-оцінної діяльності у процесі художньо-естетичного осягнення змісту музичних творів (передбачає систематичне мотивування  пізнавальних процесів спрямованих на отримання й обробку музичної інформації та оцінювання художньо-естетичної сутності музичних творів); спонукання підлітків до реалізації художньо-естетичної сутності творів у власній інтерпретації (акумулює емоційно-естетичні почуття, оцінку, пізнання та осмислення художнього змісту музичного твору у виконанні).Ключові слова: педагогічні умови, художньо-естетичний досвід, підлітки

CONCEPTUAL ANALYSIS AND PROPOSALS TO THE "STRATEGY OF DEMOGRAPHIC DEVELOPMENT OF UKRAINE UNTIL 2040"

The article is devoted to the conceptual analysis and proposals for improving the "Strategy of Demographic Development of Ukraine until 2040" approved by the Cabinet of Ministers of Ukraine. The relevance of the study is due to the fact that Ukraine is currently experiencing an acute demographic crisis, exacerbated by the war and socio-economic turmoil. The author analyses the main provisions of the current Strategy, identifies its positive aspects and limitations. The author emphasises the need for a comprehensive approach to solving demographic problems, which takes into account psychological, cultural, spiritual and existential factors. Conceptual additions to the Strategy are proposed, based on the ideas of humanistic personalism of Hryhorii Skovoroda, psychoanalysis of Erik Fromm, logotherapy of Viktor Frankl, futurology of Alvin Toffler, theories of Karen Horney, meta-anthropology of N. Khamitov and S. Krylova, androgyny analysis and existential approach. A comparative analysis of the effectiveness of the current and the new Strategy is carried out. It is concluded that the proposed additions will make the Strategy much more comprehensive and effective, taking into account the multidimensionality of demographic processes and the current challenges faced by Ukraine.Keywords: demographic security, demographic crisis, Demographic Development Strategy, Ukraine, conceptual analysis, personalism, humanistic psychoanalysis, logotherapy, futurology, meta-anthropology, androgyny analysis, existential approach, futurology, social cohesion, mental health, gender equality, systemic approach

TECHNOLOGIES FOR ASSESSING THE STATE OF FORMATION OF INDIVIDUAL VOCAL-PERFORMING STYLE IN STUDENTS OF ARTS FACULTIES

In accordance with the purpose, the article considers the essence of the concept of "individual vocal-performing style in students of arts faculties" and develops technologies for assessing the criteria and parameters of the state of formation of the specified phenomenon. Within the framework of the article, three points of the plan-program are distinguished, the implementation of which makes it possible to achieve the set goal. Thanks to the first point of the plan-program, three criteria for assessing the state of formation of the individual vocal-performing style in students of arts faculties are determined. According to the second point, the parameters for assessing each criterion of the phenomenon under study are specified. The third point of the plan-program provides for the development of a technology for assessing all parameters of the individual vocal-performing style in students of faculties of arts. The prospects for further research are outlined, which are seen in the delimitation of the state of formation of the individual performing style of students vocalists into clearly defined levels, as well as the isolation of equal intervals of these levels thanks to the averaged data presented by the expert commission.Key words: individual performance style, vocalist, musical work, stage performance, students of art faculties, methodology

Діагностичні методики формування художньо-творчого структурного компоненту музично-виконавської комунікативності

