Еволюція композиційного канону таємної вечері в мистецтві середньовіччя та ренесансу

The article states that the plot of the Last Supper, at which the Sacrament of the Eucharist was initiated, acts as a certain watershed between Orthodoxy and Catholicism, since the evangelical event is interpreted here in different waysю In the first case, it is usually interpreted as an ordinary meal, and in the second, it is considered as the celebration of the Jewish Passover by Christ and the apostles, which turns the situation into a connecting the Old and New Testaments link. It is proven that the Byzantine tradition increasingly focused attention on the moment of spiritual ecstasy, which led to a demonstrative violation of the logic of the physical world in favor of the symbol. Instead, the Western tradition cultivated, starting from the time of the establishment of the Romanesque style, an ever greater naturalism and freedom of individual creative interpretation of the Gospel event, which in the era of the late Gothic and especially the Renaissance sometimes leads to an open neglect of both the spiritual content of the plot and those crumbs of historical realities that were kept from ancient times in the art of the early Middle Ages. This opened up space for an extensive "dialogue with nature" and for the psychologization of the characters and the active modernization of the canonical basis. The main idea of the article is the need to apply a comparative analysis of the stable functioning of the Byzantine canon and the creative initiative of Western masters in interpreting this plot. As a result of highlighting the problem in the aspect of a broad comparative analysis, the conclusion emerges that, in this way, we get the key to the proper analysis of such a difficult phenomenon as the process of transplantation of the theological postulates of Christianity to the sphere of church art in the East and West of the Christian world. This helps to understand in more detail the historical focus and ways of evolution of the sacred art of Europe.Key words: Last Supper, Byzantine canon, Middle Ages, Renaissance, composition, naturalism, stylistic systems.У статті йдеться про те, що сюжет Таємної Вечері, на якій було започатковано Таїнство Євхаристії, виступає в якості певного водорозділу між Православ’ям і Католицизмом, позаяк тут по-різному потрактовано євангельську подію: в першому випадку вона зазвичай трактується як звичайна трапеза, а в другому розглядається як святкування Христом і апостолами юдейського Песаху, що перетворює ситуацію на ланку, шо сполучає Старий і Новий Завіти.  Доводиться, що візантійська традиція все більш інтенсивно зосереджувала увагу на моменті духовного екстазу, що призводило до демонстративного порушення логіки буття фізичного світу на користь символу. Натомість західна традиція культивувала, починаючи з часів утвердження романського стилю, дедалі більшу натуралістичність та свободу індивідуальної творчої інтерпретації євангельської події, що в епоху пізньої готики і особливо Ренесансу часом призводить до відвертого нехтування як духовним змістом сюжету, так і тими крихтами історичних реалій, які утримувалися від античних часів у мистецтві раннього Середньовіччя. Це відкрило простір для розгорнутого «діалогу з натурою»  та до психологізації персонажів й активної модернізації канонічної першооснови. Основна ідея статті – необхідність застосування порівняльного аналізу стабільного функціонування візантійського канону й творчої ініціативності західних майстрів у потрактуванні цього сюжету. В результаті висвітлення проблеми в аспекті широкого порівняльного аналізу постає висновок, що таким чином, ми отримуємо ключ до належного аналізу такого непростого явища, як процес трансплантації теологічних постулатів християнства до сфери церковного мистецтва на Сході й Заході християнської ойкумени.  Це допомагає більш деьтально зрозуміти історичну спрямованість та шляхи еволюції сакрального мистецтва Європи.Ключові слова: Таємна Вечеря, візантійський канон, Середньовіччя,  Ренесанс, композиція, натуралістичність, стильові системи.

Педагогічні умови формування готовності магістрів музичного мистецтва до виконавської діяльності на основі українських співацьких традицій

