Improving the presentation of search results by multipartite graph clustering of multiple reformulated queries and a novel document representation

The goal of clustering web search results is to reveal the semantics of the retrieved documents. The main challenge is to make clustering partition relevant to a user’s query. In this paper, we describe a method of clustering search results using a similarity measure between documents retrieved by multiple reformulated queries. The method produces clusters of documents that are most relevant to the original query and, at the same time, represent a more diverse set of semantically related queries. In order to cluster thousands of documents in real time, we designed a novel multipartite graph clustering algorithm that has low polynomial complexity and no manually adjusted hyper–parameters. The loss of semantics resulting from the stem–based document representation is a common problem in information retrieval. To address this problem, we propose an alternative novel document representation, under which words are represented by their synonymy groups.This work was supported by Yandex grant 110104

Порушення обміну статевих гормонів при ожирінні

Topicality. Modern epidemiological situation related to the incidence of obesity, is rather unfavorable: the prevalence of the disease has reached critical values and continues the exponential growth in the population of many countriesaround the world, regardless of their index of living standards and economic advancement. Increased body fat mass is correlated with the development of insulin resistance, metabolic syndrome, cardiovascular pathologies and disordersof the endocrine system, it is violated the patient’s blood and tissues hormones ratio (including sex hormones).Aim. To analyzed the published data on the correlation between obesity and the abnormality of sex hormones homeostasis.Results and Discussion. According to modern concepts, one of the main factors influencing the total steroid hormones production and their ratio in the organism in obesity is the activation of steroid metabolism in adipocytes and stromal fat cells. The concentration change of sex hormone-binding globulin bonds sex hormones with body mass index, which normally maintains a balance between free and bound fractions of estrogens and androgens.Conclusions. Estrogen and androgen hormonal status change fundamentally according to age and gender norms of hormones metabolism in the patients with obesity.Актуальность. Современная эпидемиологическая ситуация относительно заболеваемости ожирением является довольно неблагоприятной: распространенность этой болезни достигла критических значений и продолжает экспоненциальный рост среди населения многих стран мира независимо от индекса уровня жизни и экономического развития. Увеличение жировой массы тела коррелирует с развитием инсулинорезистентности,метаболического синдрома, кардиоваскулярных патологий и нарушений эндокринной системы, при которых в крови и тканях пациента нарушается соотношение гормонов, в том числе и половых.Цель работы. Обзор посвящен анализу литературных данных о взаимосвязи между развитием ожирения и нарушением гомеостаза половых гормонов.Результаты и их обсуждение. Согласно современным представлениям, одним из главных факторов, влияющих на общую продукцию стероидных гормонов и на их соотношение организме при ожирении, является активация метаболизма стероидов в адипоцитах и стромальных жировых клетках. Еще одним фактором выступает изменение концентрации глобулина, связывающего половые гормоны, при росте индекса массы тела, который в норме поддерживает баланс между свободными и связанными фракциями эстрогенов и андрогенов.Выводы. У пациентов с ожирением принципиально изменяется эстрогенный и андрогенный гормональный статус относительно возрастных и половых норм метаболизма соответсвующих гормонов.Актуальність. Сучасна епідеміологічна ситуація стосовно захворюваності на ожиріння є досить несприятливою: розповсюдженість цієї хвороби досягла критичних значень та продовжує експоненціальне зростання серед населення багатьох країн світу незалежно від індексу рівня життя та економічного розвитку. Збільшення жирової маси тіла корелює з розвитком інсулінорезистентності, метаболічного синдрому, кардіоваскулярних патологій та розладами ендокринної системи, при яких у крові і тканинах пацієнта порушується співвідношення гормонів, у тому числі й статевих.Мета роботи. Огляд присвячений аналізу літературних даних щодо зв’язку між розвитком ожиріння та порушенням гомеостазу статевих гормонів.Результати та їх обговорення. Згідно з сучасними уявленнями одним з головних факторів, що впливає на загальну продукцію стероїдних гормонів та на їх співвідношення в організмі при ожирінні, є активація метаболізму стероїдів в адипоцитах та стромальних жирових клітинах. Ще одним фактором виступає зміна концентрації статевого гормон-зв’язуючого глобуліну при зростанні індексу маси тіла, який в нормі підтримує балансміж вільними та зв’язаними фракціями естрогенів та андрогенів.Висновки. У пацієнтів з ожирінням принципово змінюється естрогенний та андрогенний гормональний статус відносно вікових та статевих норм метаболізму відповідних гормонів

