Absence of class 1 and class 2 integrons among Campylobacter jejuni and Campylobacter coli isolated from poultry in Italy

n/

Activity of washing-disinfecting means “San-active” for sanitary treatment of equipment of meat processing enterprises in laboratory and manufacturing conditions

The article presents the results of the research of the new detergent agent “San-active” for meat processing enterprises. It was established that “San-active” in the concentration from 0.3 to 2.0% is moderately alkaline (concentration of hydrogen ions is 11.44–12.7), at a concentration of 2.5% and above, with very alkaline pH ≥ 13.11 units. In the “San-active” detergent, at the concentration from 0.3 to 2.5%, the surface tension is 34.97–28.24 mN/m. The absorbability of the parts of the technological equipment with the solutions of the “San-active” means sharply increases with increasing concentration. At the temperature of solutions of the medium 19.0 ± 1.0 °С the angle of wetting decreases from 69.8 degrees. at a concentration of 0.3% to 50.5 degrees. at a concentration of 2.5% (in 1.4 times). It has been established that “San-active” in 0.5% concentration provides the bactericidal effect on test cultures of conditionally pathogenic bacteria, spore-forming microorganisms and fungi. The “San-active” agent at 0.5% concentration is bactericidal to S. aureus and E. faecalis cells that are in a biofilm in 10 minutes of exposition. For the inactivation of E. coli and P. aeruginosa cells in a biofilm, it is necessary that the “San-active” acts in a concentration not lower than 0.5% and not less than 30 minutes. The agent shows a washing effect on the evaluation of “good” at 0.5% concentration, and 1.0% and above the concentration on the score “excellent”. “San-active” in the concentration from 1.0 to 2.0% shows very weak corrosion activity on stainless steel. The use of “San-active” detergent for the sanitary treatment of equipment surfaces in the intestinal workshop at the concentration of the working solution 1.0–2.0% and the temperature 60 ± 5 °C for 20 minutes provides 99.9–100% efficiency of sanitary treatment

Вплив теплової обробки на вміст мікроорганізмів у молоці питному

The microflora of raw milk is in the center of constant attention at the enterprises where it is processed. Since the microbiota of pasteurized milk is determined by the percentage of heat-resistant bacteria that are present in the milk raw material. Defects during storage are associated with the development of residual microflora of pasteurized products. The aim of the work was to determine the quantitative changes in milk microflora using different pasteurization temperatures. Pasteurization of raw milk of the first and extra grades was carried out at t = +72 °С and t = +91 °С with a holding time of 15–20 s. In pasteurized and raw milk, the residual amount of microorganisms of different groups was determined: mesophilic, psychrotrophic, lactic acid, heat-resistant, and spore-forming. It was found that in raw milk before pasteurization, the main part of the microflora was psychrotrophic and mesophilic microorganisms up to 70%, the share of lactic acid microbiota was up to 25%, heat-resistant and spore-forming bacteria were 4% and 0.8%, respectively. The temperature regime of heat treatment (t = 72 °C exposure for 20 s) contributed to the reduction of mesophilic bacteria by 93.4% when using extra grade milk and by 91.5% when using first grade milk. That is, almost 6.4 times more bacteria remain in drinking milk when raw materials of lower quality are used. The intensity of death of heat-resistant microflora of milk under the regime of 72 °C with a holding time of 20 s was only 15.2 % when using raw extra milk and 4.2 % (first). Pasteurization at a temperature of 91 °C for 20 seconds had a much stronger effect on this microflora, as its efficiency was 52.9 % and 49.2 %. That is, the efficiency of the pasteurization mode was 3.5 and 11.7 times stronger, respectively, compared to the mode at a temperature of 72 °C. Therefore, in order to apply an effective pasteurization regime at the enterprise, it is necessary to know the quantitative and qualitative composition of the microflora of raw milk.Мікрофлора молока-сировини перебуває в центрі постійної уваги на підприємствах, де його перероблюють. Мікробіота пастеризованого молока визначається відсотком термостійких бактерій, які наявні у молочній сировині. Саме із розвитком залишкової мікрофлори пастеризованих продуктів пов’язують вади під час зберігання. Метою роботи було визначити кількісні зміни мікрофлори молока за застосування різної температури пастеризації. Пастеризацію молока-сировини першого та екстра ґатунків проводили за t = +72 °С та t = +91 °С з витримкою 15–20 с. У пастеризованому і сирому молоці визначали залишкову кількість мікроорганізмів різних груп: мезофільну, психротрофну, молочнокислу, термостійку та спороутворюючу. Встановлено, що у молоці-сировині до пастеризації основну частину мікрофлори становили психротрофні та мезофільні мікроорганізми до 70 %, на частку молочнокислої мікробіоти припадало до 25 %, термостійкі і спороутворюючі бактерії становили 4 % та 0,8 % відповідно. Температурний режим теплової обробки (t = 72 °C експозиція 20 с) сприяв зменшенню мезофільних бактерій на 93,4 % за умови використання молока екстра ґатунку та на 91,5 % за умови першого ґатунку. Тобто практично в 6,4 раза більша кількість бактерій залишається у питному молоці при використанні сировини нижчої якості. Інтенсивність відмирання термостійкої мікрофлори молока за режиму 72 °С з витримкою 20 с становила всього 15,2 % за використання молока сирого екстра ґатунку та 4,2 % (першого). Пастеризація за режиму температури 91 °С протягом 20 с значно сильніше впливала на дану мікрофлору, оскільки ефективність її становила 52,9 % та 49,2 %. Тобто ефективність режиму пастеризації була в 3,5 та 11,7 раза відповідно сильніша, порівнюючи з режимом за температури 72 °С. Отже, для застосування ефективного режиму пастеризації на підприємстві необхідно знати кількісний і якісний склад мікрофлори молока сирого

