Роль просвітителів Кирила й Мефодія у створенні слов’янської писемності

У статті автор висвітлює формування поглядів великих слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія. Розкривається роль солунських братів у розвитку культурного життя слов’янських народів. Особлива увага приділяється їх просвітницькій та духовній діяльності під час місіонерських подорожей, досліджуються етапи створення ними слов’янської писемності.In the article the author focuses on the formation of attitudes of the great Slavic enlighteners Cyril and Methodius. Reveals the role of solunskih brothers in the development of the cultural life of the Slavic peoples. Special attention is given to the educational and spiritual activities missionary trips, explores the successful stages of the creation of the Slavic alphabet

Апостольская миссия святых Кирилла и Мефодия в контексте развития феномена слова в украинской культуре

In their contribution, the authors examine the issue of the origin of Slavonic literature, the Old Slavonic language, connected with the important activity of the great Slavic missionaries, Sts. Cyril and Methodius. The formation of the first state of East Slavs coincides with the adoption of Christianity and the confirmation of the word as the divine Logos. In Christian interpretation, the word gains an ontological status of God›s wisdom. The authors examine the development of the word (in terms of the language) by analysing the activities of St. Cyril as the founder of the Kiev letters. Their attention is focused on the analysis of the work of Gregory Skovoroda, Taras Hryhorovich Shevchenko, Lesya Ukrainka and others. Works of these writers show that the word has an archetypal character in Ukrainian culture and its symbolic structure penetrates all stages of its development. The word takes the form of an «apostolic mission», reveals and exposes the soul of the Ukrainian nation. It has Christian origin, and its cultural and historical manifestations strengthen national identity and the nation state

Роман «Quid est Veritas?» Наталени Королевої: образно-символічна структура

The paper deals with the novel “Quid est Veritas?” by Natalena Koroleva as an attempt to rethink the Christian myth in the Ukrainian literature of the 20th century. The research covers the literary genealogy of the novel, its figurative and symbolic structure, religious and philosophical content. In the novel, Natalena Koroleva presented her interpretation of the Christian myth through rethinking the history of its central characters: Mary Magdalene, Joseph of Arimathea, and Pontius Pilate. The main principle of the author’s interpretation is the implantation of apocryphal elements into the figurative-symbolic and plot structure of the text. Such features may destroy or, on the contrary, complement the traditional perception of canonic material. Depicting the gospel story, Natalena Koroleva combined a historical approach with a mythological one, a canonical version of events and heroes with apocryphal and folklore representations. Numerous chronicles and documents of Roman times, epics, lyrics, and philosophy of antiquity and the Middle Ages, as well as the author’s research work and her experience of archeological excavations in the Middle East, helped a lot in reproducing the period of the acts of Christ and the birth of Christianity. One of the legends told by the author is a story associated with the Holy Grail, which became a subject of a special cult in the history of Christianity and gave rise to many legendary plots. Natalena Koroleva described the history of the Grail as the cup from which Christ drank during the Last Supper and into which one of his secret disciples, Joseph of Arimathea, collected His blood after the crucifixion, as well as other religious and mystical motives drawn from Persian, Jewish, Celtic, and Gallic legends. In these narratives, she purposely left a reserve of artistic uncertainty, which opened opportunities for interpreting the symbols of the Grail in various ways. “Quid est Veritas?” is a complex and multidimensional novel in which the writer tried to comprehend the period of Christ’s life, presenting all possible forms and methods of its perception, reflecting the mythological and scholarly knowledge. Thus she resolved the issues of concern to her and embodied some moral, ethical, philosophical, and religious ideas and visions.У статті розглядається роман "Quid est Veritas?" Наталени Королевої як спроба переосмислення християнського міфу в українській літературі ХХ ст. Досліджується літературна генеалогія роману, його образно-симво лічна структура та релігійно-філософський зміст. Зазначається, що у своєму романі письменниця подала інтерпретацію християнського міфу через історії його центральних персонажів: Марії Магдалини, Йосифа Ари ма тейського, Понтія Пілата; центральним образом, нав коло якого структурується вся образно-символічна система роману, є чаша Ґрааля. Наголошується, що основним принципом Королевиної інтерпретації стала апокрифізація тексту — уведення в його образно-символічну, сюжетну структури апокрифічних елементів, які руйнують чи, навпаки, доповнюють традиційне сприйняття канонічного матеріалу. Стверджується, що «Quid est Veritas?» — багатошаровий, складний за формою роман, у якому письменниця порушила важливі морально-етичні, філософські та релігійні питання свого часу

The Evolution of Views on the Rationale for Uses of Force Prior to the Establishment of Modern Institutions

This article addresses the issue of justification of uses of force in historical perspective. Formation of the modern doctrine of Just War originated in ancient Greece and Rome. Ancient postulates of rationale for just uses of force were initially rejected by early Christians, but then were developed in the writings of St. Augustine and Thomas Aquinas. Later religious doctrine of just war was developed and replaced by a secular one in the works of scientists, theologians, philosophers and lawyers, such as John Locke, Hugo Grotius, Jean Bodin, Thomas Hobbes, Emeric de Vattel. By the beginning of the century it became evident that self-survival regime, grounded in the doctrine of sovereignty, does not ensure the security of States, and this in turn led them to the creation of international institutions in the sphere of security. These institutions allow States to combine their resources to secure common interests

«Те, кого соединил не Бог, но Диавол, должны вместе отведать одних стрел и ран»: обвинение в иконоборчестве у Никифора Григоры

Nicephorus Gergoras was the first polemicist of the XIVth century to bring an accusation of iconoclasm against Gregory Palamas and his partisans drawing upon Nicephorus’ of Constantinople writings erroneously ascribed to Theodore Graptos. In the “First Antirretici” and “Historia Rhomaike” he 1. Argued for the possibility of employing anti-iconoclastic testimonies in the Hesychast controversy; 2. Offered an original heresiological concept of genetic and typological connection between Iconoclasm and Palamism; 3. Created a complex system of political allusions and historical reflections, presenting Palamas as a new Eusebius of Caesarea, himself – as a new Theodore Graptos, and John VI Cantacuzene – as a new Theophilus.Никифор Григора первым их полемистов XIV в. выдвинул против Григория Паламы и его последователей обвинение в иконоборчестве, опираясь на сочинения Никифора Константинопольского, ложно приписанные Феодору Начертанному. В «Первых Антирретиках» и «Ромейской истории» он: 1. Обосновал правомочность использования антииконоборческих свидетельств в исихастских спорах; 2. Предложил оригинальную ересиологическую концепцию генетической и типологической связи между иконоборчеством и паламизмом; 3. Выстроил сложную систему политических аллюзий и исторических отражений, представив Паламу новым Евсевием Кесарийским, себя – новым Феодором Начертанным, а Иоанна VI Кантакузина – новым Феофилом

История эстетики: от античного пифагорейства до средневековой схоластики : учебное пособие

В учебном пособии дается анализ наиболее значительных учений, относящихся к раннему периоду истории европейской эстетики – античности и Средневековью. Для студентов, изучающих дисциплину «История эстетики», и для всех интересующихся проблемами становления и эволюции философско-эстетических идей

Евангелие в контексте современной культуры. Cвятой Александр Невский: у истоков становления национального самосознания

Представленные статьи посвящены рассмотрению духовного наследия святого благоверного Александра Невского в становлении национального самосознания, диалектике исторической памяти и проблемам идентичности современной молодеж