Фармакологічне значення інгібіторів ароматази

This review is devoted to the different generations aromatase inhibitors characteristics, their place in clinical practice and in the cancer treatment. Drugs from this group are able to inactivate aromatase enzyme, and causes estrogen synthesis inhibition. High effective and selective aromatase inhibitors of 3rd generation, have recently entered the market, could compete with tamoxifen - "gold standard" of the breast cancer management. A successful clinical trials of letrozole and anastrozole have identified new approaches to the treatment of estrogen-dependent cancers and to the enlargement of the scope of these drugs using.Обзор посвящен характеристике ингибиторов ароматазы разных поколений, их месту в клинической практике и в лечении онкопатологий. Препараты данной группы способны инактивировать ароматазу, что приводит к ингибированию синтеза эстрогенов из андрогенов. Недавно появившееся на рынке эффективные высокоселективных ингибиторы ароматази III поколения смогли составить конкуренцию тамоксифену - "золотому стандарту" в терапии рака молочной железы. Успешное клиническое испытания препаратов летрозол и анастрозол определило новые подходы к лечению эстрогензависимых форм рака и к расширению области применения этих препаратов.Даний огляд присвячений характеристиці різних поколінь інгібіторів ароматази, їх місця в клінічній практиці і в лікуванні онкопатологій. Препарати цієї групи здатні інактивовувати ароматазу, що призводить до інгібування синтезу естрогенів з андрогенів. Ефективні високоселективні інгібітори ароматази ІІІ покоління, що нещодавно з'явилися на ринку змогли скласти конкуренцію тамоксифену - "золотому стандарту" в терапії раку молочної залози. А успішне клінічне випробування препаратів летрозол і анастрозол визначило нові підходи до лікування естрогензалежних форм раку і до розширення області застосування цих препаратів

Фармакологічна оцінка матричних таблеток тривалого вивільнення, що містять сухий екстракт листя чорниці, в якості інгібітора альфа-глюкозидаз

