SME bonds in European countries as a new approach to financing

Nowadays a lot of new financial instruments for SMEs innovation projects are getting more popular in the business environment. A great number of them are traditional like credit loans at the same time we can observe the appearance of innovative ones. Variable set of financial instruments generalized on fig.1. This classification is giving by Organiztion of Economic Cooperation and Development ( OECD). As we can see from the fig.1 the classification is based on risk approach. For further research it is needed to сlarify these definitions. Firstly, asset based finance is the method of assigning structured turnaround capital and term loans, disbursement of debit portfolio, stocks, machines, funds, and / or real estate. This type of finding is suitable for SMEs beginners, refinancing existing loans, growth financing, mergers and acquisitions

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ Й ВИКОРИСТАННЯ ПОСІБНИКА «ПОДАЄМО СТАТИСТИЧНІ МАТЕРІАЛИ АНГЛІЙСЬКОЮ» В ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

The structural peculiarities of “Presenting Statistics in English” textbook aimed at formation and development of various graphs description skills as well as vocabulary activation and extension in order to analyze statistic information have been considered in the article; solid grounds concerning the necessity of the above mentioned course application in terms of professional teaching of future economists have been given.У статті розглянуто особливості побудови посібника “Подаємо статистичні матеріали англійською”, який орієнтований на розвиток та формування базових навичок побудови й опису різних видів графіків та активізацію й розширення відповідного лексичного запасу студентів для аналізу статистичної інформації, у тому числі графічної, англійською мовою. У статті також висвітлена необхідність практичного використання матеріалів даного посібника в межах професійно-орієнтованого навчання студентів економічних спеціальностей як невід’ємної частки в опануванні іншомовного ділового спілкування

ФІЛОСОФІЯ ВІЙНИ ТА МИРУ: У ПОШУКАХ НОВОЇ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СТРАТЕГІЇ БЕЗПЕКИ

Introduction. The contemporary European social and cultural landscape feels the pressure of security challenges. It is true, that Europe has a strategy of overcoming the possible challenges, but it has sense to review ones strategy abilities to be effective at the face of new manifestations of aggression. Methodology. The authors use heuristic philosophical methodology which can make mentioned strategy more holistic having clear vision of the essence of war and peace phenomena. The research is going to perform precious conceptualization of the strategy contours initiated at the previous publications of O. Bazaluk. Originality. Authors defined the series “fatal” mistakes of the European Security Strategy and formulated the list of objectives of the revised security strategy. Conclusions. Five key objectives of perspective European Security Strategy were formulated. The first objective should include the complex measures for the identification, registration and organization of the system of preventive work with mentalities, in which the pathologies in the structure and function of the neural ensembles of subconsciousness and consciousness are clearly expressed that refract the active principle (as natural force) in aggressive manifestations. The second one should include the complex measures ensuring control over the direction of the physicochemical, predisposing, provoking and supporting factors of the external environment that have a direct impact on the manifestations of a mental space in ontogeny. The third objective should include the complex measures of prediction and solution of international (interstate) conflicts. The fourth objective of the security strategy should be aimed at eliminating the cause of war. The fifth objective should provide the complex measures involving the peaceful extension of comfortable conditions for the full realization of its internal creative potentials by a mental space.Вступление. Современный европейский социокультурный ландшафт находится под давлением вызовов безопасности. При этом Европа имеет стратегию преодоления потенциальных вызовов безопасности. Однако существует потребность анализа стратегии в отношении её возможностей выступать эффективным инструментом противодействия проявлениям агрессии. Методология. Авторы использовали эвристическую философскую методологию, которая способна придать вышеупомянутой стратегии целостный, содержательный характер путем прояснения глубинной сущности феноменов войны и мира. В исследовании осуществляется более качественная концептуализация стратегии безопасности, контуры которой обозначены в предыдущих публикациях О. Базалука. Новизна. Авторами определены «фатальные» ошибки Европейской стратегии безопасности и сформулированы пять стратегических направлений для ее обновления. Выводы. Были сформулированы пять стратегических направлений перспективной Европейской стратегии безопасности. Первое направление должно включать комплексные меры идентификации, фиксации и организации превентивной работы с ментальностью, направленные на выявленные патологии в структуре и функциях нейронных ансамблей сознания и подсознания, которые проявляются активным образом (как природная сила) в агрессивных проявлениях. Второе направление включает комплексные меры обеспечения контроля направлений физико-химических, раздражающих, предпосылочных и поддерживающих факторов во внешней среде, которые имеют непосредственное влияние на проявление ментального пространства в онтогенезе. Третье направление должно включать комплексные меры предсказания и решения международных (межгосударственных) конфликтов. Четвертое направление стратегии безопасности должно быть направленным на устранение причин войн. Пятое направление обеспечивает комплексные меры, включающие мирное расширение комфортных условий для полной реализации внутреннего творческого потенциала в ментальном пространстве.Вступ. Сучасний європейський соціокультурний ландшафт перебуває під тиском безпекових викликів. При цьому Європа має стратегію подолання потенційних безпекових викликів. Проте існує потреба аналізу стратегії щодо її можливостей виступати ефективним інструментом протидії проявам агресії. Методологія. Автори використали евристичну філософську методологію, яка здатна надати згадуваній стратегії цілісного змістовного характеру шляхом прояснення глибинної сутності феноменів війни та миру. У дослідженні здійснюється більш якісна концептуалізація стратегії безпеки, контури якої окреслені у попередніх публікаціях О. Базалука. Новизна. Авторами визначені «фатальні» помилки Європейської стратегії безпеки та сформульовано п’ять стратегічних напрямків для її оновлення. Висновки. Було сформульовано п’ять стратегічних напрямків перспективної Європейської стратегії безпеки. Перший напрямок має включати комплексні заходи ідентифікації, фіксації та організації превентивної роботи із ментальністю, спрямовані на виявлені патології у структурі та функціях нейронних ансамблів свідомості та підсвідомості, які проявляються активним чином (як природна сила) в агресивних проявах. Другий напрямок включає комплексні заходи забезпечення контролю напрямків фізико-хімічних, подразливих, передумовних та підтримуючих факторів у зовнішньому середовищі, які мають безпосередній вплив на прояв ментального простору в онтогенезі. Третій напрямок має включати комплексні заходи передбачення та вирішення міжнародних (міждержавних) конфліктів. Четвертий напрямок стратегії безпеки має бути спрямованим на усунення причин війн. П’ятий напрямок забезпечує комплексні заходи, які б включали мирне розширення комфортних умов для повної реалізації внутрішнього творчого потенціалу у ментальному просторі

