Світоглядна публіцистика Євгена Сверстюка в контексті формування громадянського суспільства: аксіологічний аспект

У статті досліджуються концепти свобода, добро, істина, які, на думку автора, відіграють конститутивну роль у світоглядній настанові та в публіцистичній творчості Є.Сверстюка. Доводиться теза про те, що зазначені світоглядні універсалії формують цілісну концептосферу публіцистики письменника, визначають авторську аксіологічну парадигму. А також про те, що публіцистика Є. Сверстюка, актуалізуючи етичний потенціал християнської філософії, постає важливим чинником впливу на процеси формування громадянського суспільства в нашій державі

Міста рідного краю як “мовчазні” речники епохи в літературно-критичних нарисах Романа Гром'яка, об'єднаних у книзі “Культура. Політика. Інтеліґенція. Публіцистика літературознавця”

Статтю присвячено аналізові хронотопного концепту “рідного локусу”, осмисленому Р. Гром’яком теоретично і практично в найновішому збірнику статей “Культура. Політика. Інтелігенція”. Власне теоретичний аспект цієї проблеми розглянуто в контексті концепції професора про літературу як конкретно-чуттєву форму освоєння світу та своєрідну “пам’ять суспільства”, а також із урахуванням його висновків про специфіку структурування художнього простору в українській літературі часів захоплення ідеєю возз’єднання східних і західних земель у часи СРСР. На підставі проведеного вченим практичного аналізу змодельовано семіосферу “міст рідного краю” в дискурсі тієї літератури.Статья посвящена анализу хронотопного концепта “родного локуса”, что его осмыслил Р. Громяк теоретически и практически в самом новом сборнике статей “Культура. Политика. Интеллигенция”. Собственно теоретический аспект этой проблемы ми рассмотрели в контексте концепции профессора о литературе как конкретно-чувственной форме осязания мира и своеобразной “памяти общества”, а также учитывая его выводы о специфике структурообразования художественного пространства в украинской литературе времен популяризации идеи воссоединения восточных и западных земель во времена СРСР. На основе анализа, практически проведенного ученым, было смоделировано семиосферу “городов родного края” в дискурсе той литературы.The article is devoted to the analysis of the chronotopical conception of the “native locus” which is comprehended by R. Hromiak theoretically and practically in the latest collection of articles “Culture. Politics. Intelligentsia”. As a matter of fact, the theoretical aspect of this problem is regarded in the context of professor’s conception about literature as concrete-sensitive form of pioneering of the world and the specific “memory of society” with taking into consideration his conclusions about characteristics of structuring of the artistic space in the Ukrainian literature in the times of delighting of the idea of reunion of eastern and western lands in the times of the USSR. According to the practical analysis made by scientist semiosphere of “towns of native land” is modeled in the discurse of that literature

Інформаційна насиченість творів І. Я. Франка (на матеріалі публіцистичних робіт ХІХ ст.)

Статтю присвячено відомостям інформаційно-наукового характеру в публіцистичних працях І. Я. Франка, написаних упродовж ХІХ ст. Розглянуто відомості стосовно літератури, етнографії, історії (автори, твори, події). Залучено інформацію інших напрямів (політика, освіта, мистецтво, громадські, релігійні явища тощо)

Психосемантика публицистического текста: этническое и социокультурное

The article explores the results of psychosemantic analysis of perception of publicist texts. The border between akin and aloof in semantics of heterocultural objects and their fullness with ethnic signs is described. Ethnic-cultural, as well as socio cultural determinancy of these objects perception by East Slavonic people was statedСтаття містить результати психосемантичного дослідження сприйняття публіцистичних текстів. Окреслена межа між своїм і чужим у семантиці різнокультурних об’єктів та їх етнознакова наповненість. Констатовано як етнокультурну, так і соціокультурну детермінованість сприймання цих об’єктів східними слов’янамиВ статье обсуждаются результаты психосемантического исследования восприятия публицистических текстов. Очерчена граница между своим и чужим в семантике разнокультурных объектов и их етнознаковая наполненность. Констатирована как етнокультурная, так и социокультурнуая детерминированность восприятия этих объектов восточными славянам

Analytical genres of journalism

Представлений курс присвячений вивченню особливостей різних жанрів аналітичної журналістики, сфери їх функціонування.Представленный курс посвящен изучению особенностей различных жанров аналитической журналистики, сферы их функционирования.The present course is devoted to studying the characteristics of different genres of analytical journalism sphere of their functioning

Новаторський пошук учителів в умовах стагнації суспільства (1960 – 1990 рр.)