The article considers the criterion apparatus and methods of diagnostics of musical-rhythmic competence of future teachers of music and choreography. The structure of this phenomenon defines: information-oriented, musical-developmental and productive-creative components, each of which includes elements that characterize and reveal their essence. The information-oriented component is characterized by the content of educational material, which contributes to th. Ukrainian vocal pedagogy is a component of music pedagogy, it has certain specific features in the content, forms and methods of teaching, which is based on the development of special pedagogical conditions, principles, approaches that reflect the essential characteristics of the singing education of master's students-vocalists, provide special conditions for the formation of readiness for performing activities , in particular in the tradition of the Ukrainian vocal school.The methodological basis of the process of forming the readiness of masters of musical arts for performing activities on the basis of Ukrainian singing traditions was based on well-founded scientific approaches and methodological principles corresponding to them, namely: the principle of national orientation; the principle of systematicity and continuity; the principle of stimulating master vocalists to widely use Ukrainian singing traditions; principle of individualization; the principle of projectivity, which is supported in research by scientific approaches, namely: system-holistic, axiological, person-oriented, competence-based, creative approaches.In accordance with the objectives of the research, it was established the need to introduce pedagogical conditions: effective organization of educational and creative interaction between the teacher-vocalist and master's students of musical art in the vocal class using Ukrainian singing traditions for the effective development of vocalists-performers; creation of the image of a successful performer-vocalist in the musical and performance activities of master's students of musical art based on the use of Ukrainian singing traditions; expansion of the artistic thesaurus, development of vocal and creative independence, promotion of individual vocal and performance growth.Keywords: readiness, executive activity, masters of fine arts, pedagogical conditions, etc.Українська вокальна педагогіка є складовою музичної педагогіки, має певні специфічні особливості в змісті, формах і методах навчання, що опирається на розробку спеціальних педагогічних умов, принципів, підходів, які відображають сутнісні характеристики співацької освіти магістрантів-вокалістів, передбачають особливі умови формування готовності до виконавської діяльності, зокрема й у традиції української вокальної школи.Методологічним ґрунтом процесу формування готовності магістрів музичного мистецтва до виконавської діяльності на основі українських співацьких традицій виступили обґрунтовані наукові підходи та відповідні до них методичні принципи, а саме: принцип національної спрямованості; принцип системності та наступності; принцип стимулювання магістрів-вокалістів до широкого використання українських співацьких традицій; принцип індивідуалізації; принцип проективності, що підтримані у дослідженні науковими підходами, а саме: системно-цілісним, аксіологічним, особистісно-орієнтованим, компетентнісним, креативним підходами. Відповідно до завдань дослідження встановлено необхідності уведення педагогічних умов: ефективна організація навчально-творчої взаємодії педагога-вокаліста та магістрантів музичного мистецтва у вокальному класі з використанням українських співацьких традицій для ефективного розвитку вокалістів-виконавців; створення іміджу успішного виконавця-вокаліста в музично-виконавській діяльності магістрантів музичного мистецтва на основі використання українських співацьких традицій; розширення мистецького тезаурусу, розвиток вокально-творчої самостійності, сприяння індивідуальному вокально-виконавському зростанню.Ключові слова: готовність, виконавська діяльність, магістри музичного мистецтва, педагогічні умови та ін

Феномен експериментальних жанрових утворень в світовій літературі

The article explores the genre system of short prose from the end of the XIX - the beginning of the XX centuries. In addition to traditional genres, used by writers (short story, story, short story, pamphlet), experimental genres come into view formations – etudes, arabesques and such non-traditional genres modifications like a sketch. We found out that writers were not afraid to experiment, boldly developed new genres, gave them their own names, put a special meaning in the works.Keywords: genre, author's style, genre formation, imagery, metonymy, nationality, patriotic.У статті досліджується жанрова система малої прози кінця ХІХ - початку ХХ століття. Окрім традиційних жанрів, якими користувалися письменники (оповідання, новела, повість, оповідання, памфлет), з'являються експериментальні жанрові утворення - етюд, арабеска, а також такі нетрадиційні жанрові модифікації, як етюд, замальовка. Ми з'ясували, що письменники не боялися експериментувати, сміливо розвивали нові жанри, давали їм власні назви, вкладали у твори особливий зміст.Ключові слова: жанр, авторський стиль, жанроутворення, образність, метонімія, національне, патріотичне

Роль впровадження козацько-лицарських традицій в сучасний виховний процес

The traditions of raising Cossack knights, based on the experience of previous eras, are analyzed. The Ukrainian Cossacks not only inherited the best traditions of training the chivalric youth of Kievan Rus, but also developed them, creating their own integral system of education and upbringing of young Cossacks. It is emphasized that in the educational institutions of the Zaporizhian Army, real knights were raised - defenders of their native land, who, during their training, mastered military art, Cossack ideals and principles of life, national values and beliefs.It is noted that the content of Cossack education is an organic combination of ideas of folk pedagogy, the heroic history of Ukraine, as well as folk traditions, customs, folklore in all its forms - sayings, proverbs, sayings, songs, legends, ballads, etc.It is emphasized that, based on the achievements of Cossack education, it is necessary to actualize the introduction of Cossack-chivalric traditions into the modern educational process, especially in the matter of military-patriotic education of modern Ukrainian youth. The implementation of Cossack traditions and ideals in the modern educational process is of particular importance in connection with the need to instill patriotic instructions in the young generation, to form in them a clear civic position and practical skills and abilities to protect the Motherland.Key words: Cossack education, Zaporozhian Sich, chivalric traditions, patriotic education, heroism, educational process.Аналізуються традиції виховання лицарів-козаків, що базуються на досвіді попередніх епох. Українське козацтво не лише успадкувало кращі традиції підготовки лицарсько-дружинної молоді Київської Русі, але і розвинуло їх, створивши свою цілісну систему навчання та виховання молодих козаків. Підкреслюється, що у навчальних закладах Війська Запорізького виховували справжніх лицарів – захисників рідної землі, які впродовж навчання опановували військове мистецтво, козацькі ідеали та принципи життя, національні цінності й переконання. Відзначається, що зміст козацького виховання становить органічне поєднання ідей народної педагогіки, героїчної історії українства, а також народних традицій, звичаїв, фольклору у всіх його формах – приказки, прислівʼя, думи, пісні, легенди, балади тощо.Наголошується, що спираючись на здобутки козацького виховання, необхідно актуалізувати впровадження козацько-лицарських традицій у сучасний виховний процес, особливо у справу військово-патріотичного виховання сучасної української молоді. Втілення козацьких традицій та ідеалів у сучасний виховний процес набуває особливого значення у зв’язку з необхідністю прищеплення молодому поколінню патріотичних настанов, формування у нього чіткої громадянської позиції та практичних навичок й вмінь щодо захисту Батьківщини.Ключові слова: козацьке виховання, Запорізька Січ, лицарські традиції, патріотичне виховання, героїзм, виховний процес

