Clinical-immunohistochemical characteristics of atypical endometrial hyperplasia in women of reproductive age.

The article presents the analysis of clinical-morphological and immunohistochemical features of endometrial hyperplasia. 60 patients of reproductive age with non-atypical endometrial hyperplasia (EH) were examined. The following morphological distribution of its different types was established: glandular – 56.6%, glandular-cystic – 40.0%, stromal and cystic-atrophic forms  – 1.7%, respectively. When carrying out immunohistochemical studies, the expression of CD-138, a modern reliable marker of the presence of an inflammatory process in endometrial tissue was determined. In the group with non-atypical glandular EH, signs of the inflammatory process in the endometrium were verified in 7 (20.59%) patients. In the group with signs of glandular-cystic change of EH – in 11 (45,83%) patients, as well as in the only patient with non-atypical stromal EH (100,0%). In almost one-third of patients with different morphological types of EH in 19 (31.7%) of 60 the presence of structural-morphological signs of chronic endometritis was revealed, which was manifested by signs of lymphoplasmacytic infiltration, indicating the presence of chronic inflammatory process. These data indicate the possible pathogenetic role of inflammation as one of the trigger factors for the hyperplastic transformation of endometrial structures, which allows to confirm the role of infectious factors in the occurrence of these processes in almost one third of patients with non-atypical ЕН. Thus, the conducted studies indicate that the development of EН is a process based on both the infectious factor and hormonal metabolic disorders, which dictates different personalized approaches to therapeutic tactics

Confirmation of taxonomic status of black yeast-like fungus by three gene phylogeny

Status of black melanin-containing yeast-like fungus Exophiala alcalophila isolated from microorganism complex of hermetic damaged in conditions of indoor high humidity in Kiev, Ukraine is proved by combined phylogenetic analysis based on sequences of the internal transcribed spacer 1 (ITS1), the 5.8S gene and the internal transcribed spacer 2 (ITS2) nrDNA, beta-tubulin gene and translation elongation factor 1-alpha gene. Sequences of the mentioned genes of Ukrainian specimen of E. alcalophila are for the first time submitted to the GenBank

ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНТИБІОТИКІВ ПЛІВКОУТВОРЮВАЛЬНОЇ МІКРОФЛОРИ ВОГНЕПАЛЬНИХ РАН

Currently it is unclear whether direct correlation between biofilm formation and antibiotic resistance exist. In this study, we examined the relationship between antibiotic resistance and biofilm formation in clinical isolates.Thirteen isolates were collected from gunshot wounds during 2014. Biofilm-forming capacities were evaluated using the crystal violet staining method. The minimum inhibitory concentration (MIC), minimum bactericidal concentration (MBC) and minimum biofilm eradication concentration (MBEC) to amikacin, ceftriaxone, сefaperazon/clavulanic acid, ciprofloxacin, meronem, gatifloxacin, and levofloxacin were evaluated using micro dilution assays.Susceptible in planktonic strains showed high resistance in form of biofilm. The MBEC of tested antibiotics for biofilmforming strains exeeded 500mcg/ml and was more than a hundred times higher than clinically attainable concentration. However, the correlation between the studied properties of A. baumannii strains was diverse: for meronem (r = –0,62), for cefoperazone with clavulanic acid (r = +0,62), for amikacin (r = +0,84). P. aeruginosa strains showed contradictory relation between biofilm forming and resistance. Results from this study imply that biofilm formation and antibiotic resistance acts as a separate mechanism for bacteria to get better survival, especially in isolates with weak resistance level.Biofilm formation and antibiotic resistance acts as a separate mechanism for bacteria to get better survival, especially in isolates with weak resistance level.Натепер залишається неясним, чи існує прямий зв’язок між формуванням біологічної плівки і резистентністю до антибіотиків мікроорганізмів. У даному дослідженні ми прагнули вивчити взаємозв’язок між цими властивостями у клінічних ізолятів бактерій.Мікроорганізми були виділені з вогнепальних поранень протягом 2014 р. Здатність до формування біоплівок визначали методом фарбування кристалічним фіолетовим. МБсК, МБцК, мінімальну концентрацію, що приводить до ерадикації біоплівки (МЕбК), амікацину, цефтріаксону, цефоперазон/сульбактаму, ципрофлоксацину, меропенему, гатефлоксацину, левофлоксацину визначали методом серійних розведень.Штами, що виявляли чутливість до антибіотиків у планктонній формі, показали високу стійкість при формуванні біоплівки. МЕбК антибіотиків для штамів, що сформували біоплівку, сягала понад 500 мгк/мл, що в сотні разів перевищує клінічно досяжні концентрації. Кореляційний зв’язок між стійкістю до антибіотиків і здатністю до біоплівкоутворення штамів A. baumannii був різнобічним: для меронему r = –0,62, для цефоперазону з клавулановою кислотою r = +0,62, для амікацину r = +0,84. Штами P. aeruginosa також виявили різноспрямований зв’язок між досліджуваними властивостями. Можна припустити, що формування біоплівки і стійкість до антибіотиків діють як окремі механізми, що забезпечують краще виживання бактерій, особливо ізолятів зі слабким рівнем резистентності до антибіотиків

