The notion «possible world» in works of S. Kripke

У статті розглядається поняття «можливого світу» в філософії Сола Кріпке. З’ясовано, що в існуючих роботах філософ не дає певних рамок для цього поняття, проте існують інші способи представлення «можливого світу». Висвітлена аналогія, за допомогою якої можна краще подати це поняття, уникаючи невірного тлумачення. Встановлено деякі аспекти та особливості побудови можливих світів з теорії С. Кріпке. Пояснюється доведення випадкових тверджень тотожності і його хибність. Розкривається схожість понять Б. Рассела «сфера дії дескрипції» і С. Кріпке «теорія дескрипцій». Описуються особливості вбудовування власних назв у рамки поняття «контрфактичних ситуацій» і відображається необхідність властивості самототожності об’єкта при переході з актуального світу в потенційний. Окреслюються особливості критики У.В.О. Куайном поглядів Р.Б. Маркус щодо питання про імена власні і їх дескрипціях. Викладаються схожі риси між дейктичними іменами та іменами власними.В статье рассматривается понятие «возможного мира» в философии Сола Крипке. Выяснено, что в существующих работах философ не дает определенных рамок для этого понятия, однако существуют иные способы представления «возможного мира». Представляется аналогия, с помощью которой можно лучше представить данное понятие, избегая неверного толкования. Установлены некоторые аспекты и особенности построения возможных миров по теории С. Крипке. Поясняется доказательство о случайных утверждениях тождества и его ложность. Раскрывается схожесть понятий Б. Рассела «область действия дескрипции» и С. Крипке «теория дескрипций». Описываются особенности встраивания имен собственных в рамки понятия «контрфактической ситуации» и отображается необходимость свойства самотождественности объекта при переходе из актуального мира в потенциальный. Очерчиваются особенности критики У.В.О. Куайном взглядов Р.Б. Маркус касательно вопроса об именах собственных и их дескрипциях. Излагаются схожие черты между дейктическими именами и именами собственными.The notion «possible world» has been existed in philosophy since ancient time. Nevertheless there were different approaches to it. Now this term has obtained new features in the contemporary philosophy and it evoking a lot of disputes.  The person who made the most influential impact to the development of the «possible world» is Soul Kripke, besides he was the first who represented this term in the context of analytical philosophy. Therefore it is necessary to understand what he means when he uses phrase «possible world». The article investigates Soul Kripke’s point of view on the essence of the possible world. This term was reintroduced to philosophy due to the difficulties which modal logic is facing.  There is not special work in his bibliography, which is devoted to the disclosure of the meaning of this notion; however we can find some pieces of information, in which we are interested, in the closer examination of his works. Notwithstanding that he leaves the possibility of construction of peculiar properties of the possible worlds to his readers, Kripke has a lot of concerns about misunderstanding and misuse of the term. In order to prevent such things, we can find out one interesting comparison, which is made by the philosopher, this is an analogy with dices as the construction of mini-worlds which are possibly can exist. Yet there was another necessity of presenting «possible world». The article shows issues related to this subject such as truth-value of sentence in counterfactual situations, the identity of objects in possible and actual world. He concerns with the question «how are contingent identity statements possible?», which emerges wide range of controversies. This issue closely related to the notion of «necessity», which can help us to answer the question about contingent identity statement. Using proper names, we can explore the essence of identity with the help of Russell’s notion of the scope of a description. Complexity of proper names is that they might be used only to refer to some object, nevertheless they are not just some kinds of labels, but they can carry some descriptive functions

Small volume expansion of almost supersymmetric large N theories

We consider the small-volume dynamics of nonsupersymmetric orbifold and orientifold field theories defined on a three-torus, in a test of the claimed planar equivalence between these models and appropriate supersymmetric ``parent models". We study one-loop effective potentials over the moduli space of flat connections and find that planar equivalence is preserved for suitable averages over the moduli space. On the other hand, strong nonlinear effects produce local violations of planar equivalence at special points of moduli space. In the case of orbifold models, these effects show that the "twisted" sector dominates the low-energy dynamics.Comment: 20 pages, 3 figures; added references, minor change