Відпад фітомаси сосни звичайної після масштабних лісових пожеж в умовах природоохоронних науково-дослідних відділень Поліського природного заповідника

The natural and ecological significance of the forest floor of forests in the post-pyrogenic period in the forest vegetation conditions of the nature protection research departments (PNDV) of the Polissky Nature Reserve is substantiated. The results of stationary studies of the annual amount of natural phyto-waste of Scots pine in the post-pyrogenic period in the conditions of the Pergansk, Kopyshchan PNDV of the Polisky Nature Reserve were analyzed.The subject of the work is the determination of the biological waste of Scots pine phytomass in post-pyrogenesis conditions after the large-scale forest fires of 2020 in the territories of the Pergansk, Kopyshchan PNDV of the Polissky Nature Reserve. A practical assessment of the amount of phytomass waste of Scots pine after the passage of large-scale forest fires, as well as its comparison with the already existing recommendations for determining the permissible quantities of phytomass waste of pine stands, in the context of the accumulation of forest combustible materials and the forecast of the risks of the re-occurrence and spread of forest fires as in conditions of the natural reserve fund of the Polissia Nature Reserve, as well as the nature reserve fund of the Central Polissia zone as a whole. Approbation and representation of methodological principles regarding the determination of the accumulation of biological waste of Scots pine in the conditions of the Pergansky, Kopyshchansky PNDV of the Polisky Nature Reserve in the post-pyrogenic period, the assessment of the actual discrepancy of the total annual intake of phytomass waste in the pine forests of the nature reserve three years after the fires is 2,5 times smaller, than in forests without pyrogenesis.The purpose of the work is to determine the waste and accumulation of Scots pine phytomass in the forest vegetation conditions of the Pergansk, Kopyshchan PNDV of the Polisky Nature Reserve after the large-scale forest fires of 2020. Evaluation of the accumulation of forest combustible materials in the process of passing through the waste of Scots pine phytomass in the post-pyrogenic period, comparing their amount with the forests of the nature reserve fund of the Central Polissia zone of Ukraine, where pyrogenesis has not been noted, and providing practical recommendations to prevent repeated risks of forest fires occurring in these territories.The main methods of conducting research on the study of natural waste phytomass of Scots pine on fires in the post-pyrogenic period of the Polissky Nature Reserve were:1. Computational and analytical for the collection and processing of the results of research on the waste of phytomass and the accumulation of forest combustible materials in the conditions of forest vegetation of the Pergansk, Kopyshchan PNDV of the Polissky Nature Reserve as well as their comparison with forests without signs of pyrogenesis.2. Implementation of general and regional post-pyrogenic monitoring and statistical analysis of the obtained results using already existing methodologies of post-pyrogenesis research and the accumulation of forest combustible materials.3. Determination of the representativeness and objectivity of the obtained research results in relation to all objects of the nature reserve fund of the Central Polissia zone of Ukraine, where pine stands dominate.4. Provision of practical recommendations regarding the control and accounting of the accumulation of forest combustible materials as a result of the loss of Scots pine phytomass in the post-pyrogenic period, and forecasts of the risks of the occurrence and spread of forest fires in the forest vegetation conditions of the Nature Reserve Fund of Ukraine.According to the results of the work, it was established that the total annual intake of vegetation waste in pine forests of the post-pyrogenic period three years after the fire is 2,5 times less than in forests without signs of pyrogenesis. It was determined that the qualitative composition of waste significantly changes in the conditions of fires. It has been proven that in the conditions of wildfires, the total input of carbon with pine waste in the control forest is 164 g/m-2/year, and in the wildfire - 76 g/m -2/year, nitrogen – 1,7 and 2,4 g/m-2/year in accordance. It was found that the waste of a pine plantation after a forest fire is dominated by nitrogen-enriched organic residues. The results of the pyrological studies indicate a significant change in the processes of the intensity of waste arrival in the post-pyrogenic pine nature reserve forests.The field of application of the results of the conducted research is the objects of the nature reserve fund on the example of the Polissky Nature Reserve, forestry enterprises and forestry farms geographically located in the Central Polissia zone, with the aim of determining the accumulation of the amount of forest combustible materials due to post-pyrogenic waste and forecasting the occurrence and spread of risks new foci of forest fires. The data obtained as a result of research can also be used during the development of mathematical models of the carbon balance in the conditions of post-pyrogenic boreal forests of the nature reserve fund of the Central Polissia zone of