Vaccinium myrtillus leaves are the source of natural polyphenols known to improve glycemic control in diabetic conditions through different mechanisms including intestinal a-glucosidase inhibition. In order to increase the effectiveness of V. myrtillus leaf dry extract as a-glucosidase inhibitory drug its sustained release matrix tablets have been developed.Aim. To carry out the pharmacological evaluation of V. myrtillus leaf dry extract and its sustained release matrix tablets as a-glucosidase inhibitory agents.Materials and methods. The matrix tablets were prepared by te wet granulation method. Experimental alimentary metabolic syndrome with persistent insulin resistance was induced in Syrian hamsters by feeding them with highly palatable fat- and sugar rich diet for 12 weeks. From the tenth week of the diet feeding, the pathological hamsters were treated with V. myrtillus leaf dry extract, its sustained release matrix tablets and voglibose tablets as a reference drug. At the end of the treatment period an oral maltose loading test with the determination of blood glucose and serum insulin concentration dynamics was performed. Vaccinium myrtillus leaf dry extract (VMLDE) was obtained according to the method developed under the supervision of Dr. O. Koshoviy (Department of Pharmacognosy, National University of Pharmacy, Kharkiv, Ukraine) [13]. The excipients used to manufacture sustained release matrix tablets were hypromellose (HPMC) of grades Methocel K4M and Methocel K100LV (Dow Chemical Company, USA), Eudragit L100 (Evonik, Germany), microcrystalline cellulose (MCC) of a grade Avicel PH101 (FMC BioPolymer, USA), Plasdone S-630 (Ashland Inc., USA) and magnesium stearate (S.D. Fine. Chemicals Ltd., India). The tablets containing 0.2 mg of voglibose (“Voksid” produced by Kusum Pharm LLC, Ukraine), a marketed α-glucose inhibitor, were used as a reference drug in this study. Methods used : preparation of sustained release matrix tablets, induction of metabolic syndrome and experimental design, biochemical tests, statistical analysis.Results and discussion. By all markers studied in this work the effectiveness of matrix tablets containing V. myrtillus leaf dry extract exceeded that one of the pure extract and statistically significantly did not differ from reference drug.Conclusions. V. myrtillus leaf dry extract and its matrix tablets possess the antidiabetic action through several mechanisms, including, but not only intestinal a-glucosidase inhibition, therefore they can be considered as promising agents in diabetes and metabolic syndrome treatment.Листья черники обыкновенной являются источником природных полифенолов, которые улучшают гликемический контроль при диабетических состояниях благодаря различным механизмам, включая ингибирование кишечных α-глюкозидаз. С целью повышения эффективности сухого экстракта листьев черники как средства, ингибирующего α-глюкозидазы, были разработаны его матричные таблетки длительного высвобождения.Целью данной работы была фармакологическая оценка сухого экстракта листьев черники и его матричных таблеток длительного высвобождения как средств, ингибирующих α-глюкозидазы.Материалы и методы. Матричные таблетки получали методом влажной грануляции. Экспериментальный алиментарный метаболический синдром с устойчивой инсулинорезистентностью индуцировали у сирийских хомяков диетой, богатой жирами и углеводами (HPFS) в течение 12 недель. С десятой недели диеты хомяки с модельной патологией получали сухой экстракт листьев черники, его матричные таблетки длительного высвобождения и таблетки воглибозы в качестве референтного препарата. В конце периода лечения проводили пероральный тест мальтозной нагрузки с определением динамики концентраций глюкозы в крови и инсулина в сыворотке крови.Результаты и их обсуждение. По всем исследованным в данной работе показателям эффективность матричных таблеток, содержащих сухой экстракт листьев черники, превышала эффективность чистого экстракта и статистически значимо не отличалась от референтного препарата.Выводы. Сухой экстракт листьев черники и его матричные таблетки оказывают антидиабетическое действие через несколько механизмов, включая не только ингибирование кишечных α-глюкозидаз; следовательно, они могут рассматриваться как перспективные средства для лечения диабета и метаболического синдрома.Листя чорниці звичайної є джерелом природних поліфенолів, які покращують глікемічний контроль при діабетичних станах завдяки різним механізмам, включаючи інгібування кишкових α-глюкозидаз. З метою підвищення ефективності сухого екстракту листя чорниці як засобу, що інгібує α-глюкозидази, були розроблені його матричні таблетки тривалого вивільнення.Метою даної роботи була фармакологічна оцінка сухого екстракту листя чорниці та його матричних таблеток тривалого вивільнення як засобів, що інгібують α-глюкозидази.Матеріали та методи. Матричні таблетки одержували методом вологої грануляції. Експериментальний аліментарний метаболічний синдром зі стійкою інсулінорезистентністю індукували у сирійських хом’яків з багатою на жири та вуглеводи (HPFS) дієтою впродовж 12 тижнів. З десятого тижня дієти хом’яки з модельною патологією отримували сухий екстракт листя чорниці, його матричні таблетки тривалого вивільнення і таблетки воглібози в якості референтного препарату. Наприкінці періоду лікування проводили пероральний тест мальтозного навантаження з визначенням динаміки концентрацій глюкози в крові та інсуліну в сироватці крові.Результати та їх обговорення. За всіма дослідженими в даній роботі показниками ефективність матричних таблеток, що містять сухий екстракт листя чорниці, перевищувала ефективність чистого екстракту і статистично значимо не відрізнялася від референтного препарату.Висновки. Сухий екстракт листя чорниці та його матричні таблетки чинять антидіабетичну дію через декілька механізмів, включаючи не тільки інгібування кишкових α-глюкозидаз; отже, вони можуть розглядатися як перспективні засоби для лікування діабету та метаболічного синдрому

