Майор, профессор Стефан Шуман в боях за независимость Польши (1939-1945)

Prof. Stefan Szuman (1889-1972), dr medycyny i dr filozofii, był majorem Wojska Polskiego (awans na stopień majora w sierpniu 1920 r.), od 1922 r. był oficerem w stanie spoczynku. Artykuł koncentruje się na działalności niepodległościowej okresie II wojny (1939-1945). S. Szuman uruchomił jako ochotnik i prowadził wojskowy szpital polowy w Chrzanowie koło Janowa Lubelskiego we wrześniu 1939 r. podczas polskiej wojny obronnej po niemieckiej agresji na Polskę. W czasie niemieckiej okupacji mieszkał we dworze rodziny Kernów i Turowiczów w Goszycach koło Krakowa (1939-1940) oraz we dworze rodziny Kozłowskich (Ammoreaux) w Luborzycy k. Krakowa. Tam prowadził tajne nauczanie oraz tajne kursy sanitarne w ramach Związku Walki Zbrojnej i Armii Krajowej (1941-1944). Uczestniczył czynnie w tworzeniu konspiracyjnej kultury polskiej (pisał wiersze patriotyczne, komponował pieśni okupacyjne, malował obrazy oraz pisał książki naukowe). Brał aktywny udział w tajnym życiu naukowym, wygłaszając odczyt podczas tajnego posiedzenia Komisji Historycznoliterackiej Polskiej Akademii Umiejętności w maju 1942 r., której był członkiem korespondentem od czerwca 1939 r. Dojeżdżając do Krakowa (1940-1944), potajemnie kształcił studentów tajnego Uniwersytetu Jagiellońskiego (studentów pedagogiki Wydziału Filozoficznego). Jako major-lekarz pod pseudonimem „Doktor Flis”, „Flis”, „Łukasz Flis” wchodził jako oficer sanitarny w skład dowództwa Samodzielnego Batalionu Partyzanckiego „Skała”. Zorganizował pion sanitarny tego batalionu i nim kierował, uczestnicząc przez około 5-6 tygodni w ramach akcji „Burza” AK w akacjach i walkach z Niemcami koło Miechowa (sierpień-wrzesień 1944), m.in. w bitwie pod Sadkami (30 sierpnia 1944) i bitwie pod Zaryszynem. W artykule opisano także spotkanie uchodźców z Powstania Warszawskiego ze środowiskiem AK w Goszycach pod Krakowem 31 grudnia 1944 r. (m.in. Jerzy Andrzejewski, Mieczysław Chojnowski, Czesław Miłosz, prof. Władysław Tatarkiewicz). Autor artykułu opisał także najbliższe środowisko S.Szumana w okresie II wojny, w tym – dzieje jego przyszłego zięcia - porucznika Zbigniewa Czyżewicza i jego uwięzienie przez NKWD w odwecie za udział w akcji „Burza” AK i karne wywiezienie do łagru na sowiecką Ukrainę (marzec- sierpień 1945). Tekst po raz pierwszy ukazuje w sposób tak pełny dzieje Stefana Szumana w okresie II wojny światowej. Przy opracowaniu artykułu (chromologicznej rekonstrukcji faktografii) autor korzystał z metodologii historiograficznej analizy dokumentów.Professor Stefan Szuman (1889-1972), Ph.D. in Medicine and Philosophy, a major of the Polish Army, retired since 1922. The article focuses on his independence activities during the Second World War. In 1939 Szuman voluntarily started and headed a military field hospital in Chrzanów, near Janów Lubelski, during the first phase of the war. During the German occupation of Poland, he lived in the manor of the Kern and Turowicz family in Goszyce and in the property of the Kozłowski family (Ammoreaux) in Luborzyca. There he conducted undercover teaching and first-aid courses on behalf of ZWZ (Związek Walki Zbrojnej, the Union of Armed Struggle) and AK (Armia Krajowa, the Home Army) in the years 1941-1944. He actively participated in the creation of underground Polish culture. He also took part in undercover academic life, giving speeches during the meeting of the PAU Committee on History and Literature ​​in May 1942. In the years 1940-1944 he commuted to Kraków to provide undercover teaching sessions to students of Pedagogy at the Faculty of Philosophy of the Jagiellonian University. As a soldier and physician, operating under the codename "Dr. Flis", "Flis", or "Łukasz Flis", he was a member of the command of the "Skała" (the Rock) Independent Guerrilla Battalion. He organized the medical and sanitary department of the battalion and headed it for 5-6 weeks as part of the AK "Burza" (the Storm) operation during clashes and battles with the Germans in the area of Miechów (in August and September 1944), taking part in battles such as the battle of Sadki and Zaryszyn. The article also describes a meeting between Warsaw Uprising refugees and the representatives of AK in Goszyce near Kraków on 31 December 1944, which included Jerzy Andrzejewski, Mieczysław Chojnowski, Czesław Miłosz and Professor Władysław Tatarkiewicz. The Author of the work also mentions the immediate environment of Schuman during World War II, including the story of his future son-in-law, Col. Zbigniew Czyżewicz and his imprisonment by the NKVD in retaliation for participating in the AK "Burza" operation, as well as his deportation to a prison camp in the Soviet Ukraine (March-August 1945)