Екологічна урбаністика міст України наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.: трамвайний рух та дослідження у галузі електричної тяги (до 130-річчя першого електричного трамваю України)

The main goal of the study is to reveal the peculiarities of the emergence and formation of the tram system, as well as to outline the impact of using this type of urban transport on the urbanization of Ukrainian cities in the late 19th — early 20th cent. It is claimed that this type of transport was and still remains the most environmentally friendly. The forerunner of the electric tram — horse-drawn — had several significant shortcomings: its introduction was limited by the terrain and the life expectancy of the animal. Further attempts to use the steam engine were also unsuccessful. The creation of the electric tram expanded the use of public transport. Belgian companies played a significant role in the introduction of tram transport in Ukraine. The popularity of electric trams contributed to further research in the field of electric traction and the construction of tram cars, as well as the design of cities in general. A number of Ukrainian scientists played a remarkable role in the development of tramways, such as Fedir Pirotskyi, Hryhorii Dubelir, Pavlo Kopniaiev, Oleksandr Pohorelko, Ivan Nekrasov, Oleksandr Potebnia, and others. Nowadays, the research on public transport and a thorough analysis of the extensive use of trams are particularly important in the face of environmental problems in large cities of Ukraine.У статті аналізується урбанізація українських міст та використання громадського транспорту — трамвайної конки й електричного трамваю. Саме трамвай сьогодні залишається найбільш екологічним транспортом як у великих містах, так і в містечках. Розглянуто передвісник електричного трамваю — конку, коли рух здійснювався за допомогою тяглової сили тварин, а потім використання парового двигуна. Стверджується, що попри доволі велику кількість наукової та науково-популярної літератури з історії електричного трамваю, поза увагою дослідників залишилися особливості початкового етапу формування системи трамвайного руху в Україні. Не були належно віддзеркалені в науковій літературі розрахунок електричної тяги та доробок науковців, які працювали в цьому напрямку. Обґрунтовано недоліки використання конки через ландшафтні особливості окремих міст України, зокрема Києва. Наведено інформацію щодо фінансової сторони запровадження цього типу міського транспорту. Аналізується успішність чи неуспішність використання трамваїв у різних містах. Наведено перелік фірм і акціонерних товариств, заінтересованих у використанні нового типу транспорту. Узагальнено відомості про перші трамвайні маршрути й з’ясовано вплив використання трамваїв на урбанізацію міст. На основі аналізу матеріалів Державного архіву Харківської області, Державного архіву міста Києва, Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського та вивчення газетної періодики початку ХХ ст. встановлено роль професорів Київського політехнічного інституту Г. Д. Дубеліра та Харківського технологічного інституту О. К. Погорелка, П. П. Копняєва та О. О. Потебні в розгортанні трамвайного руху на теренах України. Стверджується, що на початку запровадження трамваїв в Україні для реалізації проектів запрошували бельгійських фахівців, однак деякі міста як Харків, Миколаїв, Маріуполь відмовилися від послуг закордонних учених. Подальші дослідження з електричної тяги, будівництва нових вагонів та проектування всієї міської мережі виконали виключно місцеві науковці