Indium-modified copper nanocubes for syngas production by aqueous CO2 electroreduction

Electroreduction of carbon dioxide represents an appealing strategy to rethink a waste product as a valuable feedstock for the formation of value-added compounds. Among the metal electrodes able to catalyze such processes, copper plays a central role due to its rich chemistry. Strategies aimed at tuning Cu selectivity comprise nanostructuring and alloying/post-functionalization with heterometals. In this contribution, we report on straightforward electrochemical methods for the formation of nanostructured Cu-In interfaces. The latter were fully characterized and then used as cathodes for CO2 electroreduction in aqueous environment, leading to the selective production of syngas, whose composition varies upon changing the applied bias and indium content. In particular, gaseous mixtures compatible with the synthesis of methanol or aldehydes (i.e. respectively with 1 : 2 and 1 : 1 CO/H2 ratios) are produced at low (i.e. −0.62 V vs. RHE) applied bias with >3.5 mA cm−2 current densities (in absolute value). Even if the proposed cathodes undergo structural modifications upon prolonged exposure to CO2 reduction conditions, their catalytic activity can be restored by introducing an additional In(iii) precursor to the electrolytic solution

Asymptotically exact probability distribution for the Sinai model with finite drift

We obtain the exact asymptotic result for the disorder-averaged probability distribution function for a random walk in a biased Sinai model and show that it is characterized by a creeping behavior of the displacement moments with time, ~ t^{\mu n} where \mu is dimensionless mean drift. We employ a method originated in quantum diffusion which is based on the exact mapping of the problem to an imaginary-time Schr\"{odinger} equation. For nonzero drift such an equation has an isolated lowest eigenvalue separated by a gap from quasi-continuous excited states, and the eigenstate corresponding to the former governs the long-time asymptotic behavior.Comment: 4 pages, 2 figure

Maternal and newborn infants amino acid concentrations in obese women born themselves with normal and small for gestational age birth weight

This study was undertaken to compare amino acid concentrations in maternal and newborn infants’ serum in normal pregnancy and two groups of obese women who were born themselves with normal and small for gestational age (SGA) birth weight. Maternal cholesterol, lipoproteins concentrations and maternal and infants amino acid concentrations were evaluated at the time of delivery in 28 normal pregnancies, 46 obese pregnant women with normal birth weight (Ob-AGA group) and 44 obese pregnant women born themselves SGA (Ob-SGA group). Mean birth weight of newborn infants in Ob-SGA group was significantly less than in normal and Ob-AGA groups. Cholesterol and lipoproteins were significantly elevated in obese women (more prominent in Ob-SGA group). Most amino acid concentrations and fetal–maternal amino acid gradients were significantly lower in Ob-SGA group. These data suggest significant changes in placental amino acid transport/synthetic function in obese women who were born themselves SGA

Using of Residual Number System as a Mathematical Basis for Software Defined Radio