СУЧАСНИЙ СТАН ФІТОКОЛЕКЦІЙ БЕРЕЗНІВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ДЕН-ДРОЛОГІЧНОГО ПАРКУ

The article analyzes the availability of trees and shrubs in horticultural enterprises, all structural elements of the object, which are listed on its balance sheet, their quality, preservation, responsibilities and rights to obtain means of management and the reality of accounting data. In this case, the inventory was conducted to verify the presence of introduced and aboriginal species growing in the arboretum and their condition.Inventory data are used to identify local or mass diseases of green areas for the purpose of timely disease prevention, or the application of effective measures to combat existing diseases or pests of trees and shrubs.For the analysis of dendroflora were used methods of inventory of tree and shrub species and the distribution of dendroflora by life forms according to I.G. Serebryakov.According to the method of IG Serebryakov, among the woody vegetation there are life forms according to the ecological and morphological aspect. According to his definition, the life form is a peculiar appearance (habitus) of a certain group of plants (including their aboveground and underground organs – underground shoots and root systems), which arises in their ontogenesis as a result of growth and development in certain environmental conditions. This habit historically arises in these soil and climatic conditions as an expression of adaptation to these conditions. According to this doctrine, IG Serebryakov identifies the following life forms of plants: trees, shrubs, vines, grasses.Summing up, it should be noted that to date, only such introduced species as white fir and pine have been studied in the arboretum for 30 years: Siberian, European cedar, Korean, resinous, yellow and Weymouth. The rest of the dendroflora remains unexplored. In addition, the inventory data indicate a steady and steady decline in the species diversity of the arboretum, which requires detailed study and appropriate measures to preserve existing biodiversity.The data obtained as a result of dendroflora research will be used in the future in the selection of promising woody plants that can be used for landscaping of cities in Rivne region, as well as in the creation of forest crops.У статті проаналізовано наявність дерев та кущів у садівничих підприємствах, усіх конструктивних елементів об’єкта, які перераховані на його балансі, їх якість, збереження, обов’язки та права на отримання засобів господарювання та реальність даних бухгалтерського обліку. При цьому інвентаризація була проведена для перевірки наявності інтродукційних та аборигенних видів, що ростуть у дендропарку, та їх стану.Дані інвентаризації використовуються для виявлення локальних або масових захворювань зелених насаджень з метою своєчасної профілактики захворювань або застосування ефективних заходів боротьби з наявними хворобами чи шкідниками дерев і кущів.Для аналізу дендрофлори були використані методи інвентаризації деревно-чагарникових порід та розподілу дендрофлори за життєвими формами за І. Г. Серебряковим.За методикою І. Г. Серебрякова серед деревної рослинності є життєві форми за еколого-морфологічним аспектом. За його визначенням, життєва форма — це своєрідний вигляд (габітус) певної групи рослин (включаючи їх надземні та підземні органи — підземні пагони та кореневі системи), що виникає в їх онтогенезі в результаті росту й розвитку у певних екологічних умовах. Ця звичка історично виникає в цих ґрунтово-кліматичних умовах як вираз пристосування до цих умов. Відповідно до цього вчення І. Г. Серебряков виділяє такі життєві форми рослин: дерева, кущі, ліани, трави.Підводячи підсумок, слід зазначити, що на сьогодні в дендропарку за 30 років вивчаються лише такі інтродуковані види, як ялиця біла, сосни: сибірська, європейська кедрова, корейська, смолиста, жовта та Веймутова. Інша частина дендрофлори залишається невивченою. Крім того, дані інвентаризації свідчать про постійне і неухильне зниження видового різноманіття дендропарку, що потребує детального вивчення та відповідних заходів щодо збереження існуючого біорізноманіття.Дані, отримані в результаті досліджень дендрофлори, будуть використані в подальшому при відборі перспективних деревних рослин, які можна використовувати для озеленення міст Рівненської області, а також при створенні лісових культур

