The conflictogenic potential of the world in the context of globalization

У статті проаналізовано стан та особливості реалізації конфліктогенного потенціалу світу в умовах глобалізації. На основі аналізу результатів досліджень Гейдельберзького інституту з вивчення міжнародних конфліктів встановлено кількісні та якісні особливості ескалації рівня напруги у геоекономічній та геополітичній площині. Розглянуто регіональну структуру конфліктів, що виникають, основні причини виникнення як внутрішньодержавних, так і міжнародних конфліктів, їх стадії розвитку. Встановлено, що сьогодні спостерігається зростання кількості як міжнародних, так і локальних конфліктів, збільшення частки конфліктів, які знаходяться на стадії насильницької кризи, а основними причинами конфліктів у світі є ідеологічні розбіжності, використання національної сили, ресурси.В статье проанализировано состояние и особенности реализации конфликтогенного потенциала мира в условиях глобализации. На основе анализа результатов исследований Гейдельбергского института по изучению международных конфликтов установлены количественные и качественные особенности эскалации уровня напряженности в геоэкономической и геополитической плоскостях. Рассмотрены региональная структура возникающих конфликтов, основные причины возникновения как внутригосударственных, так и международных конфликтов, их стадии развития. Установлено, что сегодня наблюдается увеличение количества как международных, так и локальных конфликтов, увеличение доли конфликтов, которые находятся на стадии насильственного кризиса, а основными причинами конфликтов в мире являются идеологические разногласия, использование национальной силы, ресурсы.The article analyzes the state and features of conflictogenic potential in a globalizing world implementation. On the basis of analysis of the Heidelberg Institute for International Conflict Research (HIIK) research results the quantitative and qualitative peculiarities of the escalation of tension in geo-economic and geo-political dimensions are determined. The regional structure of emerging conflicts, the main causes of both domestic and international conflicts, stages of international conflict’s development are considered. It is established that today there is an increase in the number of both international and local conflicts, increase in the share of conflicts, which are at the stage of violent crisis; and that the main causes of conflicts in the world are ideological differences, use of national power, resources

Al-mu'rib 'an ba'd ayd'ib al-Maghrib and tuhfat al-albab wa nukhbat al-a’jhab by abu Hamid al-Gharnati as sources on the history and religious practice of Dagestani people in the 12th century: comparative analysis

Приводятся новые сведения по истории Дагестана XII в. на основе перевода, комментирования и сравнительного анализа выдержек из сочинений ал-Гарнати (ум. 1170) My'риб ан ба'д аджаиб ал-Магриб и Тухфат ал-албаб ва нухбат ал-а'джаб, относящихся к истории народов Кавказа. Также выполнено сопоставление отрывков о Восточном Кавказе из указанных сочинений ал-Гарнати в переводе О.Г. Большакова, чтобы выяснить, содержат ли они интерпретационные недостатки

Политика в области гражданства арабских государств в контексте эволюции миграционных процессов на Ближнем Востоке

Освящены некоторые аспекты политики арабских государств в области гражданства, включая отношение к институту гражданства, проблемы натурализации мигрантов и специфику отношения к проблеме в субрегионах Ближнего Восток

Урахування національних особливостей як фактор успішного навчання арабських студентів

Значний відсоток іноземних студентів, які отримують освіту в Україні, – представники арабських країн. Араби, одна з найчисленніших і постійно зростаючих груп населення Землі, належать до європеоїдної раси. На сьогодні араби є безроздільно домінуючим населенням в таких країнах Азії: Ірак, Ємен, Сирія, Саудівська Аравія, Ліван, Йорданія, Оман, Кувейт, Об'єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Катар, в Палестинських територіях. Азіатські країни з арабським населенням називаються Машрік (арабською «схід»). Арабські країни Африки – Єгипет, Судан, Лівія, Туніс, Алжир, Марокко, Західна Сахара – Магриб («захід»). Кілька мільйонів арабів проживають поза Арабського світу – в Європі, Америці, Австралії, і арабські громади Європи та Америки постійно зростають

Traditions of maghrebi-saheli statehood and islamic radicalism in Early XXI Century