Сільськогосподарські періодичні та продовжувані видання в Україні в роки війни 1941–1945 рр. та у повоєнну п’ятирічку

На основі аналізу сільськогосподарських періодичних та продовжуваних видань доведено, що вони мали незамінне значення для піднесення та відродження галузі й наукового забезпечення в тяжкий період, пов’язаний з війною 1941–1945 рр. та повоєнною відбудовою.Based on the analysis of agricultural periodicals and serials proved that they have an irreplaceable value for the uplift and revival of industry and scientific support in a difficult period associated with the war of 1941-1945 and post-war reconstruction

Аспіранти академіка М.М. Боголюбова в Київському університеті

На основі вивчення архівних документів Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за 1939 р. та 1941—1952 рр. проведено аналіз науково-педагогічної діяльності академіка М.М. Боголюбова, уточнено деякі дати його науково-організаційної діяльності та складено список його аспірантів у цьому університеті.На основании изучения архивных документов Киевского национального университета им. Тараса Шевченко за 1939 г. и 1941—1952 гг. проведен анализ научно-педагогической деятельности академика Н.Н. Боголюбова и составлен список его аспирантов в этом университете. Уточнены некоторые даты научно-организационной деятельности Н.Н. Боголюбова.The complete list of M.M. Bogolyubov’s post-graduates in Kyiv University is made by studying archive documents of Kyiv National Taras Shevchenko University for the period of 1939 and 1941-1952. Analysis of research and teaching work by M.M. Bogolyubov is made; the chronology of his research and administrative work in Kyiv is up-dated

Робоча програма "Новітня історія країн Європи та Америки" 2017-2018

Робоча програма Новітня історія країн Європи та Америки для студентів галузі знань 0203 «Гуманітарні науки», напряму підготовки 6.020302 Історія Розробники: доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка Драч Оксана Олександрівна

Новітня історія країн Європи та Америки

Курс «Новітня історія країн Європи і Америки» відноситься до нормативних навчальних програм підготовки бакалаврів у циклі професійно зорієнтованих дисциплін навчального плану для студентів історичних спеціальностей і логічно завершує вивчення ними всесвітньої історії. Він завершує вивчення основних процесів історичного, економічного, соціального, політичного та культурного розвитку людства в цих важливих цивілізаційних зонах

Український національно-визвольний рух в період Другої світової війни

Предметом вивчення навчальної дисципліни є український національно-визвольний рух в роки Другої світової війни: причини його виникнення, основні учасники, методи та засоби боротьби, тактика та стратегія військових підрозділів, міжнаціональні відносини, роль і місце України в міжнародній політиці, наслідки боротьби для населення України.Метою викладання навчальної дисципліни ”Національно-визвольний рух в Україні у роки Другої світової війни” є наступне: поглиблення знань студентів з проблем Другої світової війни; допомогти зрозуміти причини виникнення та генези українського національно-визвольного руху; проаналізувати поняття – український націоналізм, національно-визвольний рух, фашизм, нацизм, інтегральний націоналізм, тоталітаризм; визначити роль України в міжнародній політиці 1930-х - 1940-х рр.; проаналізувати наслідки Другої світової війни для населення України

Національно-визвольний рух в Україні у 1920–1940 рр.

Дисципліна «Національно-визвольний рух в Україні у 1920–1940-х рр.» належить до переліку вибіркових дисциплін і спрямована на виховування у студентів почуття патріотизму, пошани до історичного минулого свого народу, визначити головні чинники виникнення національно-визвольного руху, простежити основні напрямки формування ідеології українського націоналізму, визначити особливі та загальні риси розвитку ідеї необхідності відродження національної державності, проаналізувати зміни у тактиці та стратегії національно-визвольного руху, розглянути механізми реалізації національної ідеї на різних історичних відтинках часу, висвітлити взаємозв’язок між національно-визвольними рухами у республіках СРСР, сприяти виробленню в студентів навичок наукової роботи, формуванню в них власної думки з даної проблеми, а також національної самосвідомості