Вивчення впливу йохімбіну гідрохлориду на процеси росту та розвитку у щурів різної статі та віку, як окремого аспекту безпеки препарату

Yohimbine hydrochloride is a common compound of medicines and dietary supplements misused by athletes to improve results and fitness. These dietary supplements used by sportspersons irrespective of age and gender, and theirs therapeutic regimen is rather long-term. In this mode, the use of this drug can cause not only common side effects (tachycardia, increased blood pressure, tremor, headache etc.) by the exposure to sympathoadrenal system, but also have a negative impact on other regulatory systems of the body, particularly on hypothalamic-pituitary axis (somatotropin secretion). To simulate this therapeutic regimen of yohimbine in model animals, yohimbine hydrochloride was intragastrically administered various rats of age and sex daily per 0.34 mg/kg for 21 days. For an unbiased assessment of the influence of the drug on the growth and enlargement processes, the dynamics of animal`s body weight and serum somatotropin content were studied. The data indicate that yohimbine hydrochloride reduced the dynamics of weight gain and serum somatotropin level in rats. Especially, it observed in animals of prepuberty age. These data predict the potential harm to young athletes who take yohimbine and justify the restrictions on the use of medicines and dietary supplements with yohimbine hydrochloride within certain age groups of consumers.Йохимбина гидрохлорид входит как в состав препаратов, так и является распространенным компонентом биологически активных добавок (БАД), которые используются спортсменами для улучшения результатов и физической формы. Эти БАДы употребляются спортсменами независимо от возраста и пола, а их курс применения достаточно длителен. В таком режимеприменения этот препарат может вызвать не только распространенные побочные эффекты (тахикардию, увеличение АД, тремор, головную боль и др.) из-за воздействия на симпатоадреналовую систему, но и оказывать определенное негативное влияние на другие регуляторные системы организма, в частности на гипоталамо-гипофизарную систему (секреция соматотропина). Для моделирования такого режима приёма йохимбина на модельных животных крысам различного возраста и пола внутрижелудочно в дозе 0,34 мг/кг в течение 21-их суток вводили йохимбина гидрохлорид. Для объективной оценки влияния препарата на процессы роста и развития исследовали динамику массы тела животных и содержание соматотропи-на в сыворотке их крови. Полученные данные указывают на то, что применение йохимбина гидрохлорида уменьшало динамику набора массы тела и уровень сывороточного соматотропина у крыс. Наиболее выражено эти процессы наблюдались у животных допубертатного возраста. Полученные данные позволяют спрогнозировать возможный вред для молодых спортсменов, употребляющих йохимбин, и обосновать ограничения применения лекарственных средств и БАДов с йохимбина гидрохлоридом у определенных возрастных групп потребителей.Йохімбіну гідрохлорид входить як до складу препаратів, так й є розповсюдженим компонентом біологічно активних добавок, які вживаються спортсменами задля покращення результатів та фізичної форми. Ці БАДи вживаються спортсменами не залежно від віку та статі, а їх курс застосування є досить тривалим. В такому режимі застосування цей препарат може викликати не тільки розповсюджені побічні ефекти (тахікардія, збільшення АТ, тремор, головна біль та ін.) через дію на симпато-адреналову систему, а й мати певний негативний вплив на інші регуляторні системи організму, зокрема на гіпотоламо-гіпофізарну (секреція соматотропіну). Для відтворення такого режиму застосування йохімбіну на модельних тваринах, щурам різного віку та полу внутрішньошлунково в дозі 0,34 мг/кг впродовж 21-єї доби вводили йохімбіну гідрохлорид. Для об’єктивної оцінки впливу препарату на процеси росту та розвитку досліджували динаміку маси тіла тварин та вміст соматотропіну в сироватці їх крові. Отримані дані вказують на те, що застосування йохімбіну гідрохлориду зменшувало динаміку набору маси тіла та рівень сироваткового соматотропіну у щурів. Найбільш виражено ці процеси спостерігалися у тварин допубертатного віку. Отримані дані дозволяють спрогнозувати ймовірну шкоду для молодих спортсменів, що вживають йохімбін, та обґрунтовують обмеження застосування лікарських засобів та БАДів з йохімбіном гідрохлоридом у певних вікових груп споживачів.