ПРОФІЛАКТИКА НЕВИНОШУВАННЯ БАГАТОПЛІДНОЇ ВАГІТНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ РОЗВАНТАЖУВАЛЬНОГО АКУШЕРСЬКОГО ПЕСАРІЯ

The aim of the study – to evaluate the effectiveness of the handling of obstetric pessary in women with multiple pregnancies with a high risk of miscarriage.Materials and methods. We analyzed 40 cases of handling obstetric pessary in pregnant with twins with symptoms of miscarriage in the period of 18–28 weeks of pregnancy, which constituted the first group of subjects. The second group – 12 pregnant with twins, who had imposed a seam on the cervix about cervical incompetence. The control group – 18 pregnant with twins who were prescribed conservative therapy. The above analysis of the flow of pregnancy, childbirth, postpartum and neonatal adaptation state in the surveyed groups.Results. Dynamics of cervical shortening was significantly slower in patients in group I, which was established discharge obstetric pessary, it is an effective method of prevention and treatment of pregnancy loss in women with multiple pregnancies, reduce the frequency of late abortion and preterm birth, perinatal losses. Patients of Group I had fewer cases of premature rupture of membranes in 7 (17.5 %) patients of group I compared to 3 (25.0 %) and group II women in 5 (27.7 %) of pregnant control group in I surveyed a group term delivery occurred in 34 (85 %) cases in group II – 9 (75.0 %) cases in the control group – 12 (66.6 %) cases. In the control group, perinatal losses amounted to 2.7 %. there were no perinatal losses in the first group. Observed reduction in growth-weights of children in the control group II and also a decrease in newborn state estimation parameters Apgar II and the control group in the assessment of neonatal adaptation newborn surveyed groups.Conclusions. The method of application handling obstetric pessary is pathogenetically justified in pregnant women with multiple pregnancy and allows to prolong pregnancy to full-term period in 85 % of women surveyed group, medication to reduce the burden on the pregnant woman and fetus.Цель исследования – оценить эффективность применения разгрузочных акушерских пессариев у женщин с многоплодной беременностью с высоким риском невынашивания.Материалы и методы. Проанализированы 40 случаев применения разгрузочных акушерских пессариев у беременных с двойней с признаками невынашивания в сроках 18–28 недель беременности, которые составили первую группу обследуемых. Вторая группа – 12 беременных с двойней, которым был наложен шов на шейку матки по поводу истмико-цервикальной недостаточности. Контрольная группа – 18 беременных с двойней, которым назначалась консервативная терапия. Проведен анализ течения беременности, родов, послеродового периода и состояния неонатальной адаптации в обследуемых группах.