ОРГАНІЧНІСТЬ ФЕНОМЕНУ КУЛЬТУРИ ЯК ЕКСПЛІКАЦІЇ ВІТАЛЬНОСТІ

Purpose. The aim of the article is to clarify the content of the concept of culture as an explication of vitality within the philosophy of life and its further modifications in current problems of contemporary. The analysis performed standing from the point, that contrasting of nature and culture is irrelevant, since culture does not contradict natural determinants and patterns, but rather qualitatively alters them. So, are justified the idea of culture as a phenomenon that exist accordingly and in proportion to nature, need to form its potential and content and not contradict the axioms and values of life. Theoretical basis. In the theoretical field of philosophy of life, the local development of the problem of culture as an explication of vitality produces grounds for analytical and prognostic activity concerning meaningful transformations in a separate historical and social horizon. The fundamental categories of culture: spirit, value, symbol, freedom, justice and harmony receive the requested content and meaning. The idea of the constancy and super-naturality of cultural universals is illusory and dangerous. The consequences of such a "non-cosmological" justification of freedom and will, and the assertion of values, that contradict the logic of life, are the global environmental, economic and social crisis of our time. Originality. The originality of the authors’ thought lies in the interpretation of the essence of culture as an explication of vitality, as a logical and natural extension of life. In this formulation of the problem of culture, the possibility of reconciling the natural, social and value determinants of human life is formed. Theorists of the philosophy of life substantiated the primacy and supremacy of the values of life over the values and meanings of culture. The position of authors position consists in the need to understand culture as an environmentally appropriate and dimensional phenomenon, the content and strategies of which are determined by a single ontology. Conclusions. The analysis let authors understand the voluntarily chaotic element of life. Culture in its philosophical analysis took on a clearer anthropomorphic dimension: the immanent logic of being in substantiating the essence and purpose of man and the value of his being localized the universe of transcendence in the concept of "living world", "inhabited space", "human, too human". Accordingly, the range of cultural evaluations has been polarized: from the approving statement of its vital essence, to the disparaging calls for its reform. The chaotic state of voluntarily acts is transformed into cultural codes and stereotypes by rationalization. The modern global nature of crisis phenomena, both in the worldview, in the social, and in the ecological dimension, requires reformatting the understanding of culture as a continuation of nature, and not its antipode.Целью статьи является выяснение содержания понятия культуры как экспликации витальности в философии жизни, а также в ее дальнейших модификациях в актуальных проблемах современности. Анализ осуществлен, исходя из тезиса, что противопоставление природы и культуры не имеет смысла, поскольку культура не противоречит естественным детерминантам и закономерностям, а достаточно качественно меняет их. Соответственно, аргументируется мысль о природосоответствии и природоразмерности культуры как феномена и необходимости формирования такого ее потенциала и содержания, который бы не противоречил аксиомам и ценностям жизни. Теоретический базис. В рамках подходов философии жизни разработка проблемы культуры как экспликации витальности создает основания для аналитической и прогностической деятельности существенных преобразований в отдельном историческом и социальном горизонте. Основные категории культуры (дух, ценность, символ, свобода, справедливость и гармония) получают запрашиваемый смысл и значение. Представление о константности и надприродности универсалий культуры является иллюзорным и опасным. Последствиями такого "некосмологического" обоснования свободы и воли, и утверждение ценностей, противоречащих логике жизни, приводит