Evaluation of Osteoconductive and Osteogenic Potential of a Dentin-Based Bone Substitute Using a Calvarial Defect Model

The aim of this study was to assess the osteoconductive and osteogenic properties of processed bovine dentin using a robust rabbit calvarial defect model. In total, 16 New Zealand White rabbits were operated to create three circular defects in the calvaria. One defect was left unfilled, one filled with collected autogenous bone, and the third defect was filled with the dentin-based bone substitute. Following surgery and after a healing period of either 1 or 6 weeks, a CT scan was obtained. Following sacrificing, the tissues were processed for histological examination. The CT data showed the density in the area grafted with the dentin-based material was higher than the surrounding bone and the areas grafted with autologous bone after 1 week and 6 weeks of healing. The area left unfilled remained an empty defect after 1 week and 6 weeks. Histological examination of the defects filled with the dentin product after 6 weeks showed soft tissue encapsulation around the dentin particles. It can be concluded that the rabbit calvarial model used in this study is a robust model for the assessment of bone materials. Bovine dentin is a biostable material; however, it may not be suitable for repairing large 4-wall defects

ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДОЛОГИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ СТИМУЛИРОВАНИЯ ТВОРЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ РАБОТНИКОВ ПРЕДПРИЯТИЙ В УСЛОВИЯХ ИННОВАЦИОННОГО РАЗВИТИЯ

Досліджено інноваційну діяльність вітчизняних підприємств, чинники, які стримують її розвиток (відсутність у підприємств коштів для активного ведення інноваційної діяльності, брак кваліфікованих кадрів для її забезпечення, неналежний рівень державної допомоги тощо) або зумовлюють цілковиту відсутність. Розглянуто сутність та наведено методи розвитку творчої активності працівників. Окреслено їх вплив на стан інноваційної діяльності підприємств, що полягає у створенні передумов для її розвитку, підвищенні рівня інноваційних процесів, їх пожвавлення тощо. Для підвищення їх результативності, сформовано організаційно-методологічне забезпечення стимулювання творчої активності працівників підприємств в умовах інноваційного розвитку, що передбачає: оцінювання творчих здібностей працівників та наявності умов для їх розвитку на підприємстві; проведення навчальної діяльності, у ході якої працівники розкриваються як творчі особистості; забезпечення зворотного зв'язку процесів стимулювання творчої активності та оцінювання результатів творчості персоналу; встановлення партнерської взаємодії, залучення працівників до управління, розширення кола їх повноважень; ширше використання методів стимулювання працівників підприємств.The authors explore the innovative activities of domestic enterprises. We study factors that hinder its development (shortage of funds for enterprises to active conduct of innovation, shortage of qualified staff for its development, low level of public funding in the form of subsidies and crediting innovative projects etc.), or cause complete absence (low competition on the market, shortage of good ideas or opportunities for innovation etc.). For the development of innovative activity through stimulation of creative activity of employees the essence and methods development of creative activity of employees (salaries, allowances, bonuses, compensation, benefits, insurance, payment of membership in scientific societies and participation in conferences, encouraging teamwork, etc.), specified their impact on innovation activity that is to create conditions for its development, raising the level of innovation processes, reviving of innovative processes etc. Therefore, we applied the methods of theoretical generalization, systematization, analysis and synthesis, scientific abstraction. As a result of the research the organizational and methodological support to stimulate the creative activity of employees of enterprises in conditions of innovative development is formed. It is as follows: evaluating creativity of employees and the conditions for their development in the enterprise; conducting training activities during which workers are disclosed as creative personality; providing feedback processes to stimulate creative activity and evaluation results of creativity of employees; establishment of partnership, involving employees in the management, expansion of their powers; wider use of methods of stimulating employees. The authors describe the positive (targeting, effectiveness, legality) and negative (complexity, high cost, subjectivity) components of recommended organizational and methodological support to stimulate the creative activity of employees of enterprises in terms of the development of innovative activities. In further research of the problem, attention should be paid to the accounting and analytical provision of activities to improve the creative abilities of employees in the conditions of innovative development.Исследована инновационную деятельность отечественных предприятий, факторы, сдерживающие ее развитие (отсутствие у предприятий средств для активного ведения инновационной деятельности, нехватка квалифицированных кадров для ее обеспечения, ненадлежащий уровень государственной помощи и т.п.) или обусловливают полное отсутствие. Рассмотрена сущность и приведены методы развития творческой активности работников. Определено их влияние на состояние инновационной деятельности предприятий, что заключается в создании предпосылок для ее развития, повышения уровня инновационных процессов, их оживления. С целью повышения их результативности, сформировано организационно-методологическое обеспечение стимулирования творческой активности работников предприятий в условиях инновационного развития, что предусматривает: оценку творческих способностей работников и наличия условий для их развития на предприятии; проведение учебной деятельности, в ходе которой работники раскрываются как творческие личности; обеспечение обратной связи процессов стимулирования творческой активности и оценки результатов творчества персонала; установление партнерского взаимодействия, привлечение работников к управлению, расширение круга их полномочий; широкое использование методов стимулирования работников предприятий