Вступ. У традицiйному виглядi, програмно-визначена радiосистема (Software Defined Radio, SDR) являє собою обчислювальне ядро, обладнане приймально-передавальними блоками. З метою прискорення обчислювальних операцiй у системах SDR, пропонується у якостi математичної основи застосування системи залишкових класiв. Результати попереднiх дослiджень, що проводились рiзними групами вчених з метою пошукiв шляхiв пiдвищення продуктивностi обчислювальних засобiв, методiв органiзацiї ефективної системи виявлення та виправлення помилок, а також побудови надiйних обчислювальних комплексiв, дають можливiсть стверджувати, що в межах позицiйних систем числення не можна очiкувати принципових зрушень в даних напрямках без суттєвого збiльшення робочих частот i ускладнення апаратної частини. Перевагою пропонованого методу є те, що програмна радiосистема може складатися з декiлькох ПЛIС i обслуговувати декiлька незалежних радiоканалiв, а перепрограмування властивостей дозволяє змiнювати число i складовi процесу обробки повiдомлень в залежностi вiд поточних умов роботи. Метод дослiдження. В роздiлi проаналiзовано паралельнiсть арифметичнi операцiї у системi залишкових класiв. Цi операцiї називаються модульними, оскiльки для обробки числових значень використовують невеликi залишки дiлення на певний набiр модулiв, а для додавання i множення потрiбно лише один тактовий цикл роботи обчислювальної системи. Для перетворення чисел iз двiйкової системи у RNS використовується алгоритм, заснований на застосуваннi китайської теореми про залишки. Проте такi операцiї, як подiл, порiвняння двох чисел i виявлення знака, є складними i ресурсо-затратними в RNS. Для цих проблемних операцiй було запропоновано кiлька рiшень. Вони полягають у вiдсутностi процесу перетвореннi залишку в бiнарну систему (зворотне перетворення) шляхом застосування цифро-аналогових перетворювачiв у RNS. З iншого боку, вибiр правильного набору модулiв є ще одним важливим питанням для побудови ефективного RNS з достатнiм динамiчним дiапазоном. Результати та аналiз. Пiдводячи пiдсумки деяких результатiв, можна зазначити, що система класiв залишкiв дозволяє значно полiпшити параметри обчислювача у SDR, а особливо у функцiональному блоковi Direct Digital Synthesizers (DDS) у порiвняннi з обчислювачем, побудованим на тiй же фiзичнiй i технологiчнiй основi, але в позицiйнiй обчислювальнiй системi, а також отримання нових бiльш прогресивних конструктивних i структурних рiшень. Експериментальнi результати показують, що представленi методи дають значнi переваги для цифрових фiльтрiв у SDR, якi характеризуються високим динамiчним дiапазоном i мають велику кiлькiстю ланок, особливо коли повнi перемножувачi не доступнi у цiльовiй архiтектурi FPGA, або коли цi перемножувачi повиннi використовуватися для рiзних цiлей. Висновки. Таким чином, запропонована система вносить явнi переваги перед iснуючими системами i показує переваги продуктивностi обчислювальних операцiй i може бути використана для побудови сучасних систем зв’язку. Запропонована архiтектура зменшує розмiри конвеєру суматорiв i перемножувачiв, що є дуже важливим фактором при розробцi високошвидкiсних SDR.Introduction. In the classic view, program-defined radio system (Software Defined Radio, SDR) is a central processor, equipped with receiving and transmitting units. In order to speed up computational operations in SDR systems it is proposed to use the system of residual classes as a mathematical basis. The results of research conducted by various groups of scientists in order to find ways to improve the performance of computing tools, methods of organizing an effective system for detecting and correcting errors, as well as building reliable computer systems, make it possible to assert that, within the limits of positional number systems, no fundamental changes can be expected in these areas without a significant increase in operating frequencies and hardware complications. The advantage of this method is that a software radio system can consist of several FPGAs and serve several independent radio channels, and reprogramming the properties allows you to change the number and components of message processors depending on current operating conditions. Research method. The equations in this section show the parallel nature of the RNS, free from bit transfers. These operations are called modular, because for it takes only one clock cycle to process the numerical values. To convert numbers from the binary position number system to RNS we use an algorithm based on the application of a distributed arithmetic. However, operations such as division, comparison of two numbers, and the detection of a sign are laborious and expensive in RNS Several decisions were proposed for these problem operations. They consist in the absence of the process of converting a residue into a binary system (reverse transformation) by using digital-to-analog converters in RNS. On the other hand, choosing the right set of modules is another important issue for building an effective RNS with a sufficient dynamic range. Results and analysis. Summing up some results, it can be noted that the system of residual classes allows to significantly improve the parameters of a computer in SDR especially in functional block a Direct Digital Synthesizers (DDS) in comparison with a computer built on the same physical and technological basis, but in a positional system calculation, and also to receive new more progressive constructive and structural solutions. The experimental results shows that the presented techniques offer interesting advantages for FIR filters characterized by high dynamic range and high number of taps especially when full custom multipliers are not available in the target FPGA architecture or when they must to be used for different purposes. Conclusion. Thus, the proposed system introduces clear advantages over existing systems and shows performance advantages and can be used to build modern communication systems. The proposed architecture reduces the size of the pipeline adders and multipliers which is a very important factor in the design SDR for fast work.В статье рассмотрены принципы построения и функционирования систем, определенных программным обеспечением (Software Defned Radio, SDR). С целью ускорения вычислительных операций в системах SDR предлагается применение системы остаточных классов в качестве математической основы построения систем. Преимуществом приведенного метода является то, что программная радиосистема может состоять из нескольких ПЛИС и обслуживать несколько независимых радиоканалов, а перепрограммирование свойств позволяет изменять число и составляющие процессоры сообщений в зависимости от текущих условий роботы. Приведены проблемы формирования выходного сигнала. Описаны особенности внедрения операций прямого и обратного преобразований с позиционных на непозиционые системы исчисления. Рассмотрена структурная модель SDR с прямыми цифровыми синтезаторами частоты, ЦАП, АЦП, цифровыми фильтрами в системе остаточных классов. Рассмотрены методы преобразования системы остаточных класов в аналоговый сигнал. Рассматриваются проблемы эффективного использования площади кристалла для SDR и уменьшения задержек в формировании выходного сигнала. Полученные результаты показывают широкие возможности применения программно определенной радиосистемы в системе остаточных классов