Результаты исследования и их обсуждения. Динамика укорочения шейки матки была значительно медленнее у пациенток I группы, которым было установлено разгрузочный акушерский пессарий, это является эффективным методом профилактики и лечения невынашивания у женщин с многоплодной беременностью, снижения частоты позднего аборта и преждевременных родов, перинатальных потерь. Пациентки I группы имели меньшее количество случаев преждевременного разрыва околоплодных оболочек у 7 (17,5 %) пациенток I группы по сравнению с 3 (25,0 %) женщинами II группы и у 5 (27,7 %) беременных контрольной группы. В I группе обследуемых срочные роды произошли в 34 (85 %) случаях, во II группе – в 9 (75,0 %) случаях, в контрольной – 12 (66,6 %) случаях. В контрольной группе перинатальные потери составили 2,7 %. В первой группе перинатальных потерь не было. При оценке состояния неонатальной адаптации новорожденных обследуемых групп прослеживается снижение росто-весовых показателей у детей II и контрольной групп, также наблюдается снижение показателей оценки состояния новорожденных по шкале Апгар во II и контрольной группах.Выводы. Методика применения разгрузочного акушерского пессария является патогенетически обоснованной у беременных с многоплодием и позволяет пролонгировать беременность до доношенного срока у 85 % женщин обследуемой группы, снизить медикаментозную нагрузку на беременную и плод.Мета дослідження – оцінити ефективність застосування розвантажувальних акушерських песаріїв у жінок з багатоплідною вагітністю з високим ризиком невиношування.Матеріали та методи. Проаналізовано 40 випадків застосування розвантажувальних акушерських песаріїв у вагітних з двійнятами з ознаками невиношування у термінах 18–28 тижнів вагітності, котрі склали першу групу обстежуваних. Друга група – 12 вагітних з двійнятами, котрим був накладений шов на шийку матки з приводу істміко-цервікальної недостатності. Контрольна група – 18 вагітних з двійнею, яким призначалась консервативна терапія. Проведений аналіз перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану неонатальної адаптації в обстежуваних групах.Результати дослідження та їх обговорення. Динаміка вкорочення шийки матки була значно повільнішою у пацієнток І групи, яким було встановлено розвантажувальний акушерський песарій, це є ефективним методом профілактики та лікування невиношування у жінок з багатоплідною вагітністю, зниження частоти пізнього аборту та передчасних пологів, перинатальних втрат. Пацієнтки І групи мали меншу кількість випадків передчасного розриву плодових оболонок у 7 (17,5 %) пацієнток І групи порівняно з 3 (25,0 %) жінками ІІ групи та у 5 (27,7 %) вагітних контрольної групи. В І групі обстежуваних термінові пологи відбулися у 34 (85 %) випадках, у ІІ групі – у 9 (75,0 %) випадках, у контрольній – 12 (66,6 %) випадках. В контрольній групі перинатальні втрати склали 2,7 %. В І групі перинатальних втрат не було. При оцінці стану неонатальної адаптації новонароджених обстежуваних груп прослідковується зниження росто-вагових показників у дітей ІІ та контрольної груп, також спостерігається зниження показників оцінки стану новонароджених за шкалою Апгар у ІІ та контрольній групах.Висновки. Методика застосування розвантажувального акушерського пессарія є патогенетично обґрунтованою у вагітних з багатопліддям і дозволяє пролонгувати вагітність до доношеного терміну у 85 % жінок досліджуваної групи, знизити медикаментозне навантаження на вагітну та плід

МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ЯЄЧНИКІВ ТА ЕНДОМЕТРІЯ У ЖІНОК З ГЕНІТАЛЬНИМ ЕНДОМЕТРІОЗОМ

In job effects histological and immunohistochemical examinations of biopsy materials of ovaries and endometrium women with genital endometriosis are introduced. It is taped morphological and receptive heterogeneity for women with endometriomata. It is installed two variants of a morphological constitution: zhelezisto-kistozny for which presence of vascular units is characteristic, the cytogenic stroma moderated and a high expression of receptors to estrogens and progesterone and cystic with predominance of sklerotichno- dystrophic modifications, lack or the significant lowering expression of receptors. In most cases examinations endometrium it is taped its pathology from hypotrophy to a simple hyperplasia of Ferri lactases and a stroma. Expression of receptors of endometrium is considerably reduced for women with outwardly-internal endometriosis, and with adenomyosis is moderate expressed or significant. Considering presence of conserved expression of receptors to estrogens and progesterone with zhelezisto- kistoznim variant and adenomyosis is expedient women to assign gestagennye and estrogen-gestagennye drugs. Patients with cystic variant of endometrioma and outwardly-internal endometriosis is shown treatments with usage of agonists gonadotropin-relizing hormones.В работе представлены результаты гистологических и имунногистохимическихисследований биоптатов яичников и эндометрия женщин с генитальним эндометриозом. Выявлена морфологическая и рецептивная неоднородность у женщин с ендометриоидными кистами. Установлено два варианта морфологического строения: железисто-кистозний, для которого характерно наличие сосудистых элементов, цитогенной стромы, умеренной и высокой экспрессии рецепторов кэстрогенам, прогестерону и кистозный с преобладанием склеротично-дистрофических изменений, отсутствием или значительным снижением рецептивности. В большинстве случаев исследования эндометрия выявлено его патологию от гипотрофии до простой гиперплазии желез и стромы. При этом, рецептивность эндометрия значительно снижена у женщин с внешне-внутренним эндометриозом, а при аденомиозе - умеренно выраженная или значительная. Учитывая наличие сохраненной экспрессии рецепторов кэстрогенам и прогестерону женщинам с железисто-кистозним вариантом поражения яичников и аденомиозом целесообразно назначать гестагенные и эстроген-гестагенные препараты. А пациенткам с кистозним вариантом эндометриоидной кисти и внешневнутренним эндометриозом показано лечение с использованием агонистов гонадотропин- рилизинг гормонов.У роботі подані результати гістологічних та імуногістохімічних досліджень біоптатів яєчників та ендометріяжінокз генітальним ендометріозом. Виявлена морфологічна та рецептивна неоднорідністьужінокз ендометріо дними кістами. Встановлено два варіанти морфологічно будови: залозисто-кістозний, для якого характерна наявність судинних елементів, цитогенно строми, помірно та високо експресі рецепторів до естрогенів та прогестерону, а також кістозний з переважанням склеротично- дистрофічних змін, бідністю залозистого та судинного елементів, відсутністю або значним зниженням рецептивності. У більшості випадків дослідження ендометрія виявлено його патологію від гіпотрофі до просто гіперплазі залоз та строми. При цьому, рецептивність ендометрія була відсутня або значно знижена у жінок з зовнішньо-внутрішнім ендометріозом, а за аденоміозу - помірно виражена або значна. Враховуючи наявність збережено експресі рецепторів до естрогенівта прогестерону жінкам з залозисто-кістозним варіантом ураження яєчників та аденоміозом доцільно призначати гестагенні та естроген-гестагенні препарати. А пацієнткам з кістозним варіантом ендометріо дно кісти та зовнішньо-внутрішнім ендометріозом показано лікування з використанням агоністів гонадотропін-рилізинг гормонів

Міні-інвазивні транспапілярні втручання в ургентній аб-домінальній хірургії

Results of endoscopic treatment of 2305 patients with common bile duct stones and periampullary tumors for a 6 year period were studied. There were 1690 transpapillary interventions in patients with choledocholithiasis, and 615 endoscopic operations in patients with periampullary malignancy. Complications of endoscopic operations in patients with choledocholithiasis occurred in 7.5 % patients, and in patients with periampullary malignancy occurred in 11.7 % cases. Endoscopic transpapillary interventions were performed as a matter of urgency to treat suppurative cholangitis and obstructive jaundice.Изучены результаты эндоскопического лечения 2305 больных с холедохолитиазом и иктерогеннимы опухолями периампулярнои зоны, находившихся на лечении в отделе лапароскопической хирургии и холелитиаза с 2010 до 2016 г.. Из них малоинвазивные транспапилярни вмешательства при холедохолитиазе выполнено в 1690 больных, при периампулярних опухолях - в 615 пациентов. Осложнения после эндоскопических вмешательств по поводу холедохолитиаза возникли в 7,5% больных, при периампулярних опухолях - в 11,7% пациентов. Все транспапилярни вмешательства выполняли в ургентной порядке с целью ликвидации явлений гнойного холангита и обтурационной желтухи.Вивчено результати ендоскопічного лікування 2305 хворих з холедохолітіазом та іктерогенними пухлинами періампулярної зони, що перебували на лікуванні у відділі лапароскопічної хірургії та холелітіазу з 2010 до 2016 р. З них малоінвазивні транспапілярні втручання при холедохолітіазі виконано у 1690 хворих, при періампулярних пухлинах – у 615 пацієнтів. Ускладнення після ендоскопічних втручань з приводу холедохолітіазу виникли у 7,5 % хворих, при періампулярних пухлинах – у 11,7 % пацієнтів. Усі транспапілярні втручання виконували в ургентному порядку з метою ліквідації явищ гнійного холангіту та обтураційної жовтяниці