The article is devoted to diagnostic methods of forming the artistic and creative structural component of musical and performing communicability. The following values of the levels of formation of the empathic and heuristic structural component of musical and performing communicability in students of the faculties of arts have been identified: professional (high) level, sufficient (average) level, initial (low) level of formation of the empathic and heuristic structural component. The diagnostic methodology was carried out using the following methods: the method of pedagogical observation of the manifestation of a creative attitude to the choice of instrumental and performing means of expression in the process of creating an interpretation of an instrumental work during individual lessons in the academic disciplines "Main Instrument", "Additional Instrument", in the process of group classes on the course "Orchestra Class"; a method of expert assessment of the manifestation of a creative attitude to the choice of instrumental and performing means of expression in the process of creating an interpretation of an instrumental work during the current and final certification events in the academic disciplines "Main Instrument", "Additional Instrument", "Methodology of Teaching Qualification Disciplines". This allowed us to provide quantitative and qualitative indicators of the levels of formation of musical and performing communicability.Keywords: ascertaining experiment, diagnostic methods, artistic and creative structural component, musical and performing communicability. Стаття присвячена діагностичним методикам формування художньо-творчого структурного компоненту музично-виконавської комунікативності. Виявлені такі значення рівнів сформованості в студентів факультетів мистецтв емпатійно-евристичного структурного компоненту музично-виконавської комунікативності: професійний (високий) рівень, достатній (середній) рівень, початковий (низький) рівень сформованості емпатійно-евристичного структурного компонента. Діагностична методика була проведена завдяки таким методам: метод педагогічного спостереження за виявом творчого ставлення до вибору інструментально-виконавських засобів виразності у процесі створення інтерпретації інструментального твору під час індивідуальних занять з навчальних дисциплін «Основний інструмент», «Додатковий інструмент», у процесі групових занять з курсу «Оркестровий клас»; метод експертного оцінювання вияву творчого ставлення до вибору інструментально-виконавських засобів виразності у процесі створення інтерпретації інструментального твору під час заходів поточної та підсумкової атестації з навчальних дисциплін «Основний інструмент», «Додатковий інструмент», «Методика викладання дисциплін кваліфікації». Це дозволило надати рівням сформованості музично-виконавської комунікативності кількісні та якісні показники.Ключові слова: констатувальний експеримент, діагностичні методики, художньо-творчий структурний компонент, музично-виконавська комунікативність.

Паритетна демократія – забезпечення рівності прав і свобод людини: гендерний акцент

The article examines the concept of parity democracy as a key factor in ensuring equality of human rights and freedoms, with a special emphasis on gender equality. The author investigates how parity representation of women and men in the political decision-making process affects the quality of democratic governance and the development of the rule of law. The purpose of the study is to substantiate theoretically the need for parity representation in government structures, as well as to identify barriers that hinder the implementation of the principle of gender equality in political life. The work uses methods of systemic and comparative analysis, as well as legal approach to studying the content of the concepts of "parity democracy" and "gender democracy." An analysis of doctrinal approaches to understanding the content of parity democracy was carried out, attention was focused on European standards of gender equality, Recommendations of the Council of Europe, and data for 2024 on the gender index of Ukraine were provided, which revealed a low percentage of the gender equality index in the political sphere, compared to the social, economic and healthcare sectors. The results of the study demonstrate that the implementation of a parity model of democracy contributes to the formation of an inclusive and just society. Parity as a constitutional and legal principle not only strengthens the democratic legitimacy of institutions, but also opens up new prospects for the implementation of human rights at all levels of government. The conclusions obtained can be used in the development of state policy, educational programs on gender equality, human rights initiatives, as well as in legislative activities.Key words: gender equality, parity, gender, democracy, constitutional rights, human rights.У статті розглядається концепція паритетної демократії як ключового чинника у забезпеченні рівності прав і свобод людини, з особливим акцентом на гендерну рівність. Автор досліджує, як паритетне представлення жінок і чоловіків у процесі прийняття політичних рішень впливає на якість демократичного управління та розвиток правової держави. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування необхідності паритетного представництва у владних структурах, а також виявлення бар’єрів, що перешкоджають реалізації принципу гендерної рівності в політичному житті. У роботі застосовано методи системного та порівняльного аналізу, а також нормативно-правового підходу до вивчення змісту понять «паритетна демократія» та «гендерна демократія». Здійснено аналіз доктринальних підходів до розуміння змісту паритетної демократії, акцентовано увагу на європейських стандартах гендерної рівності, рекомендації Ради Європи, а також наведено дані за 2024 рік щодо гендерного індексу України, де виявлено невисокий відсоток індексу гендерної рівності саме в політичній сфері, порівняно з соціальною, економічною та охороною здоров’я. Результати дослідження демонструють, що запровадження паритетної моделі демократії сприяє формуванню інклюзивного та справедливого суспільства. Паритет як конституційно-правова засада не тільки посилює демократичну легітимність інститутів, але й відкриває нові перспективи для реалізації прав людини на всіх рівнях управління. Отримані висновки можуть бути використані в розробці державної політики, освітніх програм з гендерної рівності, правозахисних ініціатив, а також у законотворчій діяльності.Ключові слова: гендерна рівність, паритет, гендер, демократія, конституційні права, права людини