к глобальному экологическому, экономическому и социальному кризису современности. Научная новизна исследования заключается в трактовке сущности культуры как выражение жизненной силы, как логического и естественного продолжения жизни. В этой постановке проблемы культуры формируется возможность согласования природных, социальных и ценностных детерминант человеческой жизни. Теоретики философии жизни обосновали первичность и верховенство ценностей жизни над ценностями и смыслами культуры. Авторская позиция заключается в необходимости понимания культуры как природосоответствующего и природоразмерного явления, содержание и стратегии которого детерминированы единой онтологией. Выводы. Анализ позволил авторам выйти на понимание интерпретации культуры как волюнтативного хаотического элемента жизни. В результате анализа, культура приобрела более четкое антропоморфное измерение: имманентная логика бытия в обосновании сущности и предназначении человека и ценности его бытия, локализовала вселенную трансцендентности в понятии "живой мир", "обитаемый космос", "человеческий, слишком человеческий". Соответственно, диапазон культурных оценок предстал как поляризованный от одобрительного утверждения ее жизненной сущности, к пренебрежительным призывам к ее ревизии. Хаотичность волюнтативных актов трансформируется в культурные коды и стереотипы путем рационализации. Современный глобальный характер кризисных явлений и в мировоззренческой, и в социальной, и в экологической плоскости требует переформатирования понимания культуры как продолжение природы, а не ее антипода.Метою статті є з’ясування змісту поняття культури як експлікації вітальності у філософії життя, а також у її подальших модифікаціях в актуальних проблемах сучасності. Аналіз здійснено, виходячи із тези, що протиставлення природи та культури не має сенсу, оскільки культура не суперечить природним детермінантам і закономірностям, а досить якісно змінює їх. Відповідно, аргументується думка про природовідповідність і природорозмірність культури як феномену та необхідності формування такого її потенціалу та змісту, який би не суперечив аксіомам і цінностям життя. Теоретичний базис. У межах підходів філософії життя розробка проблеми культури як експлікації вітальності створює підстави для аналітичної та прогностичної діяльності щодо змістовних перетворень в окремому історичному та соціальному горизонті. Основні категорії культури (дух, цінність, символ, свобода, справедливість і гармонія) отримують запитуваний зміст і значення. Уявлення про константність та надприродність універсалій культури є ілюзорним і небезпечним. Наслідками такого "некосмологічного" обґрунтування свободи і волі, і ствердження цінностей, що суперечать логіці життя, є глобальна екологічна, економічна та соціальна криза сучасності. Наукова новизна дослідження полягає у трактуванні сутності культури як вираження життєвої сили, як логічного та природного продовження життя. У цій постановці проблеми культури формується можливість узгодження природних, соціальних та ціннісних детермінант людського життя. Теоретики філософії життя обґрунтували первинність та верховенство цінностей життя над цінностями та смислами культури. Авторська позиція полягає у необхідності розуміння культури як природовідповідного та природорозмірного явища, зміст і стратегії якого детерміновані єдиною онтологією. Висновки. Аналіз дозволив авторам вийти на розуміння інтерпретації культури як волюнтативного хаотичного елементу життя. В результаті аналізу, культура набула чіткішого антропоморфного виміру: іманентна логіка буття в обґрунтуванні сутності та призначення людини та цінності її буття, локалізувала всесвіт трансцендентності в понятті "живий світ", "населений космос", "людський, занадто людський". Відповідно, діапазон культурних оцінок постав як поляризований: від схвального твердження її життєвої сутності, до зневажливих закликів до її ревізії. Хаотичність волюнтативних актів трансформується в культурні коди та стереотипи шляхом раціоналізації. Сучасний глобальний характер кризових явищ і в світоглядній, і в соціальній, і в екологічній площині вимагає переформатування розуміння культури як продовження природи, а не її антиподу