У статті розкрито основні тенденції творчого новаторського пошуку 1960 – 1990 рр. за умов змін у політичному, соціальному та економічному житті суспільства. Описано вирішальну роль педагогічної публіцистики того часу в справі популяризації педагогічного досвіду, проаналізовано внесок видатних педагогів-новаторів у розповсюдження прогресивних педагогічних ідей серед учених та зацікавленої громадськості

Цар голод и другие аграрные чудеса московского кремля в оценке Уласа Самчука

У статті розглянуто публіцистичні праці Уласа Самчука, надруковані 1964 року в газеті «Свобода» (Нью-Йорк). Авторка осмислила реакцію відомого публіциста на аграрну політику СССР в 60-х роках ХХ століття; проінтерпретувала його погляди на глупоту як головну засаду совєтської політики. У статті проаналізовано розуміння митцем голоду як однієї з імперських стратегій поневолення і нищення українства.The article analyses the Non-fiction Ulas Samchukʼs which were published in 1964 in the newspaper «Svoboda» (New York). The article analyses the reaction of a well-known publicist to the agrarian policy of the USSR in the 60s of the ХХth century. The author analysed the views of the writer to folly as the main principle of Soviet policy in the economy. The article analysed his understanding of hunger as one of the strategies of imperial subjugation and destruction of the Ukrainian nation.В статье рассмотрены публицистические статьи Уласа Самчука, напечатанные в 1964 году в газете «Свобода» (Нью-Йорк). Автор осмыслила реакцию известного публициста на аграрную политику СССР в 60-х годах ХХ века; проинтерпретировала его взгляды на глупость как главный принцип советской политики. В статье проанализированы понимание художником голода как одной из имперских стратегий порабощения и уничтожения украинства

Жанротворческий потенциал издания «Терджиман»

Стаття присвячена вивченню публіцистики на сторінках першого кримськотатарського періодичного видання «Терджиман», що стало могутнім чинником подолання правового нігілізму в мусульманському середовищі, підвищення рівня його правової культури. Аналізуються контент і жанрова структура газети «Терджиман», досліджується розмаїття проявів публіцистики, особливості подання матеріалів у виданні. Жанровий аналіз палітри «Терджимана» дав можливість представити його композиційну модель, з’ясувати жанрово-стилістичні особливості матеріалів. Вивчення особливостей інформаційних, аналітичних та художньо-публіцистичних жанрів «Терджимана» дало змогу визначити жанрову специфіку видання і, отже, прослідкувати шлях зародження і розвитку кримськотатарської публіцистики.The article is dedicated to studying of publicistic writing of the first Crimean Tatar periodical paper «Terjiman» that was a powerfull fartor of negotiation of rule scepticism in Islamic society. Genre specificity is studied. In particular, the authors discuss special aspects of informative, analytical, and artistic and publicistic genres in «Terjiman». Materials of the newspaper can be a headquarters for issues of ethnology, pedagogy, history, authentic, sociology, economy, literature, publicistic of Turkic-speaking nations of Russian Empire, most notably of Crimean Tatars in the XIX-XX centuries. In spite of unstructured inner architecture, «Terjiman» lined up behind itself the nation creative forces. New genres, unlike for erstwhile Crimean Tatar literature, just arose on the newspapers broadsides. In particular, I. Gasprinsky used such kind of genres as informative (chronicle, vignette, personal, review, correspondence, etc.), analytical (true articles), and artistic and publicistic ones (newspaper story, feuilleton, essay). Genre analys of «Terjiman’» range of expression provided an opportunity to present its composition model, to explore genre and stylistic special aspects of published materials. Studying special aspects of «Terjiman’» genres provided an opportunity to follow up the way of Crimean Tatars periodical rise and evolution. We came in view of the fact that I. Gasprinsky was an artist in words and produced he’s own style which differ by simplicity, condensation, and perspicuity.Статья посвящена изучению публицистики на страницах первого крымскотатарского периодического издания «Терджиман», которое стало могучим фактором преодоления правового нигилизма в мусульманской среде, повышения уровня его правовой культуры. Анализируются контент и жанровая структура газеты «Терджиман», исследуется разнообразие проявлений публицистики, особенности представления материалов в издании. Жанровый анализ палитры «Терджимана» позволил представить его композиционную модель, выяснить жанрово-стилистические особенности материалов. Изучение особенностей информационных, аналитических и художественно-публицистических жанров «Терджимана» позволило определить жанровую специфику издания и, следовательно, проследить путь зарождения и развития крымскотатарской публицистики

Адольф Бохенський: реалії та перспективи польсько-українських взаємин міжвоєнного двадцятиліття

Висвітлено історико-політологічні роздуми польського публіциста Адольфа Марії Бохенського над проблемою формування позитивних польсько-українських взаємин на міжнаціональному та міждержавному рівнях у Польщі 1918–1939 рр. Представлено бачення гіпотетичної польсько-української федерації. Українське питання становило невід’ємну складову концепції польської геополітики А. М. Бохенського. Публіцистика А. Бохенського сприяла формуванню в польській суспільно-політичній думці підґрунтя для об’єктивної візії польсько-українських взаємин в історії.The Polish publicist Adolf Maria Bohen′ski’s historical and politological views on the problem of establishing positive intersociety and interstate Polish-Ukrainian relations in interwar Poland is elucidited. The vision of hipotetical Polish-Ukrainian federation is introduced. Ukrainian issue was an important part of A. Bohen’ski’s geopolitical concept. Adolf Maria Bohen’ski’s publicistic promoted the formation of the objective vision of historical Polish-Ukrainian relations in Polish social and political opinion