The significance of this research topic is due to the relevance of the problems of modern state-building in the public and political life of North and West Africa. The purpose of the research project is to analyze the causes and consequences of the emergence of radical movements of political Islam in the Maghreb and Sahel at the junction of the XX and XXI centuries and their connection with the shortcomings of national statehood inherent in both African regions. At the same time, the author focuses on the incompleteness of the state-building process, the weakness of institutions and the low level of justification for drawing state borders as concrete examples of such shortcomings that affected the socio-political climate in the Islamized areas adjacent to the Sahara. Based on the materials of sources and the theoretical model of regional security complexes (RSC), the author identified contradictions and diversity in the ideological and value views of the North African ruling circles, analyzed the methodological and spiritual and political foundations of the deeply rooted relationship between criminal and Islamist groups on the example of the activities of Al-Qaeda in the Islamic Maghreb (AQIM) (аn organization included in the list of terrorist organizations in theRussian Federation is mentioned) and its leaders - Abd al-Malik Drukdel, Mukhtar Belmukhtar, etc. It is proved that “Islamist internationalism” in the Maghreb and Sahel of the 2000s began to take ethnocultural forms, which was caused by the ‘network’ and ‘umbrell’a nature of the AQIM (аn organization included in the list of terrorist organizations in theRussian Federation is mentioned) structure, in which there was no centralized administrative-territorial management scheme. In addition, the distinctive features of the security policy of modern Algeria are shown and the importance of studying interregional contradictions for characterizing the geopolitical and economic reasons for the strengthening of Islamic radicalism in Africa is revealed

Возвращаясь к Ибн Халдуну (вместо предисловия)

Given as a foreword to the translation of selected fragments of Ibn Khaldun's Muqaddima (Introduction to History) presented below, this paper analyzes a state of art and in the field of study and interpretation of Ibn Khaldun's philosophy of history and society basing on his Muqaddima. The author discusses various approaches to the translation of Ibn Khaldun's key concepts like ‘umran, ‘asabiyya, badw, hadar and an extent to which is possible to use his theory as conceptual framework for contemporary research of social evolution of Middle Eastern and Islamic societies.В данной статье предваряющей перевод избранных фрагментов из «Введения в историю» ( Мукаддима ) Ибн Халдуна дается обзор основных подходов к изучению, переводу и интерпретации текстов этого выдающегося арабского мыслителя XIV в. В статье рассматриваются его биография и взгляды на историю человечества, а также восприятие идей Ибн Халдуна современными учёными. Автор затрагивает тему стратегий перевода Мукаддимы и отдельно рассматривает возможности и пределы применения теории Ибн Халдуна в современном теоретическом моделировании процессов социальной эволюции ближневосточных мусульманских обществ

Особенности формирования и функционирования афрофранцузских фразеологизмов в современной Африке

Рассматриваются особенности фразеологизмов Африки в современный период, описываются территориальные и региональные фразеологизмы, дается обзор фразеологических синонимов во французском языке АфрикиyesБелгородский госуниверсите

МІСЦЕ ТА РОЛЬ КРАЇН СОЮЗУ АРАБСЬКОГО МАГРИБУ В СУЧАСНІЙ СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН

У статті розглянуто особливості становлення парадигми регіоналізму як явища, що перетво- рює хаотичний рух економічної глобалізації на інституційно оформлений та керований процес. По- казано переваги інтеграційних зв’язків на метарівні світової економіки. Проаналізовано сучасні соці- ально-економічні показники метарегіонів країн, що розвиваються, та якісні показники торгівлі країн Союзу Арабського Магрибу з Європейським Союзом. Визначено роль регіональної торгівлі між країнами Магрибу, проаналізовано економічні й тор- говельні угоди країн Середземномор’я, Африки (MENA) і Південно-Західної та Центральної Азії, а також визначено їх місце в структурі світового господарства та міжнародних економічних відно- син. З’ясовано особливості тенденцій і структури міжнародної міграції між розвиненими країнами та країнами Союзу Арабського Магрибу й іншими арабськими субрегіонами. Проаналізовано та ви- значено місце і роль країн Арабського Магрибу, значення руху товарів, послуг, капіталу, трудових ресурсів. Ключові слова: міжнародні економічні відносини, регіон, метарегіони, регіоналізація, транс- формація, синергія, спеціалізація, глобалізація, інтеграційні зв’язки, логістика, Магрибський банк ін- вестицій та зовнішньої торгівл