Педагогічні умови формування фахової готовності магістрів-вокалістів до художньо-творчої діяльності

The methodological basis of the process of forming professional readiness of master vocalists for artistic and creative activity was substantiated scientific approaches, methodological principles reflected in previous professional author publications, namely: the principle of integrative interconnection of professional disciplines; the principle of reflexivity; the principle of organizational mobility; the principle of performing plasticity.In accordance with the declared topic of the publication, we propose to consider the introduced pedagogical conditions for the study of the formation of professional readiness of master vocalists for artistic and creative activity: purposeful formation of the need for artistic and creative activity (development of personal and professional qualities) of master vocalists; mastering of artistic and creative skills by master vocalists in the process of educational and performing activities; directing master vocalists to planning artistic and creative projects, with the prospect of their practical implementation.Keywords: readiness, performing activities, master of musical art, pedagogical conditions, etc.Методологічним підґрунтям процесу формування фахової готовності магістрів-вокалістів до художньо-творчої діяльності виступили обґрунтовані наукові підходи та методичні принципи, відображені в попередніх фахових авторських публікаціях, зокрема принципи: інтегративного взаємозв’язку фахових дисциплін; рефлексивності; організаційної мобільності; виконавської пластичності. Відповідно до заявленої тематики публікації пропонуємо розглянути уведені педагогічні умови дослідження формування фахової готовності магістрів-вокалістів до художньо-творчої діяльності: цілеспрямоване формування потреби в художньо-творчій діяльності (розвитку особистісних і професійних якостей) магістрів-вокалістів; оволодіння магістрами-вокалістами художньо-творчими уміннями у процесі навчально-виконавської діяльності; спрямування магістрів-вокалістів до планування художньо-творчих проектів, з перспективою їх практичного провадження. Ключові слова: готовність, виконавська діяльність, магістри музичного мистецтва, педагогічні умови та ін

Фактурно-семантичний етап формування тембрально-динамічного слуху студентів факультетів мистецтв університетів

The article reveals the textural-semantic stage of the complex formation of musical ear of students of faculties of arts in the context of improving professional training at the university. Understanding the essence of the timbre-dynamic structural component of musical ear makes it possible to formulate it as the ability of future teachers of musical art to perceive and determine, recognize and imagine the entire palette of nuances of timbre coloring and fluctuations in the loudness of sound. The author points to the leading role of musical ear in the professional development of the personality of a teacher of musical art as an important factor in ensuring the effectiveness of all areas of professional training. The complex use of diagnostic tasks made it possible to reveal in the respondents the upward dynamics of the formation of the ability to recognize the strength of sound and its variability in the context of musical dramaturgy and form formation in experimental groups. The analysis of musical abilities conducted in the article allowed us to identify the main types of musical ear, as well as to assert the feasibility of a comprehensive study of its essence as an emotional and intellectual ability to perceive, retain in memory, imagine, distinguish, analyze and reproduce with the help of a voice or a musical instrument acoustic vibrations caused by sound sources.Keywords: musical ear, future teacher of musical art, formative experiment, texture-semantic stage, comprehensive study.Стаття розкриває фактурно-семантичний етап комплексного формування  музичного слуху студентів факультетів мистецтв у контексті вдосконалення фахового навчання в університеті. Осмислення сутності тембрально-динамічного структурного компоненту музичного слуху уможливлює її формулювання в якості спроможності майбутніх учителів музичного мистецтва сприймати й визначати, розпізнавати й уявляти всю палітру нюансів тембрального забарвлення й коливань гучності звучання. Автор вказує на провідну роль музичного слуху в професійному становленні особистості вчителя музичного мистецтва як важливого фактору забезпечення ефективності всіх напрямів фахового навчання. Комплексне використання діагностичних завдань дозволило виявити у респондентів висхідну динаміку сформованості здатності до розпізнавання сили звучання та її змінності у контексті музичної драматургії й формотворення в експериментальних групах. Проведений у статті аналіз музичних здібностей дозволив визначити основні різновиди музичного слуху, а також стверджувати про доцільність комплексного дослідження його сутності як емоційно-інтелектуальної здатності сприймати, утримувати в пам’яті, уявляти, розрізняти, аналізувати та відтворювати за допомогою голосу або музичного інструменту акустичні коливання, спричинені звуковими джерелами.Ключові слова: музичний слух, майбутній вчитель музичного мистецтва, формувальний експеримент, фактурно-семантичний етап, комплексне дослідження