Peculiarities Of Structure Of “Presenting Statistics In English” Textbook In Professional Training Of Students Of Economic Specialities

The structural peculiarities of “Presenting Statistics in English” textbook aimed at formation and development of various graphs description skills as well as vocabulary activation and extension in order to analyze statistic information have been considered in the article; solid grounds concerning the necessity of the above mentioned course application in terms of professional teaching of future economists have been given

Virtual Space as a Platform for Student Research Practices

Online learning is becoming an increasingly popular request. Many universities are moving fully or partially to this form of study. In the article, the authors considered what is virtual space, what are its criteria, as well as applicability for teaching students and passing research practices. Based on an analysis of existing virtual spaces (platforms), an experiment was conducted. The study showed that in real enterprises social skills develop better, while professional ones are worse; with the complete replacement of actual practice with virtual, social skills (such as teamwork, interpersonal communication, conflict resolution) practically do not develop. When introducing an external curator and uniting students into small groups (2-3 people) for a complex task fulfilment, it allowed strengthening the advantages of virtual practice in terms of developing professional competencies and to level its shortcomings, adding more "reality" The experiment showed that a virtual platform could be an alternative to passing research practice for students. Still, it must be corrected both at the beginning (for certain specialities of student training) and after a particular time. The main reasons that impede the development of the creation of both virtual spaces and the process of "virtualisation" of science as a whole are considered

Психолінгвістичні особливості контекстуальної реалізації концепту «MACHT» у мовно-культурному просторі німців

Актуальність дослідження визначила необхідність вивчення особливостей контекстуальної реалізації концепту «MACHT» у мовно-культурному ареалі німців шляхом залучення результатів вільного асоціативного експерименту та контекстуального аналізу паремій та афоризмів, що дасть нам можливість виявити ціннісні настанови та пріоритети жителів ФРН. Метою статті є виявлення психолінгвістичних особливостей концепту «MACHT» у мовно-культурному просторі німців на основі зіставлення результатів контекстуального аналізу паремій та афоризмів і вільного асоціативного експерименту. Опис мовного матеріалу зумовив застосування таких методів дослідження: метод семантико-когнітивного моделювання концептів дозволив визначити макромоделі та описання фреймової моделі організації концепту «MACHT», яка полягає у ланцюжці концепту «MACHT», макрофрейму «MACHT UND GESELLSCHAFT» та субфреймів «MACHT UND DAS POLITISCHE», «MACHT UND DAS SOZIALE» «MACHT UND DAS HÄUSLICHE». Для вивчення психолінгвістичних особливостей контекстуальної реалізації концепту нами було використано методику вільного асоціативного експерименту

Epidemiological and laboratory features of acute enteric infections

This work describes etiological structure and statistics for causes of acute enteric infections and salmonellosis in modern conditions. Method: It was analyzed the common epidemiologic signs and indices of modern acute enteric infections (AEI), caused by opportunistic microorganisms (OMO), various viruses and salmonella. Result: The research also shows the integrative intoxication indicators of causal groups in endogenous intoxication which point to these phenomena being caused by autointoxication at the moment of one’s own cells disruption as well as induced by bacterial endo- and exotoxins. Conclusion: The work compares the etiology of AEI on the basis of reviewing their epidemiological attributes, changes in the integrative indication for endogenous intoxication, as well as vectors and causal correlations between hematological and microbiotic indicators