Ukraine.The conclusions of the researches are that forest fires as a result of weather-climatic features in the spring-autumn period annually destroy significant areas of forests of the nature reserve fund. Pine stands of the boreal type of the Pergansky and Kopyshchansky PNDV of the Polisky Nature Reserve are the most affected by pyrogenesis. For three years after the large-scale forest fires of 2020, in the pine forests of the Polissky Nature Reserve, there was no rapid natural forest regeneration and the return of the forest natural ecosystem to the state in which it was before. We have determined that the total intake of above-ground phytomass waste of a pine stand of a non-pyrogenic forest is 2 times higher than the similar indicators of a post-pyrogenic forest. The entry of Scots pine waste into a stable process with subsequent accumulation and formation of forest combustible materials proceeds very heterogeneously. It was established that the composition of waste in the conditions of pine fires is significantly different from those previously described in the recommendations. It was determined that it is dominated by the remains of herbaceous plants and other waste fractions, which are quite insignificant in the composition of non-pyrogenic forest waste. The annual dynamics of the intensity of waste in the pine forest did not change with a significant decrease in the mass of waste received in the autumn months. It was investigated that in a pine forest disturbed by a fire, a higher concentration of N is observed in most fractions of the forest fallout, and a steady trend towards greater accumulation of C in its separate fractions is observed. The degree of enrichment of organic material with nitrogen in the conditions of the fires of the Polisky Nature Reserve is quite high compared to the control areas, where pyrogenesis did not occur at all. This, in turn, determines faster rates of biological destruction of dry post-pyrogenic forest combustible materials and their subsequent natural preparation for possible re-ignition in the presence of appropriate weather and climate conditions. The practical use of the obtained research results consists in determining the accumulation of waste in the conditions of pine stands in post-pyrogenic territories, as well as forecasting the risks of forest fires of various types and intensities due to accumulation, natural preparation and possible repeated pyrogenesis in the boreal forest conditions of the Polissky Nature Reserve. Determining the loss of Scots pine phytomass as a result of large-scale forest fires in 2020 in the territories of the Pergansk, Kopyshchansk PNDV of the Polissky Nature Reserve will in the future make it possible to practically determine the quantitative and qualitative composition of the fallen phytomass, evaluate its fractional composition, and determine the degree of its readiness for pyrogenesis and forecast the probable risks of the occurrence and spread of forest fires in the conditions of the Polissky Nature Reserve.Key words: forest, waste, Scots pine, forest fires, forest combustible materials, forecast, risk.Обгрунтовано природно-екологічне значення лісової підстилки постпірогенного періоду в лісорослинних умовах природоохоронних науково-дослідних відділеннях (ПНДВ) Поліського природного заповідника. Проаналізовано результати стаціонарних досліджень річної кількості природного відпаду фітомаси сосни звичайної постпірогеного періоду в умовах Перганського, Копищанського ПНДВ Поліського природного заповідника.Предметом роботи є визначення біологічного відпаду фітомаси сосни звичайної в умовах постпірогенезу після масштабних лісових пожеж 2020 року на територіях Перганського, Копищанського ПНДВ Поліського природного заповідника та практична оцінка надходження кількості відпаду фітомаси сосни звичайної після проходження масштабних лісових пожеж, а також її порівняння з вже існуючими рекомендаціями щодо визначення допустимих кількостей відпаду фітомаси соснових деревостанів, в контексті накопичення лісових горючих матеріалів та прогнозу ризиків повторного виникнення і поширення лісових пожеж як в умовах природозаповідного фонду Поліського природного заповідника, так і природозаповідного фонду зони Центрального Полісся в цілому. Апробація та репрезентація методологічних засад щодо визначення накопичення біологічного відпаду сосни звичайної в умовах Перганського, Копищанського ПНДВ Поліського природного заповідника в постпірогенній період, оцінка фактичної розбіжності сумарного річного надходження відпаду фіто маси в сосняках природозаповідного фонду через три роки після пожеж, що в 2,5 рази менша, ніж в лісах без впливу пірогенезу.Метою роботи є визначення відпаду та накопичення фітомаси сосни звичайної в лісорослинних умовах Перганського, Копищанського ПНДВ Поліського природного заповідника після масштабних лісових пожеж 2020 року; оцінка накопичення лісових горючих матеріалів в процесі проходження відпаду фітомаси сосни звичайної в постпірогенній період, порівняння їх кількості з лісами природно-заповідного фонду зони Центрального Полісся України де не відмічено впливу пірогенезу; надання практичних рекомендацій щодо унеможливлення повторного виникнення на цих територіях лісових пожеж.Основними методами проведення досліджень по вивченню природного відпаду фітомаси сосни звичайної на згарищах у постпірогенній період Поліського природного заповідника були:1.        