Динаміка показників гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів та частота ускладнень у хворих із механічною жовтяницею пухлинного генезу після ендоскопічної і лапароскопічної передопераційної декомпресії загальної жовчної протоки

The aim of the work: to find out the dynamics of indicators of hepatodepressive, cytolytic and cholestatic syndromes, as well as the frequency of complications in patients with mechanical jaundice of tumor genesis after endoscopic and laparoscopic preoperative decompression of the common bile duct. Materials and Methods. The basis of the work is the analysis of histories of diseases of 60 patients with tumors of the biolipanceratoduodenal zone with a mechanical jaundice syndrome that was treated at the State Medical Service "National Institute of Surgery and Transplantology named after O. Shalimov" NAMS of Ukraine from 2011 to 2017. The bile duct as the first – the preparatory stage with subsequent radical surgical intervention with laparotomic access. In the first group, endoscopic decompression of the biliary tract was performed, the catheter was retrograded through a large duodenal papilla. In the second group, they performed laparoscopic cholecystectomy, and then the catheter was initiated concurrently through the bladder duct. Additionally, through the right hypochondrium drained the bed of the gall bladder. The main surgical intervention was performed not earlier than after 14 days. All patients underwent general clinical, special, laboratory and instrumental methods of examination. Before the operation, as well as in 3, 7 and 14 days in blood serum of patients, known markers of gepatodepressive, cytolytic and cholestatic syndromes were determined: total bilirubin content, alanine aminotransferase (ALT) activity, alkaline phosphatase (LF), prothrombin time, as well as the frequency of complications in the remote postoperative period. Results and Discussion. In all patients with obstructive cholestasis of tumor origin at the time of hospitalization there was an increase in indicators – markers of hepatodepressive, cytolytic and cholestatic syndromes. In the course of decompression, the activity of serum ALT and LF significantly decreased to 14 days, the content of total bilirubin decreased, as well as the amount of prothrombin time that did not reach the level of the generally accepted norm. For most of the studied cholestasis markers, the effectiveness of both methods of decompression of the common bile duct was practically the same, however, the amount of prothrombin time after laparoscopic decompression in 14 days was significantly lower. In the remote postoperative period after the laparoscopic decompression, the incidence of complications was 5.33 times lower than after endoscopic intervention, which allows for the advent of a wider introduction of laparoscopic technologies for the purpose of decompression of the biliary tract as a first step before the radical removal of the tumors of the bialiopancreatoduodenal zone.Цель работы: выяснить динамику показателей гепатодепрессивного, цитолитического и холестатического синдромов, а также частоту осложнений у больных с механической желтухой опухолевого генеза после эндоскопической и лапароскопической предоперационной декомпрессии общего желчного протока. Материалы и методы. В основу работы положен анализ историй болезней 60 больных с опухолями билиопанкреатодуоденальной зоны с синдромом механической желтухи, которые находились на лечении в ГУ “Национальный институт хирургии и трансплантологии имени А. А. Шалимова” АМН Украины с 2011 по 2017 г. Всем пациентам выполнена декомпрессия общего желчного протока как первый  подготовительный этап с последующим радикальным оперативным вмешательством с лапаротомного доступа. В первой группе выполняли эндоскопическую декомпрессию желчных путей, заводя катетер ретроградно через большой дуоденальный сосочек. Во второй группе лапароскопически выполняли холецистэктомию, а дальше катетер заводили антеградно через пузырный проток. Дополнительно через правое подреберье дренировали ложе желчного пузыря. Основное оперативное вмешательство выполняли не ранее, чем через 14 