Вплив інгібіторів ароматази на вміст загального білка вісцеральної жирової тканини при метаболічному синдромі у хом’ячків

Topicality. Recently, more attention has been paid to the role of the peripheral aromatase reaction enhancement in pathogenesis of obesity and metabolic syndrome. About 39 % of men and 40 % of women over 18 around the world are overweight (BMI > 25) and in almost all cases they have an imbalance of sex hormones, which is caused by increased aromatase activity of adipose tissue.Aim. To study the effect of aromatase inhibitors on the parameters of total body weight, protein content in adipose tissue and their correlation in hamsters with experimental metabolic syndrome.Materials and methods. Protein content in the visceral adipose tissue homogenate was detected by the Lowry method in the Hartree modification. Statistical processing of the results was carried out by variational statistics methods using nonparametric methods of analysis, the interrelations between the signs were determined by the Pearson linear correlation coefficient.Results and discussion. The most effective drug from the group of aromatase inhibitors which reduced hypertrophic growth of adipose tissue in all animals both sexes and ages was letrozole. Anastrozole and exemestane showed less efficacy, and had a better effect on young animals.Conclusions. The letrozole administration at a dose of 0.309 mg/kg resulted in a significant decrease in the average body weight by 24-35 % and a corresponding increase in protein content of visceral adipose tissue by 12-46 % with a high correlation coefficient.Актуальность. В последнее время все больше внимания уделяется роли усиления периферической ароматазной реакции в патогенезе развития ожирения и метаболического синдрома. Около 39 % мужчин и 40 % женщин старше 18-и лет по всему миру страдают от избыточного веса (ИМТ > 25) и у таких пациентов почти во всех случаях отмечается дисбаланс половых гормонов, который является следствием усиления ароматазной активности жировой ткани.Цель работы. Исследовать влияние ингибиторов ароматазы на показатели общей массы тела, содержание белка в жировой ткани и их корреляцию у хомячков с экспериментальным метаболическим синдромом.Материалы и методы. Содержание белка в гомогенате висцеральной жировой ткани определяли по методу Лоури в модификации Хартри. Статистическую обработку результатов проводили методами вариационной статистики с использованием непараметрических методов анализа, взаимосвязи между признаками определяли по коэффициенту линейной корреляции Пирсона.Результаты и их обсуждение. Наиболее эффективным препаратом из группы ингибиторов ароматазы в уменьшении гипертрофического роста жировой ткани у всех животных независимо от пола и возраста показал себя летрозол. Анастрозол и экземестан показали несколько меньшую эффективность и лучше влияли на животных молодого возраста.Выводы. Введение летрозола в дозе 0,309 мг/кг приводило к достоверному уменьшению средней массы тела на 24-35 % и соответствующего увеличения содержания белка в висцеральной жировой ткани на 12-46 % с высоким коэффициентом корреляции.Актуальність. В останні роки все більше уваги приділяється ролі посилення периферичної ароматазної реакції в патогенезі розвитку ожиріння і метаболічного синдрому. Близько 39 % чоловіків та 40 % жінок старше 18-и років по всьому світу страждають від надмірної ваги (ІМТ > 25) і у таких пацієнтів майже в усіх випадках відмічається дисбаланс статевих гормонів, який є наслідком посилення ароматазної активності жирової тканини.Мета роботи. Дослідити вплив інгібіторів ароматази на показники загальної маси тіла, вмісту білка в жировій тканині та їх кореляцію у хом’ячків з експериментальним метаболічним синдромом.Матеріали та методи. Вміст білка в гомогенаті вісцеральної жирової тканини визначали за методом Лоурі в модифікації Хартрі. Статистичну обробку результатів проводили методами варіаційної статистики з використанням непараметричних методів аналізу, взаємозв’язки між ознаками визначали за коефіцієнтом лінійної кореляції Пірсона.Результати та їх обговорення. Найефективнішим препаратом з групи інгібіторів ароматази при зменшенні гіпертрофічного росту жирової тканини у всіх тварин незалежно від статі і віку показав себе летрозол. Анастрозол і екземестан показали дещо меншу ефективність і краще впливали на тварин молодого віку.Висновки. Введення летрозолу в дозі 0,309 мг/кг призводив до вірогідного зменшення середньої маси тіла на 24-35 % і відповідного збільшення вмісту білка в вісцеральній жировій тканині на 12-46 % з високим коефіцієнтом кореляції