Розрахунково-аналітичний по збору і обробці результатів проведення досліджень відпаду фітомаси та накопичення лісових горючих матеріалів в лісорослинних умовах Перганського, Копищанського ПНДВ Поліського природного заповідника, а також їх порівняння з лісами без ознак впливу пірогенезу.2.        Здійснення загального і поділяночного постпірогенного моніторингу та статистичного аналізу отриманих результатів з використанням вже існуючих методологій досліджень постпірогенезу та накопичення лісових горючих матеріалів.3.        Визначення репрезентативності та об’єктивності отриманих результатів досліджень по відношенню до всіх об’єктів природно-заповідного фонду зони Центрального Полісся України, де домінують соснові деревостани.4.        Надання практичних рекомендацій щодо контролю та обліку накопичення лісових горючих матеріалів внаслідок відпаду фітомаси сосни звичайної в постпірогенній період, та прогноз ризиків виникнення, поширення лісових пожеж в лісорослинних умовах природно-заповідного фонду України.           За результатами роботи було встановлено, що сумарне річне надходження відпаду рослинності у сосняках постпірогенного періоду через три роки після пожежі в 2,5 менше, ніж у лісах без ознак пірогенезу. Визначено, що в умовах згарищ суттєво змінюється якісний склад відпаду. Доведено, що в умовах згарищ сумарне надходження вуглецю з сосновим відпадом на контрольних пробних площах складає – 164 г/м -2/рік, а на згарищі - 76 г/м-2/рік, азоту - 1,7 і 2,4г./м-2/рік відповідно. Виявлено, що у відпаді соснового насадження після лісової пожежі переважають органічні залишки, що збагачені азотом. Результати проведених пірологічний досліджень свідчать про суттєву зміну процесів інтенсивності надходження відпаду в постпірогенних соснових природно-заповідних лісах.           Сферою застосування результатів проведених досліджень є об’єкти природо-заповідного фонду на прикладі Поліського природного заповідника, лісогосподарські підприємства та лісомисливські господарства, що географічно знаходяться в зоні Центрального Полісся, з метою визначення накопичення кількості лісових горючих матеріалів внаслідок постпірогенного відпаду і прогнозування ризиків виникнення та поширення нових осередків лісових пожеж. Дані, що були отримані в результаті досліджень, можуть бути також використані під час складання математичних моделей вуглецевого балансу в умовах постпірогенних бореальних лісів природно-заповідного фонду зони Центрального Полісся України.           Висновки досліджень полягають в тому, що лісові пожежі в наслідок погодно-кліматичних особливостей у весняно-осінній період щорічно знищують значні площі лісів природно-заповідного фонду. Найбільш страждають від пірогенезу соснові деревостани бореального типу Перганського та Копищанського ПНДВ Поліського природного заповідника. За три роки після масштабних лісових пожеж 2020 року в соснових лісах Поліського природного заповідника не відбулось стрімкого природного лісовідновлення і повернення лісової природної екосистеми до стану, у якому вона перебувала раніше. Нами визначено, що сумарне надходження надземного відпаду фітомаси соснового деревостану не пірогенного лісу в 2 рази перевищує аналогічні показники постпірогенного лісу. Вступ відпаду сосни звичайної у стійкий процес з подальшим накопиченням і формуванням лісових горючих матеріалів протікає дуже неоднорідно. Встановлено, що склад відпаду в умовах соснових згарищ значно відрізняється від раніше описаних в рекомендаціях. Визначено, що в ньому переважають залишки трав'янистих рослин та інших фракцій відпаду, що є досить незначними у складі відпаду не пірогенного лісу. Річна динаміка інтенсивності відпаду у сосновому лісі не змінилась при суттєвому зниженні маси відпаду, що надходить у осінні місяці. Досліджено, що у порушеному пожежею сосновому лісі, спостерігається вища концентрація N у більшості фракцій лісового віпаду, і прослідковується стійка тенденція до більшого накопичення С в окремих його фракціях. Ступінь збагачення органічного матеріалу азотом в умовах згарищ Поліського природного заповідника досить висока у порівнянні з контрольними ділянками, де пірогенез не відбувався взагалі. Це в свою чергу обумовлює більш швидкі темпи біологічної деструкції сухих постпірогенних лісових горючих матеріалів і їх подальшої природної підготовки до можливого повторного загоряння при наявності відповідних погодно-кліматичних умов. Практичне використання отриманих результатів досліджень полягає у визначенні накопичення відпаду в умовах соснових деревостанів на постпірогенних територіях, а також проведення прогнозування ризиків виникнення лісових пожеж різного виду та інтенсивності внаслідок накопичення, природної підготовки та можливого повторного пірогенезу в лісорослинних бореальних умовах Поліського природного заповідника. Визначення відпаду фітомаси сосни звичайної внаслідок проходження масштабних лісових пожеж 2020 року на територіях Перганського, Копищанського ПНДВ Поліського природного заповідника в подальшому дасть змогу практично проводити визначення кількісного та якісного складу фітомаси, що відпала, оцінювати її фракційний склад, визначати ступінь її готовності до пірогенезу і прогнозувати ймовірні ризики виникнення і поширення лісових пожеж в умовах Поліського природного заповідника.           Ключові слова: ліс, відпад, сосна звичайна, лісові пожежі, лісові горючі матеріали, прогноз, ризик