суток. Всем пациентам выполняли общеклинические, специальные, лабораторные и инструментальные методы обследования. До операции, а также через 3, 7 и 14 суток у пациентов в сыворотке крови общеизвестными методами определяли маркеры гепатодепрессивного, цитолитического и холестатического синдромов: содержание общего билирубина, активность аланинаминотрансферазы (АЛТ), щелочной фосфатазы (ЛФ), протромбиновое время, а также частоту осложнений в отдаленном послеоперационном периоде. Результаты иссследований и их обсуждение. У всех пациентов с обтурационным холестазом опухолевого происхождения на время госпитализации отмечали увеличение показателей – маркеров гепатодепрессивного, цитолитического и холестатического синдромов. В ходе выполнения декомпрессии, независимо от способа, до 14 суток существенно падала активность в сыворотке крови АЛТ и ЛФ, снижалось содержание общего билирубина, а также величина ПВ, не достигали уровня общепринятой нормы. По большинству исследуемых маркеров холестаза эффективность обоих методов декомпрессии общего желчного протока была практически одинаковой, однако величина ПВ после лапароскопической декомпрессии через 14 дней была существенно меньше. В отдаленном послеоперационном периоде после лапароскопической декомпрессии частота осложнений была в 5,33 раза меньше, чем после эндоскопического вмешательства, что позволяет рекомендовать широкое внедрение лапароскопических технологий с целью декомпрессии желчных путей как первого этапа перед радикальным удалением опухолей билиопанкреатодуоденальной зоны.Мета роботи: з’ясувати динаміку показників гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів, а також частоту ускладнень у хворих із механічною жовтяницею пухлинного ґенезу після ендоскопічної і лапароскопічної передопераційної декомпресії загальної жовчної протоки. Матеріали і методи. В основу роботи покладено аналіз історій хвороб 60 хворих на пухлини біліопанкреатодуоденальної зони з синдромом механічної жовтяниці, які перебували на лікуванні в ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова” НАМН України з 2011 до 2017 р. Усім пацієнтам проведено декомпресію загальної жовчної протоки як перший – підготовчий етап, з подальшим радикальним операційним втручанням із лапаротомного доступу. У першій групі виконували ендоскопічну декомпресію жовчних шляхів, заводячи катетер ретроградно через великий дуоденальний сосочок. У другій групі лапароскопічно виконували холецистектомію, а далі катетер заводили антеградно через міхурну протоку. Додатково через праве підребер’я дренували ложе жовчного міхура. Основне операційне втручання виконували не раніше, ніж через 14 діб. Всім пацієнтам виконували загальноклінічні, спеціальні, лабораторні та інструментальні методи обстеження. До операції, а також через 3, 7 і 14 діб у пацієнтів у сироватці крові за загальновідомими методами визначали маркери гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів: вміст загального білірубіну, активність аланінамінотрансферази (АлАТ), лужної фосфатази (ЛФ), протромбіновий час, а також частоту ускладнень у віддаленому післяопераційному періоді. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх пацієнтів з обтураційним холестазом пухлинного походження на момент госпіталізації спостерігали збільшення показників – маркерів гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів. У ході виконання декомпресії, незалежно від способу, до 14 доби суттєво спадала активність у сироватці крові АлАТ та ЛФ, знижувався вміст загального білірубіну, а також величина протромбінового часу, які не досягали рівня загальноприйнятої норми. За більшістю досліджуваних маркерів холестазу ефективність обох методів декомпресії загальної жовчної протоки була практично однакова, однак величина протромбінового часу після лапароскопічної декомпресії через 14 діб була істотно менша. У віддаленому післяопераційному періоді після  лапароскопічної декомпресії частота ускладнень була у 5,33 раза менша, ніж після ендоскопічного втручання, що дозволяє рекомендувати ширше впровадження лапароскопічних технологій з метою декомпресії жовчних шляхів як першого етапу перед радикальним видалення пухлин біліопанкреатодуоденальної зони