The effect of third-generation aromatase inhibitors on aromatase avtivity in visceral adipose tissue

Pathogenesis and clinical manifestations of metabolic syndrome (and other conditions characterized by the growth of fat mass and decreased adiponectin content) is associated with an imbalance of sex hormones, which develops under the influence of increased aromatase activity in adipose tissue. Drugs of the aromatase inhibitors therapeutic group are able to suppress the course of the aromatase reaction in the central and peripheral organs and tissues. The aim of our study was to establish the relationship between levels of serum adiponectin and adipose tissue aromatase avtivity in Syrian hamsters of different ages and gender with experimental metabolic syndrome and study the effect of aromatase inhibitors on these indicators. Experimental metabolic syndrome in animals was induced by a high-fat and fructose diet. The drugs were administered during the 21-st day in doses of 3.086 (exemestane), 0.309 (letrozole) and 0.126 mg/kg (anastrozole). The aromatase activity of the visceral adipose tissue was determined by the modified kinetic method based on the amount of the reaction product estradiol converted from testosterone. The content of estradiol in adipose tissue homogenate and serum adiponectin levels were measured by the immune enzyme method. The results showed a high inverse correlation between serum adiponectin and adipose tissue aromatase activity in hamsters. Aromatase inhibitors caused a decrease in the adipose tissue aromatase activity and increase in serum adiponectin levels. Letrazol demonstrated the greatest effect, it reduced aromatase activity in adipose tissue by 72–84% and increased serum adiponectin content by 1.6–1.8 times. At the same time, intra-group correlation of the studied parameters was significant. The results show the relationship between adiponectin level and adipose tissue aromatase activity and ability to change these rates by the way of aromatase inhibitors, which may be useful in clinical practice. Third-generation aromatase inhibitors are promising drugs for metabolic syndrome treatment and require further study in clinical trials

Вплив інгібіторів ароматази третього покоління на окремі компоненти перебігу експериментального метаболічного синдрому