The article reveals the peculiarities of the introduction of the principle of integration in the process of forming the ability to creative self-realization of master's students of musical art. It is the integration direction that can contribute to the entry into the system of art education of motivated specialists interested in their own work, as well as ensure the successful entry of the future master's student of musical art into the world of dialogic pedagogical interaction and creative relationships. The principle of integrability allows studying different disciplines in interaction, coordinating their study among themselves. At the same time, integration as a process contributes to the development of skills and abilities to consider phenomena in their interrelationship and interdependence, which contributes to the development of dialectical thinking of master's students of musical art on the basis of multifaceted connections in real reality. Integrativeness is a source of discovery for oneself of new facts that confirm or intensify certain observations, conclusions, strengthening interdisciplinary connections, expanding the scope of artistic information. The essence of the principle of integrability is to find a unifying beginning, which makes it possible to establish relationships between the content of individual subject educational sections, modules, between informational and practical training blocks, according to: composition (content-informational, operational-activity, organizational-methodical); direction of action (unilateral, bilateral, multilateral); by the way of interaction of the elements that form these connections (time factor: chronological, chronometric). Key words: the principle of integration, master's students of musical art, creative self-realization, interdisciplinary connections, the relationship between informational and practical units of study.

The article reveals the peculiarities of the introduction of the principle of integration in the process of forming the ability to creative self-realization of master's students of musical art. It is the integration direction that can contribute to the entry into the system of art education of motivated specialists interested in their own work, as well as ensure the successful entry of the future master's student of musical art into the world of dialogic pedagogical interaction and creative relationships.The principle of integrability allows studying different disciplines in interaction, coordinating their study among themselves. At the same time, integration as a process contributes to the development of skills and abilities to consider phenomena in their interrelationship and interdependence, which contributes to the development of dialectical thinking of master's students of musical art on the basis of multifaceted connections in real reality. Integrativeness is a source of discovery for oneself of new facts that confirm or intensify certain observations, conclusions, strengthening interdisciplinary connections, expanding the scope of artistic information. The essence of the principle of integrability is to find a unifying beginning, which makes it possible to establish relationships between the content of individual subject educational sections, modules, between informational and practical training blocks, according to: composition (content-informational, operational-activity, organizational-methodical); direction of action (unilateral, bilateral, multilateral); by the way of interaction of the elements that form these connections (time factor: chronological, chronometric).Key words: the principle of integration, master's students of musical art, creative self-realization, interdisciplinary connections, the relationship between informational and practical units of study.У статті розкриті особливості запровадження принципу інтеграційності у процесі формування здатності до творчої самореалізації магістрантів музичного мистецтва. Саме інтеграційне спрямування може сприяти приходу в систему мистецької освіти мотивованих, зацікавлених у власній справі фахівців, а також забезпечити успішність входження майбутнього магістранта музичного мистецтва у світ діалогової педагогічної взаємодії та творчих взаємовідносин.Принцип інтеграційності дозволяє вивчати різні дисципліни у взаємодії, узгоджуючи їх вивчення між собою. При цьому інтеграція як процес сприяє напрацюванню умінь і навичок розглядати явища у їх взаємозв’язку і взаємозалежності, що сприяє розвитку діалектичного мислення магістрантів музичного мистецтва на основі різносторонніх зв’язків у реальній дійсності. Інтеграційність є джерелом відкриття для себе нових фактів, які підтверджують чи інтенсифікують певні спостереження, висновки, посилюючи міжпредметні зв’язки, розширюючи сферу мистецької інформації. Сутність принципу інтеграційності полягає в пошуку об’єднуючого початку, що надає можливість встановлювати взаємозв’язки між змістом окремих предметних освітніх розділів, модулів, між інформаційним та практичним блоками навчання, за: складом (змістовно-інформаційні, операційно-діяльнісні, організаційно-методичні); направленістю дії (односторонні, двосторонні, багатосторонні); способом взаємодії елементів, які утворюють ці зв’язки (часовий фактор: хронологічні, хронометричні). Ключові слова: принцип інтеграційності, магістранти музичного мистецтва, творча самореалізація, міжпредметні зв’язки, взаємозв’язок між інформаційним та практичним блоками навчання