ПРИМЕНЕНИЕ МЕНТОРИНГА ПРИ СТИМУЛИРОВАНИИ ИННОВАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ РАБОТНИКОВ ПРЕДПРИЯТИЙ

Окреслено можливість застосування менторингу для стимулювання інноваційної діяльності працівників підприємств у процесі її мотивування, спонукання працівників підприємства та його керівників на досягнення особистих цілей та цілей діяльності підприємства. Для цього поставлено та вирішено низку завдань: узагальнено визначення менторингу в управлінській діяльності на підприємстві як методу навчання та розвитку персоналу, під час якого більш досвідчений працівник (наставник, ментор) ділиться знаннями зі своїми колегами (менті) протягом певного часу; уточнено відмінність менторингу та коучінгу, яка полягає у тому, що у процесі менторингу вирішують складніші управлінські завдання та у можливості менторингової діяльності серед коучів; сформовано класифікаційні ознаки залежно від способу проведення, ознаки способу та мети здійснення менторингу, за напрямом та відповідні їм види менторингу; визначено переваги (персоналізоване навчання на робочих місцях, нематеріальне стимулювання, саморозвиток персоналу, можливість встановлення зворотного зв'язку) та недоліки (суб'єктивність, довготривалість, необхідність забезпечення відповідних організаційних умов тощо) менторингу інноваційної діяльності працівників підприємств.The authors highlight the issue of activating mentoring activity at domestic enterprises to stimulate their innovation development. It is possible to create when applying mentoring to stimulate the innovative activity of employees in enterprises in the process of motivation, which induces enterprise’s employees and its managers to achieve personal goals and objectives of the enterprise. Therefore, we applied the methods of theoretical generalization, systematization, analysis and synthesis, and scientific abstraction. As a result the following tasks are solved: the definition of mentoring in management activity on the enterprise as a method of training and development of the personnel is generalized, during which a more experienced employee (mentor) shares knowledge with his colleagues (mentee) for a certain time; the difference between mentoring and coaching is clarified, which means that in the process of mentoring more complex administrative tasks and the possibility of mentoring activity among coaches are solved; classification characteristics are formed depending on the way of conducting, the sign of the method and purpose of the implementation of the mentoring, in the direction and the corresponding types of mentoring; advantages (personalized training in the workplace, non-material incentives, self-development of staff, the possibility of establishing feedback) and disadvantages (subjectivity, long-term, the need to ensure appropriate organizational conditions, etc.) mentoring of innovation activities of enterprise employees are defined. To conclude, the authors prove the necessity to determine the features of mentoring activity the peculiarities of mentoring during the stimulation of employees of enterprises in conditions of innovative development in further research.Обозначены возможности применения менторинга для стимулирования инновационной деятельности работников предприятий в процессе ее мотивации (побуждения работников предприятия и его руководителей на достижение личных целей и целей деятельности предприятия). Для этого поставлены и решены ряд задач: обобщено определение менторинга в управленческой деятельности на предприятии как метода обучения и развития персонала, во время которого более опытный работник (наставник, ментор) делится знаниями со своими коллегами (менти) в течение определенного времени; уточнено отличие менторинга и коучинга, которое заключается в том, что в процессе менторинга решаются сложные управленческие задачи и в возможности менторинговой деятельности среди коучей; сформированы классификационные признаки в зависимости от способа проведения, признака способа и цели осуществления менторинга, в зависимости от направления и соответствующие им виды менторинга; определены преимущества (персонализированное обучение на рабочих местах, нематериальное стимулирование, саморазвитие персонала, возможность установления обратной связи) и недостатки (субъективность, долгая продолжительность, необходимость обеспечения соответствующих организационных условий и т.п.) менторинг инновационной деятельности работников предприятий