Сприяння забезпеченню комунікативної культури суспільства засобами інформаційно-технологічних платформ

The article identifies, systemises and ranks information technology platforms/systems as digital agents/means of promoting the communicative culture of society by classification criteria. The article highlights the popularity of electronic document management and establishes that the functionality of modern software systems provides support to users in creating and storing file exchange documents; advanced platforms/systems are equipped with a wide range of mobile devices for convenient information service for the work of relocated specialists, as well as for storing developments in the cloud format. The most popular software, systems and platforms were selected: PandaDoc, Juro Contract Automation, Oneflow PaperSave, Qoppa PDF Studio, Vitrium Security, ContractZen, Encyro, ContractWorks, Filemail, eFileCabinet, Templafy, Samepage, Wondershare PDFelement Pro, and their practical significance for promoting the communication culture of society in the context of developing the communication culture of office management professionals in the system of continuing education is substantiated.Keywords: communication culture, information technology platforms/systems, electronic document management, functionality.Здійснено ідентифікацію, систематизацію та ранжування за класифікаційними ознаками інформаційно-технологічні платформи/системи як цифрових агентів/засобів сприяння забезпеченню комунікативної культури суспільства. Актуалізовано популярність електронного документовпорядження, встановлено, що функціонал сучасних систем забезпечення надає підтримку користувачам у створенні та зберіганні документів файлобміну; передові платформи/системи укомплектовані зі розлогим спектром мобільних пристроїв для зручного інформаційного сервісу роботи фахівців-релокантів, а також збереження напрацювань у хмарному форматі. Здійснено добір найуживаних програм, систем, платформ: PandaDoc, Juro Contract Automation, Oneflow PaperSave, Qoppa PDF Studio, Vitrium Security, ContractZen, Encyro, ContractWorks, Filemail, eFileCabinet, Templafy, Samepage, Wondershare PDFelement Pro та обґрунтовано їх практичне значення задля сприяння забезпеченню комунікативної культури суспільства у контексті розвитку комунікативної культури фахівців сфери діловодства у системі неперервної освіти.Ключові слова: комунікативна культура, інформаційно-технологічні платформи/системи, електронне документовпорядження, функціонал

Логіка історичної каузальності: чи потрібна філософська рефлексія?