Introduction. Nowadays, about 86 % among patients with metabolic syndrome have serious disorder of glucose tolerance and about 60 % of them suffer from visceral obesity. Moreover in many worldwide studies it was shown that these pathogenetic manifestations of the metabolic syndrome had a significant correlation with the imbalance of sex hormones.The aim of the study – to learn the effect of third-generation aromatase inhibitors on the parameters of insulin resistance and visceral obesity in hamsters with the experimental metabolic syndrome.Research Methods. The insulin level in the hamster`s blood serum was measured by the enzyme immunoassay method, and the glucose level by the electrochemical method. The mass coefficients of anatomical fragments of adipose tissue were calculated to estimate visceral obesity. The results were processed by using the Mann-Whitney U-test and the 4Pl method.Results and Discussion. All studied drugs, in varying degrees, influenced on the pathogenetic components of the experimental metabolic syndrome. Exemestane was demonstrated the greatest effectiveness in reducing parameter of the insulin resistance by, butletrozole – in decreasing of visceral obesity ratio.Сonclusion. Romatase inhibitors can become promising drugs for correcting the pathogenetic components of the metabolic syndrome, in particular insulin resistance and visceral obesity.Вступление. На сегодняшний день среди больных с метаболическим синдромом около 86 % пациентов имеют серьезные нарушения толерантности к глюкозе и около 60 % пациентов страдают от висцерального ожирения. При этом во многих мировых исследованиях показано, что эти патогенетические проявления метаболического синдрома у исследуемых пациентов имели значительную корреляцию с дисбалансом половых гормонов.Цель исследования – изучить влияние ингибиторов ароматазы третьего поколения на показатели инсулинорезистентности и висцерального ожирения у хомячков с экспериментальным метаболическим синдромом.Методы исследования. Уровень инсулина в сыворотке крови хомячков определяли иммуноферментным методом, а уровень глюкозы – электрохимическим. Для оценки висцерального ожирения рассчитывали массовые коэффициенты анатомических фрагментов жировой ткани. Полученные результаты были обработаны с применением U-критерия Манна–Уитни и метода 4Pl.Результаты и обсуждение. Все изучаемые препараты в той или иной степени влияли на исследуемые патогенетические компоненты течения экспериментального метаболического синдрома. Наибольшую эффективность по уменьшению показателя инсулинорезистентности продемонстрировал препарат “Экземестан”, а при уменьшении степени висцерального ожирения – “Летрозол”.Вывод. Ингибиторы ароматазы могут стать перспективными препаратами для воздействия на патогенетические компоненты метаболического синдрома, в частности на инсулинорезистентность и висцеральное ожирение.Вступ. На сьогоднішній день серед хворих з метаболічним синдромом близько 86 % пацієнтів мають серйозні порушення толерантності до глюкози й близько 60 % пацієнтів страждають на вісцеральне ожиріння.При цьому в багатьох світових дослідженнях показано, що ці патогенетичні прояви метаболічного синдрому у досліджуваних пацієнтів мали значну кореляцію з дисбалансом статевих гормонів.Мета дослідження - Дослідити вплив інгібіторів ароматази третього покоління на показники інсулінорезистентності й вісцерального ожиріння у хом’ячків з експериментальним метаболічним синдромом.Методи дослідження. Рівень інсуліну в сироватці крові хом’ячків визначався імуноферментним методом, а рівень глюкози – електрохімічним. Для оцінки вісцерального ожиріння розраховувалися масові коефіцієнти анатомічних фрагментів жирової тканини. Отримані результати були оброблені із застосуванням U-критерію Манна-Уітні й методу 4Pl.Результати й обговорення. Всі досліджувані препарати, в той чи іншій мірі, впливалина досліджувані патогенетичні компоненти перебігу експериментального метаболічного синдрому. Найбільшу ефективність щодо зменшення показника інсуліну резистентності показав препарат екземестан, а при зменшенні ступеню вісцерального ожиріння – летрозол.Висновки. Інгібітори ароматази можуть стати перспективними препаратами для впливу на патогенетичні компоненти метаболічного синдрому, зокрема на інсулінорезистентність й вісцеральне ожиріння

Фармакологічне обґрунтування використання гіалуронової кислоти у складі комбінованих м’яких лікарських засобів у стоматології