ВИКОРИСТОВУВАННЯ ОБʼЄКТИВНИХ ПІДХОДІВ ОЦІНЮВАННЯ ПРАКТИЧНИХ ВМІНЬ НА МОЛОДШИХ КУРСАХ

The modernization of the traditional educational process requires the introduction of new methods of assessment of students’ knowledge, especially the acquisition of professional skills during the first stages of clinical training.  When assessing students’ knowledge, more attention is traditionally paid to the control of theoretical knowledge, because to assess practical skills and abilities, it takes more time, objectivity. In the control of students’ knowledge the communicative and cognitive abilities should also be assessed, which is quite difficult for the teacher, because there is no standardization in the assessment criteria, different in complexity of the task, some personal characteristics of the student. Today it should be noted that it has become more difficult to acquire practical skills in patients, given ethical norms and human rights, patient safety, so new forms of assessment of students’ practical skills, their ability to master the methods of examining patients should be used more widely. The organization of OSCE-1 and its importance in the assessment of clinical practical skills by junior students are considered. OSCE-1 is aimed at testing the practical skills and knowledge of students in propaedeutics of internal medicine, general surgery and pediatrics. This exam allows you to assess the ability to perform practical skills in examining the patient, CPR, primary wound treatment, blood group determination and evaluate the result. Anamnesis collection stations in the therapeutic patient and the patient of the surgical profile provide an opportunity to assess the student’s communication skills, and to summarize and determine the leading syndrome – partially allows to assess the theoretical knowledge of the subject. This exam is objective; the teacher-observer does not interfere in the performance of the task of a particular station, does not affect the conduct of this exam, only evaluates on a closed checklist. The form of OSCE remains advanced, as it serves not only as an assessment of clinical knowledge and skills, but also as a means of correcting the educational process. The first experience of using OSCE-1 in junior courses brought satisfaction to teachers and students; it stimulates all aspects of the educational process to further self-improvement in acquiring knowledge of clinical examination of patients.Осучаснення традиційного навчального процесу вимагає впровадження новітніх методів оцінювання знань студентів, особливо володіння професійними навичками на перших етапах клінічної підготовки. При оцінці знань студентів традиційно більшу увагу приділяють контролю за теоретичними знаннями, бо щоб оцінити практичні навички та вміння, треба більше часу, об’єктивності. При контролі знань студентів слід оцінити ще і комунікативні та когнітивні здібності, що досить важко для викладача, бо відсутня стандартизація в критеріях оцінки, різні за складністю завдання, деякі  особистісні особливості студента. Сьогодні слід відмітити, що засвоювати практичні навички на пацієнтах стало більш складно, враховуючи етичні норми та права людини, безпеку хворих, тому слід ширше застосовувати нові форми оцінювання практичних вмінь студентів, їх вміння володіти методами обстеження пацієнтів. Розглянуто організацію проведення ОСКІ-1 і його значення в оцінюванні клінічних практичних навичок студентами молодших курсів. ОСКІ-1 спрямований на перевірку  практичних вмінь і знань студентів з  пропедевтики внутрішньої медицини, загальної хірургії та педіатрії. Даний іспит дозволяє об’єктивно оцінити вміння виконувати практичні навички з обстеження пацієнта, проведення СЛР, первинної обробки рани, визначення групи крові та оцінити результат. Станції збору анамнезу в терапевтичного хворого та хворого хірургічного профілю дають можливість оцінити комунікативні навички студента, а підсумувати і визначити провідний синдром – частково дозволяє оцінити і теоретичні знання з предмета. Цей іспит є об’єктивним, викладач-спостерігач не втручається у виконання завдання певної станції, не впливає на проведення цього іспиту, лише оцінює за закритим чек-листом. Форма проведення ОСКІ залишається передовою, бо послуговує не тільки як оцінка клінічних знань і вмінь, але і як засіб корекції навчального процесу. Перший досвід застосування ОСКІ-1 на молодших курсах приніс задоволення викладачам і студентам, він стимулює всі сторони навчального процесу до подальшого самовдосконалення у здобутті знань з клінічного обстеження пацієнтів