Специфіка аналітико-конструктивного етапу формування досвіду скрипкового виконавства студентів факультетів мистецтв із використання інформаційно-комунікативних технологій

The article is devoted to the current problem of art education, which highlights the analytical and constructive stage of formation of the experience of violin performance with the use of information and communication technologies, which consists in the ability to freely master information and communication means, as well as the corresponding software and hardware. The criterion (the degree of formation of performance stability in future music teachers) and indicators of the reflexive-transformative component are determined. Since the formation of performance stability in students of art faculties of universities, which is one of the most significant factors in the formation of violin performance experience, is determined not only by reflection on the results of one's own public performances, but also by the ability to evaluate and adjust in practice (the first indicator), the second indicator of the formation of the reflexive-transformative component was the manifestation of the ability to self-evaluate and self-correct during the process of violin performance. The essence of information and communication technologies in art education is revealed, examples of their effective provision and practical implementation are given.Keywords: future music teachers, university, information and communication technologies, analytical and constructive stage, formative experiment.Стаття присвячена актуальній проблемі мистецької освіти, яка висвітлює аналітико-конструктивний етап формування досвіду скрипкового виконавства з використанням інформаційно-комунікативних технологій, який полягає в уміннях вільного володіння інформаційно-комунікаційними засобами, а також відповідним програмно-апаратним забезпеченням. Визначено критерій (ступінь сформованості виконавської стабільності в майбутніх учителів музичного мистецтва) і показники рефлексивно-перетворюючого компоненту. Оскільки сформованість виконавської стабільності в студентів факультетів мистецтв університетів, яка є одним з найвизначніших факторів сформованості досвіду скрипкового виконавства, визначається не тільки відрефлексованістю щодо результатів власних прилюдних виступів, але й спроможністю оцінити й скорегувати на практиці (перший показник), то другим показником сформованості рефлексивно-перетворюючого компоненту було визначено вияв здатності до самооцінювання і самокорекції під час процесу скрипкового виконавства. Розкрита  сутність інформаційно-комунікаційних технологій у мистецькій освіті, наведені приклади їх ефективного забезпечення та практичної реалізації. Ключові слова: майбутні вчителі музичного мистецтва, університет, інформаційно-комунікаційні технології, аналітико-конструктивний етап, формувальний експеримент

Національна ідея в культурі як стрижнева основа її консолідуючої сутності в українському соціумі

It is shown that the realization of the consolidating potential of culture is a means of self-preservation of the people, the basis for the formation of national identity, which becomes the basis of the subjectivity of the country. This is especially relevant in the period of social transformations. It was determined that the union of traditions and innovations is one of the main factors in realizing the consolidating potential of Ukrainian culture. Only in the process of interaction, interpenetration of the innovative and the traditional, is it possible to develop culture and ensure its consolidating capabilities.Keywords: consolidation, social consolidation, culture, society, Ukrainian society, Ukrainian culture, human, humanism. У статті досліджується реалізація консолідуючого потенціалу культури, що є засобом самозбереження народу, підґрунтям формування національної ідентичності, що стає основою суб’єктності країни. Це є особливо актуальним в період соціальних трансформацій.  Визначено, що єднання традицій та інновацій є одним з головних факторів реалізації консолідуючого потенціалу української культури. Лише у процесі взаємодії, інноваційного й традиційного взаємопроникнення можливий розвиток культури й забезпечення її консолідуючих можливостей.Ключові слова: консолідація, суспільна консолідація, культура, суспільство, українське суспільство, українська культура, людина, гуманізм

Модель професійної підготовки державних службовців в контексті академічної етики та доброчесності