The formation of medical workers subjectity in the patient care institution environment from a position of the eco-psychological approach

The process of the medical worker's subjectity development as the realization of the ability to be a subject of the optional activity in the shape of professional performance in the patient care institution environment is analyse

Visible-Light Assisted Covalent Surface Functionalization of Reduced Graphene Oxide Nanosheets with Arylazo Sulfones

We present an environmentally benign methodology for the covalent functionalization (arylation) of reduced graphene oxide (rGO) nanosheets with arylazo sulfones. A variety of tagged aryl units were conveniently accommodated at the rGO surface via visible-light irradiation of suspensions of carbon nanostructured materials in aqueous media. Mild reaction conditions, absence of photosensitizers, functional group tolerance and high atomic fractions (XPS analysis) represent some of the salient features characterizing the present methodology. Control experiments for the mechanistic elucidation (Raman analysis) and chemical nanomanipulation of the tagged rGO surfaces are also reported

Hydrodynamics of fundamental matter

First and second order transport coefficients are calculated for the strongly coupled N=4 SYM plasma coupled to massless fundamental matter in the Veneziano limit. The results, including among others the value of the bulk viscosity and some relaxation times, are presented at next-to-leading order in the flavor contribution. The bulk viscosity is found to saturate Buchel's bound. This result is also captured by an effective single-scalar five-dimensional holographic dual in the Chamblin-Reall class and it is suggested to hold, in the limit of small deformations, for generic plasmas with gravity duals, whenever the leading conformality breaking effects are driven by marginally (ir)relevant operators. This proposal is then extended to other relations for hydrodynamic coefficients, which are conjectured to be universal for every non-conformal plasma with a dual Chamblin-Reall-like description. Our analysis extends to any strongly coupled gauge theory describing the low energy dynamics of Nc>>1 D3-branes at the tip of a generic Calabi-Yau cone. The fundamental fields are added by means of 1<<Nf<<Nc homogeneously smeared D7-branes.Comment: 24 pages. V2: Important improvements in the discussion of the results in section 1. References adde

Orbifold equivalence for finite density QCD and effective field theory

In the large N_c limit, some apparently different gauge theories turn out to be equivalent due to large N_c orbifold equivalence. We use effective field theory techniques to explore orbifold equivalence, focusing on the specific case of a recently discovered relation between an SO(2N_c) gauge theory and QCD. The equivalence to QCD has been argued to hold at finite baryon chemical potential, \mu_B, so long as one deforms the SO(2N_c) theory by certain "double-trace" terms. The deformed SO(2N_c) theory can be studied without a sign problem in the chiral limit, in contrast to SU(N_c) QCD at finite \mu_B. The purpose of the double-trace deformation in the SO(2N_c) theory is to prevent baryon number symmetry from breaking spontaneously at finite density, which is necessary for the equivalence to large N_c QCD to be valid. The effective field theory analysis presented here clarifies the physical significance of double-trace deformations, and strongly supports the proposed equivalence between the deformed SO(2N_c) theory and large N_c QCD at finite density.Comment: 39 pages, 5 figures, 2 tables. v2: Minor typo fixes and clarification