The target priority of almost every field of scientific activity is to achieve the simplest and at the same time convincing mechanism for explaining the internal logic and cause-and-effect relationships in the field of its subject profile. Historical science is no exception to the outlined general rule: it also seeks to identify the most concise and preferably linear algorithms of historical procedurality. The need for such a target benchmark is due to the desire to provide the field of knowledge about history with the most objective and unbiased format, which is fully subject to scientometric formalization and verification. This thesis can also be stated in the reverse sequence: if the field of knowledge is not subject to scientometric formalization and verification, then its objectivity and impartiality, and at the same time its scientific status, are under a big question mark. But what if the subject area is a complex systemic object of an open type that cannot be correctly formalized by linear extrapolations and simplified interpretative models? And the sphere of historical knowledge, by the way, is just such a systemic object of an open type. Undoubtedly, reductionism is an integral attribute of the cognitology of any subject profile, but it is necessary to understand the limits within which reductionism is acceptable for the perception of realities and effective for their assimilation. Going beyond these limits automatically denies the scientific status of knowledge, giving it distinct mythological features. In order for historical science not to fall into this trap, it needs to resort to the services of philosophical reflection more often. Involving the interpretative and argumentative resources of philosophy will bring it as close as possible to the goal of semantic, semantic and causal demarcation of historical reality - especially in the context of factors of free will and the role of the individual in history. Keywords: cause-and-effect relationships, internal logic of historical process, features and patterns, reflection, determinism, personal factor in history.Цільовим пріоритетом практично кожної сфери наукової діяльності є досягнення максимально простого й водночас переконливого механізму пояснення внутрішньої логіки та причинно-наслідкових зв’язків у сфері свого предметного профілю. Історична наука не є винятком із окресленого загального правила: вона так само прагне виявити максимально лаконічні й бажано лінійні алгоритми історичної процесуальності. Потреба такого цільового орієнтира обумовлена бажанням надати сфері знань про історію максимально об’єктивного й неупередженого формату, який повною мірою підлягає наукометричній формалізації та верифікації. Цю тезу можна викласти і в реверсній послідовності: якщо сфера знань не підлягає наукометричній формалізації та верифікації, то її об’єктивність і неупередженість, а разом із тим і науковий статус опиняються під великим знаком запитання. Але як бути, коли предметна сфера є складним системним об’єктом відкритого типу, який не підлягає коректній формалізації за рахунок лінійних екстраполяцій і спрощених інтерпретативних моделей? А сфера історичного знання, між іншим, є саме таким системним об’єктом відкритого типу. Безперечно, редукціонізм є невід’ємним атрибутом когнітології будь-якого предметного профілю, але потрібно розуміти ті межі, в яких редукціонізм є прийнятним для сприйняття реалій і ефективним для їх засвоєння. Вихід за ці межі автоматично заперечує науковий статус знання, надаючи йому виразних міфологічних ознак. Щоб історична наука не потрапила в цю пастку, їй потрібно частіше вдаватися до послуг філософської рефлексії. Залучення інтерпретативних та аргументаційних ресурсів філософії максимально наблизить до мети смислової, значеннєвої та причинно-наслідкової демаркації історичної дійсності – особливо в контексті факторів свободи волі та ролі особистості в історії. Ключові слова: причинно-наслідкові зв’язки, внутрішня логіка історичної процесуальності, особливості й закономірності, рефлексія, детермінованість, особистісний фактор в історії

Індивідуальний стиль керівництва дитячим музичним колективом: до питання діагностування

The author of the article proposes a diagnostic procedure for identifying the state of formation of an individual style of leadership of a children's creative musical group in a music teacher. The main characteristics of the teacher's personality, which constitute the integrity of the phenomenon of ‘individual leadership style’, serve as guidelines for substantiating the diagnostic procedure. The definition of the phenomenon, which covers psychological, pedagogical, aesthetic and artistic dimensions, is presented, and the adequacy of the content of its components (communicative, value-motivational, activity) and diagnostic tools - criteria (cognitive-reflective managerial; emotional-motivational; activity creative-managerial) and their corresponding indicators is established. The qualitative characteristics of the levels of formation of the individual leadership style in view of the success of the team are hypothetically presented: the highest/optimal, or personally mobile empathic level; sufficient, or creatively constructive level; initial, or creatively promising level; the assumption is made about the possibility of fixing a low (indifferent/emotionally negative level). The results of a pilot survey of musician respondents are presented.Key words: individual leadership style, children's creative music group, criteria, indicators, levels of formation of individual leadership style, music teacher.Авторка статті пропонує діагностувальну процедуру для виявлення стану сформованості у педагога-музиканта індивідуального стилю керівництва дитячим творчим музичним колективом. Орієнтирами обґрунтування діагностувальної процедури слугують основні характеристики особистості педагога, які складають цілісність феномену «індивідуальний стиль керівництва». Подано визначення феномену, що охоплює психолого-педагогічні та естетико-мистецтвознавчі виміри, та встановлено адекватність змісту його компонентів (комунікативний, ціннісно-мотиваційний, діяльнісний) та інструментів діагностування – критеріїв (когнітивно-рефлексивний управлінський; емоційно-мотиваційний;  діяльнісний творчо-управлінськіий) та відповідних їм показників. Гіпотетично представлено якісні характеристики рівнів сформованості індивідуального стилю керівництва з огляду на успішність діяльності колективу: найвищий/оптимальний, або особистісно мобільний емпатійний рівень; достатній, або творчо конструктивний рівень; початковий, або творчо перспективний рівень; зроблено припущення про можливість фіксації низького (індиферентного/емоційно негативного рівня). Розкрито результати пілотного опитування респондентів-музикантів.Ключові слова: індивідуальний стиль керівництва, дитячий творчий музичний колектив, критерії, показники, рівні сформованості індивідуального стилю керівництва, педагог-музикант