The article analyzes the model of professional training of future managers of education in the educational space of academic ethics and integrity, which is based on honesty, trust, justice, mutual respect, responsibility and courage of its participants. The following components of pedagogical and management personnel training models are distinguished: theoretical-methodological, substantive (educational-qualification, informational, substantive-procedural, organizational), goal-motivational (target, motivational-activity), effective-creative-practical (activity-creative, effective-practical, creative-research, practical), reflective (reflexive-diagnostic, cognitive-reflexive), control-resultative (evaluative-resultative, control-evaluative), moral-axiological or emotional-valuable, etc. It is emphasized that all the above-mentioned components or their separate elements are appropriate for building a model of professional education of future civil servants in the educational space of academic ethics and integrity of management of educational institutions, because each of them can contribute to the formation of readiness for the activities of the future state manager of education – readiness scientific-theoretical and practical, personal and moral. It is emphasized that the goal-motivational and moral-axiological components of the proposed model play a special role in the formation of the educational space of academic ethics and the integrity of the management of educational institutions.Key words: civil servant, professional education model, academic ethics, formation of educational space, components of civil servant training model, integrity, management of educational institutions.У статті аналізується модель професійної підготовки майбутніх управлінців освітою у освітньому просторі академічної етики та доброчесності, що ґрунтується на чесності, довірі, справедливості, взаємній повазі, відповідальності та мужності його учасників. Виокремлюються наступні компоненти моделей підготовки педагогічних та управлінських кадрів: теоретико-методологічний, змістовий (освітньо-кваліфікаційний, інформаційний, змістовно-процесуальний, організаційний), ціле-мотиваційний (цільовий, мотиваційно-діяльнісний), дієво-творчо-практичний (діяльнісно-творчий, дієво-практичний, творчо-пошуковий, практичний), рефлексивний (рефлексивно-діагностичний, когнітивно-рефлексивний), контрольно-результативний (оцінно-результативний, контрольно-оцінний), морально-аксіологічний або емоційно-ціннісний тощо. Підкреслюється, що для побудови моделі професійної освіти майбутніх державних службовців у освітньому просторі академічної етики та доброчесності управління закладами освіти доречні усі означені вище компоненти або їхні окремі елементи, адже кожен з них може вносити свій внесок у формування готовності до діяльності майбутнього державного управлінця освітою – готовності науково-теоретичної та практичної, особистісної та моральної. Наголошується, що для формування освітнього простору академічної етики та доброчесності управління закладами освіти особливу роль відіграють ціле-мотиваційний та морально-аксіологічний компоненти пропонованої моделі. Ключові слова: державний службовець, модель професійної освіти, академічна етика, формування освітнього простору, компоненти моделі підготовки держслужбовців, доброчесність, управління закладами освіти

Авторські підходи до зображення характеру протагоніста через принципи побудови експозиції у художніх кінофільмах

The article examines the author's approaches to the construction of drama used in the presentation of plot events in the first act of feature films. The main subject of the study is the principles of building exposition in feature films as an author's approach to portraying the protagonist's character. The purpose of the study is to outline the approaches to the construction of the first act of a feature film according to the degree of authenticity of the protagonist's character portrayed by the author. The research methodology is based on the search method (for collecting information on the chosen topic), the deductive method (for identifying certain stylistic features of films and principles of the first act), the comparative method (for identifying the peculiarities of the author's methods of constructing expositions) and the method of generalisation (for writing conclusions). The results and conclusions of the work are the allocation of approaches to the construction of the exposition (first act) depending on the degree of naturalism of the protagonist's character. The author's desire to build the exposition depending on the catalyst problem narrows the range of manifestations of the protagonist's individual characteristics, which creates a certain "artificiality" of the character. In contrast to this approach, authors build characters through the depiction of the protagonist's relationships with other characters or through a detailed depiction of the protagonists' circumstances. These conclusions help to outline an approach to building a naturalistic protagonist character in the first act (exposition) of a feature film and its further development throughout the story.Key words: first act, exposition, feature film style, protagonist character, drama.У статті розглянуто авторські підходи до побудови драматургії, що використані при викладі сюжетних подій у першому акті художніх кінофільмів. Головним предметом дослідження є принципи побудови експозиції у художніх кінофільмах як авторського підходу до зображення характеру протагоніста. Метою дослідження є окреслення підходів до побудови першого акту художнього кінофільму за ступенем достовірності зображуваного автором характеру протагоніста. Методологія дослідження базується на пошуковому методі (для збору інформації про обрану тему), дедуктивному методі (для виокремлення окремих стилістичних рис кінофільмів та принципів побудови першого акту), порівняльному методі (для виокремлення особливостей авторських способів конструювання експозицій) та методі узагальнення (для написання висновків). Результатами та висновками роботи є виокремлення підходів до побудови експозиції (першого акту) у залежності від ступеню натуралістичності зображення характеру протагоніста. Прагнення автора до побудови експозиції у залежності від проблеми-каталізатора звужує спектр проявів індивідуальних особливостей протагоніста, що утворює певну «штучність» характеру. У противагу даному підходу автори вибудовують характери через зображення стосунків протагоніста із іншими персонажами або через деталізоване зображення обставин життя протагоністів. Дані висновки допомагають окреслити підхід до побудови натуралістичного характеру протагоніста у першому акті (експозиції) художнього фільму та його подальшому розвитку протягом історії.Ключові слова: перший акт, експозиція, стилістика художнього кінофільму, характер протагоніста, драматургія