Treatment of periodontal disease is one of the most important and complex problems of dentistry. Among periodontal diseases, gingivitis is the most common form of damage to the periodontal tissues; without proper treatment it tends to develop into a progressive form of periodontitis. Despite many years of experience in the use of stable combinations of antibacterial agents in dental gels, the creation of new combined drugs with the improved biopharmaceutical properties remains an urgent task for pharmaceutical industry.Aim. To study the wound-healing effect of the gel and determine the effect of the presence of hyaluronic acid in the composition on the intensity of the reparative process.Materials and methods. The wound-healing activity of new objects was studied on the model of a full-layer stencil wound. The test drugs were applied daily once a day in the dose of 20 mg/cm2 until complete healing. The main indicators of verification of the wound-healing effect of drugs were the area of stencil wounds, the rate of the healing rate and the percentage of animals with healed wounds.Results. The results of the dynamics of planimetric parameters showed that from the 4th and 7th days of the treatment the reduction of the wound area under the effect of the gel with hyaluronic acid was probably more effective than in the groups where the gel without hyaluronate and the reference drug were used. Complete epithelialization of wounds in all animals in the group where the combined gel was used was observed on day 14 compared to day 21 in the control group.Conclusions. By its reparative action the dental gel with hyaluronic acid is not inferior to the reference drug with methyluracil and miramistin and significantly exceeds the effectiveness of the gel without hyaluronate, which makes it a promising object for the in-depth pharmacological study and further clinical application.Лечение заболеваний пародонта является одной из наиболее важных и сложных проблем стоматологии. Среди заболеваний пародонта гингивит является наиболее распространенной формой поражения околозубных тканей, который без надлежащего лечения имеет склонность переходить в прогрессирующую форму пародонтита. Несмотря на многолетний опыт применения устойчивых комбинаций антибактериальных агентов в составе стоматологических гелей, создание новых комбинированных препаратов с улучшенными биофармацевтическими свойствами остается актуальной задачей для фармацевтического производства.Цель исследования. Исследование ранозаживляющего действия геля и определение влияния присутствия в составе гиалуроновой кислоты на интенсивность репаративного процесса.Материалы и методы. Ранозаживляющую активность новых объектов изучали на модели трафаретной раны. Исследуемые препараты наносили ежедневно один раз в сутки в дозе 20 мг/см2 до полного заживления. Основными показателями верификации ранозаживляющего действия препаратов были площадь трафаретных ран, коэффициент скорости заживления и процентное количество животных с зажившими ранами.Результаты. Результаты динамики планиметрических показателей показали, что с 4 и 7 суток лечения сокращение площади ран под влиянием геля с гиалуроновой кислотой происходило достоверно эффективнее, чем в группах, где применяли гель без гиалуроната и препарат сравнения. Полная эпителизация ран у всех животных в группе, где применяли комбинированный гель, наблюдалась на 14 сутки по сравнению с 21 днем в группе контроля.Выводы. По репаративному действию стоматологический гель с гиалуроновой кислотой не уступает препарату сравнения с метилурацилом и мирамистином и значительно превышает эффективность геля без гиалуроната, что делает его перспективным объектом для углубленного фармакологического изучения и дальнейшего клинического применения.Лікування захворювань пародонту є однією з найбільш важливих і складних проблем стоматології. Серед захворювань пародонту гінгівіт є найбільш розповсюдженою формою ураження навколозубних тканин, що без належного лікування має схильність переходити в прогресуючу форму пародонтиту. Незважаючи на багаторічний досвід застосування сталих комбінацій антибактеріальних агентів у складі стоматологічних гелів, створення нових комбінованих препаратів з покращеними біофармацевтичними властивостями залишається актуальним завданням для фармацевтичного виробництва.Мета дослідження. Дослідження ранозагоювальної дії гелю та визначення впливу присутності у складі гіалуронової кислоти на інтенсивність репаративного процесу.Матеріали та методи. Ранозагоювальну активність нових об’єктів вивчали на моделі повношарової трафаретної рани. Досліджувані препарати наносили щоденно один раз на добу в дозі 20 мг/см2 до повного загоєння. Основними показниками верифікації ранозагоювальної дії препаратів були площа трафаретних ран, коефіцієнт швидкості загоєння і відсоткова кількість тварин із загоєними ранами.Результати. Результати динаміки планіметричних показників показали, що з 4 та 7 доби лікування скорочення площі ран під впливом гелю з гіалуроновою кислотою відбувалося вірогідно ефективніше, ніж у групах, де застосовували гель без гіалуронату та препарат порівняння. Повна епітелізація ран у всіх тварин у групі, де застосовувався комбінований гель, спостерігалася на 14 добу порівняно з 21 добою в групі контролю.Висновки. За репаративною дією стоматологічний гель з гіалуроновою кислотою не поступається препарату порівняння з метилурацилом та мірамістином та значно перевищує ефективність гелю без гіалуронату, що робить його перспективним об’єктом для поглибленого фармакологічного вивчення та подальшого клінічного впровадження